Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs / Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Not a member yet
875 research outputs found
Sort by
Псевдоволонтерство у воєнний час: актуальна проблема сьогодення
Full text linkThe present study attempts to provide a scientific interpretation of volunteering, and considers the practical significance of the database “Register of Volunteers of Ukraine” in terms of recording and accumulating information on persons who provide free assistance to people affected by the war and the Armed Forces of Ukraine. For the purpose of a complete and comprehensive study, a number of current regulatory legal acts have been studied, in particular, laws of Ukraine, certain articles of the Criminal Code of Ukraine, which directly or indirectly contain both the interpretation of the concepts under study and provide a wide range of scientific and legal tools necessary for studying the issues raised. The relevance of the topic under study is illustrated by a number of specific examples of volunteer activities carried out within the requirements and provisions of current legislation, as well as examples of actions of pseudo-volunteers which are outside the scope of legislative regulation. An attempt has been made to systematise the most significant bottlenecks and gaps in the legislative regulation of volunteer activities, which are used by pseudo-volunteers to abuse the trust of individuals and legal entities, undermining one of the most important foundations of our society – people’s trust in each other. The results of the study are formulated in the form of a substantiated conclusion and proposals are made in terms of exploring the possibilities of preparing, discussing and, if supported, amending the current legislation that directly regulates and governs volunteer activities, as well as establishing additional preventive mechanisms designed to prevent abuse in this area. The unity of efforts of state bodies and institutions, combined with the free will of citizens and public organisations in carrying out open volunteer activities, providing assistance and assistance based solely on the call of the heart, openness and trust, can withstand all the challenges facing our country today by providing comprehensive support to the affected category of citizens and strengthening Ukraine\u27s defence capabilities.Наукову роботу присвячено дослідженню актуальної та суспільно значущої проблеми сьогодення – волонтерської діяльності, а також її вкрай шкідливого та негативного прояву, що визначається поняттям «псевдоволонтерство». У роботі уточнено поняття «волонтерство» в літературному та законодавчому контекстах. З позиції історичної хронології проаналізовано появу волонтерської діяльності і термінології, що її характеризує та узагальнює. Представлено деталізоване пояснення та порівняння етапів становлення волонтерства – від благодійності в Україні до відповідних практик у США. Окрему увагу приділено дослідженню офіційного визнання волонтерства в Україні та його нормативно-правовому закріпленню
Оптимізація психологічного вивчення персоналу поліції ювенальної превенції з метою здійснення професійного добору і призначення осіб на посади
Full text linkThe article is devoted to the problem of finding the optimal psychodiagnostic tools that would enable a comprehensive study of individual and personal characteristics of police officers with a view to their psychological selection for service and appointment of current police officers to positions. An empirical study has been conducted covering a representative sample of police officers of juvenile prevention units, based on the theoretical concept of studying the individuality of a police officer based on the principles of systematicity, optimization, theories of integral individuality, traits and orthogonal personality models; the use of scientifically based criteria and indicators of a person’s psychological suitability for police work, which reflect the main individual and personal characteristics of police officers, as well as the implementation of the original author’s psychodiagnostic complex of valid and reliable methods of systematic psychodiagnostic research of police officers. A variant of the diagnostic complex is proposed, which includes adapted tests: general abilities (Amthauer’s level and structure of intelligence, Manoilova’s emotional intelligence, Mede-Piorkowski’s creativity); individual and personal characteristics (questionnaires of Individual-Typological, Mini-Multiple and Big Five), orientation (questionnaires of Richie-Martin and Jones-Crendall). The fact that subjective questionnaires belong to the theoretical orthogonal individual-personality model allows the psychologist to compare, clarify, and supplement the results obtained during testing and formulate a reliable psychodiagnostic conclusion. Thus, according to most criteria and relevant indicators, the psychodiagnostic tools selected for predicting the success of juvenile prevention police officers work successfully. The study using this complex confirmed the possibility of successful differentiation of juvenile prevention police units by levels of psychological fitness for duty and thus predicting the success of their professional actions as police officers.Статтю присвячено проблемі пошуку оптимального психодіагностичного інструментарію, за допомогою якого психологи отримують можливість комплексного вивчення індивідуально-особистісних властивостей (характеристик) поліцейських з метою їх психологічного добору на службу і призначення на посади. Проведено емпіричне дослідження з охопленням репрезентативної вибірки працівників поліції підрозділів ювенальної превенції, яке ґрунтується на теоретичній концепції, в основу якої покладено принципи системності, оптимізації, теорії інтегральної індивідуальності, рис і ортогональних моделей. На цій основі розроблено оригінальний психодіагностичний комплекс методик для системного психодіагностичного дослідження особистості, який включає адаптовані тести загальних здібностей, індивідуально-особистісних характеристик і спрямованості. Показано, що цей комплекс дозволяє психологу порівнювати, уточнювати й доповнювати отримані при тестуванні результати і формулювати надійний психодіагностичний висновок
Штучний інтелект: охорона та захист прав людини (етичний аспект)
Full text linkTaking into account the ethical foundations of the use of artificial intelligence in the field of human rights, the article warns that artificial intelligence has no morals and customs, since morality is usually personal in nature and there is no justification for its repeatability. As a result, artificial intelligence does not have the status of a separate personality, and by using it, the developer or owner is recognised as a participant in civil turnover. Nevertheless, it is assumed that artificial intelligence may replace humans in the future. Therefore, it is necessary that such a replacement is made fairly and compensation is provided if necessary.
It is concluded that the societal challenges posed by artificial intelligence require new approaches to governance, but these challenges do not require new regulatory principles. At the same time, the human rights system we already have is well suited to the global digital environment. With the proliferation of artificial intelligence applications, it is also necessary to improve the practical ways of implementing human rights standards. A new challenge for humanity is to clarify the protection and implementation of human rights in the new world with the active use of artificial intelligence technologies.
It is noted that one of the main ethical issues of artificial intelligence is its potential to perpetuate social stereotypes and discrimination. The use of artificial intelligence technology for facial recognition, recruitment and selection, and machine learning algorithms can lead to serious human rights violations, including the rights to equality, privacy and non-discrimination. In addition, there are concerns about the transparency, accountability and comprehensibility of decisions made by artificial intelligence.
It is warned that it is extremely important to look to the future and take into account the potential ethical and legal implications of the use of artificial intelligence. In the future, it is important to ensure that the development of artificial intelligence is consistent with the implementation of human rights principles. Work should focus on developing an ethical framework for artificial intelligence systems that prioritises transparency, fairness and accountability, while minimising potential negative impacts on human rights.У статті проведено аналіз сучасного стану наукової думки щодо етичних засад використання штучного інтелекту у сфері прав людини, а також їх охорони та захисту в разі порушення. Зроблено висновок, що суспільні виклики, спричинені штучним інтелектом, вимагають нових підходів до управління, але ці виклики не зумовлюють нові нормативні принципи, оскільки система прав людини, яку ми вже маємо, добре підходить для глобального цифрового середовища. Доведено, що з поширенням програм штучного інтелекту необхідно також удосконалювати практичні способи впровадження стандартів прав людини, а новим викликом для людства є з’ясування питань захисту та здійснення прав людини в новому світі з активним використанням технологій штучного інтелекту. Зауважено, що важливо дивитися в майбутнє та враховувати потенціал етичних і правових наслідків використання штучного інтелекту в контексті реалізації принципів прав людини. Майбутня робота має бути зосереджена на розробленні етичного зрізу систем штучного інтелекту, які надають пріоритет прозорості, справедливості та підзвітності, мінімізуючи потенційний негативний вплив на права людини
Порівняльно-правовий аналіз категорій «зловживання правом» і «зловживання свободою договору» (фраудаторний правочин)
Full text linkIn the article, the author conducts a comparative legal analysis of the concepts of “abuse of rights” and “abuse of freedom of contract” within the context of fraudulent transactions in Ukraine. The study underscores the significance of examining transactions as one of the most intricate constructs in civil law theory and practice. In the contemporary era of societal digitalization and the ongoing development of democracy, there is an urgent need to establish effective mechanisms to facilitate the exercise of individuals’ subjective rights and obligations. Civil rights and obligations, including transactions, are an integral part of this process.
The author identifies that, at present, individuals often engage in abuse of rights when formalizing their relationships through traditional forms, such as transactions. It is further noted that the Ukrainian legislator has yet to define the concepts of “abuse of right” or “abuse of freedom of contract”, a significant legislative gap, particularly in the context of fraudulent transactions.
The article establishes that the concept of “abuse of right” in the context of fraudulent transactions in Ukraine constitutes a distinct manifestation of a breach of the principle of good faith, as enshrined in Article 3 of the Civil Code. Specifically, harm to the creditor\u27s interests is indicative of the individual\u27s unfair conduct. In contrast, the study demonstrates that “abuse of freedom of contract” within fraudulent transactions may constitute a criminal offense. The intentional actions of the individual who abuses the freedom of contract, alongside the underlying intent, serve as both the causes and consequences of such abuse.
The author concludes that the primary distinction between the concepts of “abuse of right” and “abuse of freedom of contract” lies in the presence of a conscious purpose (goal) in cases of abuse of freedom of contract. Conversely, abuse of right occurs when an individual’s conduct exceeds the limits of their subjective rights, especially in instances where such limits are not defined by a specific prohibitive legal rule.У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз категорій «зловживання правом» і «зловживання свободою договору» в контексті фраудаторного правочину в Україні. Наголошено на актуальності дослідження саме правочинів як однієї зі складних конструкцій у цивілістичній науці та практиці, оскільки в епоху цифровізації суспільства, розвитку демократії нагальним є розроблення дієвих механізмів реалізації особами своїх суб’єктивних прав та обов’язків, цивільних прав та обов’язків. У цьому контексті правочини не є винятком. Визначено, що сьогодні особи зловживають правами під час оформлення своїх відносин у традиційні форми, якою є і правочин. Встановлено, що зловживання правом у контексті фраудаторного правочину в Україні є своєрідним проявом порушення засади добросовісності, передбаченої ст. 3 Цивільного кодексу України, оскільки заподіяння шкоди інтересам кредитора є проявом недобросовісної поведінки. Зроблено висновок, що основна відмінність між категоріями «зловживання правом» і «зловживання свободи договору» полягає в тому, що сторона в разі зловживання свободою договору діє з певною усвідомленою метою, тоді як при зловживанні правом її поведінка буде виходити за межі суб’єктивного права в тій частині, де така межа не визначена нормою прямої заборони
Галузева належність відносин із проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань
Full text linkThe sectoral affiliation of employment relations concerning personnel of the State Bureau of Investigation (SBI) is examined. The scholarly contributions regarding the classification of service relations within law enforcement agencies are analyzed. Particular attention is given to the labor law status of various categories of SBI employees.
It is noted that Ukrainian national legislation classifies SBI personnel into three groups: members of the rank-and-file and commanding staff; civil servants; and individuals who have signed employment contracts (agreements) with the SBI. It is indicated that the labor relations involving the latter group fall within the scope of labor law. Specifically, individuals who have signed an employment contract with the SBI work under the Law of Ukraine “On the State Bureau of Investigation” and the general labor legislation.
It is demonstrated that the service of members of the rank-and-file and commanding staff, as well as civil servants, possesses all the fundamental characteristics of dependent, hired labor as defined in legal literature. Therefore, it is proposed that their service be considered a type of dependent, hired labor of a special nature, and the relations arising from such service be recognized as labor relations governed by labor law.
It is proposed to amend the Law of Ukraine “On the State Bureau of Investigation” by adding two articles: “Peculiarities of Legal Regulation of Labor Relations of Civil Servants of the State Bureau of Investigation” and “Peculiarities of Legal Regulation of Labor Relations of Employees Who Have Entered into Employment Contracts with the State Bureau of Investigation”. These articles should outline the specifics of labor activity for these categories of employees and include reference provisions to civil service and labor legislation for those aspects of service/work that may be regulated under the general procedure.У статті розглянуто наукові напрацювання щодо визначення галузевої належності правовідносин, пов’язаних із проходженням служби у правоохоронних органах. Проаналізовано трудово-правовий статус різних категорій працівників Державного бюро розслідувань. Обґрунтовано, що службу осіб рядового і начальницького складу, а також державних службовців Державного бюро розслідувань слід вважати різновидом несамостійної найманої праці спеціального характеру, а відносини із проходження такої служби – трудовими правовідносинами, які належать до сфери дії трудового права
Acquis Communautaire as a Factor in the Transformation of Ukraine’s Legal Paradigm (on the Example of Public Procurement and Defence-Related Production)
No full textДосліджено проблему узгодження національного законодавства із законодавством Європейського Союзу, зокрема з acquis communautaire. Зазначено, що з моменту прийняття Програми інтеграції України до Європейського Союзу у 2000 р. держава стала на шлях поступового наближення до правових і нормативних стандартів Європейського Союзу в різних сферах співробітництва, включно з адаптацією національного законодавства. Обґрунтовано, що процес гармонізації та уніфікації національного законодавства із правом Європейського Союзу передбачає формування нової національної правової парадигми. Наголошено, що євроінтеграційний процес як складова правотворчої діяльності здійснює визначальний вплив на трансформацію законодавства України в економічній сфері та наближення його до стандартів Європейського Союзу.The article examines the process of harmonising Ukraine\u27s national legislation with the acquis communautaire of the European Union in the field of public procurement and defence-related production. Taking into account the fact that the adaptation of legislation is a necessary condition for integration into the EU, the transformational impact of this process on the national legal paradigm is analysed.
It is substantiated that the process of harmonising and unifying Ukrainian legislation with EU law requires a review of the national legal paradigm. Ukraine\u27s law-making activities within the framework of the Association Agreement with the EU provide the institutional basis for the formation of a new paradigm oriented towards European values and standards.
It is noted that the process of European integration as a specific cluster of Ukraine\u27s law-making activities related to the fulfilment of the state’s membership obligations is transforming Ukrainian legislation, primarily in the economic sector. Concerning this, one of the priority areas of law-making activities is the adaptation of legislation in the field of public procurement. The problems that need to be addressed by Ukraine are outlined, despite the progress made in harmonising national legislation with the EU acquis communautaire, in particular with regard to concessions, public-private partnerships, defence procurement, as well as certain provisions on exclusions, criteria for selecting economic operators and the use of the most economically advantageous tender, which gives preference to price. Attention is drawn to the ineffectiveness of control in this area, caused by lack of personnel, duplication of powers and imperfect law enforcement practices.
It has been proven that one of the key areas of law-making activity in the economic sphere is the introduction of a new approach to the development of product legislation. In this context, partial harmonisation of national legislation with the EU acquis communautaire has been achieved in such areas as electromagnetic compatibility, low voltage, radio equipment, cosmetology, recreational craft, civil explosives, machinery, pressure equipment and personal protective equipment
Human Rights and Freedoms in the Age of Artificial Intelligence: International Guarantees of Confidentiality and Security
No full textНаукове дослідження присвячено розгляду міжнародних гарантій конфіденційності та безпеки у сфері прав і свобод людини в добу штучного інтелекту. Встановлено, що розвиток технологій штучного інтелекту спричинив виникнення певних складнощів у традиційних уявленнях про права людини. Особливо це стосується конфіденційності та безпеки, оскільки штучний інтелект може як захищати, так і порушувати права і свободи людини. Наголошено, що необхідно враховувати також етичні та правові аспекти використання штучного інтелекту, адже неправомірне або помилкове використання конфіденційної інформації в системах штучного інтелекту може призвести до серйозних негативних наслідків для особи. Зазначено, що, хоча опрацювання даних надає значні переваги з точки зору персоналізації послуг або покращення ухвалення рішень, така обробка створює суттєві ризики для особистої конфіденційності. Проведено аналіз міжнародних договорів, прецедентного права та діяльності міжнародних організацій і запропоновано певні заходи, спрямовані на зміцнення гарантій конфіденційності.This scientific study is devoted to the analysis of international guarantees of confidentiality and security in the field of human rights and freedoms in the age of artificial intelligence. It is established that the development of artificial intelligence technologies has created certain difficulties in understanding traditional concepts of human rights, particularly in the context of privacy and security. As artificial intelligence develops, becomes more complex and gains widespread application, it can both protect and violate human rights and freedoms. It is noted that, despite the vast opportunities that artificial intelligence opens up for humanity, it is necessary to take into account the ethical and legal aspects of its use, in particular its impact on human rights and freedoms. The unlawful or erroneous use of confidential information in artificial intelligence systems can lead to negative consequences for individuals.
It is stated that artificial intelligence should be considered as an organised set of information technologies that allow complex tasks to be performed using scientific methods and information processing algorithms. The information processed by artificial intelligence can be obtained both externally and during the operation of the system. In addition, information technologies allow the creation and use of: 1) proprietary knowledge bases; 2) decision-making models; 3) information processing algorithms; 4) methods for achieving set tasks. The impact of artificial intelligence on the violation of the right to privacy is profound and multifaceted. A huge amount of data is required for artificial intelligence technologies to function effectively. The hunger for information has led to an unprecedented level of collection, storage and analysis of personal information. While data processing for personalising services or improving decision-making offers significant benefits, it also poses significant risks to privacy. International treaties, case law and the activities of international organisations are analysed.
An attempt is made to identify gaps in the law, highlight new trends and propose specific measures to strengthen privacy safeguards in the context of the development of artificial intelligence technologies. The need for global cooperation in developing comprehensive and adaptive legal boundaries to protect human rights in the context of the rapid development of artificial intelligence technologies is emphasised
Material and Resource Collaboration and Aiding an Aggressor State as Forms of Criminal Asset Circulation: Features of Criminal Offences and Problems of Qualification
No full textСтаттю присвячено дослідженню проблеми розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 та ст. 111-2 Кримінального кодексу України. Запропоновано змінити правозастосовну концепцію: здійснювати кваліфікацію діянь як колабораційної діяльності (зокрема матеріально-ресурсної) лише в разі їх учинення громадянином України в умовах окупації або на території держави-агресора. Доведено, що пособництво державі-агресору є особливим проявом співучасті у злочині агресії. Надання допомоги у веденні агресивної війни завдає шкоди передусім не національній безпеці, а миру і безпеці людства, міжнародному правопорядку. Обґрунтовано думку про доцільність виключення ст. 111-2 з розділу І Особливої частини Кримінального кодексу України та доповнення розділу ХХ Особливої частини ст. 437-1 «Фінансування злочину агресії».The article is devoted to the study of the problem of distinguishing between criminal offences provided for in Part 4 of Article 111-1 and Article 111-2 of the Criminal Code of Ukraine. In order to improve the effectiveness of the application of criminal law, the need for a clear distinction between the elements provided for in Part 4 of Article 111-1 (regarding the transfer of material resources to illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or to armed or paramilitary formations of the aggressor state) and Article 111-2 (in terms of the transfer of material resources or other assets to representatives of the aggressor state, its armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state) of the Criminal Code of Ukraine. It is proposed to change the law enforcement concept: to qualify acts as collaboration (including material and resource collaboration) only if they are committed by a citizen of Ukraine under occupation or on the territory of the aggressor state.
It has been proven that aiding an aggressor state constitutes a special manifestation of complicity in the crime of aggression. Providing assistance in waging an aggressive war harms not only national security, but also peace, the security of humanity and the international legal order. The expediency of excluding Article 111-2 from Section I of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine and supplementing Section XX of the Special Part with a new article – Article 437-1 “Financing of the crime of aggression” – has been substantiated. The financing of the crime of aggression is proposed to be understood as the collection, storage or provision of any assets, directly or indirectly, for the purpose of their use or with the awareness of the possibility of their use, in whole or in part, for the planning, preparation, initiation and/or waging of an aggressive war. It is advisable to link the qualified types of this crime to the amount of assets collected, stored or provided to the aggressor state.
The Theoretical Aspect of Ensuring Human Rights in the Enforcement of Court Decisions
No full textПроаналізовано стан дотримання прав людини у виконавчому провадженні та визначено основні чинники, що впливають на нього. Досліджено законодавчі зміни, які сприяють забезпеченню прав людини в умовах воєнного стану. Розглянуто механізми, що застосовуються під час виконання судових рішень, коли боржниками є держава чи державні органи. Також досліджено стан виконання рішень Європейського суду з прав людини, боржником за якими є Україна.The article is devoted to the problem of human rights compliance in enforcement proceedings and the study of the relationship between the rights of the parties to enforcement proceedings for the full actual enforcement of court decisions. The main views of scholars on human rights compliance in enforcement proceedings are analysed, and criteria for human rights violations in the enforcement of court decisions are identified. It is found that maintaining a balance between the parties is closely linked to ensuring human rights in enforcement proceedings. Attention is paid to compliance with the principle of proportionality of measures for the enforcement of court decisions, in particular in the context of human rights and the prevention of abuse of rights by the parties. The main problems that affected the observance of human rights during martial law are identified.
Changes introduced in the enforcement of court decisions during martial law are considered, in particular the possibility for the debtor to specify a current account for expenditure transactions. Their advantages and disadvantages in the context of human rights compliance are also analysed. The problem of non-compliance by the state with court decisions, in particular decisions of the European Court of Human Rights, is outlined. The mechanism of judicial control over the enforcement of court decisions in administrative proceedings is examined, which obliges the authority against which the court decision was made to submit a report on the enforcement of the decision within a specified period. The consequences of failure to submit or improper submission of a report are described, in particular the obligation to resubmit the report or impose a fine on the head of the enterprise that is the debtor
Methodology for Studying the Historical and Legal Foundations of Ukraine’s Housing Policy
No full textУ статті досліджено методологічні підходи до вивчення історико-правових засад житлової політики України. Вказано, що наукове осмислення житлової політики набуває особливої актуальності в контексті євроінтеграційних процесів, спрямованих на встановлення європейських стандартів належного рівня життя та соціального забезпечення. Визначено, що житлова політика розглядається не лише як складова державного управління, а й як складне міждисциплінарне правове явище, яке інтегрує правові, економічні та соціологічні аспекти. Обґрунтовано, що її комплексний історико-правовий аналіз потребує інтеграції підходів різних дисциплін, оскільки ефективна система забезпечення права людини на житло формується на перетині правових норм, економічних механізмів і соціальних практик. Установлено, що методологічну базу дослідження житлово-правових засад становить система взаємопов’язаних філософських, загальнонаукових і спеціально-правових методів, застосування яких забезпечує достовірність і глибину історико-правового аналізу еволюції житлової політики.This article is devoted to the methodology for studying the historical and legal foundations of Ukraine’s housing policy. The purpose of the article is to identify and justify the system of methods and methodological approaches used in the historical and legal study of the evolution of housing policy. The subject of the study is a set of methods and methodological approaches used to analyse the historical and legal foundations of Ukraine’s housing policy.
The relevance of the study is determined by the need for scientific understanding of housing policy as a legal category in the context of establishing European standards of adequate living standards and social security. It is argued that housing policy is a complex interdisciplinary phenomenon that integrates legal, economic and sociological dimensions, and its study requires the integration of approaches from different sciences in order to develop an effective system for ensuring the human right to housing.
The methodological basis of the study is a system of general scientific and special legal methods. In particular, the dialectical method made it possible to reveal the internal contradictions of the components of housing policy in the process of its historical evolution. Using a synergistic approach, it has been proven that housing policy is a certain system that develops under the influence of objective factors. It has been revealed that the axiological approach makes it possible to identify the fundamental values that shaped housing policy in different historical periods, as well as to trace their influence on the development of legal norms. It has been determined that the method of analysis allows identifying the key components and characteristics of a specific historical stage of development of housing policy as a legal category.
It is concluded that the combination of historical-legal, comparative-legal and formal-legal methods allows reconstructing the dynamics of housing policy development, tracing the patterns of transformation of legal norms and assessing the effectiveness of various models of housing provision. The results of the study can be used in further historical and legal research and in improving the legal basis of Ukraine\u27s housing policy