Scientific Bulletin of UNFU (Ukrainian National Forestry University)
Not a member yet
2661 research outputs found
Sort by
Пилозахисна функція живоплотів на прикладі урбоекосистем Чернівецької області
Get PDFIntensive processes of urbanization contribute to a significant deterioration of the environment, its pollution by harmful and toxic substances, and also complicating the living conditions of residents. An effective way to improve the environment is the creation of green spaces for various purposes, such as a dust protective barrier in particular. Hedges are integral elements of urban and suburban landscaping which make a significant contribution to both the aestheticization of the environment and the solution of its environmental problems. The dust-retaining capacity of hedges formed from the most common species of woody plants was studied: white dogwood (Cornus alba (L.) Opiz.), European hornbeam (Carpinus betulus L.) and common ninebark (Physocarpus opulifolia L.), which grow in parks, garden squares, along remote low-traffic village streets and in the rough conditions of anthropogenic impact – along the main streets of Chernivtsi. By means of conditional control (EPhB I), a hedge created for experiments was chosen in close to natural household plot conditions in the urban-type settlement of Berehomet. The accumulation of dust on leaves was determined by weighing dirty and clean leaves of 10 selected samples at each level from 20 to 200 cm above the ground in 3-5 times of repeatability. The investigated hedges belong to typical mean height hedges, these are single-row hedges 0.6 to 1.5 m in width and are characterized by good quality condition. Comparative analysis of dust accumulation on the leaves of the studied hedges showed that its amount naturally increased in parallel with the deterioration of environmental conditions from I to IV EPhB. Under conditions of the least urbogenic influence, the studied hedges retain from 0.0001 to 0.00017 mg/cm2 of dust, and the amount of dust accumulated on their leaves along the city streets with heavy traffic increases by 3.1-4.3 times. A high level of dust sedimentation on leaves of all the studied species was found, this is especially true for Carpinus betulus, since the species has a complex texture of the leaf surface. The increase in the amount of dust on the phytomass of hedges is noticed to be influenced by the type of ground cover adjacent to the planting. Some recommendations have been developed regarding the species composition of hedges that are promising in terms of dust retention and technological methods for improving their functional ability and quality condition. The expediency of wider introduction of hedges into the greening system of settlements as indicators of technogenic pollution and a powerful dust barrier has been substantiated.Зелені насадження сучасних урбанізованих територій виконують важливі середовищетвірні та середовищезахисні функції, серед яких можна виділити їх пилозахисну здатність. Живоплоти, як невід'ємні елементи міського і позаміського озеленення, роблять свій вагомий внесок не тільки в естетизацію середовища, але й у вирішення його екологічних проблем. Досліджено пилозатримувальну здатність живих огорож, сформованих з найпоширеніших для них видів деревних рослин: свидини білої (Cornus alba (L.) Opiz.), граба звичайного (Carpinus betulus L.) та пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolia L.), що ростуть на території міст і селищ Чернівецької області під дією різного антропогенного навантаження. За результатами порівняльного аналізу акумулювання пилу на листках досліджуваних живоплотів з'ясовано, що його кількість закономірно збільшується паралельно до погіршення екологічних умов від І до IV ЕФП. Встановлено, що за умов найменшого урбогенного впливу досліджені живоплоти осаджують від 0,0001 до 0,00017 мг/см2 пилу, а на їх листках вздовж завантажених транспортом міських вулиць кількість пилу збільшується у 3,1-4,3 раза. Виявлено високий рівень седиментації пилу на листкових пластинках усіх досліджуваних видів, особливо Carpinus betulus, оскільки вид має складну фактуру поверхні листкової пластинки. Зауважено, що кількість пилу на фітомасі живоплотів залежить від типу прилеглого до насадження надґрунтового вкриття. Запропоновано асортимент газостійких видів для формування живоплотів у цьому регіоні з найкращим пилозатримувальним ефектом. Розроблено практичні рекомендації з покращення функціональної здатності живих огорож, основними з яких для 25 % дослідних живоплотів є оновлення, для 67 % – доповнення у місцях втрати структурних одиниць, здебільшого – формувальні та санітарні обрізування. Узагальнено доцільність ширшого запровадження живоплотів у систему озеленення населених пунктів як індикаторів техногенного забруднення і потужного пилового бар'єру
Проєкт благоустрою та озеленення внутрішньо-квартальної території у місті Запоріжжя
Get PDFLandscaping is an important measure to give the old adjacent territory an attractive aesthetic and ecological condition. In particular, the new improvement of the yard of an apartment building is important from the point of view of the convenience of the location of the necessary infrastructure facilities, which were not taken into account during the construction of the house. This may require work on the terrain and landscape and the construction of small architectural structures. The address of 22 Hudymenko Street (Heroes of the 93rd Brigade Street), Zaporizhzya needs some changes both in terms of construction work and landscaping. The plot is located in Khortytskyi district and is a rectangle. The area of the object is 13125 m2. It is surrounded on all sides by nine-storey residential buildings and is limited on all sides by a carriageway. During the day the area is well lit, but the light from the lanterns is not enough in the dark. This area is quite crowded both early in the morning and late in the evening because there is a school and a kindergarten nearby. The developed project of improvement and landscaping of this inner-quarter territory will facilitate significantly the appearance of this object. The inventory was used to establish such indicators as the balance of the territory, species composition of trees and shrubs, their number, condition and features, and also the condition of the lawn, respectively, it helped change the appearance of landscaping and make it much easier to use. It is planned to plant several compositions, the range of which will include conifers and shrubs, evergreens, deciduous shrubs, perennials and ground cover plants. A small hedge of evergreen perennial shrubs planted in the shape of an unfinished rectangle has been designed on the territory surrounding the trade of SAF.Важливим заходом, що дає змогу надати старій прибудинковій території привабливого естетичного та екологічного стану, є її озеленення. Зокрема, новий благоустрій двору багатоквартирного будинку є важливим з погляду зручності розташування необхідних об'єктів інфраструктури, які не враховувались під час будівництва будинку. Для цього може знадобитися робота над рельєфом і ландшафтом та зведення малих архітектурних споруд. Територія розташована за адресою вул. Гудименко, 22 (вул. Героїв 93-ї бригади), міста Запоріжжя та потребує певних змін як з погляду будівельних робіт, так і з ландшафтного дизайну. Ділянка розташована у Хортицькому районі у формі прямокутника. Площа об'єкта – 13125 м2. З усіх боків оточена житловими дев'ятиповерховими будинками та обмежена проїзною дорогою. Упродовж дня ділянка добре освітлюється, але світла від ліхтарів недостатньо у темну пору доби. Ця територія досить людна як рано, так і ввечері, тому що поряд розміщені школа та дитячий садок. Розроблений проєкт благоустрою та озеленення внутрішньо-квартальної території значно покращить вигляд цього об'єкта. За допомогою інвентаризації встановлено такі показники, як: баланс території, видовий та породний склад дерев і чагарників, їх кількість, стан і особливості, стан газону. Відповідно зміна зовнішнього вигляду об'єкта озеленення зробить його набагато зручнішим у користуванні. Заплановано висадити декілька композицій, в асортимент яких будуть входити хвойні дерева та чагарники, вічнозеленi, листопаднi кущi, багаторiчнi та ґрунтопокривні рослини. Запроєктовано невеликий живопліт з вічнозелених багаторічних кущів, посаджених у формі незавершеного прямокутника, на території, яка оточує торгівельний МАФ
Формування соснового деревостану із збереженого підросту після рубки головного користування
Get PDFThe literature review indicates the ambiguity of the obtained results on the problem of restoration of pine stands by natural regeneration, which, in turn, indicates the importance of the research for developing a scientific basis for stand restoration after clear-cutting with application of harvesting equipment. The research was performed on a stationary experiment laid in 1988 in a mature pine stand with a sufficient amount (22.000 pieces×ha-1) of young growth of the main species. In half of the experimental plot, clear-cutting was carried out using felling machines through narrow forest rides. The second part of the plot was developed by the traditional method followed by the creation of Scots pine crops on it. Trial plots were laid out within each of the sections in accordance with generally accepted methods in silviculture, forestry and forest assessment. Stand age in the experimental sections is as follows: forest crops (control) – 28 years, in the sections with the preservation of young growth – 33 years. There is no difference in completeness and productivity index in pine stands. It was found that in the variant with the preservation of pine young growth, the cross-sectional area is greater by 5.6 %, the volume of one tree – by 32.8 %, the average diameter – by 14.0 %, the average height – by 18.0 %, and wood stock – by 19.6 %. Data on the distribution of trees by degrees of thickness indicates that intensive processes of intraspecific competition and differentiation of trees by Kraft classes take place in the stand variant with the creation of crops, although these processes are found to be less active in the stand variant with the preservation of young growth. Most healthy trees occur in the variant with the preservation of young growth, where their share is 9 %, and fresh and old snag in the variant with the creation of pine crops accounts for 12 %. According to the sanitary condition index, these stands are severely weakened. Considering the distribution of trees by quality categories, firewood is predominant in these stands. Carrying out felling with the use of young growth conservation technologies enables speeding up the recovery period of forest plants more than by creating forest crops (for 5-year period).Дослідження проведено на стаціонарному досліді, який закладено у 1988 р. у стиглому сосновому насаджені з достатньою кількістю (22000 шт.·га-1) підросту головної породи. На половині дослідної ділянки здійснено суцільну рубку головного користування з використанням валильних машин способом вузьких пасік. Другу частину ділянки розробляли традиційним методом з наступним створенням на ній культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Виявлено, що проведення суцільних рубок головного користування з використанням валильних машин способом вузько пасічної заготівлі деревини дає змогу зберегти достатню кількість підросту сосни звичайної для формування продуктивного деревостану. Застосування подібних технологій сприяє також прискорити термін відновлення лісових насаджень, ніж це відбувається способом створення лісових культур (на 5 років). Встановлено, що деревостан, що сформувався з підросту сосни звичайної, має кращі характеристики, ніж лісові культури, створені після вирубування стиглого деревостану: середній діаметр – на 14 %, середню висоту – на 18 %. Водночас, враховуючи різницю між віком штучних і відновлених з підросту деревостанів – 5 років, можна стверджувати, що відзначені відмінності значно менші. Відмінності у рості насаджень виявлено і під час аналізу розподілу дерев за категоріями санітарного стану, якістю та класами Крафта. Так, основна частка дерев належить до ІІІ-ІV категорій санітарного стану: 65 % – у варіанті із збереженням підросту та 49 % – у варіанті зі створенням соснових культур
Прогнозування дефектів у програмному забезпеченні алгоритмами глибинного навчання CNN та RNN
Get PDFThe paper is devoted to the study of the software defect prediction process using deep learning algorithms. This process consists of several main steps: dataset search and preparation, parsing source code into abstract syntactic tree, tree traversal and tokens mapping, handling class imbalance, building and training neural networks. During the analysis of research papers we found that the application of the software defect prediction could facilitate the defects searching and prioritize testing efforts. However, machine learning algorithms, demonstrated in the recent studies, are not effective enough, showing an unstable accuracy ranging from 40 % to 60 %. The study has discovered that the application of deep learning algorithms gives more accurate results than the other machine learning algorithms. In particular, the state-of-the-art versions of the CNN and RNN are on average 12-30 % more accurate than traditional algorithms such as decision tree, logistic regression, naive Bayesian classifier, and random forest. However, the results still remain two variants for the various software projects. In order to reduce the variance and increase prediction accuracy, the study proposed improvements on the step of building and training neural networks. Namely, we proposed an improved model for software defect prediction based on the combination of state-of-the-art deep learning algorithms CNN and RNN together with binary classifier logistic regression. In order to correctly evaluate the accuracy of the proposed model, CNN and RNN based models were also built and trained. Training of each of the models was conducted on a dataset of 50,000 source code files obtained from 13 java projects. Experimental results showed that the CNN+RNN model gave on average 10-9 % higher accuracy than RNN and 2 % higher accuracy than CNN. The accuracy results by each of the analysed software projects showed that in 11 out of 13 software projects the CNN + RNN model gives no less accuracy than CNN or RNN.Досліджено процес прогнозування дефектів у програмному забезпеченні (ПЗ) з використанням алгоритмів глибинного навчання. Показано, що цей процес складається з декількох основних етапів: пошук та підготовка даних, побудова абстрактного синтаксичного дерева (АСД), обхід дерева та кодування значень вершин у цілі числа, збалансування даних, побудова та навчання нейронної мережі. З'ясовано, що застосування цього процесу прогнозування дефектів у ПЗ може пришвидшити та полегшити пошук дефектів та відповідно знизити вартість їх виправлення. Встановлено, що передові алгоритми машинного навчання, які на цей момент використовуються на етапі побудови та навчання нейронної мережі, досі є недостатньо ефективними, щоб можна було застосовувати прогнозування дефектів у комерції, демонструючи нестабільну точність 40-60 %. За результатами досліджень встановлено, що застосування алгоритмів глибинного навчання дає точніші результати, ніж інші алгоритми машинного навчання. Для зниження дисперсії та підвищення середньої точності прогнозування запропоновано новий метод прогнозування дефектів у ПЗ на підставі поєднання двох останніх модифікацій алгоритмів глибинного навчання CNN та RNN за допомогою бінарного класифікатора логістична регресія. Проведено навчання нейронної мережі на наборі даних розміром 50 000 файлів вихідного коду, отриманих з 13-ти проєктів мовою Java. За результатами досліджень виявлено, що метод CNN+RNN в середньому дає на 10-9 % вищу точність, ніж RNN та на 2 % вищу точність, ніж CNN, що доводить доцільність використання поєднання алгоритмів глибинного навчання у задачі прогнозування дефектів. Проаналізовано точність методу CNN+RNN по кожному з ПЗ проектів з набору даних, унаслідок чого виявлено, що для 11-ти з 13-ти проєктів поєднання CNN+RNN дає не меншу точність, ніж окремо взяті CNN та RNN
Особливості формування клімату Північно-Західного Поділля та їх вплив на ведення лісового господарства в регіоні
Get PDFThe dynamics and regularities of changes in the main climatic characteristics over a 40-year period in the North-Western Podillya forestry district of the Western Ukrainian forest-steppe forestry district are presented. In recent decades, the average annual and average monthly air temperature and precipitation during the growing season have been growing rapidly, relative humidity has been declining, and there is a sharp increase in the volume of sanitary (selective and continuous) and reforestation. Climate change is significantly associated with certain threats such as winds, fires, snowstorms, outbreaks of pathogens and pests and also negative consequences for forestry, in particular changes in productivity and resilience of forests, and increasing deforestation. Such global generalizing conclusions are based on numerous research findings in various regions and natural areas. The tendency to increase the air temperature and precipitation in the studied region is revealed. The amount of precipitation here increased from 597.4 mm (at the norm of 551.0 mm) to 868.8 mm, the average annual air temperature ranges from 7.3 ºС to 8.9 ºС. Over the last decade the amount of precipitation during the growing season has increased from 488.3 mm to 579.7 mm with an average long-term norm for the same period of 391 mm. The increase during the entire research period in the amount of precipitation from 597.4 mm in 1981-1990 years to 675.1 mm in 2001-2010 years did not affect the dynamics of temperature. The research has also found that humidity has been declining in North-Western Podillya for the past 40 years. The average annual relative humidity increased only during 1981-2000 years – from 78.8 % to 79.2 %. During 2001-2020 years its value decreased to 76.4 %. The decrease in humidity during the growing season was especially noticeable – from 74.6 % in 1981-1990 years to 70.3 % in 2011-2020 years, which is 4.4 % less than the long-term norm. During the period 1981-2020 years the warmest and at the same time the driest growing season is characterized by the last decade, the average monthly air temperature during the growing season was 15.3 ºC, and the relative humidity was 70.3 %. It is revealed that due to climate change in forest stands there is a tendency to intensify pathological processes, increase the volume and intensity sanitary and health measures. The intensity of selective sanitary felling largely depends on the amount of precipitation and solar activity. The increase in the volume of continuous sanitary felling is associated with a decrease in humidity and precipitation.Наведено динаміку та проаналізовано закономірності змін основних кліматичних характеристик за 40-річний період в умовах Північно-західного Подільського лісогосподарського району Західноукраїнського лісостепового лісогосподарського округу. За останні десятиліття інтенсивно зростають середньорічна та середньомісячна за вегетаційний період температура повітря та кількість опадів, зменшується відносна вологість повітря, стрімко зростають обсяги санітарних (вибіркових і суцільних) та лісовідновних рубок. Із змінами клімату істотно пов'язані певні загрози (вітровали, пожежі, сніголами, вогнища збудників хвороб і шкідників) та негативні наслідки для лісового господарства (зміни продуктивності та стійкості лісостанів, зростання обсягів рубок лісу). В основі таких глобальних узагальнювальних висновків лежать численні результати досліджень у різноманітних регіонах і природних зонах. Виявлено тенденцію до зростання температури повітря та кількості опадів у досліджуваному регіоні. Кількість опадів тут зросла від 597,4 мм (за норми 551,0 мм) до 868,8 мм, середньорічна температура повітря − від 7,3 до 8,9 ºС. Упродовж останнього десятиліття кількість опадів за вегетаційний період зросла від 488,3 до 579,7 мм за середньої багаторічної норми за аналогічний період 391 мм. Зростання впродовж усього періоду досліджень кількості опадів від 597,4 мм у 1981-1990 рр. до 675,1 мм у 2001-2010 рр. на динаміці температури не позначилося. З'ясовано також, що впродовж останніх 40 років у Північно-західному Поділлі знижується вологість повітря. Середньорічна відносна вологість повітря зростала тільки впродовж 1981-2000 рр. − від 78,8 до 79,2 %. Упродовж 2001-2020 рр. її значення знизилось до 76,4 %. Особливо відчутним було зниження вологості повітря за вегетаційний період – від 74,6 % у 1981-1990 рр. до 70,3 % у 2011-2020 рр., що є на 4,4 % менше за багаторічну норму. За період 1981-2020 рр. найтеплішим і, водночас, найсухішим вегетаційним періодом характеризується останнє десятиліття, середньомісячна температура повітря у вегетаційний період якого становила 15,3ºС, а відносна вологість повітря – 70,3 %. Встановлено, що внаслідок змін клімату у лісостанах триває тенденція до посилення патологічних процесів, зростання обсягів та інтенсивності санітарно-оздоровчих заходів. Інтенсивність вибіркових санітарних рубок істотно залежить від кількості опадів та сонячної активності. Зростання обсягів суцільних санітарних рубок пов'язане зі зниженням вологості повітря та кількості опадів
Склад, екологічна структура та декоративність живоплотів в урбанізованому середовищі Чернівців
Get PDFThe issues of determining the species composition, ecological and spatial structure of hedges and their vitality in the urban environment deserve considerable attention in the context of sustainable development of urban areas. Therefore, these issues are relevant considering the need to create new, steady and sustainable green spaces and the formation of optimal landscape-spatial structure of urban ecosystems. The purpose of the research is to define the species composition, ecological, spatial and age structure, ornamental value and quality of hedges in green spaces of the urban environment of Chernivtsi. The study was carried out according to proven methods, in accordance with the objectives of a systematic approach to the analysis of hedge vegetation, their structure, quality and decoration. The conducted research has revealed that the dendroflora of hedges in Chernivtsi is characterized by insignificant species diversity, in particular 17 species of woody plants from 13 genera and 12 families. The landscaping of the city in public areas, as well as in public institutions and enterprises is mainly formed by hedges composed of boxwood evergreen (Buxus sempervirens L.), Eastern ninebark (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.), Siberian dogwood (Cornus alba (L.) Opiz.,), sriraea medium Schmidt. (Sriraea media Schmidt.), and spiraea Vanhouttei (Spiraea vanhouttei Zab.). The vast majority of the citys hedges are located in public areas (48.8 %) and are formed from one tree species – 98.3 %. Ecological structure is presented by the group of mesotrophic woody plants which are the most numerous in hedges in terms of soil substrate trophism – 70.5 %, and soil substrate moisture is characterized by the group of mesophytic woody plants – 70.6 %. In terms of spatial structure, the most common hedges in the city are single-row – 83.5 % and medium-height hedges – 63.6 %. The share of border hedges, composed mainly from spirea medium, boxwood evergreen and the Japanese barberry (Berberis thunbergii DC.), is insignificant and equils only 10.7 %. According to the age structure, the most common plantations in the city are 21-30-year-old hedges – 57.9 %, and hedges over 50 years old have not been detected at all. The highest assessment of ornamental value in the citys green spaces is characterized by hedges composed from the Japanese barberry, European privet (Ligustrum vulgare L.), mosk orange (Philadelphus coronarius L.), common snowberry (Symphoricarpos albus (L.) Blake), spirea Vanhouttei spirea medium, Siberian dogwood, bloody dogwood (Cornus sanguinea (L.) Opiz.) and evergreen boxwood. Considering quality, most hedges in Chernivtsis green spaces belong to the category of "good" constituting 43.0 %, but the share of hedges of "unsatisfactory" quality is quite significant and is 22.3 %. Adequate funding for the necessary agro-technical measures and effective garden and park activities will help improve the quality, decorative and aesthetic appeal of hedges, increase their resilience to adverse anthropogenic impacts in the urban environment.Наведено результати досліджень видового складу, просторової, екологічної та вікової структури живоплотів урбанізованого середовища Чернівців. Здійснено комплексне оцінювання якісного стану та декоративності живоплотів у міських зелених зонах та запропоновано заходи з покращення їх декоративності, якісного стану і функціональності. Встановлено, що для дендрофлори живоплотів Чернівців характерне незначне видове різноманіття, зокрема 17 видів деревних рослин із 13 родів та 12 родин. В озелененні міста на територіях загального користування, а також на територіях державних установ і підприємств переважно формують живі огорожі із самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.), пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.), свидини білої (Cornus alba (L.) Opiz.,), спіреї середньої (Sріraea media Schmidt.) та спіреї Вангутта (Spiraea vanhouttei Zab.). Переважна більшість живоплотів міста розміщена на територіях загального користування (48,8 %) та сформована із одного деревного виду – 98,3 %. За екологічною структурою найчисельнішою в живоплотах відносно трофності ґрунтового субстрату є група мезотрофних деревних рослин – 70,5 %, а відносно вологості ґрунтового субстрату – група мезофітних деревних рослин – 70,6 %. За просторовою структурою серед живих огорож міста найпоширенішими є однорядні – 83,5 % та середні за висотою живоплоти – 63,6 %. Частка бордюрних живоплотів, створених переважно із спіреї середньої, самшиту вічнозеленого та барбарису Тунберга (Berberis thunbergii DC.), є незначною та становить тільки 10,7 %. За віковою структурою в насадженнях міста найпоширенішими є 21-30-річні живоплоти – 57,9 %, а живих огорож віком понад 50 років не виявлено зовсім. Найвища оцінка декоративності у зелених зонах міста характерна для живоплотів, сформованих з барбарису Тунберга, бирючини звичайної (Ligustrum vulgare L.), садового жасмину звичайного (Philadelphus coronarius L.), сніжноягідника білого (Symphoricarpos albus (L.) Blake), спіреї середньої, спіреї Вангутта, свидини білої, свидини криваво-червоної (Cornus sanguinea (L.) Opiz.) та самшиту вічнозеленого. За якісним станом більшість живоплотів у зелених зонах Чернівців належать до категорії "добрих" – 43,0 %, однак частка живих огорож "незадовільного" якісного стану є досить значною та становить 22,3 %. Належне фінансування проведення необхідних агротехнічних заходів та ефективна садово-парково-господарська діяльність сприятимуть покращенню якісного стану, декоративності та естетичної привабливості живоплотів, підвищення їх стійкості до несприятливого антропогенного впливу в урбанізованому середовищі
Динаміка поширення процесу всихання у соснових деревостанах Східного Полісся
Get PDFIn recent years, the problem of dieback of pine stands, which occupy 66.4 % of the forest-covered lands of the region, has become more acute in Eastern Polissya of Ukraine. Pathological dieback of pine trees occurred in the apical type with a mass spread of Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827). The dynamics of the spread of dieback foci in pine stands was studied on the established forest pathological routes, which covered pine stands of different ages with different types of drying, and trial plots around existing group dieback foci in accordance with generally accepted methods of forest-pathological and entomological research. The first group dieback foci of pine trees by apical type were discovered during the 2015 growing season. In the following years, pathological processes of dieback in pine stands spread in the region in the eastern direction, covering the forest fund of all forestry enterprises. The dieback of pine stands took place most intensively in the western part of Eastern Polissya, where due to the expansion of the dieback foci, drying out of trees acquired cеrtain and continuous type. The largest number of new dieback foci in pine stands appeared in 2017 (58.5 % of the total number for the period 2017‑2019) with a predominance of group and single type. In the formed dieback foci there was a concentration of the number of Ips acuminatus with the subsequent colonization of adjacent pine trees, expansion of existing and formation of new foci of drying. The direction of the spread of drying and the emergence of dieback foci in the stands is stochastic. In 2018, the intensity of new dieback foci decreased to 34 %, but there was an expansion of almost 25 % of last year's group foci of drying, an increase in the share of new curtains foci and foci with a continuous type of drying appeared. In 2018, the intensity of new drying foci decreased to 34 %, but there was an expansion of almost 25 % of last year's group cells, an increase in the share of new curtains drying centers and there were cells with a continuous type of drying. In 2019, the intensity of drying processes decreased significantly compared to previous years, so single and group cells prevailed. In general, for the period 2017‑2019 in pine stands, that have dried up due to the spread of foci of pathological dieback of trees, the total relative of tree mortality by the number of trunks was 31.3‑46.3 %, and the sanitary condition of the stands deteriorated from very weakened to withering.Проаналізовано динаміку осередків всихання за верхівковим типом з масовим поширенням верхівкового короїда Ips acuminatus у соснових насадженнях Східного Полісся впродовж періоду 2017-2019 рр. Охарактеризовано закономірності поширення процесу всихання у соснових деревостанах Східного Полісся на основі аналізу змін панівного типу всихання, що узгоджується з результатами лісопатологічного моніторингу просторово-часової мінливості осередків на пробних площах. Перші осередки групового відмирання дерев сосни звичайної виявлено упродовж 2015 р. у південно-західній частині Східного Полісся. Патологічне всихання поширювалося у східному напрямку, охопивши лісовий фонд усіх лісових господарств регіону. У західній частині зберігалась найбільша інтенсивність перебігу процесів всихання соснових деревостанів. В утворених осередках всихання відбувалася концентрація чисельності верхівкових короїдів з наступним заселенням суміжних дерев сосни, розширенням наявних та формуванням нових осередків. Встановлено переважання поодинокого та групового типу всихання у 2017 р., яке набуло куртинного типу з розширенням до суцільного у 2018 р. У 2019 р. на тлі зниження (до 34 %) інтенсивності виникнення нових осередків всихання виявлено розширення майже 25 % минулорічних групових осередків, збільшення частки формування нових куртинних осередків всихання та появу осередків суцільного всихання. У 2019 р. інтенсивність процесів всихання істотно знизилася і стабілізувалися з переважанням поодинокого та групового типу. Появу нових та розширення минулорічних осередків у цьому році виявлено лише в другій половині вегетаційного періоду, що спричинило завершення розвитку лише однієї генерації верхівкового короїда. З'ясовано, що напрям поширення процесу всихання та виникнення нових осередків в соснових деревостанах стохастичний. В осередках всихання відмирали дерева різного діаметра з перевагою екземплярів більших ступенів товщини. Загальний відносний відпад за кількістю стовбурів в сосняках, які зазнали всихання, становив 31,3-46,3 %, що зумовлювало погіршення їхнього санітарного стану з категорії дуже ослабленого до всихаючого із середнім індексом стану ІІ,84–ІІІ,97
Розроблення способу газифікації подрібненого вугілля
Get PDFThe work is based on the task of creating the method of solid crushed fuel gasification, which due to the unity of the process of semi-coking of coal and gasification of semi-coke bound by a common circuit of solid coolant, provides easy process control and stability, and neutralization of harmful substances and fues gasification, carried out by afterburning of residual combustible substances of ash with excess air above the stoichiometric value. The problem is solved by the fact that according to the proposed method of gasification of solid crushed fuel, which consists in pre-drying and semi-coking followed by gasification of hot semi-coke on steam-oxygen or steam-air blast and purification of generator gas from coke and ash particles according to the invention, is performed by drying and semi-coking of fuel in a semi-coking reactor due to the heat of a mixture of hot ash and coke, which are released from the stream of gas generator during its purification, and hot gases and resin vapors are mixed with a stream of hot generator gas for further gasification of resins after semi-coking of the fuel, gasified in a circulating fluidized bed, and the ash particles, after gasification of the semi-coke, are fed to the afterburning of residual combustibles and thermal neutralization of harmful substances with excess air above the stoichiometric. The unity of the process of semi-coking of coal and gasification of semi-coke, connected by a common circuit of circulation of solid coolant, provides ease of process control and its stability. The ash stream, after gasification of semi-coke, is directed to the afterburning of residual combustible substances and fire neutralization of harmful substances (phenols, CaSO3, carbon disulfide, etc.). In the process of afterburning, harmful chemical compounds formed at the stage of semi-coking and gasification of fuel captured with ash (phenols, carbon disulfide, etc.) are neutralized.В основу роботи поставлено завдання створити спосіб газифікації твердого подрібненого палива, в якому внаслідок єдності процесу напівкоксування вугілля і газифікації напівкоксу, зв'язаного спільним контуром циркуляції твердого теплоносія, забезпечують простоту управління процесом і його стійкість, а знешкодження шкідливих речовин, які утворюються у процесі напівкоксування і газифікації палива, здійснюють допалюванням залишкових горючих речовин золи з надлишком повітря вище від стехіометричного значення. Поставлене завдання вирішують тим, що згідно з запропонованим способом газифікації твердого подрібненого палива, який полягає у попередньому підсушуванні та напівкоксуванні з подальшою газифікацією гарячого напівкоксу на паро-кисневому, або паро-повітряному дутті і очищенням генераторного газу від частинок коксу і золи, згідно з винаходом, здійснюють підсушування і напівкоксування палива у реакторі напівкоксування за рахунок тепла суміші гарячої золи і коксу, які виділяють з потоку генераторного газу під час його очищення, а гарячі гази і пари смол змішують з потоком гарячого генераторного газу для подальшої газифікації смол, напівкокс, який отримують після напівкоксування палива, газифікують у циркулюючому псевдозрідженому шарі, а частинки золи, після газифікації напівкоксу, подають на допалювання залишкових горючих і термічного знешкодження шкідливих речовин з надлишком повітря вище стехіометричного. Єдність процесу напівкоксування вугілля і газифікації напівкоксу, зв'язаного спільним контуром циркуляції твердого теплоносія, забезпечує простоту управління процесом і його стійкість. Потік золи, після газифікації напівкоксу, направляють на допалювання залишкових горючих речовин та вогневого знешкодження шкідливих речовин (фенолів, CaSO3, сірковуглецю та ін.). У процесі допалювання знешкоджують шкідливі хімічні сполуки, які утворилися на стадії напівкоксування і газифікації палива, захоплені зі золою (феноли, сірковуглець та ін.)
Стовбурова біопродуктивність ялинових деревостанів Полонинського хребта Українських Карпат
Get PDFThe wood density is extremely variable within the mind, in the area and even in different parts of the trunk. The type of site conditions (TSC) is one of the factors that strongly affect the strength of wood in tree species. It has also been confirmed that within the same forest area depends on such assessments indexes of the tree as height and diameter, as well as in the middle of tree trunks. The purpose of the work is to establish the features of the trunk bioproductivity of spruce stands of the Polonyn ridge of the Ukrainian Carpathians. The experimental data were collected on temporary test plots (TTP), which are laid out in accordance with the generally accepted forest assessment methodology. At the stage of laboratory research, sections of trunks and branches of the crown determined the values of natural and basic density, as well as density in the absolutely dry state of the respective fractions of wood and bark according to the method of prof. P. I. Lakyda. Students t-test was used at the p-level to check the difference between the mean values of individual samples formed by the results of cluster analysis. In our case, during the analysis for most data tf≥tst, which indicates the difference between the average values of morphological and taxonomic characteristics of trees in the samples in TSC C3 and D3. For modeling of assessments indexes the developed H. Hrynyk. The equation of mathematical models of growth of spruce stands of the corresponding exposition-orographic groups. The values of phytomass indicators are calculated on the basis of the density of its respective fractions in the absolutely dry state [t∙ha-1]. The developed models of dependence of components of aboveground phytomass of Norway spruce stands on the main assessments indexes of forests stand: average values of height and diameter of trunks, and also relative completeness are used. It is established that the derived modal spruce stands in TSC D3 slightly predominate similar in TSC C3 in such assessments indexes of forests stands as average height (from 2.4 to 0.8 % from the age of 10 to 100 years), average diameter (from 4.4 to 2.5 %), the sum of cross-sectional areas (from 0.87 to 0.92 %), the stock of stands (from 1.12 to 1.32 %). The number of trees per unit area has the opposite trend and is higher in TSC C3 (from 8.6 to 4.7 %). Regarding the components of aboveground phytomass of trees, which was used to determine the productivity and structure of phytomass of the stand, in TSC D3 higher values are inherent in phytomass of the trunk (from 6.8 to 10.3 %) and phytomass of the trunk in the bark (from 2.7 to 6.7 %). The values of other indicators are higher in TSC C3: phytomass of trunk bark (from 19.6 to 11.3 %), phytomass of wood branches (from 17.8 to 14.5 %), phytomass of bark of branches (from 4.4 to 1.9 %), phytomass of pine needles (from 7.7 to 11.9 %). The total aboveground trunk phytomass of spruce stands in the study area is 3691025.2 tons, including the largest share of mature stands – 42.8 %. Due to the uneven distribution of stands by age groups with increasing age of the stand increases their relative share in the total productivity of phytomass. The largest share in the total productivity of the aboveground part of the phytomass of stands is the phytomass of the trunk (65.2 %), branches (16.7 %), trunk bark (8.1 %), pine needles (9.1 %) and bark of branches (1.0 %). The largest share in the structure of the total phytomass productivity of spruce stands is the phytomass of the trunk. In the plane of age groups, it increases with increasing age of the stand. There is also an increase in the value of the share of the trunk in the bark from 66.8 to 73.6 %. The share of branches in the bark with age on the contrary – decreases from 22.5 to 17.6 %.Для встановлення біопродуктивності змодельовано значення таких компонентів надземної фітомаси деревостанів ялини європейської, як: фітомаса стовбура, кори стовбура, гілок, кори гілок та хвої. Для цього використано відповідні залежності від середнього діаметра, висоти стовбурів та відносної повноти деревостанів щільностей досліджуваних компонентів надземної фітомаси, отримані під час проведення попередніх польових та лабораторних досліджень. Для аналізу обрано деревостани ялини європейської у типах лісорослинних умов (ТЛУ) вологий сугруд (C3) та вологий груд (D3) І класу бонітету з відносною повнотою 0,70. Встановлено, що похідні модальні ялинові деревостани в ТЛУ D3 незначно переважають аналогічні в ТЛУ С3 за такими таксаційними показниками деревостанів, як: середня висота (від 2,4 до 0,8 % від 10 до 100 років), середній діаметр (від 4,4 до 2,5 %), сума площ поперечного перетину (від 0,87 до 0,92 %), запас деревостану (від 1,12 до 1,32 %). Щодо компонентів надземної фітомаси дерев, яку використано для встановлення продуктивності і структури фітомаси деревостану, то в ТЛУ D3 вищі значення притаманні фітомасі стовбура (від 6,8 до 10,3 %) та фітомасі стовбура у корі (від 2,7 до 6,7 %). Значення решти показників вищі у ТЛУ C3: фітомаси кори стовбура (від 19,6 до 11,3 %), фітомаси деревини гілок (від 17,8 до 14,5 %), фітомаси кори гілок (від 4,4 до 1,9 %), фітомаси хвої (від 7,7 до 11,9 %). Значення фітомаси кори стовбура у віці 10-30 років вищі в ТЛУ D3, а від 40 до 100 років – у ТЛУ C3. Встановлено, що сумарна надземна стовбурова фітомаса молодняків загалом становить 112066,8 т або 3,0 %, середньовікових деревостанів – 414551,9 т (15,4 %), пристиглих – 865447,1 т (23,4 %), стиглих – 1577981,9 т (42,8 %) та перестиглих – 565439,0 т (15,3 %). Аналізуючи динаміку частки продуктивності стовбурової фітомаси встановлено, що частка фітомаси стовбура зростає від 56,5 до 65,8 %, кори стовбура, навпаки, зменшується від 10,3 до 7,8 %, гілок – від 20,6 до 16,5 %, кори гілок – від 1,9 до 0,9 %, а хвої – від 10,7 до 8,9 %. Загальна надземна стовбурова фітомаса деревостанів ялинових деревостанів на досліджуваній території становить 3691025,2 т, зокрема найбільшу частку становлять стиглі деревостани – 42,8 %. Зважаючи на нерівномірний розподіл площ деревостанів за групами віку, зі зростанням віку деревостану збільшується їх відносна частка у загальній продуктивності фітомаси. Найбільшу частку зокрема продуктивності надземної частини фітомаси деревостанів становить фітомаса стовбура (65,2 %), гілок (16,7 %), кори стовбура (8,1 %), хвої (9,1 %) та кора гілок (1,0 %). Найбільшу частку у структурі загальної продуктивності фітомаси ялинових деревостанів становить фітомаса стовбура. У площині груп віку вона зі збільшенням віку деревостану зростає. Так само збільшується значення частки стовбура у корі від 66,8 до 73,6 %. Частка гілок у корі з віком, навпаки – зменшується від 22,5 до 17,6 %
Екологічна оцінка агрохімічної якості ґрунтів методом фітоіндикації
Get PDFThe ecological situation in the areas adjacent to the complexes of livestock production can be assessed as tense, characterized by deterioration of environmental components compared to standards, but this deterioration has not become irreversible so far. In addition, there has recently been a need to use alternative methods of assessing the environmental hazards of man-made areas. Such areas include the location of poultry complexes bordering on natural biogeocenoses. It is important to study the ecological state of the environment in order to predict the consequences of animal husbandry. Among the wide arsenal of analytical, chemical, microbiological methods, the methods of biological indication have become relevant. The need to study these problems determined the relevance of the research. In course of research, the following special and general scientific research methods were used: field methods; laboratory methods; mathematical methods; statistical methods. According to the results of research, we can argu that livestock farms cause a significant reduction in agrochemical quality of soils in adjacent areas, namely salinization of soils, increasing their moisture in the arable soil layer and moisture of the lower soil layers. In addition, with increasing capacity of the livestock enterprise expands the list of categories of indicators and increases the number of plant species-indicators of low agrochemical soil quality, which indicates that there is a deterioration of agrochemical soil quality of adjacent areas with increasing farm capacity. After analyzing the data obtained using bioindication we have revealed the following patterns: the activities of farms for the production of livestock products significantly increase the overall toxicity of the soil, worsen the adverse effects of toxic soil substances and agrochemical quality of soils; with the increase of the number of farms the toxicity of the soil of the adjacent territories increases, the duration of soil restoration increases and their agrochemical quality decreases; the size of sanitary protection zones of enterprises provides significant but incomplete, soil cleaning, especially in the case of medium-capacity enterprises. Indicators of soil condition around livestock farms are characterized by seasonal dynamics, in particular, in summer there is a significant increase in the overall toxicity of the soil compared to winter; spring and autumn toxicity values are significantly lower. We should note that the spring figures are slightly higher than the autumn season. Thus, biotesting is a simple and informative way of environmental assessment, which allows identifying problems in their early stages. With the help of the onion root growth test, more complete results can be obtained, but the results describe the general toxicity caused by soil chemical factors. The Lepidium sativum L. growth test does not determine the nature of the contamination, but is more sensitive to toxic substances of various natures than the previous test.Вивчення рівня впливу господарської діяльності сучасних тваринницьких господарств України різних напрямів виробництва продукції на ґрунти важливе для вчасного впровадження необхідних заходів з покращення екологічного стану загалом і сприяння виробництву якісної тваринницької продукції. Через високі темпи зростання сектору з виробництва продукції тваринництва у світі екологічні проблеми тваринництва треба розглядати з декількох аспектів – пов'язані з наявним негативним впливом тваринництва на навколишнє природне середовище і виробництво екологічно чистої продукції для забезпечення потреб населення. Дослідженнями встановлено, що екологічний стан ґрунтів навколо тваринницьких господарств різної потужності погіршується, і навіть за межами санітарно-захисних зон якість ґрунтів відповідає категорії забрудненого. Встановлено біоіндикаційними методами забруднення ґрунтів за межами СЗЗ тваринницьких господарств. Для показників екологічного стану ґрунту довкола тваринницьких господарств властива сезонна динаміка: в літній період значно збільшується загальна токсичність ґрунту порівняно із зимовим; значення показників токсичності істотно нижчі у весняний та осінній періоди. Окрім цього, виявлено і невідповідність розмірів СЗЗ тваринницьких господарств їхній потужності за допомогою біоіндикаційних досліджень, чого не показують традиційні методи. Це підтверджує необхідність під час проведення екологічного моніторингу використання біоіндикаційних досліджень. Встановлено, що біотестування – це простий та інформативний спосіб екологічної оцінки для виявлення екологічних проблем на їх початкових стадіях виникнення. Тест за ростом коренів цибулі показує більш інформативніші показники, хоча отримані результати описують тільки загальну токсичність, зумовлену хімічними особливостями ґрунту