Наукові записки НаУКМА. Економічні науки
Not a member yet
188 research outputs found
Sort by
Методології оцінювання економічного потенціалу сектору культури та креативних індустрій: український та європейський досвід
No full textThe aim of this article is to conduct a comparative analysis of methodologies used to assess the economic role of the culture and creative industries (CCI) sector in Ukraine and abroad, taking into account sectoral specificities, types of economic effects, and the strengths and weaknesses of existing approaches. The article also substantiates the need to improve these methodologies in order to support effective cultural policymaking in the context of post-war recovery.A literature review is presented that outlines the current state of research on the contribution of CCI to Ukraine’s economy. A comparative analysis of assessment methodologies applied in Ukraine is undertaken, including a comparison with similar studies of the economic role of CCI in Europe. This analysis reveals methodological fragmentation, largely due to the use of differing classifications of economic activities considered part of the CCI sector. It is found that existing methodologies are limited to analyzing individual economic indicators—such as value added, employment, or exports—or to documenting direct war-related losses. This restricts the ability to fully capture the multiplier effect of CCI on the country’s economic development.The article presents a theoretical analysis that outlines directions for further research. It proposes the development of a unified methodology adapted to Ukrainian realities as a prerequisite for systematically integrating CCI’s role into state policy-making. The conclusions emphasize that future research should account for indirect and cross-sectoral effects of CCI’s economic impact, be grounded in a robust and context-sensitive statistical base, and align with Ukraine’s strategic recovery objectives.Метою статті є порівняльний аналіз методологій оцінювання економічної ролі сектору культури та креативних індустрій (ККІ) в Україні та за кордоном з урахуванням галузевих особливостей, типів економічного ефекту, сильних і слабких сторін наявних підходів, а також обґрунтування необхідності вдосконалення методологій для формування ефективної культурної політики в умовах повоєнного відновлення.Представлено огляд літератури, в якому показано стан наукової розробки внеску ККІ в економіку України. Проведено порівняльний аналіз методологій оцінювання, застосовуваних в Україні, зокрема порівняння з аналогічними дослідженнями щодо економічної ролі ККІ в Європі. Аналіз показав методологічну розрізненість, зумовлену, зокрема, застосуванням різних класифікацій видів діяльності, які можна зарахувати до сектору ККІ. Встановлено, що наявні методології оцінювання обмежуються аналізом окремих економічних індикаторів (додана вартість, зайнятість, експорт) або фіксацією прямих втрат під час війни, через що неможливо повною мірою оцінити мультиплікативний ефект ККІ для економічного розвитку країни.За результатами проведеного теоретичного аналізу окреслено напрями подальших досліджень. Запропоновано розробку уніфікованої методології, адаптованої до українських реалій, що буде передумовою для системного врахування ролі ККІ в процесі формування державної політики. Зроблено висновки, що подальші дослідження мають враховувати непрямі та міжгалузеві ефекти економічного впливу ККІ, спиратися на адаптовану статистичну базу та відповідати стратегічним цілям відновлення країни
Розроблення концептуальної методології періодичного аудиту облікової інформації
No full textPurpose of the research. The purpose of this article is to develop methodologies for the continuous control and auditing of financial and accounting information amidst the rapid advancement of hardware and software technologies that enable real-time electronic reporting. The research aims to describe modern technologies applicable to continuous auditing and data analysis, specifically to ensure the reliability of information generated by information systems. It distinctively examines the concept of “periodic audit” as an alternative to embedded control modules, deeming it particularly relevant for the Ukrainian context.Methods of the research. The article employs an analysis of current research and publications on realtime reporting and continuous auditing, referencing works by American and Canadian researchers and professional organizations (AICPA, CICA, Institute of Internal Auditors). It reviews theoretical frameworks for implementing continuous control and conceptual models of periodic audit. Electronic reporting standards, notably XBRL, and their implementation practices globally and in Ukraine are analyzed. Technologies for obtaining, verifying, loading, and analyzing data for periodic audit purposes are described, including statistical methods (trend analysis, regression analysis, cluster analysis, etc.). Data from surveys of Ukrainian enterprises regarding the online publication of financial statements are also utilized.Results of the research. The study demonstrates that while technology facilitates real-time reporting, it necessitates corresponding continuous control and auditing to assure information reliability. Traditional continuous audit approaches involving embedded control modules in ERP systems present significant drawbacks: risks to system stability, high implementation costs, and limited developer support. The concept of “periodic audit” is proposed as an alternative. This approach involves periodically (e.g., nightly) extracting transactions into a separate data warehouse for subsequent analysis using specialized audit software. This enables near-continuous assurance regarding information, irrespective of the effectiveness of the enterprise’s internal controls. A general model for acquiring data for periodic audit purposes is presented, encompassing data verification, correction, loading, and analysis stages. The primary goal of data analysis is identified as developing patterns to detect unexpected data or transactions indicative of fraud or errors.Possible application of the research results. The proposed “periodic audit” methodology can be applied by internal and independent auditors to provide near-continuous assurance regarding the reliability of financial and accounting information generated by corporate computer systems. This approach is particularly beneficial in environments with inadequate internal controls, such as in Ukraine. The technology is versatile for identifying significant internal control weaknesses across various conditions, enterprises, information systems, and business/accounting structures. The results can inform the enhancement of audit practices, improve financial reporting quality, and enable the timely detection of fraud and errors.Conclusions. Rapid technological development necessitates a shift towards continuous or near-continuous control of financial information. The “periodic audit” concept, involving regular analysis of data extracted to a separate warehouse, offers a practical and compromise alternative to embedded continuous control systems, especially where resources are limited or internal controls are weak. This approach allows auditors to provide timely assurance with minimal delay. Despite their advantages, continuous control and periodic audit systems have limitations, including the risk of failing to detect errors (false negatives) and generating false alarms (false positives). Successful implementation requires an understanding of business processes and appropriate internal control technologies. The periodic audit concept holds particular relevance for Ukraine, given the need to improve management and control practices.Метою статті є розроблення методології безперервного контролю та аудиту фінансової та бухгалтерської інформації в умовах швидкого розвитку апаратних і програмних технологій, що уможливлюють електронну звітність у режимі реального часу. Описано сучасні технології, які можуть бути використані для безперервного аудиту та аналізу даних, зокрема для забезпечення достовірності інформації, що генерується інформаційними системами. Окремо розглянуто концепцію періодичного аудиту як альтернативу вбудованим модулям контролю, особливо актуальну для українських умов.Методи дослідження. У статті проведено аналіз сучасних досліджень і публікацій щодо звітності в режимі реального часу та безперервного аудиту, зокрема праць американських і канадських дослідників та професійних організацій (Американського інституту сертифікованих громадських бухгалтерів (Association of International Certified Professional Accountants – AICPA), Канадського інституту дипломованих бухгалтерів (Canadian Institute of Chartered Accountants – CICA), Інституту внутрішніх аудиторів). Розглянуто теоретичні схеми реалізації безперервного контролю та концептуальні моделі періодичного аудиту. Проаналізовано стандарти електронної звітності, зокрема XBRL, і практику їх впровадження у світі та, зокрема, в Україні. Описано технології отримання, перевірки, завантаження та аналізу даних для періодичного аудиту, зокрема статистичні методи (аналіз трендів, регресійний аналіз, кластерний аналіз та ін.). Також використано дані опитувань українських підприємств щодо публікації фінансової звітності в інтернеті.Результати дослідження. Технології дають змогу створювати звітність у реальному часі, проте дослідження показує, що це потребує відповідного безперервного контролю та аудиту для забезпечення достовірності інформації. Традиційні підходи до безперервного аудиту, що передбачають вбудовані модулі контролю в ERP-системи, мають суттєві недоліки: ризики для стабільності системи, висока вартість впровадження та обмежена підтримка з боку розробників. Як альтернативу запропоновано концепцію періодичного аудиту. Цей підхід передбачає періодичне (наприклад, щоночі) вивантаження транзакцій в окреме сховище даних та їхній подальший аналіз за допомогою спеціалізованого аудиторського програмного забезпечення. Це дає змогу забезпечити майже безперервну впевненість щодо інформації незалежно від ефективності внутрішнього контролю підприємства. Запропоновано загальну модель отримання даних для періодичного аудиту, що має етапи перевірки, корекції, завантаження та аналізу даних. Визначено, що головною метою аналізу даних є виявлення несподіваних патернів, які можуть свідчити про шахрайство або помилки.Можливе застосування результатів дослідження. Запропоновану методологію періодичного аудиту можуть застосовувати внутрішні та незалежні аудитори для забезпечення майже безперервної впевненості щодо достовірності фінансової та бухгалтерської інформації, що генерується комп’ютерними системами підприємств. Цей підхід є особливо корисним в умовах, коли рівень внутрішнього контролю є недостатнім, зокрема в Україні. Технологія є універсальною для виявлення суттєвих недоліків внутрішнього контролю в різних умовах, на різних підприємствах та в різних інформаційних системах. Результати можуть бути використані для вдосконалення практики аудиту, підвищення якості фінансової звітності та своєчасного виявлення шахрайства і помилок.Висновки. Швидкий розвиток технологій вимагає переходу до безперервного або майже безперервного контролю фінансової інформації. Концепція періодичного аудиту, що передбачає регулярний аналіз даних, вивантажених в окреме сховище, є практичною та компромісною альтернативою вбудованим системам безперервного контролю, особливо в умовах обмежених ресурсів або недосконалих систем внутрішнього контролю. Цей підхід дає змогу аудиторам надавати своєчасну впевненість щодо даних із мінімальними затримками. Незважаючи на переваги, системи безперервного контролю та періодичного аудиту мають обмеження, зокрема ризик невиявлення помилок і генерації хибних спрацьовувань. Успішне впровадження потребує розуміння бізнес-процесів та адекватних технологій внутрішнього контролю. Концепція періодичного аудиту є особливо актуальною для України через потребу в підвищенні культури управління та контролю
Виклики економічній безпеці держави в монетарній сфері
No full textA set of challenges to the economic security of the state in the monetary sphere has been studied, related to the growth of inflation rates, the increasing dependence of international reserves on foreign aid from donor countries, stagnation in the sphere of corporate lending, a high share of problem bank loans, a chronic deficit in foreign trade in goods and services, and the preservation of a mediocre level of financial inclusion. The relevance of these challenges for Ukraine during 2025 has been determined.As part of the state’s response to these challenges, the feasibility of resuming the procedure for the mandatory sale of part of the foreign exchange earnings of exporting enterprises has been substantiated; the repayment of the accumulated debt of the state to participants in the government credit program “Affordable Loans 5-7-9%”; the adjustment of the program’s current requirements for potential borrowers regarding the compliance of their projects with the World Bank’s ESG standards, which “cut off” a significant share of clients from lending; ensuring a positive rate of return on hryvnia financial instruments (time deposits of individuals, NBU deposit certificates, OVDP) relative to the current level of inflation; ensuring a parity rate of return on OVDP and three-month NBU deposit certificates with a gradual decrease in both of these indicators; reducing the NBU discount rate only after a decrease in inflation indicators; developing a mechanism for improving non-performing loans by establishing a state institution for administering problem assets in order to consolidate non-performing loans provided by state banks, with the possibility of involving other banks in this process; implementing a set of measures aimed at stimulating exports and limiting unproductive imports of certain commodity items that are not critically important for the consumer market and the smooth functioning of the economy; legislatively enshrining a moratorium on the closure of operating branches of state banks, regardless of their level of profitability.Досліджено комплекс викликів економічній безпеці держави в монетарній сфері, пов’язаних із зростанням темпів інфляції, посиленням залежності міжнародних резервів від зовнішньої допомоги з боку країн-донорів, стагнацією у сфері корпоративного кредитування, високою часткою проблемних банківських кредитів, хронічним дефіцитом зовнішньої торгівлі товарами та послугами, консервацією посереднього рівня фінансової інклюзії. Визначено актуальність цих викликів для України протягом 2025 р.У межах реагування з боку держави на ці виклики обґрунтовано доцільність відновлення процедури обов’язкового продажу частини валютної виручки підприємств-експортерів; погашення накопиченої заборгованості держави перед учасниками урядової кредитної програми «Доступні кредити 5-7-9 %»; корегування поточних вимог програми до потенційних позичальників щодо відповідності їхніх проєктів ESG-стандартам Світового банку, що «відсікають» від кредитування значну частку клієнтів; забезпечення додатної відносно поточного рівня інфляції прибутковості гривневих фінансових інструментів (строкових вкладів населення, депозитних сертифікатів НБУ, ОВДП); забезпечення паритетного рівня прибутковості ОВДП та тримісячних депозитних сертифікатів НБУ з поступовим зниженням обох цих показників; зниження рівня облікової ставки НБУ виключно після зниження показників інфляції; розроблення механізму оздоровлення непрацюючих кредитів шляхом утворення державної установи з адміністрування проблемних активів з метою консолідації непрацюючих позик, наданих державними банками, з можливістю долучення до цього процесу інших банків; впровадження комплексу заходів, спрямованих на стимулювання експорту та обмеження непродуктивного імпорту окремих товарних позицій, що не є критично важливими для споживчого ринку та безперебійного функціонування економіки; законодавчого закріплення мораторію на закриття працюючих відділень державних банків незалежно від рівня їхньої прибутковості
Інвестиційна привабливість України: внутрішні та зовнішні впливи в довоєнний період
No full textThis article evaluates Ukraine’s pre-war investment attractiveness based on key indicators divided into internal and external dimensions. External dimension indicators include international tourist arrivals, economic openness, and foreign direct investments. The internal dimension encompasses indicators for socio-economic factors, infrastructure, innovation and research, energy resources, and agricultural resources. This study employs a taxonomic analysis methodology to evaluate Ukraine’s investment attractiveness, assess the influence of both external and internal dimensions, and analyse the interrelationships between their indicators.Based on the taxonomic analysis conducted, indicators influencing Ukraine’s investment attractiveness from both internal and external dimensions and the directions and scales of their impact have been identified. Findings reveal that the internal dimension predominantly influences investment attractiveness (64.8%), underscoring the need for state investment policy to focus on enhancing domestic economic indicators. Within the internal dimension, socio-economic (36.4%) and infrastructure (27.7%) indicators have the highest relative significance. Accordingly, state investment policy should pay attention to socio-economic and infrastructure indicators. Among the socio-economic indicators is a balanced influence of GDP per capita (31.6%) and capital investments (31.6%). The dominant infrastructure indicator is the loss of electricity during transportation (41.7%). Among innovation and research indicators, the main impact was from research funding (46.7%). These insights can guide the prioritization of enhancements in Ukraine’s state investment policy, highlighting areas needing urgent attention to boost investment attractiveness.Статтю присвячено оцінюванню інвестиційної привабливості України та визначенню індикаторів, що формують інвестиційну привабливість української економіки з погляду внутрішніх і зовнішніх впливів.Оцінювання інвестиційної привабливості України виконано на базі методології таксономічного аналізу інвестиційної привабливості, що передбачає: 1) оцінювання показників інвестиційної привабливості; 2) оцінювання рівня координації між показниками інвестиційної привабливості; 3) оцінювання взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками інвестиційної привабливості; 4) парне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості; 5) інтегральне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості.На основі виконаного таксономічного аналізу визначено чинники (індикатори) впливу на інвестиційну привабливість України за внутрішнім і зовнішнім вимірами, а також напрями та масштаби їхнього впливу. 1. Індикатори внутрішнього виміру мають більший вплив на формування інвестиційної привабливості (64,8 %), ніж індикатори зовнішнього виміру. Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена насамперед на вдосконаленні внутрішніх економічних показників у країні. 2. У внутрішньому вимірі найбільшу відносну значущість мають соціально-економічні (36,4 %) та інфраструктурні (27,7 %) індикатори. Отже, державну інвестиційну політику варто спрямувати на поліпшення соціально-економічних та інфраструктурних показників. 3. У соціально-економічній групі внутрішнього виміру спостерігається збалансований вплив двох провідних індикаторів – рівня економічного розвитку, виміряного через ВВП на душу населення (31,6 %), та капітальних інвестицій (31,6 %) як фактора економічного зростання. 4. Домінантним індикатором в інфраструктурній групі є втрати електроенергії під час її транспортування (41,7 %). 5. У формуванні інноваційно-дослідницької групи найвагомішим чинником є обсяг фінансування науково-дослідницьких робіт (46,7 %). Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена, зокрема, на таких показниках, як ВВП на душу населення, обсяги капітальних інвестицій та рівень втрат електроенергії під час її транспортування, фінансування наукових досліджень і розробок, зниження рівня безробіття.Отримані результати можуть мати практичне застосування для обґрунтування пріоритетів державної інвестиційної політики в Україні.Результати аналізу дають змогу виділити причинно-наслідкові зв’язки між різними чинниками впливу на інвестиційну привабливість України, ідентифікувати сфери, які найбільше потребують реформ, запропонувати пріоритетні напрями вдосконалення державної інвестиційної політики
Ключові чинники дивідендної політики публічних компаній ІТ-сектору США
No full textThe purpose of this study is to explain why U.S. publicly listed information-technology firms – once reluctant to share cash – now pay dividends by testing how profitability, liquidity, firm age, growth opportunities, capital-expenditure intensity, past payouts, and corporate age jointly shape dividend policy.Regarding methodology, we analyze a balanced panel of 46 technology companies from 2010 to 2024 (690 firm-years) using firm- and year-fixed effects with heteroskedasticity-robust errors. All variables are standardized so that each coefficient reflects a one-standard-deviation change. Diagnostic tests address issues such as multicollinearity, serial correlation, and stationarity.The key findings reveal that dividend behavior in tech deviates from classic free-cash-flow logic: higher profitability reduces payouts (β = –2.23, p < 0.001), whereas greater liquidity increases them (β = 0.20, p = 0.01). Growth opportunities, proxied by price-to-book, dampen dividends (β = –0.39, p = 0.05), while corporate age boosts them (β = 0.14, p = 0.03), supporting life-cycle theory. Dividend smoothing is pronounced, with 57% of the previous year’s payout carried forward (β = 0.57, p < 0.001). Altogether, the model explains 51% of the within-firm variation and 43% of the overall variation, underscoring the relevance of the chosen predictors.The practical implications are twofold: managers should align the payout mode with balance-sheet context – mature platforms holding moderate cash can credibly raise regular dividends, whereas asset-light cloud businesses may favor opportunistic buy-backs – and investors can treat dividend initiation in tech as a quality screen that combines income with superior risk-adjusted returns. Crucially, these insights also help students see how capital-allocation theory translates into real-world payout decisions, making abstract finance concepts tangible in classroom discussion.Finally, the study’s originality and value lie in isolating the combined effects of liquidity, growth, and age within a single sector, thereby reconciling agency, pecking-order, and life-cycle views in an intangibleasset environment. The evidence clarifies why dividends have become a complement, rather than a substitute, for buybacks in Big Tech, providing a framework that can be replicated for cross-sector comparisons.Мета дослідження полягає в поясненні того, чому публічні ІТ-компанії США, які донедавна неохоче повертали кошти акціонерам, нині щороку виплачують дивіденди. У звʼязку з цим перевірено, як прибутковість, ліквідність, перспективи зростання, капіталомісткість, історія дивідендних виплат і вік корпорації разом формують дивідендну політику.Проаналізовано збалансовану панель із 46 технологічних компаній за 2010–2024 рр. (690 спостережень «компанія–рік») із фіксованими ефектами для компаній і років та робастними до гетероскедастичності помилками. Усі змінні стандартизовано, отже, кожен коефіцієнт відображає зміну на одне стандартне відхилення; діагностичні тести враховують мультиколінеарність, серійну кореляцію та стаціонарність.Основні результати засвідчують, що дивідендна поведінка ІТ-сектору відходить від класичної логіки «вільного грошового потоку»: вища прибутковість зменшує виплати (β = –2,23; p < 0,001), тоді як більша ліквідність їх підвищує (β = 0,20; p = 0,01). Можливості зростання, виміряні співвідношенням «капіталізація / балансова вартість», стримують дивіденди (β = –0,39; p = 0,05), а вік корпорації їх посилює (β = 0,14; p = 0,03), підтверджуючи теорію життєвого циклу. Виплати сильно «згладжуються»: 57 % торішніх дивідендів переносяться на поточний рік (β = 0,57; p < 0,001). Модель пояснює 51 % внутрішньофірмової та 43 % загальної дисперсії, що підкреслює значущість обраних предикторів.Практичні висновки є двоякими. По-перше, корпоративні менеджери мають узгоджувати форму виплат зі структурою балансу: зрілі бізнеси з помірними балансами готівки можуть упевнено підвищувати регулярні дивіденди, тоді як для «хмарних» бізнесів із незначними обсягами матеріальних активів доцільніше здійснювати опортуністичні викупи акцій. По-друге, для інвесторів початок виплати дивідендів у техсекторі є «фільтром якості», що поєднує виручку з вищою прибутковістю, скоригованою на ризик. Ці результати також допомагають студентам побачити, як теорія розподілу капіталу втілюється в реальних рішеннях щодо виплат, роблячи абстрактні фінансові концепції наочними в аудиторії.Оригінальність і цінність роботи полягає в ізоляції сукупного впливу ліквідності, можливостей зростання й ступеня зрілості в межах одного сектору, що дає змогу поєднати різні підходи: агентські витрати, ієрархія фінансування й життєвий цикл компанії – для компаній з великою часткою нематеріальних активів. Отримані результати пояснюють, чому дивіденди стали доповненням, а не замінником програм викупу акцій у Big Tech, і пропонують рамку аналізу, придатну для міжгалузевих порівнянь
Оптимізація корпоративного оподаткування в Україні з урахуванням фіскальних та економічних потреб держави
No full textThe article identifies the features and channels of influence of corporate taxation, assesses the fiscal role of income tax in Ukraine and other countries, compares the level of tax burden, models the impact of corporate taxation on key macroeconomic indicators of Ukraine, and provides recommendations for reforming income tax.The study showed that corporate taxation continues to perform an important fiscal function in the budget system of Ukraine, providing a significant share of revenues to the general fund of the state budget. The dynamics of the tax burden on business are analyzed in comparison with international practices. It is established that despite the formally average level of rates, the real tax burden in Ukraine remains high.The results of VAR modeling confirm that an increase in the corporate tax burden has a negative impact on economic dynamics, investment, and long-term fiscal stability. Although budget revenues increase in the short term, this is accompanied by a decrease in GDP growth rates and a reduction in investments. Thus, reforming corporate taxation in the direction of reducing tax pressure has an empirical basis and can contribute to sustainable economic growth.It is noted that in the long term, the introduction of a tax on withdrawn capital can reduce incentives for tax evasion, stimulate reinvestment, and contribute to the revival of economic activity. At the same time, in the short term or in the case of maintaining the classical model, it is necessary to improve the administration of income tax, which involves simplifying taxation procedures, increasing the transparency and stability of tax legislation.It is recommended to moderately reduce the tax burden, harmonize Ukrainian tax legislation with European legislation, and stabilize it, streamline tax benefits, and automate the administration system. The proposed solutions can serve as the basis for the formation of a balanced tax policy during the war and post-war recovery. It is substantiated that an effective tax system should be not only a tool for filling the budget, but also an incentive for business development, attracting investments, and creating sustainable economic growth.У статті визначено особливості та канали впливу корпоративного оподаткування, здійснено оцінювання фіскальної ролі податку на прибуток в Україні та інших країнах, а також порівняння рівня податкового навантаження, змодельовано вплив корпоративного оподаткування на ключові макроекономічні показники України та надано рекомендації щодо реформування податку на прибуток.Дослідження показало, що корпоративне оподаткування і далі виконує важливу фіскальну функцію в бюджетній системі України, забезпечуючи значну частку доходів загального фонду державного бюджету. Проаналізовано динаміку податкового навантаження на бізнес у порівнянні з міжнародними практиками. Встановлено, що, попри формально середній рівень ставок, реальне податкове навантаження в Україні залишається високим.Результати VAR-моделювання підтверджують, що підвищення корпоративного податкового навантаження чинить негативний вплив на економічну динаміку, інвестиції та довгострокову фіскальну стабільність. Хоча бюджетні надходження зростають у короткостроковій перспективі, це супроводжується зниженням темпів зростання ВВП і скороченням інвестицій. Отже, реформування корпоративного оподаткування в напрямі зменшення податкового тиску має емпіричне обґрунтування і може сприяти сталому економічному зростанню.Зазначено, що в довгостроковому періоді запровадження податку на виведений капітал може зменшити стимули до ухилення від сплати податків, стимулювати реінвестування та сприяти пожвавленню економічної активності. Водночас у короткостроковому періоді або у разі збереження класичної моделі потрібно вдосконалювати адміністрування податку на прибуток, що передбачає спрощення процедур оподаткування, підвищення прозорості й стабільності податкового законодавства.Рекомендовано помірно знизити податкове навантаження, гармонізувати українське податкове законодавство з європейським та стабілізувати його, впорядкувати податкові пільги, автоматизувати систему адміністрування. Запропоновані рішення можуть слугувати основою для формування збалансованої податкової політики в період війни та повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що ефективна податкова система повинна бути не лише інструментом наповнення бюджету, а й стимулом до розвитку бізнесу, залучення інвестицій та формування сталого економічного зростання
У статті розглянуто роль бізнес-аналітики в маркетинговій діяльності малих і середніх підприємств (МСП). Дослідження зосереджено на оцінюванні ефективності аналітичних інструментів у вдосконаленні маркетингових стратегій та процесів ухвалення управлінськи
No full textThe article investigates the significance of business analytics in the marketing operations of small and medium-sized enterprises (SMEs). The research focuses on evaluating the effectiveness of analytical tools in enhancing marketing strategies and improving decision-making processes in SMEs. The growing complexity of digital marketing and increased competition necessitates the use of data-driven insights to optimize advertising, customer relationship management (CRM), and overall business performance.Research methods. A comprehensive approach is employed, incorporating comparative analysis, statistical data interpretation, and case study evaluation. The study synthesizes data from real-world applications, industry reports, and empirical research on digital marketing analytics to provide an in-depth understanding of the impact of business analytics.Research results. The research findings highlight that SMEs utilizing business analytics experience significant improvements in their marketing performance. The application of CRM systems, Google Analytics, Power BI, and artificial intelligence enhances customer segmentation, enables personalized advertising campaigns, and increases return on investment (ROI).Practical application. The research underscores the practical advantages of incorporating business analytics into marketing strategies. SMEs can leverage data-driven insights to improve customer targeting, optimize marketing expenditures, and predict consumer trends. The adoption of machine learning and big data analytics facilitates the automation of marketing decisions, enhancing real-time responsiveness to market dynamics.Business analytics is an essential component of modern marketing strategies for SMEs. The implementation of analytical solutions enhances efficiency, reduces costs, and fosters customer engagement by enabling data-driven decision-making. The study suggests that further research should explore the longterm economic implications of business analytics adoption in SMEs, particularly in the context of evolving digital transformation trends.У статті розглянуто роль бізнес-аналітики в маркетинговій діяльності малих і середніх підприємств (МСП). Дослідження зосереджено на оцінюванні ефективності аналітичних інструментів у вдосконаленні маркетингових стратегій та процесів ухвалення управлінських рішень у МСП. Через зростання складності цифрового маркетингу та посилення конкуренції виникає потреба у використанні аналітичних даних для оптимізації реклами, управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM) та загальної ефективності бізнесу.Методи дослідження. Застосовано комплексний підхід, що охоплює порівняльний аналіз, статистичну інтерпретацію даних та оцінювання тематичних досліджень. Здійснено синтез даних з реальних застосувань, галузевих звітів та емпіричних досліджень аналітики цифрового маркетингу, щоб досягти глибокого розуміння впливу бізнес-аналітики.Згідно з результатами дослідження, МСП, які використовують бізнес-аналітику, значно поліпшують свою маркетингову ефективність. Застосування CRM-систем, Google Analytics, Power BI та штучного інтелекту поліпшує сегментацію клієнтів, дає змогу проводити персоналізовані рекламні кампанії та збільшує рентабельність інвестицій (ROI).Практичне застосування. Наголошено на практичних перевагах введення бізнес-аналітики в маркетингові стратегії. МСП можуть використовувати аналітичні дані для поліпшення таргетування клієнтів, оптимізації маркетингових витрат та прогнозування споживчих тенденцій. Впровадження машинного навчання та аналітики великих даних сприяє автоматизації маркетингових рішень, поліпшуючи реагування на динаміку ринку в режимі реального часу.Обґрунтовано, що бізнес-аналітика є важливим компонентом сучасних маркетингових стратегій для малих і середніх підприємств. Впровадження аналітичних рішень підвищує ефективність, знижує витрати та сприяє залученню клієнтів, даючи змогу ухвалювати рішення на основі даних. Подальші дослідження варто спрямувати на вивчення довгострокових економічних наслідків впровадження бізнес-аналітики в малих і середніх підприємствах, особливо з огляду на цифрову трансформацію
Критерії ефективності монетарної політики України
No full textThe purpose of this study is to develop approaches for assessing the effectiveness of monetary transmission in Ukraine as a systemic indicator of the ability of monetary policy to achieve its declared goals under conditions of extreme uncertainty. Special emphasis is placed on the need to adapt traditional analytical methods to new challenges associated with profound structural transformations of the economy, the impact of external shocks, and the evolving role of central banks in unstable environments.The research methodology includes a critical review of scientific literature, systems analysis of the transmission mechanism structure, modeling of an adaptive effectiveness metric, and elements of comparative analysis. The approach considers both the objectives and outcomes of monetary policy, accounting for delay factors, institutional inertia, sensitivity of transmission channels, and their interactions.The main outcome of the research is the development of a conceptual approach to evaluating monetary policy effectiveness, based on the perception of the financial and economic system as a filtering mechanism designed to smooth internal and external shocks, within which the monetary regulator and transmission mechanism operate (referred to as the “managed shock filtering” concept). The proposed coefficient, through time-varying weights, allows adapting to modifications in monetary goals and principles by operating the sets of monetary instruments and targets, while penalizing the dispersion of instruments to ensure a minimum necessary and predictable policy approach.The practical application of the results lies in the use of the proposed approaches for analyzing the policies of the National Bank of Ukraine and other central banks under crisis or extreme uncertainty, particularly for developing adaptive monetary rules, communication strategies, and more resilient models for forecasting the impact of monetary impulses.The study summarizes the directions for improving the proposed framework, including the application of structural economic models and benchmarking approaches. It is also emphasized that the prerequisites for changing transmission efficiency may lie both within and beyond the scope of macro-financial regulation.Мета дослідження полягає у формуванні підходів до оцінювання ефективності монетарної трансмісії в Україні як системного індикатора спроможності грошово-кредитної політики досягати заявлених цілей в умовах екстремальної невизначеності. Особливий акцент зроблено на необхідності адаптації традиційних методів аналізу до нових викликів, пов’язаних із глибокими структурними трансформаціями економіки, впливом зовнішніх шоків та зміною функцій центрального банку в нестабільному середовищі.Застосовано такі методи дослідження, як критичний огляд наукової літератури, системний аналіз структури трансмісійного механізму, моделювання адаптивної метрики ефективності та елементи порівняльного аналізу. Використано підхід, який бере до уваги як цілі, так і результати політики з урахуванням чинників затримки, інституційної інерції, чутливості каналів трансмісії та їхньої взаємодії.Основними результатами дослідження є розроблення концептуального підходу до оцінювання ефективності монетарної політики, який базується на концептуальному сприйнятті фінансово-економічної системи як фільтра, що прагне згладжувати внутрішні та зовнішні шоки, підсистемою якої є монетарний регулятор та трансмісійний механізм (концепція «керованої фільтрації шоків»). Запропонований коефіцієнт за допомогою змінних у часі ваг може адаптуватися під модифікації цілей та принципів монетарної політики, оперуючи наборами монетарних інструментів та монетарних цілей, і штрафує зростання дисперсії монетарних інструментів, що відповідає вимогам мінімально необхідного, передбачуваного монетарного впливу.Практичне застосування результатів полягає у використанні запропонованих підходів для аналізу політики Національного банку України та інших центральних банків в умовах кризи або екстремальної невизначеності, зокрема для формування адаптивних правил грошово-кредитної політики, комунікаційних стратегій і розроблення більш стійких моделей прогнозування впливу монетарних імпульсів.У висновках визначено напрями вдосконалення запропонованого підходу шляхом застосування структурних моделей економіки та бенчмаркінгового підходу. Наголошено, що передумови змінної ефективності монетарної трансмісії можуть бути як у межах, так і поза площиною макрофінансового регулювання
Стан міграційних процесів в Україні та тенденції прояву їхніх наслідків
No full textMigration research has been the subject of special attention for many years, and it is clear that globalization is deepening migration processes. At the same time, military actions can have a significant negative impact on the growth of emigration from a country, which has been observed repeatedly throughout history. The full-scale war with Russia has led to an unprecedented surge in migration from Ukraine, which could have significant negative consequences for the country’s economy and for the nation’s development in the future. The purpose of the study is to analyze current trends and problems of migration from Ukraine, as well as a set of factors that affect migration processes and may also be the factors of its reduction. The article examines the essence of migration, the impact of the war on migration processes in Ukraine, the main trends, problems and negative consequences caused by largescale migration from Ukraine. Particular attention is paid to the migration of the young population. The article uses the methods of analysis and synthesis, generalization, and modeling. The factors influencing migration were modeled using system dynamics methods. The study draws attention to the need to apply various methods of state influence to stimulate the return of migrants during and after the war, since the lack of proper attention to this problem may aggravate the economic crisis in the country and cause the aging of the population. A deeper analysis of foreign experience in further research and development of state programs for the return of migrants is extremely relevant. It is emphasized that different countries of the world have faced wars, economic crises and large waves of emigration, but only effective public policy and the development of an innovative economy have a positive impact on reducing these processes.Дослідження міграції багато років є об’єктом особливої уваги науковців, оскільки глобалізація поглиблює процеси міграції. Проте значний негативний вплив на зростання еміграції з країни можуть чинити воєнні дії, що не раз спостерігалося впродовж історії. Повномасштабна війна з Росією зумовила безпрецедентний сплеск міграції з України, що може мати значні негативні наслідки як для економіки країни, так і для розвитку нації в майбутньому. Метою дослідження є аналіз сучасних тенденцій та проблем міграції з України, а також сукупності факторів, що впливають на міграційні процеси, зокрема й на зменшення міграції. У статті розглянуто сутність міграції, вплив війни на міграційні процеси в Україні, основні тенденції, проблеми та негативні наслідки, зумовлені масштабною міграцією з України. Особливу увагу зосереджено на зростанні міграції молодого населення. У статті використано методи аналізу та синтезу, узагальнення, а також моделювання. За допомогою методів системної динаміки змодельовано фактори впливу на міграцію. Аргументовано необхідність застосування різноманітних методів державного впливу на стимулювання повернення мігрантів під час та після війни, адже нехтування цією проблемою може призвести до старіння населення, що матиме довгостроковий негативний вплив на фінансову систему та може посилити економічну кризу в країні. Окреслено перспективи подальших досліджень: глибший аналіз закордонного досвіду з метою розроблення державних програм повернення мігрантів. Наголошено, що лише ефективна державна політика та розвиток інноваційної економіки позитивно впливають на зниження міграційних процесів
Оцінювання екосистемних послуг території осушеного Каховського водосховища
No full textThe article shows the principal possibility of estimating in a first approximation the value of the ecosystem services flow from the territory of both the filled and drained Kakhovka Reservoir based on borrowing from the literature specific standards for one hectare of the corresponding ecosystems per year. The increase in ecosystem services from the territory of the drained reservoir is measured on the basis of borrowed standards for deciphered ecosystem types for the year 2024. This value can be considered an estimate of their initial value sum, since it concerns the first year of such ecosystem’s formation after drainage. The most probable initial value is an averaged estimate based on minimum standards considering inflation. The averaged estimate based on maximum standards considering inflation can be conditionally accepted as an approximate value of the upper limit of possible annual productivity of the former Kakhovka Reservoir ecosystem upon its reaching full degree of maturity.A more reliable version of the theoretical model of ecosystem services flow dynamics in the bed of the former Kakhovka Reservoir is a nonlinear extrapolation according to the logistic function, at least until the start of active economic development of this territory. It is assumed that the depreciation of the services flow hypothetically starts 2–3 years after the end of the active phase of the war. The most likely hypothesis seems to be a decrease in ecosystem productivity according to the inverse logistic dependence on the level of the initial amount of ecosystem services for 10 years. In conditions of a protracted war, a promising method for determining ecosystem services may be to measure ecological losses as a certain approximation to the calculation of net current productivity of the territory lost, in particular, due to emergencies. Its value in the context of the caused damage can be interpreted as the price of lost net benefit and the economic estimate of changes in development prospects of the territory.У статті показано принципову можливість оцінити в першому наближенні вартість потоку екосистемних послуг з території і наповненого, і осушеного Каховського водосховища на основі запозичення з літератури питомих нормативів для одного гектара відповідних угідь за рік. Приріст екосистемних послуг з території осушеного водосховища виміряно на основі запозичених нормативів для дешифрованих типів екосистем за 2024 рік. Цю величину можна вважати оцінюванням суми їхньої початкової вартості, оскільки це стосується першого року початку формування таких екосистем після осушення. Найбільш вірогідним значенням початкової вартості є осереднене оцінювання на основі мінімальних нормативів з урахуванням інфляції. Осереднене оцінювання на основі максимальних нормативів з урахуванням інфляції можна умовно прийняти за орієнтовне значення верхньої межі можливої річної продуктивності екосистеми колишнього Каховського водосховища після досягнення нею ступеня зрілості.Більш вірогідним варіантом теоретичної моделі динаміки потоку екосистемних послуг у ложі колишнього Каховського водосховища є нелінійна екстраполяція за логістичною функцією, принаймні до часу початку активного господарського освоєння цієї території. Приймається, що знецінення потоку послуг гіпотетично стартує на 2–3 рік після припинення активної фази війни. Найбільш імовірною видається гіпотеза зменшення продуктивності екосистеми за оберненою логістичною залежністю до рівня початкової суми екосистемних послуг за 10 років. В умовах затяжної війни перспективним методом визначення екосистемних послуг може бути вимірювання екологічних втрат як певного наближення до розрахунку чистої поточної продуктивності території, втраченої, зокрема, через надзвичайні ситуації. Її вартість у контексті завданої шкоди можна інтерпретувати як ціну упущеної чистої вигоди та вартісне оцінювання зміни перспектив розвитку території