Scientific Bulletin of UNFU (Ukrainian National Forestry University)
Not a member yet
2661 research outputs found
Sort by
Лісівничо-таксаційні та ландшафтно-рекреаційні показники лісів як основа для рекреаційно-оздоровчого розвитку територіальних об'єктів
No full textThe state and potential of recreational and health-improving forests create prerequisites for recreational forest management. Based on the forest management materials, we analyzed and summarized the silvicultural-taxation and landscape-recreational indicators of the recreational and health-improving forests of SE "Vyhoda Forestry" (Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine), as the basis for the recreational development of the enterprise. The total forest area of SE "Vyhoda Forestry" is 59,928.3 ha, of which 2,841.7 ha (12.3 %) of forests belong to the category of recreational and health-improving forests and are located in five forestries of the enterprise out of twelve. More recreational and health-improving forests in Malo-Turyansky Forestry – 1921.7 hectares, which is 87.1 % of the total forest area of the forestry, and 67.6 % of the area of recreational and health-improving forests of the enterprise. By subcategories, forests of green zones around settlements predominate (99.9 %), of which the forestry part of green zone forests is 89.0 %, the forest-park part of green zone forests is 10.9 %. Spruce-fir-beech forest types predominate (39.2 %). On 35.6 % of the forest area, the main species is the common beech (Fagus sylvatica), silver fir (Abies alba) grows on 30.2 % of the area. In terms of age, medieval stands prevail (49.5 %), medium-density (35.8 %) and low-density (35.7 %) are peculiar in terms of density. More than 90.7 % of the recreational and health-improving forests of the enterprise are located at altitudes ranging from 400 to 700 m above sea level on slopes of different steepness: more (44.1 %) – on gentle slopes (up to 10°), somewhat less (36.6 %) – on sloping slopes (11-20°). Recreational and health-improving forests of the enterprise are located in relatively rich types of forest conditions, mainly in humid (82.7 %) and fresh (13.4 %) types. The percentage of the area of forest stands I-Iv of quality classes is 73.2 %. Landscapes with forest stands of horizontal density (69.1 %), with medium and low aesthetic assessment and insignificant (first stage) recreational digression prevail in the forest-park part of forests of green areas around settlements. 99.8 % of landscapes of recreational and health improving forests belong to the middle class of pedestrian accessibility. Almost a third (32.8 %) of the area of this subcategory of forests is occupied by landscapes of high resistance to recreational loads. In total, the area is dominated by landscapes with low (52.2 %) and medium (47.2 %) recreational assessment. The results can be used in further studies, as initial data in the development of measures for recreational development of SE "Vyhoda Forestry". All landscapes of this subcategory have the weakest (first) stage of recreational digression.Стан і потенціал рекреаційно-оздоровчих лісів створюють передумови для рекреаційного лісокористування. За матеріалами лісовпорядкування проаналізовано й узагальнено лісівничо-таксаційні та ландшафтно-рекреаційні показники рекреаційно-оздоровчих лісів Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (Івано-Франківська область), як основу для рекреаційного розвитку підприємства. Встановлено, що 2 841,7 га (12,3 % від загальної площі лісів підприємства) лісів належать до категорії рекреаційно-оздоровчі ліси, які розміщені у п'яти лісництвах підприємства із дванадцяти. За підкатегоріями переважають ліси зелених зон навколо населених пунктів (99,9 % площі), з них лісогосподарська зона становить 89,0 %, лісопаркова – 10,9 %. Переважають смереково-ялицево-букові типи лісу, середньовікові, середньоповнотні та низькоповнотні деревостани І-Ів класів бонітетів. Рекреаційно-оздоровчі ліси підприємства розміщені у відносно багатих типах лісорослинних умов, переважно у вологих (82,7 %) та свіжих (13,4 %) сугрудах. Частка площі насаджень І-Ів класів бонітету істотна і становить 73,2 %. Панівними головними породами є бук лісовий, ялиця біла та ялина європейська. Понад 90,7 % рекреаційно-оздоровчих лісів підприємства розташовані на висотах від 400 до 700 м н.р.м. та схилах різної стрімкості: найбільше (44,1 %) – на пологих (до 10°), дещо менше (36,6 %) – на спадистих (11-20°). У лісопарковій частині лісів зелених зон навколо населених пунктів найбільше ландшафтів із деревостанами горизонтальної зімкнутості з середньою та низькою естетичною оцінкою та незначною (перша стадія) рекреаційною дигресією. 99,8 % площі ландшафтів належать до середнього класу пішохідної доступності. Майже третину площі цієї підкатегорії лісів займають ландшафти найвищого (п'ятого) класу стійкості до рекреаційних навантажень, більш ніж третину площі – ландшафти середньої і вищої від середньої стійкості. Загалом переважають ландшафти із низькою (52,2 %) та середньою (47,2 %) рекреаційною оцінкою
Аналіз наявних методів і засобів удосконалення навігації БПЛА з використанням штучного інтелекту
No full textThis article presents a comprehensive review and analysis of literature sources investigating methods and tools based on neural networks for improving Unmanned Aerial Vehicle (UAV) navigation. Existing research, methods, and tools for improving UAV navigation are analyzed. Quality indicators for training, such as learning complexity, speed, algorithmic computational complexity, and the number of required steps to achieve the set goal, are examined. The study explores key reinforcement learning strategies, including DQN, PPO, and SAC. Factors influencing the effectiveness of the learning process, such as training methods, data quality, and learning environments, are highlighted. Based on previous research results, effective algorithms for improving UAV navigation are identified, including reinforcement learning, SLAM, 3D modelling, and Computer Vision. The use of fuzzy logic and neural networks is emphasized as a key means of enhancing UAV navigation. The significance of employing neural network-based methods for enhancing UAV navigation is substantiated, and future research directions are outlined. These include identifying effective factors and indicators for assessing learning outcomes, constructing learning models, and developing methods and tools for enhancing UAV navigation. The research focuses on the process of training neural networks to improve UAV navigation, exploring methods and tools that enable machine learning-based advancements. The objectives of the study encompass describing and characterizing the features of machine learning for enhancing UAV navigation, identifying and analyzing factors influencing the quality, speed, and effectiveness of the learning process, reviewing existing training methods, and identifying promising research directions for improving UAV navigation. The scientific novelty of this research lies in analyzing neural network training models and methods to determine the key characteristics of the learning process for UAV navigation. The practical significance of the study results lies in describing and identifying the specificities of various approaches in the investigation of deep neural network learning processes, as well as shedding light on practical challenges for future research.Проаналізовано літературні джерела, в яких досліджено методи та засоби на основі нейромереж для удосконалення навігації БПЛА. Встановлено, що навігація на базі GPS є особливо вразливою до радіоелектронної боротьби та залежить від зовнішніх чинників. Охарактеризовано основні методи та засоби навчання і застосування нейромереж для навігації БПЛА. Описано загальні методи удосконалення навігації БПЛА, що дають змогу проводити експерименти та визначати якість тренованої моделі. Визначено використовувані індикатори якості навчання, зокрема: складність навчання, швидкість навчання, алгоритмічна складність обчислень, кількість необхідних кроків для досягнення поставленої цілі. Досліджено основні стратегії навчання з винагородою – DQN, PPO та SAC. Виокремлено основні чинники, що впливають на ефективність процесу навчання: способи та методи навчання, якість даних, навчальне середовище. Встановлено, що згідно з результатами попередніх досліджень, ефективними алгоритмами машинного навчання для навігації БПЛА є методи навчання з підкріпленням, SLAM, 3D-моделювання, візуальна одометрія, Computer Vision та інші. Проаналізовано наявні дослідження, методи та засоби для навчання нейромереж для вдосконалення навігації БПЛА. З'ясовано, що для забезпечення навігації БПЛА існують засоби як на рівні вбудованого бортового комп'ютера БПЛА, так і окремі системи для виконання складних обчислень. Встановлено, що ключовим засобом для удосконалення навігації БПЛА є використання алгоритмів з нечіткою логікою, зокрема необхідність розроблення методів й засобів для вдосконалення навігації БПЛА. Обґрунтовано актуальність використання методів на основі нейромереж для вдосконалення навігації БПЛА. Визначено напрями майбутніх досліджень, зокрема: визначення ефективних факторів й індикаторів для оцінювання результатів навчання; підвищення процесу навчання, покращення якості навчальних даних, збільшення енергоефективності БПЛА; покращення загальної продуктивності; побудова нових моделей навчання; оптимізація наявних алгоритмів; розроблення методів і засобів для вдосконалення навігації БПЛА
Вплив показників оливи в автомобільному двигуні на температури вкладок підшипників колінчастого вала
Get PDFExperience in the operation of an internal combustion engines (ICE) of motor vehicles (MV) shows that the durability of their couplings depends largely on lube oil performance depending on time. In the process of conducting the research we applied the methods of empirical, experimental and theoretical study, as well as methods of mathematical statistics, in particular, statistical description of the results of observations, experimental actions and measurements and construction of mathematical models. The results of the research show that this is especially true during ICE operating in non-stationary conditions, namely with frequent ICE starts, their work in aggressive environments, under heavy loads and slow traffic of ICE on roads with low quality pavement. These factors contribute to the intensive operation of ICE parts and the deterioration of the engine oil quality, which leads to the reduction in its service life, i.e. to an increase in the frequency of replacement of the latter and costs. We have found out that increasing the service life of internal combustion engine bearings can be achieved by intensifying heat dissipation from their friction surfaces. Some technical characteristic of the researched automobile engine and the technique of thermometry of inserts of radical and connecting crankshaft rod bearings after ICE running-in are described in the paper. The distribution of temperatures on the circumference of the insert of main bearings during the operation of the engine on the external speed and load characteristics and at different speeds of the crankshaft is defined. The nature and graphical dependences of the change in the temperature of the inserts on the temperature of the oil in the lubrication system at constant pressure are established. Empirical studies allowed obtaining a mathematical model in the form of a parabolic dependence, which is confirmed by the calculated correlation coefficients. The results of ICE tests at different oil pressures in the lubrication system during its operation according to the external speed characteristic were also investigated and obtained. The research has revealed that the reduction of oil pressure in the system from 0.45 to 0.25 MPa leads to the fact that the temperature of the inserts behind the bearing circle during engine operation according to the external speed characteristic increases at a frequency of 2500 min-1 at 4-50 °С, and at 6000 min-1 – at 12-130 °С. According to the results of empirical research, a linear model of the dependence of the temperature of the inserts and oil at different pressures in the lubrication system was obtained and its adequacy was confirmed.Проблема підвищення довговічності двигунів автотранспортних засобів (АТЗ) продовженням ресурсу спряжень деталей та терміном функціонування робочої оливи за часом неухильно зростає. Встановлено, що це актуально за експлуатування АТЗ у складних нестаціонарних умовах, особливо на режимах "пуск-стоп", запиленості, за великих навантажень та низьких швидкостей руху, на автошляхах складного профілю. Перераховані вище умови експлуатування АТЗ призводять до інтенсивного спрацювання деталей й зниження показників якості та погіршення властивостей моторної оливи, що зумовлює зменшення терміну її використання, а отже, збільшення частості заміни останньої й витрат. Окрім цього, інтенсивність відведення теплоти мастилом від поверхонь тертя підшипників двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) також сприяє підвищенню їхнього ресурсу. Описано технічну характеристику двигуна та методику термометрування вкладок корінних і шатунних підшипників рядного автомобільного двигуна після його припрацювання. З'ясовано розподіл температур за колом вкладок корінних підшипників під час роботи двигуна за зовнішньою швидкісною й навантажувальною характеристиками за різних частот обертання колінчастого вала. Виявлено та побудовано криві зміни температури вкладок від температури оливи за постійного тиску у системі змащування. За результатами цих емпіричних досліджень побудовано математичну модель у вигляді параболічної залежності, яку підтверджено коефіцієнтами кореляції. Також отримано результати випробувань двигуна під час його роботи за зовнішньою швидкісною характеристикою та за різного тиску оливи у системі змащування. Встановлено, що зниження тиску оливи у системі від 0,45 до 0,25 МПа призводить до того, що температура вкладок за колом підшипників під час роботи двигуна за зовнішньою швидкісною характеристикою зростає за частоти 2500 хв-1 – на 4-5 °С, а за 6000 хв-1 – на 12-13 °С. За результатами цих досліджень отримано лінійну модель залежності температури вкладок та оливи за різних тисків у системі на підставі оцінювання її адекватності з допомогою розрахунку коефіцієнтів кореляції
Моделювання поперечних коливань механізму різання круглопилкового верстата
Get PDFA dynamic model of transverse oscillations of the cutting mechanism of the circular saw machine is proposed. The dynamic model of the cutting mechanism is presented using a calculation scheme and described by a fourth-order differential equation in partial derivatives. The calculation scheme is supposed to be a rod on two supports with a cantilever section. The length of the rod is divided into two sections. The length of the first section of the rod corresponds to the distance between the supports of the saw shaft; the length of the second cantilever section is equal to the distance from the support of the shaft to the location of the circular saw. A round saw with a certain mass and moment of inertia is located on the free end of the cantilever section. Eight boundary conditions are written according to the calculation scheme for solving the differential equation of free transverse oscillations of the cutting mechanism. For the first section between the supports of the saw shaft, the boundary conditions correspond to the hinged support of the ends of the section. For the second cantilever section of the saw shaft in the boundary conditions, the placement of the circular saw is taken into account due to its mass and the moment of inertia of the mass. The solution of the differential equation of transverse oscillations of the rod was devised considering the boundary conditions by the method of separation of variables using the mathematical environment Maple. The transcendental equation of the frequency of transverse oscillations of the cutting mechanism was obtained, and the values of the first two frequency coefficients were determined as well. The values of the frequency coefficients are found from system determinant equal to zero. The influence of the lengths of both sections of the saw shaft on the value of the first and second frequency coefficients is investigated. Their value is found to be significantly influenced by the length of the cantilever section of the saw shaft, i.e. the distance from the shaft support to the location of the circular saw. The values of the first two frequency coefficients are summarized in the table considering the lengths of both sections of the saw shaft. The influence of the mass and the moment of inertia of the circular saw on the first frequency of the own transverse oscillations of the cutting mechanism of the circular saw machine was also investigated. These mass characteristics of the circular saw are calculated due to its diameter and the thickness of the saw blade. Transverse oscillations of the cutting mechanism with a placed circular saw with a diameter of 500 mm, 650 mm and 800 mm with a saw blade thickness of 3.2 mm were studied.Запропоновано динамічну модель поперечних коливань механізму різання круглопилкового верстата. Динамічну модель механізму різання подано за допомогою розрахункової схеми та описано диференціальним рівнянням четвертого порядку в частинних похідних. Розрахункову схему прийнято у вигляді стержня на двох опорах з консольною ділянкою. Довжину стержня розділено на дві ділянки. Довжина першої ділянки стержня відповідає відстані між опорами пилкового вала, довжина другої консольної ділянки дорівнює відстані від опори вала до місця розміщення круглої пилки. На вільному кінці консольної ділянки розміщено круглу пилку з певною масою та моментом інерції. Відповідно до розрахункової схеми для розв'язування диференціального рівняння вільних поперечних коливань механізму різання записано вісім крайових умов. Для першої ділянки між опорами пилкового вала крайові умови відповідають шарнірному обпиранню кінців ділянки. Для другої консольної ділянки пилкового вала в крайових умовах ураховано розміщення круглої пилки через її масу та момент інерції маси. Розв'язування диференціального рівняння поперечних коливань стержня з урахуванням крайових умов виконано методом розділення змінних з використанням математичного середовища Maple. Отримано трансцендентне рівняння частот поперечних коливань механізму різання та визначено величини перших двох частотних коефіцієнтів. Величини частотних коефіцієнтів відшукано з рівності нулю визначника системи. Досліджено вплив довжин обох ділянок пилкового вала на величину першого та другого частотних коефіцієнтів. Встановлено, що на їхню величину має істотний вплив довжина консольної ділянки пилкового вала, тобто відстань від опори вала до місця розміщення круглої пилки. Значення перших двох частотних коефіцієнтів зведено в таблицю з урахуванням довжин обох ділянок пилкового вала. Також досліджено вплив на першу частоту власних поперечних коливань механізму різання круглопилкового верстата маси та моменту інерції круглої пилки. Ці масові характеристики круглої пилки обчислені через її діаметр та товщину пилкового диска. Досліджено поперечні коливання механізму різання з розміщеною круглою пилкою, діаметр якої дорівнював 500, 650 та 800 мм за товщини пилкового диска 3,2 мм
Використання нечіткої логіки у процесі експертного оцінювання електронних навчальних ресурсів
Get PDFThe paper deals with expert evaluation of eLearning resources based on the theory of fuzzy logic using the method of hierarchy analysis. The concept of fuzzy logic was used to quantify qualitative data in real decision-making tasks. The authors propose to develop a recommender system based on fuzzy logic methods for expert evaluation of eLearning resources, including computer mathematics systems and for deciding on the selection of the most effective ones for use in the educational process. In the course of research the concept of recommender systems is considered and analyzed according to the field of application. The concept of the recommender system was introduced to support decision-making on the selection of the most effective eLearning resources. A literature review on expert evaluation, on using of fuzzy logic methods and recommender systems in the decision-making process is presented. The general structure of the recommender system of decision support with the description of all subsystems is given as well. The basic information of the theory of fuzzy logic concerning the decision-making process is described. The practical use of fuzzy logic theory in the process of choosing computer mathematics systems is considered. The main criteria for evaluating computer mathematics systems are given. The method of pairwise comparisons was used to calculate the importance of the criteria. The process of evaluating eLearning resources using fuzzy logic methods is described in detail and the algorithm of this approach is given. As a result of the expert assessment, a list of recommended alternatives to eLearning resources that meet the set criteria was obtained. The general structure of the recommender system of decision support for the selection of eLearning resources is given.Розглянуто процедури експертного оцінювання для визначення якості електронних навчальних ресурсів, що базуються на теорії нечіткої логіки та використанні методу аналізу ієрархій. Концепцію нечіткої логіки використано для кількісної оцінки якісних даних для генерування рекомендацій. Запропоновано проєкт рекомендаційної системи на підставі методів нечіткої логіки для експертного оцінювання електронних навчальних ресурсів, зокрема систем комп'ютерної математики та генерування рекомендацій щодо вибору найефективніших для використання в навчальному процесі. Розглянуто та проаналізовано поняття рекомендаційних систем залежно від сфери застосування. Введено поняття рекомендаційної системи для вибору найефективніших електронних навчальних ресурсів. Здійснено огляд наукових публікацій щодо застосування експертного оцінювання, використання методів нечіткої логіки та рекомендаційних систем. Наведено загальну архітектуру рекомендаційної системи з описом функціоналу підсистем. Показано основні можливості застосування теорії нечіткої логіки у процесах генерації рекомендацій. Розглянуто приклади практичного використання теорії нечіткої логіки в процесі вибору систем комп'ютерної математики. Наведено основні критерії оцінювання систем комп'ютерної математики. Використано метод парних порівнянь для розрахунку важливості критеріїв. Детально описано процес оцінювання електронних навчальних ресурсів з використанням методів нечіткої логіки та подано алгоритм роботи цього підходу. Внаслідок проведеного експертного оцінювання отримано перелік рекомендованих альтернатив електронних навчальних ресурсів, що відповідають заданим критеріям. Наведено загальну структуру рекомендаційної системи вибору електронних навчальних ресурсів
Алкани у пелюстках рослин роду Rosa L., культивованих у Північному Лісостепу України
No full textcomposition of the wax of the plants petals of the genus Rosa L. The species of Rosa L. that are being cultivated in the Northern Forest-steppe of Ukraine, are considered in the presented paper. The relevance and perspective of the research of the selected problem is determined by the fact that the initial data on the species used in the introductory, selection and genetic work affect the predicted adaptation and resistance of plants. Data on the phytochemical composition of plants are necessary for understanding the function played by compounds in plants and are of important scientific and practical importance. The plants resistance in particular generative organs is determined by many properties of the cuticle, which contains secondary metabolites. The important functions of surface waxes are complemented by the ability of plants to retain and accumulate solid particles of air pollutants in urban phytocenoses, which varies depending on the plant species, but in all species is positively correlated with the mass of cuticular wax. The unbranched long-chain alkanes provide the hydrophobic properties of leaf waxes and act as the primary barrier of plants against external environmental conditions, protecting leaves from moisture loss through transpiration. Species of the genus Rosa L. have a rich genetic potential for research since the species composition of the genus is 180-400 species according to various sources. The resistance of natural species is due to evolutionary selection. The research of five species of the genus Rosa L.: R. multiflora Thunb., R. spinosissima L., R. canina L., R. centifolia L., R. rugosa Thunb was conducted on the basis of the collection fund of the M. M. Gryshko National botanical garden of the NAS of Ukraine. These species belong to the following three subgenera and five sections: Subgenus Stylorhodon Dumortier, Section Synstylae DC. – R. multiflora Thunb.; Subgenus Cynorhodon Dumortier, Section Caninae Crep., Subsection Eucaninae Crep. – R. canina L.; Section Rugosa Chrshan. – R. rugosa Thunb.; Section Gallicanae DC. – R. centifolia L.; Subgenus Chamaerhodon Dumortier., Section Pimpinellifoliae DC. – R. spinosissima L. Volatile organic substances were isolated by the traditional method of steam distillation. Volatile components were determined using an Agilent Technologies 6890/5973 GC-MSD system. The NIST 05 and WILEY 2007 mass spectral libraries with a total of over 470,000 spectra were used for component identification in conjunction with AMDIS and NIST identification programs. A total of 28 components were identified, which belonged to medium or liquid (C10-C15) and higher or solid (C16-C34) alkanes. The highest content of alkanes was noted in the petals of R. multiflora (72.06 %) and R. canina (87.50 %), the average amount was R. centifolia (57.18 %), the petals of R. rugosa species (14.58 %) and R. spinosissima (16.84 %). All studied rosehip species are characterized by the presence of saturated unbranched hydrocarbons such as decane, tetradecane, pentadecane, hexadecane, heptadecane, octadecane, nanodecane, geneicosane, tricosane, tetracosane, pentacosane, heptocosane, nanocosane, gentriacontane, which illustraites their exceptional role in the composition of flower petal waxes of plants.Розглянуто вміст, компонентний склад та кількісне співвідношення алканів, що входять до складу воску пелюсток рослин представників роду Rosa L., що культивуються у Північному Лісостепу України. Актуальність і перспективність дослідження обраної проблеми зумовлена тим, що вихідні дані видів, що застосовуються в інтродукційній, селекційно-генетичній роботі, впливають на прогнозовану адаптацію та стійкість рослин. Дані про фітохімічний склад рослин необхідні для розуміння функції, яку відіграють сполуки у рослинах і мають важливе науково-практичне значення. Стійкість рослин, зокрема генеративних органів, визначається багатьма властивостями кутикули, що містить вторинні метаболіти. Важливі функції поверхневих восків доповнюються здатністю рослин утримувати та накопичувати тверді частинки забруднювальних повітря речовин у міських фітоценозах, яка варіює залежно від виду рослин, але у всіх видів позитивно корелює з масою кутикулярного воску. Нерозгалужені довголанцюгові алкани забезпечують гідрофобні властивості листкових восків і виступають первинним бар'єром рослин від зовнішніх умов середовища, захищаючи листки від втрат вологи шляхом транспірації. Види роду Rosa L. є багатим генетичним потенціалом дослідження, оскільки видовий склад роду становить 180-400 видів, згідно з різними джерелами. Стійкість природних видів зумовлена еволюційним відбором. Вивчення п'яти видів роду Rosa L.: R. multiflora Thunb., R. spinosissima L., R. canina L., R. centifolia L., R. rugosa Thunb здійснювали на базі колекційного фонду Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Ці види належать до трьох підродів і п'яти секцій: Підрід Stylorhodon Dumortier, Секція Synstylae DC. – R. multiflora Thunb.; Підрід Cynorhodon Dumortier, Секція Caninae Crep., Підсекція Eucaninae Crep. – R. canina L.; Секція Rugosa Chrshan. – R. rugosa Thunb.; Секція Gallicanae DC. – R. centifolia L.; Підрід Chamaerhodon Dumortier., Секція Pimpinellifoliae DC. – R. spinosissima L. Органічні леткі речовини виділяли традиційним методом – паровою дистиляцією. Леткі компоненти визначали з використанням системи ГХ-МСД Agilent Technologies 6890/5973. Для ідентифікації компонентів використано мас-спектральні бібліотеки NIST 05 та WILEY 2007 із загальною кількістю спектрів понад 470000 у поєднанні з програмами ідентифікації AMDIS та NIST. Усього визначено 28 компонентів, які належали до середніх або рідких (С10-С15) та вищих або твердих (С16-С34) алканів. Найбільший вміст алканів відзначено у пелюстках видів R. multiflora (72,06 %) та R. canina (87,50 %), середня кількість – R. centifolia (57,18 %), невисоким вмістом відзначилися пелюстки видів R. rugosa (14,58 %) та R. spinosissima (16,84 %). Для всіх досліджених видів шипшини характерна наявність насичених нерозгалужених вуглеводнів, таких як декан, тетрадекан, пентадекан, гексадекан, гептадекан, октадекан, нанодекан, генейкозан, трикозан, тетракозан, пентакозан, гептокозан, нанокозан, гентріаконтан, що показує їхню виняткову роль у складі восків пелюсток квіток рослин
Зміни ландшафтів у Чорнобильській зоні відчуження після лісових пожеж 2022 року
No full textNatural disturbances drive landscape-scale changes in Chornobyl Exclusion Zone (CEZ) forest ecosystems. Forest cover area within CEZ is continuously accumulating each year. Given the restricted access to CEZ, the application of remote sensing data is an essential way to study landscape shifts shaped by natural disturbances. In the course of research we harnessed the spatial ecology principles and classified land cover data set before and after wildfires based on spectrally segmented Landsat data. We used a set of landscape metrics characterizing the parameters of landscape diversity and a fragmentation of targeted land cover class, in particular forest cover. Catastrophic wildfires of 2020 deeply impacted the fragmentation of forest cover across the entire CEZ area. The largest change was detected for the parameter of forest core area, where mean value for this land cover class decreased by 65 % on the burned areas, and forest edge area increased by a third. Additionally, these dramatic alterations were detected not only within ecosystems burned in 2020, but also at entire CEZ scale. Thus, mean forest cover core area decreased by 20 % at CEZ scale. This investigation revealed that values of landscape diversity indices can either increase or decline because of the previous land cover. Therefore, a repeated burning of areas, which had been burned in 2015 and where tree vegetation started to regrow, resulted in a local dampening of landscape diversity values. However, we found out that at CEZ scale the values of both Shannon and Simpson landscape diversity indices increased after 2020 wildfires. Aforementioned phenomenon was driven by a new landscape mosaic consisting of forest, shrub, herbaceous vegetation cover, and burned lands. This approach facilitates an estimation of spatial changes at landscape level, thus fostering a better understanding of linkages between forest and neighboring environment as a system.Розглянуто ландшафтні зміни у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) після природних порушень. З кожним роком площа вкритих лісом земель на цій території зростає. За умови обмеженості доступу до ЧЗВ застосування даних дистанційного зондування Землі є одним з ефективних шляхів вивчення видозмін ландшафтів, спричинених природними порушеннями. Застосовано методи просторової екології та класифікований наземний покрив до та після пожеж (на основі спектрально вирівняних даних супутників Landsat). Використано серію ландшафтних метрик, які характеризують параметри ландшафтного різноманіття та фрагментації цільового класу наземного покриву (зокрема – лісового покриву). Катастрофічні пожежі 2020 р. глибоко вплинули на фрагментацію лісового покриву по всій території ЧЗВ. Найбільшої зміни зазнала середня площа серцевинної частини ділянки класу "ліс" на згарищах, а саме її зменшення (на 65 %) та відповідно збільшилась кількість узлісь (на третину). Виявлено, що ці драматичні зміни у межах екосистем, пройдених вогнем у 2020 р., мали істотний ефект і на рівні усієї ЧЗВ (зокрема, зменшення середньої площі серцевинної ділянки лісового покриву на 20 %). Дослідження показало, що залежно від попереднього типу наземного покриву можливе збільшення або зниження значень відповідного індексу ландшафтного біорізноманіття. Зокрема, повторне горіння ділянок згарищ 2015 р., деревна рослинність на яких почала поновлюватись, призвело до локального зниження значень показника ландшафтного різноманіття. Проте виявлено, що на рівні всієї ЧЗВ значення індексів різноманіття ландшафтів (і за формулою Шеннона, і за формулою Симпсона) збільшились після пожежі 2020 року. До цього призвела нова мозаїка ландшафтів із деревним, чагарниковим, трав'яним покривом і згарищами. Застосований підхід дає змогу оцінити просторові зміни на рівні ландшафту, доповнюючи знання про ліс та навколишнє середовище як взаємопов'язану систему
Вразливість та адаптація заповідних територій до змін клімату на прикладі Національних природних парків України
No full textThe observed trends of climate changes are strong enough to affect the living process in natural communities. This paper deals with the assessment of vulnerability and progress of National Natural Parks of Ukraine towards adaptation of their ecosystems to growing pressure of climate change. The vulnerability of the National Natural Parks to the effects of climate changes depends on their sensitivity, formed due to intrinsic attributes, like level of endemism and specific microclimate conditions at certain area. From the other side, some managerial solutions framed into the action plan for assisted climate adaptation of protected areas is also the factor of vulnerability or resilience. The assessment undertaken in the given paper addresses both components. At the first stage, the signs of climate changes at 51 parks of Ukraine (excluding those created less than 3 years ago) were studied based on the data from open sources, reports to the authorities and personal feedbacks from the staff. Then these data were summarized in terms of natural zones and generalized to define the most profound effects observed. Finally, the information about the presence and implementation of adaptation measures in the National Natural Parks was collected and evaluated as contributor to building adaptation capacity of the sites. Sensitivity and adaptation potential were rated using standard scale and the level of vulnerability was assigned to each park. The results showed varied level of vulnerability with the natural parks of the Steppe and Ukrainian Carpathians region demonstrating the highest levels. The research has also revealed generally low level of attention to the issues of climate changes on the whole and adaptation strategies implementation in particular in the activity of the National Natural Parks. However, some of the objects have already entered succession processes and diversity transformations. The most well studied issue is invasions, which are also the most covered by the countermeasures. Considering the uniqueness and high value of the ecosystems of the National Natural Parks of Ukraine, it is necessary to develop and implement action plans for the adaptation of these protected areas. At the same time, the problems typical for different natural parks are often specific due to attribution to certain natural zones, composition of communities, physical features of the territory and other properties, and therefore the creation of a universal adaptation procedure is complicated. Nevertheless, the article sets the main directions of work, which can become the basis of the corresponding adaptation plans of all parks.Тривалі тенденції зміни клімату є досить сильними, щоб вплинути на життєвий процеси у природних угрупованнях. У цьому дослідженні оцінено вразливість і прогрес Національних природних парків України у напрямку до адаптації їхніх екосистем до зростаючого тиску змін клімату. Вразливість Національних природних парків до наслідків кліматичних змін залежить від їхньої чутливості, сформованої внаслідок внутрішніх ознак, таких як рівень ендемізму та специфічні мікрокліматичні умови на певній території. З іншого боку, чинником уразливості також є наявність або відсутність управлінських рішень, які приймають для сприяння адаптації природоохоронних територій до зміни клімату. Оцінювання стосується обох компонентів. На першому етапі вивчено ознаки зміни клімату в 51 парку України (за винятком тих, які було створено менше 5 років тому) на основі даних з відкритих джерел, звітної документації парків та особистих відгуків співробітників. Далі ці дані згруповано за природними зонами й узагальнено для визначення найбільш виражених та типових наслідків. Окремо зібрано та проаналізовано інформацію про наявність та впровадження адаптаційних заходів у Національних природних парках. Чутливість до кліматичних змін і потенціал адаптації до них оцінювали за стандартною шкалою, і за поєднанням цих оцінок визначали рівень вразливості кожного парку. За результатами оцінювання встановлено, що для природних парків степового регіону та Українських Карпат характерний найвищий рівень вразливості. Виявлено також низький рівень уваги до питань зміни клімату загалом та реалізації стратегій адаптації зокрема в діяльності Національних природних парків. Проте деякі об'єкти вже проявляють ознаки процесів сукцесії та трансформації різноманітності у відповідь на зміну температурного режиму та режиму опадів. Найбільш вивченим питанням, що має стосунок до кліматичних змін, є інвазії, які також найбільш охоплені контрзаходами. Зважаючи на унікальність і високу цінність екосистем Національних природних парків України, потрібно розробити та впровадити плани дій з адаптації цих заповідних територій. При цьому проблеми, типові для різних природних парків, мають певну специфіку, пов'язану з належністю до певних природних зон, складом угрупувань, фізичними особливостями території та іншими властивостями, а отже, створення універсального порядку дій є ускладненим. Однак у цьому дослідженні сформульовано основні напрями роботи, які можуть стати основою відповідних адаптаційних планів усіх парків
Лісівнича характеристика і таксаційна оцінка ялинових деревостанів північно-східного макросхилу Українських Карпат у панівних типах лісу
Get PDFEuropean spruce (Picea abies (L.) Karst.) on the north-east megaslope of the Ukrainian Carpathians forms pure and mixed stands in the following six most common forest types: pure spruce forests on relatively poor wet soils, pure spruce forests on relatively rich wet soils, beech-spruce forests on relatively rich wet soils, silver fir-spruce forests on relatively rich wet soils, beech-silver fir-spruce forests on relatively rich wet soils, and beech-silver fir-spruce forests on rich wet soils. The pure spruce forests on relatively poor wet soils, pure in composition, occupy the highest locations at 1 200-1 600 m above sea level, perform soil protection functions and belong to the category of anti-erosion forests located on steep and very steep slopes characterized by low II-III site classes, are of the mostly natural origin, and belong mainly to the group of middle-aged stands, form medium-density stands with a growing stock at the age of the main felling of 400-450 m3∙ha-1. Pure spruce forests on relatively rich wet soils occupy slightly lower locations at 900-1 300 m above sea level, belong to protective forests, are middle-aged, have medium-density stands, are located on gentle and steep slopes, are of an artificial origin, I-II site classes and have a growing stock at the age of main cutting 500-550 m3∙ha-1. Beech-spruce and silver fir-spruce stands on relatively rich wet soils occupy heights from 1 100 to 1 300 m above sea level, belong mainly to the objects of the nature reserve fund, are characterized by I-Ia site classes, are predominantly of natural origin over artificial, medium-density and accumulate about 500 m3∙ha-1 of wood at the age of main use. Beech-silver fir-spruce forests on relatively rich wet soils are the most common ones in the study region, have a complex vertical structure, are characterized by high-quality classes (I-Ia, and in some cases Ib), are stable, highly productive (600-650 m3∙ha-1), occupy heights from 800 to 1 300 m above sea level, represent the category of exploitation forests, occupy gentle and steep slopes, and are of medium density. Beech-silver fir-spruce forests on rich wet soils are the most productive among the forest types, they have growing stock of about 700-750 m3∙ha-1, occupy the lowest height (750-1 100 m above sea level), less steep slopes, are of medium density, mainly belong to the category of exploitation forests and the group of middle-aged stands.Ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.) на північно-східному макросхилі Українських Карпат формує чисті та змішані за складом деревостани у шести найпоширеніших типах лісу: вологий чистосмерековий субір, волога високогірна сусмеречина, волога букова сусмеречина, волога ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева смеречина. Чисті за складом ялинові деревостани вологих суборів займають найвищі місцеположення на рівні 1200-1600 м над рівнем моря (н.р.м.), виконують ґрунтозахисні функції і належать до категорії захисних лісів, розміщені на стрімких і дуже стрімких схилах, характеризуються невисокими II-III класами бонітету і природним походженням, належать переважно до групи середньовікових деревостанів, формують середньоповнотні лісостани із запасом деревини у віці рубки головного користування 400-450 м3∙га-1. Ялинові деревостани вологої високогірної сусмеречини займають дещо нижчі місцеположення на рівні 900-1300 м н.р.м., належать до протиерозійних лісів, є здебільшого середньовіковими, середньоповнотними, розміщуються на спадистих і стрімких схилах, мають переважно штучне походження, I-II клас бонітету, запаси деревини у віці головного користування 500-550 м3∙га-1. Лісостани вологої букової сусмеречини та вологої ялицевої сусмеречини займають висоти від 1000 до 1300 м н.р.м., належать переважно до об'єктів природно-заповідного фонду, характеризуються I-Ia класами бонітету, переважанням природного походження над штучним, є середньоповнотними, накопичують близько 500 м3∙га-1 деревини у віці рубки головного користування. Деревостани вологої буково-ялицевої сусмеречини є найпоширенішими у регіоні дослідження, мають складну вертикальну будову, характеризуються високими класами бонітету (I-Ia, а в окремих випадках Ib), є біологічно стійкими, високопродуктивними (600-650 м3∙га-1), займають висоти від 800 до 1300 м н.р.м., представляють переважно категорію експлуатаційних лісів, займають спадисті та стрімкі схили, є середньоповнотними. Лісові насадження вологої буково-ялицевої смеречини є найпродуктивнішими серед ялинових типів лісу, формують запаси у віці головного користування близько 700-750 м3∙га-1, займають найнижчі висоти (750-1100 м н.р.м.), менш стрімкі схили, є середньоповнотними та високобонітетними, належать переважно до категорії експлуатаційних лісів і групи середньовікових деревостанів
Метод виявлення фіктивних підприємств на підставі Гаусового наївного класифікатора Байєса
Get PDFA fictitious enterprise in Ukraine should be considered as a business entity that is registered in violation of the established order (legal norms) of registration with state bodies, whose constituent documents do not comply with current legislation, or for carrying out activities that are contrary to the law or constituent documents, or with violation of the procedure for keeping tax records and deadlines for submitting tax declarations and financial statements, or violation of the deadlines for submitting information to state bodies about changing a name, organizational form, form of ownership, and location. The investigation of an economic crime is often time-consuming for law enforcement officials, therefore, in this regard, the development of an algorithm for detecting a fictitious enterprise based on the classical method of machine learning, namely the Gaussian Naive Bayes classifier, will enable developing a single software environment that is the most promising way for quick detection of economic crimes. Therefore, the purpose of this paper is to develop a method for detecting fictitious enterprises based on the Gaussian Naive Bayes classifier, which will further allow the development of a software environment for public sector employees to prevent economic crimes and quickly monitor fictitious enterprises. To meet the specified purpose, the following tasks were performed: data analysis of companies performing economic activity in Ukraine based on the Gaussian Naive Bayes classifier was made; a method for detecting a fictitious enterprise based on the Gaussian Naive Bayes classifier was developed for operational tracking of fictitious enterprises; the model was developed using a quantile transformer and a Gaussian Naive Bayes classifier. Data from 1,100 companies conducting economic activity in Ukraine based on the Gaussian naive Bayes classifier were used to implement the method. In further research, it is planned to carry out a more detailed analysis of the detection of fictitious enterprises based on classification methods. In particular, it is planned to develop an algorithm for searching for relevant values from information sources suitable for detecting fictitious enterprises. We are also keen to develop an algorithm for recognizing images of enterprise equipment with geolocation data processing and converting them into binary values, and also to develop an appropriate software environment for detecting fictitiousРозроблено метод виявлення фіктивних підприємств на підставі машинного навчання за допомогою Гаусового наївного класифікатора Байєса, що є корисним для працівників державного сектору із запобігання економічним злочинам. Встановлено, що фіктивне підприємництво, як самостійний злочин, одночасно є своєрідним засобом вчинення цілої низки інших кримінальних правопорушень у сфері економіки. Це можуть бути суб'єкти господарювання, які мають ознаки фіктивності, а саме використання неправдивої інформації щодо засновників, адміністрації, місцезнаходження. Тому виявлення таких підприємств є актуальним питанням для будь-якої держави. Розслідування економічного злочину потребує багато часу для працівників правоохоронних органів і додаткових коштів. З огляду на це, розроблення інструменту розпізнавання фіктивного підприємства на підставі класичного методу машинного навчання є одним із перспективних напрямів зі швидкого виявлення економічних злочинів. Під час дослідження робіт у сфері діяльності фіктивних підприємств виявлено, що вони не описують саме виявлення фіктивних підприємств за допомогою інформаційних технологій. Тому потрібно розробити метод виявлення фіктивного підприємства на підставі машинного навчання за допомогою Гаусового наївного класифікатора Байєса, що надалі дасть змогу розробити програмне середовище для працівників державного сектору із запобігання економічних злочинів. У роботі визначено основні типи фіктивних підприємств, зокрема за призначенням та способом створення. На підставі цього запропоновано алгоритм виявлення фіктивного підприємства на підставі класичного методу машинного навчання, такого як Гаусовий наївний класифікатор Байєса, що уможливлює відстежування фіктивного підприємства. Для побудови методу використано дані 1100 компаній, що здійснювали економічну діяльність в Україні. Виконано розподіл ймовірності, за допомогою оцінки щільності ядра KDE (англ. Kernel Density Estimation). Побудовано діаграму кореляційної матриці, встановлено дуже малі коефіцієнти кореляції між більшістю ознак. Виведено гістограми відмінностей середніх значень і дисперсії вибірки для двох класів. Для машинного навчання моделі поєднано квантильний перетворювач і Гаусовий наївний класифікатор Байєса