Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Вплив інститутів влади на процес інтеграції інвалідів у суспільно-політичне життя
Get PDFThe article examines the impact of political processes caused by political decisions of various branches of government, and their consequences for the participation of persons with disabilities in the socio-political life of the state. The legislation of Ukraine on the regulation of public relations in terms of integration of persons with disabilities into society through employment is analyzed. Emphasis is placed on the dynamics of growth in the number of people with disabilities, which is associated with the general aging of the population and increasing the risk of disability, the reduction of economic activity in this category, which in some countries translates it into subsidies at the state level. The normative regulation of integration processes and stimulation of labor activity of persons with disabilities in the developed countries of the world is considered. It was found that the policy aimed at social integration of people with special needs needs to be modernized and improved at all levels, including the activities of local governments, national and international level. The author notes that only in synergy and joint work, using common socio-political tools, it is possible to achieve the inclusion of people with disabilities in the life of communities and achieve high results in the development of the state. Based on the declared, defined in the Constitution of Ukraine content, activities, directions and direction of development of the state in relation to the citizen of Ukraine, it is proved that the relationship of every citizen, not excluding people with special needs, should be considered as a union of power-man relations. And if a person with a disability has the right, it means that the state is obliged to provide him with the opportunity to exercise this right. It was stressed that social security, which guarantees the right of a citizen to a decent standard of living, should not be limited to the payment of benefits, subsidies, but should be aimed at creating conditions for "disclosure" in various spheres of public life, including formal employment. It is proved that in Ukraine there are measures to create conditions aimed at socialization and participation of persons with disabilities in the life of the state. But given that at the constitutional level, persons with disabilities have equal rights along with other categories of citizens, there is a need to amend the Constitution in order to improve the legal framework for persons with disabilities, as the terms "equality" and "non-discrimination" in relation to the disabled are not identical and differ significantly in content. According to the author, this will allow to realize the strategic goal of a modern civilized state - to provide high living standards for its citizens, taking into account the category of people with special needs.В статье исследованы вопросы влияния политических процессов, вызванных политическими решениями различных звеньев органов власти, и их последствия на участие лиц с инвалидностью в общественно-политической жизни государства. Проанализировано законодательство Украины относительно регулирования общественных отношений в части интеграции лиц с инвалидностью в общество через трудоустройство. Отмечена динамика роста количества инвалидов, связанная с общим старением населения и увеличением риска инвалидности, уменьшении экономической активности этой категории, что в некоторых странах переводит ее в категорию дотационной на уровне государств. Рассмотрены нормативное регулирование интеграционных процессов и стимулирование трудовой деятельности лиц с инвалидностью в развитых странах мира. Выявлено, что политика, направленная на социальную интеграцию людей с особыми потребностями, нуждается в модернизации и усовершенствовании на всех уровнях, включая деятельность органов местного самоуправления, национальный и международный уровень. Автор отмечает, что только в синергии и совместной работе, применив общие социально-политические инструменты, возможно достичь инклюзии инвалидов в жизни сообществ и достичь высоких результатов в развитии государства. Опираясь на задекларированные и определенные в Конституции Украины содержание, деятельность, направления развития государства в отношении гражданина Украины, доказано, что взаимоотношения каждого гражданина, не исключая и людей с особыми потребностями, надо рассматривать как союз отношений «власть ¬– человек». И если человек с инвалидностью имеет право, то это означает, что государство обязано обеспечить ей возможность воспользоваться этим правом. Отмечено, что социальное обеспечение, которое гарантирует право гражданина на достойный уровень жизни не должно ограничиваться только выплатами льгот, субсидий, а должно быть направлено на создание условий для «раскрытия человека» в различных сферах общественной жизни, в том числе и официальных трудовых отношениях. Доказано, что в Украине предусмотрены меры по созданию условий, направленных на социализацию и участие лиц с инвалидностью в жизни государства. Но с учетом того, что на конституционном уровне, лица с инвалидностью наделяются равными правами наряду с другими категориями граждан, возникает необходимость внесения изменений в Конституцию с целью совершенствования правовой базы в отношении лиц с инвалидностью, ведь термины «равенство» и «не дискриминация» по отношению к инвалидам не являются идентичными и существенно отличаются по содержанию. По мнению автора, это позволит реализовать стратегическую цель современного цивилизованного государства – обеспечить высокие стандарты жизни ее граждан, с учетом категории людей с особыми потребностями.У статті досліджено питання впливу політичних процесів, викликаних політичними рішеннями різних ланок органів влади, та їх наслідки на участь осіб з інвалідністю у суспільно-політичному житті держави. Проаналізовано законодавство України щодо регулювання суспільних відносин у сфері інтеграції осіб з інвалідністю у суспільство шляхом працевлаштування. Наголошено на динаміці зростання кількості інвалідів, що пов’язано із загальним старінням населення та збільшенням ризику інвалідності, зменшенням економічної активності цієї категорії, що переводить у деяких країнах її в категорію дотаційної на рівні держав. Розглянуто нормативне регулювання інтеграційних процесів та стимулювання трудової діяльності осіб з інвалідністю у розвинених країнах світу. Виявлено, що політика, спрямована на соціальну інтеграцію людей з особливими потребами, потребує модернізації та удосконалення на всіх рівнях, включаючи діяльність органів місцевого самоврядування, національний та міжнародний рівень. Автор зазначає, що тільки в синергії та спільній праці, застосувавши спільні соціально-політичні інструменти, можливо досягти інклюзії інвалідів у життя спільнот та досягти високих результатів у розвитку держави. Спираючись на задекларовані та визначені в Конституції України зміст, діяльність, напрямки та спрямування розвитку держави стосовно громадянина України, доведено, що взаємовідносини кожного громадянина не виключаючи й людей з особливими потребами, треба розглядати як союз відносин «влада – людина». І якщо людина з інвалідністю має право, то це означає, що держава зобов’язана забезпечити їй можливість скористатись цим правом. Наголошено, що соціальне забезпечення, яке гарантує право громадянина на гідний рівень життя, не повинно обмежуватися лише виплатами пільг, субсидій, а має бути спрямовано на створення умов для «розкриття людини» в різних сферах суспільного життя, зокрема й офіційних трудових відносинах. Доведено, що в Україні передбачені заходи щодо створення умов, спрямованих на соціалізацію та участь осіб з інвалідністю у житті держави. Але з урахуванням того, що на конституційному рівні, особи з інвалідністю наділяються рівними правами поряд з іншими категоріями громадян, постає необхідність внесення змін до Конституції, з метою удосконалення правової бази щодо осіб з інвалідністю, адже терміни «рівність» і «недискримінація» щодо інвалідів не є ідентичними й суттєво відрізняються за змістом. На думку автора, це дасть змогу реалізувати стратегічну мету сучасної цивілізованої держави – забезпечити високі стандарти життя її громадянам, з урахуванням категорії людей з особливими потребами
Зарубіжний досвід формування ефективної моделі взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування на прикладі Французької Республіки
Get PDFВ статье рассматривается перечень проблемных вопросов и положительных результатов, достигнутых Французской Республикой в ходе реализации административной реформы. Анализируются особенности функционирования модельных отношений между органами государственной власти и местного самоуправления в контексте успешной реализации реформы децентрализации.Рассмотрены современная модель и основные элементы административно-территориального устройства Франции: коммуна (основное звено), департамент и регион. Обособлено наличие промежуточных уровней, к которым относятся уезды, кантоны и межмуниципальные объединения. Проведен качественный анализ компетенций и полномочий органов государственной власти и местного самоуправления Франции на каждом уровне. Специфическая роль межмуниципальных союзов была определена как эффективный инструмент для решения вопросов местной компетенции, общих для нескольких общин. Было выявлено четкое разделение полномочий и компетенций между всеми иерархическими уровнями власти Французской Республики.Проведено сравнение функций и полномочий органов государственной власти и местного самоуправления на базовом, промежуточном и региональном уровнях административно-территориального устройства Украины и Франции. Показано использование инструментов социально-экономического развития территорий, заимствованных во Франции. Значительный опыт Франции в проведении реформы децентрализации был принят во внимание, и был выявлен ряд успешных и позитивных практик, которые позволят разделить полномочия, компетенции и обязанности между центральными и местными органами власти. Ряд конкретных инструментов был предложен для улучшения экономических отношений между органами государственной власти и местного самоуправления в Украине с целью установления эффективного двустороннего диалога и разработки обновленной модели взаимодействия.В статье исследован перечень проблемных вопросов и положительных результатов, которых достигла Французская Республика при внедрении административной реформы. Проанализированы особенности и специфика функционирования модели взаимоотношений между органами государственной власти и органами местного самоуправления Франции в контексте успешной реализации реформы децентрализации.Рассмотрена современная модель и основные звенья административно-территориального устройства Франции: коммуна (базовое звено), департамент, регион. Выделено наличие промежуточных уровней, к которым относятся округи, кантоны и межкомунальные объединения. Проведен качественный анализ компетенций и полномочий органов государственной власти и местного самоуправления Франции на каждом из уровней. Определено отдельную роль межкомунальных объединений как эффективного инструмента в решении проблемных вопросов местной компетенции, которые являются общими для нескольких коммун. Выявлено четкое распределение полномочий и компетенций между всеми иерархическими уровнями власти Французской Республики.Проведено сравнение функций и полномочий органов государственной власти и местного самоуправления на базовом, промежуточном и региональном уровнях административно-территориального устройства Украины и Франции. Продемонстрировано использование Украиной одного из инструментов социально-экономического развития территорий, заимствованного у Франции. Учтен значительный опыт Франции по внедрению реформы децентрализации и выделен ряд успешных и позитивных практик, которые позволят разграничить властные полномочия, компетенции и ответственность между центральной и местными властями. Предложен ряд конкретных инструментов для совершенствования экономических отношений между органами государственной власти и местного самоуправления Украины с целью налаживания эффективного двустороннего диалога и формирования обновленной модели взаимодействия.У статті досліджено перелік проблемних питань та позитивних результатів, яких досягла Французька Республіка під час впровадження адміністративної реформи. Проаналізовано особливості та специфіку функціонування моделі взаємовідносин між органами державної влади і органами місцевого самоврядування Франції в контексті успішної реалізації реформи децентралізації. У статті досліджено перелік проблемних питань та позитивних результатів, яких досягла Французька Республіка під час впровадження адміністративної реформи. Проаналізовано особливості та специфіку функціонування моделі взаємовідносин між органами державної влади і органами місцевого самоврядування Франції в контексті успішної реалізації реформи децентралізації. Розглянуто сучасну модель та основні ланки адміністративно-територіального устрою Франції: комуна (базова ланка), департамент, регіон. Виокремлено наявність проміжкових рівнів, до яких відносяться округи, кантони та міжкомунальні об’єднання. Проведено якісний аналіз компетенцій та повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування Франції на кожному з рівнів. Визначено окрему роль міжкомунальних об’єднань як ефективного інструменту у вирішенні проблемних питань місцевої компетенції, які є спільними для кількох комун. Виявлено чіткий розподіл повноважень та компетенцій між усіма ієрархічними рівнями влади Французької Республіки.Здійснено порівняння функцій та повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування на базовому, проміжному та регіональному рівнях адміністративно-територіального устрою України та Франції. Продемонстровано використання Україною одного з інструментів соціально-економічного розвитку територій, запозиченого у Франції. Враховано значний досвід Франції щодо впровадження реформи децентралізації і виділено низку успішних та позитивних практик, які дозволять розмежувати владні повноваження, компетенції і відповідальність між центральною та місцевими владами. Запропоновано низку конкретних інструментів для вдосконалення економічних відносин між органами державної влади та місцевого самоврядування України з метою налагодження ефективного двостороннього діалогу та формування оновленої моделі взаємодії. 
Сучасні тенденції упровадження електронного урядування в публічному управлінні: зарубіжний досвід
Get PDFThe tendencies of introduction of e-government in public administration bodies of the world are analyzed on the basis of the analysis of publications in the international scientific journals “International Journal of Electronic Government Research” and “International Journal of Public Administration in the Digital Age”. The author gives an overview of the topics of the first magazine, which includes theoretical and philosophical discussions of e-government issues, technological and software technologies, e-government implementation policy and dissemination of positive experience, e-government planning and management. And also - the topics of the second magazine, which include the introduction of information technology for the efficiency of urban and regional governance in the examples of developed and developing countries, as well as comparing the success of these implementations in private organizations with public authorities. During the analysis the author noted that when analyzing the experience of different countries of the world, it is necessary to pay attention to the specifics of these countries, their development priorities and resources.The author emphasized that for Ukraine in the current economic conditions, the implementation of e-government instruments in state bodies of public administration is especially important, because it strengthens the direction of irreversibility in the way of declared reforms by our state.The trends of implementation of e-government in the forthcoming years concerning open data, e-procurement, e-services, electronic interaction, electronic identification have been proved. It also recommends that they be taken into account in conjunction with existing priorities for the development of public administration in Ukraine when considering modernization issues.The author describes the actuality of using the following e-governance technologies: cloud computing technologies, blockchain in government information networks, and the Internet of Things architecture. Emphasis is placed on the need for mandatory cyber security training for public servants, as well as involving citizens in engaging with the state through social networks in the provision of administrative services.On the basis of the analysis the author identifies critical technologies of e-government for modernization of administrative processes in public administration bodies of Dnipropetrovsk region.Анализируются тенденции внедрения электронного управления в органах публичного управления стран мира на основе анализа публикаций в международных научных журналах "International Journal of Electronic Government Research" и "International Journal of Public Administration in the Digital Age». Автором приведен обзор тематики первого журнала, в которую входят теоретические и философские обсуждения вопросов электронного правительства, технологические и программные технологии, политика внедрения электронного управления и распространения положительного опыта, планирования и управления электронным правительством. А также - тематики второго журнала, к которой относятся внедрение информационных технологий для эффективности городского и регионального управления на примерах развитых стран так и развивающихся стран, а также сравнение успешности этих внедрений в частных организациях с публичными органами власти. При проведении анализа автором отмечено, что при анализе опыта различных стран мира, необходимо обращать внимание на специфику этих стран, их приоритеты развития и ресурсные возможности.Автором отмечено, что для Украины в нынешних условиях развития экономики внедрение инструментов электронного управления в государственных органах публичного управления является особенно важным, поскольку укрепляет направление необратимости на пути проведения нашим государством задекларированных реформ.Доказано неизменность тенденций внедрения электронного управления в ближайшие годы, касающиеся открытых данных, электронных закупок, электронных услуг, электронного взаимодействия, электронной идентификации. А также рекомендует учитывать их вместе с существующими приоритетами развития публичного управления Украины при рассмотрении вопросов модернизации.Автором приведены актуальность использования следующих технологий электронного управления: технологии облачных вычислений, блокчейн в информационных сетях правительства, архитектуры «Интернета вещей». Акцентировано внимание на необходимости обязательного обучения по тематике кибербезопасности публичных служащих, а также привлечение граждан к взаимодействию с государством через социальные сети в вопросах предоставления административных услуг.На основании анализа автором определены критические технологии электронного управления для осуществления модернизации административных процессов в органах публичного управления Днепропетровской области.Аналізуються тенденції упровадження електронного урядування в органах публічного управління країн світу на основі аналізу публікацій у міжнародних наукових журналах “International Journal of Electronic Government Research” та “International Journal of Public Administration in the Digital Age”. Автором наведено огляд тематики першого журналу, до якої входять теоретичні та філософські обговорення питань електронного уряду, технологічні та програмні технології, політика впровадження електронного урядування та поширення позитивного досвіду, планування та управління електронним урядом. А також – тематики другого журналу, до якої відносяться впровадження інформаційних технологій задля ефективності міського та регіонального управління на прикладах розвинених країн так і країн, що розвиваються, а також порівняння успішності цих впроваджень у приватних організаціях з публічними органами влади. При проведені аналізу автором відзначено, що при аналізі досвіду різних країн світу, необхідно звертати увагу на специфіку цих країн, їх пріоритети розвитку та ресурсні можливості.Автором наголошено, що для України у нинішніх умовах розвитку економіки впровадження інструментів електронного урядування в державних органах публічного управління є особливо важливим, бо зміцнює напрямок незворотності на шляху проведення нашою державою задекларованих реформ.Доведено незмінність тенденцій впровадження електронного урядування у найближчі роки, які стосуються відкритих даних, електронних закупівель, електронних послуг, електронної взаємодії, електронної ідентифікації. А також рекомендує враховувати їх разом з існуючими пріоритетами розвитку публічного управління України при розгляді питань модернізації.Автором наведено актуальність використання наступних технологій електронного урядування: технології хмарних обчислень, блокчейн в інформаційних мережах уряду, архітектури «Інтернету речей». Акцентовано увагу на необхідності обов’язкового навчання з тематики кібербезпеки публічних службовців, а також залучення громадян до взаємодії з державою через соціальні мережі у питаннях надання адміністративних послуг.На підставі аналізу автором визначено критичні технології електронного урядування для здійснення модернізації адміністративних процесів в органах публічного управління Дніпропетровської області
Методичні основи аналізу організаційної і технологічної досконалості побудови органів публічного управління
Get PDFThe methodological foundations for the analysis of the perfection of the organizational and technological structure of public administration bodies and the organization of their management activities are presented. The analysis methodology consists of two relatively independent blocks: a block for analyzing the organizational structure of the constituent elements of public administration bodies, a structural decomposition of their elements with the identification of the functions and tasks performed to achieve the set goals and a block for analyzing the technological and process support for the implementation of administrative work in public administration. Both blocks are formed and implemented by the authorities empowered to control the timeliness of the completeness and quality of the functions and tasks performed, the results of which depend on the organizational excellence and organizational maturity of public authorities. A model for analyzing the organizational structure of public administration bodies and the organization of their activities is proposed. For the analysis of organizational excellence and technological and process support for the implementation of management activities, which form organizational maturity, the definition and decomposition of the content of management activities according to the model of an agreed technological process is proposed. It is presented as a combination of agreed, harmonized types, content, state of development and methodological support of their related elements, the joint implementation of which ensures the achievement of target results of the tasks being solved due to their joint synergy. The analysis involves the determination of the main types of existing technological processes and their grouping according to the main types of activity, the time and qualifications of the performers, the determination of the structure of the performers of work in terms of the number and professional composition, the labor intensity of work, the factors of the emergence of self-organization processes, the ratio of labor and financial resources spent with their standard level and planned results of work and other indicators. It is proposed to use the results of the analysis to obtain new scientific knowledge and practical skills to modernize the structures of government bodies, maintain the level of organizational maturity and organizational perfection of the public administration system, increase and ensure the productivity and efficiency of management activities. The analysis technique can be used to analyze the organizational excellence of not only public administration authorities, but also the analysis of any managed systems.Представлены методические основы для анализа совершенства организационного и технологического построения органов публичного управления и организации их управленческой деятельности. Методика анализа состоит из двух относительно самостоятельных блоков: блока анализа организационного построения составных элементов органов публичного управления, структурной декомпозиции их элементов с идентификацией выполняемых функций и задач для достижения поставленных целей и блока анализа технолого-процессного обеспечения выполнения управленческого труда в публичном управлении. Оба блока формируются и реализуются органами власти, наделенными полномочиями для контроля своевременности полноты и качества выполняемых функций и задач, результаты которых зависят от организационного совершенства и организационной зрелости органов публичного управления. Предложена модель анализа организационного построения органов публичного управления и организации их деятельности. Для анализа организационной совершенства и технолого-процессного обеспечения осуществления управленческой деятельности, которые формируют организационную зрелость, предложено определение и декомпозиция содержания управленческой деятельности по модели согласованного технопроцесса. Она представлена как объединение согласованных, гармонизированных по видам, содержанию, состоянию разработанности и методического обеспечения их родственных элементов, совместная реализация которых обеспечивает достижение целевых результатов решаемых задач за счет их совместной синергии. Анализ предполагает определение основных видов существующих технопроцессов и их группировку по основным видам деятельности, затратам времени и квалификации исполнителей, определение структуры исполнителей работ по численному и профессиональному составу, трудоемкости работ, факторов появления процессов самоорганизации, соотношения расходуемых трудовых и финансовых ресурсов с их нормативным уровнем и запланированными результатами работы и других показателей. Результаты анализа предлагается использовать для получения новых научных знаний и практических навыков для модернизации структур органов власти, поддержания уровня организационной зрелости и организационного совершенства системы органов публичного управления, повышение и обеспечение производительности и эффективности управленческой деятельности. Методика анализа может быть использована для анализа организационного совершенства не только органов публичного управления, но и анализа любых управляемых систем.Представлені методичні засади для аналізу досконалості організаційної та технологічної побудови органів публічного управління й організації їх управлінської діяльності. Методика аналізу складається з двох відносно самостійних блоків: блоку аналізу організаційної побудови складових елементів органів публічного управління, структурної декомпозиції їх елементів із ідентифікацією виконуваних функцій і завдань для досягнення поставлених цілей і блоку аналізу технолого-процесного забезпечення виконання управлінської праці в публічному управлінні. Обидва блоки формуються і реалізуються органами публічного управління, наділеними повноваженнями для контролю своєчасності повноти і якості виконуваних функцій і завдань, результати яких залежать від організаційної досконалості та організаційної зрілості органів публічного управління. Запропонована модель аналізу організаційної побудови органів публічного управління і організації їх діяльності. Для аналізу організаційної досконалості і технолого-процесного забезпечення здійснення управлінської діяльності, що формують організаційну зрілість, запропоновано вираз і декомпозицію змісту управлінської діяльності за моделлю узгодженого технопроцесу. Вона представлена як об’єднання узгоджених, гармонізованих за видами, змістом, станом розробленості і методичного забезпечення їх споріднених елементів, спільна реалізація яких забезпечує досягнення цільових результатів вирішуваних завдань за рахунок їх спільної синергії. Аналіз передбачає визначення основних видів наявних технопроцесів і їх групування за основними видами діяльності, витратами часу і кваліфікацією виконавців, визначення структури виконавців робіт за чисельним і професійним складом, трудоємності робіт, чинників появи процесів самоорганізації, співвідношення трудових і фінансових ресурсів, що витрачаються, з їх нормативним рівнем і запланованими результатами роботи та інших показників. Результати аналізу пропонується використовувати для набуття нових наукових знань і практичних навичок для модернізації структур органів влади, підтримки рівня організаційної зрілості та організаційної досконалості системи органів публічного управління, підвищення і забезпечення продуктивності й ефективності управлінської діяльності. Методика аналізу може бути використана для аналізу організаційної досконалості не тільки органів публічного управління, а й аналізу будь-яких керованих систем
Тенденції розвитку лідерства в скандинавських країнах: досвід для України
Get PDFAt the current stage of Ukrainian state integration into European community, country leaders face new challenges that require improving efficiency of public management and public administration based on democracy and human-centeredness. Urgency of public leadership development in Ukraine is closely related to the foreign countries’ experience study on the mechanisms of formation and development of public leadership, characterized by a high level of moral values, responsibility, communication, modesty. The new management paradigm, being introduced in public administration and public management in Ukraine, also requires introduction of new qualities in public leadership, manifested through establishment of moral values in the leader's personality, leader’s behavior in public service reform. According to the author, such qualities of leadership as delegation of powers in public authorities, intersectoral cooperation in public administration determine development of leadership in the context of educational trends in foreign countries. The author believes that today an important aspect in the development of public leadership is the mobilization aspect of the efforts of all leaders and subordinates of public authorities and leaders of civil society institutions to overcome crises and do complex reforms in public administration. Such crises include ensuring stability in global fight against the GOVID-19 pandemic. However, problem of public leadership development in this aspect has not been properly reflected in modern scientific sources.The article reveals priority models of public leadership of Western European countries as a prerequisite for formation of successful personality, successful leadership qualities, the trend of which is such an important factor as publicity, because before the 90s of the twentieth century not all government officials in European countries were public.На современном этапе интеграции Украинского государства в европейское сообщество перед отечественными лидерами возникают новые задачи, которые требуют повышения эффективности публичного управления и публичного администрирования на принципах демократизма, человекоцентризма.Актуальность темы развития общественного лидерства в Украине тесно связана с изучением опыта зарубежных стран по механизмам формирования и развития общественного лидерства, характеризуется высоким уровнем нравственных ценностей, ответственностью, коммуникативностью, скромностью. Новая управленческая парадигма, которая внедряется в общественное управление и публичное администрирование Украины также требует внедрения новых качеств публичного лидерства, которые проявляются через утверждение нравственных ценностей в личности лидера, его моделей поведения в реформировании публичной службы. По мнению автора, такие качества лидерства как делегирование полномочий в органах публичной власти, межотраслевое сотрудничество в публичном управлении обусловливают развитие лидерства в контексте образовательных тенденций зарубежных стран.Автор считает, что сегодня важным аспектом в развитии общественного лидерства является мобилизационный аспект усилий всех руководителей и подчиненных публичной власти и лидеров институтов гражданского общества для преодоления кризисных явлений и проведения сложных реформ в публичном управлении. К таким кризисных явлений относится обеспечение стабильности в условиях всемирной борьбы с пандемией GOVID-19. Однако проблема развития общественного лидерства в этом аспекте не нашла должного отражения в современных научных источниках.В статье раскрыто приоритетные модели публичного лидерства западноевропейских стран как предпосылку формирования успешной личности, успешных лидерских качеств, тенденцией которого является такой важный фактор как публичность, поскольку до 90-х годов. далеко не все государственные управленцы европейских стран были публичными.На сучасному етапі інтеграції Української держави до європейської спільноти перед вітчизняними лідерами постають нові завдання, які вимагають підвищення ефективності публічного управління та публічного адміністрування на засадах демократизму, людиноцентризму. Актуальність теми розвитку публічного лідерства в Україні тісно пов’язана з вивченням досвіду зарубіжних країн щодо механізмів формування та розвитку публічного лідерства, що характеризується високим рівнем моральних цінностей, відповідальністю, комунікативністю, скромністю. Нова управлінська парадигма, яка впроваджується в публічне управління та публічне адміністрування України також вимагає впровадження нових якостей публічного лідерства, які проявляються через утвердження моральних цінностей в особистості лідера, його моделей поведінки в реформуванні публічної служби. На думку автора, такі якості лідерства як делегування повноважень у органах публічної влади, міжгалузеве співробітництво в публічному управлінні зумовлюють розвиток лідерства у контексті освітніх тенденцій зарубіжних країн. Автор вважає, що сьогодні важливим аспектом у розвитку публічного лідерства є мобілізаційний аспект зусиль усіх керівників і підлеглих публічної влади та лідерів інститутів громадянського суспільства для подолання кризових явищ та проведення складних реформ в публічному управлінні. До таких кризових явищ належить забезпечення стабільності в умовах всесвітньої боротьби з пандемією GOVID-19. Однак проблема розвитку публічного лідерства у цьому аспекті не знайшла належного відображення у сучасних наукових джерелах. У статті розкрито пріоритетні моделі публічного лідерства західноєвропейських країн як передумову формування успішної особистості, успішних лідерських якостей, тенденцією якого є такий важливий чинник як публічність, оскільки до 90-х років ХХ ст. далеко не всі державні управлінці європейських країн були публічними
Пріоритетні напрями вдосконалення управління людськими ресурсами у сфері публічної служби України
Get PDFThe article is devoted to the consideration of modernization of public service and human resources management in public authorities and substantiates the priority areas of improvement of human resources management in the field of public service of Ukraine. It is determined that outdated forms, methods and technologies of personnel management and rather slow transition from the clerical model of personnel management to democratic forms and methods of work with personnel remain are retained in the field of public service. It were analyzed the main forms of social and psychological support of human resources management in the field of public service. It is determined that the institutional capacity of personnel management services and their ability to ensure, in most cases, the effective implementation of strategic human resource management functions remains insufficient today. A new organizational structure of the strategic human resources management service in public authorities is proposed, which should include units on human resources management strategy (policy), selection, accounting, adaptation, development, evaluation, motivation, acmeological support, labor relations and salaries of public servants. It is highlighted that such system should be based on the general principles of human resource management in the public service, which determine the content of its elements and the choice of specific tools, instruments, forms, methods and technologies of human resource management. The particular attention was paid to the fact that the proposed approach should be implemented on an updated attitude to the role and place of socio-psychological components in human resource management in the field of public service. It is substantiated that in order to create a professional, politically neutral, honest and effective public service, along with improving the legislative support of human resources management in the public service, it is necessary to develop institutional capacity and ensure consistency in implementing of new principles of an effective state personnel policy.Статья посвящена исследованию направлений модернизации публичной службы и управления человеческими ресурсами в органах публичной власти и обоснованию приоритетных направлений совершенствования управления человеческими ресурсами в сфере публичной службы Украины. Установлено, что сохраняются устаревшие формы, методы и технологии управления персоналом в сфере публичной службы и достаточно медленный переход от делопроизводственной модели управления персоналом к демократическим формам и методам работы с персоналом. Проанализированы основные формы социально-психологического обеспечения управления человеческими ресурсами в сфере публичной службы. Определено, что на сегодня остается недостаточной институциональная способность служб управления персоналом и их возможность обеспечить, в большинстве случаев, эффективное выполнение функций по стратегическому управлению человеческими ресурсами. Предложена новая организационная структура службы стратегического управления человеческими ресурсами в органах публичной власти, в которую должны входить подразделения по вопросам стратегии (политики) управление человеческими ресурсами, отбора, учета, адаптации, развития, оценки, мотивации, акмеологического сопровождения, трудовых отношений и оплаты труда публичных служащих. Отмечено, что указанная система должна базироваться на общих принципах управления человеческими ресурсами на публичной службе, которые определяют содержание ее элементов и выбор конкретных средств, инструментов, форм, методов и технологий управления человеческими ресурсами. Акцентировано внимание на том, что предложенный подход должен реализовываться на обновленном отношении к роли и месту социально-психологических составляющих в управлении человеческими ресурсами в сфере публичной службы. Обосновано, что для создания профессиональной, политически нейтральной, добропорядочной и эффективной публичной службы, наряду с совершенствованием законодательного обеспечения управления человеческими ресурсами в сфере публичной службы, необходимо развивать институциональную способность и обеспечивать последовательность во внедрении новых принципов деятельности служб управления персоналом, формировать и реализовывать эффективную государственную кадровую политику.Стаття присвячена дослідженню напрямів модернізації публічної служби та управління людськими ресурсами в органах публічної влади та обґрунтовано пріоритетні напрями вдосконалення управління людськими ресурсами у сфері публічної служби України. Встановлено, що зберігаються застарілі форми, методи й технології управління персоналом у сфері публічної служби та досить повільний перехід від діловодної моделі управління персоналом до демократичних форм і методів роботи з персоналом. Проаналізовано основні форми соціально-психологічного забезпечення управління людськими ресурсами в сфері публічної служби. Визначено, що на сьогодні залишається недостатньою інституційна спроможність служб управління персоналом та їх можливість забезпечити, у більшості випадків, ефективне виконання функцій зі стратегічного управління людськими ресурсами. Запропонована нова організаційна структура служби стратегічного управління людськими ресурсами в органах публічної влади, до якої мають входити підрозділи з питань стратегії (політики) управління людськими ресурсами, добору, обліку, адаптації, розвитку, оцінювання, мотивації, акмеологічного супроводу, трудових відносин та оплати праці публічних службовців. Наголошено, що зазначена система має базуватись на загальних принципах управління людськими ресурсами на публічній службі, які визначають зміст її елементів і вибір конкретних засобів, інструментів, форм, методів і технологій управління людськими ресурсами. Акцентовано увагу на тому, що запропонований підхід має реалізовуватись на оновленому ставленні до ролі і місця соціально-психологічних складових в управлінні людськими ресурсами в сфері публічної служби. Обґрунтовано, що для створення професійної, політично нейтральної, доброчесної та ефективної публічної служби, поряд із вдосконаленням законодавчого забезпечення управління людськими ресурсами в сфері публічної служби, необхідно розвивати інституційну спроможність та забезпечувати послідовність у впровадженні нових засад діяльності служб управління персоналом, формувати й реалізовувати ефективну державну кадрову політику
Характеристика ресурсного забезпечення громади міста Миргород Полтавської області
Get PDFThe article describes the characteristics of the resource potential of the city of Myrhorod, Poltava region. It is determined that the priority of the direction of urban development is the rational use of resources. In order to create effective living conditions for the community, public authorities and local self-government must improve the effectiveness of their application and promote sustainable development of the territories. Summarizing the views of scientists, it is concluded that the resource potential of cities include: natural resource, demographic, socio-infrastructural, production, technical, investment and innovation. Myrgorod city resources were monitored by collecting data characterizing the state of the system, analyzing and proposing management decisions. It was determined that in order to improve the work of population self-organization bodies, in 2004 the city council of Myrhorod started work on uniting street and house committees into councils of neighborhoods. The city has 7 councils of neighborhoods, bringing together 255 street and house committees. The city received new town planning powers within the framework of the decentralization of the State Architectural and Construction Control System. In 2019, the population of Myrhorod was 39.5 thousand people, there are 8 sanatorium-type resorts located in its territory, and 10 establishments in the sphere of culture. The city is located at the intersection of Gogol tourist routes. In 2018 the municipal non-profit enterprise "Mirgorod City Center of Primary Health Care" was created. Food and processing industry prevails in the structure of industrial production in Myrhorod. The main direction of city development is attraction of investments into economy. Suggestions are made to optimize the use of the resource potential by the city community. It is proposed to make an inventory of communal property of the community of Myrhorod for its use and measures for leasing or alienation of unused property are given. This will allow additional use of unused resources, increase budget revenues and optimize funds for their protection.В статье приведена характеристика ресурсного потенциала города Миргород Полтавской области. Определено, что приоритетним направлением развития городов является рациональное использование ресурсов. Для формирования эффективных условий жизни общины органы государственной власти и местного самоуправления должны улучшать результативность их применения и способствовать устойчивому развитию территорий. Обобщая взгляды ученых, сделан вывод, что к ресурсному потенциалу городов относятся: природно-ресурсный, демографический, социально-инфраструктурный, производственно-технический, инвестиционный и инновационный. Мониторинг ресурсов города Миргород осуществлен путем сбора данных, характеризующих состояние системы, проведен анализ и даны предложения по формированию управленческих решений. Определено, что в целях совершенствования работы органов самоорганизации населения, в 2004 г. городской совет г. Миргород начал работу по объединению уличных и домовых комитетов в советы микрорайонов. В городе работает 7 советов микрорайонов, которые объединяют 255 уличных и домовых комитетов. Город получил новые градостроительные полномочия в рамках децентрализации системы государственного архитектурно-строительного контроля. В 2019 г. численность населения г. Миргород составляла 39,5 тыс. человек, на его территории расположено 8 учреждений санаторно-курортного типа, в сфере культуры действуют 10 учреждений. Город находится на перекрестке гоголевских туристических маршрутов. В 2018 г. создано коммунальное некоммерческое предприятие «Миргородский городской центр первичной медико-санитарной помощи». В структуре промышленного производства г. Миргород превалирует пищевая и перерабатывающая промышленность. Основным направлением развития города является привлечение инвестиций в экономику. Даны предложения по оптимизации использования ресурсного потенциала общиной. Предложено провести инвентаризацию коммунального имущества громады г. Миргород на предмет его использования, и приведены меры по передаче в аренду или отчуждения имущества, которое не используется. Это позволит дополнительно задействовать неиспользованные ресурсы, увеличить поступления в бюджет и оптимизировать средства на их охрану.У статті наведено характеристику ресурсного потенціалу міста Миргород Полтавської області. Визначено, що пріоритетним напрямом розвитку міст є раціональне використання ресурсів. Для формування ефективних умов життя громади органи державної влади та місцевого самоврядування повинні поліпшувати результативність їх застосування та сприяти сталому розвитку територій. Узагальнюючи погляди науковців, зроблено висновок, що до ресурсного потенціалу міст відносять: природно-ресурсний, демографічний, соціально-інфраструктурний, виробничо-технічний, інвестиційний та інноваційний. Моніторинг ресурсів міста Миргород здійснено шляхом збору даних, які характеризують стан системи, проведено аналіз та надано пропозиції щодо формування управлінських рішень. Визначено, що з метою вдосконалення роботи органів самоорганізації населення, у 2004 р. міська рада м. Миргород почала роботу з об’єднання вуличних та будинкових комітетів у ради мікрорайонів. У місті працює 7 рад мікрорайонів, які об’єднують 255 вуличних та будинкових комітетів. Місто отримало нові містобудівні повноваження у межах децентралізації системи Державного архітектурно-будівельного контролю. У 2019 р. чисельність населення м. Миргород становила 39,5 тис. осіб, на його території розташовано 8 закладів санаторно-курортного типу, у сфері культури діють 10 закладів. Місто знаходиться на перехресті гоголівських туристичних маршрутів. У 2018 р. створено комунальне некомерційне підприємство «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». У структурі промислового виробництва м. Миргород превалює харчова та переробна промисловість. Основним напрямом розвитку міста є залучення інвестицій у економіку. Надано пропозиції щодо оптимізації використання ресурсного потенціалу громадою міста. Запропоновано здійснити інвентаризацію комунального майна громади м. Миргород на предмет його використання, та наведені заходи щодо передачі в оренду чи відчуження майна, яке не використовується. Це дозволить додатково задіяти невикористані ресурси, збільшити надходження до бюджету та оптимізувати кошти на їх охорону
Концептуальні засади стратегічного планування у сфері безпеки державного кордону України
Get PDFConceptual principles of the strategic planning are set forth in the field of safety of state boundary of Ukraine, that include the concept of the strategic planning in the field of safety of state boundary, her aim, principles and model. Origin of the new threats of national safety, related to "hybrid" aggression of Russian against Ukraine, to temporal occupation by her Crimea, kindling of the armed conflict in the east regions of Ukraine, realization of the events sent to destabilization of political and economic situation in Ukraine, development of terrorism and by the threat of his distribution territory of Ukraine, transformations that take place in the sector of safety and defensive stipulated an urgent requirement in a revision and determination of new aims, priorities and tasks on development frontier organization Ukraine, and also revision existent strategic document. In addition, the necessity of creation of the new system of defence of border appeared with Russian and other contiguous states as a guarantee of state sovereignty and providing of national safety, introductions of the European standards of the integrated management by borders.Determination of concept, principles, aim and model of the strategic planning in the field of safety of state boundary of Ukraine offers authors. In the context of this research, under providing of safety of state boundary of Ukraine the process of defence of national interests is understood on a state boundary, and also, making the systems of providing of national safety.For today, strategic planning in the field of safety of state boundary of Ukraine, as the mechanism of state administration, sent to providing of counteraction to the present and potential threats of national safety, that comes true in interests a frontier department, other law enforcement authorities and soldiery forming, and also executive, enterprises, establishments and organizations activity of that is related to national safety bodies.Сформулированы концептуальные принципы стратегического планирования в сфере безопасности государственной границы Украины, которые включают понятие стратегического планирования в сфере безопасности государственной границы, ее цель, принципы и модель.Возникновение новых угроз национальной безопасности, связанных с «гибридной» агрессией РФ против Украины, временной оккупацией ею АР Крым, разжиганием вооруженного конфликта в восточных регионах Украины, осуществлением мероприятий, направленных на дестабилизацию политической и экономической ситуации в Украине, развитием терроризма и угрозой его распространения по территории Украины, трансформациями, которые происходят в секторе безопасности и обороны, обусловили неотложную потребность в пересмотре и определении новых целей, приоритетов и заданий по развитию пограничной институции Украины, а также пересмотра существующих стратегических документов. Кроме того, появилась необходимость создания новой системы защиты границы с РФ и другими смежными государствами как гарантия государственного суверенитета и обеспечения национальной безопасности, внедрения европейских стандартов интегрированного управления границами.Авторами предложено определение понятия, принципов, цели и модели стратегического планирования в сфере безопасности государственной границы Украины. В контексте данного исследования под обеспечением безопасности государственной границы Украины понимается процесс защиты национальных интересов на государственной границе, а также составляющая системы обеспечения национальной безопасности. На сегодня стратегическое планирование в сфере безопасности государственной границы Украины как механизм государственного управления, направленный на обеспечение противодействия имеющимся и потенциальным угрозам национальной безопасности, который осуществляется в интересах пограничного ведомства, других правоохранительных органов и военных формирований, а также органов исполнительной власти, предприятий, учреждений и организаций, деятельность которых связана с национальной безопасностью.Сформульовано концептуальні засади стратегічного планування у сфері безпеки державного кордону України, які містять поняття стратегічного планування у сфері безпеки державного кордону, його мету, принципи та модель. Наразі виникнення нових загроз національній безпеці, пов’язаних з «гібридною» агресією РФ проти України, тимчасовою окупацією нею АР Крим, розпалюванням збройного конфлікту в східних регіонах України, здійсненням заходів, спрямованих на дестабілізацію політичної та економічної ситуації в Україні, розвитком тероризму та загрозою його поширення територією України, трансформаціями, які відбуваються в секторі безпеки та оборони, зумовили нагальну потребу у перегляді та визначенні нових цілей, пріоритетів та завдань розвитку прикордонної інституції України та перегляду наявних стратегічних документів. Крім того, постала необхідність створення нової системи захисту кордону з РФ та іншими суміжними державами як гарантування державного суверенітету і забезпечення національної безпеки, впровадження європейських стандартів інтегрованого управління кордонами.Авторами запропоновано визначення поняття, принципів, мети та моделі стратегічного планування у сфері безпеки державного кордону України. У контексті даного дослідження під забезпеченням безпеки державного кордону України розуміється процес захисту національних інтересів на державному кордоні, а також складова системи забезпечення національної безпеки.На сьогодні стратегічне планування у сфері безпеки державного кордону України як механізм державного управління, спрямований на забезпечення протидії наявним і потенційним загрозам національній безпеці, здійснюється в інтересах прикордонного відомства, інших правоохоронних органів і військових формувань, а також органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана із національною безпекою
Історичні засади становлення та розвитку держави
Get PDFThe issue of disclosing the historical foundations of state formation and development constantly needs attention from domestic researchers, which is the purpose of this article.The article is devoted to explaining the historical foundations of state formation and development. The basic theories of the origin of the state, including patriarchal, theological, contractual, organic, theory of violence and materialistic (class) theory, are presented. Based on the analysis of all theories of the origin of the state, it becomes clear that the emergence and development of the state are based on human needs, and its main purpose as a socio-political institute and public administration as an activity is precisely to meet the needs of people. It is found that common to all theories of the origin of the state is that they all recognize the existence of a powerful, organizing power, only different in origin: parental, divine, contractual, organic, violent, power of private property. The main purpose of the state, as a socio-political institute and public administration as an activity that is precisely to meet people's needs, is outlined. The class and general social nature of the state are revealed.The article describes the theory of "stages of economic growth" by Rostow, according to which it can be argued that at the present stage of development, Ukraine is at the third stage of a society that is undergoing a process of shifts and will become a maturing society in the future.The main features of the state as the central institute of the political system are given. It is established that the concept of "state" should be understood as a sovereign political organization that officially represents and covers all the population within a certain territory, has its own tax and monetary system, national legislation, official symbols and has a special apparatus of management and coercion.Вопрос раскрытия исторических основ становления и развития государства постоянно требует внимания со стороны отечественных исследователей, что и обусловило цель этой статьи.Cтатья посвящена выяснению исторических основ становления и развития государства. Приведены основные теории происхождения государства, в частности патриархальная, теологическая, договорная, органическая теория насилия и материалистическая (классовая) теории. На основе проведенного анализа всех теорий происхождения государства, становится понятно, что в основе возникновения и развития государства лежат человеческие потребности, а ее главная цель как общественно-политического института и государственного управления как деятельности заключается именно в удовлетворении потребностей людей. Выяснено, что общим для всех теорий происхождения государства является то, что все они признают наличие властной, организующей силы, только разной по происхождению: родительской, божественной, договорной, органической, насильственной, власти частной собственности.Приведено главную цель государства, как общественно-политического института и государственного управления как деятельности, заключающейся именно в удовлетворении потребностей людей. Раскрыто классовую и общесоциальную природу государства.В рамках статьи охарактеризована теория «стадий экономического роста» У. Ростоу, согласно которой можно утверждать, что на современном этапе развития Украина находится на третьей стадии общества, переживает процесс сдвигов и в будущем станет созревающим обществом.Приведены основные признаки государства как центрального института политической системы. Установлено, что под понятием «государство» следует понимать суверенную политическую организацию, которая официально представляет и охватывает все население в пределах определенной территории, имеет собственную налоговую и денежную системы, национальное законодательство, официальную символику и располагает специальным аппаратом управления и принуждения.Питання розкриття історичних засад становлення та розвитку держави постійно потребує уваги з боку вітчизняних дослідників, що і зумовило мету цієї статті.Стаття присвячена з’ясуванню історичних засад становлення та розвитку держави. Наведено основні теорії походження держави, зокрема патріархальну, теологічну, договірну, органічну, теорію насильства та матеріалістичну (класову) теорію. На основі проведеного аналізу всіх теорій походження держави стає зрозуміло, що в основі виникнення і розвитку держави лежать людські потреби, а її головна мета як суспільно-політичного інституту і державного управління як діяльності полягає саме у задоволенні потреб людей. З’ясовано, що спільним для всіх теорій походження держави є те, що всі вони визнають наявність владної, організуючої сили, тільки різної за походженням: батьківської, божественної, договірної, органічної, насильницької, влади приватної власності. Наведено головну мету держави як суспільно-політичного інституту і державного управління як діяльності, що полягає саме у задоволенні потреб людей. Розкрито класову та загальносоціальну природу держави. У межах статті охарактеризовано теорію «стадій економічного зростання» У. Ростоу, згідно з якою можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку Україна перебуває на третій стадії суспільства, яке переживає процес зрушень і в майбутньому стане дозріваючим суспільством.Наведено основні ознаки держави як центрального інституту політичної системи, до яких відносено такі: публічно-політична (державна влада), суверенітет, всеосяжність, територія, населення, апарат управління, апарат примусу, видання нормативно-правових актів, податкування. Встановлено, що під поняттям «держава» варто розуміти суверенну політичну організацію, що офіційно представляє і охоплює все населення в межах певної території, має власну податкову і грошову систему, національне законодавство, офіційну символіку і має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу
Трансформаційні технології у процесах розвитку спроможних територіальних громад
Get PDFThe article discusses issues related to the implementation of modern transformational development technologies in the field of reforming local self-government through the formation of capable united territorial communities. The article claims that today in Ukraine the first evolutionary stage of voluntary community unification has already been passed and now Ukraine is moving on to the next stage - community unification by the principle of ability. This second stage of decentralization involves a radical reduction in the number of districts through the unification and creation of new capable administrative and territorial units at the subregional level. This necessitates a change in the functions of local governments from the implementation of the existing external strategy, to structures that independently develop strategies and tactics, and are responsible for their decisions to the residents of the communities. The role and specific features of capable united territorial communities, as public law units that have all the necessary resources to solve local issues provided for by law, are described. It is proved that strategic goals require a systematic, step-by-step technology for the development and implementation of both strategic and tactical levels. However, among specialists from local economic development, certain gaps in understanding how to turn strategies into tactical development plans through projects and programs have been identified. Although project management has all the necessary tools to create mechanisms for implementing the developed strategy. It is the lack of knowledge on the practical application of well-known project management tools, which causes failures in the implementation of strategies. The article notes that the failure in the developed strategy implementation can be due to both shortcomings in the development of the strategy itself and errors in the development of tactical measures for its implementation. Highlighted shortcomings in the training of project competencies of persons related to the development of program-targeted documents in the newly united territorial communities. The development of transformational tools for united territorial communities through the integration of strategic planning and tactical project management is proposed.В статье рассматриваются вопросы, связанные с внедрением современных трансформационных технологий развития в сферу реформирования местного самоуправления путем формирования мощных объединенных территориальных общин. В статье утверждается, что сегодня в Украине уже пройден первый эволюционный этап добровольного объединения общин и теперь Украина переходит к следующему этапу – объединения общин по принципу способностей. Этот второй этап децентрализации предполагает радикальное сокращение количества районов за счет их объединения и создания новых способных административно-территориальных единиц на субрегиональном уровне. Это вызывает необходимость изменения заданий органов местного самоуправления от выполнения разработанной вовне стратегии к структурам, которые самостоятельно разрабатывают стратегию и тактику развития, а также несут ответственность за свои решения перед жителями общин. Охарактеризована роль и специфические особенности мощных объединенных территориальных общин как публично-правовых единиц, имеющих все необходимые ресурсы для решения вопросов местного значения, предусмотренных законодательством. Обосновано, что стратегические цели требуют систематической, пошаговой технологии разработки и реализации как на стратегическом, так и тактическом уровнях. Подчеркнуто, что среди специалистов по местному экономическому развитию выявлены определенные пробелы понимания, как превратить стратегии в тактические планы развития через проекты и программы. И хотя в управлении проектами есть все необходимые инструменты для создания механизмов реализации разработанной стратегии. Именно отсутствие знаний по практическому применению известных инструментов управления проектами вызывает провалы в реализации стратегий. В статье отмечается, что неудача в реализации разработанной стратегии может быть обусловлена как недостатками разработки самой стратегии, так и ошибками при разработке тактических мер по ее реализации. Выделенные недостатки обучения проектным компетенциям лиц, имеющих отношение к разработке программно-целевых документов в объединенных территориальных общинах. Предложено развитие трансформационного инструментария для объединенных общин путем интеграции стратегического планирования и тактического управления проектами.У статті розглядаються питання, пов’язані із впровадженням сучасних трансформаційних технологій розвитку у сферу реформування місцевого самоврядування шляхом формування спроможних об’єднаних територіальних громад. У статті стверджується, що сьогодні в Україні вже пройдено перший еволюційний етап добровільного об’єднання громад і тепер Україна переходить до наступного етапу – об’єднання громад за принципом спроможності. Цей другий етап децентралізації передбачає радикальне скорочення кількості районів за рахунок об’єднання і створення нових спроможних адміністративно-територіальних одиниць на субрегіональному рівні. Це викликає необхідність зміни функцій органів місцевого самоврядування від виконання сформованої зовні стратегії до структур, які самостійно розробляють стратегію і тактику розвитку, а також несуть відповідальність за свої рішення перед мешканцями громад. Охарактеризовано роль та специфічні особливості спроможних об’єднаних територіальних громад як публічно-правових одиниць, що мають всі потрібні ресурси для вирішення питань місцевого значення, передбачених законодавством. Обґрунтовано, що стратегічні цілі вимагають систематичної, покрокової технології розробки і реалізації як на стратегічному, так і тактичному рівнях. Підкреслено, що серед фахівців з місцевого економічного розвитку виявлено певні прогалини розуміння, як перетворити стратегії на тактичні плани розвитку через проекти та програми. І хоча в управлінні проектами є всі необхідні інструменти для створення механізмів реалізації розробленої стратегії. Саме відсутність знань щодо практичного застосування відомих інструментів управління проектами викликає провали у реалізації стратегій. У статті наголошується, що невдача в реалізації розробленої стратегії може бути обумовлена як недоліками розробки самої стратегії, так і помилками при розробці тактичних заходів для її реалізації. Виділені недоліки навчання проектних компетентностей осіб, що мають відношення до розробки програмно-цільових документів у новоутворених об’єднаних територіальних громадах. Запропоновано розвиток трансформаційного інструментарію для ОТГ шляхом інтеграції стратегічного планування і тактичного управління проектами