Lviv State University of Physical Culture: Scientific publications / ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: Наукові фахові видання ЛДУФК
Not a member yet
1662 research outputs found
Sort by
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ГОТЕЛЬНО- РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ СOVID-19
Заклади індустрії гостинності мають велике соціально- економічне значення для країни. Щороку популярність закладів ресторанного та готельного господарства збільшується, тому розвиткові та вдосконаленню діяльності приділяють значну увагу. Однак в умовах сьогодення ця галузь значно постраждала від пандемії та обмежувальних заходів, які були спрямовані на боротьбу з нею. Для того, щоб бізнес розвивався та функціонував в умовах пандемії COVID-19, необхідно вживати комплекс дій щодо підвищення чинників якості, комфортабельності і зручності керування закладом та задовольняти протиепідемічні вимоги.Готель «RamadaEncorebyWyndham» (м. Київ) є одним із найперспективніших ділових закладів, який увів суттєві зміни у своїй роботі під час карантину та гарантував максимально можливу безпечність та надійність для гостей. Однак найбільшою проблемою стало гарантування безпеки персоналу та гостей [1]
РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ПАНДЕМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
Актуальність питань стану туризму в умовах глобалізації та новітніх викликів підтверджує зростання кількості публікацій. Вплив глобалізаційних процесів на туризм досліджували: І. Воронін, А Вороніна [1], В. Зайцева, О. Корнієнко [2], В. Білозубенко, М. Корнєєв, К. Горб [3], О. Мельниченко, В. Шведун [4], О. Борисова, С. Сисоєва [5] та ін. Утім від 2019 р. вся туристична індустрія потерпає від наслідків пандемії, і чи не найбільш постраждалими від неї виявилися релігійний туризм і паломництво. Учені відреагували на цей виклик, про що свідчать праці О. Недавньої [6], В. Титаренко, І. Богачевської [7], О. Борисової, Т. Гузік, Л. Филипович [8], О. Борисової, С. Сисоєвої та ін. [9], О. Борисової [10;11] та ін
ЦИКОРІЙ – ЦІННА СИРОВИНА ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ІНГРЕДІЄНТАМИ
З розвитком готельно- ресторанного господарства зростає виготовлення хлібобулочних виробів у цих закладах і особливо з функціональними властивостями, оскільки збільшується на них попит споживачів.Для надання виробам функціональних властивостей використовують рослинну сировину, що містить фізіологічно активні інгредієнти [1]. Такою сировиною можуть бути лікарські рослини, серед яких заслуговує на увагу цикорій коренеплідний та продукти його переробки.У порошку цикорію (ПЦ) міститься 60 % високомолекулярного полісахариду інуліну, білкові речовини, левулоза, фруктоза, пектин, харчові волокна, поліненасичені жирні кислоти. За даними наукової літератури, у склад цикорію входять 33 мінеральні елементи і вітаміни А, Е, групи В, РР [2].Проведеними дослідженнями встановлено доцільність використання ПЦ у кількості 7,5 % до маси борошна. За такої кількості інтенсифікується процес бродіння тіста, підвищується його кислотність на 0,5 град, скорочується тривалість вистоювання тістових заготовок
МЕНЕДЖМЕНТ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЗАСТОСУВАННЯ
Гостинність – це одне з понять цивілізації, що завдяки прогресу і часу стало потужною індустрією, у якій працюють мільйони професіоналів, створюючи все найліпше для споживачів послуг (туристів). Індустрія гостинності охоплює різні сфери діяльності людей: туризм, відпочинок, розваги, готельний і ресторанний бізнес, громадське харчування, екскурсійну діяльність, організацію виставок і проведення наукових конференцій
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ПАНДЕМІЇ COVID‑19
Сучасний туризм є одним із важливих компонентів глобалізації, який на різних рівнях сприяє міжнародній інтеграції в економічній, соціальній та культурній сферах, стає вагомим чинником підвищення якості життя населення як країн, що генерують туристичні потоки, так і дестинацій.Міжнародний туризм – це подорож особи за межі постійного місця проживання, що передбачає перетин державного кордону та здійснюється на термін від однієї доби до року з пізнавальною, рекреаційною, оздоровчою чи іншою метою, без здійснення оплачуваної діяльності в місці тимчасового перебування. За напрямом виокремлюють виїзний та в’їзний міжнародний туризм
МЕТОДИ ГОТЕЛІВ ЩОДО ГАРАНТУВАННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ
Гігієна гостинності, у широкому сенсі, висвітлює екологічну спрямованість діяльності готельєрів, успіх якої базується на професійному навчанні і підвищенні кваліфікації як працівників, так і керівного персоналу [1].Надання сервісу координують завдяки спрямованим на удосконалення заходам, які контролюють безпеку життя і здоров'я туристів під час їхнього перебування на території готелю.Основу благополуччя безпеки проживання гарантують: санітарно- епідеміологічні вимоги до облаштування, обладнання та утримання об'єкта розміщення людей, вимоги охорони навколишнього середовища, вимоги до гарантування якості та безпеки харчових продуктів і вимоги до персоналу. Санітарно-е підеміологічну безпеку людей, які проживають в готелях, гарантують через виконання вимог до об'єктів, які надають готельні послуги [2].Ці вимоги є для готельних комплексів необхідними до виконання, їх належить здійснювати безперервно, щоб підтримувати санітарний режим. Водночас готельєри удосконалюють старі і виробляють нові методи і технології впровадження, контролю та здійснення гігієни діяльності [3]
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ DEA В ОЦІНЮВАННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛІВ
За даними Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) міжнародний потік туристів у всьому світі зріс на 4 % у 2019 році та сягнув практично 1,5 мільярда, 2019 рік став ще одним роком сильного зростання, однак його темпи були повільніше порівняно з винятковими темпами 2017 року (+ 6 %) та 2018 року (+ 6 %). Попит зростав повільніше, головним чином, у країнах із розвинутими економіками, передусім у Європі [1]. Тож можна стверджувати, що готельна справа залишається привабливим сектором для бізнесу. Відповідно, не втрачає дослідницької та наукової актуальності проблема методології оцінювання ефективності готельного бізнесу, актуалізація її до сучасних вимог.Метою дослідження стало окреслення проблематики застосування методу DEA (Data Envelopment Analysis) для оцінювання ефективності господарювання готелів
РОЗВИТОК ТЕХНОГЕННОГО ТУРИЗМУ В ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ
На сучасному етапі розвитку світового туризму відпочинок за формулою «3S» (sunny, sea, sand) відходить на подальший план. Більшу зацікавленість викликають нові види туризму, в тому числі відвідування техногенних об’єктів. Одним із таких об’єктів є Чорнобильська зона відчуження. Актуальність роботи полягає у дослідженні можливостей організації туризму в зоні відчуження, оскільки попит на тури до цієї туристичної дестинації постійно зростає.У науковій літературі уже неодноразово розглядали проблематику розвитку техногенного туризму, зокрема в працях Т. А. Казакової, М. П. Крачило, І. В. Зоріна, В. О. Квартальнова, В. С. Пацюка, В. Л. Казакова, незважаючи на значну кількість публікацій, низка питань щодо розвитку техногенного туризму в Чорнобильській зоні відчуження містить перспективу подальшого дослідження.Мета дослідження – вивчити сучасні тенденції, проблемні аспекти та можливості розвитку техногенного туризму у Чорнобильській зоні відчуження
СТАН ФІЗИЧНОЇ ПРИДАТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТУРИЗМ»
Гіподинамія сучасної людини, яка прогресує, викликає об’єктивну потребу суспільства у розвитку активних форм дозвілля, зокрема спортивно-о здоровчого туризму [1]. Бакалаврів та магістрів як бізнес- фахівців для туристичної галузі готують у вищих навчальних закладах. З уваги на специфіку спортивно- оздоровчого туризму відповідні фахівці повинні мати певну фізичну придатність [2].Метою роботи було проведення порівняльного аналізу фізичної придатності студентів спеціальності «Туризм» у провідних львівських університетах
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ХАРЧОВОЇ БЕЗПЕКИ У ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА, ЯКІ БАЗУЮТЬСЯ НА ПРИНЦИПАХ НАССР
Системи управління харчовою безпекою застосовують в усьому світі як надійний захист споживачів від небезпечних чинників, що можуть вплинути на безпеку кінцевого продукту.Метою цієї роботи є дослідження особливостей розроблення та впровадження систем харчової безпеки, що базуються на принципах НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) на підприємствах ресторанного господарства.Згідно з законодавством України, а саме на підставі підпункту 2 пункту 6 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (№ 771/97-ВР від 23.12.1997 р., зі змінами та доповненнями), особи, які займаються виробництвом та введенням в обіг харчових продуктів, повинні застосовувати системи НАССР або інші системи гарантування безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів. Відповідно до Закону України «Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв», передбачено введення системи НАССР на всіх підприємствах харчової галузі, впровадження є обов’язковим для операторів ринку харчових продуктів. Це стосується і закладів ресторанного господарства, у яких уже мають бути впроваджені стандарти харчової безпеки на основі вимог системи НАССР [1]