Scientific Bulletin of UNFU (Ukrainian National Forestry University)
Not a member yet
2661 research outputs found
Sort by
The parameters of crown trees experimental pine plantations, which are created with various density in Zhytomir Polyssia
Get PDFДослідження проведено у Житомирському Поліссі на стаціонарному досліді № 1, закладеному у 1976 р. Проаналізовано деякі параметри крон дерев (площу проекції, діаметр і протяжність крон дерев), а також зімкнутість пологу насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різної густоти. Встановлено, що за густоти насадження 4000–1000 шт.·га-1 середній діаметр крони становить 2,4–4,0 м, різниця значень цього показника змінюється у межах 9–40 %. Підтверджено достовірну різницю між середніми діаметрами крон дерев однофакторним дисперсійним аналізом на 95% довірчому рівні, де Fф = 7,82…126,03 > Fт(0,95) = 3,89. Виявлено, що за густоти насаджень 4000–2000 шт.·га-1 форма крони є овальною, тоді як за густоти насадження 1000 шт.·га-1 – майже округлою. Встановлено, що середня проекція площ крон дерев за густоти насадження 4000 і 1000 шт.·га-1 коливається у межах 5,5–6,1 і 10,6–13,1 м2, різниця між цими параметрами становить 42–58 %. Достовірну різницю між величинами проекції площ крон дерев підтверджено однофакторним дисперсійним аналізом, де Fф = 8,0…108,7 > Fт(0,95) = 3,89. Простежено, що середня протяжність крони за густоти насадження 4000 і 1000 шт.·га-1 знаходиться у межах 4,1–5,1 і 5,1–8,1 м, різниця між цими величинами становить 2–43 %. Зроблено висновок про те, що густота впливає на середній діаметр, проекцію площ і протяжність крон дерев, тоді як впливу густоти на зімкнутість намету не виявлено.The research has been conducted in Zhytomyr Polissya at stationary experiment № 1. Some parameters of tree crowns such as diameter, projection area and length of the crown and canopy closure of Scots pine (Pinus sylvestris L.) plantations with density 4000, 2000 and 1000 trees·ha-1 were analysed. Tree crown parameters were measured in the experiment according to common forestry and forest taxation methods. We have defined that with the density plantation 4000 trees·ha-1 average crown diameter ranges from 2.4 to 2.7 m, with stand density 2000 trees·ha-1 – 2.9‑3.1 m, and with stand density 1000 trees·ha-1 – 3.6‑4.0 m, the difference between these values ranges from 9 % to 40 %. We have also proved the true difference between the average tree crown diameters by single factor ANOVA at 95 % confidence interval, where Fф = 7.82…126.03 > Fт(0.95) = 3.89. We have demonstrated that with plantation density 4000-2000 trees·ha-1 the form of crowns is oval (compressed in the line and elongated interstitial), where the plantation density 1000 trees·ha-1 – is almost round. There are some exceptions, i.e. plantations with the density 2000 and 1000 trees·ha-1, where crowns are formed one-sided toward the southwest. We have also revealed, that the average crown projection area with plantation density 4000 trees·ha-1 is 5.5‑6.1 m2, but with plantation density 1000 trees·ha-1 – 10.6‑13.1 m2, the difference between given parameters ranges from 42 to 58 %. We confirmed the difference between the values of tree crown projection area ANOVA, where Fф = 8.0…108.7 > Fт(0.95) = 3.89. We have diagnosed that crown length with plantation density 4000 trees·ha-1 is 4.1‑5.1 m, with plantation density 2000 trees·ha-11 it is 5.0‑6.6 m, and with plantation density 1000 trees·ha-1 it is 5.1‑8.1 m, the difference between the given values ranges from 9 to 43 %, in some cases it is small or absent. Therefore, the canopy closure of plantations with various densities is from 0.80 to 0.93, the difference between the given values in the variants ranges from 1 to10 %. We have made the conclusion that the density influences average diameter, projection area and length of tree crowns, whereas the influence of density on the canopy closure of the plantation is not found
Алгоритми контурного аналізу зображень
Get PDFThe comparison of the basic properties of nonlinear methods of contour analysis is presented in the article. Analysis was performed according to the requirements for the use of limited computing resources of hardware. To do this, the general concepts of nonlinear algorithms for searching contours in images were analyzed and four methods for further analysis were selected. Of these, three methods are with a sliding mask of 3´3 matrix, namely the Prewitt operator, Sobel operator and the Kirsch operator. Another method with 5´5 matrix mask is the Laplace operator. The Prewitt operator uses a 3´3 mask for spatial filtering. The Sobel operator also uses a 3´3 mask for spatial filtering, however, its feature is using a weighting factor for mean elements. And the Kirsch operator uses coefficients for all values except the mean. The Laplace operator used to select contours is an extension of the Laplace vector operator. This operator has the same mask for spatial filtration, both for the x-axis and for the y-axis. Such a mask can be interpreted as the sum of the differences between the central element and each of the twenty-four other elements. Thus, the possible variations of brightness in all directions are applied equally. All methods were tested on the same image with a resolution of 6016´4000 pixels. When comparing algorithms, the main attention was paid in case of use methods in minimal hardware computing resources, i.e., the random access memory and central processing unit load, as well as the performance rate of the algorithm. The Kirsch operator is the most resource-cost method among the ones considered, although this algorithm has advantage in a very sensitive mask, which distinguishes this method for use even with images with a very low overall brightness. The optimal method in case of computational cost and number of contours found is the Sobel operator. This is achieved by the use of a mask with coefficients for averages only. Separately, the Laplace operator can be selected. This method is faster and has a lower computing value. At the same time, the results are not much worse than other methods. This algorithm is well used if computing power is not high.Порівняно основні властивості нелінійних методів контурного аналізу за вимогами у використанні обмеженості обчислювальних ресурсів апаратних засобів. Для цього було проаналізовано загальні поняття про нелінійні алгоритми пошуку контурів на зображеннях та було обрано 4 методи для проведення подальшого аналізу. З них 3 методи з ковзною маскою 3´3, а саме: оператор Прюітта; оператор Собеля; оператор Кірша та метод з маскою 5´5 – оператор Лапласа. Усі методи протестовано на однаковому зображенні роздільною здатністю 6016´4000 пікселів. Під час порівняння методів особливу увагу приділено використанню обчислювальних ресурсів апаратних засобів, тобто оперативної пам'яті та завантаженості процесора, а також швидкості виконання алгоритму. Оператор Кірша є найбільш ресурсно-витратним методом серед розглянутих, але при цьому його перевага в дуже чутливій масці, що виділяє цей метод для використання навіть за найнижчій загальній яскравості зображення. Оптимальним методом щодо обчислювальної потужності та знаходження контурів є оператор Собеля, це зумовлено використанням маски з коефіцієнтами тільки для середніх значень. Окремо можна виділити оператор Лапласа. Цей метод виконано швидше і має він меншу обчислювальну вартість. При цьому дає не набагато гірший за інші методи результат. Цей метод добре використовувати, якщо обчислювальні потужності є не високими
Таксономічний склад деревних і кущових насаджень Уманського національного університету садівництва
Get PDFBased on the processing of literary sources, the history of the formation of green spaces of the Uman National University of Horticulture (UNUS) is investigated. The analysis of the taxonomic composition of autochthonous and introduced tree and shrub plants that are now chgrowing in this territory is carried out. It has been established that among gymnospermous plants, representatives of the genus Thuja and its shape variety predominate, the genus Picea is slightly less representative, and the genus Pinus is the third most numerous. Among shrub species of the order gymnosperms, the genera Juniperus and Taxus predominate. The order of angiosperms is represented by the tree genera Aesculus, Acer, Betula, Corylus, Juglans, Mahonia, Quercus, Ulmus, Tilia, Fraxinus, Salix and Sorbus. The largest representation of shrubs of this order are the genera Berberis, Caragana, Cornus, Philadelphus, Laburnum, Viburnum, Spiraea, Symphoricarpos, Syringa, Tamarix and Forsythia. To improve the aesthetic state of these stands, it is necessary to carry out forming pruning. The presence of a large number of fruit plants, which represent the genera Armeniaca, Cerasus, Malus, Morus, Pyrus, was noted. The total number of gymnosperms in the territory of UNUS is 28 % of the total, and angiosperms, respectively, 72 %. Behind the altitude parameters (structure), tree and shrubbery can be assigned to the group of plants of the first, second, and third tiers. As a result of a visual examination of the general condition of woody and shrubby plants growing on the territory of UNUS, proposals are made for their reconstruction, which is carried out by removing damaged and dry branches of 1-3 branching orders and pruning a certain amount of them in the lower part of the trunk – with the stem. If necessary, fertilize the plants. In order to increase the decorativeness of these stands, it is necessary to carry out additional group and single plantings of species and form diversity of the following genera: Thuja, Juniperus, Morus, Acer, Ulmus, Fagus, Berberis, Viburnum, Magnolia, Rosa, Spiraea, Weigela, Forsythia.На підставі опрацювання літературних джерел досліджено історію створення зелених насаджень Уманського національного університету садівництва (УНУС). Проведено аналіз таксономічного складу автохтонних та інтродукованих деревних і кущових рослин, що нині зростають на цій території. Встановлено, що серед голонасінних рослин переважають представники роду Thuja та його формового різноманіття, дещо менше представництво має рід Picea, а третім за чисельністю є рід Pinus. Серед кущових порід порядку голонасінних переважають роди Juniperus і Taxus. Порядок покритонасінних рослин найбільше представлений родами Aesculus, Acer, Betula, Corylus, Juglans, Mahonia, Quercus, Ulmus, Tilia, Fraxinus, Salix та Sorbus. Найбільше представництво кущових рослин цього порядку становлять роди Berberis, Caragana, Cornus, Philadelphus, Laburnum, Viburnum, Spiraea, Symphoricarpos, Syringa, Tamarix та Forsythia. Для покращення естетичного стану цих насаджень необхідно проводити формувальну обрізку. Відзначено наявність великої кількості плодових рослин, яку представляють роди Armeniaca, Cerasus, Malus, Morus, Pyrus. Внаслідок проведеного візуального обстеження загального стану насаджень деревних та кущових рослин, що зростають на території УНУС, подано пропозиції щодо їх реконструкції та збільшення видового і формового різноманіття
Оцінка посухостійкості Ailanthus Altissima (Mill.) в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України
Get PDFThe drought resistance of A. altissima during the growing season on the five-point scale of S. S. Pyatnytsky in the conditions of the Right-bank Forest Steppe and Steppe of Ukraine was investigated. Plants of the genus Ailanthus are found to be well tolerated by drought and often grow in places with limited water access. Increased air temperatures cause a change in the distribution of biomass from the aboveground part of the plants to the root system, as well as an increase in stem volume. This indicates increased water absorption from the soil and vascular movement due to the large cross-sectional area. The annular-porous structure of A. altissima tap water promotes the rapid transfer of water from the roots to the leaves. Due to the droughts, Ailanthus can quickly mobilize its reserves and then intensify the cambial growth and, as a result of prolonged stress, redistribute its reserves to the lateral roots from which new ramets may emerge after the loss of the primary shoot. Plants of the genus Ailanthus are well tolerated by drought and often grow in places with limited water access. According to the need for moisture and the degree of resistance to arid conditions, A. altissima is one of the most drought resistant wood species of xerophytes. According to the analysis of the monthly and average long-term data of the weather station in Uman during may – august, a comparative characteristic of the hydrothermal regime of the years of researches is given. The water and thermal regimes of tree and shrub species in the Steppe have been determined to be a major physiological aspect of the success of the steppe afforestation, which is why the relevance of the study of the resistance and adaptation of the introduced A. altissima species to the unfavorable conditions of the steppe zone is obvious. It has been proved that A. altissima plants growing in the conditions of the Right-bank Forest Steppe and Steppe of Ukraine responded to the drought without significant damage, maintaining a high turgor of leaves and young shoots. Trees of the studied species had close to the highest and highest drought tolerance scores (4.8-5.0 points). It was found that during the 2014-2017 period no significant signs of leaf foliage in adult A. altissima trees were detected in the Right-Bank Forest Steppe and Steppe of Ukraine. All the A. altissima trees under study were well-tolerated to high summer temperatures (up to +38 °C) and long sleepless periods (55-60 days). The results of the study of the water regime of the leaves of A. altissima by the indicators of the total water content, water deficit and the intensity of moisture loss, which indicates a high level of adaptation of the studied plants to arid periods in the Right-bank Forest-Steppe and Steppe of Ukraine are presented.Досліджено посухостійкість A. altissima упродовж вегетаційного періоду за п'ятибальною шкалою С. С. П'ятницького в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Встановлено, що рослини роду Ailanthus добре переносять посуху й часто ростуть у місцях з обмеженим доступом води. За результатами аналізу середньомісячних та середніх багаторічних даних метеостанції м. Умань упродовж травня – серпня, надано порівняльну характеристику гідротермічного режиму років досліджень. Визначено, що водний і термічний режими деревних і кущових видів у Степу є головним фізіологічним аспектом успішності степового лісорозведення, з огляду на що очевидною є актуальність вивчення стійкості та адаптації інтродукованого виду A. altissima до несприятливих умов степової зони. Доведено, що рослини A. altissima, що зростають в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України, реагували на посуху без значних пошкоджень, зберігаючи високий тургор листків і молодих пагонів. Дерева досліджуваного виду мали близькі до найвищих і найвищі бали посухостійкості (4,8-5,0 бала). Встановлено, що за період досліджень 2014-2017 рр. істотних ознак в'янення листків у дорослих дерев A. altissima в умовах Правобережного Лісостепу та Степу України не виявлено. Високі літні температури (до +38°С) і тривалі бездощові періоди (55-60 діб) всі досліджувані дерева A. altissima перенесли добре. Наведено результати дослідження водного режиму листків A. altissima за показниками загального вмісту води, водного дефіциту та інтенсивності втрати вологості, що свідчить про високий рівень адаптації досліджуваних рослин до посушливих періодів в умовах Правобережного Лісостепу та Степу України
Моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного за європейськими стандартами
Get PDFThe paper highlights some of the issues related to adopting in Ukraine novel standards on roundwood timber. Inconsistency of the reference data relevant to pre-harvest assessment of forest stands harmonized with new standards results in a significant drawback in planning of production activities by state forest enterprises. The study is based on empirical data collected on temporary sample plots established in Common oak stands of Dnieper Right-bank Forest-Steppe of Ukraine. We have investigated the distribution of stem volume of merchantable trees of Common oak (Quercus robur L.) by wood quality categories depending on tree stem diameter, height and volume. The strictest linear relationship has been revealed for absolute values of wood quality categories and stem volume outside bark. The linear relationship between other biometrical parameters of stems has not been set or it was less significant at 5 % significance level. The performed analysis has allowed predicting the distribution of wood quality classes depending on tree stem volume outside bark using power function. The parameters of the model have been fitted in MS Excel. Systematic error of mathematical models of merchantable wood volume distribution was close to zero (1.0 %), for firewood and residuals it was in reasonable ranges (5.1 and 8.0 %) that allowed applying the models to develop volume tables. The developed tables predict the distribution of volume of merchantable oak trees using new standards and have negligible standard error of 0.063-0.118 m3. We have developed an algorithm of conditional cross cutting of sample trees into timbers in the R statistical computing environment to retrieve the distribution of merchantable wood volume by diameter classes of the State standard of Ukraine DSTU 1315-1-2011. The algorithm is based on predicting stem taper using A. Kozak (1988) function. Based on predicted distribution of merchantable wood volume by diameter classes we have investigated its relationship with biometrical parameters of tree stems. Nearly for all wood size classes nonlinear relationship has been found. We used a methodology considering the analysis of the specifics of wood volume distribution by size classes in relative values to describe quantitative parameters of merchantable wood volume. As a result, strict relationship of relative values of wood volumes of the specific size classes has been found depending on diameter at 1.3 m of model trees. The insignificant systematic error of the mathematical models of merchantable wood volume distribution (–1.1–0.9 %) allowed us to use them in volume tables construction. These tables are harmonized with new standard and predict the distribution of merchantable wood volume of merchantable stems of oak trees by size classes depending on middle-point diameters of logs inside bark.Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори
Посткомуністичні структурні зміни лісового сектору Румунії
No full textForests cover 28 % of the land area of Romania and, they are important from the ecological, economic and social perspectives. Political initiatives to restore property to its pre-nationalization (1948) forest owners became a reality, after the fall of communism. Compared to the other former communist countries from Central and Eastern Europe, the forest restitution process in Romania took a longer time and has been legally implemented via three successive restitution laws in a period of 15 years: Law 18/1991, Law 1/2000 and Law 457/2005. By the successive implementation of these forest restitution laws, the total forest area restituted to the non-state forest owners reached 3.15 million ha at the beginning of 2017, representing about half of the total forest area in Romania. The institutional changes in the forestry sector have been politically influenced (both by the Government and European Union) and not always responsive to the sector needs, realities and evolution. Whilst during the communist period, all typical sectoral functions such as regulatory, supervisory, management and ownership were under the responsibility of the same entity – the Ministry of Forests, in early 1990 s the regulatory and supervisory functions of the state were separated from the management function as the National Forest Administration (NFA)-Romsilva was established as the management entity of state forests, mainly with a commercial mandate. The move of the Department of Forests (the public authority responsible for forests in Romania) under different ministries in the last three decades was accompanied by many changes of the subordinated units and disruptions in the normal activity of its staff. Regarding the forest control and supervisory functions at regional level, 7 regional Forest Inspectorates were established in 1999, their number being increased to 16 in 2001. After 2003 they have had a tumultuous evolution, with several changes of mission and subordination and in 2015, the Forest Inspectorates were transformed into Forest Guards. A significant institutional milestone in the post-communist development of the forestry sector in Romania was the establishment of the first "private" forest districts (administrative/management legal entities for non-state forests, similar to those of NFA-Romsilva) in 2002: their number reached 145 in 2017, managing more than 1.7 million ha of forests. The radical change in forest ownership continues to pose a high pressure on the restructuring of the forest institutions, administration and management structures. It is expected that the decentralisation and reduction of state role in forest administration and management will continue in the next decade.Ліси займають 28 % від території Румунії і є важливими чинниками, які впливають на екологічні, економічні та соціальні перспективи. Після падіння комунізму політичні ініціативи щодо відновлення власності лісокористувачів до націоналізації (1948 р.) було втілено в життя. Порівняно з іншими колишніми комуністичними країнами Центральної та Східної Європи процес реституції лісу в Румунії тривав довше і був законно впроваджений через три послідовні закони про реституцію впродовж 15 років: Закон 18/1991, Закон 1/2000 та Закон 457/2005. Внаслідок послідовного впровадження цих законів про реституцію лісів загальна кількість лісових ресурсів, що відшкодована власникам недержавних лісів, на початок 2017 р. сягала 3,15 млн га, що становить близько половини від загальної площі лісів Румунії. Інституційні зміни в секторі лісового господарства зазнали політичного впливу (як уряду, так і Європейського Союзу), який не завжди відповідав потребам, реаліям та розвитку галузі. Хоча впродовж комуністичного періоду всі типові галузеві функції, зокрема регуляторні, наглядові, управлінські та майнові були під відповідальністю одного і того ж суб'єкта – Міністерства лісів, на початку 1990 р. регуляторні та наглядові функції держави було відокремлено від управлінських функцій, оскільки Національну лісову адміністрацію (НЛА) – Ромсільва – було створено як суб'єкт господарювання державних лісів, головно з комерційним мандатом. Перехід Департаменту лісів (державний орган, відповідальний за ліси в Румунії) у підпорядкування різних міністерств упродовж останніх трьох десятиліть супроводжувався багатьма змінами підпорядкованих підрозділів і порушенням нормальної діяльності його персоналу. Стосовно контролю за лісами та наглядових функцій на регіональному рівні, варто зазначити, що у 1999 р. було створено 7 регіональних лісових інспекцій, кількість яких збільшилася до 16 у 2001 р. Після 2003 р. вони зазнали бурхливого розвитку, з кількома змінами місії та підпорядкування, а у 2015 р. Лісові інспекції було реорганізовано в Лісову охорону. Значною інституційною віхою в період посткомуністичного розвитку лісового сектору Румунії було створення перших "приватних" лісових районів (адміністративних/управлінських юридичних осіб для недержавних лісів, аналогічних NFA-Romsilva) у 2002 р., їх кількість досягла 145 у 2017 р., впорядковуючи більш ніж 1,7 млн га лісів. Радикальні зміни у власності лісів продовжують створювати високий тиск на реструктуризацію лісових установ, адміністративних та управлінських структур. Очікують, що децентралізація та зменшення ролі держави в управлінні лісами продовжуватимуться і в наступному десятилітті
Економічна освіта і наука в НЛТУ України: здобутки, проблеми та перспективи
Get PDFThe mission of Educational and Scientific Institute of Ecological Economics and Management (ESI EEM) of Ukrainian National Forestry University (UNFU) is scientific substantiation of the processes of ecologization of the economy and all fields of life in society, training of highly qualified professionals with competency in implementation of sustainable development requirements into economic activity. Today, the work of the academic staff of the Institute is aimed at research of actual environmental and economic problems of education and science in the framework of world trends and the concept of sustainable development. Lecturers and professors of the Institute work on problems of forming ecological economics in Ukraine, transition to environmentally substantiated and economically efficient methods of activity, forming systems of ecological management and audit of the enterprises in forest sector of economy. Environmental and economic problems of nature use are the priority scientific direction of research the basis of which was laid in1970 s-1980 s by Doctor of Economics, Professor Yu.Yu. Tunytsya. This research was developed and embodied into the ideas and concept of the World Environmental Constitution, presented on behalf of Ukraine in the UN (1997, 2008, 2009, 2011) and Earth Summit "Rio+20" (2012), and also in decision of the Collegium of the Ministry of Education and Science (MES) of Ukraine for ecologization of education as one of the priority activities of MES and all educational institutions disregard of their subordination and forms of ownership (2015). Personnel of ESI EEM works on educational and scientific problems, which advance modern needs of economy, provides their direction to the needs of the future post-industrial informational civilization, transition from reproductive system of education and science to the advancing one.Місією Навчально-наукового інституту екологічної економіки і менеджменту (ННІ ЕЕМ) НЛТУ України є наукове обґрунтування процесів екологізування економіки і всіх сфер життя суспільства, підготовка висококваліфікованих фахівців, компетентних у питаннях втілення вимог сталого розвитку в економічну діяльність. Зусилля колективу Інституту сьогодні зосереджені на дослідженнях актуальних еколого-економічних проблеми освіти і науки, які здійснюються у руслі світових трендів та відповідають засадам сталого розвитку. Викладачі Інституту працюють над проблемами формування екологічної економіки в Україні, шляхами переходу до екологічно обґрунтованих та економічно ефективних методів господарювання, формуванням систем екологічного менеджменту, обліку й аудиту підприємств лісового сектору економіки. Пріоритетним є науковий напрям досліджень – еколого-економічні проблеми природокористування, підґрунтя яких заклав у 70-80-х роках ХХ ст. д-р екон. наук, проф. Ю. Ю. Туниця. Ці дослідження розвинені та втілені в ідеї і концепції Екологічної Конституції Землі, виголошених від імені України в ООН (1997, 2008, 2009, 2011) та на Світовому саміті "Ріо+20" (2012), а також у рішенні Колегії МОН України щодо екологізації освіти як одного із пріоритетних напрямів діяльності МОН та всіх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності (2015). Колектив ННІ ЕЕМ працює над освітніми і науковими проблемами, які випереджують сьогоднішні потреби економіки, забезпечує їх спрямованість на потреби майбутньої постіндустріальної інформаційної цивілізації, перехід від відтворювальної системи освіти і науки до випереджувальної
Лісівнича освіта і наука в Національному лісотехнічному університеті України: здобутки, проблеми, перспективи
Get PDFAfter restoration of education at Forestry Institute, training of specialists in the Institute of Forestry and Park Gardening (Faculty of Forestry in the past) has been constantly improved. In 1960 s there were almost 600 students studying in the Faculty of Forestry, whereas almost a thousand students of bachelor and master levels studied in the Institute in January 2018. There are three specialities and, accordingly, four education programs such as forestry, park gardening, hunting, and landscape architecture. Nowadays, highly qualified academic staff, namely 17 Doctors of Science, professors and 44 Philosophy Doctors, and assistant professors, provides training for forestry specialists. University academics have defended 30 Doctor of Science theses and 168 Philosophy Doctor theses since 1949. The results of scientific researches were published in 95 monographs in Ukraine and 13 – abroad. The results are also presented in papers and conference materials, and have patents and copyrights. The University scientists have publishes almost 5.5 thousand articles in various editions and almost 5 thousand articles in professional journals. Lecturers and professors of the Departments of the Institute provide more than half of the subjects for Bachelor degree and more than 75 per cent for Master's degree in forestry. They are co-authors of higher education standards, Federal standards, normative-reference materials, encyclopaedias and dictionaries. Scientific research started by the staff of the institute originated in 1960, when under the direction of prof. M. M. Gorshenin a new way of felling of the main use for mountainous conditions, i.e. mechanical valley felling LLTI was developed. In order to expand educational activity, it is reasonable to license new specialities for forestry specialists training. Teaching staff of the University have considerable developments to cope with that task. Some lecturers have a good command of foreign languages, they were trained in leading European higher education institutions, and they also have extensive teaching experience and can provide teaching disciplines in foreign language. It is necessary to increase the effectiveness of department laboratories and implementation of scientific results in forestry enterprises.Після відновлення навчання в лісотехнічному інституті підготовка фахівців в інституті лісового і садово-паркового господарства (на лісогосподарському факультеті) постійно удосконалювалась. На факультеті у 60-х роках ХХ ст. навчалося близько 600 студентів, а на січень 2018 р. в університеті навчаються майже тисяча студентів на бакалаврському та магістерському рівнях за трьома спеціальностями та чотирма освітньо-професійними програмами: лісове господарство, садово-паркове господарство, мисливське господарство, ландшафтна архітектура. Підготовку фахівців для лісової галузі забезпечує висококваліфікований навчально-науковий персонал – 17 докторів наук, професорів та 44 доценти, кандидати наук. Співробітники інституту з 1949 р. захистили 30 докторських та 168 кандидатських дисертацій. Результати наукових досліджень висвітлено в 95 монографіях, що опубліковано в Україні та 13 – за кордоном, а також у наукових статтях, виступах на конференціях і захистили патенти та авторські свідоцтва. Науковці опублікували майже 5,5 тис. статей у різних виданнях та майже 5 тис статей у фахових виданнях. Викладачі кафедр інституту викладають більше як половину дисциплін для освітнього ступеня "бакалавр" та понад 75 % – для освітнього ступеня "магістр" за спеціальністю "лісове господарство". Науково-педагогічні працівники університету є співавторами стандартів вищої освіти, проектів ДСТУ, проектів СОУ, нормативно-довідкових матеріалів, енциклопедій та словників. Наукові дослідження, що започаткували співробітники інституту беруть початок з 1960 р., коли під керівництвом проф. М. М. Горшеніна було розроблено новий спосіб рубань головного користування для гірських умов – механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ. Для розширення освітньої діяльності доцільно ліцензувати нові спеціальності з підготовки фахівців за спеціалізаціями, для розвитку яких у співробітників університету є значні напрацювання. Частина викладачів добре володіє іноземними мовами, проходили стажування у провідних європейських навчальних закладах, мають значний досвід викладання та можуть забезпечити викладання навчальних дисциплін іноземними мовами. Необхідно підвищувати ефективність роботи лабораторій кафедр та реалізацію наукових результатів на лісогосподарських підприємствах
Таксономічна структура і стан вуличних насаджень міста Херсон
Get PDFTree plantations are one of the most important durable elements of landscaping that decorate settlements. Green spaces are involved in shaping the urban environment, creating special microclimatic and sanitary conditions. Tree plantations along the streets and highways are experiencing the largest anthropogenic press. Transport is the city's largest polluter according to statistics. The overall air pollution in the City of Kherson is rated as high. Therefore, studies of the dendroflora of linear plantings of highways with high anthropogenic load, analysis of the species composition of the plantations and their sanitary status, critical analysis of the assortment and its suitability for the use of special purpose objects are relevant to the current problems of the modern city. As a result of our research, 59 species of woody plants, 3 cultivars and 3 forms were found in plantations along the Kherson roadways. In taxonomic structure, the number of species is dominated by the Magnoliophyta (55 species, 93.2 %). Pinophyta is represented by only 4 species (6.8 %). The leading families of the dendroflora of the roadways are Rosaceae Juss. (7 species, which are 11.9 % of the total species number), Salicaceae Lindl. (6 species, 10.2 %), Oleaceae Lindl. (5 species, 8.5 %), Aceraceae Juss. (4 species, 6.8 %), Fabaceae Lindl. (4 species, 6.8 %), Cupressaceae Bartl. (3 species, 5.1 %). These families account for 49.3 % of the species composition of the studied dendroflora. The results of the field survey show that quantitatively studied in plantations Platanus orientalis L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Morus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Populus alba L., Populus italica (Du Roi) Moench, Fraxinus excelsior L., Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm dominate. The analysis of the general state of woody plants has revealed that most species assessed high score. This allows them to effectively perform phytomeliorative and decorative functions. The dominant species on most motorways are Platanus orientalis, Populus italica, Acer platanoides, Populus alba, Robinia pseudoacacia, Acer negundo L., Morus nigra, Fraxinus excelsior, Ulmus laevis Pall. The most viable under these conditions, most studied specimens Platanus orientalis and Morus nigra differ. Shrubs are not widespread in the studied plantations. Their species composition is depleted compared to trees. They are often planting chaotic. Almost no borders and green walls have been found that are appropriate to use in linear plantations along roadways. Increasing the share of shrubs through the creation of borders and hedges will enhance the sanitary and hygienic function of the investigated plantations, as well as give the plant neat and tidy appearance.Під найбільший антропогенний прес у містах потрапляють деревні насадження вздовж вулиць та автомагістралей. Згідно зі статистичними даними, найбільшим забруднювачем повітря Херсона є автомобільний транспорт. Тому дослідження дендрофлори лінійних насаджень автодоріг з високим антропогенним навантаженням, аналіз їх видового складу, санітарного стану, придатність у використанні об'єктів спеціального призначення належать до актуальних проблем сучасного міста. За результатами наших досліджень, у вуличних насадженнях Херсона виявлено 59 видів деревних рослин, 3 культивари та 3 форми. У таксономічній структурі представленої дендрофлори за кількістю видів переважає відділ Magnoliophyta (55 види, 93,2 %). Відділ Pinophyta представлений лише чотирма видами (6,8 %). Провідними родинами дендрофлори проспектів є Rosaceae Juss. (7 видів), що становить 11,9 % від загальної кількості видів та Salicaceae Lindl. (6 видів, 10,2 %), Oleaceae Lindl. (5 видів, 8,5 %), Aceraceae Juss. (4 види, 6,8 %), Fabaceae Lindl. (4 види, 6,8 %) та Cupressaceae Bartl. (3 види, 5,1 %). Зазначені родини охоплюють 49,3 % видового складу дослідженої дендрофлори. Інші родини представлені одним або двома видами кожна. Встановлено, що кількісно переважають у досліджених насадженнях Platanus orientalis L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Morus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Populus alba L., Populus italica (Du Roi) Moench, Fraxinus excelsior L., Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm. Аналіз загального стану деревних рослин вуличних насаджень показав, що більшість видів мають високий бал, що дає їм змогу ефективно виконувати фітомеліоративну та декоративну функції. Найбільшою життєздатністю у цих умовах відрізняється більшість досліджених екземплярів Platanus orientalis та Morus nigra. Кущі мало поширені в досліджених алейних насадженнях та характеризуються збідненим видовим складом. Збільшення частки чагарникових насаджень завдяки створенню бордюрів та живоплотів дасть змогу посилити санітарно-гігієнічну функцію досліджених насаджень, а також надасть насадженням ошатності та доглянутості
Подвійне оподаткування лісових земель в Україні та його наслідки для лісогосподарської та деревообробної галузей
Get PDFLand taxation in developed countries is one of the main sources of replenishment of local budgets of territorial communities. However, in Ukraine until August 2018, land tax was levied on forest land as a part of rent payments for the special use of forest resources. Therefore, the introduction of a forest land tax while maintaining rent payments for the use of forest resources actually results in double taxation. In the study general – inductions and deductions and special – statistics and parametric economic methods are used. It is proved that the introduced tax on forest lands violates the principles of taxation enshrined in the legislation of Ukraine: one-off; equality and economic justification. Moreover, the annual levying of a forest land tax that does not generate revenue for the user or provide it once every 40-80 years or more is the path to bankruptcy in the forestry industry. Thus, we have established that forest land is different from agricultural land as the latter provide the user with harvest and, accordingly, income every year. Therefore, significant legislative changes are needed in the payment of forest land tax. It is determined that even before the introduction of the forest land tax in recent years (2016-2018) local communities received substantial (UAH 362.0-480.6 million) tax revenues from rent payments for special use of forest resources, the amount of which increased annually. For the regions of Ukraine for 2019, the land tax on lands covered with forest vegetation at the maximum rate of 0.1 % projected at the amount of UAH 249.8 million. It is emphasized that the tax on forest land due to the increase in prices for timber will negatively affect, in addition to the forestry, also the woodworking industry and small business enterprises in rural areas that work with wood raw materials. According to the results of the study, two ways to solve the problem of double taxation of forest land and its negative consequences for the forest sector of the country are proposed. The first is to abolish the introduced forest land tax with changes in the tax legislation in order to increase the percentage of rent payments for special use of forest resources in favour of local budgets. The second, we provided that the tax on forest lands is maintained, to legislate the categories of land covered with forest vegetation that should not be taxed with the land tax due to the lack of income from them (nature reserve fund; protective forests; forests up to 40 years old).Розглянуто теоретичні аспекти та головні економічні наслідки для лісогосподарської та суміжних з нею галузей в Україні від запровадження податку на лісові землі з одночасним збереженням рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів. Проаналізовано останні зміни в законодавстві України щодо оподаткування лісових земель та теоретично доведено суперечливість для економіки держави введення подвійного їх оподаткування. Обґрунтовано нерівнозначність підходів до оподаткування сільськогосподарських та лісових земель. З'ясовано, що одержувачем фінансової вигоди від введення податку на лісові землі є об'єднані територіальні, насамперед сільські громади, а постраждалою стороною – лісокористувачі: підприємства лісового господарства безпосередньо та деревообробної галузі, малого бізнесу – опосередковано через вірогідність зростання цін на деревину. Встановлено позитивну динаміку впродовж 2016-2018 рр. обсягів податків та виплат до соціальних фондів держави, сплачених підприємствами Державного агентства лісових ресурсів України та визначено в них та в доходах від реалізації продукції, робіт та послуг частку рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів. Розраховано за областями України на 2019 р. прогнозні обсяги земельного податку із вкритих лісовою рослинністю земель. Визначено категорії лісових земель, які не можуть приносити дохід їх користувачу і тому мають бути вилучені з бази оподаткування земельним податком. Запропоновано два шляхи вирішення проблеми подвійного оподаткування лісових земель