Scientific Bulletin of UNFU (Ukrainian National Forestry University)
Not a member yet
2661 research outputs found
Sort by
Особливості сезонного росту Pinus Sylvestris L. в умовах Правобережного Лісостепу України
Get PDFGeneralization of scientific studies and analysis of experimental data on the peculiarities of seasonal growth of vegetative organs of P. sylvestris, their compliance with the climatic conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are reported. Studies showed that the mechanisms regulating growth processes were directly affected by the temperature of the air. P. sylvestris belongs to the species that begin their vegetation early in spring. The beginning of growth of P. sylvestris shoots is considered to be the gaps between bud scales that occur in the first decade of April. Regardless of forest conditions, the indicated phenophase begins with an increase in the air temperature to +8.0 °C. Climax of the first wave of growth was observed in June, when the daily average air temperature air rose over +20.0 °C. At that time, the length of the shoots was 5.5 cm. Roughly in the first decade of August the intensity of shoot growth gradually decreases and by the second decade of September, they complete their growth. Our research showed that growth of the needles begins on the 30th-35th day after the onset of growth of the shoots. Differences in terms of the onset of this phase also depend on air temperature. According to the results of the research, growth of the needles is found to be observed at an average daily temperature of +16 °C. The climax of growth also coincides with the climax of air temperature and falls on the first – second decade of July. The largest daily gain at this time is 1.2-1.3 mm. Unlike shoots, the intensity of the needles growth depends on the air temperature throughout the period. The end of growth of the needles is observed in the third decade of August – the first decade of September, when air temperature is lower than +18 °C. In the period of the decline of growth of the needles, which lasts for 45 days, 28 % of the annual growth rate is formed. The total length of the needles growth is 105 days. The period of increased growth of the needles is almost 1.5 times longer than the period of decay and is equal to 60 % of the total duration of its formation. During this time, up to 73 % of the annual growth rate is formed. During the research period it was also noted that the intensity of growth of shoots from the base crown to its top was gradually increasing.Наведено узагальнення наукових досліджень й аналіз експериментальних даних щодо особливостей сезонного росту вегетативних органів P. sylvestris, їх узгодженість з кліматичними умовами Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що на механізми, які регулюють ростові процеси, безпосередньо впливає температура повітря. P. sylvestris належить до порід, що розпочинають свою вегетацію рано навесні. Незважаючи на лісорослинні умови, початок росту пагонів спостерігається за підвищення температури повітря приблизно до +8,0 °С. Кульмінація першої хвилі росту, впродовж років досліджень, припадала на червень, коли середньодобова температура повітря піднімалась вище +20,0 °С. У цей час довжина пагона становила 5,5 см. Приблизно із першої декади серпня, інтенсивність приросту пагонів поступово зменшується і до другої декади вересня вони завершують свій ріст. Наші дослідження показали, що ріст хвої розпочинається приблизно на 30-35-ту добу після початку росту пагонів. Дата настання вказаної фази також має певну залежність від температури повітря. За результатами досліджень встановлено, що ріст хвої починається з підвищенням середньодобової температури повітря до +16 °С. Завершення росту хвої відбувається в третій декаді серпня – першій декаді вересня, коли температура повітря нижча +18 °С. У період згасання приросту хвої, який триває 45 діб, формується 28 % маси річного приросту. Загальна тривалість росту хвої становить 105 діб. Період посиленого росту хвої майже в 1,5 раза довший, ніж період згасання, і становить 60 % від загальної тривалості її формування. За цей час утворюється до 73 % маси річного приросту. Впродовж періоду досліджень також відзначено, що інтенсивність росту пагонів від основи крони і до її верхівки поступово збільшується
Аналіз стану та перспективи розвитку зелених насаджень дендропарку "Лісова пісня" у місті Козова Тернопільської області
Get PDFThe urban landscapes, as unnatural and stressful environment for plants, often create some difficulties for green spaces functioning and adaptation in the urban ecosystem. Therefore, the activities of arboretums and botanical gardens create conditions for studying the process of growing various plants in the urban environment and gaining important experience to improving the sustainability of urban landscapes. To analyze the state of greenery in the study area, we applied some modern approaches to analyze its taxonomic composition, assess phytosanitary and quality status, create a geographic database of vegetation to reflect changes in urban landscapes and visualize prospects for green spaces in the park. The traditional and modern instrumentation equipment (GPS global positioning device, QGIS 3 geographic information systems and remote sensing materials of the Earth, obtained using the unmanned aerial vehicle DJI Phantom 4) were used for the study of plant biometrics. As a result of the work performed, we revealed that 149 species of dendroflora grow at the studied object, the phytosanitary condition of which is quite good. The research identified 172 trees with fauces (5.5 % of all trees). The research has shown that faucet is represented by the following types of changes: trunk curvature (64 % of the number of faut trees), two and more apical (27 %), bark peeling (5 %), hollows and the presence of fruiting bodies of pathogenic fungi (3 %), drops (1 %). The functional purpose of arboretum is determined in this article and the main functions of this object are singled out. Hedges with a total length of 147 m, which mostly need reconstruction or replacement, were inspected on the territory of the arboretum. The assessment of phytosanitary and quality condition of green plantations showed that the phytocenosis is characterized by good living and quality condition, but requires a number of measures to protect, heal and improve decorativeness. The use of relevant remote sensing materials with high spatial resolution obtained by UAV survey provides conditions to facilitate the process of updating cartographic materials before field work, and also serves as a quality outline for plant accounting and a reliable raster basis for future planning and cartographic products. This approach made enabled improving and accelerating the process of work, improving their quality and creating conditions for further multi-purpose use of the results. The practical significance of the work is that its results were used to prepare a project for the organization of the dendrological park of local importance Forest Song, would be helpful in use for similar studies of greenery by other scientists.Наведено результати дослідження стану зелених насаджень дендрологічного парку "Лісова пісня", який розташований у місті Козова Тернопільської обл. Встановлено, що на досліджуваному об'єкті росте 149 видів і форм дендрофлори. На території Козівського дендропарку виявлено живоплоти загальною протяжністю 147 м пог., які переважно потребують реконструкції або заміни. Оцінивши якісний стан дендрофлори, з'ясовано, що переважна кількість дерев (42 %) належить до категорій стану "добрий". Водночас більше четвертої частини облікованих дерев потребують негайного вжиття оздоровчих заходів або знесення. Головною причиною відведення в рубку дерев є надмірне загущення насаджень і стовбурові гнилі, котрі спричинені діяльністю патогенних грибів. Серед деревних насаджень дендропарку виявлено 172 дерева із фаутами (5,5 % від усіх дерев). З'ясовано, що фаутність представлена такими видами змін: викривлення стовбура (64 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (27 %), обдертість кори (5 %), дупла і наявність плодових тіл патогенних грибів (3 %), капи (1 %). Визначено функціональне призначення дендрологічного парку та виокремлено його основні функції. З'ясовано, що використання сучасних методів для виконання польових досліджень та їх інтерпретації (GPS-технології, методи дистанційного зондування Землі, зокрема і використання безпілотних літальних апаратів, ГІС-технології та електронні бази даних) створює умови для пришвидшення процесу виконання робіт і покращення його якості. За результатами інвентаризації зелених насаджень підготовлено геоінформаційну базу даних рослинності, яка створила умови для відображення змін урболандшафтів і візуалізації перспектив розвитку зелених насаджень. Отримані результати використано для підготовки проєкту організації території дендрологічного парку місцевого значення "Лісова пісня" та можуть бути корисними для покращення процесу виконання аналогічних досліджень стану зелених насаджень
Планування та здійснення лісової рекультивації порушених земель Лужицького буровугільного басейну (Східна Німеччина)
Get PDFCoal mining causes large-scale landscape disturbances and destruction of forest ecosystems. Forest reclamation of post-mountain lands is of interest and concern around the world. Coal is still the basis of the energy balance in Central and Eastern Europe. The development of open-pit coal deposits strongly influences the disturbance of the balanced state of rock massifs, hydrological conditions and is accompanied by the release of dust into the atmosphere. Areas are restored after coal mining, because the establishment of stable forest ecosystems is a long-term goal of forest reclamation. This provides a profit for the landscape and the environment. Newly formed reclaimed mine soils are characterized by highly variable chemical and physical properties of the soil, so the adaptation of wood species in such conditions determines the success of forest reclamation. Thus, in recent years, there is a growing interest in sustainable afforestation of disturbed lands, which is often accompanied by increased efficiency of carbon dioxide absorption, significant biomass yield and quality wood. This review provides information on aspects of safe long-term management of devastated landscapes, long-term forest development goals in areas with different environmental potentials and recommended combinations of trees in coal-disturbed lands, taking into account soil characteristics and projected climate change. Examples of afforestation methods for forest reclamation of dump substrates are discussed based on the usefulness of local tree species such as common oak (Quercus robus L.), sessile oak (Quercus petraea (Matt.) Liebl.), and Scots pine (Pinus sylvestris L.). In mixed plantations, the positive effect is provided by small-leaved linden (Tilia cordata Mill.), Hornbeam (Carpinus betulus L.), beech (Fagus sylvatica L.), red oak (Quercus rubra L.), black locusts (Robinia pseudoacacia L.), and common birch (Betula pendula Roth). The response of species to climate change is discussed in the introduction of alternative species of trees resistant to climate change such as black locusts. The general recommendation is that locally adapted forest ecosystems harmonize with the potential natural vegetation of the region. To ensure this, the choice of wood species is based on the long-term goal of forest development and ecological potential of the site.Упродовж останніх тридцяти років у Лужицькому буровугільному басейні припинено діяльність більшості шахт і виконано значний обсяг робіт із рекультивації гірничих виробок. На місці трансформованого створено новий ландшафт, в якому домінують ліси та великі озера. Відновлення лісів на порушених землях дає змогу збільшити ефективність поглинання вуглецю в екосистемі. Реорганізація гірничо-добувного регіону базується на поєднанні екологічного відновлення ландшафту та сталого соціально-економічного розвитку. Встановлено, що підбір порід дерев для лісової рекультивації порушених добуванням бурого вугілля земель на основі природних лісових угруповань забезпечує тільки частковий меліоративний ефект. Особливості характеристик субстрату та гірничо-технологічні фактори визначають напрямок створення лісових насаджень. Під час підбору деревних видів враховують їх адаптаційну здатність до росту й розвитку на відвальних субстратах, які характеризуються сильно мінливими хімічними та фізичними властивостями. Панівними породами дерев у лісовій рекультивації порушених земель є дуб звичайний, дуб скельний та сосна звичайна. У змішаних насадженнях позитивний ефект забезпечують липа дрібнолиста, граб, бук звичайний, дуб червоний, робінія звичайна і береза повисла. Багатовидові насадження позитивно впливають на ґрунтоутворення. Ріст і розвиток лісових насаджень на старих рекультиваційних ділянках є основою для рекомендацій заходів із лісової рекультивації. Зміна клімату є новим викликом для лісової рекультивації вододефіцитних девастованих ландшафтів Лужицького буровугільного басейну. Місцеві листяні дерева на бідних піщаних ділянках втрачають свою конкурентоспроможність. Врахування процесів динамічної сукцесії рослинності та "альтернативних видів дерев, стійких до змін клімату", таких як робінія звичайна, вже є частиною планування лісової рекультивації
Властивості волокнистих плит середньої твердості, виготовлених з використанням опалого листя
Get PDFFallen leaves are mostly considered to be one of the types of garbage and their disposal can lead to significant environmental problems. Their utilization is usually done by means of incineration that does harm to human health and environment. Economic utility of such leaves, however, can be reached by partial replacement of wood particles in wood fiber board production and other manufacturing. The good advantage of the leaf raw material is its large stock due to annual renewal and minimal financial costs. Though, this aspect of fallen leaves utilization is still investigated insufficiently. Based on above stated, there has been researched the use of fallen leaves as a very prospective valuable raw source for the production of wood fiber boards of medium density. The aim of the research is to study the properties of medium-density wood fiber boards produced from fallen leaves and to find out if there are any options to use that raw material for manufacturing medium-density wood fibre board. The research objective is focused on utilization of fallen leaves and their feasible application as a relevant substitute for wood based composites. The research provides investigation of the manufacturing process parameters of medium density wood fiber boards on their physical and mechanical performance. There have been determined such properties of wood based composites as binding strength, swelling in terms of thickness and water absorption after exposure to water for 24 hours. Variable parameters are as follows: the ratio of leaf and wood particles in different proportions (5:95; 10:90; 15:85; 20:80; 25:75) and the amount of glue within outcome composition (1; 2; 3; 4; 5 %). The physical and mechanical parameters obtained during the research have been compared with the indicators of boards produced only from wood particles, and their compliance has been checked with the requirements of DSTU (State Standard of Ukraine) as well. The research proves that the ratio of leaves and wood particles has a significant effect on the properties of outcome composites. The increase of leaf particles content has negatively affected the value of the tensile strength in static bending, as well as the amount of water absorption and swelling in thickness. At the same time, there is a decrease of bending strength indicator and an increase in swelling and water absorption. The ratio of leaf and wood particles (5:95), however, meets the requirements of DSTU EN 622-3:2006 in terms of the value of the tensile strength in static bending. The content of glue has little effect on the strength value of the board but more significant influence on water absorption and swelling in thickness. The obtained results prove that the fallen leaves can be served as an alternative raw material for manufacturing some types of wood composites, in particular wood fibre board of medium density. It allows expanding the raw source for that type of production and solving the problem of waste disposal that can cause harm to the environment.На сьогодні для виготовлення деревинних композиційних матеріалів традиційною сировиною є деревина. Швидкість глобального вирубування лісів і його шкідливий вплив на довкілля змушує виробників цих видів продукції шукати альтернативні джерела сировини. Здебільшого це лігноцелюлозна сировина сільськогосподарського виробництва. Ми запропонували використання з цією метою опалого листя. Одним із шляхів ефективного використання листя може бути часткова заміна ним деревинної сировини під час виробництва деяких деревинних композиційних матеріалів, зокрема для виготовлення волокнистих плит. Основне завдання дослідження – з'ясувати можливість і доцільність використання опалого листя як повноцінного замінника деревинної сировини. Досліджено вплив параметрів процесу виготовлення волокнистих плит середньої твердості на їх основні фізико-механічні показники. Зокрема, визначено такі властивості: міцність плит на згин, набрякання за товщиною та водопоглинання після витримки у воді впродовж 24 год. Змінними параметрами були: співвідношення листяних і деревинних частинок (5:95, 10:90, 15:85, 20:80, 25:75) та вміст клею у вихідній композиції (1, 2, 3, 4, 5 %). Отримані під час досліджень фізико-механічні показники порівнювали з показниками плит, виготовлених тільки з деревинної сировини, та перевіряли їх відповідність вимогам ДСТУ ЕN 622-3:2006. За результатами дослідження з'ясовано, що співвідношення листяних і деревинних частинок має істотний влив на властивості отриманого матеріалу (р ≤ 0,05). Збільшення вмісту листяних часток має негативний вплив як на величину межі міцності при статичному згині, так і на величину водопоглинання та набрякання за товщиною. При цьому спостерігається зменшення міцності плити на згин і зростання набрякання та водопоглинання. Однак, для співвідношення листяних і деревинних частинок (5:95) величина межі міцності при статичному згині відповідає вимогам ДСТУ ЕN 622-3:2006. Вміст клею чинить менший вплив на міцність плити, але більш істотний – на водопоглинання і набрякання за товщиною. Отримані результати досліджень доводять можливість використання опалого листя як альтернативної сировини для виготовлення окремих видів деревинних композиційних матеріалів, зокрема таких, як волокнисті плити. Це дає змогу розширити сировинну базу для виробництва цього виду матеріалів і вирішити проблему утилізації відходів, що забруднюють навколишнє середовище
Експериментальні ділянки з переформування насаджень в Національному природному парку "Зачарований Край"
Get PDFClose-to-nature forestry is a system of the nature-friendly silviculture and forest management aimed on the continuous restoration and formation of tree stands similar to native ones in terms of their structure and genesis. It is noteworthy that there were no traditions and experience of close-to-nature forest management (CTNFM) in Ukraine. Therefore, in view of the tasks of Ukrainian national nature parks, the experimental studies aimed on forest selective management, namely reorganization of stands, are to be started as soon as possible. For this purpose, 70- and 110-year-old natural beech stands were selected, where the permanent trial plots were established to study their status, structure and natural restoration prior to reorganizational logging as one of the forest conservation measures. Some traditional forestry methods were used in this research. Beech stands are found to have a complex shape. Moreover, 70-year-old stands were comparably of the same age, while in 101-year-old ones the age of beech trees varied significantly. Forest taxation indices, sanitary condition and complex resistance of beech stands were evaluated following IUFRO ranking system in the experimental plots; tree vitality and vigour were assessed on the basis of the Kraft scale, and also resistance and slenderness of trees, and their spatial distribution were studied. The formation of undergrowth under the beech canopy is revealed to depend on the ontogenetic phase of stands. Thus, the undergrowth was mainly concentrated under the younger trees with the pronounced differentiation by age in 70-year-old stands. For example, the richest undergrowth was associated with 4-7- and 2-3-years-old beeches. At the same time, the undergrowth was less evidently differentiated in age-dependent manner in 110-year-old stands, while it was formed predominantly under the 7-years-old or older beeches. It has to be noted that the presence of a cherry and a sycamore maple in the underground will allow incorporating them into the future mixed beech-based stands after the selective reorganizational loggings. Under the canopy of 110-years-old beech stands of different age the undergrowth comprised mostly beech represented by both the oldest and the highest groups. Thus, the lower trees will be released and new valuable tree species might appear under the canopy when managed successfully.Одним із завдань Національного природного парку "Зачарований край" є проведення наукових досліджень природних комплексів для забезпечення постійного спостереження за їх змінами. Тому розпочати експериментальні дослідження нового напряму вибіркового господарювання в Україні, зокрема переформування насаджень, є актуальним. Для цього підібрано 70- та 110-річні природні букові лісостани, в яких закладені постійні пробні площі для дослідження стану, структури та природного поновлення букових лісостанів до проведення природоохоронного заходу (рубки переформування). Для дослідження використано методики, які застосовуються у лісівничих дослідженнях. Встановлено, що букові лісостани є складними за формою, при цьому 70-річний лісостан є умовно одновіковим, а 110-річний – різновіковим. На експериментальних ділянках визначено лісівничо-таксаційні показники, санітарний стан та комплексну стійкість букових деревостанів (класи IUFRO), зроблено розподіл дерев за класами Крафта, визначено стійкість і стрункість дерев, тип просторового розміщення. Встановлено, що під наметом букового лісостану підріст формується залежно від онтогенетичного стану лісостанів: у 70-річному буковому лісостані найбільшу кількість підросту виявлено у найнижчих висотних групах, при цьому підріст добре диференційований за віковими групами: найбільша його кількість – у групах 4-7- та 2-3-річного віку; у 110-річному буковому лісостані найбільшу кількість підросту виявлено у найвищих висотних групах, при цьому підріст слабо диференційований за віковими групами: спостережено тільки у групі 7-річного віку і старше. Наявність під наметом 70-річного букового лісостану в складі підросту таких порід, як черешня та явір дає змогу, під час здійснення рубки переформування, сформувати в майбутньому лісостан за участі відповідних порід у складі деревостану. Під наметом 110-річного різновікового букового лісостану в складі підросту обліковано тільки бук, який представлений найстаршою віковою та найвищою висотною групами. Після здійснення відповідного заходу, створяться сприятливі умови для росту дерев нижнього ярусу та, можливо, для появи інших цінних порід під наметом
Особливості формування зелених насаджень кампусу закладу вищої освіти на прикладі Уманського національного університету садівництва
Get PDFThe paper approaches the issues of the dendrological composition of the plantations. In the course of the research a composite solution was developed for the reconstruction of the parterre in the ground of the Uman National University of Horticulture. General scientific, floristic, and biological methods were used during the research. The landscaping traditions of the Uman National University of Horticulture were formed throughout its founding in 1844. The history of landscaping at the University is closely related to the Sofiivka National Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine, which is a monument of world horticultural art of the late 18th and early 19th centuries. During the existence of the University, several reconstructions of green spaces were carried out. The volume-spatial composition of the University formed from exotic and native plants has a complete character and a high degree of decorativeness. Our research has revealed that there are 137 species of trees, bushes and vines on the territory, of which 112 species are highly decorative. The plantations belong to the divisions Pinophyta, Magnoliophyta, three classes – Ginkgopsida, Pinopsida, Magnoliopsida, 29 orders, 39 families and 76 genera. Introducers predominate among decorative plantings – 72.3 %. By origin, Far Eastern and North American species predominate. A scientifically based project solution for the reconstruction of the open space in the regular style of the territory adjacent to the administrative building of the University has been developed. The formation of green plantings of the parterre under the conditions of Central Ukraine involves the combination in the composition of biostrategic, low-maintenance evergreen, coniferous, and perennial grass and shrub species and also varieties of plants, namely Festuca glauca Elijah Blue, Iberis sempervirens Little Gem and Sedum spurium Tricolor, Lavandula angustifolia Munstead, Euonymus fortunei Emerald n Gold, Buxus sempervirens, Thuja occidentalis L., Rosa L., etc. The most acceptable solution for landscaping the educational institution campuses is the creation of free-plan plantations of aboriginal plants flora with the addition of decorative introducents and small parterre areas in front of educational and administrative buildings. Plantations with a priority decorative function should ensure the maintenance of an optimized ecological situation.Досліджено дендрологічний склад насаджень та розроблено композиційне рішення партерної частини території Уманського національного університету садівництва. Відзначено, що традиції озеленення Уманського національного університету садівництва, в минулому Головного училища садівництва, формувались за часів його заснування з 1844 року. Історія озеленення університету тісно пов'язана з будівництвом Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України, перлини світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX ст., який свого часу було підпорядковано навчальному закладу. За час існування УНУС проведено кілька реконструкцій зелених насаджень та висаджено багато екзотів та аборигенних рослин. Встановлено, що на території налічується 137 видів дерев, кущів і ліан. З них 112 видів є високодекоративними. Вони належать до двох відділів (Pinophyta, Magnoliophyta), трьох класів (Ginkgopsida, Pinopsida, Magnoliopsida), 29 порядків, 39 родин і 76 родів. Серед декоративних насаджень переважають інтродуценти – 72,3 % від загальної кількості видів. Виявлено, що серед декоративних дерев, кущів і ліан домінують інтродуковані види (72,3 %). За походженням переважають далекосхідні та північноамериканські види. Науково обґрунтоване проєктне рішення відкритого простору в регулярному стилі, на прикладі партеру УНУС, передбачає поєднання в композиції біостратегічних, невимогливих у догляді вічнозелених, хвойних і багаторічних трав'яних і кущових видів та сортів рослин. Відзначено, що під час проєктування партеру в умовах Центральної України доцільно використовувати: Festuca glauca 'Elijah Blue', Iberis sempervirens 'Little Gem' та Sedum spurium 'Tricolor', Salvia nemorosa 'Caradonna' та Arabis caucasica 'Snow Cap', Lavandula angustifolia 'Munstead', Euonymus fortunei 'Emerald 'n' Gold', Buxus sempervirens, Thuja occidentalis L., Rosa L. тощо. Найбільш прийнятним рішенням для озеленення кампусів навчальних закладів є створення насаджень вільного планування з рослин аборигенної флори з додаванням декоративних інтродуцентів та невеликих партерних зон перед навчальними корпусами та адміністративними спорудами. Насадження з пріоритетною декоративною функцією мають забезпечувати підтримку оптимізованої екологічної ситуації
Життєвий стан дендрофлори Немирівського парку Вінницької області
Get PDFThe history of the creation of Nemyriv Park, which is one of the most valuable ancient parks of Vinnytsia Region and is included in the category of parks-monuments of horticultural art of national significance, has been studied. The diversity of woody and shrub plants growing in different parts of Nemyriv Park and included in 62 taxonomic groups was studied. Conditional distribution of the garden-park-landscape of the park was performed according to the following subtypes: forest landscape with subtypes; park landscape with subtypes; meadow landscape; stone landscape; landscapes of flower gardens; garden landscape; water landscape; road landscape. The presence of 12 types of woody plants belonging to the age category from 100 years or more was noted in the plantations of Nemyriv Park, namely: Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Aesculus hippocastanum L., Acer platanoides L., Pinus sylvestris L., Carpinus betulus L., Cerasus avium L., Ginkgo biloba L., Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud., Fagus orientalis Lipsky, Platanus orientalis L., Populus alba L. and young replenishment in 2010-2012 Ginkgo biloba L., Taxus baccata L., Abies alba Mill., Betula pendula Roth., Quercus rubra L.; four representatives of species of the genus Juniperus L.; etc. The average assessment of the general condition of tree and shrub plantations in Nemyriv Park is given. A different degree of damage to adult tree plants of various species by the semi-parasitic plant Viscum album L. is revealed. Attention is focused on the need for sanitary felling to combat this aggressive bushy plant and the annual monitoring of park trees in order to identify its new locations. Recommendations for the care of tree and shrub plants are given. A list of woody and shrub plants that have a high level of adaptability and can supplement the taxonomic composition of the dendroflora of Nemyriv Park has been determined. Nemyriv Park is noted to have great recreational value due to sources of healing radon water and unique healing microclimate conditions.Розглянуто історію створення Немирівського парку, який є одним із найцінніших старовинних парків Вінницької області і входить до категорії парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Досліджено різноманіття деревних і кущових рослин, які зростають на різних ділянках Немирівського парку і входять до складу 64 таксономічних груп. Проведено умовний розподіл садово-паркового-ландшафту парку за такими підтипами: лісовий ландшафт з підтипами; парковий ландшафт з підтипами; лучний ландшафт; ландшафт з каменю; ландшафти квітників; садовий ландшафт; водний ландшафт; дорожній ландшафт. Відзначено наявність у насадженнях Немирівського парку 12 видів деревних рослин, що належать до категорії вікових (вік від 100 і більше років), а саме: Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Aesculus hippocastanum L., Acer platanoides L. Pinus sylvestris L., Carpinus betulus L., Cerasus avium L., Ginkgo biloba L., Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud., Fagus orientalis Lipsky, Platanus orientalis L., Populus alba L. та молодого поповнення 2010-2012 рр.: Ginkgo biloba L., Taxus baccata L., Abies alba Mill., Betula pendula Roth., Quercus rubra L. і чотири представники видів роду Juniperus L. та інші. Наведено середню оцінку загального стану насаджень деревних і кущових рослин Немирівського парку. Виявлено різний ступінь ураження дорослих деревних рослин рослиною-напівпаразитом Viscum album L. Акцентовано на необхідності проведення санітарних доглядових рубань для боротьби із цією агресивно кущовою рослиною та щорічного моніторингу паркових деревних насаджень для виявлення її нових локацій. Подано рекомендації з догляду за деревними та кущовими рослинами. Визначено перелік деревних і кущових рослин, які мають високу адаптаційну здатність і можуть поповнити таксономічний склад дендрофлори Немирівського парку. Відзначено, що Немирівський парк має велике рекреаційне значення завдяки джерелам цілющої радонової води та унікальному лікувальному мікроклімату
Перспективи використання похідних хінолін-бурштинової кислоти в технології вегетативного розмноження садових форм Thuja occidentalis L. та Platycladus orientalis (L.) Franco.
Get PDFВеликий попит і висока вартість саджанців декоративних форм Thuja occidentalis L. і Platycladus orientalis (L.) Franco змушує українських виробників садивного матеріалу шукати способи їх пришвидшеного розмноження. Відомо, що використання регуляторів росту є обов'язковим елементом технології вегетативного розмноження декоративних порід. Тому перспективним напрямом є пошук нових регуляторів росту, що поєднали б в собі високу різогенну активність, екологічну безпеку і низьку вартість. З'ясовано, що такою новою речовиною з потенційними властивостями регулятора росту рослин можна вважати дінатрієву сіль 2-(хінолін-4-ілтіо) бурштинової кислоти (ДНХБК). Експерименти проведено в лабораторії садово-паркового господарства Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії упродовж 2018-2020 рр. На зелених живцях Thuja occidentalis "Danica", "Columna", "Globosa"; Platycladus orientalis "Morgan", "Aurea nana", "Pyramidalis" оцінено вплив водних розчинів ДНХБК у концентраціях 10, 25 і 50 мг/л на їх укорінення і збереженість упродовж зими. Вік маточних рослин – 10-15 років. Технологія зеленого живцювання – загальноприйнята. Контрольні живці висаджували на укорінення без попередньої підготовки. Додатковий контроль – живці, оброблені порошком "Корневін" (4-(індол-3-іл) масляна кислота). Експериментальні живці перед висадкою витримували впродовж 12 год зануреними базальними частинами в розчин ДНХБК у концентраціях 10, 25 і 50 мг/л. Повторність досліду триразова, по 30 живців. Живці укорінювали в парнику із плівки. Субстрат – низинний торф у суміші з перлітом (1:1). Приживлюваність живців, кількість, довжину коренів враховано наприкінці вересня. Укорінені живці висаджено у відкритий ґрунт на дорощування. Навесні наступного року виявлено кількість рослин, що перезимували. Встановлено, що позитивний результат дії ДНХБК на укорінення живців більшості сортів проявився в концентрації 50 мг/л, на сорті "Columna" – у концентрації 10 мг/л. Виявлено, що поліпшення якості кореневої системи забезпечило успішнішу (на 10-20 %) перезимівлю вкорінених живців.It is known that ornamental varieties of Thuja occidentalis L. and Platycladus orientalis (L.) Franco are widely used in landscaping. The lack and high cost of planting material of these varieties encourages Ukrainian horticultural material producers to look for ways to accelerate their propagation. A promising path is a search for new effective and environmentally friendly stimulants of rooting. It was found that disodium salt of 2-(quinolin-4-ylthio) succinic acid (DSQSA) can be considered such a substance with potential growth regulator properties. The experiments were conducted in the horticulture laboratory of the Khortytsia National Training and Rehabilitation Academy in 2018-2020. The authors evaluated the effect of aqueous solutions of the disodium salt of 2-(quinolin-4-ylthio) succinic acid (DNCB) in the concentrations of 10, 25 and 50 mg/l on the rooting and development of green cuttings of Thuja occidentalis "Danica", "Columna", "Globosa"; Platycladus orientalis "Morgan", "Aurea nana", "Pyramidalis" in comparison with the control group where the plants did not receive treatment and their rooting was with "Kornevin" (4-(indol-3-yl) butyric acid). Mother plants are 10-15 years old. Green cuttings were rooted according to the usual technology. In the control group, cuttings were planted for rooting without special preparation. The additional control group comprised cuttings, previously treated with "Kornevin" powder. Before planting, the experimental cuttings had their basal parts immersed for 12 hours in DSQSA solution in the concentrations of 10, 25, 50 mg/l. The experiment was repeated three times, 30 cuttings each. Lowland peat with perlite (1:1) was used as a substrate for rooting. Cuttings were rooted in the greenhouse made of film. At the end of September, the survival of cuttings, as well as the number and length of roots were counted. Rooted cuttings were planted in the open ground for growing. Overwintering plants were counted next years spring. Consequently, the most effective DSQSA concentration was 50 mg/l for rooting most varieties, and 10 mg/l for "Columna" variety. It was found that improving the quality of the root system provided a more successful (10-20 %) rooted cuttings overwintering
Історичні особливості озеленення та благоустрою міста Києва
Get PDFThe system of greening of Kyiv has been formed for centuries and constantly transformed in different historical periods. The article considers the main stages of formation of the system of greenery and indicators of providing green areas to residents in different historical periods of formation of the city. The aim of the research was to analyze the evolutionary development of the greenery system and beatification in Kyiv. The authors analyze the archival and historical literature data on the development of various historical and urban stages of Kyiv, including archival documents of the Central State Historical Archive of Ukraine, the State Archives of Kyiv, and reports of the Garden commission of Kyiv. In addition, the article presents a range of plants, which were represented in plantations of general use in different periods of urban planning. The authors study the chronology of the development of greenery system in terms of legislative documents and legally responsible bodies. The first documentary mention of the allocation of state expenditures for beatification of the city dates back to July 15, 1754 and is represented by the Senate Decree on the obligation of the Kyiv magistrate to allocate funds from city revenues for the city of Kyiv. The research has revealed that in 1987 the range of plants in urban landscaping numbered 56 tree species, and in 1997 it approximated 185 species, which is almost 3 times more. We have also determined that for the period from 1970 to 2018 in 1991 the highest indicator of the level of provision of green areas of general purpose of the inhabitants in Kyiv was recorded and amounted to 25 m2 per 1 inhabitant. Five periods of the development of the system of greenery and beautification of Kyiv have been singled out. Thus, retrospective analysis of the greenery system and beatification of Kyiv will allow landscape industry specialists to form conceptual solutions for urban green spaces, taking into account many years of experience in historical and urban planning solutions to preserve the historic landscape.Система озеленення міста Києва формувалася століттями та постійно зазнавала трансформації у різні історичні періоди існування. У роботі розглянуто основні етапи формування системи зелених насаджень й основні показники забезпечення зеленими насадженнями мешканців у різні історичні періоди розвитку міста. Висвітлено еволюційний розвиток системи озеленення та благоустрою Києва. Детально проаналізовано архівні й історичні літературні дані щодо розвитку різних історико-містобудівних етапів міста, зокрема й архівні документи Центрального державного історичного архіву України, Державного архіву Києва, звітну діяльність садової комісії міста Києва. Окрім цього, подано частково асортимент рослин, який був репрезентований у насадженнях загального призначення у різні періоди містобудування та просторового планування. Досліджено хронологію розвитку благоустрою міста в особливостях законотворчих документів та юридично відповідальних органів. Перша документальна згадка про виділення державних видатків на благоустрій міста датується 15 липня 1754 р. та репрезентована Указом Сенату про зобов'язання Київського магістрату виділити кошти з міських прибутків на упорядкування міста Києва. Встановлено, що у 1987 р. у міському озелененні асортимент рослин нараховував 56 деревних видів, а у 1997 р. – 185 видів, що майже в 3 рази більше. Визначено, що за період з 1970-х років по 2018 р. в 1991 р. зафіксовано найвищий показник рівня забезпечення зеленими насадженнями загального призначення жителів міста Києва та становив 25 м2 на одного мешканця. Виокремлено п'ять періодів розвитку системи озеленення і благоустрою міста. Ретроcпективний аналіз системи озеленення та благоустрою Києва дасть змогу фахівцям садово-паркового господарства сформувати концептуальні рішення міських зелених просторів з урахуванням багаторічного досвіду історико-містобудівних рішень для збереження історичного ландшафту
Вплив породи деревини і товщини термопластичної плівки вторинного поліетилену низької густини на фізичні властивості фанери
Get PDFGiven the world market economy, the plywood production is one of the most promising. Plywood is used in almost all industries – engineering, wagon, ship and automotive, construction, furniture, for the manufacture of musical instruments, toys, for decoration, etc. Due to the increased interest in plywood products, great attention is paid to improving its environmental performance. It is well known that the main reason for the toxicity of wood composite is its manufacture on the basis of adhesives that emit free formaldehyde. This article proposes one of the possible ways to reduce the toxicity of plywood – the replacement of liquid thermosetting adhesives with dry thermoplastic films of secondary production. Such an alternative replacement will both reduce the toxicity of plywood, and will increase the culture of production and solve the problem of polymer waste disposal as well. This paper considers the possibility of using thermoplastic films of secondary low-density polyethylene (SLDPE), which is the largest segment of the polymer market. The physical properties of plywood such as density, water absorption and thickness swelling after soaking in water for 24 h were studied. Three-layer plywood from four wood species (poplar, birch, beech and hornbeam) was made using thermoplastic film of SLDPE with a thickness of 50 μm, 100 μm and 150 μm. Urea-formaldehyde (UF) adhesive, which was prepared according to the manufacturers prescription, was used for comparison of results. The results of this research have shown that the plywood samples glued of hardwood veneer with thermoplastic film SLDPE of different thickness in physical properties meet the requirements of the standards. It was found that the wood species has a greater effect on the physical properties of plywood than the thickness of the film. However, increasing the thickness of the SLDPE thermoplastic film improves the physical performance of plywood. All samples of plywood glued of poplar veneer with SLDPE film had the highest rates of water absorption, but the lowest – swelling in thickness. In general, the use of recycled thermoplastic films in the production of plywood has a number of the folowing advantages: inexpensive, non-toxic, easy to use, increase production culture, solve the problem of recycling polymer waste and can be easily implemented at existing plants without additional investment.Сьогодні в Україні проблема перероблення полімерних відходів набуває актуального значення. Це пов'язано не тільки із шкодою довкіллю, але й відсутністю власних значних родовищ вуглеводнів і транзитне в цьому відношенні положення. Вторинне перероблення полімерів дасть змогу істотно економити первинну сировину (нафту), електроенергію та зменшить утворення пластичних відходів. У цій роботі запропоновано використання термопластичних відходів, а саме термопластичних плівок поліетилену низької густини (ПЕНГ) вторинної переробки у виробництві фанери, як один з перспективних напрямків вирішення питання забруднення довкілля негативним впливом полімерних відходів. Основне завдання цього дослідження – оцінити доцільність заміни термореактивних клеїв на термопластичні плівки вторинної переробки у виробництві фанери, склеєної з листів шпону м'яких і твердих листяних порід деревини. Для цього – досліджено фізичні властивості фанери, а саме: щільність, водопоглинання і набрякання за товщиною після витримки у воді впродовж 24 год. Для виготовлення фанери використовували лущений шпон чотирьох порід деревини (тополі, берези, бука і граба) і термопластичну плівку вторинного ПЕНГ завтовшки 50 мкм. Змінними параметрами були порода деревини та товщина плівки – 50, 100 і 150 мкм. Для порівняння отриманих результатів фізичних властивостей фанери, склеєної ВПЕНГ, виготовляли фанеру, склеєну термореактивним карбамідоформальдегідним клеєм (КФ-МТ) за умовами виробництва. За результати цього дослідження з'ясовано, що зразки фанери, склеєної із шпону листяних порід деревини термопластичною плівкою вторинного ПЕНГ різної товщини, володіють фізичними властивостями, які незначно поступаються матеріалу на основі термореактивного карбамідоформальдегідного клею. Встановлено, що порода деревини більше впливає на фізичні властивості фанери, ніж товщина плівки. Проте збільшення товщини термопластичної плівки вторинного ПЕНГ покращує фізичні показники фанери. Усі зразки фанери, склеєної із листів шпону породи тополі плівкою вторинного ПЕНГ, мали найбільші показники водопоглинання, однак найменші – набрякання за товщиною. Треба зазначити, що заміна традиційних, зазвичай токсичних, термореактивних клеїв на вторинні термопластичні в технології виготовлення фанери, дасть змогу зменшити кількість викидів формальдегіду у довкілля, шкідливий вплив на життєдіяльність людини та обсяг пластичних відходів