Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society (E-Journal - Lesya Ukrainka Eastern European National University) / ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІNot a member yet
1783 research outputs found
Sort by
Структура та рівень рухової активності студентів закладів вищої освіти
Relevance. The urgency of the research is determined by the contradiction between the positive effect of desirable physical activity on the effective functioning of organism and the low level of its formation in the students. The purpose of the study is to determine the structure and level of physical activity of students in higher education. Methods. An international enquire of physical activity methodology (IPAQ) was used. In general, 1,160 students (323 boys and 837 girls) participated in the pedagogical study of 1–4 courses of the in-person form of education of the Lesya Ukrainka Eastern European National University. Results. The majority of respondents (57 %) have a low level of physical activity. 30 % of teenagers have an average level of physical activity and only 13 % have a high level. It was found that the high level of physical activity is the lowest among freshmen. The level of physical activity practically does not change and does not significantly affect the number of students’ locomotion, in the process of learning. The specialty, which was chosen, does not significantly affect the level of physical activity of young people. The factors, which exhibit a peculiar effect on the usual level of physical activity, belong to the place of birth and residence of students. The largest number of people with a high level of locomotor activity was indicated by a large city (16,4 %). The low level of physical activity is demonstrated by students from villages and small towns (65 % and 59,1 %, consequently). Conclusions. The established level of physical activity is inadequate and does not help maintain the proper functional state of the organism. The training effect has a high level of physical activity, which includes independent or specially organized physical exercises. This component of physical activity is only in the compulsory physical exercises. If there are no such activities, then there is no high level of physical activity.Актуальность. Актуальность исследования определяется противоречием между положительным влиянием оптимальной двигательной активности на эффективное функционирование организма и низким уровнем ее сформированности у студентов. Цель исследования – определение структуры и уровня двигательной активности студентов высших учебных заведений. Методы. Использован международный опросник двигательной активности методика (IPAQ). Всего в педагогическом исследовании участвовало 1160 студентов (323 юношей и 837 девушек) 1–4 курсов дневной формы обучения Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки. Результаты. У большинства респондентов (57 %) наблюдается низкий уровень двигательной активности. 30 % молодежи имеют средний уровень двигательной активности и лишь 13 % – высокий. Установлено, что высокий уровень двигательной активности является самым низким у первокурсников. В процессе обучения уровень двигательной активности практически не меняется и существенно не сказывается на количестве локомоций студентов. Выбранной специальности существенно не влияет на уровень двигательной активности молодежи. К факторам, которые проявляют своеобразное влияние на привычный уровень двигательной активности, принадлежат местом рождения и проживания студентов. Наибольшее количество лиц с высоким уровнем двигательной активности место своего рождения указали большой город (16,4 %). Низкий уровень двигательной активности всего проявляют студенты из сел и небольших городов (65 и 59,1 % соответственно). Выводы. Установленный уровень двигательной активности является недостаточным и не способствует поддержанию надлежащего функционального состояния организма. Тренировочный эффект имеет высокий уровень двигательной активности, к которому относятся самостоятельные или специально организованные занятия физическими упражнениями. Но этот компонент двигательной активности находится преимущественно только в виде обязательных учебных занятий физическими упражнениями. Если таких занятий нет, тогда отсутствует высокий уровень двигательной активности.Актуальність. Актуальність дослідження визначається суперечностями між позитивним впливом оптимальної рухової активності на ефективне функціонування організму та низьким рівнем її сформованості в студентів. Мета дослідження полягає у визначенні структури та рівня рухової активності студентів вищих закладів освіти. Методи. Використано міжнародний опитувальник рухової активності методика (IPAQ). Усього в педагогічному досліджені брало участь 1160 студентів (323 хлопців та 837 дівчат) 1–4 курсів денної форми навчання Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Результати. У більшості респондентів (57 %) спостерігаємо низький рівень рухової активності. 30 % молоді мають середній рівень рухової активності й лише 13 % – високий. Установлено, що високий рівень рухової активності найнижчий у першокурсників. У процесі навчання рівень рухової активності практично не змінюється та суттєво не позначається на кількості локомоцій студентів. Обраний фах суттєво не впливає на рівень рухової активності молоді. До факторів, які проявляють своєрідний вплив на звичний рівень рухової активності, належать місце народження й проживання студентів. Найбільша кількість осіб із високим рівнем рухової активності місцем свого народження вказали велике місто (16,4 %). Низький рівень рухової активності найбільше виявляють студенти із сіл і невеликих міст (65 % і 59,1 % відповідно). Висновки. Установлений рівень рухової активності є недостатнім і не сприяє підтриманню належного функціонального стану організму. Тренувальний ефект має високий рівень рухової активності, до якого належать самостійні або спеціально організовані заняття фізичними вправами. Але цей компонент рухової активності перебуває переважно лише у вигляді обов’язкових навчальних занять фізичними вправами. Якщо таких занять немає, тоді відсутній високий рівень рухової активності. 
Критерії хронології історії психосоматичних систем
Topicality. In previous studies it has been established that for the qualification of systems and exercises of complex regulation of the human body’s general condition by means of physical and psychic activity, the «psychosomatic systems» and «psychosomatic exercises» terms are optimal, also the criteria of the сhronology history of which are a poorly researched link of physical culture. Formulating the research problem. Proceeding from the fact that psychosomatic systems are an integral part of human culture, it was assumed that the chronology of the historical development of psychosomatic systems coincides with the periodization of mankind`s history, culture, and physical culture. It has been established that the humanity physical culture history periodization is based on geological, morphological, socio-economic, genetic, archeological and other principles that define it unambiguously and need improvement. The purpose of the research is to determine the optimal criteria for the history chronology of psychosomatic systems. The methods of the research are historical, logical, and theoretical analysis of information sources. The results of the research. It is established that periodization`s principles, as the general history of mankind and its components, in particular, physical culture, are based on a number of criteria such as humanity gradual morphological evolution, tool types changes, forms of socio-economic relations, availability of writing script, having a number of disadvantages. The basic criterion of the general physical education history chronology was revealed. Conclusions. The optimal basic criterion for the history chronology of psychosomatic systems and physical culture is the time period relative to the limit, which determines two periods: the I period – to our era (from ... to the end of the 1st century BC); the II period is our era (from the beginning of the 1st century AD to the present). Further research on the characteristics of ancient psychosomatic systems of different cultures will be planning.Актуальность. В предыдущих исследованиях установлено, что для квалификации систем и упражнений комплексной регуляции общего состояния организма человека средствами телесной и психической активности оптимальными являются термины «психосоматические системы» и «психосоматические упражнения», критерии хронологии истории которых являются малоисследованным звеном физической культуры. Постановка проблемы. Исходя из того, что психосоматические системы является составной общечеловеческой культуры, предполагается, что хронология исторического развития психосоматических систем совпадает с периодизацией истории человечества, культуры, физической культуры. Установлено, что периодизация истории физической культуры человечества базируется на геологических, морфологических, социально-экономических, генетических, археологических и других принципах, которые определяют ее неоднозначно и требуют совершенствования. Цель исследования – определить оптимальные критерии хронологии истории психосоматических систем. Методы исследования – исторический и логико-теоретический анализ источников информации. Результаты исследования. Установлено, что принципы периодизации как общей истории человечества, так и ее составляющих, в частности физической культуры, основанные на ряде критериев, таких как постепенная морфологическая эволюция человечества, изменения в характере орудий труда, виды общественно-экономических отношений, наличие письменности, которые имеют ряд недостатков. Обнаружено базовый критерий общей хронологии истории физической культуры. Выводы. оптимальным базовым критерием хронологии истории психосоматических систем и физической культуры является период времени относительно границы, определяет два периода: І – до нашей эры (с ... до конца 1 в. до н. э.); ІІ период – нашей эры (до началу 1 в. н. э. до современности). Планируются дальнейшие исследования характеристик древних психосоматических систем различных культур.Актуальність. У попередніх дослідженнях установлено, що для кваліфікації систем і вправ комплексної регуляції загального стану організму людини засобами тілесної й психічної активності оптимальними є терміни «психосоматичні системи» та «психосоматичні вправи», критерії хронології історії яких є малодослідженою ланкою фізичної культури. Постановка проблеми. Виходячи з того, що психосоматичні системи є складовою частиною загальнолюдської культури, припущено, що хронологія історичного розвитку психосоматичних систем збігається з періодизацією історії людства, культури, фізичної культури. Установлено, що періодизація історії фізичної культури людства ґрунтується на геологічних, морфологічних, соціально-економічних, генетичних, археологічних та інших принципах, які неоднозначно визначають її і потребують удосконалення. Мета дослідження – визначити оптимальні критерії хронології історії психосоматичних систем. Методи дослідження – історичний і логіко-теоретичний аналіз джерел інформації. Результати дослідження. Установлено, що принципи періодизації як загальної історії людства, так і її складників, зокрема фізичної культури, ґрунтуються на низці критеріїв, таких як поступова морфологічна еволюція людства, зміни в характері знарядь праці, види суспільно-економічних відносин, наявність писемності, які мають численні недоліки. Виявлено базовий критерій загальної хронології історії фізичної культури. Висновки. Оптимальним базовим критерієм хронології історії психосоматичних систем і фізичної культури є термін часу відносно межі, що визначає два періоди: І – до нашої ери (із ... до кінця 1 ст. до н. е.); ІІ період – нашої ери (із початку 1 ст. н. е. до сьогодні). Плануються подальші дослідження характеристик давніх психосоматичних систем різних культур
Миколаївському обласному спортивному яхт-клубу – 120 років
Висвітлено питання зародження та розвитку вітрильного спорту Миколаївської області за 120 років (1787–2007 рр.). Визначено витоки створення і розвитку яхт-клубу і його роль у розвитку вітрильного спорту,в створенні дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву і підготовки спортсменів високого рівня
Природа та здоров’я людини: дієтетика душі й тіла
У роботі розкрито сутність психофізичних зв’язків у контексті філософсько-релігійного тлумачення тілесного і психічного здоров’я людини
Алгоритм створення тимчасової міжвідомчої комісії як консультативно-дорадчого органу з питань реклами у спорті
У статті розкриваються деякі питання спортивного маркетингу. Зокрема наголошується на недосконалості законодавчої бази України стосовно реклами спортивних послуг та продуктів. Автор пропонує алгоритм створення тимчасової міжвідомчої комісії як консультативно-дорадчого органу з питань реклами, пов’язаної зі спортом
Ситуаційні технології в підготовці вчителя фізичної культури
У статті викладено результати досліджень, спрямовані на з’ясування тактики поведінки студентів та вчителів фізичної культури в умовах розв’язування професійної ситуації
Особливості професійно-прикладної підготовки майбутніх учителів фізичної культури
У статті аналізуються особливості професійно-прикладної підготовки студентів факультету фізичного виховання і розглядаються засоби розвитку професійно важливих здібностей
Модульно-рейтингова система з легкої атлетики у процесі підготовки вчителів фізичної культури
У статті обґрунтовано розробку технології модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень з легкої атлетики у процесі її викладання. Подана технологія створена на основі використання інноваційного навчання та сучасної системи контролю
Фізичний розвиток студентів під впливом фізичних навантажень залежно від типу автономної нервової системи
У статті дається порівняльна характеристика фізичного розвитку молодих здорових нетренованих жінок з переважанням нормотонічного, симпатотонічного, парасимпатотонічного типів автономної нервовоїсистеми. У людей з переважанням нормотонічного типу АНС збільшені показники силових якостей, у симпатотоніків − показники швидкісних якостей, парасимпатотоніки краще справляються із фізичними вправами на витривалість
Использование средств бодибилдинга в системе физкультурно-оздоровительных занятий юношей
Использование силовых, анаэробных или аэробных физических упражнений в кондиционной тренировке имеет свою специфическую направленность. Сегодня все большее количество юношей для повышения своих функциональных возможностей обращаются к силовым упражнениям