Actual problems of sociology, psychology, pedagogy (E-Journal) / АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ
Not a member yet
775 research outputs found
Sort by
СУЧАСНА СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ ФРАНЦІЇ
У статті охарактеризовано зумовленість дослідження університетської освіти, зокрема управлінського сектору, розкрито основні проблеми розвитку вищої освіти сьогодення та визначено місце управління сучасної університетської освіти Франції в системі нашої країни.Ключові слова: університетська освіта, управлінський сектор, вища освіта, глобалізація, інтернаціоналізація, євроінтеграційні процеси
ТЕОРІЯ ПРАКТИК:ОПТИКИ МЕТОДОЛОГІЇ І РАКУРСИ АНАЛІЗУ
Стаття присвячена теорії практик. Аналізується історія розвитку поняття практик як терміну в суспільствознавчій науках, так і як концепту в соціологїї з позицій феноменологічної, семіотичної і постструктуралістької методології, на мікро, мезо і макро рівнях, в ракурсі зміни диспозицій теорії соціальної дії і концепту смислу, в контексті історії теорії практик її формування в межах соціології повсякденності. Оцінюється наявний стан теорії практик і її перспективи в контексті концептуалізації в межах акторко-мережевої оптики.Ключові слова: практики, теорія практик, методологічна оптика, теорія соціальної дії
АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОЯВІВ КУЛЬУРИ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРАЦЯХ Т.ПАРСОНСА ТА ДЖ. АЛЕКСАНДЕРА
Стаття присвячена дослідженню оcобливостей теоретичних інтерпретацій функціональних проявів культури індустріального суспільства у працях Т. Парсонса та Дж. Александера. Автором здійснено аналіз основних положень соціологічних теорій культури Т.Парсонса та Дж.Александера. Визначається пізнавальний потенціал теоретичних засад неофункціоналістської культуральної соціології для пояснення новітніх культурних та ціннісних трансформацій сучасних індустріальних суспільств. Ключові слова: індустріальне суспільство, культура, культурна система соціальна дія, соціальний порядок культуральна соціологі
СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ – ТРАНСФОРМАЦІЯ ДОВІРИ В ДИНАМІЦІ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН
У статті аналізується зміст поняття «соціальні технології» в контексті трансформації довіри в динаміці соціальних змін. Автори аналізують теорію соціальних технологій та розкривають зміст понять довіра та динаміка соціальних змін. Ключові слова: соціальні технології, довіра, динаміка, соціальні зміни
ДО ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СУТНІСНИХ ОЗНАК КОНЦЕПТУ «КУЛЬТУРНИЙ КАПІТАЛ» КРІЗЬ ПРИЗМУ ГЕНЕЗИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В ТЕОРЕТИЧНІЙ СОЦІОЛОГІЇ ХХ - ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
У статті представлено та проаналізовано причини ускладнення інтерпретації концепту «культурний капітал» та можливості ідентифікації його сутнісних ознак на сучасному етапі розвитку соціологічної теорії. Було виявлено витоки та тематичні міркування з даної проблематики в різних соціологічних парадигмах, а також зафіксовано специфіку спрощеного переосмислення авторського концепту «культурний капітал» П.Бурдьє сучасними науковцями. В статті запропоновано схематичну побудову етапів генези та розвитку концепту «культурний капітал» в теоретичній соціології, що може слугувати основою для здійснення його теоретичної інтерпретації.Ключові слова: соціологія, капітал, культурний капітал, кількісний підхід, якісний підхід, соціалізаціяВ статье представлены и проанализированы причины осложнения интерпретации концепта «культурный капитал» и возможности идентификации его сущностных признаков на современном этапе развития социологической теории. Были определены истоки и тематический анализ по данной проблематике в различных социологических парадигмах, а также зафиксировано специфику упрощенного понимания авторского концепта «культурный капитал» П.Бурдье современными учеными. В статье предложено схематическое построение этапов генезиса и развития концепта «культурный капитал» в теоретической социологии, что может быть основой для осуществления его теоретической интерпретации.Ключевые слова: социология, капитал, культурный капитал, количественный подход, качественный подход, социализацияThe paper presents and analyzes the causes of complications interpretation of the concept of "cultural capital" and the possibility of identification of its essential features on the modern stage of development of sociological theory. There had been found origins and thematic considerations on this subject in different sociological paradigms and fixed specificity of simplified understanding of the P.Bourdieu's concept of "cultural capital" by modern scholars. The schematic construction of the stages of development of the concept of "cultural capital" in theoretical sociology as a basis for the implementation of its theoretical interpretation had been proposed in the article.Keywords: sociology, capital, cultural capital, quantitative approach, qualitative approach, socializatio
ІННОВАЦІЙНІ КОГНІТИВНІ СТИМУЛИ РОЗРОБКИ МУЛЬТИРІВНЕВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ТА МЕТОДИК ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ
У статті представлено аналіз інноваційних когнітивних стимулів розробки мультирівневої методології та методик вимірювання соціальної напруженості. Здійснена наукова аргументація доказів, що соціальна напруженість як атрибутивне явище та процес суспільного життя має як дисфункціональні, так і функціональні онтологічні прояви, які соціологам необхідно досліджувати не лише на рівні персоніфікованих соціальних практик але і на мезо-, макро- та інтерсоцієтальном рівнях соціологічного аналізу. Ключові слова: соціальна напруженість, детермінанти соціальної напруженості, соціальний протест, соціальний конфлікт, соціологічне пізнання, пізнавальні рівні соціологічного пізнання, мультирівневі методики вимірювання соціальної напруженості. В статье осуществлен анализ инновационных когнитивных стимулов разработки мультиуровневой методологии и методик измерения социальной напряженности. Представлены доказательства, что социальная напруженность как атрибутивное явление и процес общественной жизни имеет как дисфункциональные, так и функциональные онтологические проявления, которые следует изучать социологам не только на уровне персонифицированных социальних практик, но и на мезо-, макро- и інтерсоциетальном уровнях соцологического анализа. Ключевые слова: социальная напряженность, детерминанты социальной напряженности., социальный протест, социальный конфлікт, социологическое познание, уровни социологического познания, мультиуровневые методики измерения социальной напряженности. The article presents the sociological analysis of the innovative cognitive stimulus for elaborating of the multilevel methodology and methodic of measuring social tension. Devoted that the social tension is the universal substantial phenomena and process of social life which has some specific dysfunctional and also functional characteristics. So sociologists have to investigate these characteristics not only on the cognitive level of individualized social practices but also on the of the meso- , macro- and intersocietal levels of sociological analysis. Keywords: social tension, determinants of social tension, social protest, social conflict, sociological cognition, research levels of sociological cognition, multilevel methodic of measuring social tension.
ПОЛІТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ГЛОБАЛОКАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ
В статті досліджується політика сталого розвитку ООН як технологія демократизації суспільства від глобального до локального рівнів. Вивчаються нормативні основи стратегічного управління в сфері сталого розвитку на прикладі довгострокових програм ООН - «Цілі розвитку тисячоліття» (2000-2015 рр.) та «Цілі в області сталого розвитку» (2016-2030 рр.), аналізуються їх зміст, фактори та технології реалізації. Ключові слова: Організація Об’єднаних Націй, сталий розвиток, глобальне управління, стратегії глобального розвитку, глобалокальна демократизація. В статье исследуется политика устойчивого развития ООН как технология демократизации общества от глобального к локальному уровней. Изучаются нормативные основы стратегического управления в области устойчивого развития на примере долгосрочных программ ООН - «Цели развития тысячелетия» (2000-2015 гг.) И «Цели в области устойчивого развития» (2016-2030 гг.), анализируются их содержание, факторы и технологии реализации. Ключевые слова: Организация Объединенных Наций, устойчивое развитие, глобальное управление, стратегии глобального развития, глобалокальна демократизация. The article examines the UN sustainable development policy as a technology for democratizing society from global to local levels. The normative bases of strategic management in the field of sustainable development are studied, as the example of the long-term programs of the United Nations - the Millennium Development Goals (2000-2015) and the "Objectives in the field of sustainable development" (2016-2030 gg.), Their content, factors and technologies realization. Key words: United Nations, sustainable development, global governance, global development strategies, global-level democratization
НАТУРАЛІЗАЦІЯ ЗА ДЖ. БАТЛЕР В ПЕРСПЕКТИВІ КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРНИХ МЕХАНІЗМІВ ВЛАДИ
Серед дискурсивних стратегій панування, засобів символічної боротьби, управління тілами, закріплення та відтворення певного соціального порядку натуралізація – оприроднення – займає особливе місце. Вона полягає у приховуванні соціокультурного характеру певних норм, уявлень, практик, тобто їх зв’язку з соціально-історичними умовами існування та владними інтересами певних соціальних сил. Натомість відповідними дискурсами ці норми, уявлення та практики позначаються як споконвічні, незмінні, природні, правильні, очевидні тощо. Актуальність вивчення натуралізації в суспільстві з демократичним ладом та в умовах соціальних потрясінь пов’язана як з необхідністю виявляти та спростовувати стратегії натуралізації, так і компетенції щодо їх власнго проектування та застосування. В перспективі соціологічного осягнення зв’язків культури та влади, позначеною постструктуралістською методологією та соціокультурним підходом, натуралізація розглядається як культурний механізм влади, що розглянуто в низці попередніх публікацій авторки. Натуралізація, номінація та легітимація в цій концепції розглянуті як способы закріплення стосунків нерівності між групами в суспільстві шляхом вироблення (або актуалізації) культурних значень, їх ієрархізації, наділення їх соціальною силою, тобто встановлення зв’язку між культурними значеннями та соціальною структурою. Трактування натуралізації в зазначеній концепції засновувалися на положеннях семіотичної теорії міфу Р. Барта. В статті, що має переважно теоретичний характер, запропонований виклад положень щодо натуралізації, які містяться в окремих частинах роботи Дж. Батлер ―Гендерний клопіт‖. Зорієнтований на аналіз перформативності, цей матеріал доповнює розуміння натуралізації як культурного механізму влади завдаки положенням щодо зв’язку дискурсу, тілесності, культурного відтворення та соціального лад
СТРУКТУРА Й ЧИННИКИ СЕКСУАЛЬНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ В УКРАЇНІ: ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕНЬ ДО ЛГБТ1
Обґрунтовано перевагу поняття сексуального упередження над гомофобією. Виявлено латентну дворівневу структуру упереджень щодо різних представників ЛГБТ, виокремлено гетеросексизм як єдине базове сексуальне упередження, а також запропоновано комплексну модель його чинників. До останніх належать правий авторитаризм, контактування з ЛГБТ, релігійність, а також вік, стать, освіта, матеріальне становище. Дані – опитування населення м. Київ і семи областей у 2016 році. Результати отримано методом моделювання структурними рівняннями
ПРОЦЕСУАЛЬНІСТЬ В АКТОРНО-МЕРЕЖЕВІЙ ТЕОРІЇ: КОНЦЕПЦІЯ ЧАСУ ТА ЇЇ ПРОБЛЕМИ
В статті розглядається концепція часу в акторно-мережевій теорії. Розглядається спершу сама акторно-мережева теорія, як теорія соціального, що пропонує розглядати позалюдські сутності, як актанти, що мають рівний онтологічний статус, Також дається короткий нарис реляційної концепції взаємодії актантів в ANT, а згодом ми переходимо до концепції часу та її основних проблем.Ключові слова: акторно-мережева теорія, реляційність, темпоральність, актант, дія, мережа В статье рассматривается концепция времени в акторно-сетевой теории. Рассматривается сначала сама акторно-сетевая теория, как теория социального, предполагающая рассматривать внечеловеческие сущности в качестве актантов, имеющих равный онтологический статус, также дается краткий очерк реляционной концепции взаимодействия актантов в ANT, а затем мы переходим к концепции времени и ее основных проблем. Ключевые слова: акторно-сетевая теория, реляционность, темпоральность, актант, действие, сеть The article discusses the concept of time in actor-network theory. Firstly, the actor-network theory itself is considered as a social theory, suggesting to consider non-human entities as actants with equal ontological status, also a brief outline of the relational concept of interaction of actants in ANT is given, and then we turn to the concept of time and its main problems. Keywords: actor-network theory, relationality, temporality, actant, action, network