Наукові записки НаУКМА. Економічні науки
Not a member yet
188 research outputs found
Sort by
Людський капітал як елемент інноваційної екосистеми
Full text linkThe aim of this study is to investigate the human capital in the context of innovative ecosystems, determine the structure and state of investment in human capital in Ukraine and provide recommendations on ways to activate investment for the development of an innovative ecosystem. To solve research issues were used articles, statistical information, and databases to which were applied comparison methods, analytical and tabular methods to visualize the analysis of data.The results of the study show that there is a direct relationship between the level of economic development of the country and the number of innovative products created, which is confirmed by the analysis of indicators of global indices. Despite the strengths that have an impact on domestic innovation development, Ukraine is not an innovation leader and its indicators have been deteriorating in recent years, which indicates the lack of use of available innovation potential and the unstable economic and political situation in the country.A comparative analysis of the Human Capital Index showed that the values for Ukraine remained unchanged for a decade. This is influenced by problems of investing in education and healthcare, without which the functioning of the innovation ecosystem is impossible. Currently, the country is experiencing a constant decline in the population, which is associated with high mortality, low birth rates and short life expectancy. The study found that while education costs rose before the full-scale invasion, the number of educational institutions steadily declined due to the closure of schools with a few students. A similar trend continues in the healthcare sector, where, with a relatively stable number of visitors, hospital facilities are being reduced.As a final point, a conclusion involving that the main component of the innovation ecosystem is human capital, which is involved in the creation and production of innovative goods and services and can generate income. The main task for the country today is to attract additional investment in human capital, which will help reduce the burden on the state and help in creating and developing innovative industries that will increase the country’s competitiveness in the world.
JEL classіfіcatіon: E22, I25, J24, O15, O31У статті розкрито наукові погляди на тлумачення та структуру інноваційної екосистеми, одним із важливих елементів якої є людський капітал. З’ясовано, що є пряма залежність між рівнем економічного розвитку країни та кількістю створених інноваційних продуктів, що підтверджено аналізом показників глобальних індексів конкурентоспроможності та інновацій. Згідно з результатами дослідження, попри сильні сторони, які мають вплив на вітчизняний інноваційний розвиток, Україна не є інноваційним лідером, а її показники погіршуються протягом останніх років, що свідчить про невикористання всього наявного інноваційного потенціалу та нестабільну економічну і політичну ситуацію в країні.Проведено порівняльний аналіз індексу людського капіталу, значення якого для України залишаються незмінними впродовж десятиліття. На це впливають наявні в країні проблеми інвестування в галузі освіти та охорони здоров’я, без яких продукування інновацій та функціонування інноваційної екосистеми неможливе. Дослідження показало, що хоча видатки з бюджетів на освіту до повномасштабного вторгнення зростали, але кількість закладів освіти постійно зменшувалась через закриття шкіл із невеликою кількістю учнів. Аналогічна тенденція зберігається і в галузі охорони здоров’я, де за порівняно стабільної чисельності відвідувачів кількість лікарняних закладів зменшилася.За результатами дослідження впливу людського капіталу на інноваційну екосистему зроблено висновки та надано пропозиції. Головним завданням сьогодні є залучення додаткових інвестицій у вітчизняний людський капітал, що зменшить державний тягар і допоможе у створенні й розбудові інноваційних галузей, які підвищать конкурентоспроможність країни у світі.
JEL classіfіcatіon: E22, I25, J24, O15, O3
Результативність факторів економічного зростання: продуктивність та інновації
Full text linkThe article reveals the modern problem of the rates of economic growth of the Ukrainian economy, as well as other countries, associated with their significant decrease. It is shown that its problem occurrence can also be explained by the lack of attention to the activation of innovative processes in the country during the formation of real economic policy. The assumption is substantiated that this happened due to insufficient prioritization of the separate production factor – innovation, in neoclassical methods of macroeconomic analysis. Therefore, they did not provide the right guidelines for governments in the formation of economic strategies and programs. Such countries demonstrate a stable value of the “GDP gap” against successful countries. Ukraine has been in this trend for many years, not only in relation to the countries – economic leaders, but also to its closest neighbors.A macroeconomic analysis is presented that demonstrates the presence of a “productivity paradox” in many European countries after the 2008 crisis: GDP, measured in current US dollars, exists with minor fluctuations rather than a steady upward trend. It was confirmed that the “GDP gap” did not fundamentally change between groups of countries with different types of economies. It is shown that the emergence of the “productivity paradox” phenomenon is because, against the background of the large-scale development of modern innovation processes, the main indicators of measuring the productivity of labor and other resources have significantly decreased compared to the previous times. Performance statistics of economic growth factors, built on the dominant neoclassical models, show less and less explanatory power for revealing the role of labor productivity in economic growth. This was confirmed by the regression analysis carried out, which proved insufficient attention of Ukrainian economic policy to endogenous factors of innovative development.The analysis of endogenous models of economic growth and Schumpeterian conceptual approaches showed that the key factor of economic growth in modern conditions should be the factor of scientific and technological innovations, because the existing globalization processes and the formation of the Industry 4.0 industries are contributed not only to integration of national economies and the global technological changes, but also condition by the strengthening of the divergence between developed and developing countries. It is shown that these processes occur due to the lack of sufficient own innovation potential of developing countries.
JEL classіfіcatіon: O11, O20, O32, O38, O40Досліджено сучасну проблему темпів економічного зростання української економіки, а також інших країн, пов’язану зі значним їх зниженням. Показано, що її виникнення можна також пояснити браком уваги до активізації в країні інноваційних процесів під час формування реальної економічної політики. Обґрунтовано припущення, що це відбувалось через недостатню пріоритезацію виробничого фактора інновацій у неокласичних методах макроекономічного аналізу, і тому вони не давали правильних орієнтирів урядам під час формування економічних стратегій та програм. У таких країнах відбулось усталення величин «розриву ВВП» проти успішних країн. Україна вже багато років перебуває в цьому тренді не тільки щодо країн – економічних лідерів, а й щодо своїх найближчих сусідів.Представлено макроекономічний аналіз, який засвідчує наявність «парадокса продуктивності» в багатьох країнах Європи, особливо після кризи 2008 року: ВВП, оцінений у поточних доларах США, фактично не зростає, маючи незначні коливання, а не сталий висхідний тренд. Підтверджено, що «розрив ВВП» принципово не змінювався також між групами країн із різним типом економік. Показано, що виникнення феномену «парадокс продуктивності» зумовлене тим, що на фоні масштабного розвитку сучасних інноваційних процесів основні індикатори вимірювання продуктивності праці та інших ресурсів значно знизились проти попередніх часів. Статистика результативності факторів економічного зростання, побудована на домінуючих неокласичних моделях, показує все меншу пояснювальну здатність для розкриття ролі продуктивності праці в економічному зростанні. Проведений регресійний аналіз підтвердив такий висновок і засвідчив недостатню увагу української економічної політики до ендогенних факторів інноваційного розвитку.
JEL classіfіcatіon: O11, O20, O32, O38, O4
Інноваційний розвиток як чинник повоєнної відбудови економіки України
Full text linkThe war in Ukraine, caused by the full-scale invasion of Russia, has an impact on the country’s innovation environment, which is due to a decrease in the level of investments, an increase in business risks, a reduction in domestic demand for products, a decrease in the number of innovative projects, and the availability of their financing. The purpose of this article is to confirm that the innovative development of Ukraine’s economy is a key direction of economic policy and a tool for the post-war reconstruction of Ukraine’s economy. The study of the current state of innovative activity in Ukraine and the comparison of the actual state of innovative development of Ukraine with other countries of the world was carried out using methods of scientific and statistical analysis. The latter made it possible to come to the following research results: to state a significant lag in innovative activity in Ukraine. According to the authors, this is related to existing problems, the main ones of which are: weak development of high-tech enterprises and industries; significant physical and moral deterioration of the production potential of most industrial enterprises of Ukraine; insufficient financing of the innovative sector of the economy, structural imbalance and low technological complexity, raw material export orientation and low competitiveness, etc.The authors of the article are sure that the restoration of the economy of Ukraine, ensuring competitiveness and economic growth largely depends on the use of innovative factors, the development of education and science. It is noted that the foundations of the state’s innovative policy in the post-war period must be formed today, creating conditions for the development of intellectual potential, increasing labor productivity, modernization of technologies, and structural restructuring of the economy.The results of this study can be applied when approving the plan for the post-war reconstruction of Ukraine and its direction towards a radical change in the structure of the economy, the transition from an agrarian-raw type to an industrial-innovative one based on the creation of a modern high-tech, digitised industry in the context of the spread of Industry 4.0 in the world. As a conclusion, the authors suggest that in the process of forming innovation policy, special attention should be paid to structural reforms, effective and transparent use of foreign aid, and strengthening of cooperation between manufacturers and scientific institutions.
JEL classіfіcatіon: Е61, О16, О31, О38, Н56, Н11, Н52Розглянуто інноваційний розвиток економіки України як ключовий напрям економічної політики та інструмент повоєнної відбудови економіки України. Війна в Україні, а надто після повномасштабного російського вторгнення, впливає на інноваційне середовище країни, що зумовлено зниженням рівня інвестицій, зростанням ризиків для бізнесу, скороченням внутрішнього попиту на продукцію, зменшенням кількості інноваційних проєктів, доступності їх фінансування. Дослідження сучасного стану інноваційної діяльності в Україні та порівняння фактичного стану інноваційного розвитку України з іншими країнами світу дали змогу констатувати його суттєве відставання. Означене, на думку авторок, пов’язано з наявними проблемами, серед яких основними є такі: слабка розвиненість високотехнологічних підприємств і галузей, значний фізичний і моральний знос виробничого потенціалу більшості промислових підприємств України, недостатність фінансування інноваційного сектору економіки, структурна розбалансованість і технологічна низькоукладність, сировинна експортоорієнтованість та низька конкурентоспроможність.Авторки статті впевнені, що відновлення економіки України, забезпечення конкурентоспроможності та економічного зростання значною мірою залежать від використання інноваційних чинників, розвитку освіти, науки. Зазначено, що засади інноваційної політики держави в повоєнний період треба формувати вже сьогодні, створюючи умови для розвитку інтелектуального потенціалу, підвищення продуктивності праці, модернізації технологій, структурної перебудови економіки. Післявоєнна відбудова України має бути спрямована на кардинальну зміну структури економіки, перехід від аграрно-сировинного її типу до індустріально-інноваційного на основі створення сучасної високотехнологічної, цифровізованої промисловості з огляду на поширення у світі Індустрії 4.0. Авторки статті пропонують у процесі формування інноваційної політики особливу увагу приділяти структурним реформам, ефективному й прозорому використанню іноземної допомоги, посиленню співпраці виробників із науковими установами.
JEL classіfіcatіon: Е61, О16, О31, О38, Н56, Н11, Н5
Менеджмент віртуальних команд: поведінкові аспекти
No full textSince the announcement of the COVID-19 pandemic, the vast majority of companies have switched their employees to remote work. This has led to a number of problems, both technical and psychological. Technical problems related to online work are accompanied by questionable employee productivity and an unsatisfactory psychological climate in virtual teams.In order to address these shortcomings of working in virtual teams, the purpose of the article is to systematize employees’ feedback on the specific positive and negative aspects of remote work, and to propose effective methods for improving the efficiency of such work, using the principles of behavioral economics already tested in practice.The paper attempts to describe the importance of a comprehensive approach to evaluating work in virtual teams, which is based not only on the analysis of the effectiveness of such work, but also on the moral and psychological state of the team. It is also shown that behavioral principles (including various motivational tools) should be considered in the management strategy of virtual teams.The article proposes a comprehensive approach to the management of virtual teams based on the systematization of problems and specific ways to solve them.As a result of this study, it is proposed to use behavioral science approaches to improve remote work, such as loss aversion, endowment effect, framing effect, priming, and social comparison, which has already proven to be effective to a certain extent. Further studies, taking these aspects into account, will need to be undertaken.
JEL classіfіcatіon: D03, D21, M31, M37З початку оголошення пандемії COVID-19 переважна кількість компаній перевела працівників на дистанційний формат роботи. У зв’язку з цим виникло багато проблем як технічного, так і психологічного характеру. Технічні проблеми, пов’язані із забезпеченням онлайн-роботи, супроводжуються сумнівними показниками продуктивності працівників та незадовільним рівнем психологічного клімату у віртуальних командах.Для усунення зазначених недоліків роботи у віртуальних командах було поставлено за мету систематизувати відгуки працівників саме про конкретні позитивні та негативні аспекти дистанційної роботи, а також запропонувати дієві методи поліпшення ефективності такої роботи, використовуючи вже апробовані на практиці принципи поведінкової економіки.У статті автори описали важливість комплексного підходу до оцінювання роботи у віртуальних командах, що спирається не тільки на аналіз ефективності такої роботи, а й на морально-психологічний стан колективу. Показано також, що поведінкові принципи (включно з різноманітними мотиваційними інструментами) слід враховувати у стратегії менеджменту віртуальних команд.Методами дослідження є описовий (для визначення поточної ситуації з дистанційною роботою), аналітичний (для опрацювання статистичних даних), методи синтезу та порівняння (для опрацювання запропонованого авторами опитування). У результаті проведеного аналізу у статті запропоновано комплексний підхід до менеджменту віртуальних команд на основі систематизації проблем та конкретних шляхів їх вирішення.У результаті цього дослідження запропоновано використати підходи поведінкової науки для поліпшення дистанційної роботи, як-от: несхильність до втрат, ефект наділення, ефект фреймінгу, праймінг та соціальне порівняння, що вже до певної міри доводить свою ефективність. Подальше впровадження таких елементів поведінкової науки є одним із завдань майбутніх досліджень такого втручання. Цю статтю можна використати для подальшого та глибшого практичного дослідження позитивних і негативних аспектів у роботі віртуальних команд в умовах довгострокової роботи в гібридному форматі.
JEL classіfіcatіon: D03, D21, M31, M3
Чи впливають культурні особливості на онлайн-взаємодію стейкхолдерів з університетами в контексті пандемії COVID-19
No full textThe COVID-19 pandemic has significantly increased the role of social media in the communication policy of educational institutions. Ensuring the effective use of social networks to communicate with target audiences requires universities to understand, among other things, the importance of cultural context for the audience’s engagement.We analyzed the engagement rates (ER) in Facebook and Instagram for the most influential universities in the Eastern Partnership (EaP) countries to determine the influence of the country’s cultural characteristics.The study examines two hypotheses. H1: Stakeholders in collectivist cultures with a high level of power distance are more likely to increase online engagement when limited in offline communication. H2: High uncertainty avoidance countries with long-term orientation will demonstrate broader social media engagement.The results showed that the dynamics of stakeholder activity in the social networks Facebook and Instagram for the most influential universities in the Eastern Partnership countries do not depend on the country’s cultural profile.Thus, we can conclude that universities can expand their presence in the digital communication space while addressing representatives of their target audiences from different countries without differentiating their communication messages. The study results also indicate the prospects for expanding remote students’ mobility programs as they will not require different approaches to effective digital communication.
JEL classіfіcatіon: M30, M39, I20, I29Зміни умов функціонування університетів і формату надання освітніх послуг, спричинені пандемією COVID-19, значно підвищили роль соціальних медіа в комунікаційній політиці закладів освіти. Нова реальність перетворила їх на один із основних каналів зовнішньої комунікації, через які університети змогли продовжити спілкуватися зі стейкхолдерами, обговорюючи як внутрішні питання функціонування університетів, так і загальносоціальні аспекти. Забезпечення ефективного використання соціальних мереж для комунікації з цільовими аудиторіями вимагає від університетів, зокрема, розуміння важливості та рівня впливу на залученість аудиторії культурного контексту.У статті проаналізовано рівень використання соціальних мереж «Фейсбук» та «Інстаграм» найвпливовішими закладами вищої освіти країн Східного партнерства для встановлення наявності впливу культурних особливостей країн на залученість аудиторії в соціальних мережах. Дослідження передбачало перевірку таких гіпотез: 1) стейкхолдери в колективістських культурах з вищим рівнем дистанціювання влади будуть більш схильними до підвищення рівня залученості в соціальних мережах за умови обмеженого доступу до офлайн-спілкування; 2) стейкхолдери в країнах, культура яких характеризується високою схильністю до уникнення невизначеності та націленістю на довгострокову перспективу, також демонструватимуть зростання онлайн-залученості.Перевірка гіпотез базувалась на даних про рівень активності користувачів на сторінках соціальних мереж 5 університетів з кожної з країн Східного партнерства в допандемічний (2019 р.) та пандемічний (2020 р.) періоди. Дані отримано за методологією Popsters.com. Культурні профілі країн побудовано на основі 6-вимірної культурної моделі Хофстеде.Результати показали, що динаміка активності стейкхолдерів у соцмережах «Фейсбук» та «Інстаграм» для найвпливовіших університетів країн Східного партнерства не залежить від культурного профілю країни. Водночас динаміка користування соціальними мережами підтвердила прагнення стейкхолдерів до спілкування з університетами онлайн. Отже, можна зробити попередній висновок про те, що університети можуть розширювати свою присутність у цифровому комунікаційному просторі, звертаючись одночасно до представників своїх цільових аудиторій з різних країн і не диференціюючи свої комунікаційні звернення. Результати дослідження також вказують на перспективи розширення контингенту за рахунок студентів з інших країн через зростання дистанційної мобільності, адже немає потреби в різних підходах до організації ефективної цифрової комунікації.
JEL classіfіcatіon: M30, M39, I20, I2
Тенденції та наслідки міграції з України
No full textThe article devotes to the topic of migration from Ukraine. Currently the massive flow of emigrants from Ukraine can be observed, which was caused by the Russian aggression. Definitely, it will influence the Ukrainian economy. In the article the tendencies of emigration from Ukraine since the year 2000 and the current flow and problems are analyzed. The main consequences of emigration in the current conditions are evaluated. It is mentioned that the influence of migration can have a long-lasting effect on the economy of the country. It is obvious that it is important to return people to Ukraine and to take special measures on the governmental and municipal levels. The methodology of econometric analysis is used to analyze the influence of factors on the migration in the country in the pre-war period. It is obvious that the main reason for emigration nowadays is the war in the country, and the decision of people to return will be influenced by the safety in the country, social conditions and the state of economy. It is crucial to define the economic factors, which will influence the decision of people for migration or returning to Ukraine. It is noted that employment and income, economic growth and perspectives of reconstruction and development of the country are important.
JEL classification: F66, J61Статтю присвячено проблемам і сучасним тенденціям міграції з України. Нині відбувається масовий потік емігрантів з України, спричинений військовою агресією росії. У статті проаналізовано тенденції еміграції з України з 2000 року та хвилю еміграції з України, спричинену війною. Міграційні процеси негативно впливають на економіку України. Розглянуто основні можливі їх наслідки. Очевидною є необхідність повернення мігрантів і застосування спеціальних програм на державному та муніципальному рівнях. Для дослідження впливу економічних чинників на міграцію було використано інструментарій економетричного моделювання. Виявлено чинники, які впливали на рішення населення мігрувати і які, відповідно, можуть мати потенційний вплив на бажання повернутися. Очевидно, що основною причиною міграції на сьогодні є війна, і рішення про повернення додому люди прийматимуть з огляду на безпеку в країні, наявність соціальної інфраструктури, житла, стан економіки. Важливо визначити економічні чинники, які можуть вплинути на подальші рішення емігрувати чи повертатися додому. Наголошено, що економічні чинники можуть зумовити іншу хвилю економічної міграції, якій треба запобігти. Виявлено, що рівень безробіття, доходи населення, перспективи економічного зростання, відбудови економіки є важливими для повернення мігрантів.Проведений аналіз може бути використаний для оцінювання сучасного стану міграційних процесів з України та визначення напрямів державної політики для повернення мігрантів. Подальші дослідження варто сконцентрувати на пошуку можливих галузей для створення робочих місць, на аналізі шляхів відновлення економіки країни та програм повернення мігрантів.
JEL classification: F66, J6
Споживчі витрати та проблеми заощаджень економічних суб’єктів в умовах економічних шоків: поведінкові аспекти
Full text linkThe purpose of the article is to reveal the main reasons for the low level of savings, investments and excessive consumer lending and opportunities for improving financial well-being at the micro level and forming sources for future development. The article reveals the main problems of citizens’ savings and consumption that occurred before the crisis caused by the coronavirus pandemic. And which only intensified during it. Some macroeconomic indicators reflecting the state of citizens’ savings and dependence on income were analyzed. Despite the stable growth of the population’s income, the savings rate remains at a low level. On the other hand, the demand for loan funds is ahead of such growth. In this way, the thesis about the negative relationship between wage growth and the rate of savings, put forward by some scientists earlier, was proved. Regardless of the presence of economic factors affecting the level of consumption and savings, the psychological reasons for the low tendency of citizens to save were also analyzed. Among these reasons are the deficit thinking effect, the default effect, confirmation bias, and loss aversion bias. It was also analyzed based on the facts, how much the psychological prejudices of Ukrainians influenced financial behavior. In particular, the fallacy of prejudices regarding the impracticality of investing in deposits of Ukrainian banks, as well as the idea that the Ukrainian banking system underwent catastrophic transformations in the first years after the banking reform, was considered.The research methods are descriptive, analytical, methods of synthesis and comparison. As a result of the analysis, the article proposes a comprehensive approach to men’s behaviour toward savings during the pandemic according to behavioural economics.Consideration of the economic and psychological aspects of the situation with savings led to the provision of conclusions and proposals. The main task for improving the effectiveness of managing one’s own expenses today is to understand the reasons for irrational behavior of people in new circumstances from the point of view of behavioral economics and the application of the theory of “pushing” for the formation of positive socio-economic changes. It is suggested to use this paper for further and deeper practical research of certain aspects of changing people’s behaviour for better investment solutions and financial wellbeing.
JEL classіfіcatіon: D14, D91, E21Метою статті є з’ясування основних причин низького рівня заощаджень, інвестицій і надмірного споживчого кредитування та можливостей для поліпшення фінансового благополуччя на мікрорівні і формування джерел для майбутнього розвитку.У статті розкрито основні проблеми заощаджень і споживання громадян, які були до кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, і лише посилилися під час неї.Проаналізовано деякі макроекономічні показники, що відображають стан заощаджень громадян, та залежність від доходів. Незважаючи на стабільне зростання доходів населення, норма заощаджень залишається на низькому рівні. Натомість попит на кредитні кошти випереджає таке зростання.Таким чином було доведено тезу про від’ємний зв’язок між зростанням заробітної плати та нормою заощаджень, висунуту деякими вченими раніше.Окрім економічних факторів, що впливають на рівень споживання та заощаджень, також проаналізовано психологічні причини низької схильності громадян до заощаджень. Серед таких причин – ефект дефіцитного мислення, дефолт-ефект, підтверджувальне упередження та упередженість щодо неприйняття втрат.Також на основі фактів проаналізовано, наскільки сильно вплинули психологічні упередження українців на фінансову поведінку. Зокрема, розглянуто хибність упереджень щодо недоцільності інвестування в депозити українських банків, а також уявлення про те, що українська банківська система зазнала катастрофічних перетворень у перші роки після банківської реформи.За результатами розгляду економічних і психологічних аспектів ситуації із заощадженнями надано висновки та пропозиції. Головним завданням щодо поліпшення ефективності управління власними витратами на сьогодні є розуміння причин нераціональної поведінки людей у нових обставинах з погляду поведінкової економіки та застосування теорії «підштовхування» для формування позитивних соціально-економічних змін.
JEL classіfіcatіon: D14, D91, E2
Характеристичні особливості інвестиційного ризик-менеджменту в ESG-інвестуванні: дослідження фондових ринків Центральної та Східної Європи
No full textOne of the most dynamic trends in the development of the modern market of financial investments is ESG investing. Investing which is based on the inclusion of Environmental, Social and Governance criteria into consideration. In this case, there is an actual problem of analysis mapping ESG criteria with investment risk management. This article considers specific features of inclusion ESG assessments into investment risk management. For this purpose, the S&P Global system of ESG scores was used. The assessments of market risk for both direct and portfolio investments were considered. The dichotomy between the approaches of diversification and prioritization based on ESG criteria had been identified. The article offers expansion of portfolio risk management within the framework of a three-criteria optimization model (risk, return, and ESG score based criteria). The article justifies the investment decision on the basis of construction of an effective set of pair “risk – ESG score” which provides an analogue of the classical frontier line in modern portfolio theory. The implementation of this approach was carried out to the companies included into stock index baskets of three Central and Eastern European (CEE) stock markets: Poland, Czech Republic and Hungary.
JEL classіfіcatіon: G11Одним із найдинамічніших трендів розвитку сучасного ринку фінансових інвестицій є ESG-інвестування, тобто інвестування, яке ґрунтується на залученні до розгляду екологічних, соціальних та управлінських критеріїв. Частка цього виду інвестування на світових ринках уже перевищує 30 % інвестиційних активів, що перебувають в управлінні. Тож актуальною стає проблема аналізу зіставлення ESG-критеріїв з інвестиційним ризик-менеджментом. Ця проблема є предметом дослідження, проведеного із застосуванням до портфельного інвестування на ринках Центральної та Східної Європи. З цією метою в роботі було використано скоринги ESG, що розраховуються за методологією системи S&P Global.Оцінювання ринкового ризику було здійснено як для прямих, так і для портфельних інвестицій. Для прямих інвестицій було проведено дослідження між значеннями ESG-скорингу та низкою показників ризику та дохідності. Ідентифіковано взаємозв’язок між значеннями скорингу та показником K-ratio. Цей взаємозв’язок змодельований логарифмічною залежністю.У межах проведеного дослідження було ідентифіковано дихотомію між підходами диверсифікації та пріоритизації ESG-критеріїв при інвестуванні. Запропоновано розширення портфельного ризик-менеджменту в межах трикритеріальної оптимізаційної моделі (мінімізації ризику, максимізації очікуваної дохідності та максимізації ESG-скорингу портфеля). У статті обґрунтовано інвестиційне рішення, що базується на побудові ефективної множини у площині «ризик – ESG-скоринг». Це є певним аналогом ефективної множини «ризик – дохідність» у сучасній портфельній теорії.Вибудований у дослідженні підхід ризик-менеджменту було застосовано для створення інвестиційного портфеля з компаній, включених у кошики трьох фондових індексів ринків Центральної та Східної Європи, а саме: PX (Чехія), WIG20 (Польща), BUX (Угорщина).
JEL classіfіcatіon: G1
Kількісні показники монополії та проблеми їх застосування в антимонопольному регулюванні
Full text linkWe considered the quantitative indexes to control different monopoly’s types and identified the main disadvantages, which obstacle the usage of these indicators in practice of the antitrust regulation. Economic methods of antitrust control can be divided into two groups: (1) direct and (2) indirect. The direct ones are based on the market and competitive prices analysis, marginal revenue (MR) and marginal costs (MC) and theoretically, they permit to evaluate directly the negative monopoly’s impact on the market. Indirect methods are based on the non-price indexes (for instance, concentration or share of the firm on market) and identify only the potential hazard from monopoly. However they do not permit to determine whether monopoly indeed negatively impacts on market and in addition the level of such impact. By analyzing of some disadvantages of the monopoly control indexes, we determined several main features, which should have belonged to the new more perfect monopoly index, which would be the subject of our further investigation: (1) to be a dynamic (not a static one) quantitative index of the monopoly power, which evaluates both the fact of the monopoly power existence and the level of the power’s manifestation on the different hierarchical levels (economy, industry, firm) in the mode of real time; (2) to have a capability to separate in the new indicator the innovational component of the monopolist’s costs on the different hierarchical stages; (3) to display the correlation between the monopoly’s power index and the business cycle phases, since the level of the negative monopoly’s impact may be intensified in the recession phase and may be weakened in the recovery phase; (4) to perform the direct control of monopoly through the control of the difference between the market and “natural” (competitive) prices. This control could be realized permanently, actually in “on-line” mode. As compared to indirect methods (which are discrete ones), the price control does not require the confidential information of a firm’s activity, which is often unavailable for the regulator.
JEL classіfіcatіon: D40, D41, D42, D43Розглянуто основні кількісні показники контролю різних форм монополії та визначено основні їх недоліки, що заважають використанню цих показників у практиці антимонопольного регулювання. Методи контролю монополій можна розділити на дві групи: прямі та непрямі. Прямі методи базуються на аналізі ринкових і конкурентних цін, граничних прибутків (MR) та граничних витрат (MC) і теоретично дають змогу безпосередньо оцінити негативний вплив монополії на економіку. Непрямі методи базуються на нецінових показниках (наприклад, частка фірми на ринку) та визначають лише потенційну загрозу від монополії, але не дають змоги визначити ступінь такої загрози. У результаті аналізу недоліків показників контролю монополій визначено деякі риси, які повинен був би мати новий, більш досконалий показник монопольної влади, який буде предметом наших подальших досліджень: 1) бути динамічним (а не статичним) показником, що оцінює як сам факт використання влади монополією, так і ступінь її прояву на різних ієрархічних рівнях (економіка, галузь, фірма) та в режимі реального часу; 2) мати здатність відокремити в новому показнику монопольної влади інноваційну складову у витратах монополіста на різних ієрархічних рівнях; 3) відображати зв’язок показника монопольної влади з фазами бізнес-циклу; 4) здійснювати прямий контроль за монополіями через контроль за різницею між ринковою та конкурентною цінами, що можливо робити безперервно, практично в режимі «on-line», а не дискретно, як у наявних методах. Також контроль за цінами не потребує конфіденційної інформації про діяльність підприємства.
JEL classіfіcatіon: D40, D41, D42, D4
Корпоративна культурна відповідальність як складова брендингу компанії в Україні
Full text linkThe objective of the study is to reveal the essence and features of corporate cultural responsibility (CCR) and its role in managing the company’s brand.Research methods. The research is based on the Synthesis Methods, including comparative analysis, interpretation, and applying systematic research synthesis.Research results. The article reveals the need to introduce and use CSR as a branch of corporate social responsibility. The relevance of the study is due to the importance of using CCR in the formation of business and marketing strategies of companies and brands, which can provide economic benefits and even affect the level of national security.The study emphasizes that today, during the full-scale Russian war against Ukraine and the genocide of Ukrainians by the Russian Federation, the issue of protection, preservation, promotion, and development of Ukrainian culture by businesses operating in Ukraine is more urgent than ever before. Therefore, the article substantiates the role of CCR in Ukraine as a phenomenon that will encourage businesses to take a responsible approach to the choice of influencers with whom businesses cooperate for advertising purposes; implementing elements of Ukrainian culture in its products, services, and/or communications; priority provision of sponsorship (financial or media) support for advertising purposes specifically to Ukrainian cultural figures and/or projects; proofreading of information about the culture and history of Ukraine, provided they are used in products, services and communications.The usage of the results. According to the results of the study, a list of steps for implementing the CCR in Ukrainian business for successful branding is proposed as recommendations, namely the implementation of the CCR at the level of company strategy; corporate culture of the company; product/service; in the company’s external communications. The proposed recommendations should solve the following tasks: cultural and social – the development and popularization of Ukrainian culture in Ukraine and the world; business and communication – reducing business reputational risks and strengthening the reputation of a company or its brand among Ukrainian consumers, which will have a long-term positive economic effect on business. Conclusions. The proposed recommendations are designed to solve the following two tasks – cultural and social: development and popularization of Ukrainian culture in Ukraine and in the world; business and communication: reducing business reputational risks and strengthening the reputation of the company or its brand among Ukrainian consumers, which under other normal circumstances will have a long-term positive economic effect on business. Further research in the area of the introduction of CCR in Ukraine will be aimed at deepening the analysis of the impact of CCR on modern brands and determining the economic effects of CCR on the activities of companies.
JEL classіfіcatіon: М14, L21Метою дослідження є розкриття сутності й особливостей корпоративної культурної відповідальності (ККВ) та її ролі в управлінні брендом компанії.У статті розкрито необхідність введення та використання ККВ як напряму корпоративної соціальної відповідальності. Актуальність дослідження зумовлена важливістю використання ККВ у формуванні бізнес- і маркетинг-стратегій компаній та брендів, що може давати економічні зиски та впливати навіть на рівень національної безпеки.У дослідженні наголошено, що в сьогоденні під час повномасштабної російської війни проти України та геноциду українців з боку РФ питання охорони, збереження, популяризації та розвитку української культури бізнесом, що оперує в Україні, є актуальним, ніж будь-коли раніше. Тому в статті обґрунтовується роль ККВ в Україні як явища, що спонукатиме бізнес відповідально ставитися до вибору інфлюенсерів, із якими бізнес співпрацює з рекламною метою; зображення елементів української культури у своїх продуктах, послугах та/або комунікаціях; пріоритетного надання спонсорської (фінансової або медійної) підтримки з рекламною метою саме українським культурним діячам та/або проєктам; перевірки інформації щодо культури та історії України за умови використання їх у продуктах, послугах і комунікаціях.За результатами дослідження як рекомендації запропоновано послідовність кроків імплементації ККВ в українському бізнесі для успішного брендингу, а саме впровадження ККВ на рівні стратегії компанії; корпоративної культури компанії; продукту/послуги; у зовнішніх комунікаціях компанії. Запропоновані рекомендації мають вирішити такі завдання: культурне та соціальне (розвиток і популяризація української культури в Україні та світі); бізнесове та комунікаційне (зменшення репутаційних ризиків бізнесу та посилення репутації компанії або її бренда серед українських споживачів, що за інших обставин матиме довгостроковий позитивний економічний ефект на бізнес).
JEL classіfіcatіon: М14, L2