Actual problems of sociology, psychology, pedagogy (E-Journal) / АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ
Not a member yet
775 research outputs found
Sort by
ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ: ПСИХОСОМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто психосоматичний аспект актуальної нині проблеми, пов’язаної зпоширенням захворювань шкіри. Проаналізовано роль психологічної складової, розглянутопсихосоматичні механізми виникнення та розвитку таких розповсюджених шкірнихзахворювань, як нейродерміт та псоріаз. Окреслено проблематику психологічних дослідженьу даному предметному полі.Ключові слова: шкіра, шкірні захворювання, психосоматика, нейродерміт, псоріазВ статье рассмотрен психосоматический аспект актуальной сегодня проблемы,связанной с распространением заболеваний кожи. Проанализирована роль психологическойсоставляющей, рассмотрены психосоматические механизмы возникновения и развитиятаких распространенных кожных заболеваний, как нейродермит и псориаз. Определенапроблематика психологических исследований в данном предметном поле.Ключевые слова: кожа, кожные заболевания, психосоматика, нейродермит, псориазThe psychosomatic aspect of the actual current problem associated with the spread of skindiseases is regarded in article. The role of the psychological component is analyzed, psychosomaticmechanisms of occurrence and development of such common skin diseases such as atopicdermatitis and psoriasis are considered. The problems of psychological research in this object fieldwere identified.Keywords: skin, skin diseases, psychosomatics, atopic dermatitis, psoriasi
Стратегіальний підхід в дослідженні процесу розуміння
Використовується стратегіальний підхід для пояснення процесу розуміння творчих задач. Показано, що процес розуміння протікає на різних рівнях, які взаємопов’язані з стратегіями розуміння, будучи відповідно результативною та процесуальною характеристиками процесу. Виділені рівні характеризують динаміку розуміння творчих задач та рівень психічного розвитку суб’єкта.Ключові слова: процесс розуміння, творча задача, стратегія, мисленнєва діяльністьИспользуется стратегиальний подход для объяснения процесса понимания творческих задач. Показано, что процесс понимания протекает на разных уровнях, которые взаимосвязаны со стратегиями понимания, будучи соответственно результативной и процессуальной характеристиками процесса. Выделенные уровни характеризуют динамику понимания творческих задач и уровень психического развития субъекта.Ключевые слова: процесс понимания, творческая задача, стратегия, мыслительная деятельностьStrategic approach is used for explaining the process of creative tasks understanding. It is demonstrated that understanding process runs on different levels which interact with understanding strategies being thereafter effective and processional characteristics of the process. The distinguished levels characterize dynamics of creative tasks understanding and a stage of individual mental development.Keywords: understanding process, creative task, strategy, thinking activit
САМOМЕНЕДЖМЕНТ У ФOРМУВАННІ ПСИХOЛOГІЧНOЇ ГOТOВНOСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНOСТІ УПРАВЛІНЦЯ
У статті рoзкритo сутність психoлoгічнoї гoтoвнoсті майбутніх керівників oсвітніх oрганізацій дo управлінськoї діяльнoсті та зміст і напрями самoменеджменту. Наведенo результати дoслідження рівня психoлoгічнoї гoтoвнoсті та самoменеджменту, а такoж прoдемoнстрoванo наявність прямoгo зв’язку між ними.Ключoві слoва: управлінська діяльність, психoлoгічна гoтoвність, самoменеджментВ статье раскрыта суть психoлoгическoй гoтoвнoсти будущих рукoвoдителей oбразoвательных oрганизаций к управленческoй деятельнoсти, сoдержание и направления самoменеджмента. Приведены результаты исследoвания урoвня психoлoгическoй гoтoвнoсти и самoменеджмента, а также прoдемoнстрирoванo наличие прямoй связи между ними.Ключевые слoва: управленческая деятельнoсть, психoлoгическая гoтoвнoсть, самoменеджментThe article deals with the nature of psychological readiness of future leaders of educational institutions for management activities and the content and direction of self-management. The results of the study of psychological readiness and self-management, and demonstrated a positive link between them.Keywords: administrative activity, psychological readiness, self-
СОЦІОЛОГІЧНІ ТРАДИЦІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ. ОГЛЯД ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
Стаття присвячується опису основних підходів в досліджені електоральної поведінки.Виділяються та піддаються критичному аналізу чотири основні моделі електоральноїповедінки, які були сформовані і розроблені провідними дослідницькими інститутами Європита США. Автор ставить проблему передбачуваності прогнозів підсумків виборів, яка можебути вирішена за допомогою комбінованої моделі електоральної поведінки на основітеоретичних підходів, що були розроблені та застосовуються зарубіжними дослідниками,але з урахуванням національної специфіки України.Ключові слова: моделі електоральної поведінки, прогнозування,Статья посвящается описанию основных подходов к исследованию электоральногоповедения. Выделяются и подвергаются критическому анализу четыре основные моделиэлекторального поведения, которые были сформированы и разработаны ведущимиисследовательскими институтами Европы и США. Автор ставит проблемупредсказуемости прогнозов итогов выборов, которая может быть решена с помощьюкомбинированной модели электорального поведения на основе теоретических подходов,которые были разработаны и применяются зарубежными исследователями, но с учетомнациональной специфики Украины.Ключевые слова: модели электорального поведения, прогнозированиеThe article is devoted to the description of the main approaches to the study of votingbehavior. Four major models of electoral behavior, that have been formed and developed by leadingresearch institutes in Europe and the U.S, are allocated and criticized. The author poses the problemof the predictability of the election results, which can be solved by combined model of electoralbehavior based on theoretical approaches that have been developed and are used by foreignresearchers with taking into consideration national specificities of Ukraine.Keywords: models of electoral behavior, predictio
Experience of life after suicide attempt (Досвід життя після спроби самогубства)
Метою нашого дослідження є опис досвіду життя молодої людини після спроби самогубства. Нами були поставлені та вирішені завдання, пов’язані з характеристикою способу життя кожного учасника дослідження після скоєної спроби самогубства та визначенням різниці у цьому досвіді. У дослідженні брали участь 4 особи – 2 жінки і 2 чоловіки. Вік досліджуваних від 21 до 25 років. Дані дослідження було отримано за допомогою методу інтерв’ю, яке тривало в середньому одну годину. Було використано напівструктуроване інтерв’ю. Учасників просили дати відповідь на одне запитання, яке знайомило їх із контекстом бесіди та стимулювало до початку нарративу: «Що це значить, – жити після спроби самогубства?» Усі решта навідних питань ставилися у відповідності до контексту розмови та цілей дослідження. Воно базувалося на методі феноменологічного дослідження А. Джорджі. Після завершення дослідження було отримано 4 оригінальні тексти про життєві переживання після скоєння спроби самогубства. Усі вони були проаналізовані за допомогою дескриптивного феноменологічного методу А. Джорджі. Були надані специфічні ситуативні визначення кожного учасника та представлено загальний опис досліджуваного феномену.Більшість аспектів життєвих переживань після спроби самогубства є схожими: переживання ізольованості від інших людей, усвідомлення цінності власного життя, прийняття відповідальності за себе та інших, здатність цінувати прості повсякденні речі. Головні акценти у життєвому досвіді після спроби самогубства – близькі люди і розуміння цінності власного життя. Життєві переживання після скоєння спроби самогубства можуть бути описані як пережиті внутрішнє надзвичайне хвилювання, невпевненість та коливання настрою; відчуття, що щось було зроблено невідповідним чином, а це стимулює до роздумів про наступну спробу суїциду, готовність до відокремлення від інших людей, та найчастіше – від самого себе. Острах того, що смерть викреслює людину з життя допомагає усвідомити реальні цінності та відповідальність за себе та інших. Учасники оцінюють життєві переживання після спроби самогубства по-різному: як цінний досвід, що стимулює особистісне зростання, або як подію, яка нічого суттєво не змінила. Досвід життя після суїцидальної спроби впливає не тільки на соціальну сферу, але й на емоційну, на що, на жаль, дуже рідко звертають увагу в контексті психологічних досліджень. Презентовані висновки та дослідницька дискусія дозволяють встановити, що дуже важливо досліджувати життєві переживання, пов’язані з феноменом смерті та вивчати нові способи допомоги людям після парасуїциду.Ключові слова: спроба самогубства, суїцид, парасуїцид, дескриптивний феноменологічний метод Целью нашего исследования является описание опыта жизни молодого человека после попытки самоубийства. Нами были поставлены задачи, связанные с описанием опыта жизни каждого участника исследования после совершения им попытки самоубийства и определения различий в этом опыте. В исследовании принимали участие четыре человека – 2 женщины и 2 мужчины в возрасте от 21 до 25 лет. Данные были получены в результате использования метода полуструктурированного интервью, которое в среднем продолжалось около одного часа. Участников просили дать ответ на один вопрос, который вводил их в контекст беседы и стимулировал к началу нарратива: «Что это значит, – жить после попытки суицида?» Все остальные наводящие вопросы задавались в соответствии с контекстом беседы и целями исследования, которое базировалось на методе феноменологического исследования А. Джорджи. После его завершения было получено 4 авторских текста об опыте жизни после совершения попытки самоубийства. Все они были проанализированы с помощью дескриптивного феноменологического метода А. Джорджи. Представлены специфические ситуативные определения каждого участника и обобщённое описание исследуемого феномена.Большинство аспектов жизненного опыта после попытки самоубийства являются схожими: переживание изолированности от других людей, понимание ценности собственной жизни, принятие ответственности за себя и других, способность ценить простые будничные вещи. Основные акценты в жизненном опыте после попытки суицида – близкие люди и понимание ценности собственной жизни. Жизненные переживания после совершения попытки самоубийства могут быть описаны как пережитые внутренне сильное волнение, неуверенность и колебания настроения; ощущение того, что что-то сделано не так как должно, а это стимулирует мысли о повторной попытке суицида, готовность к отмежеванию от других людей, и чаще всего – от самого себя. Страх того, что смерть вычеркивает человека из жизни помогает понять реальне ценности и ответственность за себя и других. Участники оценивают жизненные переживания после попытки самоубивства по-разному: как ценный опит, который стимулирует личностный рост, либо как событие, ничего существенным образом не меняющее. Опыт жизни после суицидальной попытки влияет не только на социальную, но также и на эмоциональную сферу, что, к сожалению, не стало пока предметом пристального внимания в психологических исследованиях. Представленные выводы и научная дискуссия на основе результатов исследования позволяют установить, что очень важно изучать жизненные переживания, связанные с феноменом смерти и новые способы помощи людям после парасуицида. Ключевые слова: попытка самоубийства, суицид, парасуицид, дескриптивный феноменологический методThe aim of this research: to describe young people experience after their suicide attempt. The following goals were set: to define how every participant experience life after suicide attempt and define differences in these experiences. 4 participants– 2 women and 2 men – participated in this research. The age of participants is from 21 to 25 years old. The research data were gathered during the interview that lasted approximately 1 hour. Semi-structured interview was used. The participants were asked to answer one question that introduces them to context and facilitates the beginning of narrative: “What does it mean to live after attempting the suicide?” All other explanatory questions were asked in accordance with the content of conversation and research goals. The research was based by A. Giorgi method of phenomenological research. After the conducting the research, 4 original texts about life experience after suicide attempt were received. All they were analyzed by A. Giorgi descriptive phenomenological method. Specific situational definitions of every participant were made and general description of studied phenomenon was formulated.The most participants’ aspects of life experience after the suicide attempt are similar: experience of isolation from other people, the realization of own life value, acceptance of responsibility for themselves and others, the ability to appreciate simple, everyday things. The main aspects in life experience after suicide attempt are close people and realization of own life value. The life experience after attempting suicide could be described as experienced inner confusion and uncertainty and mood swings; the feeling that something was not done completely, and this stimulated to think about one more suicide attempt, willingness to dissociate from people and more often from themselves. The fear that death erases human being from life helped to realize real values and responsibility for themselves and others. Life experience after suicide attempt participants evaluated differently: as valuable experience that stimulated personal growth or as event that did not change anything essentially. The life experience after suicide attempt embraces not only social domain but emotional as well, for which attention is devoted too few, unfortunately, in the contexts of psychological research. Presented conslusions and research discussion allow to state that it is very important to explore life experience after death phenomenon and search for new ways of help for people after parasuicide.Keywords: suicide attempt, suicide, parasuicide, descriptive phenomenological metho
ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ У СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
У статті висвітлюється проблема формування дослідницьких умінь студентів – майбутніхвихователів дошкільних навчальних закладів; характеризуються погляди науковців на класифікаціюта сутність дослідницьких умінь; аналізуються результати проведеного педагогічногоексперименту.Ключові слова: дослідницькі вміння; дослідницька діяльність; формування дослідницькихумінь у майбутніх вихователів ДНЗ.В статье освещена проблема формирования исследовательских умений студентов –будущих воспитателей дошкольных учебных заведений; характеризуются взгляды ученых наклассификацию и сущность исследовательских умений; анализируются результатыпедагогического эксперимента.Ключевые слова: исследовательские умения; исследовательская деятельность;формирование исследовательских умений у будущих воспитателей ДНЗ.In the article the problem of formation of the research skills of students - future teachers of preschooleducation, are characterized by the views of scholars on the classification and nature of research skills, analyzethe results of pedagogical experiment.Keywords: research skills, research activities, the formation of research skills among future educatorsDNG
ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ МАГІСТРАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НЕПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
У статті розкриваються теоретико-практичні аспекти формування зміступедагогічної освіти магістрантів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю,автор пропонує окремі підходи до відбору змісту педагогічної освіти, обґрунтовуєдоцільність запровадження окремих навчальних модулів у зміст педагогічної освітимайбутніх магістрів в умовах вищого навчального закладу непедагогічного профілю.Ключові слова: педагогічна освіта, магістранти, зміст освіти, педагогічнамайстерністьВ статье раскрываются теоретико-практичсекие аспекты формированиясодержания педагогического образования магистрантов высших учебных заведенийнепедагогичекого профиля, автор предлагает отдельные подходы к отбору содержанияпедагогического образования, обосновывает необходимость внедрения отдельных учебныхмодулей в содержание педагогического образования будущих магистров в условиях высшегоучебного заведения непедагогического профиля.Ключевые слова: педагогическое образование, магистранты, содержаниеобразования, педагогическое мастерствоThe article describes the theoretical and practical aspects of the content of teacher educationundergraduates universities non-teaching profile, the author proposes some approaches to theselection of the content of teacher education justifies the feasibility of introducing specific trainingmodules in the content of teacher education future graduates in university non-teaching profile.Keywords: teacher education, masters, educational content, pedagogical skill
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто теоретичні основи формуваннякультурологічної компетентності, розкрито сутність ключових понятьдослідження: “компетентність”, “професійна компетентність”,“культурологічна компетентність”; виявлено особливості формуваннякультурологічної складової професійної компетентності фахівцівінженерного профілю, що сприяють формуванню готовності дооптимальної поведінки в різних професійних ситуаціях при виконанніповного спектру функціональних обов’язків інженера на робочому місці: здійснення міждисциплінарної інтеграції на змістовному та технологічномурівнях профільних і культурологічних дисциплін; застосування сучаснихінноваційних методів навчання, що сприяли б формуванню невузькопрофільного інженера, а інженера з широким кругозором; розвитокздатності до самоосвіти з урахуванням культурологічної складовоїпрофесійної компетентності і формування уміння опрацьовувати івикористовувати культурологічну інформацію самостійно.Ключові слова: компетентність, професійна компетентність,культурологічна компетентність, інженер, формування культурологічноїкомпетентності.В статье рассмотрены теоретические основы формированиякультурологической компетентности, раскрыта сущность ключевыхпонятий исследования: “компетентность”, “профессиональнаякомпетентность”, “культурологическая компетентность”; выявленыособенности формирования культурологической составляющейпрофессиональной компетентности специалистов инженерного профиля,способствуют формированию готовности к оптимальному поведению вразличных профессиональных ситуациях при выполнении полного спектрафункциональных обязанностей инженера на рабочем месте:осуществление междисциплинарной интеграции на содержательном итехнологическом уровнях профильных и культурологических дисциплин;применение современных инновационных методов обучения,способствующих формированию не узкопрофильного инженера, аинженера с широким кругозором; развитие способности ксамообразованию с учетом культурологической составляющейпрофессиональной компетентности и формирование уменияобрабатывать и использовать культурологическую информациюсамостоятельно.Ключевые слова: компетентность, профессиональнаякомпетентность, культурологическая компетентность, инженер,формирования культурологической компетентностиIn the article the theoretical bases for the formation of cultural competenceare considered, the essence of the study key concepts: “competence”,“professional competence”, “cultural competence” are pointed out; it is found outsome peculiarities of forming the cultural component of engineering profilespecialists’ the professional competence, which promote the formation ofreadiness for an optimal behavior in a variety of professional situations in theperformance of the full range of the engineer’s functional responsibilities in theworkplace: the implementation of interdisciplinary integration on a content andtechnological levels of specialized and cultural disciplines; the application ofmodern innovative teaching methods that would contribute to the formation of nota narrow-specialized engineer but an engineer with a wide minded knowledge; thedevelopment of the ability to a self-education considering the cultural componentof professional competence and the formation of ability to work and use aculturological information on his own.Keywords: competence, professional competence, cultural competence,engineer, formation of a cultural competenc
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН
У статті розкрито методологічну основу, логічну послідовність дослідженняпсихологічної готовності до шлюбно-сімейних взаємин. Запропоновано організаційно-методичне забезпечення дослідження.Ключові слова: готовність до шлюбу, структура готовності до шлюбу,методологічна основа дослідження, методичний інструментарій, алгоритм математичноїобробки результатівВ статье раскрыто методологическую основу, логическую последовательностьисследования психологической готовности к брачно-семейным отношениям. Предложеноорганизационно-методическое обеспечение исследования.Ключевые слова: готовность к браку, структура готовности к браку,методологическая основа исследования, методический инструментарий, алгоритмматематической обработки результатовThe article explores the methodological framework, the logical sequence of studypsychological readiness for marriage and family relationships. The organizational and methodologicalsupport research.Keywords: readiness for marriage, structure ready for marriage, and methodological basis ofresearch, methodological tools, mathematical processing algorithm result
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: СУПЕРЧНОСТІ АДАПТАЦІЇ ДО ОСВІТНІХ СИСТЕМ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНИХ КРАЇН
У статті досліджені якісні відмінності функціонування інституту вищої освіти віндустріальних та постіндустріальных суспільствах. Аргументовано, що процес реформуваннясучасної системи вищої освіти в Україні передбачає розробку принципів нової стратегії її адаптаціїдо функціональних режимів постіндустріальних країн.Ключові слова: освіта, інститут вищої освіти, система вищої освіти України,індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство