Наукові записки НаУКМА. Економічні науки
Not a member yet
188 research outputs found
Sort by
Проблеми становлення «зеленої» економіки в Україні
Full text linkIt is researched in this article that the status of environmental pollution in Ukraine is connected with the traditional technology domination based on excessive natural resources consumption and its irrational usage. The paper describes existing at the current time problems of formation of the “green” economy and measures necessary to solve it.The goal of the research is to describe the ecological consequences of irrational usage of natural resources of Ukraine at the basic kinds of economic activities, to ground the necessity of modernization of our country’s economy using “green” economy principles, to open the general directions of solving the related problems existing at our times.When writing this parer, the following methods were applied: methods of economical analysis, statistical, a comparative approach, systemic thinking, as well as a grouping method and the method of graphical diagrams of revealed regularities.The analysis focused on the volumes of waste creation in Ukraine as per types of economic activities during the period of 2010–2017, which revealed the volumes of electricity support from renewable sources and the structure of their growth and peculiarities of development in the country’s regions. The author outlined the existing disadvantages.We researched ecological problems in the agricultural area and the status of the soil cover. The firstpriority measures were substantiated to solve these problems.It appears necessary to formg a “green” world-view among our population and develop ecological thinking. The “green” part should cover training and educating programs of all lines of the education process, starting from preschool institutions and ending with training high class specialists for different areas and levels of management in the country.It is expedient to solve problems of formation of “green” economy in Ukraine in order to solve the issues of supply of an effective legal regulation in society through the relationship among agents of business and protection of the natural environment.Article received 30.04.2018У статті досліджено стан забруднення довкілля в Україні через панування традиційних технологій, що базуються на надмірному споживанні природних ресурсів та їх нераціональному використанні. Висвітлено наявні в наш час проблеми становлення «зеленої» економіки та заходи щодо їх розв’язання.Метою дослідження було висвітлення екологічних наслідків нераціонального використання природних ресурсів України в основних видах економічної діяльності, обґрунтування необхідності модернізації господарства нашої країни за принципами «зеленої» економіки, розкриття основних напрямів розв’язання наявних у наш час у зв’язку з цим проблем.У процесі підготовки статті було використано методи економічного аналізу, статистичний, порівняльний, системного підходу, а також прийоми групування і графічної інтерпритації виявлених закономірностей.Проаналізовано кількість утворення відходів в Україні за видами економічної діяльності за період 2010–2017 рр. та поводження з ними. Розкрито обсяги постачання електроенергії від поновних джерел та структуру їхнього приросту і особливості нарощування їхніх потужностей за регіонами країни. Окреслено наявні недоліки.Досліджено екологічні проблеми аграрної сфери та стан ґрунтового покриву. Визначено першочергові заходи щодо їх усунення.Розкрито необхідність формування у населення «зеленого» світогляду і виховання екологічного мислення. «Зелена» складова має охоплювати виховні та навчальні програми всіх ланок освітнього процесу.Обґрунтовано доцільність для розв’язання проблем становлення «зеленої» економіки в Україні вирішення питань забезпечення ефективного правового регулювання в суспільстві взаємовідносин суб’єктів господарювання і охорони природного середовища.Матеріал надійшов 30.04.201
Емпіричне оцінювання впливу монетарної політики на показники фондового ринку
No full textThe purpose of the current research is to conduct the empirical analysis and develop adequate econometric instruments for estimation of the relationship between monetary indicators and stock exchange indices in order to determine the effective instruments for stock exchange market development in the short and long runs. During the research the following methods have been used: general scientific methods of system analysis and synthesis; generalization, systematization and grouping of data; modern economic and mathematical instruments, in particular, methods of vector autoregression.Study results. The conducted statistical analysis and the realization of developed econometric VAR/ VECM models using the real data allowed us to estimate the potential capability of state regulators to influence the development of stock exchanges in different groups of countries as well as to develop the most effective monetary instruments of stock exchange stimulation while taking into account internal and external risks in the short and long runs.The results of this research paper can be used when making management decisions by state regulators on the ways of stimulation of stock exchanges development in different groups of countries, in particular Ukraine.Conclusions. Based on the conducted research using the system of developed VAR/VECM models, it was empirically proven that the central bank and other regulators can actually influence stock exchange indices using monetary instruments, but this influence is only significant on the markets of developed countries (e.g., the USA). However, in developing countries the stock exchange index does not depend on short-term changes of monetary indicators, which decreases the power of regulators to affect the stock exchange indices. At the same time, stock exchange indices are significant factors that influence monetary indicators not only in developed countries (the USA) but also in developing ones (Ukraine, Poland). Taking into consideration the results of the current research, it can be deduced that the economy of Ukraine is still in the transition phase and is characterized by significant political and economic risks, while the monetary policy of the regulator is rather an ineffective instrument to control and regulate the capital markets. In addition, the development of stock exchange markets has a positive impact on macroeconomic indicators of the developing economy. That is why the development of the effective and liquid stock market is a highly important element of Ukrainian state economic policy, which can become one of the main factors of its economic growth in mid- and long runs.Aricle received 16.04.2018Метою дослідження є емпіричний аналіз та розробка адекватного економетричного інструментарію оцінювання взаємозв’язку між монетарними показниками й індексами фондових ринків для визначення ефективних інструментів монетарної політики на стимулювання розвитку фондового ринку в короткостроковій та довгостроковій перспективі. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу, методи узагальнення, систематизації та групування даних, а також сучасний економіко-математичний інструментарій, зокрема методи векторної авторегресії.Результати роботи. На основі проведеного поглибленого статистичного та емпіричного аналізу розроблено комплекс структурних векторних авторегресійних моделей оцінювання впливу монетарної політики на показники фондового ринку для розвинених країн; країн, що успішно розвиваються, і країн зі значними економічними та політичними ризиками з урахуванням їхніх економічних особливостей. Реалізація розробленого комплексу VAR/VEC моделей на реальній інформації дала змогу оцінити потенційні можливості державних регуляторів здійснювати вплив на розвиток фондових ринків для різних груп країн, а також визначити найбільш ефективні монетарні інструменти стимулювання розвитку фондового ринку з урахуванням дії внутрішніх та зовнішніх ризиків у короткостроковій та довгостроковій перспективах.Результати дослідження можуть бути використані для формування управлінських рішень державними регуляторами щодо напрямів стимулювання розвитку фондових ринків різних груп країн, зокрема України.Висновки. На основі проведеного дослідження з використанням розробленого комплексу VAR/VECM моделей було емпірично підтверджено, що Центральний банк та інші регулятори, справді, можуть впливати на показники фондового ринку через інструменти монетарної політики, однак цей вплив є значущим лише на ринках розвинених країн (наприклад США). Проте на ринках країн, що розвиваються, фондовий індекс не залежить від короткострокових змін монетарних показників, що зменшує вплив регулятора на показники фондового ринку. Водночас показник фондового індексу є значущим фактором, що впливає на монетарні показники, як для розвинених країн (США), так і для країн, що розвиваються (Україна, Польща). Зважаючи на результати цього дослідження, можна зробити висновок, що в Україні, економіка якої ще перебуває у стадії трансформації та характеризується значними політичними та економічними ризиками, монетарна політика регулятора є неефективним інструментом впливу на показники ринків капіталу. При цьому розвиток фондового ринку позитивно впливає на макроекономічні показники економіки, яка розвивається. Саме тому важливим елементом державної економічної політики України є розвиток ефективного й ліквідного фондового ринку, що може стати одним із факторів економічного зростання у середньо- і довгостроковій перспективі.Матеріал надійшов 16.04.201
Контроль економічної концентрації як форма підтримання конкуренції на ринку
Full text linkThe article studies the problems of economic concentration and protection of competition in the national economy. The article focuses on the fact that in the conditions of globalization of the world economy, competition of enterprises-commodity producers is intensifying. Competition naturally arises in the market and, at the same time, it is a prerequisite for its existence and development; it systematically leads to lower individual production costs, to save resources, and to seek the most rational combination of factors used in production. The sharpening of the competition for product sales forces business entities to constantly seek new opportunities and reserves for the marketing of their products, to improve technology for the creation of quality goods in order to increase the ability to win in a competitive struggle. The article emphasizes that not every competition contributes to the efficient functioning of the market: unfair competition has a negative impact on the economy.A valuation of the activity of any entity in a competitive environment is conducted by a buyer who, having been guided by his/her own interests, prefers the goods of a competitor. One of the main ways to increase the competitiveness of an enterprise is the economic concentration of economic entities, which manifests itself in the consolidation of the size of enterprises that can lead to monopolization of markets. The author draws attention to the fact that any business entity is characterized by the desire to monopolize, to supplant a competitor from the market, and to expand its sphere of activity. By strengthening the market power, entrepreneurs aspire to establish the control over the prices and factors that determine the company’s activities in the market. The ultra-high monopolization weakens the market competition. The most important means of solving this problem is carrying out a consistent, economically sound antimonopoly policy, in particular by developing a system of restrictions on economic concentration, and so on. It is proved that the most important tasks of the state policy in the field of increasing competitiveness can be determined by removing barriers to the entrepreneurial activity and improving the legislation on the protection of economic competition. A particular attention is paid to the analysis of the main approaches to and disadvantages of effective state control over economic concentration in order to prevent the restriction of competition, the emergence and strengthening of monopolization, the reasonable protection of the markets, and the identification of their advantages and disadvantages.Article received 28.04.2018Статтю присвячено дослідженню проблем економічної концентрації та захисту конкуренції в національній економіці. Акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації світової економіки загострюється конкуренція підприємств-товаровиробників. Конкуренція природно виникає на ринку і водночас є обов’язковою умовою його існування і розвитку, систематично змушує знижувати індивідуальні витрати виробництва, економити ресурси, домагатися найбільш раціонального поєднання використовуваних факторів виробництва. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції змушує суб’єктів господарювання постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технології для створення якісних товарів із метою підвищення здатності перемагати в конкурентній боротьбі. У статті підкреслено, що не будь-яка конкуренція сприяє ефективному функціонуванню ринку: недобросовісна конкуренція чинить негативний вплив на економіку.Оцінку діяльності будь-якого суб’єкта господарювання в умовах конкуренції проводить покупець, який, керуючись власними інтересами, віддає перевагу товарам того чи того конкурента. Одним з основних способів підвищення конкурентоспроможності підприємства є економічна концентрація суб’єктів господарювання, яка полягає в укрупненні розмірів підприємств, що може призводити до монополізації ринків. Автор звертає увагу, що для будь-якого суб’єкта господарювання характерним є прагнення до монополії, до витіснення конкурента з ринку, до розширення сфери своєї діяльності. Посилюючи ринкову владу, підприємці прагнуть встановити контроль над цінами та чинниками, що визначають діяльність підприємства на ринку. Надвисока монополізація послаблює ринкову конкуренцію. Запропоновано як найважливіший засіб вирішення цієї проблеми проведення послідовної, економічно обґрунтованої антимонопольної політики, зокрема шляхом розробки системи обмежень на економічну концентрацію тощо. Доведено, що найважливішими завданнями державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності можна визначити усунення бар’єрів підприємницької діяльності, вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції. Особливу увагу в статті було приділено аналізу основних підходів та недоліків для здійснення ефективного державного контролю за економічною концентрацією з метою запобігання обмеженню конкуренції, виникненню і посиленню монополізації, розумного захисту ринків та виявленню їхніх переваг і недоліків.Матеріал надійшов 28.04.201
Економічний потенціал України: макроекономічні мультиплікатори та зворотній зв’язок
Full text linkThe purpose of the research is the empirical analysis andelaboration of the system dynamics approach to define and estimate the key drivers of the future macroeconomic stabilization and economic potential of the Ukrainian economy. The study used thegeneralization, systematization and grouping of data, methods of system analysis and synthesis as well as the system dynamics methods and models.Research results. The analysis of the development of the Ukrainian economy in comparison to the Polish economic situation has been completed. We confirmed the hypothesis that many of the initial economic problems in Ukraine – such as a low aggregate demand and export competitiveness – have been the cause of the exchange rate regime. Elaborated system dynamics models not only allow to analyze the feedback structure of a national economy but can also be used to verify the effectiveness of the different implications for the economic policymaking in Ukraine in the coming years.The results of this paper are mostly exploratory and need further, deeper research before conclusions can be used for policymakers in order to elaborate the economic strategy which leads to improvement of the economic potential of Ukraine in the short and long run.Conclusions. Based on the empirical analysis conducted on the realization of the two types of the system dynamic models with the focus on explaining the interrelationships between domestic consumption, aggregate demand, inflation, export competitiveness, and exchange rate fluctuations, it was shown that although the currency peg has had a positive impacts on Ukraine’s energy imports, many of the other economic problems in Ukraine, such as a low aggregate demand and export competitiveness, have had place. It was also confirmed that the passage to flexible exchange rate regime is one of the important drivers of the economic potential and the competitiveness reinforcing as well as achievement of macroeconomic stabilization, especially in the long run.Article received 27.04.2018Метою дослідження є емпіричний аналіз ключових факторів макроекономічної стабілізації та потенційного зростання української економіки, а також застосування методів системної динаміки для підтвердження гіпотези про те, що деякі початкові економічні проблеми української економіки, зокрема незначний сукупний попит та експортна конкурентоспроможність, були пов’язані з режимом обмінного курсу. В процесі дослідження було використано методи узагальнення, систематизації та групування даних, загальнонаукові методи системного аналізу та синтезу, а також методи та моделі системної динаміки.Результати роботи. На основі проведеного порівняльного статистичного аналізу особливостей становлення та розвитку української економіки та економіки Польщі, як країни колишнього пострадянського простору, що за своїми початковими умовами була найбільш наближеною до України, підтримано гіпотезу, що значна кількість економічних проблем України, зокрема незначний сукупний попит і слабка конкурентоспроможність експортної продукції, були пов’язані з режимом валютного курсу. Цю гіпотезу було підтверджено й емпірично, на основі розробленої моделі системної динаміки, яку було застосовано для прогнозування та сценарного аналізу щодо визначення найбільш ефективних факторів макроекономічної стабілізації та потенційного зростання української економіки у довгостроковій та середньостроковій перспективах за різних можливих початкових умов, а також можливих зовнішніх та внутрішніх ризиків.Результати дослідження можуть бути використані державними органами для формування економічної політики та стратегії макроекономічної стабілізації і підвищення конкурентоспроможності, а також зміцнення економічного потенціалу в середньостроковій та довгостроковій перспективах.Результати цієї роботи є переважно пошуковими та потребують подальших глибших досліджень, перш ніж висновки могли б бути використані державними органами для розробки економічної стратегії, що призведе до покращення економічного потенціалу України у короткостроковій та довгостроковій перспективі.Висновки. Базуючись на результатах проведеного емпіричного аналізу на основі двох версій розробленої моделі системної динаміки, яка враховувала складні нелінійні динамічні взаємозв’язки та можливість структурних перетворень з особливим фокусом на пояснення залежності між внутрішнім споживанням, сукупним попитом, інфляцією, конкурентоспроможністю експорту, змінами валютного курсу тощо, було виявлено, що, незважаючи на те, що режим фіксованого валютного курсу свого часу мав позитивний ефект на імпорт енергоносіїв, він спровокував значну кількість негативних економічних проблем для української економіки, зокрема низький сукупний попит, низьку конкурентоспроможність експорту тощо. Було емпірично підтверджено, що перехід до запровадження режиму гнучкого валютного курсу, попри проблеми в короткостроковій перспективі, є одним із важливих драйверів для зміцнення економічного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності та макроекономічної стабілізації української економіки, особливо в довгостроковій перспективі
Фіскальний механізм детінізації економіки України
No full textUnder current circumstances, the imperfect conditions of economic activity, which are formed in the country, have a significant influence on the macroeconomic situation. As a result, the economically unreasonable tax legislation, aimed at instantaneous replenishment of the budget, leads to an excessive tax burden on the real sector of the economy and the formation of its shadow segment. The use of shadow transactions to conceal the tax revenue is a manifestation of deeper processes of redistribution of the gross domestic product in favour of the shadow economy and requires active measures aimed at improving the tax system.The main objective of the article is to consider a way to improve the existing fiscal mechanism by identifying the main reasons for the implementation of shadow operations and the transmission features, as well as to determine the directions of increasing the influence of the fiscal mechanism on reducing the shadow sector of the economy.The article reveals the influence of the fiscal mechanism on the unshadowing of the economy through the formation of a fiscal transmission in the Ukrainian economy as a process of successive transfer of impulses of the fiscal policy of the state, reflecting the relationship between tax instruments and business activity in the real sector.The main channels of fiscal transmission are five types of taxes that are defined by the Tax Code of Ukraine: corporate profit tax, income tax, value added tax, excise tax and duty. Each tax becomes a transmission channel of the fiscal impulse in the process of determining its main components and due to their transmission; a positive effect of unshadowing in the short run is achieved. However, to do this, support for the fiscal impulse should be ensured through changes in related areas of activity and the efficient management of taxation, which includes monitoring of the indicators of the taxpayers activities, performance by the fiscal authorities explanatory work of the tax legislation and introducing an effective tax administration system.Article received 01.05.2018У сучасних умовах на макроекономічну ситуацію здійснюють значний вплив недосконалі умови господарювання, які сформовані в країні. У результаті економічно необґрунтоване податкове законодавство, спрямоване на миттєве поповнення бюджету, призводить до надмірного податкового навантаження на реальний сектор економіки та формування її тіньового сегмента. Використання тіньових операцій для приховування доходів від оподаткування є проявом глибших процесів перерозподілу ВВП на користь тіньової економіки та потребує проведення активних заходів, спрямованих на вдосконалення системи оподаткування.Головною метою статті є вдосконалення чинного фіскального механізму за рахунок виявлення основних причин здійснення тіньових операцій і його трансмісійних особливостей, а також визначення напрямів збільшення впливу фіскального механізму на зменшення тіньового сектору економіки.У статті розкривається значення фіскального механізму для детінізації економіки через формування фіскальної трансмісії в економіці України як процесу послідовного передання імпульсів фіскальної політики держави, що відображає взаємозв’язок між податковими інструментами та діловою активністю у реальному секторі.Кожний із податків перетворюється на передавальний канал фіскального імпульсу в процесі визначення основних його складових, і за рахунок їх трансмісійного впливу досягається позитивний ефект детінізації у короткостроковому періоді. Для подовження дії фіскального імпульсу у довгостроковому періоді, проведення змін у податковому законодавстві має інтегруватись із масштабними компаніями з реалізації структурних реформ, боротьбою з корупційними схемами в різних сферах життєдіяльності суспільства та підкріплюватись заходами монетарної політики, спрямованої на корегування обсягів наявної грошової маси.При цьому необхідно вдосконалювати й адміністрування процесу справляння податків. Забезпечить підтримку фіскального імпульсу оперативне управління оподаткуванням, яке передбачає моніторинг показників діяльності платників податків, проведення фіскальними органами роз’яснень податкового законодавства та впровадження ефективної системи адміністрування податків.Матеріал надійшов 01.05.201
Соціально-економічний розвиток шляхом здійснення суспільних проектів
Full text linkThis article examines the solution of the key socio-economic objectives of development through the implementation of public projects. The conducted research proves that such projects should be in the focus of the state attention and strategic support. The realization of public projects at the appropriate «points of growth» allows to achieve the desired socio-economic transformations. In particular, the considered project of construction of the ice arena will allow for multi-vector improvement, namely: improving the quality of the sports and socio-cultural sphere; ensuring competitiveness in achieving sporting results at the international level; improving the health and physical culture of the population, strengthening the consolidation of society; improving the quality of leisure for citizens; providing prevention of asocial behaviour; supporting patriotic sentiment; developing the sphere of sports tourism; increasing the state foreign exchange earnings, and so on. The development and implementation of community projects is an effective mechanism for forming a responsible attitude of various participants and stakeholders towards an integrated creation of socio-economic benefits. Given the limited financial capacity available, a number of organizational measures are considered (for example, in the field of sports; namely, the construction of a modern ice arena according to Olympic standards). The article analyzes alternative financial-organizational options for implementing such a project and determines the benefits it can bring. They are classified as direct and indirect socio-economic outcomes. The considered procedure for delivering a public project can serve as a mechanism for organizing reliable socio-economic transformations, in particular, within the framework of the implementation of the Sustainable Development Strategy of Ukraine.Thus, the state’s focus should be on the socio-economic values expected of public projects, and in the current context, it becomes a major strategic priority. Social outcomes from delivery of public projects are creative incentives and accelerators of desirable economic transformations in the context of global changes and challenges. Mechanisms for financing the projects of the public sphere need their further development.Article received 24.04.2018Ця стаття розглядає питання вирішення ключових соціально-економічних завдань розвитку шляхом реалізації суспільних проектів. Проведене дослідження доводить, що такі проекти мають бути у фокусі уваги держави і потребують її стратегічної підтримки. Реалізація суспільних проектів у належних «точках зростання» дає змогу досягти бажаних соціально-економічних перетворень. Зокрема, розглянутий проект будівництва льодової арени допоможе забезпечити багатовекторне покращення, а саме: підвищити якість спортивно-соціокультурної сфери, забезпечити конкурентоспроможність у досягненні спортивних результатів на міжнародному рівні, покращити здоров’я і фізичну культуру населення, зміцнити консолідацію суспільства, покращити якість дозвілля громадян, забезпечити профілактику асоціальної поведінки, підтримати патріотичні настрої, розвинути сферу спортивного туризму, збільшити державні валютні надходження тощо. Розробка і здійснення суспільних проектів є дієвим механізмом формування відповідального ставлення різних їхніх учасників і зацікавлених сторін до інтегрованого створення соціально-економічних благ. В умовах наявних обмежених фінансових можливостей розглянуто низку організаційних заходів (на прикладі проекту в сфері спорту, а саме будівництва сучасної льодової арени за олімпійськими стандартами). У статті проаналізовано альтернативні фінансово-організаційні варіанти реалізації такого проекту і визначено, які вигоди він спроможний принести. Їх класифіковано як прямі й опосередковані соціально-економічні результати. Розглянута процедура підготовки суспільного проекту може слугувати механізмом організації надійних соціально-економічних перетворень, зокрема в рамках реалізації стратегії сталого розвитку «Україна 2020».Матеріал надійшов 24.04.201
Маркетингова стратегія університетів, орієнтована на споживача
Full text linkThe purpose of the paper is to analyze the ways of using a customer centric approach to develop a marketing strategy for universities. Customer centricity is defined as the university marketing strategy that implies unique intra-disciplinary and interdisciplinary studies, bringing into line individual students’ experiences and capabilities with changing the market place and job opportunities. The main forces that urge higher education institutions to change the core of their marketing strategy are characterized; namely, MOOC development and eliminated geographical barriers that stimulate students’ mobility. Further, four important directions of customer centricity are described, depending on the role the students and other university target audiences play in the process: the customers being the source of sustainable competitive advantage; customers as the source of information for the company; customers as the source of information for other representatives of the target audience; customers as employees and value co-creators. Universities need to revise their marketing mix, implementing consumer-oriented elements and reducing students’ risks and expenses. Students should also be an essential part of the university’s integrated marketing communications as the source of relevant information for target audiences. In addition, the role of students in value co-creation needs significant expansion. Customer-centricity in this case will no longer be limited to the use of individual elements without significant positive effects, but it will ensure obtaining a long-term competitive advantage in the education market. In a world of life-long learners it will not only assist in completing singular transactions with first-year students but also ensure repeated “purchases” among alumni.Article received 30.04.2018Метою статті є аналіз способів використання клієнтоорієнтованого підходу до розробки маркетингової стратегії вищих навчальних закладів. Маркетингову стратегію університету, орієнтовану на клієнта, визначено як таку, що передбачає викладання унікальних дисциплінарних і міждисциплінарних курсів, які враховують як досвід і можливості окремих студентів, так і динамічні ринкові тенденції та запити ринку праці. У роботі охарактеризовано основні рушійні сили, які спонукають вищі навчальні заклади до зміни основних рис своєї маркетингової стратегії, зокрема, зростання фінансової та географічної доступності альтернативних способів отримання дипломів завдяки освітнім онлайн-платформам, високий рівень студентської мобільності й відповідне розширення кола конкурентів, збільшення студентських ризиків і затрат, пов’язаних із розривом між університетськими знаннями та компетентнісними запитами ринку праці.Крім того, описано чотири важливі напрями клієнтської орієнтації залежно від ролі студентів та інших цільових аудиторій університетів у маркетингових процесах, а саме: клієнти як джерело стійкої конкурентної переваги; клієнти як джерело інформації для компанії; клієнти як джерело інформації для інших представників цільової аудиторії; клієнти як співробітники та учасники процесу спільного створення цінності. Зроблено наголос на тому, що університети мають переглянути свій комплекс маркетингу, ввівши до нього елементи, орієнтовані на споживача і спрямовані на зниження ризиків та затрат останнього. Студентське співтовариство має перетворитися на важливого суб’єкта університетських маркетингових комунікацій і стати джерелом релевантної та достовірної інформації для зовнішніх цільових аудиторій. До того ж потрібно максимально розширити роль студентів у процесі спільного створення цінностей. У статті наведено приклади того, як саме заклади вищої освіти впроваджують окремі інструменти маркетингу, орієнтованого на споживача. Але при цьому увагу акцентовано на необхідності впровадження комплексного підходу, а не окремих елементів. Саме за таких умов стане можливим отримання суттєвого позитивного ефекту та забезпечення довгострокових конкурентних переваг на ринку вищої освіти.Матеріал надійшов 30.04.201
Джерела фінансування бізнесу в умовах антикризовового управління
Full text linkThe article addresses the coverage of internal and external sources of financing the companies in the conditions of their insolvency and anti-crisis management.This article applies the methods of analysis and synthesis, system and comparative analysis, the method of knowledge of development and interdependence of economic processes.The author considers the internal cash-flows of the company to finance its own business in a crisis. The methods of increase of incoming cash flows (revenues) are described, which include: a) increase of proceeds from sales of products; b) restructuring of inventories, cash assets, and debts; c) internal restructuring (reorganization) in the company. The methods of reduction of output cash flows (expenses) are described, which include: a) reduction of expenses; b) restructuring of liabilities (including debts); c) freezing (collapse) of investments; d) internal restructuring (reorganization) in the company.The author also considers the ways of attracting external financing to the company’s crisis development, including: a) attraction of funds of the owners of the enterprise through the provision of targeted contributions on a non-refundable basis, loans, increase of the share capital (increase in the number of shares of the existing nominal value, increase in the nominal value of shares through indexation or additional payment from shareholders, and exchange of bonds for shares); b) the use of credit resources. It is clarified that the participation of creditors in the financial rehabilitation of the enterprise can be implemented in the form of a moratorium, restructuring of the existing debt, debt write-off, and the provision of sanation loans.The main mechanisms and peculiarities of using such methods in the conditions of crisis management are characterized, as well as the fact that each enterprise, branch, country, and region of the world are looking for measures, methods, and innovative approaches in this direction.Article received 30.04.2018 рСтаттю присвячено висвітленню внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування компанії в умовах неплатоспроможності та антикризового управління.Автор розглянула внутрішні грошові потоки компанії для фінансування власної підприємницької діяльності в умовах кризи. Виділено та охарактеризовано методи збільшення обсягів вхідних грошових потоків (надходжень), що охоплюють: а) збільшення виручки від реалізації продукції; б) реструктуризацію товарно-матеріальних ресурсів, грошових активів, боргів; в) внутрішню реструктуризацію (реорганізацію) у компанії. Виділено та охарактеризовано методи скорочення обсягів вихідних грошових потоків (витрат), що передбачають: а) зниження витрат; б) реструктуризацію пасивів (у т. ч. боргів); в) замороження (згортання) інвестицій; г) внутрішню реструктуризацію (реорганізацію) у компанії.Також розглянуто шляхи залучення зовнішнього фінансування на антикризовий розвиток компанії, а саме: а) залучення коштів власників підприємства через надання цільових внесків на безповоротній основі, надання позик, збільшення акціонерного капіталу (збільшення кількості акцій чинної номінальної вартості, збільшення номінальної вартості акцій через індексацію або доплати від акціонерів, обмін облігацій на акції); б) використання кредитних ресурсів. Висвітлено, що участь кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємства може бути реалізовано у формі мораторію, реструктуризації наявної заборгованості, списання заборгованості, надання санаційних кредитів.Охарактеризовано основні механізми та особливості використання таких методик в умовах антикризового управління, а також зазначено, що кожне підприємство, галузь, країна та регіон світу шукають у цьому напрямі свої заходи, методи та інноваційні підходи.Матеріал надійшов 30.04.2018
Основні положення соціально-економічного підходу до управління підприємствами
Full text linkThe purpose of the article is to consider the contemporary conceptual problems of management at the level of individual economic entities (enterprises) in Ukraine and to develop a plan for studying the world experience of consulting in the field of enterprise management with the application of a socio-economic approach to management.The traditional methods of business management, corporate finances, which were developed by the world science and practice for businesses, are often useless nowadays, and the company’s accounting and control systems do not allow to completely eliminate the personnel’s resistance to any organizational changes. Traditional approaches to enterprise management are also mostly fragmented and based on financial data, without sufficient attention to the involved individuals. In such a case, the conventional financial indicators used in business (for example, profitability, liquidity, financial stability) have only a limited practical application.The article regards the concept of hidden costs and their types and categories, as well as the concept of organizational dysfunctions. It is shown that the most effective way to change an enterprise is to study the past events in order to identify dysfunctions and hidden costs. Detection of dysfunctions and calculation of hidden costs helps the managers to find out the main causes of dysfunctions. Reducing hidden costs allows the company to free resources that can be invested in the development of the human potential and organizational efficiency. The development of the human potential is not only ethical and useful to workers but also the only economically viable way to support organizational development and well-being.Article received 03.05.2018Метою статті є висвітлення сучасних концептуальних проблем здійснення управління на рівні окремих економічних суб’єктів (підприємств) в Україні та розробка плану вивчення світового досвіду здійснення консалтингу в галузі управління підприємствами із застосуванням соціальноекономічного підходу до управління.Традиційні методи управління підприємствами (менеджменту), їх фінансами, які були розроблені світовою наукою та практикою для бізнесу, дуже часто виявляються непридатними, а наявна на підприємствах система обліку і контролю не дає змоги повною мірою усунути спротив персоналу щодо будь-яких організаційних змін. Традиційні підходи до менеджменту підприємств також є здебільшого фрагментарними і базуються на фінансових даних без достатньої уваги до залучених осіб. При цьому звичні фінансові показники, які застосовують у бізнесі (наприклад рентабельність, ліквідність, фінансова стійкість), мають лише обмежене практичне застосування.У статті розглянуто поняття прихованих витрат і їхні види і категорії, а також поняття організаційних дисфункцій. Показано, що найефективнішим способом змінити підприємство є вивчення минулих подій із метою виявлення дисфункцій і розрахунку прихованих витрат, що допомагає керівникам з’ясувати основні причини дисфункцій. Зниження прихованих витрат дає змогу підприємством вивільняти ресурси, які можуть бути інвестовані в розвиток людського потенціалу та організаційної ефективності. Розвиток людського потенціалу є не лише етичним і корисним для працівників, а і єдиним економічно вигідним способом підтримувати організаційний розвиток і добробут.Матеріал надійшов 03.05.201
Чи стануть креативні індустрії драйверами економічного зростання в Україні?
Full text linkThe article answers the question whether creative industries can become the drivers of the country’s economic development The article defines the creative economy and creative industries. The paper shows how the creative economy and innovative economy differ. The basis of the creative economy is culture, and the basis of the innovative economy is technology. The author shows the imperfection of the classification of creative industries in Ukraine. For example, computer equipment is counted together with the software. However, computer equipment (hardware) is an innovative technology, and software is a creative industry. This situation leads to errors in calculating the contribution of creative industries to the GDP of the country. The article contains a comparative analysis of the contribution of creative industries to the economy of OECD countries, the UK and Ukraine. The article presents examples of creative clusters in Ukraine. In addition, it has been shown that most of the creative industries in Ukraine are in the informal economy, and they are not reflected in official statistics.The article draws attention to the peculiarities of the state policy on increasing the share of creative industries in the economy, as well as indicators for assessing the contribution of creative industries to the country’s economic development. The article shows that productivity and growth rates in different sectors of creative industries are different. This is illustrated by the example of two polar sectors: IT and handmade. IT and handmade relate to creative industries and form a creative economy; however, productivity, growth, and return on investments in these sectors are significantly different. So the author concludes that the share of creative economy in different countries is up to 6 %. The drivers of economic development can become creative industries with high rates of growth and profitability, namely IT, the development of video games, and scientific developments.Article received 30.04.2018Статтю присвячено пошуку відповіді на запитання: чи можуть креативні індустрії стати драйверами економічного розвитку країни? Визначено категоріальний апарат, зокрема розглянуто поняття креативної економіки, показано її відмінність від інноваційної економіки. Крім того, у статті описано недосконалість класифікації креативних індустрій в Україні, наприклад, у статистиці комп’ютерне обладнання обраховують разом із програмним забезпеченням, через що спостерігається незіставність офіційних статистичних даних із фактичною ситуацією. Зроблено порівняльний аналіз внеску креативних індустрій в економіку Великої Британії, країн ОЕСР та України. У статті наведено приклади осередків креативної економіки в Україні. Крім того, визначено показники для оцінки внеску креативних індустрій в економічний розвиток країни та зазначено особливості державної політики щодо підвищення їх частки в економіці. Також поставлено дискусійне питання щодо продуктивності креативних індустрій, зокрема показано, що ІТ-сектор та «хенд мейд» належать до креативних індустрій, формують креативну економіку, але за продуктивністю, рівнем зростання та окупності інвестицій суттєво відрізняються. Зроблено висновок, що частка креативних індустрій в економіках різних країн є невеликою, до 6 %, драйверами економічного розвитку можуть стати креативні індустрії з високими темпами зростання та дохідності (ІТ-сектор, розробка відеоігр, наукові розробки тощо).Матеріал надійшов 30.04.201