Public Administration Aspects (E-Journal) / Аспекти публічного управління
Not a member yet
906 research outputs found
Sort by
Роль креативних індустрій в публічному управлінні розвитком громад: досвід Великої Британії
Relevance. During the digital transformation of all spheres of human life, the role of creative industries is becoming more and more relevant as a component of the structure of socio-economic development of communities in a digital society. In this regard, creative industries encompass the significant dynamics of digital economy enterprises, which terms such as "art", "media" and "cultural industries" do not. Such changes have also affected the corresponding changes in public administration, especially at the local level in community development.
The purpose of this article is to provide an overview of the policy and practice of public administration in the UK in the field of creative industries and their role in community development, as well as to identify certain problems that arise during the implementation of this policy in the UK and should be taken into account in Ukraine when forming a new system of public administration of community development in the post-war period.
The results. The experience of the UK shows that at the local or regional level, creative industries, in the context of digital transformation, are seen as ways to create stable jobs, less dependent on the ups and downs of the global economy and those that need people, not capital. New models of work, including highly collaborative networked management and production models, are seen as a way forward for other sectors of the economy, as well as the value of digital innovation.
Conclusions. It is concluded that the development and maintenance of a thriving creative industries sector in many parts of the UK provides an opportunity for many of the participants to realize their talents, aspirations, and desires. It also aids in job creation and economic regeneration in many neglected urban and rural communities. However, it should be understood that the creative industries cannot provide an answer to the social and economic polarization in society, which is clearly manifested in the UK.Актуальність. Під час цифрової трансформації всіх сфер життєдіяльності людства роль креативних індустрій стає все більш актуальною, як складова структури соціально-економічного розвитку громад в умовах цифрового суспільства. В цьому плані креативні індустрії охоплюють суттєву динаміку підприємств цифрової економіки, чого не роблять такі терміни, як «мистецтво», «медіа» та «індустрії культури». Такі зміни вплинули і на відповідні зміни в публічному управлінні, особливо на місцевому рівні у розвитку громад.
Мета дослідження полягає в тому, щоб надати огляд політики та практики публічного управління у Великій Британії в сфері креативних індустрій та їх ролі в розвитку громад, а також визначити певні проблеми, що, виникають під час впровадження цієї політики у Великій Британії і мають бути враховані в Україні під час формування нової системи публічного управління розвитком громад у повоєнний період.
Результати. Досвід Великої Британії показує, що на місцевому чи регіональному рівнях креативні індустрії, в умовах цифрової трансформації, розглядаються як шляхи створення стабільних робочих місць, менш залежних від злетів і падінь глобальної економіки та таких, які потребують людей, а не капіталу. Нові моделі роботи, включно з мережевими моделями управління та виробництва, що базуються на високому рівні співпраці, розглядаються як шлях вперед для інших секторів економіки, так само як і цінність цифрових інновацій.
Висновки. Розвиток і підтримка процвітаючого сектору креативних індустрій у багатьох частинах Великої Британії дає можливість багатьом із учасників реалізувати свої таланти, прагнення та бажання. Це також допомагає у створенні робочих місць та економічній регенерації в багатьох занедбаних міських та сільських громадах. Втім, слід розуміти, що креативні індустрії не можуть дати відповідь на соціальну та економічну поляризацію в суспільстві, яка чітко проявляється у Великій Британії
Основні принципи публічної політики національної пам’яті
Relevance. National memory of the Ukrainian people is an important factor in the formation and establishment of Ukrainian national and civic identity, plays a consolidated role and contributes to the unity of society, ensures the national security of the state. The growth of public interest in national memory in the last ten years has intensified the political and managerial processes in this area, contributed to legislative activity, caused scientific and public discourse around the issues of institutionalisation of public policy of national memory. Today, public servants, scientists and the public are faced with the task of determining the main principles of national memory policy, formation of methodology, development of conceptual and categorical apparatus, etc.
The purpose is to define the basic principles of public policy of national memory.
Results. The article defines and substantiates the basic principles that all subjects of public policy of national memory in Ukraine should adhere to: the rule of law; priority of protection of national interests; openness and transparency of the processes of preparation and decision-making by public authorities; equality of rights and non-discrimination; systemicity and complexity; interdepartmental and cross-sectoral partnership; balance of national, regional and local interests; political impartiality is that. The provisions of international law and normative legal acts of Ukraine regulating public relations and political and managerial processes in the field of national memory and in other spheres of public life were taken into account. The draft Law of Ukraine “On the Principles of State Policy of National Memory of the Ukrainian People” is also analysed.
Conclusions. Defined basic principles of public policy of national memory play an important role in social relations in the conditions of development of democracy. They are a priority in international law and are enshrined in domestic legislation. Currently, the legislative process is underway in Ukraine, which should ensure the legal consolidation of the basic principles of national memory policy.Актуальність. Національна пам’ять Українського народу є важливим чинником формування й утвердження української національної та громадянської ідентичності, відіграє консолідуючу роль і сприяє єднанню суспільства, забезпечує національну безпеку держави. Зростання суспільного інтересу до національної пам’яті останні десять років активізувало політико-управлінські процеси у цій сфері, сприяло законотворчій діяльності, викликало науковий та публічний дискурс навколо питань інституціоналізації публічної політики національної пам’яті. Сьогодні перед публічними службовцями, науковцями та громадськістю стоїть завдання щодо визначення основних засад політики національної пам’яті, формування методології, розробки понятійно-категоріального апарату тощо.
Мета – визначити основні принципи публічної політики національної пам’яті.
Результати. У статті визначено та обґрунтовано основні принципи, яких мають дотримуватися усі суб’єкти публічної політики національної пам’яті в Україні: верховенство права; пріоритетність захисту національних інтересів; відкритість і прозорість процесів підготовки та прийняття рішень органами публічної влади; рівність прав та недискримінація; системність та комплексність; міжвідомче та міжсекторальне партнерство; баланс загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів; політична неупередженість тощо. До уваги бралися положення міжнародного права та нормативно-правові акти України, що регулюють суспільні відносини і політико-управлінські процеси у сфері національної пам’яті та в інших сферах суспільного життя. Також проаналізовано проєкт Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».
Висновки. Визначені основні принципи публічної політики національної пам’яті відіграють важливу роль у суспільних відносинах в умовах розвинутої демократії. Вони є пріоритетними у міжнародному праві та закріплені у вітчизняному законодавстві. Наразі в Україні триває законотворчий процес, що має забезпечити юридичне закріплення основних засад політики національної пам’яті
Особливості формування державної інформаційної політики
The information policy of the state is a tool for influencing public opinion, forming the public information environment and ensuring information security. It seeks strategy and approaches to information management, its distribution, access and use within government structures and society as a whole. In the conditions of the development of digital technologies, the state is faced with cybercrime, information wars and manipulations, so it is necessary to develop strategies for protection and countermeasures against them.
The purpose of the article is an attempt to outline the essence of the information policy of the state through the creation of favorable conditions, the support of state interests and the protection of national security in the system complex of interaction.
The relevance of information policy is due to modern technological capabilities that can quickly and massively distribute information. In the conditions of the development of the Internet and social networks, the state must actively use these tools to achieve its goals, as well as risks and threats to information security.
The results. It was established that information policy connects the main paradigms of the state's internal and external policy and is a complex expression of their resulting components. It was determined that the emergence of the information society is a natural development of social formation under the influence of the development of information and communication technologies.
Conclusions. Attention is focused on the fact that the information policy of the state is an integral part of modern management and development. It requires a comprehensive approach, which includes the development of legislation, the creation of institutions and organizations, the implementation of control and regulation of the information space. In addition, information policy should be aimed at supporting freedom of speech, development of media and information literacy of citizens.Інформаційна політика держави є важливим інструментом впливу на громадську думку, формування суспільного інформаційного середовища та забезпечення інформаційної безпеки. Вона визначає стратегію та підходи до управління інформацією, її розподілу, доступу та використання в рамках державних структур та суспільства в цілому. В умовах розвитку цифрових технологій держави стикаються з кіберзлочинністю, інформаційними війнами та маніпуляціями, тому мають розроблятися стратегії захисту та протидії їм.
Метою статті є спроба окреслити сутність інформаційної політики держави через створення сприятливих умов, підтримки державних інтересів та захисту національної безпеки в системному комплексі взаємодії.
Актуальність інформаційної політики обумовлена сучасними технологічними можливостями, які дозволяють швидко та масово розповсюджувати інформацію. В умовах розвитку інтернету та соціальних мереж держава має активно використовувати ці інструменти для досягнення своїх цілей, а також враховувати ризики та загрози інформаційній безпеці.
Результати. Встановлено, що інформаційна політика пов'язує основні парадигми внутрішньої та зовнішньої політики держави і є комплексним вираженням їхніх найважливіших складових. Визначено, що виникнення інформаційного суспільства є закономірним розвитком суспільної формації під впливом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
Висновки. Зосереджено увагу на тому, що інформаційна політика держави є невід'ємною частиною сучасного управління і розвитку. Вона вимагає комплексного підходу, що включає в себе розробку законодавства, створення інститутів та організацій, здійснення контролю та регулювання інформаційного простору. Крім того, інформаційна політика має бути спрямована на підтримку свободи слова, розвиток медіа та інформаційної грамотності громадян
Кроки державних органів для формування економічної політики підтримки бізнесу в умовах війни
Relevance. The war conditions pose serious challenges to Ukraine's economy, so creating an effective economic environment is a crucial task. Steps taken by government agencies to formulate an economic policy to support business in times of war are becoming extremely important to ensure stability and restore economic development.
The purpose is to study the peculiarities of the formation and implementation of economic policy of state bodies in the context of supporting Ukrainian business in the context of war
Results. The study analyzes the conditions in which Ukrainian enterprises operate, systematizes the existing economic programs of their support by the state, analyzes the most influential economic program of financial support for enterprises, and identifies the main steps to support them. The author also identifies the reasons why enterprises are forced to reduce their production volumes or cease their activities, primarily, a decrease in demand and market opportunities, decay of infrastructure, and the need for additional financing. The author systematizes the most relevant and existing programs of state support for business which contribute to further development of economic activity of enterprises. In the course of a thorough analysis of modern initiatives of state support for Ukrainian business, special attention was paid to the largest project in this area - the program "Affordable Loans 5-7-9", which provides enterprises with the opportunity to obtain loans on favorable terms. Based on the study, the author has formulated certain steps to improve economic policy to support business during the war.
Conclusions. Further research prospects may include an analysis of the mechanisms of interaction between the state and business in conditions of economic instability, as well as an assessment of the effectiveness of implemented economic programs and their impact on the sustainable development of the business environment.Актуальність. Умови війни несуть серйозні виклики для економіки України, тому створення ефективного економічного середовища є надзвичайно важливим завданням. Кроки, які здійснюють державні органи для формування економічної політики підтримки бізнесу в умовах війни, стають надзвичайно важливими для забезпечення стабільності та відновлення економічного розвитку.
Метою дослідження є визначення особливостей формування й реалізації економічної політики державних органів в контексті підтримки українського бізнесу в умовах війни
Результати. В ході дослідження було проаналізовано умови, в яких здійснюють свою діяльність українські підприємства, систематизовано існуючі економічні програми їх підтримки державою, проаналізовано найвпливовішу економічну програму фінансової підтримки підприємств й визначено основні кроки їх підтримки. Також автором сформовані причини, які змушують підприємства скорочувати свої об’єми виробництва або припиняти свою діяльність, насамперед, це зменшення попиту та ринкових можливостей, занепад інфраструктури, потреба в додатковому фінансуванні. Автором систематизовано найактуальніші та діючи програми державної підтримки бізнесу, які сприяють подальшому розвитку економічної діяльності підприємств. У ході ретельного аналізу сучасних ініціатив державної підтримки українського бізнесу особлива увага була приділена наймасштабнішому проєкту в цьому напрямі - програмі «Доступні кредити 5-7-9», яка надає підприємствам можливість отримувати позики за пільговими умовами. На основі дослідження автором сформовано певні кроки вдосконалення економічної політики щодо підтримки бізнесу в період війни.
Висновки. Подальші перспективи досліджень можуть включати аналіз механізмів взаємодії держави і бізнесу в умовах економічної нестабільності, а також оцінку ефективності впроваджених економічних програм та їхній вплив на сталий розвиток бізнес-середовища
Сучасні тенденції у сфері наукових досліджень публічного управління регіональним розвитком
Relevance: The extremely challenging conditions faced by Ukraine due to the armed aggression of the Russian Federation demand a much more effective use of the resources available to government bodies for the implementation of state policies, including regional development policy. Under such circumstances, the issue of utilizing innovative approaches to this policy, such as interregional integration, attracts the attention of scholars and underscores the relevance of the chosen research topic.
The purpose of the study is to examine modern trends in scientific research in the field of public administration of regional development.
Results: Research in the field of public administration of regional development contributes to a more comprehensive and thorough understanding of the problems and challenges faced by regions. Public administration is increasingly oriented towards achieving sustainable development goals, taking into account environmental, economic, and social aspects. The methodology for selecting the optimal interregional project based on economic, social, budgetary, and environmental components using the method of multi-criteria optimization will facilitate the achievement of these tasks. The use of digital technologies significantly enhances the efficiency of administrative processes. Technologies aid in the analysis and forecasting of socio-economic processes, improve communication between the government and citizens, and increase the transparency and accountability of administrative decisions.
Conclusions: An important aspect is the integration of scientific research with the practice of public administration. In the context of globalization, there is a need to understand and adapt best practices of public administration, taking into account international experience. The growing use of digital technologies in public administration enhances the efficiency and transparency of processes that regulate regional development. Due to the increasing complexity of challenges in modern conditions, management models are becoming more adaptive and flexible, aimed at responding to changes in economic, social, and environmental environments. Therefore, the article emphasizes the necessity of combining academic research with the practical application of knowledge in public administration to achieve sustainable regional development.Актуальність. Надзвичайно складні умови, в яких перебуває Україна в наслідок збройної агресії російської федерації, вимагають набагато більш ефективного використання наявних в органів влади ресурсів для реалізації державних політик, в тому числі політики регіонального розвитку. За такої ситуації проблематика використання інноваційних напрямів реалізації цієї політики, таких як міжрегіональна інтеграція, привертає увагу науковців й зумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Метою дослідження є розгляд сучасних тенденцій у сфері наукових досліджень публічного управління регіональним розвитком.
Результати. Дослідження у сфері публічного управління регіональним розвитком сприяють більш комплексному та всебічному розумінню проблем та викликів, з якими стикаються регіони. Публічне управління все більше орієнтується на досягнення цілей сталого розвитку, враховуючи екологічні, економічні та соціальні аспекти. Вирішенню цих завдань сприятиме методика відбору оптимального міжрегіонального проєкту на основі економічної, соціальної, бюджетної та екологічної складових із застосуванням методу багатокритеріальної оптимізації. Використання цифрових технологій дозволяє значно підвищити ефективність управлінських процесів. Технології допомагають в аналізі та прогнозуванні соціально-економічних процесів, покращують комунікацію між урядом та громадянами, а також підвищують прозорість та підзвітність управлінських рішень.
Висновки. Важливим аспектом є зближення наукових досліджень із практикою публічного управління. У контексті глобалізації виникає потреба у розумінні та адаптації кращих практик публічного управління з урахуванням міжнародного досвіду. Зростання використання цифрових технологій в публічному управлінні сприяє підвищенню ефективності та прозорості процесів, що регулюють регіональний розвиток. Завдяки збільшенню складності викликів у сучасних умовах, моделі управління стають більш адаптивними та гнучкими, спрямованими на реагування на зміни в економічному, соціальному та екологічному середовищах. Отже, стаття підкреслює необхідність поєднання академічних досліджень з практичним застосуванням знань у публічному управлінні для досягнення сталого регіонального розвитку
Особливості інститутів громадянського суспільства в Україні та Великій Британії: загальні тенденції та національна специфіка
The relevance of the research is determined by the fact that the formation of civil society is one of the necessary conditions for the advancement of Ukraine on the path of carrying out socio-economic, political and legal reforms. In this context, the experience of Great Britain, a country with a high level of development of socio-economic and political-legal institutions, is extremely important for Ukraine's entry into the circle of highly developed and democratic countries.
The purpose of the article is to determine the peculiarities of civil society institutions in Ukraine and the UK, as well as the identification of general trends under conditions of national specificity.
The results of the research. The article analyzes the peculiarities of the development of civil society institutions in Ukraine and Great Britain. It is shown that for both Ukraine and Great Britain, the concept of civil society is not one that is clearly understood by the scientific community and is widespread among the public. In both countries, mechanisms of state regulation have been strongly developed, which set very specific tasks of maintaining a balance between the regulatory body of the state and the effectiveness of independent non-state actors. In the absence of stable practices of effective collective action of public entities in Ukraine, the task of studying the British experience of their implementation in the conditions of regulation seems particularly relevant and practically significant.
Conclusions. It has been proven that the problems of Ukraine and Western countries have a lot in common. After the collapse of the bipolar international system, everyone expected the West to teach Ukraine how to build a civil society. Today it can be stated that the problems of Ukraine and Great Britain are increasingly similar and in this context the exchange of experience is very important. The problem of corruption in Ukraine is more serious than in most Western countries, but it is also quite serious in them and has common roots with the Ukrainian one.Актуальність дослідження обумовлюється тим, що становлення громадянського суспільства є однією з необхідних умов просування України на шляху проведення соціально-економічних, політичних і правових реформ. У цьому контексті надзвичайно важливим для входження України до кола високорозвинених і демократичних країн є досвід Великобританії, країни з високим рівнем розвитку соціально-економічних і політико-правових інститутів.
Мета статті полягає у визначенні особливостей інститутів громадянського суспільства в Україні та Великій Британії, а також виявленні загальних тенденцій в умовах національної специфіки.
Результати. У статті проаналізовано особливості розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні та Великобританії. Показано, що як для України так і Великобританії концепт громадянського суспільства не є таким, що однозначно розуміється науковим співтовариством і є широко поширеним в середовищі громадськості. В обох країнах потужний розвиток отримали механізми державного регулювання, які ставлять перед собою досить конкретні завдання з підтримки балансу між регулюючим органом держави і ефективністю незалежних недержавних суб'єктів. За відсутності стійких практик ефективної колективної дії суспільних суб’єктів в Україні завдання вивчення британського досвіду їх реалізації в умовах регулювання видається особливо актуальним і практично значущим.
Висновки. Доведено, що проблеми України та західних країн мають багато спільного. Після краху біполярної міжнародної системи всі очікували, що Захід навчить Україну як побудувати громадянське суспільство. На сьогодні можна констатувати, що проблеми України та Великобританії все більш схожі і в даному контексті обмін досвідом є дуже важливим. Проблема корупції в Україні серйозніша, ніж у більшості західних країн, але і в них вона теж досить серйозна і має спільне коріння з українською
Аналіз підходів до дослідження інтелектуальних ресурсів: теорія і практика
Relevance. Intellectual resources, as one of the key aspects of modern development, gain importance in the context of globalization and the information society. The urgency of this issue for Ukraine is determined by the need for integration into the global economic space and support for innovative development.
The purpose. To investigate approaches to the use of intellectual resources in Ukraine, to determine the main theoretical and practical aspects of their application, as well as to develop recommendations for improving public management and administration in this area.
Results. Special attention is paid to the role of state policy in creating conditions for the effective development and use of intellectual resources, which is an important factor in ensuring national competitiveness and innovative growth. The study showed that the current state of intellectual resources in Ukraine is characterized by a high level of education and the presence of powerful scientific schools. However, there are problems, such as insufficient financing of science, the outflow of specialists abroad, the imperfection of the legislative framework in the field of intellectual property, and the weak integration of science and production. The results of the study include recommendations for improving state policy in the field of supporting scientific and research work, protecting intellectual property rights, and creating mechanisms for the effective transfer of knowledge and technologies. The development of intellectual resources requires a systematic approach to their research and management.
Conclusions. This is especially important for Ukraine, because intellectual resources can become the driving force of integration into the global economic space. The conclusions of the article emphasize the need to create conditions for the development of innovative activities, proper financing of scientific research, development of innovative infrastructure, and stimulation of international cooperation. Implementation of these measures will increase the level of innovative activity, ensure sustainable economic development and increase Ukraine's competitiveness.Актуальність. Інтелектуальні ресурси, як один з ключових аспектів сучасного розвитку, набувають значення у контексті глобалізації та інформаційного суспільства. Актуальність цього питання для України обумовлюється необхідністю інтеграції до світового економічного простору та підтримки інноваційного розвитку.
Мета дослідження. Дослідити підходи до використання інтелектуальних ресурсів в Україні, визначити основні теоретичні та практичні аспекти їх застосування, а також розробити рекомендації для вдосконалення публічного управління та адміністрування у цій сфері.
Результати. Особлива увага приділяється ролі державної політики у створенні умов для ефективного розвитку та використання інтелектуальних ресурсів, що є важливим фактором забезпечення національної конкурентоспроможності та інноваційного зростання. Дослідження показало, що сучасний стан інтелектуальних ресурсів в Україні характеризується високим рівнем освіти та наявністю потужних наукових шкіл. Проте існують проблеми, такі як недостатнє фінансування науки, відтік фахівців за кордон, недосконалість законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності та слабка інтеграція науки і виробництва. Результати дослідження включають рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері підтримки науково-дослідницької роботи, захисту прав інтелектуальної власності та створення механізмів для ефективного трансферу знань і технологій. Розвиток інтелектуальних ресурсів вимагає системного підходу до їх дослідження та управління.
Висновки. Для України це особливо важливо, адже інтелектуальні ресурси можуть стати рушійною силою інтеграції у глобальний економічний простір. Висновки статті підкреслюють необхідність створення умов для розвитку інноваційної діяльності, належного фінансування наукових досліджень, розвитку інноваційної інфраструктури та стимулювання міжнародної співпраці. Реалізація цих заходів дозволить підвищити рівень інноваційної активності, забезпечити сталий економічний розвиток та підвищити конкурентоспроможність України
Організаційно-правові механізми взаємодії органів публічної влади та бізнесу: теоретичні аспекти поняття
The purpose of the article is to develop a conceptual theoretical framework for scientific interpretation of the concept of «organizational and legal mechanisms of interaction between public authorities and business». The relevance of the article is due to the need to form a modern terminological apparatus of the theory of public administration as a theoretical basis for solving practical management tasks, ensuring effective interaction between government, business and civil society.
Results. The theoretical and methodological basis for the conceptualization of the studied concept is determined by using systemic, structural, process, and project approaches. The terminological analysis of the studied concept is carried out by identifying the essence of each of its concepts. Based on the terminological analysis, the concepts were scientifically interpreted: «organizational mechanisms of public administration», «legal mechanisms of public administration», «public authorities», «business», «interaction». It is proved that the specifics of interaction between public authorities and business aimed at maximum integration of common management tasks and functions determine the possibility of using organizational and legal mechanisms as the most effective factors of this interaction.
Conclusions. It is substantiated that the concept of «organizational and legal mechanisms of interaction between public authorities and business» can be interpreted as a multi-level system of management mechanisms - organizational and legal, the integration of which contributes to strengthening the organizational potential of the subjects of interaction, ensures the functioning of an appropriate legislative and regulatory framework through the adoption of relevant legal decisions, their execution, organization, control and evaluation of implementation, which ensure the formation of appropriate institutional forms of interaction between public authorities and business.Мета статті – розробити концептуальну теоретичну основу для наукової інтерпретації поняття «організаційно-правові механізми взаємодії органів публічної влади та бізнесу». Актуальність обумовлена необхідністю формування сучасного термінологічного апарату теорії публічного управління як теоретичної основи для розв’язання практичних управлінських завдань, забезпечення ефективної взаємодії влади, бізнесу та громадянського суспільства.
Результати. Визначено теоретико-методологічне підґрунтя для концептуалізації досліджуваного поняття шляхом залучення системного, структурного, процесного, проєктного підходів. Здійснено термінологічний аналіз досліджуваного поняття шляхом виявлення сутності кожного з його концептів. На основі термінологічного аналізу набули наукової інтерпретації концепти: «організаційні механізми публічного управління», «правові механізми публічного управління», «органи публічної влади», «бізнес», «взаємодія». Доведено, що специфіка взаємодії органів публічної влади та бізнесу, спрямована на максимальну інтеграцію спільних управлінських завдань та функцій, обумовлює можливість застосування організаційно-правових механізмів як найбільш дієвих чинників ефективності даної взаємодії.
Висновки. Обґрунтовано, що поняття «організаційно-правові механізми взаємодії органів публічної влади та бізнесу» може бути інтерпретовано як багаторівнева система управлінських механізмів – організаційних та правових, інтеграція яких сприяє посиленню організаційного потенціалу суб’єктів взаємодії, забезпечує функціонування належного законодавчого, нормативно-правового підґрунтя шляхом прийняття актуальних правових рішень, їх оформлення, організації, контролю та оцінки виконання, що забезпечують формування належних інституційних форм взаємодії між усіма учасниками комунікації – органами публічної влади, бізнесом та інститутами громадянського суспільства
Цифрова трансформація та електронне врядування: наукові підходи дослідження в сфері публічного управління та адміністрування
Digital development increasingly covers the spheres of social life, and in democratically developed countries it can become the main factor not only in economic, but also in social growth, in particular, infrastructure, digital literacy of the population, electronic democracy, which leads to the transformation of social relations. Thanks to the use of modern digital technologies, we can observe qualitative changes in the interaction of state authorities with citizens and businesses in the fields of culture, education, and health care. The level of implementation of digitalization and electronic governance also affects the reform of public administration into public administration, among which it is appropriate to single out digital transformation, deepening the focus on ensuring transparency and accountability of authorities, strengthening cooperation and partnership, recognizing and supporting the multi-vector nature of public administration to achieve the Sustainable Development Goals. That is why the attention of scientists is focused on improving the digital development of the state and society through the introduction of various innovations and technologies for the implementation of state policy in ensuring a high level of electronic democracy.
Trends towards the growth of digital transformation and e-governance in Ukraine are observed not only at the local and national levels, but they are also becoming characteristic of the supranational level as well. One of the reasons is the forced spread of the migration movement by our compatriots, their use of existing electronic services to facilitate the adaptation period in emigration, systematization of knowledge about the traditions of the countries in which they are forced to live temporarily, their culture, traditions, cognitive approach to learning foreign languages.
In Ukraine, the study of digital transformation and e-governance is an important component of ensuring e-democracy. This is explained by the fact that they can create prerequisites in Ukraine for preventing or minimizing the negative consequences of corruption in public administration, existing and projected risks and threats.Цифровий розвиток все більше охоплює сфери суспільного життя, а в демократично розвинених країнах може стати головним фактором не лише економічного, а й соціального зростання, зокрема, інфраструктури, цифрової грамотності населення, електронної демократії, що призводить до трансформації суспільних відносин. Завдяки використанню сучасних цифрових технологій можемо спостерігати якісні зміни у взаємодії органів державної влади з громадянами та бізнесом у сфері культури, освіти, охорони здоров’я тощо. Рівень запровадження цифровізації та електронного врядування також впливають на реформування державного управління в публічне управління, серед яких доцільно виокремити цифрову трансформацію, поглиблення фокусу на забезпеченні прозорості та підзвітності органів влади, зміцнення співпраці та партнерства, визнання та підтримку багатовекторності публічного управління для досягнення Цілей сталого розвитку. Саме тому увага науковців зосереджена на вдосконаленні цифрового розвитку держави та суспільства шляхом впровадження різноманітних інновацій та технологій задля реалізації державної політики у забезпеченні високого рівня електронної демократії.
Тенденції до зростання цифрової трансформації та електронного врядування в Україні спостерігаються не лише на місцевому та національному рівнях, вони стають характерними і для наднаціонального рівня. Однією з причин є вимушене поширення міграційного руху нашими співвітчизниками, використання ними діючих електронних послуг для полегшення адаптаційного періоду в еміграції, систематизація знань про традиції країн, в яких вони вимушені тимчасово проживати, їх культуру, традиції, когнітивний підхід у вивченні іноземних мов.
В Україні дослідження цифрової трансформації та електронного врядування є важливою складовою забезпечення електронної демократії. Це пояснюється тим, що вони можуть створити в Україні передумови для запобігання або мінімізації корупційних негативних наслідків в державному управлінні, існуючих та прогнозованих ризиків і загроз
Формування державних механізмів захисту національних цінностей в зарубіжних країнах
The author of the article reveals the concept of “national values”, which has an extremely utilitarian meaning for the modern system of world order, defines the geopolitical aspirations of the state, determining the system of social order, influencing the determination of the civilizational path of development. According to the author, this category is the most protected object of the entire set of state legal means, mechanisms and instruments, which the state not only protects as national values, but also defines them as a guideline for social and civilizational development, which turns them into a factor in the development of self-awareness of the entire nation or the entire society. Such utilitarianism means an increased level of public interest in the process of determining national values.
The article emphasizes the theoretical and methodological search for the essence of national values as an object of state policy, which were studied by the author earlier. However, to understand the mechanism of their influence on the very policy of the state, on the self-perception and self-determination of the nation, the author examines the general, fundamental principles and requirements for the process of formation and implementation of state mechanisms for their protection. Objectively, such mechanisms will be different depending on the socio-political structure of the state, its socio-economic formation and even the ethnocultural and religious space. For modern Ukraine, it is extremely important to unlock additional potential for the formation of state policy for the protection of national values, which is possible through studying and understanding the essence of the relevant mechanisms used in foreign countries. After all, the state recognizes national values as the central element of the entire process of state creation. This process should not be complicated and understood as a “chain reaction”. The essence of the state policy of protecting national values lies in the concept of ensuring national security, where such values are the most protected interest of the state. Accordingly, all further power and management tools and mechanisms for their protection are formed in the same way as mechanisms for ensuring national security.Автор статті розкриває поняття «національні цінності», що має надзвичайно утилітарне значення для сучасної системи світового порядку, визначає геополітичні прагнення держави, які детермінують систему суспільного устрою, впливають на визначення цивілізаційного шляху розвитку. На думку автора, ця категорія виступає найбільш охоронюваним об’єктом всієї сукупності державно-правових засобів, механізмів та інструментів, які держава не лише охороняє як національні цінності, а й визначає їх орієнтиром суспільного та цивілізаційного розвитку, що перетворює їх на фактор розвитку самосвідомості всієї нації чи всього соціуму. Така утилітарність означає підвищений рівень суспільного інтересу до процесу визначення національних цінностей.
В статті підкреслено теоретико-методологічні пошуки сутності національних цінностей як об’єкту державної політики, які були вже досліджені автором раніше. Однак, для розуміння механізму їх впливу на саму політику держави, на само- сприйняття та самовизначення нації автор досліджує загальні, засадницькі принципи та вимоги до процесу формування та реалізації державних механізмів їх захисту. Об’єктивно, що такі механізми будуть різними в залежності від суспільно-політичного устрою держави, її соціально-економічної формації та навіть етнокультурного та релігійного простору. Для сучасної України вкрай важливо розкрити додатковий потенціал для формування державної політики захисту національних цінностей, що є можливим за рахунок вивчення та пізнання сутності відповідних механізмів, які використовуються в зарубіжних країнах. Адже держава визнає національні цінності центральним елементом всього процесу державотворення. Цей процес не слід ускладнювати та розуміти як «ланцюгову реакцію». Сутність державної політики із захисту національних цінностей укладається в концепцію забезпечення національної безпеки, де такі цінності є найбільш охоронюваним інтересом держави. Відповідно весь подальший владно-управлінський інструментарій та механізми їх захисту формуються таким же чином, як і механізми забезпечення національної безпеки