Vernadsky National Library of Ukraine
The scientific electronic library of periodicals of the National Academy of Sciences of UkraineNot a member yet
199706 research outputs found
Sort by
Перша знахідка прижиттєво пошкоджених трилобітів у силурійських відкладах України
No full textThis article presents the first documented case of malformed trilobite exoskeletons from the Silurian of Ukraine. Fossils of animals with injuries and pathologies are of significant palaeobiological value, as they provide essential insights into the evolution of predator-prey interactions, trophic networks, animal behavior, and genetic anomalies. The material under study consists of two pygidia of Bumastus restevensis from the Rykhta Formation (Ludlow, Upper Silurian) in Khmelnytskyi Oblast (western Ukraine, the Volyn-Podillia Monocline). A comparative analysis of these malformed exoskeletons with similar specimens from other global localities reveals that they are unique, with no direct analogues. The injuries observed are interpreted as “predation scars,” indicative of unsuccessful predatory attacks. The distinctive morphology of these malformations suggests that they were most likely inflicted by cephalopods, arthropods, such as phyllocarid crustaceans and/or aquatic chelicerates, or fishes.Досліджено перший задокументований випадок прижиттєво пошкоджених екзоскелетів трилобітів із силурійських відкладів України. Скам’янілості тварин з пошкодженнями та патологіями мають значну палеобіологічну цінність, оскільки дають змогу зрозуміти еволюцію взаємодій хижака і жертви, трофічних мереж, поведінки тварин та генетичних аномалій. Досліджений матеріал складається з двох пігідіїв Bumastus restevensis з рихтівської світи (лудлов, верхній силур) Хмельницької області (Волино-Подільська монокліналь). Порівняльний аналіз цих екзоскелетів з аналогічними зразками з інших місцезнаходжень світу показує, що вони є унікальними і не мають прямих аналогів. Виявлені пошкодження інтерпретуються як «шрами хижацтва», що свідчать про невдалі напади хижаків. Характерна морфологія цих ушкоджень дає підставу припустити, що вони, найімовірніше, були завдані головоногими молюсками, членистоногими, такими як філокариди та/або водні хеліцерові, або рибами.I extend my sincere thanks to Drs Volodymyr Grytsenko and Halyna Anfimova (National Museum of Natural History of the NAS of Ukraine, Kyiv) for the opportunity to examine the trilobite specimens collected by the late Dr. Leonid Konstantynenko. I am also grateful to Dr. Tamara Nemyrovska (Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine, Kyiv) for her valuable advice on the article. The author is sincerely grateful to anonymous reviewers whose comments and suggestions improved the quality of the final version of the manuscript
Challenges of Ensuring Labor Productivity in Hybrid and Remote Work Models
No full textСтаттю присвячено виявленню ключових проблем продуктивності праці в умовах запровадження гібридних і дистанційних моделей управління персоналом, що дедалі ширше застосовуються у зв’язку з цифровізацією бізнес-процесів, глобальними ризиками та зміною очікувань працівників. У роботі окреслено трансформацію функцій управління персоналом у гнучких форматах роботи, наголошено на необхідності перегляду традиційних підходів до оцінювання ефективності праці, управління навантаженням, підтримки залученості та зниження ризиків професійного вигорання. Особливу увагу приділено соціально-психологічним факторам, які впливають на зниження результативності в умовах віддаленої взаємодії: фрагментація робочого досвіду, втрата неформальних каналів передачі знань, зниження рівня довіри та самоідентифікації з командою. Проаналізовано вітчизняні та міжнародні підходи до збереження продуктивності, серед яких – адаптивні графіки, цифрові платформи зворотного зв’язку, політики благополуччя працівників. Запропоновано концептуальну модель забезпечення стійкої продуктивності, яка базується на поєднанні цифрових інструментів управління з м’якими практиками лідерства. У висновках обґрунтовано доцільність інституційної підтримки розвитку гнучких моделей управління персоналом на рівні державної політики зайнятості.The article addresses key issues of work productivity under the implementation of hybrid and remote human resource management models, which are increasingly adopted amid business digitalization, global uncertainty, and changing employee expectations. It outlines the transformation of human resource management functions within flexible work formats and emphasizes the need to revise traditional approaches to performance evaluation, workload management, employee engagement, and burnout prevention. Special attention is given to psychosocial factors contributing to reduced productivity: fragmented work experience, loss of informal knowledge-sharing channels, declining trust, and weakened team identification. The study reviews national and international practices aimed at sustaining performance, including adaptive scheduling, digital feedback systems, and employee wellbeing programs. A conceptual model is proposed that integrates technological tools with soft leadership techniques to maintain stable productivity. In conclusion, the article justifies the need for institutional support in developing flexible human resource management models within employment policy at the national level
75th anniversary of Corresponding Member of NAS of Ukraine S.O. Soloviev
No full text11 квітня 2025 р. виповнюється 75 років доктору хімічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Сергію Олександровичу Соловйову
80th anniversary of Corresponding Member of NAS of Ukraine S.A. Bychkov
No full text10 травня виповнюється 80 років доктору технічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Сергію Андрійовичу Бичкову. Після закінчення у 1969 р. Харківського авіаційного інституту життя С.А. Бичкова було тісно пов’язане з ДКБ ім. О.К. Антонова, де він пройшов непростий шлях від інженера-технолога до генерального директора ДП «АНТОНОВ»
Educational work of humanities scholars as a significant factor in the development of the nation (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full textCraniology of male burials from the church of Uzhhorod castle
No full textЗа три роки досліджень (2018–2019 та 2023) із площі зруйнованої церкви на території Ужгородького замку загалом було зібрано й досліджено останки від 185 поховань. Це 100 кістяків, зафіксованих у ґрунті за межами крипт (під підлогою храму), два у криптах, а також виявлено 83 черепів (чи їх фрагментів) із понищених криптових та позакриптових поховань, які, що встановлено, морфологічно не відрізняються. Все це дало підстави об’єднати їх в одну серію. Наразі весь антропологічний матеріал хронологічно визначається другою половиною XIII – XVII ст.
Оскільки археологічна експедиція Ужгородського національного університету зібрала значний антропологічний матеріал, який уже є репрезентативною вибіркою, виникла потреба в більш детальному й системному його вивченні.
Метою статті є характеристика краніології винятково чоловічих поховань. Це – серія з 97 черепів (чи їхніх фрагментів). Цей аналіз відповідно дасть додаткові відомості про чоловіків Ужгорода в добу середньовіччя та ранньомодерного часу. Методологічною основою є принципи історизму та об’єктивності, було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), спеціальні історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи.
Висновки та їх наукова новизна. Встановлено, що серія чоловічих черепів кінця XIII – XVII ст. із Ужгорода в середньому характеризується брахікранним, помірно високим мозковим черепом (від краніологічної точки базіон). Лобна кістка велика, потилиця широка. Обличчя низьке, ортогнатне й помірно широке, різко профільоване. Орбіти помірно високі, ніс середньо широкий, перенісся високе, а випинання носових кісток сильне.
Шляхом порівняння за широкою й короткою краніологічними програмами за допомогою канонічного аналізу простежено як південно-східний (Крим, Кавказ), північний (Польща, Латвія), так і західно-південний (Румунія) напрямки зв’язків мешканців Ужгорода. Вперше при залученні краніологічних серій із Кавказу виявлено значну подібність чоловічої вибірки з м. Ужгород до різних кавказьких груп. Отже, чоловіче населення Ужгорода наприкінці XIII – XVII ст. було дуже строкате.
Додатковий антропологічний матеріал, що може бути виявлений при наступних археологічних дослідженнях пам’ятки, дасть можливість збільшити вибірку, а це, своєю чергою, сприятиме більш повній та об’єктивній характеристиці антропологічного складу людей, похованих у церкві на території Ужгородського замку.Over three years of research (2018–2019 and 2023), remains of 185 burials were found and examined in the ruined church on the territory of Uzhhorod castle. These included 100 ossuaries found in the soil outside the crypts (under the church floor), 2 in the crypts, and 83 skulls (or fragments thereof) from the destroyed crypt and non-crypt burials, which were found to be morphologically indistinguishable. These findings allowed us to combine them into one set. Currently, all the anthropological findings are chronologically assigned to the second half of the 13th – the 17th c.
Since the archaeological expedition of the Uzhhorod national university has collected extensive anthropological findings, representing a representing a substantial sample, there is a need for a more detailed and systematic study of these findings.
The purpose of the publication is considering the scope of craniology from male burials only. These are a set of 97 skulls (or fragments thereof). Accordingly, their analysis will provide additional information about the male population of Uzhhorod in the Middle ages and early Modern period. The methodological basis is the principles of historicism and objectivity; general scientific (analysis and synthesis), special historical (comparative and historical), anthropological and statistical methods were used.
Conclusions and their scientific novelty. It has been established that a set of skulls of the male population of Uzhhorod from the late 13th to the 17th c. is, by average, characterized by a brachycranial, moderately high skull (from the cranial point of the basion). The frontal bone is large; the back of the head is wide. The face is low, orthognathic, and moderately wide with sharply profiled features. The orbits are relatively high, the nose is moderately wide, the bridge of the nose is high, and the protrusion of the nasal bones is strong.
A comparative analysis based on a broad and a short craniological program using the canonical analysis revealed both the South-Eastern (Crimea, Caucasus), Northern (Poland, Latvia), and South-Western (Romania) lines of relationships among the inhabitants of Uzhhorod. This was the first time that craniological sets from the Caucasus were used to identify significant similarities between the male sample from Uzhhorod and various Caucasian groups. Thus, the male population of Uzhhorod in the late 13th – the 17th c. was quite diverse.
Additional anthropological findings that may be discovered during subsequent archaeological research of the site will enlarge the sample, making it possible to characterize the anthropological composition of the people buried in the church on the territory of Uzhhorod castle more fully and objectively
Scientific and technical cooperation between Ivchenko-Progress and the institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine on optimization of aircraft engine parts manufacturing. Achievements and prospects for further cooperation (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full textManagement Mechanism and Formation of a Strategy for Adapting Enterprises in the Context of Digitalization of the Economy
No full textСформульовано проблему необхідності адаптації підприємств до змін в умовах цифрової трансформації, підвищення ефективності стратегій, що розробляються та реалізуються, пошуку відповідних інструментів та методів, необхідних для цього. У ході дослідження було систематизовано основні підходи до визначення дефініції «управління» та «трансформація», обґрунтований системний підхід, що найбільше відповідає викликам зовнішнього середовища. Адаптація підприємств в умовах цифрової трансформації являє собою поведінкові зміни у взаємозв'язку з якісними системними змінами, що відбуваються і таким чином впливають на ключові параметри їх діяльності. Сформовано механізм управління діяльністю підприємств в умовах цифрової трансформації, який є складною багатовимірною системою та ґрунтується на базі інформаційного підходу та являє собою сукупність організаційних та економічних методів, інструментів управлінського впливу суб'єкта на об'єкт управління. Структурно механізм управління адаптацією діяльності підприємства в умовах цифрової трансформації заснований на виділення суб'єкта адаптивного розвитку, змістовної та забезпечуючої підсистем, взаємодія яких здійснюється відповідно до обраної форми розвитку системи управління. Функціонування підсистем механізму здійснюється під впливом факторів цифрової трансформації. Стратегія адаптації підприємств в умовах цифрової трансформації дозволяє зробити висновок щодо розширення методів та інструментів, які застосовуються у процесі формування, обговорення та реалізації її на підприємстві. Обґрунтовано, що адаптація стратегії до викликів цифрової трансформації сприяє обліку специфіки та потреб різних рівнів управління, забезпечуючи їх ефективну взаємодія. Отримані результати дослідження можуть бути використані як теоретична основа для адаптивного розвитку системи управління підприємствами умовах цифрової трансформації.The problem of the need for enterprises to adapt to changes in the conditions of digital transformation, increasing the effectiveness of strategies being developed and implemented, and finding appropriate tools and methods necessary for this was formulated. During the study, the main approaches to defining the definition of "management" and "transformation" were systematized, a well-founded systemic approach was developed that best meets the challenges of the external environment. The adaptation of enterprises in the conditions of digital transformation represents behavioral changes in connection with qualitative systemic changes that occur and thus affect the key parameters of their activities. A mechanism for managing the activities of enterprises in the conditions of digital transformation has been formed, which is a complex multidimensional system and is based on the information approach and is a set of organizational and economic methods, instruments of managerial influence of the subject on the object of management. Structurally, the mechanism for managing the adaptation of the activities of an enterprise in the conditions of digital transformation is based on the allocation of the subject of adaptive development, substantive and supporting subsystems, the interaction of which is carried out in accordance with the chosen form of development of the management system. The functioning of the mechanism subsystems is carried out under the influence of digital transformation factors. The strategy of adaptation of enterprises in the conditions of digital transformation allows us to draw a conclusion about the expansion of methods and tools that are used in the process of forming, discussing and implementing it at the enterprise. It is substantiated that the adaptation of the strategy to the challenges of digital transformation contributes to taking into account the specifics and needs of different levels of management, ensuring their effective interaction. The obtained research results can be used as a theoretical basis for the adaptive development of the enterprise management system in the conditions of digital transformation