Actual problems of sociology, psychology, pedagogy (E-Journal) / АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ
Not a member yet
775 research outputs found
Sort by
ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ ЗДОБУВАЧІВ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ
Get PDFУ статті розглядаються проблеми, з якими зустрічаються іноземні здобувачі, що приїжджають до нашої країни для отримання вищої освіти. Висвітлюються труднощі, що виникають у них у процесі інтеграції до навчального процесу, нових соціально-культурних умов життя, незнайомої мови, проблеми міжособистісного спілкування. Проводиться аналіз організації навчальних занять на початковому етапі навчання, висвітлюється роль організації граматичного матеріалу й його викладання на підготовчому етапі навчання іноземних здобувачів, особлива увага приділяється системі лексико-граматичних вправ, які дозволяють виходити здобувачу до комунікації, аналізується місце контролю і оцінки знань у навчальному процесі, розглядаються способи організації навчальних занять, які допомагають іноземному здобувачу подолати «культурний шок», пропонуються певні методи подоланнясладних проблем та труднощів. Ключові слова: іноземні здобувачі, початковий етап навчання, мовленнєве оточення, мовленнєва діяльність, мовленнєва поведінка, інтеграція до навчального процесу, комунікативні здібності, комунікативна компетенція
ГЛОБАЛЬНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В КОНТЕКСТІ СВІТСИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ІМАНУЇЛА ВАЛЕРСТАЙНА
Get PDFСтаття присвячена широкій і багатогранній темі глобального громадянського суспільства. У першій частині статті розглянуто поняття національного громадянського суспільства та глобального громадянського суспільства в напрацюваннях представників європейської критичної теорії. На цій підставі показано проблемні моменти, пов’язані з ідентифікацією атрибутивних ознак глобального громадянського суспільства – ознак, які би вказували на те, що глобальне громадянське суспільство є сформованою, інституціоналізованою сутністю, і характеризується автономним статусом по відношенню як до глобального капіталістичного господарства, так і до наднаціональних державних утворень. У другій частині статті здійснено перехід до світсистемного аналізу Імануїла Валерстайна. Окреслено поняття громадянського суспільства як, можливо, третього структурного елементу європейської капіталістичної світ-економіки. Показано причини та особливості його появи, а також функції, які воно виконує в модерній світ-системі. Розглянуто будову громадянського суспільства і продемонстровано, що воно складається з двох площин: інституційної та дискурсивної. На підставі окремих положень світ-системного аналізу Імануїла Валерстайна стосовно тематики громадянського суспільства, окреслено контури глобального громадянського суспільства як скоріше ідеологічної обіцянки епохи лібералізму, аніж як проекту, що може бути втілений у практику. Ключові слова: модерна світ-система, громадянське суспільство, європейська капіталістична світ-економіка, глобальне громадянське суспільство, модерна держава, глобальне капіталістичне господарство, модель ліберальної держави, геокультура модерної світ-системи
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИФІКАЦІЇ НОВІТНІХ ТЕНДЕНЦІЙ СОЦІЛЬНИХ ЗМІН В СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Get PDF У статті здійснена наукова аргументація важливості розвитку інноваційних фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень, спрямованих на з’ясування та пояснення пізнавальних особливостей основних теоретичних напрямків ідентифікації змісту новітніх тенденцій соціальних змін в соціологічних теоріях глобалізації. Констатовано, що основні суперечності процесів глобальної стратифікації мають як оптимістичний, так і драматургічний виміри, що виразно відображують наявні соціологічні теорії глобальної модернізації та глобальної залежності. Однак сьогодні ці теорії вже не можуть дати адекватні наукові пояснення перспектив розвитку глобальної цивілізації та окремих суспільств як націй-держав. Аргументовано, що наукову ідентифікацію нових суперечностей глобалізації доцільно здійснювати на основі реалізації пізнавального потенціалу інноваційних концепцій глобальних соціальних змін, якими є концепції «суспільства ризику», «інформаційного суспільства», «суспільства знань», теоретичні засади яких базуються на врахуванні зростаючого впливу глобальних процесів віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя,Ключові слова: глобалізація, глобальна стратифікація, соціологічні теорії глобалізації, суперечності глобальних соціальних змін
КВІР-СІМ’Я: МІЖ ГЕТЕРОНОРМАТИВНІСТЮ ТА ПАТРІАРХАТНІСТЮ
Get PDFКвір-теорія виводить в центр уваги соціальну визначеність нашої ідентичності, актуалізуючи питання нормативності, варіанти і практики конструювання гендеру та сексуальності. Квір-теорія підкреслює необхідність деконструктивістських політик і практик конструювання нормативності. Такі дослідження відкривають можливості для з'ясування причин та умов живучості гендерних стереотипів, існуючих у суспільстві гендерних ролей та ієрархічних соціальних відносин. Квір-сім’я розглядається як результат трансформації сучасних шлюбно-сімейних відносин, що відбувається в напрямку урізноманітнення форм та типів сімейного співжиття, лібералізації сексуальної моралі, індивідуалізації та детрадиціоналізації. Аналіз сім’ї як соціального інституту здійснюється через виконання нею таких суспільних функцій як біологічна та соціальна репродукція, регулювання відносин виробництва та споживання, а також способів отримання сексуального задоволення. Наголошується, що основними принципами, які лежать в основі більшості сучасних моделей сімейних відносин, є патріархатність та гетеронормативність, що тісно пов’язані і підтримують одне одного. Патріархатність характеризується жорстким поділом та ієрархізацією чоловічих та жіночих ролей, якостей і властивостей. Гетеронормативність, що розглядається як канон гендерних та сексуальних відносин позначає суспільний порядок, в якому гетеросексуальна поведінка та ідентичність є привілейованими стосовно гомосексуальних. Квір-сім’я своїми цінностями, установками та практиками підважує принципи гетеронормативності та патріархатності, котрі ієрархізують відносини в сім’ї, та сприяє більш егалітарним і відкритим стосунками, які характеризуються вільним самовираженням, більшою свободою та виразною гедоністичною складовою. Ключові слова: квір-теорія, сім’я, квір-сім’я, гетеронормативність, патріархатніст
ВІД «ТОТАЛЬНО ВІДЧУЖЕНИХ» ДО «ГРОМАДЯН»: НАЯВНІ СТАНИ ТА ЛАТЕНТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
Get PDFУ статті концептуалізується громадянська культура українців як сформований ансамбль ціннісних орієнтацій та установок щодо спільноти та її членів, які зумовлюють певні режими соціальної взаємодії. На ґрунті проведеної сегментації виокремлюються типи громадянськості і констатуються соціально-демографічні, психологічні, ціннісні відмінності між представниками отриманих кластерів: від “тотально відчужених” до “громадян”. Аналізуються фактори, які впливають на становлення в Україні громадянської культури, комплементарної до інститутів ефективної демократії. Ключові слова: громадянство, громадянська культура, режими участі, громадянське суспільство, демократія. В статье концептуализируется гражданская культура украинцев как сформированный ансамбль ценностных ориентаций и установок по отношению к сообществу и его членам, которые обусловливают определенные режимы социального взаимодействия. На основе проведенной сегментации зафиксированы типы гражданственности и констатируются социально-демографические, психологические, ценностные различия между представителями полученных кластеров: от “тотально отчужденных” до “граждан”. Анализируются факторы, влияющие на становление в Украине гражданской культуры, комплементарной к институтам эффективной демократии. Ключевые слова: гражданство, гражданская культура, режимы участия, гражданское общество, демократия. In the article conceptualized the civic culture of Ukrainians as a formed ensemble of value orientations and attitudes toward the community and its members, which predetermine certain social interaction regimes. On the basis of the conducted segmentation, the types of citizenship are distinguished and sociodemographic, psychological, and value differences between the representatives of the clusters received are noted: from “totally alienated” to “citizens”. The author analyzes the factors influencing the formation of a civic culture in Ukraine that is complementary to the institutions of effective democracy. Key words: citizenship, civic culture, participation regime, civil society, democracy
НОВІ МОДЕЛІ БАТЬКІВСТВА: ФАКТОРИ, ТЕНДЕНЦІЇ, ХАРАКТЕРИСТИКИ
Get PDFВ статті аналізується поняття «батьківство», моделі батьківства, їх специфіка, залежність від соціокультурних норм та історичнокультурного контексту. Увага акцентована на характеристиках сучасного батьківства. Розглянуто окремі фактори формування та змін моделей батьківства. Ключові слова: Батьківство, нове батьківство, відповідальне батьківство, фактори батьківства, моделі батьківства, сучасне батьківств
МЕТОДОЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ В УКРАЇНІ»
Get PDFУ статті здійснено огляд актуальних підходів до виокремлення ключових персоналій, періодизації та оцінок здобутків та втрат на кожному з етапів становлення української історії соціології, врахування яких є необхідним для ефективного викладання студентам спеціальності «соціологія» дисципліни «Історія соціології в Україні». Було виявлено чинники зниження наукового інтересу сучасних соціологів до досліджень з зазначеної тематики та аргументовано актуальність звернення до даного аспекту пізнання як необхідного вектору формування образу української соціології. Окреслено ключові напрямки обговорення української історико-соціологічної проблематики в межах викладання дисципліни – виокремлення критеріїв виділення етапів становлення науки та можливостей віднесення певної історичної персоналії до цієї галузі знання; визначення викликів та перспектив, що були наявні на кожному історичному етапі; виділення основних пізнавальних суперечностей розвитку соціології в Україні. Дані напрямки у процесі викладання пропонується розглядати в контексті критичної аналітичної ідентифікації впливів на позиції українських соціологів як зовнішніх, так і суб’єктивних чинників, а також у тісному зв’язку з загальними тенденціями становлення світової соціології. Так, українська соціологія розглядається в подвійному статусі – і як самобутня царина знання, де наявне прагнення до задоволення запитів дослідження процесів та суб’єктів українського суспільства, і як елемент системи знань, який нерозривно пов’язаний з тенденціями становлення європейської та, згодом, американської соціології. Наведено приклади авторських аналітичних завдань, спрямованих на засвоєння теоретичних знань з дисципліни. Описано акценти обговорення першоджерел з дисципліни та типовий план їх розгляду з опорою на виявлення соціально-технологічних елементів авторського впливу на аудиторію. Обгрунтовано потенціал вивчення історії соціології в Україні як окремої навчальної дисципліни для підготовки фахівців-соціологів. Ключові слова: історія соціології в Україні, українська соціологія, етапи розвитку соціології, соціологічна теорія
КОНСТИТУЮВАННЯ ЕТНІЧНОСТІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Get PDFСуспільна невизначеність супроводжується зміною установок, когнітивних і поведінкових схем людини. За таких обставин, увага в даній статті акцентується на проблемі конституювання етнічності, порушення смислового порядку етнічної культури.Ключові слова: суспільна невизначеність, етнічність, етнічна культура.
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ»
Get PDFСтаття присвячена теоретичному аналізу поняття «студентське самоврядування». Розглянуто підходи до визначення, виявлено зміст, основні ознаки, принципи, завдання студентського самоврядування на сучасному етапі розвитку в Україні.Ключові слова: студентське самоврядування, система управління університетом, форма організації управління, засіб виховання, соціалізації особистості
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ АКТОРІВ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН
Get PDFВ аспекті розробки нових підходів для дослідження соціальних явищ в різних сферах суспільного життя в статті розкривається авторський підхід дослідження соціальних акторів трансформаційних змін. У матеріалі розкривається завдання вияву особливостей вивчення акторів трансформаційного процесу. В аспекті теоретико-методологічних особливостей соціологічного дослідження трансформаційних процесів, головну увагу сконцентровано на критеріях ідентифікації соціальних акторів (агентів) трансформації. В системі методологічного обґрунтування зовнішніх і внутрішніх чинників структурних перетворень в українському суспільстві увага надається активно-функціональним владним суб`єктам, їх ролі в трансформаційних процесах.Ключові слова: трансформації, соціальний суб`єкт, референтність, еліта, суб`єктність, ідентифікаціяВ аспекте разработки новых подходов для исследования социальных явлений в различных сферах общественной жизни в статье раскрывается авторский подход исследования социальных актеров трансформационных изменений. В материале раскрывается задача проявления особенностей изучения актеров трансформационного процесса. В аспекте теоретико-методологических особенностей социологического исследования трансформационных процессов, основное внимание сконцентрировано на условиях идентификации социальных акторов (агентов) трансформации. В системе методологического обоснования внешних и внутренних факторов структурных преобразований в украинском обществе внимание уделяется активно-функциональным властным субъектам, их роли в трансформационных процессах.Ключевые слова: трансформации, социальный субъект, референтность, элита, субьектность, идентификацияIn aspect of the development of new approaches to the study of social phenomena in different spheres of public life in the article the author's approach study of social actors transformational change. In article reveals the problem of studying the appearance of singularities actors of the transformation process. In the aspect of theoretical and methodological features of the sociological study of transformation processes, the main focus is on the identification of the conditions of social actors (agents) transformation. The system methodological basis of external and internal factors of structural changes in Ukrainian society focuses on active-functional powerful actors and their role in the transformation process.Keywords: transformation, social subject, reference, elite subektnost identificatio