Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Кризова підтримка та психологічне консультування внутрішньо переміщених осіб: теоретичні засади адаптаційного підходу
No full textВійна, розв’язана проти України, спричинила безпрецедентну гуманітарну, соціальну й психологічну кризу, яка охопила всі сфери життя суспільства та поставила нові виклики перед системою охорони психічного здоров’я. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, із 2022 року понад п’ять мільйонів громадян України були змушені залишити свої домівки, ставши внутрішньо переміщеними особами. Це явище набуло системного характеру, формуючи нову соціально-психологічну реальність, у якій мільйони людей перебувають у стані хронічної невизначеності, втрати опори, втрати контролю над життям і почуттям безпеки. Вимушене переміщення призводить не лише до матеріальних і соціальних втрат, а й до глибоких психологічних наслідків: емоційного виснаження, тривоги, дезорієнтації, порушення ідентичності. Людина втрачає не тільки місце проживання, а й соціальне оточення, професійну реалізацію, життєві орієнтири, що створює відчуття екзистенційної порожнечі та безпорадності. Це зумовлює актуальність наукового аналізу процесів адаптації, підтримки й консультування осіб, які постраждали внаслідок війни, з позиції сучасних психологічних підходів
Specific features of the impact of stressors on maladaptive eating behavior
No full textУ складних умовах життя, в яких опинилися українці, загрозу в собі несуть не лише зовнішні впливи, ракетні атаки, повітряні тривоги, небезпека обстрілу з БПЛА, а й безкінечний стрес, тривога, що провокують виникнення у людей постійних, хронічних реакцій на ці події у вигляді стресових розладів, поведінкових розладів, порушень адаптації та ін. Серед найтиповіших способів реагування людей на події війни спостерігаються стрес, тривога, депресія, агресія, бажання втекти, заховатися, завмерти, щоб перечекати небезпечну ситуацію (що відповідає реакціям «бий, біжи, завмри», які є найпоширенішими у стані стресу)
Lexical-semantic field “перемога” in the Ukrainian language: corpus and lexicographic dimensions
No full textУ статті проаналізовано лексему «перемога» в словниках української мови. Простежено етимологію, вживання слова в комунікативних ситуаціях, словотвірні гнізда та яким способом утворені спільнокореневі. Обґрунтовано, що лексема «перемога» праслов’янського походження, вживається у значені «успіх, тріумф, здолання перешкод», зафіксовано кілька значень пов’язані з воєнною тематикою, а також з морально-етичним у плані піднесення сили духу. У фразеологічних сполуках наявний аксіологічний аспект, який можна пов’язати з теперішнім станом українці у період повномасштабного вторгнення. Доведено, що лексема «перемога» є сильним мовним знаком, яка у своєму значенні об’єднує духовну стійкість, зрушення з місця, особистий та національний тріумф, сили, здолання чогось або когось. У Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАКу) було опрацьовано простий та складний типи пошуку. За допомогою простого пошуку визначено, що корпусом зафіксовано 343 978 слововживань лексеми «перемога» і досліджено частотність вживання у функціональних стилях. Репрезентовано, що семантична одиниця використовується як у публіцистичних, так і в текстах художнього, офіційно-ділового, розмовного стилю. За допомогою контекстуальної мови запитів (CQL), простежено сполучуваність лексеми «перемога» (атрибутивний (спільна перемога, наша перемога), об’єктний (здобути перемогу), кілька прикладів предикатного зв’язку (перемога буде, перемога стала). Лексикографічні джерела та корпус ГРАК стали інструментом нашого дослідження з метою репрезентувати лексему «перемога» як мовну одиницю носіїв української мови. Узагальнено, що лексема «перемога» є лінгвокультурним концептом, де чітко простежуються історичні, політичні, аксіологічні, морально-етичні аспекти, що демонструють актуальну мовну картину українського народу. Доведено, що лексема «перемога» є одним з найяскравіших прикладів слів, які описують лінгвокультуру українського народу протягом багатьох тисячоліть, підкреслюючи постійну боротьбу, утвердження як окремого народу, прагнення свободи, незалежності країни.The article analyzes the lexeme ПЕРЕМОГА in dictionaries of the Ukrainian language. The study traces its etymology, usage in communicative situations, word-formation nests, and the mechanisms by which cognate forms are derived. It is substantiated that the lexeme ПЕРЕМОГА is of Proto-Slavic origin and is used in the meanings “success, triumph, overcoming obstacles”; several senses associated with military discourse as well as moral and ethical connotations related to the elevation of spiritual strength are recorded. Phraseological units containing the lexeme demonstrate an axiological component, which can be linked to the current state of Ukrainians during the period of full-scale invasion. It is proven that the lexeme ПЕРЕМОГА functions as a powerful linguistic sign that encapsulates spiritual resilience, advancement, personal and national triumph, strength, and the overcoming of someone or something.
Within the General Regional Annotated Corpus of the Ukrainian Language (ГРАК), both simple and complex search types were processed. A simple search revealed 343,978 corpus attestations of the lexeme ПЕРЕМОГА, and its frequency across functional styles was examined. It is shown that this semantic unit appears in publicistic, literary, official-business, and conversational texts. Using the contextual query language (CQL), the study traces the combinability of the lexeme ПЕРЕМОГА: attributive patterns, object patterns, and several instances of predicative relations. Lexicographic sources and the ГРАК corpus served as key instruments of the research aimed at representing the lexeme ПЕРЕМОГА as a linguistic unit of Ukrainian speakers.
It is concluded that the lexeme ПЕРЕМОГА constitutes a linguocultural concept that clearly reflects historical, political, axiological, and moral-ethical dimensions, demonstrating the current linguistic worldview of the Ukrainian people. It is argued that the lexeme ПЕРЕМОГА is one of the most prominent examples of words that represent the linguoculture of the Ukrainian nation across millennia, emphasizing its continual struggle, formation as a distinct people, and its aspiration for freedom and national independence
Психологічне консультування з використанням технік нейролінгвістичного програмування
No full textСучасний світ знаходиться на етапі трансформації та переоцінки ціннісних орієнтацій. Людям стає складно самостійно справлятися з підвищеною тривожністю, стресом, страхом, апатією, депресивним настроєм та відсутністю ресурсів і бажання планувати власне майбутнє. В той же час, переживання кризового періоду в житті дає людині можливість розкритися по-новому, знайти свій шлях, пройти посттравматичне зростання та отримати життєвий досвід.
В період невизначеності, що триває наразі, відмічається значне збільшення кількості людей, які потребують кваліфікованої психологічної допомоги. Така допомога може надаватися у вигляді основних видів діяльності практичного психолога, до яких ми можемо віднести психологічну діагностику, психоедукацію (психологічну просвіту), психологічне консультування, психотерапію та психокорекцію. Кожен із видів може розглядатися як самостійний інструмент, але їх комплексне використання дає більш дієві та стійкі результати.
Психологічне консультування виступає як процес взаємодії і міжособистісного спілкування психолога та клієнта з метою підтримки, розуміння та вирішення психологічних проблем або життєвих труднощів, які виникають у клієнта. Метою психологічного консультування може бути вирішення конкретної проблеми, покращення самопізнання та саморозвитку, подолання стресу або тривоги, покращення взаємин з оточуючими людьми, а також покращення якості та задоволення від життя.
Практична психологія володіє значним арсеналом дієвих напрямів, що допомагають людям знайти спосіб змінити своє життя на краще. До найбільш відомих та ефективних у роботі з психологічними проблемами клієнтів наразі належать такі напрями: Нейролінгвістичне програмування (НЛП); Тілесно-орієнтована терапія; Когнітивно-поведінкова терапія; Гештальт терапія; Транзактний аналіз; Аналітична психотерапія; Арт-терапія; Позитивна терапія та ін.
Пропонуємо більш детально зупинитися на психологічному консультуванні з використанням технік нейролінгвістичного програмування (НЛП)
Cultural space of the region as an object of social-geographical research, its concept, structure and methods of analysis
No full textУ статті здійснено суспільно-географічне обґрунтування культурного простору Одеського регіону як складної просторово організованої системи, що поєднує матеріальні, соціально-демографічні, інституційні, комунікаційні, символічні та економічні компоненти. Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження культури як просторового явища, визначено структуру та внутрішні зв’язки між складовими культурного простору. На основі статистичних матеріалів та регіональних програм розвитку виявлено просторові закономірності організації культурної інфраструктури Одещини, встановлено відмінності між центральною, субрегіональною та периферійною зонами. Показано, що місто Одеса виконує роль головного центру культурного розвитку, тоді як громади південного і центральної частини області відзначаються етнокультурною своєрідністю та високим рівнем громадської активності. Обґрунтовано напрями удосконалення регіональної культурної політики, спрямованої на забезпечення територіальної збалансованості, розвиток людського потенціалу, охорону культурної спадщини та розбудову культурно-креативного потенціалу регіону.Problem Statement and Purpose. The relevance of the topic is due to the need to deepen the theoretical and methodological foundations of socio-geographical analysis of culture as a spatial phenomenon, covering material, symbolic and communication dimensions. The cultural space of the region is a complex system of interaction of cultural landscapes, socio-cultural institutions, networks of cultural infrastructure and mental and value characteristics of the population. The purpose of the study is to provide a socio-geographical justification of the cultural space of the Odesa region as a complex territorial formation, to identify its structural components, spatial patterns, and methods of analysis for further use in regional policy and cultural planning.
Data and Methods. The main source of information was the statistical materials of the State Statistics Service of Ukraine, the Main Department of Statistics in the Odesa region, reports of the departments of culture, education and tourism of the Odesa Regional State Administration, analytical materials of regional programs for the development of culture and protection of cultural heritage. The study used methods of analysis and synthesis to generalize scientific approaches to determining the essence of cultural space, the comparative-geographical method was used to analyze spatial differences in the level of development of cultural infrastructure, the intensity of cultural processes and the availability of cultural services, as well as the statistical method to analyze quantitative indicators of the functioning of cultural institutions, the dynamics of cultural activity of the population and the structure of financing of the industry. The method of structural-functional analysis allowed us to determine the internal connections between the components of the cultural space of the region and assess their role in ensuring sustainable development.
Results. In the structure of the cultural space of the region, five interrelated components have been identified, which together form its functional model. The material and institutional component reflects the material basis of cultural life and the institutional mechanisms of its organization. The socio-demographic component characterizes the personal and social aspect of culture, reflecting the activity, level of education, ethnic structure of the population, and the degree of its involvement in cultural life. The communication component forms a system of relationships within the cultural space of the region. The symbolic component expresses the spiritually valuable dimension of culture, which determines the uniqueness and identity of the territory. The economic component represents the financial and resource basis of the cultural development of the region. The Odesa region is characterized by a pronounced uneven development of the cultural space, which is manifested in the concentration of cultural resources, institutions and forms of cultural activity in the central part of the region and a gradual decrease in their level towards the periphery. Such a structure was formed under the influence of historical conditions, demographic situation, level of urbanization, financial capacity of communities and transport accessibility. The central zone of cultural concentration, represented by the city of Odesa, is the main center for organizing the cultural life of the region. More than 60% of all cultural institutions in the region are concentrated here. Intermediate centers of cultural development have been formed in Izmail, Bilhorod-Dnistrovskyi, Podilsk, Berezivka, and Rozdilna. These cities combine the functions of organizational, educational, and cultural and communication hubs, ensuring the spread of cultural processes to neighboring communities. The level of cultural richness decreases with distance from the regional center. If the cultural potential of Odesa is taken as 100%, then Izmail has about 60%, Podilsk – 45%, Berezivka and Rozdilna – 35%, and the communities of the southwestern part – less than 30%. Such differences reflect a clearly formed spatial structure that determines the features of the territorial organization of the cultural space of the region. Further development of the cultural space of the Odesa region should be focused on ensuring territorial balance, equal access of the population to cultural goods and expanding opportunities for community participation in cultural life. It is necessary to form an integrated regional cultural policy that combines support for material infrastructure, development of human potential, and protection of cultural heritage
Procedural form and procedural formalism in modern jurisprudence
No full textВ статті здійснено аналіз понять «процесуальна форма» та «процесуальний формалізм», які представлені в наукових джерелах, а також надано аргументацію щодо доречності чи недоречності їх використання в категоріальному апараті процесуальних галузей права. Наголошено, що розвиток категоріального апарату процесуальних юридичних наук відбувається сьогодні швидко, що обумовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Так, до суб’єктивних чинників розвиток категоріального апарату юридичної науки та галузевих юридичних наук можна віднести наступні: 1) амбіції окремих науковців, які поєднують наукову діяльність та діяльність на посадах публічної служби, і таким чином, можуть впливати на процеси розвитку національного законодавства; 2) розрив між теорією та практикою на підставі ігнорування практиками пропозицій, що пропонуються теоретиками, та ігнорування теоретиками потреб практики; 3) бажання багатьох науковців-початківців продемонструвати свої креативні здібності шляхом обґрунтування необхідності введення в обіг науки чи законодавства нового поняття, при цьому ігноруючи загальні доктринальні підходи, що склалися в межах відповідної науки. Власне, суб’єктивні фактори, на думку авторів статті, і стали причиною появи в категоріальному апараті багатьох процесуальних наук такого поняття як «процесуальний формалізм» та його різновиду «надмірний процесуальний формалізм». Наведено аргументи, які свідчать про «недоцільність» використання поняття «процесуальний формалізм» як на практиці, так і в теорії процесуального права, адже: 1) «процесуальна форма» вимагає від суб’єктів права дотримуватись передбачених чинним законодавством форм (послідовності дій) задля досягнення загальних суспільно корисних цілей, тоді як «процесуальний формалізм» використовується суб’єктами права, наділеними владними повноваженнями чи процесуальними правами, для прикриття своїх особистих інтересів у публічно-правових відносинах; 2) на законодавчому рівні термін «формалізм» використовується виключно в негативному значенні; 3) «процесуальний формалізм» це стан формального дотримання вимог процесуального законодавства (чіпляння за «букву закону»), за яким приховується нехтування «духом закону», тобто його цільовою спрямованістю, тоді як «процесуальна форма» це встановлений державою «стандарт (зразок)» розгляду та вирішення правових конфліктів та інших питань у судовому порядку.The article analyzes the concepts of “procedural form” and “procedural formalism” presented in scientific sources, and also provides arguments regarding the appropriateness or inappropriateness of their use in the categorical apparatus of procedural branches of law. It is emphasized that the development of the categorical apparatus of procedural legal sciences is taking place rapidly today, which is due to both objective and subjective factors. Thus, the following can be attributed to the subjective factors of the development of the categorical apparatus of legal science and sectoral legal sciences: 1) the ambitions of individual scientists who combine scientific activity and activity in public service positions, and thus can influence the processes of development of national legislation; 2) the gap between theory and practice based on the ignoring of practitioners of the proposals offered by theorists, and the ignoring of theorists of the needs of practice; 3) the desire of many novice scientists to demonstrate their creative abilities by substantiating the need to introduce a new concept into science or legislation, while ignoring the general doctrinal approaches that have developed within the relevant science. In our opinion, subjective factors are the reason for the appearance in the categorical apparatus of many procedural sciences of such a concept as “procedural formalism” and its variant “excessive procedural formalism”. Arguments are given that indicate the “inexpediency” of using the concept of “procedural formalism” both in practice and in the theory of procedural law: 1) “procedural form” requires subjects of law to adhere to the forms (sequence of actions) provided for by current legislation in order to achieve general socially beneficial goals, while “procedural formalism” is used by subjects of law, endowed with power, to cover their personal interests in public-legal relations; 2) at the legislative level, the term “formalism” is used exclusively in a negative sense; 3) “procedural formalism” is a state of formal compliance with the requirements of procedural legislation (clinging to the “letter of the law”), which conceals neglect of the “spirit of the law”, that is, its purpose, while “procedural form” is a “standard (sample)” established by the state for the consideration and resolution of legal conflicts and other issues in court
Coastal slope stability of the north-western Black Sea region: comparison of the calculation-based method and the remote sensing-based method
No full textУ роботі представлені результати співставлення просторової оцінки стійкості схилів північно-західного Причорномор’я за даними ДЗЗ із опублікованими Зелінським та ін. (1993) результатами розрахункового методу. Проаналізовано особливості розподілу показників стійкості схилів, отриманих з використанням даних ДЗЗ. Показано можливості застосування методів, що базуються на даних ДЗЗ, для оцінки стійкості прибережних схилів у регіональних масштабах.Problem Statement and Purpose. Landslides and avalanches represent a significant problem in the north-western Black Sea region. Given the decreasing scope of fieldwork in the area, the role of remote sensing (RS) as a tool for regional assessment of slope stability is increasing. However, such approaches require verification against classical calculation methods. The aim of this study is to compare the calculation-based method with the RS-based approach for assessing the stability of coastal slopes in the north-western Black Sea region.
Data and Methods. The study used Sentinel-2 satellite imagery and SRTM digital elevation model (DEM) data to construct a factor-based slope stability model. The model integrates indicators of morphometric terrain characteristics, surface moisture, and vegetation density, allowing their combined influence on slope stability to be assessed. To verify the reliability of the results, they were compared with published slope stability coefficients obtained by Zelinsky et al. (1993) using the circular cylindrical slip surface method.
Results. The factor-based model, constructed using remote sensing data, provided a spatial assessment of slope stability along the north-western Black Sea coast, spanning over 220 km. The slopes within the settlements of Kurortne, Sanzhiika, general, potentially hazardous areas extend along a significant portion of the coastline from Ochakiv to Lebedivka, consistent with existing understanding of landslide and avalanche processes in the region.
The comparison of slope stability indicators obtained from the factor-based model with the published stability coefficients calculated using the circular cylindrical slip surface method revealed a strong correlation. This indicates an acceptable level of agreement between the spatial assessment based on remote sensing data and the results of the classical calculation method, despite differences in methodology and data resolution. The results confirm that the factor-based model using remote sensing data enables a preliminary evaluation of the spatial distribution of landslide and avalanche risk at the regional scale
Procedural features of determining the origin of a child under the legislation of Ukraine and some foreign countries
No full textНаукову статтю присвячено комплексному дослідженню правових механізмів і процесуальних аспектів встановлення батьківства та материнства в Україні та провідних країнах світу. Актуальність теми зумовлена трансформацією сімейних відносин під впливом цифровізації, глобалізаційних процесів та активного застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
У роботі детально проаналізовано норми глави 12 Сімейного кодексу України, що регулюють презумпцію батьківства, добровільний і судовий порядки визначення походження дитини.
Особливу увагу приділено змінам у цивільному процесуальному законодавстві станом на 2025 рік зарубіжних країн, зокрема ролі судово-генетичної експертизи як пріоритетного доказу та наслідкам ухилення від її проведення.
У межах порівняльного аналізу досліджено досвід Франції та Німеччини, де у 2024–2025 роках відбулися реформи, спрямовані на захист права дитини знати своє походження та впровадження транскордонного визнання батьківства через «Європейський сертифікат батьківства». Автором виявлено тенденцію до гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами, зокрема Конвенцією ООН про права дитини та практикою ЄСПЛ.
У науковій статті запропоновано концепцію «цифрового батьківства», яка передбачає легалізацію цифрових слідів (метаданих месенджерів, геолокацій, спільних цифрових активів) як офіційних доказів у сімейних спорах.
Запропоновано внесення змін до ЦПК України щодо автоматизації процесуальних наслідків ухилення від ДНК-тестування. Обґрунтовано необхідність впровадження обов’язкової медіації у справах про оспорювання батьківства задля забезпечення найкращих інтересів дитини. Висновки статті містять практичні рекомендації щодо вдосконалення реєстраційних процедур в умовах воєнного стану та цифровізації державних реєстрів у 2025 році.The scientific article is devoted to the procedural aspects of determining the child’s origin under the legislation of Ukraine and foreign countries: a comparative legal analysis (2025 context).
This scientific article is devoted to a comprehensive study of legal mechanisms and procedural aspects of establishing paternity and maternity in Ukraine and leading countries of the world. The relevance of the topic is driven by the transformation of family relations under the influence of digitalization, globalization processes, and the active use of assisted reproductive technologies (ART). The paper provides a detailed analysis of the norms of Chapter 12 of the Family Code of Ukraine, which regulate the presumption of paternity, as well as voluntary and judicial procedures for determining the child’s origin. Particular attention is paid to the changes in the civil procedural legislation of foreign countries as of 2025, specifically the role of forensic genetic testing (DNA) as priority evidence and the consequences of evading such testing.
Within the framework of comparative analysis, the experience of France and Germany is examined, where reforms took place in 2024–2025 aimed at protecting the child’s right to know their origin and implementing cross-border recognition of parenthood through the “European Parenthood Certificate”. The author identifies a trend toward harmonizing Ukrainian legislation with international standards, including the UN Convention on the Rights of the Child and the case law of the ECHR.
The scientific novelty of the article lies in the proposal of the “digital parenthood” concept, which involves the legalization of digital footprints (messenger metadata, geolocation, shared digital assets) as official evidence in family disputes. Amendments to the Civil Procedure Code of Ukraine are proposed regarding the automation of procedural consequences for evading DNA testing. The necessity of implementing mandatory mediation in cases of contesting paternity is justified to ensure the best interests of the child. The conclusions of the article contain practical recommendations for improving registration procedures under martial law and the digitalization of state registries in 2025
Investment approaches to the modernization of aquaculture hydrotechnical infrastructure
No full textThe development of aquaculture in Ukraine is impossible without the modernization of hydrotechnical structures that ensure water regulation, supply, and treatment in pond, liman, and recirculating systems. Most hydraulic facilities were constructed more than 30–40 years ago and are now characterized by physical deterioration, inefficient water use, energy losses, and increased anthropogenic pressure. Consequently, the modernization of hydrotechnical infrastructure has become not only a technical necessity but also an economically beneficial direction for the development of the sector.
The goal of investment policy in this field is to ensure sustainable water use, reduce energy consumption, and increase the fish productivity of aquatic systems. Modernization involves the renovation of water intake, aeration, and fish protection systems, the introduction of biofiltration technologies, automated control of water regimes, and the use of renewable energy sources
Assessment of spring regional responses of the thermal regime of the Northwestern Black Sea region to global climate change
No full textУ статті, на прикладі станцій Одеської області, пропонується статистичний підхід до визначення регіональних відгуків в температурному режимі Північно-Західного Причорномор’я у зв’язку з глобальною зміною клімату. На першому етапі аналізуються основні кількісні показники середньої місячної температури повітря для 10 станцій Одеської області за 1961-1990 рр. та 1991-2020 рр. Визначено, що від першого до другого тридцятиріччя весни в регіоні стали в середньому теплішими на 1,1°С. На наступних етапах на прикладі ст. Одеса проведено дослідження багаторічних змін показників середньодобової температури повітря, яка більш детально відбиває особливості часового розподілу температури повітря, ніж середня місячна. Використовуючи базу емпіричних даних за 1909 весняних днів періоду 2001-2023 рр., проаналізована динаміка міждобової мінливості температури повітря та визначено число днів зі середньодобовою температурою повітря у різних градаціях. Порівнюючи два періоди ХХІ століття (І – 2001-2010 рр. та ІІ – 2013-2023 рр.) визначено, що у березні від першого до другого періоду різко зростає кількість днів із середньою добовою температурою повітря в межах від 5,1 до 15,0°С: зі 43,2% до 62,1% днів; з температурою вище 15,0°С не зафіксовано ні одного випадку у перше десятиліття ХХІ століття, на відміну від періоду 2013-2023 рр.; зменшилась на 2,3% кількість днів із температурою повітря нуль градусів і нижче. У квітні в період 2001-2023 рр. переважала температура повітря в межах від 5,1 до 15,0°С і складала 88,7%. В останній місяць весни від першого до другого періоду на 1,4% зросла кількість днів із середньою добовою температурою в межах від 10,1°С до 20,0°С: від 84,8% до 86,2%, але зменшився на 0,3% показник в межах 20,1-25,0°С. У квітні та травні останніх десятирічь не зафіксовано випадків з температурою повітря нуль градусів і нижче. Проаналізована повторюваність середньої добової температури повітря в певних межах, тобто визначено середнє значення абсолютної частоти. Аналіз середньої кількості днів із середньодобовою температурою повітря на ст. Одеса за 4 багаторічні періоди (1895-1975, 1961-1990, 2001-2010, 2013-2023 рр.) дозволив визначити динаміку вказаного показника більш ніж за 100-річний період. З’ясовано, що в районі дослідження на початку ХХІ століття зросла повторюваність середньої добової температури повітря в більш високих температурних межах, що вказує на тепліші весни, порівняно з ХХ століттям.
Запропонований статистичний підхід (на прикладі конкретної станції) є певним внеском у вивченні як теоретичних, так і практичних аспектів дослідження термічного режиму окремих територій з використанням емпіричних даних. Отримані результати можуть бути враховані для перспективного планування та адаптації різних галузей економіки в умовах глобальних кліматичних змін.The relevance of this study lies in addressing a fundamental scientific issue-examining the dynamics of specific indicators of climate-dependent natural resources to ensure sustainable socio-economic development in Ukraine under global climate change conditions. The North-Western Black Sea region is a leading, highly developed industrial-agricultural area of the country, where information on its thermal regime is crucial, as it constitutes an essential component of natural resources. Given its potential for use in the southern regions of Ukraine, this research focuses on determining temperature indicators that will aid in planning and adapting various economic sectors in southern Ukraine amid regional climate transformations.
The implementation directions of these objectives are formulated within the research projects of the departments of the Faculty of Hydrometeorology and Ecology at Odesa I.I. Mechnikov National University, including: 'Zoning of Ukraine's territory based on vulnerability to climate change and selection of optimal adaptation pathways.' (No. DR0125U001204). The underestimation of certain aspects of the dynamics of regional climate temperature characteristics in the context of global climate change has resulted in these aspects remaining insufficiently studied to date.
Analysis of previous research it proves the importance of studying the climatic indicators of the temperature regime of the North-Western Black Sea region, which is a leading highly developed industrial-agricultural region of Ukraine. The underestimation of certain aspects of the dynamics of climatic characteristics of the regional climate in the context of global climate change has led to these aspects being still insufficiently studied today.
This article aims (using the Odessa station as an example) to present the results of a physical-statistical approach to determining regional responses in the main indicators of the temperature regime of the North-Western Black Sea region to the changes occurring in the climate system of the present period. The implementation of the physical-statistical approach was conducted using classical methods of statistical and graphical analysis.
Based on long-term empirical data for 1909 spring days of the period 2001-2023, the dynamics of interdaily variability of air temperature was analyzed and the number of days with average daily air temperature in different gradations was determined. Comparing the two periods of the 21st century, it was determined that in March from the first (2001-2010) to the second (2013-2023) the number of days with average daily air temperature in the range from 5.1 to 15.0°C increases sharply: from 43.2% to 62.1% of days; not a single case with a temperature above 15.0°C was recorded in the first decade of the 21st century, unlike the period 2013-2023; the number of days with an air temperature of zero degrees and below decreased by 2.3%. In April, in the period 2001-2023, the air temperature ranged from 5.1 to 15.0°C and accounted for 88.7%. In the last month of spring, the number of days with an average daily temperature in the range from 10.1°C to 20.0°C increased by 1.4%: from 84.8% to 86.2%, but the indicator with a temperature in the range of 20.1-25.0°C decreased by 0.3%. In April and May of the last decade, no cases with an air temperature of zero degrees and below were recorded. The frequency of the average daily air temperature in higher temperature ranges increased, which indicates warmer springs, compared to the 20th century.
The obtained results provide a basis for analyzing the dynamics of regional climate changes in the context of global climate change. The rational and timely application of the climate information presented in this article will contribute to the development of effective adaptation pathways, which, in turn, will make a significant contribution to ensuring the sustainable development of Ukraine. Future tasks will focus on researching the thermal regime indicators of other stations in the North-Western Black Sea region, involving additional empirical data