Scientific Bulletin of UNFU (Ukrainian National Forestry University)
Not a member yet
2661 research outputs found
Sort by
Quercus Robur L. у структурі фітоценозів Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України та урочища "Рогівське" Маньківського лісництва
Get PDFRecently, we have noticed a sharp deterioration of the phytosanitary status of Q. robur planting, which has led to the accelerated extinction of some areas. Therefore, the purpose of the study was to analyze the status of oak planting in Rohivsk forest district of Mankivka Forestry and its phytocenotic structure to identify the ways to optimize park phytocenoses in the Sofiyivka National Dendrological Park of the NAS of Ukraine. We conducted studies of the spatial, morphological, species and layering structure of forest phytocenosis. We also evaluated the status of the trees according to the methodological recommendations for the inventory of forests and historical parks of Ukraine. The phytosanitary status of trees was evaluated according to the scale of N.P. Krasinski in the modification of Yu. Z. Kulagin. In the course of research we determined, that Q. robur was predominant in the species structure of planting in the Rohivsk forest district of Mankivka forestry and the area of Dubinka in the Sofiyivka National Dendrological Park of the NAS of Ukraine. The main composition of the planting in the Rohivsk forest district of Mankivka Forestry is found to be more enriched with accompanying species of seed and vegetative origin such as Fraxinus excelsior L., Carpinus betulus L., and Acer platanoides L. The presence of a full three-layer structure in the forest phytocoenosis in the Rohivske forest district of Mankivka Forestry was revealed, which creates a favourable microclimate inside the planting and preserves the viability of the trees by its functions. Two generations of oak trees have been defined. The first generation of trees is a remnant of planting of artificial origin, and the second is a natural seed renewal accordingly. The presence of the second generation of oak indicates the ability to self-regenerate this species during the formation of this phytocenosis. An analysis of the species composition of the young trees of seed origin revealed that the next generation of natural restoration of oak was not foreseen. In the planting of the Rohivsk forest district, 64 % of trees were found without visible damage, which determines the status of the trees as satisfactory. The phytosanitary status of Q. robur trees in the forestry of the Rohivsk forest district is assessed as slightly weakened (group I). А small number of accompanying species and the absence of components of the layering structure in the planting of the Dubinka area were noted. Most of the species composition of the Dubinka area is in an unsatisfactory status, which determines the difficult ecological conditions of tree growth in the territory. We estimate the status of Q. robur trees in the planting of the Dubinka area as unsatisfactory and their phytosanitary status as moderately weakened (group II). The development of degradation processes of planting Q. robur of the Dubinka area has been revealed. Therefore, in the park phytocenosis we recommend to keep planting of oak as a monoculture, which provides a high decorative effect but reduces durability. Тhe park planting of Q. robur of the Dubinka area of the Sofiyivka National Dendrological Park of the NAS of Ukraine reaching the age of 60‑80 require replacement of dead trees.Проаналізовано просторову, морфологічну, видову та ярусну структури насаджень Q. robur на ділянці "Дубинка" Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України та в урочищі "Рогівське" Маньківського лісництва. Визначено, що видовий склад діброви в урочищі "Рогівське" Маньківського лісництва – це різновікові дерева Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Carpinus betulus L., Acer platanoides L. насіннєвого та порослевого походження. За видовою структурою в насадженні переважає Q. robur – 65,2 %. Проаналізувавши тип просторового розміщення дерев та їх морфологічну структуру, встановлено наявність двох поколінь дерев дуба. Перше покоління дерев є залишком насадження штучного походження, а друге – це природне насінне поновлення. Наявність другого покоління дуба свідчить про здатність до самовідновлення цього виду в період формування фітоценозу. Проаналізувавши видову структуру підросту встановлено, що наступного покоління природного поновлення дуба не передбачається. Виявлено наявність повноцінної трьохярусної структури в лісовому фітоценозі урочища "Рогівське" Маньківського лісогосподарства, яка за своїми функціями створює сприятливий мікроклімат всередині насадження та зберігає його життєздатність. У лісогосподарстві урочища "Рогівське" встановлено 64 % дерев Q. robur без видимих ушкоджень, що визначає їх стан як задовільний. Фітосанітарний стан дерев Q. robur у лісогосподарстві урочища "Рогівське" ми оцінюємо як мало ослаблені (І група). У насадженнях масиву "Дубинка" відзначено збіднений видовий склад та спрощену ярусну структуру. Більшість видового складу ділянки "Дубинка" перебуває в незадовільному стані, що визначає складні екологічні умови росту дерев на цій території. Стан дерев Q. robur у насадженні "Дубинки" ми оцінюємо як незадовільний, а їх фітосанітарний стан як середньо ослаблені (ІІ група). Встановлено розвиток деградаційних процесів у насадженнях Q. robur ділянки "Дубинка". У паркових фітоценозах ми рекомендуємо утримання насадження дуба як монокультуру, яка створює високий ефект декоративності, але знижує довговічність. Тому наявні насадження "Дубинки" в НДП "Софіївка" НАН України потребують заміни відмираючих дерев Q. robur
Особливості метаболізму сосни звичайної в осередках усихання у Київському Поліссі
Get PDFIn the context of global climate change, the relevance of research aimed at increasing the productivity and biological sustainability of forests is growing. The study of Scots pine (Pinus sylvestris L.), which occupies a wide area and is characterized by a complex intraspecific structure, attracts special attention. Outbreaks of mass breeding of bark beetle in Scots pine forests are one of the factors of abiotic stress. Plants that are periodically affected by stress are forced to adapt to it through physiological, biochemical, and anatomical and morphological rearrangements. Therefore, an important aspect of the formation of pine forest stands resistible to such stress factor as the attack of insects, is a biochemical indication of the state of the trees, which use the products of the main metabolism and secondary metabolites. In Kyiv Polissya, the morphological parameters of pine needles and the content of water-soluble proteins and low-molecular phenolic compounds (flavonols in pine needles; catechins, proanthocyanidins in pine needles and phloem) in Scots pine trees in the bark beetle focus were studied. The content of proteins and phenolic compounds was determined by a colorimetric method according to conventional methods. Some differences in the content of phenolic compounds in the phloem and needles of Scots pine have been established. The content of water-soluble proteins in the needles of Scots pine is found to be significantly higher than in phloem. The low-molecular phenolic compounds (proanthocyanidins, catechins) accumulate more intensively in the phloem. The variability of protein synthesis in both phloem and needles is low. Flavonol compounds are present only in pine needles. No significant relationships were found between the content of phenolic compounds and the taxonomic specifications of Scots pine trees. Against the background of mass death of Scots pine in Kyiv Polissya among weakened trees, more stable specimens are characterized by high protein activity, which indicates their significant positive effect on plant stability under stressors.За умов глобальної зміни клімату зростає актуальність досліджень, спрямованих на підвищення продуктивності і біологічної стійкості лісів. Особливо увагу привертають дослідження сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), яка займає широкий ареал і характеризується складною внутрішньовидовою структурою. Одним із чинників абіотичного стресу для сосни звичайної є спалахи масового розмноження стовбурових комах-шкідників. Рослини, які періодично перебувають під впливом стресу, вимушені адаптуватися до нього шляхом фізіолого-біохімічної та анатомо-морфологічної перебудови. Отже, важливим аспектом формування стійких до стрес-чинників, зокрема до нападу комах, соснових деревостанів є біохімічна індикація стану дерев, для якої використовують продукти основного обміну та вторинні метаболіти. У Київському Поліссі в осередку "короїдного" усихання досліджено морфологічні параметри хвої, а також вміст водорозчинних білків і низькомолекулярних сполук фенольної природи (флавонолів – у хвої; катехінів, проантоціанідинів – у хвої та лубі) у деревах сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Вміст білків і фенольних сполук визначали колориметричним методом за загальноприйнятими методиками. Встановлено відмінності вмісту сполук фенольної природи у лубі та хвої сосни звичайної. Вміст розчинних білків у хвої є істотно більшим, ніж у лубі, тоді як сполуки фенольної природи (проантоціанідини, катехіни) інтенсивніше накопичуються у лубі. Мінливість білкового синтезу, як у лубі, так і у хвої, є низькою. Сполуки флавоноли зафіксовані тільки у хвої. Не встановлено істотних залежностей між вмістом сполук фенольної природи і таксаційними показниками дерев сосни звичайної. На тлі масового всихання сосни звичайної в Київському Поліссі серед ослаблих дерев для більш стійких екземплярів характерна висока активність білків, що залучені до синтезу вторинних метаболітів, які чинять позитивний вплив на стійкість рослин в умовах дії стресорів
Просторова база даних урболандшафтів на прикладі зелених насаджень міста Бережани
Get PDFLandscaping management is not possible today without up-to-date, prompt and reliable information about urban tree condition. In this context, it is advisable to create spatial databases with information about the state of urban greenery. For these purposes, we conducted an inventory of greenery according to traditional methods with the using of modern tools. In such studies, we used a GPS receiver to obtain information about the position of each plant, remote sensing materials based on the results of shooting from an unmanned aerial vehicle to obtain a raster base and geographic information systems for interpreting spatial and attributive information. As a result of our work, we obtained a database of spatial data with the condition of urban greenery. The combination of this base with the cartographic materials in GIS QGis 3 allowed forming a geoinformation model of greenery. In the course of information processing the architecture of thematic layers of information for the spatial database of green plantings and the scheme of the structure of the geoinformation model of urban landscapes are also offered. The proposed architecture of the spatial database of green plantations thematic layers is revealed to allow arranging them in any combination, operating them according to the tasks set in the process of their ordering, and providing spatial representation of the necessary aspect of the information available in the database. The proposed structure of the greenery geoinformation model is determined to create conditions for improving the quality of the landscaping management process. The study has also found that the data structure of such models, through the use of information processing systems of geographic information systems, allows performing various calculations, filtering, geometric transformations and other operations on the desired parameters within each thematic layer. The conducted researches enabled studying the peculiarities of the formation of the geoinformation model of green plantations, as well as testing the possibility of combining different types and kinds of data into a single interconnected system for urban landscaping management.Наведено загальні принципи створення просторової бази даних обліку урболандшафтів для формування геоінформаційної моделі даних зелених насаджень. Встановлено доцільність використання в цьому процесі матеріалів дистанційного зондування Землі, зокрема отриманих за результатами зйомки з безпілотного літального апарата, що інтерпретуються в геоінформаційній системі. Розроблено архітектуру тематичних шарів інформації для просторової бази даних зелених насаджень та схему структури геоінформаційної моделі урболандшафтів. Встановлено, що запропонована архітектура тематичних шарів просторової бази даних зелених насаджень дає змогу компанувати їх у довільному поєднанні, оперувати ними відповідно до завдань, які ставляться у процесі їх впорядкування, та забезпечувати просторове подання потрібного аспекту наявної у базі даних інформації. Визначено, що запропонована структура геоінформаційної моделі урболандшафтів створює умови для покращення якості та удосконалення процесу впорядкування зелених насаджень. Опрацьовано процес інтерпретації бази просторових і атрибутивних даних зелених насаджень у геоінформаційній системі QGis 3 зі з'ясуванням можливостей їх візуалізації. З'ясовано, що структура даних подібних моделей, завдяки використанню засобів оброблення інформації геоінформаційних систем, дає змогу виконувати різні обчислення, фільтрування, геометричні перетворення та інші операції за потрібними параметрами всередині кожного тематичного шару. Здійснені дослідження дали змогу також опрацювати теоретичні та прикладні аспекти процесу формування геоінформаційної моделі зелених насаджень, а також провести перевірку можливості поєднання різних типів і видів даних в єдину взаємопов'язану систему. Встановлено, що розроблені підходи до геоінформаційного моделювання зелених насаджень дають змогу покращити процес їх впорядкування, а також об'єднати різні типи і види даних в єдину взаємопов'язану систему
Радіальний приріст соснових насаджень, створених з різною густотою в Житомирському Поліссі
Get PDFThе rеsеаrch wаs cоnduсtеd іn Zhуtоmуr Pоlіssуа оn a stаtіоnаrу ехреrіmеnt N 1 during 2010-2012. The soil and the types of forest site conditions were identified as sod-weakly-podzolic sandy and fresh substrate. The values of medium, maximum and minimum radial growth of pine (Pinus sylvestris L.), as well as the dynamics of current radial growth are analyzed. In the course of research we found that the level of synchronicity between plantations within the variants varied from low to medium (64-76 %) and from medium to high (76-88 %). The medium size of radial growth in the plantations was revealed to vary in the range of 2.49-3.70 mm. On experimental variants in the plantations wіth a dеnsіtу оf 4000, 2000 аnd 1000 trееs per ha the difference of average radial growth was absent or ranged from1 % to 8 %. The values of maximum growth in the pine plantations of the experiment varied in the range of 5.34-7.32 mm and the minimum values were 0.83-1.36 mm. The dynamics of radial current growths and the difference between them was demonstrated. It was established that the significant difference varied in the range of 3-34 %. This was observed among the plantations wіth а dеnsіtу оf 4000 аnd 2000 trееs per ha during the period from 1982-1984 to 1994-1997, among thе plаntаtіоns wіth а dеnsіtу оf 2000 аnd 1000 trееs per hа during the period from 1982-1985 to 1999-2001 and among thе plаntаtіоns wіth а dеnsіtу оf 4000 аnd 1000 trееs per hа during the period from 1982-1984 to 2006-2010. We have concluded that the size of average radial growth and the formation of current radial growth depend on the initial density, whereas maximum and minimum values of current radial growths do not depend on the initial crop density.Досліджено насадження сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в Житомирському Поліссі на стаціонарному досліді № 1 впродовж 2010-2012 років. Проаналізовано величини середнього, максимального та мінімального радіальних приростів сосни звичайної, а також динаміку поточного радіального приросту. Виявлено, що середня величина радіального приросту в насадженнях коливається в діапазоні 2,49-3,70 мм. На варіантах досліду в нaсaджeнняx з початковою густотою 4000, 2000 і 1000 шт.·га-1 відмінність середнього радіального приросту відсутня або знаходиться в діапазоні 1-8 %. Величини максимальних приростів у соснових насадженнях досліду коливаються в діапазоні 5,34-7,32 мм, а величини мінімальних – 0,83-1,36 мм. Продемонстровано динаміку радіальних поточних приростів й різницю між ними. Встановлено, що достовірна різниця коливається в діапазоні 3-34 %. Вона спостерігається мiж нaсaджeннями з початковою гycтoтoю 4000 i 2000 шт.·га-1 у період з 1982-1984 до 1994-1997 рр., між сосняками з початковою кількістю дерев на одиниці площі 2000 і 1000 шт.·га-1 у період з 1982-1985 до 1999-2001 рр., і між насадженнями з початковою густотою 4000 і 1000 шт.·га-1 у період з 1982-1984 до 2006-2010 рр. Зроблено висновки про те, що величина середнього радіального приросту і формування поточного радіального приросту залежать від початкової густоти, а величини максимального та мінімального поточного радіального приростів не залежать від початкової густоти насадження
Biomass potential of black locust (Robinia pseudoacacia L.) on the contaminated land of Eastern Germany
Get PDFПроаналізовано результати модельних проектів із розведення швидкозростаючих порід дерев для виробництва відновлюваної сировини в короткому циклі у лісових насадженнях та на рекультивованих після добування бурого вугілля землях Східної Німеччини. Особливу увагу звернено на робінію звичайну, оскільки її рекомендують вирощувати на малопродуктивних і порушених землях, а не за рахунок площі корінних листяних насаджень. На дев'яти дослідних територіях Бранденбурга (Східна Німеччина) проводять випробування нових концепцій культивування робінії звичайної для енергетичного використання деревини. Розробляють шляхи мобілізації раніше невикористаних, але стабільно доступних запасів деревини робінії відповідно до "Національного плану дій щодо біомаси для Німеччини" (2009). Перевагу надають економічно обґрунтованому поводженню з наявними лісовими культурами робінії на малопродуктивних і рекультивованих землях. Встановлено придатність робінії звичайної для вирощування з метою енергетичного використання на малопродуктивних землях із невеликою кількістю опадів. Оцінено потенціал біомаси робінії звичайної у Бранденбурзі, який можна мобілізувати вирощуванням робінії в короткому плантаційному циклі. Інтенсивність росту робінії звичайної була високою вже в перший рік вирощування. Дослідження підтверджують важливість властивостей ґрунту, зокрема води, доступної рослинам, аерації ґрунту та глибини кореневмісного шару для продуктивного росту й розвитку саджанців робінії звичайної. Висока інтенсивність коренепаросткового відтворення робінії є сприятливою для її вирощування з енергетичною метою. Застосування відповідної технології лісозаготівлі для невеликих площ та невеликий річний приріст за діаметром основи робінієвого пагона (на висоті зрізання приблизно 5 см) ускладнюють технологічний процес. Для його оптимізації потрібні короткі транспортні маршрути до споживача та можливості сушіння деревини. Висока щільність деревини робінії зумовлює високу теплоту згоряння її тріски. Робінія звичайна на малопродуктивних землях в умовах низької кількості опадів має високий приріст біомаси у перші п'ять років.The results of model projects on breeding fast-growing tree species for the production of renewable raw materials in a short cycle in forest plantations and on lands contaminated after the mining of brown coal in Eastern Germany are analyzed. Particular attention was paid to black locust. It is recommended to be grown on unproductive and contaminated lands, and not at the expense of the area of the native deciduous trees. New concepts for cultivating black locust for energy and material use of wood were tested in nine trial plots in Brandenburg (Eastern Germany). The ways to mobilize previously unused but available stable stocks of robinia wood are being developed in accordance with the National Biomass Action Plan for Germany (2009). Preference was given to the economically justified treatment of existing hard-to-reach forest crops of black locust on unproductive and contaminated lands. The suitability of black locust for cultivation for energy use in unproductive places with low rainfall has been established. The biomass potential of black locust in Brandenburg, which can be mobilized by growing black locust in a short plantation cycle, has been assessed. The growth rate of black locust was found to be high in the first year of cultivation. The studies conducted confirm the importance of soil properties, in particular water available to plants, soil aeration and the depth of the root layer for productive growth and development of black locust seedlings. The high intensity of black locust root reproduction is favourable for growing its forest crops for energy purposes. The application of appropriate logging technology for small areas and a small annual increase by the diameter of the base of the black locust shoot (at a cutting height of about 5 cm) complicates the technological process. Its optimization requires short transport routes to the consumer and the ability to dry wood. High density of black locust wood causes the high heat of the combustion of its chips. Black locust on low-yielding lands with low rainfall has a high biomass increase in the first five years of growth
Удосконалення методу синтезу та розроблення імітаційної моделі завадостійкого кодування
Get PDFNoise immunity is one of the most important characteristics of modern data reception/transmission systems. Improving noise immunity at fixed data reception/transmission speeds is an urgent problem, for example, for drone control. The studied code sequences allow increasing the power of the obtained sequences due to the use of mirror noise-resistant code sequences. Increasing the noise immunity of data transmission is achieved by increasing the length and power of the noise-tolerant code sequence used to transmit a single message. The advantages of these sequences, such as high noise immunity in relation to high-band narrowband noise, the possibility of dividing subscribers by code, transmission secrecy, high resistance to multipath, high resolution in navigation measurements will be widely used in communication and geolocation systems. The method for synthesizing noise-tolerant code sequences using ideal ring bundles is improved. The method for quick finding such noise-tolerant code sequences that are able to find and correct errors to the greatest extent depending on the length of the obtained code sequence is also improved. The algorithm for fast finding of such noise-tolerant code sequences, which are able to find and correct errors to the greatest extent depending on the length of the obtained code sequence, is implemented. A simulation model of noise-tolerant coding using ideal ring bundles is developed. The software implementation of the simulation model of noise-tolerant coding for finding and correcting errors in the obtained noise-tolerant code sequences is performed. The proposed noise-tolerant code sequences have practical value, as the resulting code sequence allows us to easily and quickly find up to 50 % and correct up to 25 % of distorted characters from the length of the noise-tolerant code sequence.Завадостійкість є однією з найважливіших характеристик сучасних систем прийому/передачі даних. Підвищення завадостійкості при фіксованих швидкостях прийому/передачі даних є актуальною проблемою, наприклад, для керування безпілотниками. Досліджені кодові послідовності дають змогу збільшити потужність отриманих послідовностей завдяки використанню дзеркальних завадостійких кодових послідовностей. Підвищення завадостійкості передачі даних досягається за рахунок збільшення довжини та потужності завадостійкої кодової послідовності, яка використовується для передачі одного повідомлення. Переваги цих послідовностей, такі як висока завадостійкість відповідно до вузькосмугових завад великої потужності, можливість поділу абонентів за кодовою ознакою, скритність передачі, висока стійкість до багатопроменевого поширення, висока роздільна здатність при навігаційних вимірах матимуть широке практичне використання у системах зв'язку та геолокації. Вдосконалено метод синтезу завадостійких кодових послідовностей з використанням ідеальних кільцевих в'язанок. Удосконалено метод для швидкого знаходження таких завадостійких кодових послідовностей, які здатні в найбільшому обсязі знаходити і виправляти помилки відповідно до довжини отриманої кодової послідовності. Реалізовано алгоритм для швидкого знаходження таких завадостійких кодових послідовностей, які здатні в найбільшому обсязі знаходити і виправляти помилки відповідно до довжини отриманої кодової послідовності. Розроблено імітаційну модель завадостійкого кодування з використанням ідеальних кільцевих в'язанок. Здійснено програмну реалізація імітаційної моделі завадостійкого кодування щодо знаходження та виправлення помилок в отриманих завадостійких кодових послідовностей. Запропоновані завадостійкі кодові послідовності мають практичну цінність, оскільки за допомогою отриманої кодової послідовності досить просто та швидко знаходити до 50 % та виправляти до 25 % спотворених символів від довжини завадостійкої кодової послідовності
Топінг як явище в Українських реаліях: очевидні помилки під час його виконання та їх шкідливі наслідки для зелених насаджень
Get PDFThe issue of green plantings pruning is now fully covered in the scientific literature, but scientific data on research of topping as a method of pruning and related problems are currently insufficient. The topic of pruning of non-fruiting green plantations in the settlements of Ukraine is covered the most fully in the scientific work "Landscaping of settlements" by V.P. Kucheriavyi, where the author distinguishes three types of pruning: shaping pruning, sanitation pruning and regenerative pruning. This is indicated in the regulatory act "Regulations for the Maintenance of Green Plantations in the Settlements of Ukraine", order № 105 of the Ministry of Construction, Architecture and Public Housing and Utilities of Ukraine as of April 10, 2006. Nowadays this is the only document in Ukrainian legislation that most fully regulates the green plantation treatment in the cities. According to the Regulations of Green Plantations Keeping, item 9.1.11.1, the shaping pruning of trees is carried out in row and alley plantings for the purpose of preservation of a natural or artificial form of plants, uniform arrangement of main branches in space. Topping is not a viable practice to reduce the size of the tree, it significantly worsens the condition of the trees and leads to risks in future. In Western literature, topping is also called indiscriminate pruning of tree branches to lateral branches, not large enough to take over the function of a main branch. In Ukrainian realities, topping, which is often called crowning, implies that all branches of the crown and the upper part of the trunk have been cut. There is no "transfer to the lower lateral branch", because no lateral branch is usually left by the pruning performers. At the same time, it is not normalized in any way which part of the trunk will be cut down, so there are often situations when after pruning only 2-3-meter stump remains instead of the tree. As a justification for such pruning, its performers provide a quote from the Regulations of Green Plantations Keeping, item 9.1.11.3, that "regeneration can be done by sawing tree trunks to the stump". So, considering the peculiarities of green plantations pruning, analyzing the information obtained from long-term observations on the process of pruning trees, their subsequent condition after pruning, topping is a harmful practice of destroying tree crowns by indiscriminate sawing of all main branches to the cuttings which are too short to restore. Thus, topping as a type of pruning causes significant damage to trees.Встановлено, що останнім часом під час обрізування дерев у населених пунктах широко застосовують такий метод, як топінг, за якого у дерев спилюють усі скелетні гілки і залишають один стовбур, позбавлений усієї крони. Згідно з Міжнародною асоціацією арбористів, топінг – це шкідлива практика знищення крони дерев шляхом невибіркового спилу всіх скелетних гілок до занадто коротких для відновлення. Топінг не є життєздатною практикою зменшення розмірів дерева, істотно погіршує стан дерев і призводить до ризиків у майбутньому. Також у західній літературі топінгом називають невибіркове обрізування гілок дерев до бокових гілок, недостатньо великих, щоб перейняти на себе функцію скелетної гілки. В українських же реаліях топінг, який частіше називають кронуванням, передбачає, що в дерева зрізують всі гілки крони і верхню частину стовбура. Ні про яке "переведення на нижню бічну гілку" не йдеться, тому що жодної бічної гілки виконавці обрізування зазвичай не залишають. Видалення всіх гілок крони заборонено українським законодавством, зокрема, дерево із втратою понад як 50 % крони вважають пошкодженим до ступеня припинення росту. Незважаючи на це, такий метод обрізування набуває щораз більшої популярності в багатьох населених пунктах України. Однією з поширених причин є низька кваліфікація працівників комунального зеленого господарства, які зазвичай не мають фахової освіти і не ознайомлені про шкоду застосування топінгу як методу обрізування. Масове всихання зелених насаджень після застосування такого методу стає серйозною проблемою як для місцевої влади населеного пункту, так і для його мешканців. Всихаючі дерева, пошкоджені до ступеня припинення росту, часто стають аварійно небезпечними і несуть загрозу мешканцям. Ще одним з мінусів є хаотичний розвиток обростаючих пагонів після обрізування (якщо не виконувати їх прорідження), ураження стовбурів дерев патогенними грибами і мікроорганізмами, вигнивання середини стовбурів та відламування вже досить великих обростаючих пагонів, і, як наслідок, рання загибель дерева. Правильне проведення обрізування зелених насаджень відповідно до норм і вимог українського законодавства та зі знанням елементарних правил обрізування дерев різних порід дає змогу зберегти зелені насадження, зробити їх естетично привабливими і при цьому вирішити проблемну ситуацію (наприклад, видалити аварійні гілки чи гілки під електромережами тощо)
Диференційований підхід до використання кам'янистих садів у різних категоріях міських зелених насаджень та на Наддніпрянських схилах міста Києва
Get PDFOn the basis of the literature and the results of the field survey, the present state of Kyiv's rocky gardens was investigated as a promising trend in landscape gardening. The ecological features of the potential locations of the rocky gardens and the Dnieper slopes are analyzed based on existing data. Features of types of rocky gardens in an urban environment are evaluated. The categories of green spaces are defined, namely: public, memorial parks, adjoining territories, sports, children's, exhibition parks, forest parks, hydroparks and meadow parks, resort parks, as well as gardens and didactic parks (botanical, zoological, ethnographic). The recommendations and variants of construction of rock compositions in plantations of different functional purpose are given: rocky garden on flat terrain, terraced rocky garden, Japanese garden, rockery, rockery with ferns, rocky mixborder, gravel garden, miniature rockeries flowerbed, rocky ridge, rock garden. A comparative analysis of existing types of rocky gardens, methods and approaches for their use in different categories of urban green spaces, as well as on the Dnieper slopes. It is established that with skillful selection of woody and herbaceous plants, the first flowering in the rocky gardens can be observed as early as April, and the latter even in September-October, so they are quite promising for improving the condition of parks, squares, streets, slopes of Kyiv. It has been found that when using different types of rocky gardens in certain categories of plantations or slopes, it is necessary to approach them differentially, based on their environmental, landscape and aesthetic features. The peculiarities of the use of rocky gardens on the right-bank slopes of Kyiv, which cover a rather large natural and park area, are offered. It has been found that it is advisable to create terraced rocky gardens on inclined slope and strongly inclined slope, and a gravel garden and a miniature rock garden on aslope. In this way, the creation of rocky gardens on the slopes will enhance biodiversity and restore scenic landscapes. The results of the research will be used for practical activities of students of the specialty 206 "Landscaping" and researchers.На основі літературних даних та результатів натурного обстеження досліджено сучасний стан кам'янистих садів Києва як перспективного напряму в садово-парковому будівництві. Проаналізовано екологічні особливості потенціальних місць розташування кам'янистих садів та наддніпрянських схилів за наявними даними. Оцінено особливості типів кам'янистих садів в урбанізованому середовищі. Запропоновано способи використання різних типів кам'янистих садів у міських умовах. Наведено рекомендації та варіанти побудови кам'янистих композицій у насадженнях різного функціонального призначення: кам'янистий сад на плоскому рельєфі, терасований кам'янистий сад, японський сад, рокарій, рокарій із папоротями, кам'янистий міксбордер, гравійний сад, мініатюрний рокарій, припіднята клумба, кам'яниста рабатка, альпінарій. Виконано порівняльний аналіз наявних типів кам'янистих садів, методів та підходів за їх використання в різних категоріях міських зелених насаджень, а також на наддніпрянських схилах. Встановлено, що в разі вмілого підбору деревних і трав'яних рослин перше квітування в кам'янистих садах можна спостерігати вже в квітні, а останнє – навіть у вересні-жовтні, тому вони є досить перспективними для покращення стану парків, скверів, вулиць, схилів Києва. Результати досліджень будуть використані для практичної діяльності студентів спеціальності 206 "Садово-паркове господарство" та наукових працівників
Динаміка різноманіття трав'яно-чагарничкового ярусу після суцільних рубань дубових лісів природного походження та створення культур дуба у вологих сугрудах Житомирського Полісся
Get PDFExperimental plots in wet hornbeam-oak-pine sugrud were established by standard methodology in Zhytomyr RMFHR, State Enterprise "Lugynske Forest Range", Dyvlyn forestry and State Enterprise "Baranivske Forest Hunting Range", Baranivske forestry. For each age category of phytocenoses/plant community (1 year old, 2 years old, 3 years old; 7, 10, 20, 40, 60, 80, 90, 100, 120 years old) were established 3 experimental plots – in total 36. Geobatanic relevés were performed on generally accepted technique. Species composition and projective cover of each species was noted, and for community as a whole – presence of layer and sinusial structure. For evaluation of floristic similarity of cenoses of different age index of Sjorensen-Chekanovsky was used. Obtained results showed that after conducting of clear-cuttings in oak forests of wet sugruds during 1-3 years dynamic plant communities form, with residuals of typical forest species and significant participation of heliophilous ruderal and meadow species. During this period index of floristic similarity of these dynamic plant communities with all age categories of cenoses after crowns closing is low – 0,31-0,48. After closing of crowns of young tree canopy (after 10 years) floristic composition and cenotic structure of phytocenoses gradually recover, and in oak cultures after 40 years parameters of species diversity are similar for those, which are character for initial subclimax cenoses. Starting from 10 years old high similarity of floristic composition of grass – dwarf-shrub layer is observed in oak cultures with all age categories of cenoses after crowns closing. Сorresponding values of index of Sjorensen-Chekanovsky were in diapason 0,51-0,86). Cenotic structure of forest phytocenoses (layers, sinusial) restores only in 30-years old cenoses. It was found that in 40-years old oak cultures populations of plant species inlisted to the Red Data Book of Ukraine restore – Liluim martagon L., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Neottia nidus avis (L.) Rich. etc. Presented data allow us to conclude that modern reforestation practice after conducting of clear-cuttings of the main use in oak forests in wet sugruds following by creation of forest oak cultures accompanying of young tree undergrowth contributes to satisfactory restoration of forest cenoses similar on floristic composition and cenotic structure to subclimax ones. (Floristic composition and species similarity of grass – dwarf-shrub layer of plant communities/phytocenoses of different age were studied on the places of clear cuttings of subclimax oak forests of natural origin and creation of oak cultures on fellings (Zhytomyr RMFHR, State Enterprise "Luhynske Forest Range", Dyvlyn forestry; State Enterprise "Baranivske Forest Hunting Range", Baranivske forestry). Geobatanic relevés were performed on 36 experimental plots (age categories: 1 year, 2 years, 3 years; 7, 10, 20-120 years), and species similarity among these groups was calculated by index of Sjorensen-Chekanovsky. It was found that on the places of fellings during 1-3 years dynamic plant communities form with residuals of typical forest species and significant participation of heliophilous ruderal and meadow species. After closing of crowns of young tree canopy (after 10 years) floristic composition and cenotic structure of phytocenoses gradually recover, and in oak cultures after 40 years parameters of species diversity are similar for those, which are character for initial subclimax oak cenoses. Starting from 10 years old high similarity of floristic composition of grass – dwarf-shrub layer is observed in oak cultures with all age categories of cenoses after crowns closing. Сorresponding values of index of Sjorensen-Chekanovsky were in diapason 0,51-0,86). Floristic similarity of cenoses after crowns closing with dynamic plant communities on initial age groups is low. It was shown that cenotic structure of forest phytocenoses (layers, sinusial) restores only after its age of 30 years).Досліджено флористичний склад та видову подібність трав'яно-чагарничкового ярусу рослинних угруповань / фітоценозів різного віку на місці суцільно-лісосічних рубань субклімаксових дубових лісів природного походження та створення культур дуба на зрубах (Житомирське ОУЛМГ, ДП "Лугинське ЛГ", Дивлинське лісництво, ДП "Баранівське ЛМГ", Баранівське лісництво). На 36 ділянках виконано геоботанічні описи (вікові категорії: 1 рік, 2 роки, 3 роки; 7, 10, 20-120 років) та визначено видову подібність трав'яно-чагарничкового ярусу цих груп за індексом Сьоренсена-Чекановського. Виявлено, що на місці зрубів упродовж 1-3 років формуються динамічні рослинні угруповання зі залишками лісових видів та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану (після 10 років) флористичний склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються, і в лісових культурах дуба звичайного після 40 років параметри видового різноманіття є подібними до таких, характерних для вихідних субклімаксових ценозів. Починаючи з 10 років (періоду змикання крон), спостерігається висока видова подібність флористичного складу трав'яно-чагарничкового ярусу культур дуба з усіма віковими категоріями ценозів після змикання крон деревостану. Флористична подібність ценозів після періоду змикання з динамічними рослинними угрупованнями перших вікових груп є низькою. Ценотична будова лісових фітоценозів (ярусна, синузіальна) відновлюється після 30 років
Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі
Get PDFThe peculiarities of the development of green belts within the urban ecosystems have been revealed. Additionally, the study unveiled the species' and spatial composition of the forest and park plantations at Lviv. The study also investigated and generalized the phytocenotic features of urban plantations, as well as their visual and aesthetic qualities. Furthermore, the results uncovered that urbanization processes led to the formation of new plant associations in the forest and park plantations of Lviv and the emergence introduced tree species within phytocoenoses. Additionally, there is a direct relation between the species diversity of grassland coverage of forests and parks that correlates with topographic, microclimatic, and soil conditions of the terrain, as well as species composition of tree community and its canopy. Moreover, the study focused on the analysis of microclimatic characteristics of the forest park and park plantations' phytocoenoses. Quite interestingly, the brightest microclimatic specifics of the forest park and park phytocoenoses are present in the tree communities with the superiority of Carpinus betulus L., Аcer hlatanoides L., Quercus rubra Du Roi, Acer pseudoplatanus L. and Quercus robur L. Three groups of plant associations were distinguished, according to the peculiarities of the microclimatic indicators of the forest park and park phytocoenoses and open space: temperature and humidity differences – "cold-humid," "moderate" and "warm-dry"; wind mode – "comfortable," "average comfort," "uncomfortable"; illumination of the soil surface – "dark," "medium light," and "light". Even more, phytocoenoses of the "warm-dry" group is warmer where Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. and Acer negundo L. are dominant. Projective grass coverage is completely absent or does not exceed 5 % among the "dark" plant associations and 95-100 % in "light" phytocoenoses. According to the distinguished climatopes, the plant associations are characterized on the scale of the aesthetic value as well as sanitary and hygiene conditions. Finally, the article highlights the importance of restoration of the phytocenotic structure of forest parks and park plantations in the optimization of green areas within urban ecosystems.Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і паркових зон безпосередньо залежить від топографічних, мікрокліматичних і ґрунтових умов місцевості, а також від видового складу деревного намету та його зімкнутості. Проаналізовано мікрокліматичні характеристики різних за видовим складом фітоценозів лісопаркових і паркових насаджень. З'ясовано, що найбільш контрастними показниками мікрокліматичних особливостей лісопаркових і паркових фітоценозів, порівняно із показниками відкритого простору, характеризуються насадження із щільним наметом з перевагою у складі Carpinus betulus L., Quercus rubra Du Roi, Аcer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. та Quercus robur L. За особливостями мікрокліматичних показників у лісопаркових і паркових фітоценозах та відкритого простору виділено три групи рослинних асоціацій: за різницею температур і вологістю повітря – "холодні-вологі", "помірні" та "теплі-сухі"; за вітровим режимом – "комфортні", "середнього комфорту" та "некомфортні"; за освітленістю надґрунтової поверхні: "темні", "середньої освітленості" та "світлі". Встановлено, що більш прогрітим є верхній шар ґрунтового покриву у фітоценозах "теплого-сухого" угруповання з перевагою у складі Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. та Аcer negundo L. Визначено, що проективне трав'яне вкриття у рослинних асоціаціях, віднесених до груп "темних", або зовсім відсутнє, або не перевищує 5 %, а у "світлих" фітоценозах становить 95-100 %. Видове фіторізноманіття у "світлих" і "теплих-сухих" фітоценозах є вищим порівно із фітоценозами "середньої освітленості" і "помірних", а природне поновлення деревних видів у "темних" і "холодних-вологих" рослинних угрупованнях зазвичай відсутнє. Охарактеризовано групи рослинних асоціацій за шкалою естетичної цінності та санітарно-гігієнічними умовами згідно з виділеними кліматопами. Висвітлено значення відновлення фітоценотичної структури лісопаркових і паркових насаджень в оптимізації зелених зон урбанізованих екосистем