Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences / Науковий вісник Східноєвропейсього національного університету імені Лесі Українки. Серія: Біологічні науки
Not a member yet
290 research outputs found
Sort by
Характеристика основних біомаркерів ішемічного ураження м’язової тканини
Get PDFThe ischemia forms the basis of pathogenetic mechanisms acute and chronic heart diseases and blood vessels diseases. Ischemic heart disease causes the highest mortality. The activation a number of kinases playes an important role in establishing complex cells interconnections to achieve biological effects in the response to ischemic injury. Various protein nature factors are synthesized and isolated in the bloodstream owing to reactions cascade induced by kinases. The most studied are natriuretic peptides, cardiac troponins, and various growth factors. They are used as diagnostic markers of myocardial damage. The most accurate markers are natriuretic peptides and cardiac troponins. In particular, natriuretic peptides depress the renin-angiotensin and sympatho-adrenal system, and also have diuretic effects. Cardiac troponins are isolated exclusively from the myocardium. They are contained in structural and cytosolic pools. They play an important role in reducing Ca2 + sensitivity of force development. There is a number of less studied and significant protein factors that are released during ischemia. Due to its specificity, heart-fatty acid binding protein is the earliest diagnostic marker of myocardial ischemic injury. Creatine Kinase-MB has negative effects during excessive physical activity due to high interstitial fluid permeability. Stimulating growth factor is closely related to interleukin-33, which provides cardioprotective effect. The growth-differentiation factor-15 (GDF-15) is synthesized on the myocardium cell membranes surface in response to ischemia-reperfusion. It is involved in the processes of myocardial recovery and fibrosis. The vascular endothelial growth factor stimulates the cellular response by binding to the appropriate receptors on the cellular muscle fiber membrane, in the sarcoplasm and the nuclear membranes of the ischemic muscle. Altogether with GDF-15, it protects the heart from ischemia-reperfusion injury by the signaling kinase path PI3K-Akt. Today the Fibroblast Growth Factor 23 is considered as a new risk factor for cardiovascular disease. It`s high level may be mediated by left ventricular hypertrophy. Galectin-3 transduces extracellular signal and participates in the processes of acute inflammatory reactions, cardiomyocytes repair, regulation of the apoptosis intensity. The AMP-activated protein kinase is an important regulator of the cellular response pathways in the energy stress conditions. It affects the degree of glucose absorption and glycolysis process. Nowadays, it is important to use a marker complexes for more accurate diagnosis of ischemic damage. The concentration of these protein factors increases in the first hours of damage and depends on damage severity. Some of the protein factors are not specific to the heart tissue and have an effect on skeletal muscle. The systematization of literary data allows us to understand the main links in the mechanism of these factors and what effect they have on the ischemic tissue. The revealed features will be relevant for further research of protein factors effects on the parameters of muscle contraction.Ішемія становить основу патогенетичних механізмів гострих і хронічних захворювань серця й судин. Найвищу смертність спричинено саме ішемічною хворобою серця. Важливу роль у відповіді на ішемічне пошкодження відіграє активація низки кіназ, які встановлюють складні зв’язки між клітинами для досягнення біологічних ефектів. Через каскад реакцій, індукований кіназами, синтезуються та виділяються в кров’яне русло різні фактори білкової природи. Найбільш вивченими є натрійуретичні пептиди, кардіальні тропоніни, кінази, різні фактори росту. Вони використовуються як діагностичні маркери ушкодження міокарда. Найбільш точними маркерами вважаються натрійуретичні пептиди та кардіальні тропоніни. Проте на сьогодні важливе використання комплексу маркерів для більш точної діагностики ішемічного ураження. Концентрація цих білкових факторів зростає вже в перші години пошкодження й залежить від його ступеня. Деякі серед наведених білкових факторів не є специфічними до серцевої тканини та впливають також на скелетну мускулатуру. Систематизація літературних даних дає змогу зрозуміти основні ланки в механізмі дії цих факторів і їх впливу на ішемізовану тканину. Виявлені особливості є актуальними для проведення подальших досліджень щодо впливу білкових факторів на параметри скорочення м’язової тканини
Часова динаміка видів безхребетних в техноземах Нікопольського марганцеворудного басейну
Get PDFThe article presents the results of the study of the dynamics of species of terrestrial invertebrates within the time gradient of the tehnosols within Nikopol manganese ore basin. Research conducted at the Research Center Dnieper State Agricultural and Economic University (Pokrov city, Ukraine) during 2013-2015. Sampling was done on anthropogenic versions of soils (technosols), which are formed on loesses-like loam to red-brown clay, in gray-green clay on the technological mix of rock and loam on loesses-like loam with humus-rich layer of the soil top. To investigate the spatial and temporal variability of abundance, species richness and species composition of invertebrate communities within experimental test site, the animals were collected with the use of traps Barbera. The seven taxonomic groups of invertebrates were investigated which are closely related to the soil and land environment vegetation: (1) clams (Mollusca: Gastropoda), (2) spiders (Chelicerata: Arachnida), (3) dvoparnonohi (Myriapoda: Diplopoda), (4) centipede (Myriapoda: Chilopoda ), (5) woodlice (Malacostraca: Isopoda: Oniscidea); (6) insects (Tracheata: Isecta). It was found that the dynamics of the time during the growing season number greatest number of species of invertebrates land reclamation describes asymmetric bimodal model (model VII from the list HOFJO). Bimodalnist biotic stresses the importance of (competitive) interactions between species. Bimodal may be due to biological heterogeneity of the population and the resulting migration. The established types of temporal dynamics of invertebrates indicate the presence of complex and existing processes regulate the number of animals at the relatively young environmental entities, which are tehnosols. On the temporal dynamics of species of invertebrates structured in space and time are characterized by the presence of regular patterns on which the phenology, the following groups of animals: spring, summer, autumn, summer and autumn. Herbivores prevail among the summer-autumn forms of zoofagous - among autumn, and less of spring or summer. Reviewed summer gradient forms in time often described symmetric model V. The summer-autumn forms are characterized by feedback at the time, which can be described models of V, VI and VII. Spring forms often have a distribution model that best describes II and III.У статті наведені результати дослідження динаміки видів наземних безхребетних у градієнті часу в техноземах Нікопольського марганцеворудного басейну. Дослідження проведене в Дослідницькому центрі Дніпровського державного аграрно-економічного університету (м. Покров, Україна) протягом 2013 – 2015 рр.. Відбір зразків було зроблено на варіантах штучних ґрунтів (техноземів), які сформовані на лесоподібних суглинках, на червоно-бурих глинах, на сіро-зелених глинах, на технологічній суміші гірських порід та на лесоподібних суглинках із гумусованим верхнім шаром. Для дослідження просторово-часової мінливості чисельності, видового багатства та видового складу угруповання безхребетних у межах експериментального полігону, тварин було зібрано зі застосуванням пасток Барбера. Досліджено сім груп безхребетних, близько пов’язаних із ґрунтовим середовищем та наземним рослинним покривом: (1) молюски (Mollusca: Gastropoda), (2) павуки (Chelicerata: Arachnida), (3) двопарноногі (Myriapoda: Diplopoda), (4) губоногі (Myriapoda: Chilopoda), (5) мокриці (Malacostraca: Isopoda: Oniscidea); (6) комахи (Tracheata: Isecta). Встановлено, що динаміка в часі протягом вегетаційного сезону чисельності найбільшої кількості видів безхребетних ділянки рекультивації описується бімодальною асиметричною моделлю (модель VII з переліку HOFJO). Бімодальність підкреслює важливість впливу біотичних (конкурентних) взаємодій між видами. Бімодальність може бути наслідком біологічної неоднорідності популяції та результатом міграційних процесів. Встановлені типи часової динаміки безхребетних вказують на наявність складних та сформованих процесів регулювання чисельності тварин на порівняно молодих екологічних утвореннях, якими є техноземи. Часова динаміка видів безхребетних структурована в просторі та характеризується наявністю регулярних часових патернів, на основі яких встановлені такі фенологічні групи тварин: весняні, літні, літньо-осінні та осінні. Фітофаги переважають серед літньо-осінніх форм, а зоофаги – серед осінніх, та меншою мірою серед весняних або літніх. Відгук літніх форм у градієнті часу найчастіше описується симетричною дзвіноподібною моделлю V. Літньо-осінні форми характеризуються відгуками на час, які можуть бути описані моделями V, VI та VII. Весняні форми найчастіше мають розподіл, який найкраще описується моделями ІІ та ІІІ. Для літніх форм характерна модель VII
Вплив інформаційного навантаження на динаміку часових параметрів варіативності серцевого ритму у студентів із різним рівнем тривожності
Get PDFThe aim of this study was to identify the effect of information load on the dynamics of time parameters HRV in students with different levels of anxiety.The research was conducted on 28 males and females, 18-20 years old, divided into groups: I – high level of personal anxiety, II – medium level of personal anxiety. The experiment involved 2 stages: psychological; HRV record. The cardiointervalogram was registered with the usage of computer cardiographic complex «KardioLab». The recording of HRV was conducted in experimental situations: resting state – background (I) test, recording of HRV during information load – II test, recording of HRV during motivational reinforcement – III test. Time indices of HRV were investigated.Students with high level anxiety during information load the timing indexes of HRV decreased – mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Mo, whereas Amo, SI – increased. In students with moderate anxiety mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Mo – increased, and Amo, SI – decreased. This indicates the predominance of the sympathetic part of the autonomic nervous system in the studied both experimental groups with more pronounced changes in students with high levels of anxiety. At the same time there are large energy costs of the body's regulatory systems to maintain homeostasis. Reduction of HRV parameters is accompanied by centralization of regulation of heart rhythm, which indicates a shift of autonomic homeostasis toward the predominance of sympathetic nervous system activity. The subjects with high personal anxiety are characterized by the phenomenon of compensated distress, which increases the risk of diseases of the cardiovascular system and reduces the level of adaptation to the comprehensive flow of information.У роботі виявлено вплив інформаційного навантаження на динаміку часових параметрів варіативності серцевого ритму у студентів із різним рівнем тривожності.У дослідженні брали участь 28 студентів чоловічої і жіночої статі віком 18-20 років із різним рівнем особистісної тривожності (високий та середній). Запис варіативності серцевого ритму проводили на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Експеримент проходив у 2 етапи: психологічний; запис ВСР. Досліджували часові показники ВСР. Запис ВСР проводили під час експериментальних ситуацій: стан спокою – контрольна проба (І проба), з інформаційним навантаженням (ІІ проба) та з мотиваційним підкріпленням (ІІІ проба).У студентів із високим рівнем тривожності під час інформаційного навантаження відбувалося зниження показників ВСР – mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Мо, тоді як Аmo, SI – зростали. У студентів, які мали середній рівень тривожності, показники mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Мо, навпаки, зростали, а Amo, SI знижувались. Це свідчить про переважання симпатичної ланки вегетативної нервової системи у досліджуваних обох експериментальних груп з більш вираженими змінами у студентів із високим рівнем тривожності. При цьому присутні великі енергозатрати регуляторних систем організму на підтримання гомеостазу. Зниження параметрів ВСР супроводжується централізацією регуляції ритму серця, що свідчить про зміщення вегетативного гомеостазу в бік переважання активності симпатичної нервової системи. Досліджувані з високою особистісною тривожністю характеризуються явищем компенсованого дистресу, що збільшує ризик захворювань серцево-судинної системи та зменшує рівень адаптації до всебічного потоку інформації
ЕМГ – активність м’язів верхньої кінцівки людини при патології нервово-м’язового проведення
Get PDFУ дослідженні взяли участь 24 добровольців віком від 17 до 32 років, обʼєднані у «патологічну» (із діагностованою патологією нервово-мʼязового проведення верхньої правої кінцівки, n=8) і «здорову» (n=16) групи. В обох групах обстежуваних здійснювали послідовну реєстрацію М-відповіді abductor pollicis brevis, стимулюючи n. medianus та abductor digiti minimi під час стимуляції n. ulnaris. Аналізували амплітуду М-відповіді, резидуальну латентність (РЛ) та швидкість поширення збудження (ШПЗ).
Встановлено, що амплітуда М-відповіді під час ЕМГ-стимуляції abductor pollicis brevis і abductor digiti minimi була меншою у патологічній групі порівняно з нормою. РЛ М-відповіді досліджуваних мʼязів збільшувалася із віддаленням від місця стимуляції (робочої точки мʼязів). В умовах патології спостерігали тривалішу РЛ, ніж у здорових обстежуваних. ШПЗ під час стимуляції abductor pollicis brevis була порівняно вищою у патологічній групі на ділянках лікоть-плече і зап’яток-плече, тоді як під час стимуляції abductor digiti minimi спостерігали зворотну залежність. ШПЗ на всіх ділянках, а саме запʼясток-плече і лікоть-плече, була нижчою у патологічній групі, порівняно із нормою.In many cases of a disease or an injury of the upper extremity nerve impulses are impaired. The high level of diagnostic and tactical errors in upper limb's nerve damage often leads to poor treatment outcomes. An important, and sometimes decisive, factor in the choice of treatment is the assessment of the functional state of the nerves and muscles of the affected limb segment. The purpose of this testing is to study the features of the upper limb muscles's EMG activity in normal and in the case of clinical pathology of neuromuscular transmission.
24 volunteers between the ages of 17 and 32, both male and female, with the right profile of manual asymmetry took part in the study. While dividing into groups, the presence of the diagnosted pathology of the upper right limb's neuromuscular transmission was taken into account. Accordingly, we created a "pathological" (n = 8) and "healthy" (n = 16) groups. In both groups, we sequentially recorded the M-response of the abductor pollicis brevis during stimulation of the nerve medianus as well as the M-response of the abductor digiti minimi during stimulation of the nerve ulnaris. The M-response amplitude, residual latency (RL), and excitation propagation rate (EPR) were analyzed.
It has been established that the amplitudes of the M-responce during EMG stimulation of the abductor pollicis brevis and the abductor digiti minimi were lower in pathological group than tin normal. According to our results, RL of examined muscles' M-response increased with distanting away from the stimulation point (muscle's working point). In the case of pathology we observed longer RL of M-responce than in healthy testees. In the case of stimulation of the abductor pollicis brevis EPR was comparely higher on the elbow-shoulder segment and the wrist-shoulder segment in the pathological group, wereas while stimulation of the abductor digiti minimi we established inverse relationship. EPR in all segments, namely the wrist-shoulder and elbow-shoulder, was lower in the pathologic group compared to the norm
Дія L-глутамінової кислоти та піридоксину на імунологічні й гематологічні показники за дії епінефрин-індукованого стресу в щурів
Get PDFGlutamic acid (L-Glu) is the most abundant and universal amino acid in the body. In almost every cell, L-Glu can be used as a substrate for nucleotide synthesis, NADPH, antioxidants and many other biosynthetic pathways involved in the maintenance of cellular integrity. The L-Glu cytoprotective and antioxidant properties may be extremely important in oxidative stress conditions. Searching for substances which would contribute to faster adaptation of the body under oxidative stress conditions is of current importance . The purpose of the study was to investigate the effect of L-Glu alone and in combination with pyridoxine (L Glu+Pyr) under the influence of epinephrine-induced stress in rats. To mitigate the effect of oxidative stress in our studies, we investigated the impact of the above substances on T- and B-cell immunity, the total number of erythrocytes and leukocytes and phagocytic activity of neutrophils.It has been shown that under the action of epinephrine and the additional administration of L-Glu and LGlu+ Pyr, the receptor apparatus of T lymphocytes has changed. It was found that intraperitoneal administration of epinephrine in the first experimental group of animals without additional application of L-Glu and L-Glu+Pyr resulted in an increase (p<0,05) in the ratio of T-helper to the cytotoxic T-lymphocytes compared to control group of animal. The decrease in the number of T lymphocytes with zero (0) and average (6–10) receptors density (p<0,05), the number of T-suppressors (р<0,05) in the first animal research groups in comparison to the control group of animals was observed. The additional administration of L-Glu and L-Glu + Pyr has an effect on the T-cell immunity, specifically on the number of T-lymphocytes by increasing the body's defenses, which may be evidenced by the absence of changes compared to control.Відомо, що глутамінова кислота (L-Glu) є найпоширенішою й універсальною амінокислотою в організмі. Майже в кожній клітині L-Glu може бути використана як субстрат для синтезу нуклеотидів, NADPH, антиоксидантів та багатьох інших біосинтетичних шляхів, що беруть участь у підтримці клітинної цілісності. Цитопротекторні й антиоксидантні властивості L-Glu можуть бути надзвичайно важливими в умовах окисного стресу. Пошук речовин, які б сприяли більш швидкій адаптації організму в умовах оксидаційного стресу, є особливо актуальним. Мета роботи – дослідити дію L-Glu як окремо, так і в поєднанні з піридоксином (L-Glu+Pyr) за дії епінефриніндукованого стресу в щурів. У наших дослідженнях для пом’якшення дії оксидаційного стресу ми досліджували вплив вищезгаданих речовин на показники Т- і В-клітинного імунітету, загальну кількість еритроцитів і лейкоцитів та фагоцитарну активність нейтрофілів.У результаті дослідження встановлено, що після застосування епінефрину та додаткового введення L-Glu і L-Glu+Pyr змінюється рецепторний апарат Т-лімфоцитів. Виявлено, що внутрішньоочеревинне введення епінефрину першій дослідній групі тварин, що зазнавала дії стресу, без додаткового застосування L-Glu й L-Glu+Pyr зумовило підвищення індексу співвідношення Т-хелперів до цитотоксичних Т-лімфоцитів, відносний уміст яких був вірогідно вищим (р0,05) відносно контролю. Відзначено зниження кількості загальних Т-лімфоцитів і з нульовою (0) та середньою (6–10) щільністю рецепторів (р<0,05), кількості Т-супресорів (р0,05) у тварин першої дослідної групи, порівняно з контрольною групою тварин. Додаткове введення L-Glu і L-Glu+Pyr впливало на Т-клітинну ланку імунітету, а саме на кількість Т-загальних лімфоцитів за допомогою підвищення захисних сил організму, про що може свідчити відсутність змін, порівняно з контролем
Морфофункциональное состояние нижнечелюстных костей лабо-раторных белых крыс при 1- и 3-месячном воздействии бис-фосфонатов в дозах, вызывающих остеонекротические изменения
Get PDFIt is known that medications of the bisphosphonate group can cause severe complications such as osteonecrosis of the jaws. However, the effects of these compounds in doses that cause osteonecrotic lesions on the growth and shaping of the mandibular bones remain unstudied.The aim of the investigation was to study the morphofunctional condition (size and shape) of the mandibular bones on the background of taking bisphosphonate compounds in doses that cause osteonecrotic lesions. The research was performed on 60 white outbred rats that were exposed to the studied remedies. The objects of the study were mandibular bones. They were scanned, digitized and 22 landmarks were determined. The analysis of the form component (geometric morphometry) was carried out with the programs TPSDig and MorphoJ. Digital data characterizing linear dimensions were analyzed due to the program Statistica 10,0 using one-way analysis, two-way analysis and multivariate analysis of variance (ANOVA, MANOVA) and Newman-Keuls post-hoc test. It was revealed that in the early stages of exposure, the studied bisphosphonate compounds have a significant effect on osteostimulation, despite the «acute phase reaction» that takes place during the first two weeks of use. At the later dates of the study, the substances cause growth inhibition and disorder of shaping processes because of the pharmacological properties of the studied substances, blocking bone resorption and a wide range of possible toxic reactions of the urinary, digestive, and cardiovascular systems.Известно, что препараты группы бисфосфонатов могут вызывать тяжелые осложнения – остеонекрозы челюстей. Однако воздействия этих соединений в дозах, вызывающих остеонекротические поражения, на рост и формообразование нижнечелюстных костей остаются малоизученными. Целью работы явилось рассмотрение морфофункционального состояния (составляющих размера и формы) нижнечелюстных костей на фоне приёма бисфосфонатных соединений в дозах, вызывающих остеонекротические поражения. Исследование проводили на 60 белых беспородных крысах, которым вводили исследуемые соединения. Объектом исследования явились нижнечелюстные кости. Производилось сканирование исследуемых объектов, их оцифровка и определение 22 ландмарок. Анализ составляющей формы (геометрическая морфометрия) производился в программах TPSDig и MorphoJ. Цифровые данные, характеризующие линейные размеры, анализировались в программе Statistica 10.0 с использованием одно-, двух- и многофакторного дисперсионных анализов (АNOVA, MANOVA), а также апостериорного критерия Ньюмана-Кеулса. Выявлено, что в ранние сроки воздействия исследуемые бисфосфонатные соединения обладают выраженным остеостимулирующим действием, несмотря на наличие «реакции острой фазы», возникающей в первые две недели использования. В поздние сроки исследования вещества вызывают торможение роста и нарушение процессов формообразования, что обусловлено фармакологическими свойствами исследуемых веществ, блокированием костной резорбции и широким спектром возможных токсических реакций со стороны мочевыделительной, пищеварительной и сердечно-сосудистой систем
Особливості формування озерного фітопланктону
Get PDFFor the first time, phytoplankton studies of the lakes Voronki, Luko, Ostrivske (Rivne region), Didove and Gorohivka (Zhitomir region) were carried out. Phytoplankton in the water bodies study was represented by 161 species (165 intraspecific taxa) belonging to 84 genera, 48 families, 28 orders, 13 classes. It has been established that diatoms and green algae play leading role in the formation phytoplankton of lakes. The number of species significantly correlates with pH, color and does not depend on area lakes. The low algal flora of lakes is characterized by a low number of species of genera (65-91%). A tendency towards an increase in the role of small-cell centric diatoms with an increase in the phosphorus content of phosphates and total nitrogen was revealed. The average value of the diatom coefficient was 0.42. A moderate dependence of intensity of algae vegetation on water temperature, phosphorus phosphate content was established. In the studies lakes, the leading role belongs to the plankton-bentic and planktonic forms of algae, indicators of slow-flowing and standing waters, moderate forms with respect to water temperature, indifferents with respect to salinity and pH with a noticeable proportion of acidohpiles in Didove Lake and Gorokhivka Wetland. Most types of indicators of saprobity are represented by β-mesosaprobes, oligosaprobes, oligo- β-mesosaprobes. With an increase in the total nitrogen content, the proportion of oligosaprobes decreases. Mostly in the lakes, the oligodominant structure of phytoplankton is observed. An increase in concentration of total nitrogen causes a decrease in the Shannon index.Вперше проведено дослідження фітопланктону озер Воронки, Луко, Острівське (Рівненська область), Дідове і водно-болотного угіддя Горохівка (Житомирська область). Ідентифіковано 161 вид водоростей, представлений 165 внутрішньовидовими таксонами з номенклатурним типом виду включно, що належать до 84 родів, 48 родин, 28 порядків і 13 класів. Встановлено, що у формуванні озерного фітопланктону провідну роль відіграють діатомові і зелені водорості. Кількість таксонів рангом нижче роду достовірно корелює з рН, кольоровістю і не залежить від площі озер. Виявлено тенденцію до посилення ролі дрібноклітинних центричних діатомових зі зростанням умісту фосфору фосфатів і загального азоту. Середнє значення діатомового коефіцієнта озер сягало 0,42.Встановлено помірну залежність інтенсивності вегетації водоростей від температури води, вмісту фосфору фосфатів. Найсильніший вплив на інтенсивність його вегетації має pH води, слабший – температура води, вміст фосфору фосфатів та загального азоту. В досліджуваних озерах провідна роль належить планктонно-бентосним і планктонним формам водоростей, індикаторам повільнотекучих і стоячих вод, помірним формам за відношенням до температури води, індиферентам за відношенням до солоності і рН. В озері Дідове і Горохівці відзначали помітну частку ацидофілів. Більшість видів-індикаторів сапробності представлена β-мезосапробами, олігосапробами, оліго- β-мезосапробами.Зі зростанням вмісту загального азоту частка олігосапробів знижується. В озерах переважає олігодомінантна структура фітопланктону. Зростання вмісту загального азоту зумовлює зниження його вирівненості
Сучасний стан популяції західного кукурудзяного жука Diabrotica virgifera virgifera (Coleoptera: Chrysomelidae) на території Волинської області
Get PDFDiabrotica virgifera virgifera is a corn pest belonging to quarantine objects in Europe, so the condition of the western corn rootworm population requires continuous monitoring and control of its size and distribution. The conducted surveys results of their number and distribution in the territory of Volyn oblast in 2017–2018 are analyzed based on the information provided by the Volyn Regional Phytosanitary Laboratory. The monitoring was carried out by method of route surveys and using synthetic sex pheromones in corn crops. Nidi were detected using a ground-visual examination of corn plantings, in particular, using the examination of the root system and the leaf surface of the weakened corn plants. For the analysis of the western corn rootworm phytosanitary risk, we calculated the average weighted indexes of penetration probability, probability of acclimatization, potential economic harmfulness, probability of introduction and potential losses. In the Volyn region, this quarantine organism was first observed in 2017, and since then it has increased the area of lesion. Pest nidi are registered in 10 districts, 11 settlements on an area of 406,238 hectares. It was revealed that the largest areas of lesion (from 50 to 80 ha) were observed in Lutsk, Ivanychy, Ratne and Kovel districts. There were no registered nidi in Shatsksky, Lyubomlsky, Kamen-Kashirsky, Manevitsky, Kivertsivsky, Rozhischensky districts. The highest level of lesion was observed in the Lutsk region. The quantitative analysis of the acclimatization possibility and distribution of western corn rootworm has shown that the pest belongs to quarantine organisms and requires the use of all phytosanitary measures for containment and restriction of its distribution in the territory of the Volyn region. It has been established that within the region, climatic conditions and sufficient food supply are favourable for the development of D. virgifera virgifera, so the pest will not only survive, but also increase in number. The absence of natural barriers to restrict proliferation facilitates the expansion of the areal.Diabrotica virgifera virgifera – шкідник кукурудзи віднесений до карантинних об’єктів у Європі. Тому стан популяції західного кукурудзяного жука потребує постійного моніторингу й контролю чисельності та поширення. Проаналізовано результати проведених обстежень чисельності й поширення у 2017–2018 рр. на території Волинської області за даними ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія». Моніторинг проводили методом маршрутних обстежень і за допомогою синтетичних статевих феромонів у посівах кукурудзи. Осередки захворювання виявляли завдяки наземно-візуальному обстеженню посадок кукурудзи, зокрема огляду кореневої системи та листкової поверхні ослаблених рослин кукурудзи. Для аналізу фітосанітарного ризику західного кукурудзяного жука здійснено розрахунок середньозважених показників вірогідності проникнення, акліматизації, потенційної економічної шкодочинності, вірогідність інтродукції та потенційних утрат. У Волинській області цей карантинний організм уперше простежено у 2017 р. Із того часу він збільшує площі ураження. Осередки шкідника зареєстровано в 10 районах, 11 населених пунктах на площі 406,238 га. З’ясовано, що найбільші площі зараження (50–80 га) відзначено в Луцькому, Іваничівському, Ратнівському й Ковельському районах. Не зареєстровано осередків у Шацькому, Любомльському, Камінь-Каширському, Маневицькому, Ківерцівському, Рожищенському районах. Найвищий рівень ураження – у Луцькому районі. Проведений кількісний аналіз можливості акліматизації й поширення західного кукурудзяного жука показав, що шкідник належить до карантинних організмів і потребує застосування всіх фітосанітарних заходів щодо стримування й обмеження його поширення територією Волинської області. Установлено, що в межах області кліматичні умови та достатня кормова база сприйнятливі для розвитку D. virgifera virgifera, тому шкідник буде не лише виживати, а й збільшувати чисельність. Відсутність природних бар’єрів, які б обмежували поширення, сприяє розширенню ареалу
Особливості екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн)
Get PDFThe paper deals with features of the Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) ecological niche in technosols on gray-green clay (Nikopol manganese ore basin) and displayed the stationary at the time of these results. The research was conducted during 2012–2014 years at the remediation site within Nikopol manganese ore basin in city Pokrov. The electrical conductivity of soil, aggregate composition, soil penetration resistance to a depth of 0,5 m, the projective cover physiognomic vegetation types and phytoindication assessment of the environmental regimes were measured as eco-geographic predictors of the ecological niche of the land snail. ENFA- analysis was applied to quantify the characteristics of ecological niche. The electrical conductivity of the sod- lithogenic soil on gray-green clay is 0,67–0,78 MPa/m. Among the contents of aggregate fractions dominated sized units 1–2, ..., 3–5 mm. The soil penetration resistance of the top layer of sod-lithogenic soil to gray-green clay is 1,62-2,16 MPa and increasing with depth. The sharpest increase in hardness is observed at a depth of 15–20 cm, then the growth of this index is rather moderate. Free from soil surface vegetation is 48,1–53,6 %. Most projective cover set for physiognomic type III. The study established that ecological niche marginality of the M. cartusiana is determined by such eco-geographical predictors as content size units 1–2 and 2–3 mm (positive marginality) and> 10 mm (negative marginality), soil penetration resistance of soil on 0–5, 20–25 and 35–40 cm and physiognomic appearance of vegetation. This species prefers areas with larger projective cover physiognomic type III and avoid areas with a predominance of physiognomic types V and VI. It prefers areas with high soil aeration. Specialization of the M. cartusiana ecological niche is determined by such eco-geographical predictors as content size 0,5–1,0 units and> 10 mm, soil penetration resistance at different depths, soil electrical conductivity, projective cover of the physiognomic types III and VI. The peculiarities of ecological niches are stationary for a period of research. Clearly, such stability is due to the type of environmental standard space-time regularity environmental regimes in terms of the type technosol. Repeatability of time spatial patterns of edaphic properties can be explained by the formation of soil-like body, which is technosol, system properties. Particularly important plant groups in forming and maintaining regularity in the time of ground structures, which impart soil status due to ecomorphic organizing of the soil body should be noted. Ecomorphic structures can be identified by evaluating the spatial variability of physical properties of soil and vegetation physiognomic features, and environmental assessments of phytoindication modes. These markers can be used to describe the ecological niche of terrestrial molluscs as an eco-geographical predictors of ecological niches. Thus, the spatial patterns of soil properties variability, patterns of variability structure of plant communities thus structuring ecological environment show that this heterogeneity affects the spatial distribution of terrestrial molluscs on the level of individual spatial biogeocoenosis.У роботі встановлено особливосто екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн) та показано стаціонарність у часі одержаного результату. Дослідження проводили протягом 2012–2014 рр. на ділянці рекультивації Нікопольського марганцеворудного басейну в м. Покров. Як екогеографічні предиктори екологічної ніші молюсків виміряно такі показники, як електропровідність ґрунту, агрегатний склад, твердість ґрунту на глибині до 0,5 м, проективне покриття фізіономічних типів рослинності та фітоіндикаційні оцінки екологічних режимів. Для кількісної характеристики екологічної ніші застосовано ENFA-аналіз. У результаті дослідження встановлено, що маргінальність екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 1–2 та 2–3 мм (позитивна маргінальність) і > 10 мм (негативна маргінальність), твердість ґрунту на глибинні 0–5, 20–25 та 35–40 см і фізіономічний вигляд рослинного покриву. Цей вид надає перевагу ділянкам із більшим проективним покриттям фізіономічного типу ІІІ та уникає ділянок із переважанням фізіономічного типу V і VI. Надають перевагу ділянкам із підвищеною аерацією ґрунту. Спеціалізацію екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 0,5–1,0 та > 10 мм, твердість на різних глибинах, електрична провідність ґрунту, кріоклімат і континентальність, проективне покриття фізіономічних типів ІІІ та VI. Установлені особливості екологічної ніші є стаціонарними за період досліджень
Рідкісні рослини природного заповідника «Михайлівська цілина»
Get PDFThe Mykhailivs’ka tsilyna Nature Reserve is located in the Lebedinsky district of Sumy region on the riverside of the Grun’ and Sula rivers. In 1928, the Reserve received the status of a local important object of Nature Reserve Fund. In 1947, on its basis was created a Reserve of national importance "Mykhailivs’ka tsilyna". From 1961 to 2009, this object was a part of the Ukrainian Steppe Reserve. In 2009 he regained his independence. Presently, the reserve has an area of 882.9 hectares, the share of absolute reserve territori is 202.4 hectares. The reserve preserves a unique placor forbs-grasses step dominated by steppe turf grasses. A geobotanical survey in 1956 showed that the reserve was dominated by phytoceonoses with turf grasses, in particular, Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin were dominance species. In small areas phytoceonoses dominated by Stipa pennata L. or Stipa tirsa Steven. These types of vegetation has unique natural value. There are noticeable transformations in the flora of the Mykhailivs’ka Tsilyna Nature Reserve. Some species of steppe plants disappear. There is quite a significant inclusion in the steppe phytocenoses of the invasive plant species. There is a general mesophytization of the flora, manifested by the displacement of the steppe species and their replacement by meadow species of plants.Rare plant species and their populations are an important bioindicators of flora and phytocenoses. That is why our research has focused on their study. To estimate the ecological amplitudes and ecological optima of the rare plant species of the Mykhailivs’ka Tsilyna Nature Reserve, we used ecological scales of Ya. P. Diduch. The overall resistance of a particular plant species to one or another group of environmental factors was assessed using the tolerance index.In general, Pulsatilla patens (L.) Mill, Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) K.Perss., Adonis vernalis L. and Stipa tirsa Steven. are the most sensitive to changes in environmental factors due to the narrow range of ecological niches within the territory of the Mykhailivs’ka Tsilyna Nature Reserve. These types of plants may fall out of its flora first. In general, rare plants in their relation to climate-edaphic factors are forming three groups: stenobionts, hemostenobionts, mesobionts. In the conditions of increasing mesophytization of the vegetation of the Mykhailivs’ka Tsilyna Nature Reserve, three types of stenobiont plants may be in greatest danger. Bulbocodium versicolor, Adonis vernalis and Stipa tirsa are the most vulnerable in the hemistenobionts group.Природний заповідник «Михайлівська цілина» розташований у Лебединському районі Сумської області на межиріччі річок Груні та Сули. У 1928 році заповідник отримав статус заповідника місцевого значення, а 1947 року на його основі було створено заповідник «Михайлівська цілина» загальнодержавного значення. Упродовж 1961–2009 рр. заповідник входив до складу Українського степового заповідника. У 2009 році він знову отримав самостійність. На сьогодні заповідник має площу 882,9 га, на частку абсолютної заповідності припадає 202,4 га. У заповіднику охороняється унікальний плакорний різнотравно-злаковий степ з домінуванням степових дерновинних злаків. Геоботанічне обстеження 1956 року показало, що в заповіднику переважають фітоценози з домінуванням дерновинних злаків, зокрема, Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin, на невеликих ділянках домінантами виступали Stipa pennata L. або Stipa tirsa Steven. Саме ці типи рослинності є унікальною природною цінністю. У флорі природного заповідника «Михайлівська цілина» відбуваються помітні трансформації. Окремі види степових рослин зникають. Відбувається досить відчутне включення у фітоценози степу інвазійних видів рослин. Відзначається загальна мезофітизація флори, що проявляється через витіснення степових видів та їх заміщення лучними видами рослин.Оскільки важливими біоіндикаторами стану флори і фітоценозів є рідкісні види рослин та їх популяції, наші дослідження були направлені саме на їх вивчення. Для оцінки екологічних амплітуд та екологічних оптимумів рідкісних видів рослин природного заповідника «Михайлівська цілина» ми використали екологічні шкали Я. П. Дідуха. Загальну стійкість окремого виду рослин до тієї чи іншої групи екологічних чинників оцінювали за допомогою індексу толерантності.За рахунок вузького діапазону екологічних ніш до змін екологічних факторів на території заповідника «Михайлівська цілина» загалом найбільш чутливими є Pulsatilla patens (L.) Mill, Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) K.Perss., Adonis vernalis L. і Stipa tirsa Steven. Ці види рослин можуть випадати зі складу його флори в першу чергу. Рідкісні рослини за їхнім відношенням до клімато-едафічних факторів формують три групи: стенобіонти, гемістенобіонти, мезобіонти. В умовах наростаючої мезофітизаціі рослинного покриву заповідника «Михайлівська цілина» в найбільшій небезпеці можуть опинитися три види рослин-стенобіонтів. У групі гемістенобіонтів найбільш уразливі Bulbocodium versicolor, Adonis vernalis і Stipa tirsa