Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences / Науковий вісник Східноєвропейсього національного університету імені Лесі Українки. Серія: Біологічні науки
Not a member yet
290 research outputs found
Sort by
Вплив ауксинів на вкорінення живців Begonia L.
Get PDFBegonias are widespread indoor plants that are unpretentious to growing conditions and quite decorative. The method of vegetative reproduction of Begonia by leaf and stem-cuttings is described in detail in the textbooks on floriculture, workbooks and scientific articles. The purpose of the article was to set efficiency for rooting phytohormones leaf and stem cuttings of some species of the genus Begonia L. The article tasks were: determine whether auxin stimulants rhizogenesis stem and leaf cuttings of Begonia L. and study duration and intensity of rooting cuttings of begonias using various doses of auxines.Trimming of the studied plants was carried out in March. We have used stem cuttings of Begonia coralina, stem and leaves cuttings of B. luserna, B. schmidtiana, B. metalica, leaves cuttings B. tiger and B. manicata. Cuttings were taken from a healthy part of the mother plant. At first they were placed for 12 hours in solutions of phytohormones: IAA − 25 mg/l, IBA − 25 mg/l, IAa + IBA 25 + 25 mg/l, then distilled water was used as a rooting substance.The standard solution was water without adding auxins. After the emergence of additional roots to account for rooted cuttings, we use the methodology of the Botanical Garden of NUBiP of Ukraine, which provides for quantitative and qualitative estimation.The obtained results indicate that for vegetative reproduction of B. luсеrnа, B. metalica and B. schmidtiana we recommend using stems, which are responded well to the exogenous introduction of IBA (25 mg/l). Cuttings, which were in water without the action of phytohormones, died in B. coralina and B. luсеrnа, not rooted in B. tiger, very weakly rooted in B. manicata, and satisfactorily in the B. metalica and B. schmidtiana. Obviously, the cuttings of the studied variants require the exogenous influence of auxins. The best stimulator of rhizogenesis for the studied types of begonias is a solution of IBA (25 mg/l), in which a generally satisfactory rooting is observed. On an exogenous application of IAA (25 mg/l), begonias cuttings react specifically. The survival percent of all studied species of begonias was 100 %. All variants have formed plants that are in the stage of budding or abundant flowering.Бегонії – поширені кімнатні рослини, які невибагливі до умов вирощування та доволі декоративні. Методику вегетативного розмноження бегонії листковими й стебловими живцями детально описано в підручниках із квітникарства, практикумах і наукових статтях. Мета статті – установити ефективність використання фітогормонів для вкорінення листкових та стеблових живців окремих видів роду Begoniа L. Відповідно до мети ставили такі завдання: установити, чи є ауксини стимуляторами ризогенезу стеблових і листкових живців Begonia L. та дослідити тривалість й інтенсивність укорінення живців бегонії при використанні різних доз ауксинів.Живцювання досліджуваних рослин проводили в березні. Ми використали стеблові живці бегонії коралової (Begonia coralina Carr.), стеблові й листкові живці бегонії люцерна (B. coralina «Luсеrnа»), бегонії Шмідта (B. Schmidtiana Regel), бегонії металевої (B. Metalica G. Smith), листкові живці бегонії тигрової (B. «Tiger Paws» bowerae var. nigromarga) і манжетної (B. Manicata Prongn.). Живці взято зі здорової частини материнської рослини. Спочатку їх помістили на 12 годин у розчини фітогормонів: ІОК – 25 мг/л, ІМК – 25 мг/л, ІОК + ІМК 25+25 мг/л, після цього як середовище вкорінення використовували дистильовану воду. Еталонним розчином була вода без додавання ауксинів. Після появи додаткових корінців для обліку вкорінених живців застосовано методику Ботанічного саду НУБіП України, що передбачає проведення кількісної та якісної оцінки.Отримані результати свідчать, що для вегетативного розмноження бегонії люцерна, бегонії металевої й бегонії Шмідта ми рекомендуємо використовувати стеблові живці, які гарно реагують на екзогенне внесення ІМК (25мг/л). Живці, які перебували у воді без дії фітогормонів, загинули в бегонії коралової й люцерна, не вкоренились у бегонії тигрової, дуже слабко вкоренились у бегонії манжетної, задовільно – у бегонії металевої та Шмідта. Очевидно, живці досліджуваних варіантів потребують екзогенного впливу ауксинів. Найкращим стимулятором ризогенезу для досліджуваних видів бегоній є розчин ІМК (25 мг/л), при якому спостерігали загалом задовільне вкорінення. На екзогенне внесення ІОК (25 мг/л) живці бегонії реагують специфічно. Приживлюваність усіх досліджуваних видів бегоній становила 100 %. Усі варіанти утворили рослини, які перебувають на стадії бутонізації або рясного цвітіння
Морфометрические особенности грегарин Gigaductus exiguus (Eugregarinorida, Gigaductus) кишечных паразитов Pterostichus melas (Coleoptera, Carabidae)
No full textIn the four typological ecosystems of the central part of the steppe zone of Ukraine, the study of apicomplex parasites for one type of beetle has been carried out. Variability of morphometric indices for the Gigaductus exiguus (Wellmer, 1911), which occurs in the intestinal tract of Pterostichus melas (Creutzer, 1799) was studied. There are significant differences in the characteristics of infection in various types of geobotanical conditions.The species of the G. exiguus is a typical unicellular parasite for P. melas. In the work 13 micrographs of gregarines are presented at different stages of life, which are extracted from the intestines. The article includes four tables of the species identification of the morphometric indices. All measurements are indicated in micrometers. The linear dimension of the gregarines gamonts is significantly different in comparison with the data of other authors. The results of morphometry for 59 detected gregarines are given: 24 organisms are presented in the form of a syzygium and 35 in the form of a gemont.
The low intensity and extensiveness of infestation by the pseudonyms for P. melas is noted. Linear characteristics and morphometric indices (n = 35) coincide with the literary data. The length of the conjugate (TL) varies from 13,65 to 46,99 (x ± SD – 26,60 ± 12,17) μm. The length of the (LP) varies between 2,44 and 10,19 (4,78 ± 2,24) μm. Deitomerite Length (LD) 10,77–41,79 (21,88 ± 10,22) μm. The width of the protomerite (WP) is 3,65–9,49 (5,51 ± 1,99) μm. The width of the deitomerite (WD) is within the range 3,85–10,58 (6,24 ± 2,28) μm. The ratio of the length of protomerite to the total length of the (LP / TL) is 0,11–0,22 (0,18 ± 0,03). The width of the protomerite to the width of the (WP / WD) is 0,77–1,03 (0,89 ± 0,07). The linear dimensions of the siziges (n = 24) coincide with the data of the researchers. The ratio of the (PTL / STL) was 0,77–1,15 (0,96 ± 0,09). The ratio of the protomerite length to the protomerite of the satellite (PPL / SPL) is 0,84–1,68 (1,25 ± 0,23). The ratio of the protomerite width of the primitive to the satellite (PPWM / SPWM) is 0,78–1,19 (1,04 ± 0,10). The ratio of the (PDL/SDL) – 0,71–1,12 (0,91 ± 0,10). The ratio of the deutorite sweep width to the satellite deutomerite width (PDWM / SDWM) is 0,89–1,18 (1,06 ± 0,07). The result of morphometry is the identification of the species as Gigaductus exiguus (Wellmer, 1911).У межах чотирьох типологічних екосистем центральної частини степової зони України проведено дослідження апікомплексних паразитів для одного вигляду жужелиць. У роботі наведено характеристику морфологічних показників для грегарин Gigaductus exiguus (Wellmer, 1911), які трапляються в кишковому тракті Pterostichus melas (Creutzer, 1799). Представлено достовірні відмінності між рівнем зараження грегаринами в різних типах геоботанічних умов. Вид грегарин G. exiguus є типовим протистом паразитом для P. melas. У роботі подано 13 мікрофотографій із різними життєвими стадіями грегарин, які вилучені з кишечнику турунів. У статтю включено чотири таблиці видової ідентифікації грегарин за морфометричними показниками. Показники наведемо в мікрометрах. Лінійна розмірність гамонтів грегарин відрізняється, порівняно з даними інших авторів. Наведемо результати морфометрії для 59 виявлених грегарин: 24 представлені у формі сизигіїв і 35 – гамонтів.
Відзначемо низьку інтенсивність й екстенсивність зараження грегаринами для P. melas. Лінійні характеристики та морфометричні індекси грегарин (n = 35) збігаються з літературними даними. Довжина грегарини (TL) змінюється в межах 13,65–46,99 (х ± SD – 26,60 ± 12,17) мкм. Довжина протомериту (ЛП) змінюється в межах 2,44–10,19 (4,78 ± 2,24) мкм. Довжина детомериту (LD) 10,77-41,79 (21,88 ± 10,22) мкм. Ширина протомериту (WP) – 3,65–9,49 (5,51 ± 1,99) мкм. Ширина детомериту (WD) у межах 3,85–10,58 (6,24 ± 2,28) мкм. Відношення довжин протомериту до загальної довжини грегарини (LP / TL) становить 0,11–0,22 (0,18 ± 0,03). Ширина протомериту до ширини дейтометериту (WP / WD) – 0,77–1,03 (0,89 ± 0,07). Лінійні розміри сизигіїв (n = 24) збігаються з даними дослідників. Співвідношення приміту до сателіту (PTL / STL) склало 0,77–1,15 (0,96 ± 0,09). Відношення довжин протомериту приміту до протоміриту сателіту (PPL/SPL) – 0,84–1,68 (1,25 ± 0,23). Відношення ширини протомериту примiту до протомериту сателіту (PPWM/SPWM) – 0,78–1,19 (1,04 ± 0,10). Співвідношення довжин протомериту приміту до довжини протоміриту сателліту (PDL/SDL) - 0,71–1,12 (0,91 ± 0,10). Співвідношення ширину дейтомериту приміту до ширини дейтомериту сателіту (PDWM/SDWM) – 0,89-1,18 (1,06 ± 0,07). Результатом морфометрії є видова ідентифікація виду грегарини, як Gigaductus exiguus (Wellmer, 1911)
Систематичний та біоморфологічний аналіз дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області
Get PDFThe article presents the results of analysis of distribution of the dendroflora species composition of the Rivne region artificial protected parks by systematic situation and life forms. There are 25 artificial protected parks in the studied region. 14 of them are located in the Polissya region, and 11 in the broadleaf forests zone. There are 481 species of tree plants (9,52 % Pinophyta, 90,48 % Magnoliophyta) on the territory of investigated objects. As in general, in all parks, and separately, in the objects located within the two parts of the region (Ukrainian Polissya and broadleaf zone), the largest number of genera and species represent the family Rosaceae. As a result of classification of species by biomorph types, three types of species have been identified: trees, shrubs and wood vines. The prevalence of the Magnoliophyta trees is typical for the dendroflora of artificial protected parks of the Rivne region.The difference in the biomorphological structure of the parks located in both parts of the area is observed in the distribution of species by classes of height. There are more trees of the fourth height and high shrubs in the dendroflora of Polissya study objects. The majority of species of trees belong to the first class of height with shrubs being mostly of average height in artificial protected parks in the other part of the region.
In general, species of mezophanerophytes life form prevail in the dendroflore of all objects of study (44,30 % in northern objects and 59,63 % in southern objects of research).У статті наведено результати аналізу розподілу видового складу дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області за систематичним положенням та за життєвими формами. Установлено, що в межах цієї області розміщено 25 таких об’єктів. Із них 14 – у поліській частині області, а 11 – у зоні широколистяних лісів. На території досліджуваних об’єктів виявлено 481 вид деревних рослин (9,52 % Pinophyta, 90,48 % Magnoliophyta). Як загалом у всіх парках, так і окремо в об’єктах, що наявні в межах двох частин області (Українського Полісся та зони широколистяних лісів), найбільшою кількістю родів та видів представлена родина Rosaceae. У результаті розподілу видів за біоморфотипами виявлено види, які належать до трьох типів: дерева, чагарники та деревні ліани. При цьому для дендрофлори штучних заповідних парків Рівненської області характерне переважання дерев Magnoliophyta. Відмінність біоморфологічної структури парків, розміщених в обох частинах області, прослідковується при розподілі видів за класами висоти: дендрофлора поліських об’єктів дослідження представлена більшою кількістю дерев четвертої висоти, а серед чагарників переважають високі, у штучних заповідних парках іншої частини області переважна кількість видів дерев належать до першого класу висоти, тут чагарники здебільшого середньої висоти. Загалом у всіх об’єктах дослідження переважають види життєвої форми мезофанерофіти, які становлять 44,30 % у північних та 59,63 % – у південних об’єктах
Вплив інгібіторів росту на листковий апарат маку олійного
Get PDFDuring the field experiment we studied the effect of chlormequat-chloride and folikyr on the morphological peculiarities of the leaf surface formation and the anatomical indices of the leaves of the oilseed poppy plants. It is proved that the treatment of oilseed poppy plants with growth inhibitors leads to strengthening in the branching of the stem, the increase in the number, leaves’ mass and area and the duration of their lifespan. Such changes can contribute to the prolongation of synthesis and accumulation of assimilates, and they can also have a positive impact on crop yield. During the entire period of vegetation, regardless of weather conditions, the number of leaves in the plants treated with retardants was greater than in the control ones and, accordingly, at the end of the vegetation the number was the following: with chlormequat-chloride – *19,18±0,59, with the folikyr – *18,62±0,45, against the control items where the number of leaves was 16,53±0,39. Thus, it is more effective to use chlormequat-chloride solution rather than the folikyr. A similar trend is observed in the influence of growth regulators on the leaf area, it increased in all variants of the case study.The use of retardants of the quaternary ammonium salt of chlormequat-chloride and the triazole derivative of the folikyr resulted in thickening of the main assimilation tissue of chlorenchyme leaf due to the growth of its cells, and it also contributed to the increase in the number of stomata and their total area per leaf surface unit.The formation of a more powerful leaf apparatus ensured an increase in the productivity of oilseed poppy plants. It is proved that the use of anti-giberlin regulators of growth leads to positive changes in the structure of the crop, namely an increase in the number of poppy heads per plant, the number of seeds in a head, the mass of the seed itself. This contributed to the growth of crop capacity of oilseed poppy plants, and in the samples with the use of chlormequat-chloride, the crop capacity was – *895,43±10,35 kg/ha, the folikyr – *869,52± 11,52 kg/ha, against the control samples, where it was – 812,66±9,64 kg/ha.В умовах польового досліду вивчали вплив хлормекватхлориду та фолікуру на морфологічні особливості формування листкової поверхні й анатомічні показники листків рослин маку олійного. Показано, що обробка рослин маку інгібіторами росту приводить до посилення галуження стебла, збільшення кількості, маси, площі листків на рослині та тривалості їх життя. Такі зміни можуть сприяти подовженню синтезу й накопиченню асимілятів й мати позитивний вплив на врожайність культури. Протягом періоду вегетації, незалежно від погодних умов, кількість листків в оброблених ретардантами рослин була більшою, ніж у контрольних і, відповідно, на кінець вегетації становила у варіанті з хлормекватхлоридом *19,18±0,59; із фолікуром – *18,62±0,45, проти контролю, де кількість листків дорівнювала 16,53±0,39. Більш ефективним було застосування розчину хлормекватхлориду, порівняно з фолікуром. Аналогічну тенденцію простежимо за дії регуляторів росту на площу листкової поверхні, котра зростала у всіх варіантах дослідження.Використання ретардантів четвертинної амонієвої солі хлормекватхлориду й триазолпохідного препарату фолікуру призводило до потовщення основної асиміляційної тканини листка хлоренхіми внаслідок розростання її клітин, а також сприяло збільшенню чисельності продихів і загальної їх площі на одиницю поверхні листка.Формування потужнішого листкового апарату забезпечило підвищення продуктивності рослин маку олійного. Установлено, що застосування антигіберелінових регуляторів росту призводить до позитивних змін у структурі врожаю – збільшення кількості коробочок на рослині, насінин у плодах, маси самого насіння. Це сприяло зростанню продуктивності рослин маку олійного й, отже, у варіанті із застосуванням хлормекватхлориду врожайність становить *895,43±10,35 кг/га, фолікуру – *869,52±11,52 кг/га, проти контролю, де продуктивність дорівнювала 812,66±9,64кг/га
Фауна та біологія мошок (Simuliidae, Diptera) у межах НПП «Прип’ять–Стохід»
Get PDFThe research was carried out in order to clarify of the simuliid faunal composition in the biocenoses of the NNP «Pripyat-Stokhid», establishing their number and distribution. The materials for writing the paper were their own collection and observation of the black flies fauna of the Volyn region. The research was conducted from 2006 to 2017 by methods of route charges and observations at one stationary point of collection, near the city of Lyubeshiv (Lyubeshiv district). The rivers Pripyat, Tsir, Stokhid, Bistrita, Korostyshka, Kobylytsia, Turia channel, melioration channels were researched. The collection of the black flies immature stadies and the attack activity were carried out according to generally accepted methods. 75 etanol tubes and 1181 specimens larvae and pupae were collected. The quantitative ratio was determined by V. M. Beklemishev. Taxonomic affiliation is given in accordance with the latest world data. Classification of areals is given by K. B. Gorodkov with additions of faunal complexes by O. G. Radchenko. In the territory of the national park «Pripyat-Stokhid» in 2006–2017, 24 species of Simulium and 7 subgenera are registered: Byssodon Enderlein, 1925 (1), Nevermannia Enderlein, 1921 (2), Eusimulium Roubaud, 1906 (2), Schoenbaueria Enderlein, 1921 (2), Boophthora Enderlein, 1921 (1), Wilhelmia Enderlein, 1921 (2), Simulium Latreille, 1802 (14). Among the representatives of the genus Simulium, the largest number of species (58,3 %) has a subgenus of Simulium. The simuliid fauna of the Park is allochthonic and consists of black flies from the boreal, mediterranean and steppe zones, with a significant predominance of boreal species – 67 %. In the river Pripyat 8 species were registered; in the river Stokhid -13, in small rivers 16, in meliorative channels 15 species. A total of two species are dominant (ID more than 10 %) and widespread (IP more than 70 %) in the park hydrotopes: S. (B.) erythrocephalum and S. (S.) ornatum. The maximum density of the preimaginal phases of development wasobserved in 2 and 3 decades of May.На території Національного природного парку «Прип’ять–Стохід» у 2006–2017 рр. зареєстровано 24 види мошок із роду Simulium та сім підродів: Byssodon Enderlein, 1925 (1), Nevermannia Enderlein, 1921 (2), Eusimulium Roubaud, 1906 (2), Schoenbaueria Enderlein, 1921 (2), Boophthora Enderlein, 1921 (1), Wilhelmia Enderlein, 1921 (2), Simulium Latreille, 1802 (14). Серед представників роду Simulium найбільшу кількість видів (58,3 %) має підрід Simulium. Симуліїдофауна парку алохтонна й складається з мігрантів із бореальної, середземноморської та степової зон зі значним переважанням бореальних видів – 67 %. У р. Прип’ять у межах парку зареєстровано вісім видів, у р. Стохід – 13, у малих річках – 16 та в меліоративних каналах – 15 видів. Загалом у гідротопах парку домінують (ІД > 10 %) і розповсюджені (ІП > 70 %) два види: S. (B.) erythrocephalum та S. (S.) ornatum. Максимальну щільність преімагінальних фаз розвитку спостерігаємо у 2- і 3-й декадах травня
Вплив нейрофідбек-тренінгу на виконавчі функції в осіб похилого віку
Get PDFOld age is characterized by an increased risk of development of small cognitive defects of different etiologies. The problem is getting worse after sixty years, and in case of ignoring, it may suddenly develop into various genesis and severity dementia, often accompanied by emotional disorders. Various methods are used to improve cognitive abilities, one of which is neurofeedback training. Existing studies confirm the positive effect of the neurofeedback training on human brain cognitive activity under conditions of hyperactivity diagnosis, autism, epilepsy, cranio-cerebral trauma and stroke. At the same time, there is very insufficient information about such training effects in old age. Therefore, the purpose of our study was to detect executive functions changes of senile subjects after neurofeedback training.The study was conducted on 25 females aged 60–75 years, who were divided into two groups – experimental (12 subjects) and control (13 subjects). The study included the stages: Stages 1 and 3 – estimation of cognitive functions (MCAs), of short-term spatial memory level (Corsi), anxiety and depression (NADS); stage 2 – neurofeedback training, which only the experimental group took part in.According to the study results, after the neurofeedback training in experimental group a significant improvement of visual-constructive skills, working memory, short-term spatial memory, attention and concentration, speech was observed. Reducing of depression and anxiety level was also shown. No changes of the studied parameters were registered in the control group.Похилий вік відзначається підвищеним ризиком розвитку малих когнітивних порушень різної етіології. Проблема загострюється після досягнення шістдесяти річного віку, коли в разі ігнорування вона може стрімко переростати в деменції різного генезу й тяжкості, котрі часто супроводжуються емоційними розладами. Із метою покращення когнітивних здібностей використовують різноманітні методи, один із яких є нейрофідбек-тренінг. Існують дослідження, що підтверджують позитивний вплив останнього на когнітивну активність мозку людини при діагностуванні гіперактивності, аутизму, епілепсії, перенесених черепно-мозкових травм та інсультів. Водночас у сучасній літературі недостатньо відомостей щодо ефектів такого тренінгу у похилому віці. Тому мета нашого дослідження – виявити зміни виконавчих функцій після проходження нейрофідбек тренінгу в осіб похилого віку.У дослідженні взяли участь 25 жінок віком 60–75 років, з яких сформовано дві групи – експериментальну (12 осіб) й контрольну (13 осіб). Дослідження включало такі етапи: 1-й та 3-й етап – оцінка когнітивних функцій (МоСа), рівня короткочасної просторової пам’яті (Corsi), тривоги та депресії (НАDS) обстежуваних; 2 етап – нейрофідбек-тренінг, у котрому взяли участь особи лише експериментальної групи.Відповідно до одержаних результатів, в обстежуваних експериментальної групи після проходження нейрофідбек тренінгу встановлено значуще покращення зорово-конструктивних навичок, робочої пам’яті, короткочасної просторової пам’яті, уваги й концентрації, мовлення. Виявлено зниження рівня тривоги й депресії. У контрольній групі таких змін не простежували
Особливості електроміографічної активності дистальних мʼязів кисті в жінок із різною модальною α-частотою
No full textAn important component of the coordinated activity of the brain's motor systems and of the executive apparatus is the question of the relationship between the characteristics of the electroencephalogram's specific rhythms and the features of control of distal muscles. It is believed that the EEG modal α-frequency is determined genetically along with the brain's structural and functional organization and might be related to the level of psychomotor and cognitive abilities. The purpose of the study is to identify the electrical activity of the surface muscles of the hand's fingers as indicators of their functional state at rest and during the execution of manual movements in response to the action of sensory signals in women with different characteristics of the α-rhythm of the EEG. The study involved 136 women aged 19–21 years, who were divided into two groups – with high and low values of EEG modal alpha frequency (IαF), which was determined individually during rest state. Electromyograms of flexor muscle (m. Flexor digitorum superficialis) and extensor (m. Extensor digitorum) fingers of women were registered at rest and during manual compression movements and unclasped fingers of right and left hands in response to rhythmic auditory signals. Functional state of the muscles was evaluated at rest by the average amplitude and by the frequency of background oscillations of EMG, condition of these muscle during manual movements – by the amplitude medium logarithmic change factor and EMG frequency. At rest in women with high IαF was installed more significant lateral and reciprocal differences in the electromyogram parameters of flexor and extensor fingers of the hand compared to the examinees with low individual α-range. During the manual movements women with high modal α-frequency were marked with less contractile activity of superficial finger muscles, especially right hand’s flexors. Women with low α-frequency were marked with less specific and differentiated processes of surface muscles fingers activation. The prospect of further research may be to establish the peculiarities of the electromyographic activity of the hand's distal muscle, under conditions of higher manual complexity of manual movements.Важливим компонентом узгодженої активності моторних систем головного мозку й діяльності виконавчого апарату є питання взаємозв’язку характеристик певних ритмів електроенцефалограми з особливостями керування дистальними м’язами. Уважається, що характер спонтанної ЕЕГ визначається генетично детермінованими особливостями структурно-функціональної організації мозку й може бути пов’язаний із рівнем психомоторних і когнітивних здібностей. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей електричної активності поверхневих м’язів пальців кисті як показників їхнього функціонального стану в спокої та під час виконання мануальних рухів у відповідь на дію сенсорних сигналів у жінок із різними характеристиками α-ритму ЕЕГ. Обстежено 136 респонденток віком 19−21 рік, яких розділено на дві групи – із високими та низькими значеннями індивідуальної модальної альфа-частоти (ІαЧ) ЕЕГ, визначеної індивідуально в стані спокою. Електроміограми (ЕМГ) м’яза- згинача (m. flexor digitorum superficialis) і розгинача (m. extensor digitorum) пальців кисті жінок реєстрували в стані спокою та під час стискання і розтискання пальців кисті правої і лівої рук у відповідь на ритмічні слухові сигнали. Функціональний стан мʼязів в спокої оцінювали за середніми амплітудою і частотою фонових осциляцій ЕМГ, стан цих м’язів під час мануальних рухів – за логарифмічними коефіцієнтами змін середніх амплітуди та частоти ЕМГ. У жінок із високою ІαЧ у стані спокою встановлено більш значущі латеральні й реципрокні відмінності параметрів електроміограми флексорів та екстензорів пальців кисті руки, порівняно з обстежуваними з низькою індивідуальною α-частотою. Жінок із високою α-частотою під час мануальних рухів відзначала менша скорочувальна активність поверхневих м’язів пальців кисті, особливо згиначів правої руки. Для жінок із низькою α-частотою притаманні менш специфічні й диференційовані процеси активації поверхневих м’язів пальців. Перспективою подальших досліджень може бути встановлення особливостей електроміографічної активності дистальних мʼязів рук за умови ускладнення мануальної моторики
Методичний підхід до вивчення міжсистемної взаємодії серцево-судинної системи та мозку людини
No full textOur study presents theoretical and methodical aspects of the complex experimental electroencephalographic examination of brain and the electrocardiorythmography of heart, which allow obtaining the results of measurements that can be used to assess the psychophysiological state of a person according to the brain-heart system. The investigation emphasizes on the importance of classifying people according to the level of functional mobility of the nervous processes. This research describes peculiarities and a sequence of realization of the experimental study of brain and heart in the resting state and during the performance of mental activity. Multiple approbation of this methodological approach with the participation of different contingents of surveyed persons suggests that such algorithm of a complex research enables to obtain a broad information basis for the evaluation of psychophysiological functions of a person and build predictions of their variability depending on changes of living conditions.Подано теоретичні та практичні аспекти комплексного експериментального електроенцефалографічного дослідження головного мозку та електрокардіоритмографічного дослідження серця, що дає змогу отримувати результати вимірювань, які можуть бути використані для оцінювання психофізіологічного стану людини за системою «мозок-серце». Наголошується важливість класифікації людей за рівнем функціональної рухливості нервових процесів. Наведено особливості й послідовність реалізації експериментального дослідження мозку й серця в стані спокою та під час виконання розумової діяльності. Неодноразова апробація цього методичного підходу за участю обстежуваних різного контингенту дає підставу стверджувати, що такий алгоритм комплексних досліджень дає змогу отримувати широкий інформаційний базис для оцінки психофізіологічних функцій людини та будувати прогнози їх варіативності залежно від змін умов життєдіяльності. Застосування цього методичного підходу створює належні умови для проведення детального моніторингу психофізіологічних функцій, оптимізації профвідбору та профорієнтації у багатьох галузях життєдіяльності людини, а також може бути корисним у сфері медицини й реабілітації з метою корекції проявів патології мозку та серця
Про колекцію мошок (Simuliidae, Diptera) кафедри зоології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
No full textThe content and condition of the black flies (Simuliidae) collection was analyzed. It has been collected by K. B. Sukhomlin, O. P. Zinchenko, V. S. Teplyuk, A. M. Teplyuk, students of the faculty during 1990–2017.Collection contains the preparations and samples donated by Professor Z. V. Usova, in particular, 9 spiral samples from Great Britain, Norway and Finland and 137 micropreparations from the Ukrainian Carpathians, Chukotka Peninsula of the Russian Federation, Armenia and Norway. The collection contains materials which are the result of cooperation between specialists of the Zoology Department and staff of the parasitological department of the Central Sanitary and Epidemiological Station of the Ukrainian Ministry of Health during the period of 2004–2009. The study was carried out to audit the collection of Simuliidae. The collection is kept in the laboratory of fauna and taxonomy of invertebrate animals of the Western Polissya biocenoses at the Department of Zoology of the Lesya Ukrainka Eastern European National University. Geography of collection includes materials from several hundred spots on the territory of Ukraine and European countries. A significant part of the collection refers to the areas along the motorways and within the cities of Ukraine. The collection consists of ready-made preparations with diagnostic features on slides and imago, pupae and larvae fixed in etanol. 2558 specimens of 84 species are contained in Canadian balsam. The spirit material contains 2689 tubes with larvae, pupae and imago represented as unpreparated specimens. In the laboratory of fauna and taxonomy of invertebrate animals of the Western Polissya biocenoses besides the collection of Simuliidae, there are also materials (field diaries and journals, a detailed list of manufactured preparations, etc.) which are directly related to the collection. The 30-year collecting of Simuliidae represented in the collection allows to carry out a faunistic analysis aimed at identifying trends of species composition under the influence of natural and anthropogenic factors. The collection is in good condition and may be interesting for a wide range of specialists.Проаналізовано вміст і стан колекції мошок (Simuliidae), яка зібрана К. Б. Сухомлін, О. П. Зінченком, В. С. Теплюком, А. М. Теплюк, студентами факультету впродовж 1990–2017 рр. Вона містить препарати та проби, подаровані професором З. В. Усовою, зокрема, 9 вологих проб із Великої Британії, Норвегії та Фінляндії й 137 мікропрепаратів з Українських Карпат, Чукотки Російської Федерації, Вірменії та Норвегії. У колекції зберігаються матеріали співпраці фахівців кафедри зоології з працівниками паразитологічного відділу Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України у 2004–2009 рр. Роботу проведено задля ревізії колекції мошок. Колекція зберігається в лабораторії фауни і систематики безхребетних тварин біоценозів Західного Полісся кафедри зоології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Географія зборів уключає матеріали, зібрані в декількох сотнях точок території України та країн Європи. Значна частина зборів належить до пунктів, розміщених уздовж автомобільних трас, а також у межах міст України. Колекція складається з готових препаратів із діагностичними ознаками на предметних скельцях і заспиртованих особин імаго, лялечок і личинок. 2558 препаратів міститься в канадському бальзамі й презентують 84 види симуліїд. Спиртовий матеріал складається з 2689 пробірок із личинками, лялечками та імаго, представлений здебільшого невідпрепарованими екземплярами. У лабораторії фауни і систематики безхребетних тварин біоценозів Західного Полісся, окрім колекції мошок, наявні також матеріали (польові щоденники й журнали, детальний перелік виготовлених препаратів і т. ін.), які мають безпосереднє відношення до неї. 30-річні збори мошок, представлені в колекції, дають змогу провести фауністичний аналіз, спрямований на виявлення тенденцій зміни видового складу під впливом природних та антропогенних чинників. Колекція перебуває в хорошому стані й може зацікавити широке коло фахівців
Тканинне дихання в печінці та холесекреція за умов дії L-цистеїну
No full textThe specific function of the liver is bile secretion, the synthesis and transport of certain organic components which are directly related to the level of activity of tissue respiration in the gland. Its modulator may be an amino acid L-cysteine, which is a precursor of a gas transmitter of hydrogen sulfide (H2S), which can affect the supply of oxygen to the liver with blood and metabolic processes in it.
Purpose. The aim of the present study was to investigate the effect of L-cysteine on the level of oxygen in the liver tissue and to find out the relation of this indicator with the dynamics of changes in concentrations of bile acids and lipids in bile in rats.
Methods. The level of oxygen tension (pO2) in the liver tissue was recorded by the polarographic method. The coefficient of oxygen consumption by the liver (K) was calculated by the curve of falling pO2 in the gland during the occlusion of its blood vessels. Concentrations of bile acids and lipids of bile were determined by thin layer chromatography.
Results. Our results indicate that administration of L-cysteine at a dose of 20 mg/kg body weight causes the maximum fall in pO2 in the liver parenchyma by 46,8 % (p <0,01) from baseline. This may indicate the activation of processes associated with the consumption of oxygen in the gland, which led to the drop of pO2. Along with this, there was an increase in the level of tauroconjugates in the bile, in particular, the concentration of taurocholic acid by 7,3 % (p <0,05) and the mixture of taurodezoxychole and taurohenodeoxycholic acids by 17,9 % (p <0,05) relative to the initial equal. At the same time, the content of free fatty acids and triglycerides in the liver secretion decreased by 12,3 % and 18,5 % (p <0,05) respectively in the fifth half-hourly sample relative to the baseline level. The concentration of phospholipids decreased in the sixth half-hourly sample by 12,5 % relative to the baseline level.
Conclusion. Thus, L-cysteine causes an increase in oxygen-dependent synthetic processes in the liver, in particular, associated with mitochondrial poly-enzymes bile acid biosynthesis systems and oxidation of some lipid fractions of bile with simultaneous activation in hepatocytes of tissue respiration. The level of oxygen supply in the gland decreases.Печінка – поліфункціональний орган, більшість синтетичних процесів, у якій відбувається за зростання інтенсивності тканинного дихання. Відомо, що умовно незамінна сірковмісна амінокислота L-цистеїн є попередником газового трансмітера сірководню (H2S), який, за нашими даними, змінює кровопостачання печінки, а отже, здатний впливати на її кисневий гомеостаз. Мета роботи – дослідити вплив L-цистеїну на тканинне дихання в печінці та з’ясувати його зв’язок з динамікою змін концентрацій жовчних кислот і ліпідів у жовчі щурів.
Напруження кисню (рО2) у паренхімі печінки щурів реєстрували полярографічним методом. Коефіцієнт споживання кисню печінкою (К) розраховували за кривою падіння рО2 у залозі при оклюзії її приносних судин. Концентрації жовчних кислот і ліпідів жовчі визначали методом тонкошарової хроматографії в півгодинних пробах жовчі.
У результаті нашого дослідження встановлено, що внутрішньопортальне введення L-цистеїну в дозі 20 мг/кг викликає зростання споживання кисню печінкою на 39,6 % (р<0,001) завдяки посиленню ряду кисеньзалежних біосинтетичних процесів у залозі, таких як синтез таурохолевої кислоти та суміші тауродезоксихолевої й таурохенодезоксихолевої кислот з одночасним окисненням окремих фракцій ліпідів жовчі. Так, концентрація таурохолевої кислоти зросла на 7,3% (р<0,05; при вихідному рівні 173,0[147,9;181,1] мг%) у четвертій півгодинній пробі з моменту введення L-цистеїну, а суміші тауродезоксихолевої та таурохенодезоксихолевої кислот у третій півгодинній пробі – на 17,9 % (р<0,05); вихідний рівень становив 81,2 [66,9; 92,0] мг%). При цьому вміст фосфоліпідів зменшився у шостій півгодинній пробі на 12,5 % (р<0,05) при вихідному рівні 72,2 [68,7; 77,7] мг%, а вільних жирних кислот та тригліцеридів у п’ятій півгодинній пробі на 12,3 % і 18,5 % (р<0,05) при вихідних рівнях 14,6 [14,6; 15,5] мг% та 2,7 [2 ,3 ;2 ,9] мг% відповідно. При цьому відбувається падіння рівня напруження О2 у паренхімі печінки на 46,8 % (р<0,01) відносно вихідного рівня.
Отже, L-цистеїн викликає посилення кисеньзалежних синтетичних процесів у печінці, зокрема, пов’язаного з мітохондріальними поліферментними системами біосинтезу жовчних кислот та окиснення окремих фракцій ліпідів жовчі з одночасною активацією в гепатоцитах тканинного дихання. Рівень напруження кисню в залозі при цьому знижується