Cherkasy State Technological University
ChSTU repository (Cherkasy State Technological University) / Репозиторій ЧДТУ (Черкаський державний технологічний університет)Not a member yet
8520 research outputs found
Sort by
Електропостачання підприємства з виготовлення напівпровідникових перетворювачів електричної енергії
No full textУ випускній кваліфікаційній роботі бакалавра детально розглянуті питання проектування електропостачання підприємства з виготовлення напівпровідникових перетворювачів електричної енергії.
Було проведено: розрахунок електричних навантажень, вибір схеми живлення підприємства та розрахунок живлячої мережі, вибір трансформаторів і засобів компенсації реактивної потужності, вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання, розрахунок струмів к.з., вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП та високовольтної апаратури, перевірки кабельних ліній, розрахунок системи електропостачання цеху.
.В індивідуальному завданні розглянуті аспекти розробки релейного захисту конденсаторної установки 10 кВ.
В економічному розділі пояснювальної записки розглянуто питання розрахунку вартості прокладання та підключення кабельних мереж підприємства.
В розділі з охорони праці проведено аналіз вимог до виробничих приміщень, технологічних процесів і обладнання
The Contemporary Context o f «Freedom o f Choice»: Personal and Societal Factors and Determinants
No full textБородай О. А. Сучасний контекст «свободи вибору»: особисті та суспільні
чинники і детермінанти - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 033
Філософія - Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2025.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню й концептуалізації
феномену свободи вибору в соціокультурному та політичному просторах в
контексті магістральних векторів суспільно-політичного розвитку. У дисертації
розглядаються теоретико-методологічні, концептуальні, діалектичні,
метафізичні, гносеологічні, дискурсивні та інформаційні виміри впливу
феномену свободи вибору на соціокультурний, політичний та особистий простір
і суспільний розвиток держави. Особлива увага приділяється визначенню
філософських засад феноменів свободи та вибору, яка фіксує унікальність
людської природи, онтологізуючи її, уможливлюючи мисленнєвий трансцензус і
трансгресію як противагу нонантропоцентричним тенденціям розвитку сучасної
цивілізації, пов’язаним насамперед з гіпотетичним постанням сильного
штучного інтелекту.
Використовуючи цивілізаційний, культурологічний, метафізичний у
поєднанні з діалектичним, діяльнісний, аксіологічний, інформаційний підходи, а
також теоретичні методи історико-культурного, поняттєво-філософського
аналізу, феноменологічний, герменевтичний, соціологічний, політологічний
наукові методи, аналізується феномен свободи вибору та його концептуалізація у
сучасному філософському дискурсі.
Запропоновано авторське уявлення про свободу вибору як онтологізуючий
соціополітичний феномен, його особисті та суспільні чинники й детермінанти,
що дозволяє розглянути це явище не лише інструментально чи моноаспектно, а
цілісно.
З ’ясовано, що модус функціонування філософеми свободи та пов’язаної з
нею філософеми вибору в античній культурній свідомості позначено як
трансгресивний, тобто такий, що фіксує феномен переходу непрохідної межі між
можливим і неможливим. У цьому сенсі термін некласичної філософії та
синергетики цілком відображає модус функціонування свободи вибору як
уявного конструкту картини світу та регулятиву поведінки.
Ейдетичний аспект концептуалізації свободи визначено як такий, що
дозволяє конструювати абстрактні мисленнєві форми в опорі на повсякденний
феноменальний досвід, адже саме грецька культура в пору свого розквіту
породила філософську візію реальності як візію вільної людини.
Констатовано телеологізм розуміння свободи волі у Аристотеля, який,
уводячи поняття мети, долає метафізичну статику платонівської теорії ейдосів,
не відкидаючи її.
З ’ясовано, що перформативне мовлення Біблії створює окремий рівень
герменевтичного аналізу. Оскільки ідеологічні та соціально-культурні контексти
вживання понять «свобода», «вибір», «правда» в Біблії не конгруентні
категоріальному філософського змісту цих понять, тому можуть бути розглянуті
в доволі широкому діапазоні і як метафори, і як символічні конструкції, і як
ситуативно визначений узус.
Запропоновно співвідношення розуму та волі у концептуалізації свободи
розглядати як супервентне і таке, що визначається через ознаки рефлексивності,
транзитивності та несиметричності. Навіть поза розглядом редуктивних і
функціональних пояснень відношень супервентності, тобто їх типології, можна
стверджувати, що інтуїтивний метафізичний підхід до свободи передбачає
зв’язок зовнішніх натуралістичних детермінацій та етичної дескрипції
реальності, феноменального суб’єктивного досвіду, ноематичних процесів
свідомості як детермінацій внутрішніх.
Співставлено метафізику свободи у Спінози й Декарта, починаючи зі
Спінози саме тому, що його позиція виглядає більшою мірою закритою, ніж
інтуїції Декарта. Саме прагнення Спінози до геометричного формату побудови
дискурсу, до фіналізації думки в дискурсі свідчить не лише про його системне
філософське мислення, але і про визначальну, на наш погляд, проблему - питання
відповідальності людини, яке Спіноза практично знімає (в гегелівському сенсі)
через діалектику зовнішньої та внутрішньої необхідності. З картезіанської
свободи починається звільнення людини, формується нова система координат її
самоусвідомлення.
Стверджено, що інтуїтивний метафізичний підхід до свободи передбачає
зв’язок зовнішніх натуралістичних детермінацій та етичної дескрипції
реальності, феноменального суб’єктивного досвіду, ноематичних процесів
свідомості як детермінацій внутрішніх. Сучасна людина і сучасна філософія не
можуть собі дозволити розглядати філософему свободи інструментально чи
моноаспектно принагідно до певного виду діяльності й активності, адже за таких
умов губиться сам зміст поняття свободи і вона відпочатку тлумачиться як
механістична та не пов’язана зі сферою людського духу.
З’ясовано, що метафізика свободи є чи не єдиним раціональним
запобіжником тотального превалювання постправди, пропаганди та
маніпулятивних механізмів сучасного медіапростору та соціальної комунікації.
Констатовано, що свобода, як і свідомість, розум, екзистенціали, воління,
інтенціональність є репрезентаціями сфери духу і тому повною мірою не можуть
бути екстериоризовані. Це дозволяє припустити, що фідеїстична оптика
метафізики свободи є інструментом переходу від однієї парадигми до іншої,
своєрідним лімінальним знаряддям розуму.
Обґрунтовано, що візія протиставлення свободи волі та безумовної
відповідальності як дилеми розуму й віри засвідчує не лише діалектичний
потенціал розвитку цих філософем у подальшій філософській традиції Заходу, а
й те, що саме поняття свободи волі вказує на парадоксальність людської природи,
яка розкривається саме через усвідомлення свободи в розумі та здійснення акту
вибору у вірі.
Запропоновано до розгляду маскультурну рецепцію концептуалізації
свободи та вибору в метафізиці, філософському дискурсі назагал як окремий
аспект реконструкції та фіксації рефлексивного змісту цих концептуалізацій.
З ’ясовано, що екзистенціалістське розуміння свободи як універсального
простору смислотворення через вільний вибір практично зумовило формування
образу свободи в колективній уяві та масовій культурі другої половини ХХ ст.
Але таке розуміння свободи нині у контексті розвитку нейрофілософії є
загроженим, оскільки говорити про контроль людини над когнітивними актами й
актами прийняття рішень власної свідомості можна з визнанням різних ступенів
доступу людини до себе самої.
З’ясовано, що ситуація сучасності вельми подібна до епохи формування
ідей екзистенціалізму насамперед своєю лімінальністю, перехідним характером.
У цьому переході мета людини - зберегти власне уявлення й усвідомлення
власної тожсамості, підставою, простором і бекграундом для якої є свобода.
Розгортатися таке розуміння може в метафізиці свободи, побутувати
феноменологічно у практиках свободи, а у соціально-комунікативному вимірі
реалізуватися через діалог.
Запропоновано виокремити контемпляційний (споглядальний) вимір як
процесу концептуалізації свободи, так і власне розуміння та використання цього
концепту. З метою акцентування усвідомленого ставлення до переживання
свободи запропоновано виокремити когнітивний функціонал цієї філософеми як
метатеоретичну настанову свободи, який вказує на онтологічну й
епістемологічну обумовленість людського пізнання її перебуванням-у-свободі.
Інтенціонал свободної дії передбачає існування простору цієї дії, межі якого
формують уявлення про Іншого у форматі діалогу та соматичні виміри людського
досвіду. При цьому витлумачено цей простір не як умовну порожнечу,
перцептивний, комунікативний та екзистенційний вакуум, а як такий простір
взаємодії когнітивних агентів, соціальних акторів, відчуваючих Я, в якому кожна
окремість добровільно обмежує свою сваволю для створення ситуації зустрічі.
Обґрунтовано розуміння простору свободи як складної системи
лімінальних суб’єктних взаємодій як на рівні соматичному, предметному, так і на
рівні рефлексії та переживання сутностей як феноменологічної контемпляції.
Несиметричність цього простору зумовлена саме тим, що його гомеоморфність
полягає не у постійній репродукції фрактальної самоподібності, а в дотриманні
меж суб’єктивних окремостей у межах цілого, системи, яка перебуває в стані
динаміки і постійно трансформується. Тому свобода, як і відповідальність,
взаємодіють не на рівні формально-логічних зв’язків, таких як імплікація чи
пряма детермінація, а в складному цілому, яке має власну архітектоніку та
багатовимірність. Власне це ми і називаємо простором смислів свободи.
Запропоновано додати до переліку елементів структури індивідуальної
свободи елементи феноменологічної рефлексії як контемпляції та
екзистенційного формування досвіду як когерентного теоретичній рефлексії
емоційно-чуттєвого модусу осягнення реальності, соціальної в тому числі. До
чинників свободи вибору слід додати розгорнуте розуміння персонального
досвіду, на основі якого людина може прийняти власне рішення і сформувати
власне воління.
Констатовано, що свобода може бути осягнута лише за умови врахування
людини не лише як агента дії, але і як носія досвіду, який неодмінно
розгортається в часі, адже саме часовість людини, за Гайдеґґером зокрема,
парадоксально обґрунтовує її свободу, тобто межі людини і людського світу
передбачають і вказують на свободу.
З ’ясовано, що смисловий простір свободи як універсальна
смислогенеративна модель обґрунтовує не лише раціональні та цілевідповідні
дії, але й ірраціональні та абсурдні, демонструючи таким чином реалізацію
принципу свободи, який детермінований не лише об’єктивними й суб’єктивними
чинниками, але і специфічно людськими просторовістю, темпоральністю,
досвідом, культурою, мовою.
Оскільки свобода є динамічною підставою людського досвіду, адже, з
одного боку, забезпечує розуміння, а з іншого - обґрунтовує діяльність,
запропоновано виокремити інтерпретативний модус свободи, який реалізується
через філософський феномен розуміння.
Визначено, що цифрове суспільство парадоксальним чином може
формувати (в опорі на анонімність як одну з базових предикацій мережевої
комунікації) цифрову свободу, яка може бути розглянута як дегуманізуючий
модус відчуження від людини її ідентичності саме в частині вільного вибору,
через розмивання його меж. Тематизація свободи певною мірою вказує межі
можливостей кваліметричних інструментів чи методів, які передбачають
кваліметрію у науках про суспільство, що актуалізує необхідність звернення до
філософської візії філософем свободи та вибору. Принцип свободи як
переконання та смисложиттєва настанова, цінність ірраціоналізує соціальну й
політичну взаємодію, що робить її кваліметричну дескрипцію принципово
недостатньою - вона завжди має передбачати філософський аналіз результатів.
Акцентовано, що цифрова свобода постає як буденна дія, усереднення
середнього, певний апофеоз повсякденності, позбавляючи людину переживання
і розуміння відповідальності за себе, суспільство, насамкінець цивілізацію. Адже
людина в такій ситуації сприймає себе не як істота, що може починати причинний
ряд, генерувати смисли та контент, а як лише ретранслятор відчужених
семіотичних кодів і смислів, лише один з фрагментів периферії системи цифрової
реальності, яка в цьому контексті легко може набувати квазісакралізованих ознак,
умовного цифрового неоязичництва.
З’ясовано, що віртуальний простір комунікації, практично стираючи межі
між людиною та її «інформаційною бульбашкою», може відчужувати її від самої
себе. Тоді ілюзійність свободи нібито постає як неуникненна саме через
множинність концептуалізацій у дискурсивних практиках. Дискурс свободи
постає як вільний через природу людини, яка його генерує, і однозначно
поєднувати його лише зі сферою соціального навряд чи є стратегічно достатнім.
Обґрунтовано, що сучасний філософський дискурс свободи, який
трансформується і формально, й сутнісно, має апелювати до чітко окресленої
раціональності як системи координат розуміння та пояснення реальності, яка при
цьому оперта на відрефлексований і осмислений досвід діяльності та взаємодії, і
насамперед соціальний, з метою опору ідеологізації такого дискурсу та
інтеграцію його в маніпулятивні практики в політичному чи медіапросторі.
Мовлення перформативно опредметнює людську свободу, реалізуючи її як
онтично-онтологічний феномен, знімаючи таким чином (у гегелівському
розумінні) гайдеґґерівську дистинкцію онтичного й онтологічного принагідно до
філософеми свободи.
З ’ясовано, що дискурс свободи, оцифровуючись, може набувати
позачасовості, долаючи таким чином гайдеґґерівське протиставлення буття та
речі як чогось такого, що знаходиться в часі. Свобода постає у світлі буття як річ,
коли набуває форми універсально доступного, зазвичай анонімізованого,
незалежного від просторо-часової ідентифікації, такого, що перебуває у власному
просторі, доступ до якого людина отримує через структури ноезису та
семіотичний код мови оцифрованого мовлення як дискурсу.
Визначено, що віртуальна реальність потребує новітньої метафізики, адже
людина ХХІ ст. може не просто втікати від свободи як від відповідальності чи
переживати тривогу й жах свободи. Людська свобода вперше постає як щось
позаґрунтовне, не просто як копія без оригіналу, симулякр, але порожнеча до
появи будь-якої реальності, своєрідна абсолютна цифрова свобода. При цьому
кореляція між предметністю, людською тілесністю та мисленим світом,
інтелігібельною реальністю також втрачає свою окресленість.
Виснувано, зо філософський дискурс свободи утримує в собі цілий
людський світ подібно до того, як клітина утримує в собі геном цілого організму,
і для того, щоб наш світ залишався людським, видається необхідним збереження
й фокусування уваги на філософемі свободи, яка фіксує онтологічний каркас
людської реальності.
Ключові слова: свобода, вибір, дискурс, відповідальність, соціальність,
культура особистості, соціальна криза, нейроекзистенціалізм, цифрова свобода,
метафізика свободи.
Borodai O. A. The Contemporary Context o f «Freedom o f Choice»: Personal
and Societal Factors and Determinants - Qualification scholarly work (manuscript
format).
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 033
Philosophy - Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025.
This dissertation research is devoted to the study and conceptualization of the
phenomenon of freedom of choice within sociocultural and political domains, in the
context of key vectors of socio-political development. The work examines theoretical
and methodological, conceptual, dialectical, metaphysical, epistemological, discursive,
and informational dimensions of how the phenomenon of freedom of choice influences
sociocultural, political, and personal spaces, as well as the societal development of the
state. Special attention is paid to defining the philosophical foundations of the
phenomena of freedom and choice, which reflect the uniqueness of human nature by
ontologizing it and enabling intellectual transcendence and transgression. These are
interpreted as counterbalances to the non-anthropocentric tendencies in contemporary
civilization, particularly those associated with the hypothetical emergence of strong
artificial intelligence.
Utilizing civilizational, cultural, metaphysical in conjunction with dialectical,
praxeological, axiological, and informational approaches - as well as theoretical
methods of historical-cultural and conceptual-philosophical analysis, alongside
phenomenological, hermeneutical, sociological, and political science methodologies -
the study analyzes the phenomenon of freedom of choice and its conceptualization
within contemporary philosophical discourse.
The dissertation proposes an original interpretation of freedom of choice as an
ontologizing socio-political phenomenon, emphasizing its personal and societal factors
and determinants. This perspective enables a holistic rather than merely instrumental
or one-dimensional understanding of the phenomenon.
It has been established that the mode of functioning of the philosopheme of
freedom - and the closely associated philosopheme of choice - in ancient cultural
consciousness is marked as transgressive, meaning it captures the phenomenon of
crossing an impassable boundary between the possible and the impossible. In this
context, the terminology of non-classical philosophy and synergetics accurately
reflects the mode in which freedom of choice operates as both an imaginative construct
of the worldview and a regulative of behavior.
The eidetic aspect of the conceptualization of freedom is defined as one that
enables the construction of abstract cognitive forms grounded in everyday phenomenal
experience. This is particularly evident given that Greek culture, at the height of its
development, generated a philosophical vision of reality as the vision of a free
individual.
The dissertation affirms the teleological understanding of free will in Aristotle,
who, by introducing the notion of purpose (telos), overcomes the metaphysical stasis
of Plato’s theory of eidei without rejecting it altogether.
It is revealed that the performative language of the Bible generates a distinct level
of hermeneutic analysis. Since the ideological and socio-cultural contexts in which the
terms «freedom», «choice», and «truth» are employed in the Bible are not congruent
with their philosophical categorical meanings, they can be interpreted across a broad
spectrum - as metaphors, symbolic constructions, or contextually defined linguistic
usages (usus).
The relationship between reason and will in the conceptualization of freedom is
proposed to be understood as supervenient, characterized by the features of reflexivity,
transitivity, and asymmetry. Even without delving into reductive or functionalist
explanations of supervenience relations, it can be argued that the intuitive metaphysical
approach to freedom presupposes a connection between external naturalistic
determinations and the ethical description of reality, encompassing phenomenal
subjective experience and noematic processes of consciousness as forms of internal
determination.
The dissertation juxtaposes the metaphysics of freedom in Spinoza and Descartes,
beginning with Spinoza due to the comparatively closed nature of his position versus
Descartes’ philosophical intuitions. Spinoza’s striving for a geometric structure of
discourse and his pursuit of finality in thought demonstrate not only a systematic
philosophical mindset but also highlight a central problem - the question of human
responsibility. In Spinoza’s system, this question is practically removed (in the
Hegelian sense) through the dialectic of external and internal necessity. Cartesian
freedom, in contrast, marks the beginning of human emancipation and the formation
of a new framework for self-awareness.
It is asserted that the intuitive metaphysical approach to freedom presupposes a
connection between external naturalistic determinations and the ethical description of
reality, as well as the phenomenal dimension of subjective experience and the noematic
processes of consciousness, understood as internal determinants.
Contemporary individuals - and contemporary philosophy - can no longer afford
to regard the philosopheme of freedom merely as an instrumental or mono-aspectual
concept, reducible to a particular form of activity or functionality. Under such
conditions, the essence of the concept is lost, and freedom is initially interpreted as
mechanistic and detached from the realm of the human spirit.
The study finds that the metaphysics of freedom may represent one of the last
rational safeguards against the total predominance of post-truth, propaganda, and
manipulative mechanisms in the contemporary media space and social communication.
It is also established that freedom - like consciousness, reason, existential
structures, volition, and intentionality - belongs to the domain of spirit, and therefore
cannot be fully exteriorized. This allows us to suppose that a fideistic perspective
within the metaphysics of freedom serves as a transitional instrument between
paradigms - a kind of liminal tool o f reason.
Furthermore, it is substantiated that the conceptual opposition between free will
and unconditional responsibility - framed as a dilemma of reason and faith - reveals
not only the dialectical potential for the development of these philosophemes within
Western philosophical tradition, but also the paradoxical nature of the human being
itself. This paradox is disclosed precisely through the rational recognition of freedom
and the actualization of choice through faith.
The dissertation proposes an analysis of the mass-cultural reception of the
conceptualization of freedom and choice within metaphysics and philosophical
discourse at large, treating it as a distinct dimension for reconstructing and capturing
the reflexive content embedded in these conceptualizations.
It is revealed that the existentialist interpretation of freedom as a universal space
of meaning-making through free choice significantly shaped the collective imagination
and representations of freedom in mass culture during the second half of the 20th
century. However, in light of recent developments in neurophilosophy, this
understanding of freedom is now under threat. The ability to speak meaningfully about
an individual’s control over cognitive acts and decisions made by their own
consciousness presupposes acknowledging varying degrees of access a person has to
their own self.
It is further
Електропостачання підприємства з виготовлення садово-городнього інвентаря
No full textУ даній кваліфікаційній роботі бакалавра детально розглянуті питання проєктування електропостачання підприємства з виготовлення садово - городнього інвентаря Проведено: розрахунок електричних навантажень, вибір схеми живлення підприємства та розрахунок живлячої мережі, вибір трансформаторів і засобів компенсації реактивної потужності, вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання, розрахунок струмів к.з., вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП та високовольтної апаратури, перевірки кабельних ліній, розрахунок системи електропостачання цеху. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана у відповідності до вимог методичних рекомендацій з використанням сучасної довідкової літератури, всі розрахунки та креслення електричної частини відповідають вимогам ДСТУ та ЄСКД
Машинозбірний цех на 100 вантажних автомобілів з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, м. Черкаси
No full textПроектом передбачено будівництво машинозбірного цеху на 100 вантажних
автомобілів з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, що знаходиться
в місті Черкаси по вулиці Чигиринська, 58. Виробничий корпус являє собою
одноповерхову будівлю. Основним призначенням даної будівлі є розміщення всіх
основних виробничих та допоміжних служб, необхідних для обслуговування та
ремонту вантажних автомобілів.
У приміщенні цеху розташовані такі приміщення та ділянки: зварювальна
ділянка, ділянка обслуговування акумуляторів, склад матеріалів, ділянка
вулканізації, збірна ділянка, ділянка обслуговування паливної апаратури, ділянка
поточного ремонту автомобілів, агрегатно-механічна ділянка, ділянка
діагностування автомобілів, ділянка зовнішньої мийки автомобілів,
трансформаторна підстанція, операторська ділянки миття автомобілів, щитова,
склад агрегатів, ділянка приготування лакофарб, ділянка фарбування автомобілів,
операторська ділянки фарбування автомобілів.
Прибудований до основного цеху адміністративно-побутовий корпус має два
поверхи.
На першому поверсі адміністративно-прибудованого корпусу знаходяться
такі приміщення:
- кімната прийому їжі; .
- місце відпочинку робітників;
- тамбур;
- сходова клітка;
- коридор;
- склад ручного інструменту;
- тепловий вузол.
На другому поверсі адміністративно-прибудованого корпусу
розташовуються наступні приміщення:
- господарська кімната;
- санвузли;
- жіноча роздягальня;
- кімната майстрів;
- кабінет начальника виробництва;
- медична кімната;
- сходова клітка;
- підсобне приміщення;
- кімната для сушки одягу;
- чоловіча роздягальня;
- комора;
- венткамера;
- коридор;
- склад матеріалів.
Сполучення між поверхами відбувається за допомогою сходів.
Загальна площа забудови становить 5961,93 м2
Development of the economic space of Ukrainian regions under the terms of global competition
No full textПоліщук А.С. Розвиток економічного простору регіонів України в умовах глобальної конкуренції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. – Черкаський державний технологічний університет. – Черкаси, 2025.
Дисертаційну роботу присвячено узагальненню теоретичних і обґрунтуванню методичних засад, розробці практичних рекомендацій щодо розвитку економічного простору регіонів України в умовах глобальної конкуренції.
Запропоновано трансформацію підходів до розвитку економічного простору регіонів України на основі концепції міського видобутку, програмної локалізації, «розумного» територіального розвитку, міжрегіонального партнерства та ефективної міжтериторіальної взаємодії різнорівневих адміністративно-територіальних одиниць. Це забезпечить значні синергетичні ефекти, консолідацію зусиль економічних агентів шляхом розробки єдиної узгодженої стратегії розвитку, активізацію потенціалу саморозвитку, баланс інтересів економічних агентів в умовах інституціональних обмежень. До основних ознак сучасного економічного простору в роботі віднесено: гнучкість форм самоорганізації, самовідтворення й розвитку; відкритість і адаптивність до динамічних макро- та мезоекономічних умов; соціально-економічну ефективність міжрегіонального партнерства і міжтериторіальної взаємодії; інтеграцію підходу в існуючу систему управління.
Удосконалено понятійно-категорійний апарат дослідження, зокрема поглиблено сутність понять: «регіон» – стійка, відносно самостійна система взаємопов’язаних соціально-економічними умовами, спільними інтересами, стратегічними цілями та єдиними цінностями елементів, розвиток якої забезпечується наявним ресурсним потенціалом, крос-галузевою та міжрегіональною взаємодією, активною участю стейкхолдерів у регіональних соціально-економічних процесах; «економічний простір регіону» – система функціональної взаємодії економічних агентів в умовах територіальних, ресурсних, інституційних, соціальних, інфраструктурних та інших обмежень з об’єктом управління, що характеризується стійкою структурою і властивостями; «програмна локалізація» – цілеспрямоване програмування розвитку економічного простору регіону шляхом формування сприятливих умов (створення інститутів, механізмів) для його повоєнної трансформації та прискореного соціально-економічного розвитку.
Доведено, що формування раціональної організації економічного простору в умовах глобальної конкуренції виходить з таких потреб: підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу регіону його основними економічними агентами для подальшого оптимального розміщення продуктивних сил і підвищення конкурентоспроможності території; зниження соціально-економічних та фінансових диспропорцій між адміністративно-територіальними одиницями регіону; розвиток інфраструктури і надання необхідних адміністративних послуг населенню та суб’єктам господарювання.
Обґрунтовано, що підвищення ефективності розвитку економічного простору регіону в умовах глобальної конкуренції лежить у різних площинах: економічного вирівнювання і стимулювання, готовності регіонів до підвищення самостійності, сприятливого правового поля розвитку об’єднаних територіальних громад і міжбюджетних відносин у системі «регіон-місто», «регіон-ОТГ», «регіон-село, селище». Встановлено, що концентрація ресурсів, спеціалізація економіки, низькі трансакційні витрати та інтенсивні комунікації зумовлюють вищий рівень продуктивності праці в агломераціях, порівняно з іншими територіями. Водночас агломерації з високим рівнем спеціалізації на секторах економіки з великою доданою вартістю демонструють нижчий рівень стійкості до криз. Обґрунтовано доцільність застосування підходу «розумної спеціалізації» до розвитку регіонального економічного простору. Досліджено урбанізаційний потенціал розвитку економічного простору регіонів України в умовах глобальної конкуренції і встановлено значну диференціацію регіонів. Окреслено найважливіші виклики розвитку регіонів України, конкретизовано їх сутність та особливості прояву. Обґрунтовано, що коеволюційний підхід до розвитку економічного простору регіону на основі міжрегіонального партнерства є найбільш продуктивним в умовах глобальної конкуренції, високого рівня неоднорідності та фрагментації економічного простору, оскільки передбачає трансформаційний перехід територій від конкуренції за ресурси до їх інтеграції з метою забезпечення конкурентних переваг, від державного управління до саморозвитку та самоорганізації регіонального економічного простору.
Розроблено методику оцінювання рівня розвитку економічного простору регіону, яка включає п’ять етапів: встановлення цілей та пріоритетів оцінювання рівня розвитку і кластеризації регіонів; формування сукупності показників та їх групування; збір й узагальнення статистичної інформації, розрахунок індикаторів з подальшим аналізом динаміки; кластеризація регіонів за кожною групою індикаторів; оцінювання рівня розвитку економічного простору, створення профілів у розрізі окремих кластерів та регіонів за основними напрямами.
Пропонована методика передбачає проведення оцінювання з використанням 67 відносних показників, що з різних боків характеризують рівень розвитку економічного простору регіону та утворюють шість інтегральних індикаторів, які визначають: інтенсивність економічних процесів; відкритість економічного простору; інтенсивність демографічних процесів в економічному просторі; функціонування ринку праці; підприємницьку диверсифікацію економічного простору; екологічний стан та якість інфраструктури. Розподіл показників на підгрупи в межах групи здійснюється за двома критеріями інтенсивності: враховуючи чисельність населення регіону і з огляду на площу території регіону.
Запропоновано технологію кластеризації регіонів за рівнем розвитку економічного простору, де розподіл здійснюється за методом k-середніх, що дає змогу проаналізувати динаміку процесу переходу регіону з одного кластера до іншого, визначити ключові напрями удосконалення. Відповідно до розробленої технології рейтингування регіонів за рівнем розвитку економічного простору щороку має здійснюватися на основі запропонованих цільових показників. Технологія передбачає формування профілів регіональних кластерів з подальшою їх класифікацією (за шістьма групами показників методики), що дозволяє сформувати стратегічні орієнтири розвитку кожного окремого регіону.
В роботі доведено, що вплив глобальної конкуренції на рівень розвитку економічного простору регіону в сучасних умовах слід встановлювати через рівень залучення інвестиційних ресурсів в економіку країни та її регіонів, а також з використанням групи показників відкритості економічного простору, згрупованої автором. Використання на практиці підходу до оцінювання впливу глобальної конкуренції дозволить релевантно визначити результати такого впливу, встановити значні міжрегіональні розриви та запропонувати подальші заходи щодо їх нівелювання та забезпечення сталого розвитку економічного простору регіонів України за існуючих умов з максимально ефективним використанням наявних ресурсів.
За розробленою методикою оцінювання рівня розвитку економічного простору встановлено відповідний рівень розвитку регіонів України впродовж 2011-2021 рр. Практичне застосування розробленої методики показало значну диференційованість регіонів України за рівнем розвитку економічного простору, дозволило визначити подібні за характеристиками економічного простору регіони, здійснити кластерний розподіл і простежити зміни в поведінці кластерів та їх наповненості в часовому вимірі. Отримані результати лягли в основу підготовки науково обґрунтованих висновків щодо рівня розвитку економічного простору регіонів України та мають стати фундаментом для розробки стратегій, програм, проєктів, заходів щодо відбудови регіонів країни в повоєнний період.
Доведено, що концептуальна модель повоєнної трансформації економічного простору регіонів України має базуватися на економічній моделі міського видобутку, виборі та реалізації вектору спільного територіального розвитку, що забезпечує максимізацію соціально-економічних ефектів на основі узгодження інтересів і реалізації потенціалу територій на принципах поліцентризму, міжрегіонального партнерства, «розумного» територіального розвитку. Збалансоване поєднання цих принципів забезпечить ефективний розвиток економічного простору регіону і дасть змогу активізувати спільний потенціал з метою комплексного розвитку територій. Для прийняття управлінських рішень, порівняння регіонів, пошуку та вибору найбільш оптимальних варіантів напрямів міжрегіонального партнерства запропоновано використовувати аналітичні карти – профілі регіонів. Залежно від потреб користувачів профіль може бути згенерованим у статиці та динаміці. Критерії ефективного міжрегіонального партнерства у роботі зведено за допомогою двокритеріальної задачі.
Принципи стратегічного вибору вектору розвитку економічного простору регіону (функціональної цілеспрямованості; комплексності; системності; адаптивності; ефективності) доповнено принципами мінімізації ризиків та балансу інтересів стейкхолдерів. З метою забезпечення ефективності стратегічного планування здійснено розподіл сфер відповідальності стейкхолдерів і розроблено матриці відповідальності. До умов, що забезпечують ефективність міжрегіонального партнерства, віднесено зниження трансакційних витрат, мультиплікативний ефект від спільного використання потенціалів територій і нівелювання міжтериторіальних диспропорцій. Основними принципами комплексного узгодження інтересів стейкхолдерів визначено встановлення довгострокових суспільно-значущих пріоритетів, корпоративізм, соціальну відповідальність влади, бізнесу та громад.
Удосконалено інституціональне забезпечення стратегічного управління розвитком економічного простору регіону, запропоновано алгоритм вибору пріоритетних видів економічної діяльності для регіону. Розроблено три основні сценарії розвитку економічного простору: інерційний (збереження існуючої структури); інноваційний (започаткування нових видів економічної діяльності, що формують структурні зрушення в регіональній економіці); збалансований (розвиток існуючих видів діяльності з послідовним започаткуванням нових).
Запропоновано організаційно-економічний механізм стратегічного управління розвитком економічного простору регіону на основі програмно-проєктного підходу, використання якого спрямовано на декомпозицію стратегічних цілей на завдання тактичного та процеси оперативного рівнів управління і забезпечити узгодженість і зв’язок між ними. Особливістю розробленого механізму є виокремлення в ньому трьох блоків: механізм цілепокладання для здійснення стратегічного вибору вектору розвитку економічного простору регіону (сфера стратегічного програмування та інтеграції інтересів стейкхолдерів); механізм вибору альтернатив проєктів (сфера проєктного фінансування, оцінювання ризиків, концентрації ресурсів); механізм виконання проєктів (сфера взаємодії стейкхолдерів). Використання розробленого організаційно-економічного механізму забезпечить стандартизацію процесів стратегічного управління, підвищить ефективність розробки та реалізації проєктів, програм і стратегії розвитку, забезпечить високу якість комунікації стейкхолдерів, що дасть змогу здійснити інтеграцію локальних проєктів для досягнення глобальних стратегічних цілей.
З метою реалізації функції моніторингу виконання стратегії розвитку економічного простору регіону запропоновано відповідну технологію, структуровану за рівнями управління, що дозволяє оцінити ступінь досягнення стратегічних цілей, ефективність поточної діяльності органів регіональної влади і місцевого самоврядування щодо реалізації стратегічних напрямів розвитку економічного простору регіону, а також окремих програм, проєктів і заходів, що реалізуються на регіональному рівні.
Розроблено мультифакторну модель, що ґрунтується на причинно-наслідковому зв’язку між рівнями, результатами виконання проєктів і кінцевими цілями розвитку території, яка дозволяє органам регіональної влади визначити за кожним показником співвідношення фактичного і планового обсягів виконання робіт і критичність відхилень, а також реалізувати функції прогнозування.
Polishchuk A.S. Development of the economic space of Ukrainian regions under the terms of global competition. – Qualification research paper in the form of a manuscript.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 051 – Economics. – Cherkasy State Technological University. – Cherkasy, 2024.
This dissertation is dedicated to summarizing theoretical foundations, substantiating methodological principles, and developing practical recommendations for the development of the economic space of Ukraine’s regions in the context of global competition.
A transformation of approaches to the development of the economic space of Ukraine's regions has been proposed, based on programmatic localization, “smart" territorial development, interregional partnerships, and effective inter-territorial interaction among multi-level administrative-territorial units. This approach is expected to generate significant synergistic effects, consolidate the efforts of economic agents through the formulation of a unified and coordinated development strategy, activate the potential for self-development, and balance the interests of economic agents within institutional constraints.
The main characteristics of the modern economic space are identified as follows: flexibility in forms of self-organization, self-reproduction, and development; openness and adaptability to dynamic macroeconomic and mesoeconomic conditions; socio-economic efficiency of interregional partnerships and inter-territorial interactions; integration into the existing governance system.
The conceptual and categorical framework of the study has been improved, particularly by deepening the understanding of the following terms: “region” is defined as a stable, relatively autonomous system of interrelated elements connected by socio-economic conditions, shared interests, strategic objectives, and common values. The development of this system is ensured by its available resource potential, cross-sectoral and interregional interactions, and the active involvement of stakeholders in regional socio-economic processes. “Economic space of a region” refers to a system of functional interaction among economic agents under conditions of territorial, resource, institutional, social, infrastructural, and other constraints. It is characterized by a stable structure and specific properties, serving as the object of management. Programmatic localization” is the deliberate programming of the development of the region's economic space by creating favorable conditions (institutions and mechanisms) for its post-war transformation and accelerated growth.
It has been demonstrated that the formation of a rational organization of economic space under conditions of global competition arises from the following needs: 1) enhancing the efficiency of resource potential utilization by the region's key economic agents to ensure the optimal allocation of productive forces and improve the territory's competitiveness; 2) reducing socio-economic and financial disparities between the administrative-territorial units within the region; 3) developing infrastructure and providing essential administrative services to the population and economic entities.
It has been substantiated that enhancing the efficiency of regional economic space development under conditions of global competition encompasses multiple dimensions: economic leveling and stimulation, regional readiness for increased autonomy, the establishment of a favorable legal framework for the development of amalgamated territorial communities, and interbudgetary relations within the “region-city”, “region- administrative-territorial unit”, and “region-village” systems. It has been determined that the concentration of resources, economic specialization, low transaction costs, and intensive communication result in higher labor productivity in agglomerations compared to other territories. At the same time, agglomerations with high specialization in economic sectors characterized by significant added value demonstrate lower resilience to crises.
The feasibility of applying the smart specialization approach to the development of regional economic space has been justified. The urbanization potential for developing the economic space of Ukrainian regions under global competition has been explored, revealing substantial differentiation among regions. The key challenges to regional development in Ukraine, along with their essence and specific manifestations, have been outlined.
It has been argued that the co-evolutionary approach to the development of regional economic space based on interregional partnerships is the most effective under conditions of global competition, high heterogeneity, and fragmentation of economic space. This approach involves a transformational shift from competition for resources to their integration to ensure competitive advantages, and from state governance to self-development and self-organization of regional economic space.
A methodology for evaluating the level of development of the economic space of a region has been developed, encompassing five stages: 1) setting goals and priorities for assessing the level of development and clustering of regions; 2) Forming a set of indicators and their grouping; 3) collecting and summarizing statistical information, calculating indicators, and further analyzing their dynamics; 4) clustering regions based on each group of indicators; 5) evaluating the level of economic space development and creating profiles for specific clusters and regions across key dimensions.
Unlike existing methodologies, the proposed approach introduces an assessment framework using 67 relative indicators that characterize the development level of the regional economic space. These indicators are aggregated into six integral indices that measure: the intensity of economic processes; the openness of the economic space; the intensity of demographic processes within the economic space; labor market performance; entrepreneurial diversification of the economic space; the ecological state and quality of infrastructure.
The distribution of indicators into subgroups within a group is carried out based on two intensity criteria: population size and the geographical area of the region. This methodology has been applied to assess the level of development of the economic space of Ukrainian regions over the period 2011–2021.
An improved technology for clustering regions based on the level of economic space development has been proposed, utilizing an advanced k-means method. This allows for an analysis of the dynamics of a region transitioning from one cluster to another and helps identify the need for improving regional development policies. The ranking of regions by the level of economic space development is conducted annually based on target indicators.
Comparisons of regional cluster profiles (based on six groups of indicators in the methodology) enable the formation of strategic development orientations. The impact of global competition is analyzed through the level of investment resource inflow into the country's economy and its regions, as well as indicators of economic space openness. Significant interregional disparities have been identified.
The practical application of the developed methodology revealed significant differentiation among Ukraine’s regions in terms of economic space development. It enabled the identification of regions with similar economic space characteristics, the implementation of cluster distribution, and the tracking of changes in cluster behavior and composition. The obtained results facilitate the preparation of scientifically grounded conclusions regarding the level of economic space development in Ukraine’s regions and support the development of strategies, programs, projects, and measures for regional reconstruction after the end of the war.
The conceptual model for the post-war transformation of Ukraine’s regional economic space is based on the economic model of urban mining, selection and implementation of a vector of integrated territorial development that ensures the maximization of socio-economic effects through the alignment of interests and realization of territorial potential. This model adheres to the principles of polycentrism, interregional partnership, and “smart” territorial development. A balanced combination of these principles ensures effective economic space development and activates joint potential to achieve comprehensive territorial development.
For decision-making, regional comparison, and the identification of optimal interregional partnership directions, it is proposed to utilize analytical maps – regional profiles. Depending on user needs, these profiles can be generated both in static and dynamic formats. The criteria for effective interregional partnership are summarized using a bi-criteria task framework.
The principles guiding the strategic choice of the economic space development vector – functional purposefulness, comprehensiveness, systematization, adaptability, and efficiency – are supplemented with principles for risk minimization and stakeholder interest balancing. The distribution of stakeholder responsibilities has been outlined, and responsibility matrices have been developed to ensure the efficiency of strategic planning,
Conditions ensuring the effectiveness of interregional partnerships include reducing transaction costs, achieving a multiplier effect through the joint utilization of territorial potential, and mitigating interterritorial disparities. The primary pri
Екологічна оцінка впливу військових дій на функціонування ґрунтових екосистем в Україні
No full textГлінський Д.Р. «Екологічна оцінка впливу військових дій на функціонування ґрунтових екосистем в Україні»
Кваліфікаційна робота бакалавра: 58 с.; 19 рисунків; 10 таблиць; 32 джерела; мультимедійна презентація.
Мета роботи: Оцінити вплив військових дій на функціонування ґрунтових екосистем в Україні на основі екологічних досліджень.
Завдання роботи: проаналізувати причини деградації ґрунтів, прокласифікувати види забруднень в повоєнних ландшафтах, визначити категорії небезпек для ґрунтових екосистем від початку вторгнення війська РФ; провести аналіз системи моніторингу ґрунтових екосистем під час військових дій в Україні та розкрити поняття «Екоциду для природи і ґрунтів», оцінити вплив активних військових дій на поверхню ґрунту, дослідити агрохімічні показники ґрунтів у зонах підриву й горіння важкої бронетехніки та бомботурбації, запропонувати методи щодо відновлення земель.
Об’єкт дослідження: Ґрунтові екосистеми деокупованих територій та розрізи пошкоджених війною ґрунтів.
В роботі розкрито питання щодо ролі ґрунтів у природі та людській діяльності, надано характеристику екологічної ситуації під час війни в Україні, розкрито питання «екоциду», приведено карти покриття території дослідження даними дистанційного зондування землі, а також результати фізико-хімічних та агрохімічних показників ґрунтових екосистем в зонах ведення воєнних дій, запропоновано методи агротехнологій на забруднених сільськогосподарських полях на основі існуючих практик щодо відновлення земель
Електропостачання підприємства з виробництва перетворювальних агрегатів
No full textУ даній кваліфікаційній роботі бакалавра детально розглянуті питання проєктування електропостачання підприємства з виробництва перетворювальних агрегатів. Проведено: розрахунок електричних навантажень, вибір схеми живлення підприємства та розрахунок живлячої мережі, вибір трансформаторів і засобів компенсації реактивної потужності, вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання, розрахунок струмів к.з., вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП та високовольтної апаратури, перевірки кабельних ліній, розрахунок системи електропостачання цеху. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана у відповідності до вимог методичних рекомендацій з використанням сучасної довідкової літератури, всі розрахунки та креслення електричної частини відповідають вимогам ДСТУ та ЄСКД
Веб-орієнтована інформаційна система для управління завданнями при розробці IT-продуктів
No full textСучасний світ характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій та постійним зростанням конкуренції на ринку. Це, у свою чергу, зумовлює високі вимоги до ефективності управління процесами розробки програмних продуктів. Розробка IT-продуктів є складним, багатоетапним процесом, що включає діяльність фахівців різних профілів: UX/UI дизайнерів, frontend- та backend- розробників, DevOps-інженерів, тестувальників та інших. Успішне завершення таких проєктів значною мірою залежить від злагодженої роботи команди, чіткого розподілу завдань та ефективного контролю за їх виконанням. Метою роботи є проєктування та розробка веб-орієнтованої інформаційної системи для управління завданнями, яка допоможе покращити ефективність роботи у команді при розробці IT-продуктів, надаючи зручну та налаштовувану платформу для організації завдань. Система має бути зручною у використанні, допомагати розподіляти завдання та налагоджувати взаємодію між учасниками. Вона має вирішувати ті проблеми, які притаманні іншим подібним платформам. Роботу було апробовано на Днях студентської науки ЧДТУ-2025, м. Черкаси, за результатами якої було отримано диплом за І місце по секції «Комп’ютерні науки та системний аналіз»
Комп’ютерні мережі: навчальний посібник
No full textНавчальний посібник охоплює базові теоретичні засади основних технологій побудови комп’ютерних мереж, їх безпеки та налаштування на прикладі рішень та обладнання Cisco. Окремо подано принципи побудови комутаторів, маршрутизаторів та контролерів бездротових мереж. Приділено особливу увагу будові і функціонуванню мережної операційної системи Cisco IOS. Практикум містить матеріали до виконання лабораторних робіт з детальним описом технічних рішень та налаштувань. Видання спрямоване на формування у здобувачів вищої освіти комплексних навичок побудови, налаштування та захисту комп’ютерних мереж
Development of entrepreneurial competences in youth during studies in higher educational institutions
No full textДоведено необхідність розвитку у молоді підприємницьких навичок як гарантії
підтримки на досить високому рівні підприємницького руху в регіонах країни. Констатовано,
що найбільш дієвим інструментом поширення підприємницьких компетенцій є їх розвиток
під час отримання молодою людиною вищої освіти за певним фахом. Проаналізовано
спрямованість стандартів вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня на
поширення серед молоді підприємницьких навичок незалежно від спеціальності, яку вони
набувають.The author proves the need to develop entrepreneurial skills among young people as a
guarantee of support for a sufficiently high level of entrepreneurial movement in the regions of the
country. It is stated that the most effective tool for disseminating entrepreneurial competencies is
their development while a young person is obtaining higher education in a particular specialty.
The author analyzes the orientation of the standards of higher education of Ukraine of the first
(bachelor's) level to disseminate entrepreneurial skills among young people, regardless of the
specialty they acquire