Vernadsky National Library of Ukraine
The scientific electronic library of periodicals of the National Academy of Sciences of UkraineNot a member yet
199706 research outputs found
Sort by
Innovative Technologies as a Tool for Personalizing Marketing Communications in Brand Management
No full textВ умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і зміни підходів до взаємодії зі споживачами, персоналізація маркетингових комунікацій стає ключовим чинником формування стійкої конкурентної переваги брендів. Теоретичне значення роботи полягає у визначені сутності персоналізації як процесу індивідуалізації маркетингових впливів відповідно до потреб, поведінкових характеристик та очікувань клієнтів з метою формування сталого емоційного зв’язку з брендом, розширенні наукових уявлень про створення синергетичного ефекту від поєднання персоналізованого маркетингу з інструментами бренд-менеджменту в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано вплив сучасних інноваційних рішень – таких як штучний інтелект, Big Data, автоматизація маркетингових процесів – на побудову персоналізованих комунікацій і зміцнення брендової ідентичності. Представлено кейси впровадження персоналізованих технологій українськими брендами (Rozetka, Monobank, Нова пошта, Comfy, Сільпо), які підтверджують практичну ефективність індивідуалізованих підходів. Визначено ключові показники результативності (KPI) персоналізованих кампаній, зокрема рівень конверсій, частоту повторних покупок, показники лояльності та відтоку клієнтів. Запропоновано комплекс методів оцінювання ефективності персоналізації – A/B-тестування, когортний аналіз, аналітика клієнтської бази, опитування та CSAT. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для підвищення релевантності маркетингових повідомлень, покращення споживчого досвіду та досягнення стратегічних цілей бренду. Оригінальність роботи підтверджується акцентом на цифровій трансформації персоналізованих комунікацій як чиннику посилення конкурентоспроможності брендів. Перспективними напрямами подальших досліджень є адаптація отриманих результатів до потреб малого та середнього бізнесу, а також розробка моделей етичної персоналізації у межах динамічних ринків.In the context of the rapid development of digital technologies and changing approaches to interaction with consumers, the personalization of marketing communications is becoming a key factor in the formation of a sustainable competitive advantage of brands. The theoretical significance of the work lies in defining the essence of personalization as a process of individualizing marketing influences in accordance with the needs, behavioral characteristics and expectations of customers in order to form a sustainable emotional connection with the brand, expanding scientific ideas about creating a synergistic effect from combining personalized marketing with brand management tools in the context of digital transformation. The impact of modern innovative solutions, such as artificial intelligence, Big Data, and automation of marketing processes, on building personalized communications and strengthening brand identity is analyzed. Cases of the implementation of personalized technologies by Ukrainian brands (Rozetka, Monobank, Nova Poshta, Comfy, Silpo) are presented, which confirm the practical effectiveness of individualized approaches. Key performance indicators (KPIs) of personalized campaigns have been identified, including conversion rates, repeat purchase rates, loyalty and churn rates. A set of methods for assessing the effectiveness of personalization has been proposed – A/B testing, cohort analysis, customer base analytics, surveys and CSAT. The practical value of the research results lies in the possibility of their application to increase the relevance of marketing messages, improve consumer experience and achieve strategic brand goals. The originality of the work is confirmed by the emphasis on the digital transformation of personalized communications as a factor in strengthening the competitiveness of brands. Promising areas of further research are the adaptation of the results obtained to the needs of small and medium-sized businesses, as well as the development of ethical personalization models within dynamic markets
Formation of an Information-Networked Digital Society: Key Aspects of the Digital Economy
No full textУ статті проаналізовано цифрову економіку як новий етап еволюції соціально-економічних систем. Розглянуто ключові особливості переходу від постіндустріального до інформаційно-мережевого цифрового суспільства та вплив когнітивних технологій, цифрових платформ та інтернету речей на бізнес-моделі, споживчу поведінку та організаційні структури. Значну увагу приділено формуванню цифрової культури та розвитку бізнес-екосистем. У роботі показано, що тотальна цифровізація, впровадження ІКТ і технологій штучного інтелекту є природним і закономірним процесом, а отже – неминучим. Встановлено, що парадигмі цифровізації притаманні як позитивні, так і негативні ефекти. Результати дослідження можуть бути використані при розробці програм і стратегій розвитку та реалізації процесу цифрової трансформації економіки.This article presents a comprehensive analysis of the digital economy as a distinct stage in the evolutionary development of socio-economic systems. The authors argue that the digital economy represents a fundamental transformation of both technological and institutional foundations of modern society, rather than a simple continuation of post-industrial dynamics. The study offers a historical and conceptual overview of economic development stages shaped by technological revolutions – agrarian, industrial, post-industrial, and digital – and emphasizes the unique characteristics of the current information-network era. Through a synthesis of theoretical approaches and empirical observations, the paper explores how digital technologies – especially cognitive technologies, big data, artificial intelligence, and the Internet of Things – redefine traditional economic paradigms, production-consumption chains, and value creation mechanisms.
Special focus is given to the rise of digital business ecosystems that increasingly replace linear supply chains and hierarchical corporate models. These ecosystems are built on platform-based interaction, accelerated knowledge exchange, and the reduction of transaction costs. The article also highlights the importance of digital culture as a transformative factor influencing behavioral patterns, institutional practices, and the adaptation of economic agents to rapidly changing digital environments. The authors argue that digitalization fosters not only new forms of entrepreneurship and employment but also poses serious risks, including deepening socio-economic inequality, erosion of privacy, cyber threats, and disruption of traditional labor markets.
The case of Ukraine is used as a context-specific illustration of the complexities of digital transformation under conditions of economic crisis and geopolitical instability. Despite infrastructural and institutional constraints, the digitalization of Ukraine’s economy is considered a strategic priority, with potential for accelerated development through public-private collaboration, increased digital literacy, and integration into global innovation ecosystems. The paper concludes that the success of digital transformation depends on ensuring national digital sovereignty, fostering inclusive growth, and aligning digital development with the principles of the sixth and upcoming seventh technological paradigms
Global Nanomedicine Market: Status, Segment Analysis, Dynamics and Prospects
No full textОб’єктом дослідження є стан, сегментний аналіз, динаміка, конкуренція та перспективи світового ринку наномедицини. Використано методи пошуку та аналізу літературних даних, узагальнення, систематизації та візуалізації даних за допомогою діаграм.
У 2020 р. охорону здоров’я визначено найкомерційнішим сектором сучасного ринку нанотехнологій з часткою капіталовкладень 19,5%. Лідерство цієї галузі пояснюється зрослим застосуванням нанотехнологій у розробці нанодіагностики, нанохірургічних роботів, застосунків для відновлення клітин, нанобіосенсорів, візуалізації та цільової доставки ліків.
Відповідно до аналізу ринку наномедицини за будовою наноматеріалів у 2022 р. домінував сегмент наночастинок з часткою капіталовкладень 74%, за сферою застосування – сегмент доставки ліків (25,1%), за способом дії – сегмент лікування (23,8%), за сферою дії – сегмент клінічної онкології (32,4%), за географічними регіонами – сегмент регіону Північна Америка (26,4%).
Визначено головні чинники динаміки світового ринку наномедицини. Це – зростання поширеності хронічних захворювань; сучасні досягнення в розвитку наноматеріалів і нанотехнологій; обмежені можливості ринку наномедицини; значні витрати на проведення наукових досліджень, розробку препаратів та приладів. А також занепокоєння безпекою використання наноматеріалів і нанотехнологій; потенційна токсичність і віддалені наслідки впливу наночастинок на здоров'я людини, що перебувають на стадії вивчення.
Суттєве збільшення обсягу наукових досліджень з наномедицини та нанофізіотерапії; збільшення державного фінансування досліджень і розробок відкриє привабливі можливості для розширення глобального ринку наномедицини.The object of the study is the status, segment analysis, dynamics, competition and prospects of the global nanomedicine market. The methods of searching and analyzing literature data, generalization, systematization and visualization of data using diagrams were used.
In 2020, healthcare was identified as the most commercial sector of the modern nanotechnology market with a share of capital investments of 19.5%. The leadership of this industry is explained by the increased use of nanotechnology in the development of nanodiagnostics, nanosurgical robots, applications for cell regeneration, nanobiosensors, visualization and targeted drug delivery.
According to the analysis of the nanomedicine market by the structure of nanomaterials in 2022, the nanoparticle segment dominated with a share of capital investments of 74%, by the scope of application – the drug delivery segment (25.1%), by the mode of action – the treatment segment (23.8%), by the scope of action – the clinical oncology segment (32.4%), by geographical regions – the North America region segment (26.4%).
The main factors of the dynamics of the global nanomedicine market have been identified. These are the growth in the prevalence of chronic diseases; modern achievements in the development of nanomaterials and nanotechnologies; limited opportunities for the nanomedicine market; significant costs for conducting scientific research, developing drugs and devices. As well as concerns about the safety of using nanomaterials and nanotechnologies; potential toxicity and long-term consequences of the impact of nanoparticles on human health, which are under study.
A significant increase in the volume of scientific research on nanomedicine and nanophysiotherapy; increased government funding for research and development will open up attractive opportunities for the expansion of the global nanomedicine market
Ways and tools for improving the effectiveness of social responsibility at the regional-territorial level (SRRT) or Сorporatism at industrial enterprises of united territorial communities (UTC) is a means of influencing the effectiveness of their functioning
No full textУ статті зроблено спробу дослідити особливості розвитку соціальної відповідальності власне в регіонально-територіальних умовах (локалізація об’єднання територіальних громад), під час воєнного стану, та в повоєнний період. Визначено її основні прояви та запропонували заходи не лише щодо прискорення їх реалізації при сьогоднішніх реаліях в Україні, а і в контексті вступу України до НАТО та ЄС.
Обґрунтовано регіонально-територіальний рівень корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, під час війни, як необхідну складову ефективної діяльності суб’єктів господарювання в цих умовах.
Запропоновано шляхи, інструментарій та засоби активізації розвитку соціальної відповідальності в умовах підприємств та організацій ОТГ. Визначено напрями щодо підвищення її рівня в воєнних та повоєнних умовах. Запропоновано удосконалення механізмів соціальної відповідальності та організацію взаємовідносин між державними органами влади, органами самоврядування, профспілками, політиками, іншими громадськими об’єднаннями. Рекомендовано інструменти розподілу відповідальності між ними, що може суттєво сприяти підвищенню рівня ефективності співпраці.
Враховуючи вступ, у перспективі України до НАТО та ЄС, обґрунтовано доцільність формування згаданих механізмів на Міжнародному досвіді. Інформаційна база процесу повинна відображати поточний стан соціально-економічного розвитку суб’єктів господарювання в контексті підвищення економічної конкурентоспроможності національних підприємств у Європейському середовищі та враховуючи вимоги відновлення виробничої та сервісної інфраструктури, покращення якості життя населення, а також можливостей оперативного управлінського реагування на виклики воєнного часу.The article makes an attempt to investigate the peculiarities of the development of social responsibility in regional and territorial conditions (localization of the association of territorial communities) during the martial law and in the post-war period. They identified its main manifestations and proposed measures not only to speed up their implementation in today’s realities in Ukraine, but also in the context of Ukraine’s accession to NATO and the EU. The regional-territorial level of corporate social responsibility of business during the war is substantiated as a necessary component of the effective activity of economic entities in these conditions. Ways, tools and means of activating the development of social responsibility in the conditions of territorial enterprises and organizations are proposed. The directions for increasing its level in war and post-war conditions have been determined. The improvement of social responsibility mechanisms and the organization of relations between state authorities, self-government bodies, trade unions, politicians, and other public associations are proposed. Tools for sharing responsibility between them are recommended, which can significantly contribute to increasing the level of cooperation.
Taking into account Ukraine’s future accession to NATO and the EU, the expediency of forming the mentioned mechanisms is substantiated based on international experience. The information base of the process should reflect the current state of the socio-economic development of business entities in the context of increasing the economic competitiveness of national enterprises in the European environment and taking into account the requirements of restoring production and service infrastructure, improving the quality of life of the population, as well as the capabilities of operational management response to the challenges of wartime
Organizing the production of modern domestic high-voltage cable and wire products is our contribution to the energy security of the state (report on the occasion of awarding B.E. Paton Gold Medal of NAS of Ukraine, April 30, 2025)
No full textEffect of isovalent substitution of europium with dysprosium on the slab structure of SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ scandates
No full textВстановлено розміри області фаз з шаруватою перовськітоподібною структурою в системі SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇, 0 ≥ х ≥ 0,5, і визначено кристалічну структуру фаз SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ з х = 0,25 та 0,5 за програмою, що базується на алгоритмах Рітвельда для багатофазних зразків. Встановлено, що зразки SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ з х = 0,25 та 0,5 містять дві модифікації з шаруватою перовськітоподібною структурою: модифікацію з ромбічною сингонією (пр. гр. Fmmm) та модифікацію з тетрагональною сингонією (пр. гр. I4/mmm). Основою шаруватої структури обох модифікацій SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ є двовимірні перовськітоподібні блоки завтовшки в два шари сполучених вершинами деформованих октаедрів ScO₆. Між блоками розташований шар поліедрів (Eu,Dy)О₉, а з’єднання блоків між собою відбувається за допомогою зв’язків —O—(Eu,Dy)—O—. Встановлено що збільшення вмісту атомів диспрозію в SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ призводить до зростання ступеня деформації міжблокових поліедрів LnO₉ і скорочення міжблокової відстані Ln—О2. Така трансформація будови дестабілізує міжблоковий простір і є одним з головних чинників руйнування шаруватої перовськітоподібної структури фаз SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ при х > 0,5 та зумовлює неможливість існування скандату SrDy₂Sc₂O₇.The dimensions of the phase region with a slab perovskite-like structure in the SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ system were determined: 0 ≤ х ≤ 0.5 and the crystal structure of the SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ phases with x = 0.25 and 0.5 was determined using a program based on Rietveld algorithms for multiphase samples. It was established that SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ samples with x = 0.25 and 0.5 contain two polymorphic modifications with a slab perovskite-like structure: a modification with rhombic syngonia (sp. group Fmmm) and modification with tetragonal syngonia (sp. group I4/mmm). The basis of the slab structure of both modifications of SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ are two-dimensional perovskite-like blocks with a thickness of two slabs of deformed ScO₆ octahedra, which connected by vertices. A slab of (Eu,Dy)O₉ polyhedra is located between the blocks and the blocks are connected to each other by bonds —O—(Eu,Dy)—O—. It was established that the increase in the content of dysprosium atoms in SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ leads to an increase in the degree of deformation of LnO₉ interblock polyhedra and a decrease in the Ln—O2 interblock distance. This transformation of the structure destabilizes the interblock space and is one of the main factors in the destruction of the slab perovskite-like structure of SrEu₂₋ₓDyₓSc₂O₇ phases at x > 0.5 and leads to the impossibility of SrDy₂Sc₂O₇ scandate existence
The road infrastructure in the LeftBank Ukrainian lands of the PolishLithuanian Commonwealth and Slobozhanshchyna in the 17th c.
No full textМетою статті є з’ясування формування шляхової інфраструктури на українських землях Речі Посполитої та Слобожанщини у XVII ст., їхньої ролі в соціально-політичному, економічному та військовому житті цього регіону. Методологічно робота базується на порівняльному аналізі писемних, археологічних та зображальних джерел, які мають стосунок до шляхів сполучення та їх інженерних споруд. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні особливостей формування шляхової інфраструктури в регіоні, який освоювався поступово, від місць ведення промислів у прикордонні до виникнення Слобожанщини. Висновки. Дорожня інфраструктура регіону Задніпрянщини, а згодом Слобожанщини, мала кілька етапів формування. На першому етапі функціонували значні транзитні шляхи, які проходили незаселеними територіями від переправи через Дніпро на північ та північний схід. Вони не мали інженерних споруд. На другому етапі стали з’являтися шляхи, якими користувалися промисловики та населення прикордонних сіл і містечок. Ці шляхи мали примітивні греблі та мости, а поблизу них стали з’являтися перші оборонні споруди. На території Задніпрянської України шляхи були доволі упорядкованими. На третьому етапі дорожня мережа була значно змінена через виникнення нових населених пунктів і отримала інженерні споруди, які значно полегшували транспортне сполучення та були орієнтовані на захист та безпеку.The purpose of the article is to clarify the formation of road infrastructure in Ukrainian lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth and Slobozhanshchyna in the 17th c., and their role in the socio-political, economic, and military aspects of the regionʼs life. Methodologically, the work is based on a comparative analysis of written, archaeological, and pictorial sources related to the routes of communication and their engineering structures. The scientific novelty of the work lies in highlighting peculiarities of the formation of road infrastructure in the region, which was developed gradually, from places of crafts to the emergence of Slobozhanshchyna. Conclusions. The road infrastructure of the Zadniprianshchyna region, and later Slobozhanshchyna, had several stages of formation. At the first stage, there were significant transit routes that ran through uninhabited areas from the Dnipro crossing to the north and northeast. They had no engineering structures. The second stage saw the emergence of routes used by industrialists and the population of border villages and towns. These routes had primitive dams and bridges, and the first defensive structures began to appear near them. On the territory of Zadniprianshchyna, roads were in a fairly good condition. At the third stage, the road network was significantly changed by the emergence of new settlements and received engineering structures that greatly facilitated transportation and were focused on safety and security
«Our Byzantium» on the pages of the Galician press of the interwar period: bone of contention or the unifying factor?
No full textМетою статті є дослідити сприйняття Візантії в інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій пресі міжвоєнного періоду. Після припинення функціонування Візантії як окремої держави її політична і культурна спадщина продовжила своє існування у подальші століття (Nachleben, за словами Ігоря Шевченка, або ж Byzance après Byzance, як це окреслює румунський історик Ніколає Йорґа). Географічні межі її впливу поширилися й вона далі актуалізовувалася у сферах мистецтва та літератури, політико-ідеологічному й науковому дискурсах, церковному середовищі тих територій, що потрапили в орбіту візантійського впливу. У 20-х–30-х рр. ХХ ст. Візантія оживає й на сторінках галицьких часописів, відгукуючись спектром різних поглядів та оцінок щодо її ролі в цивілізаційному розвитку українських земель. Методологія дослідження. У статті застосовано семіотичний підхід до вивчення значень і змісту, які вкладали галицькі інтелектуали у поняття «візантійство». Наукова новизна: у статті вперше використаний семіотичний підхід при дослідженні сприйняття Візантії в різних інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій періодиці. Галичина розглядається як простір взаємодії, проникнення й збагачення цивілізацій та культур і вписується у ширший загальноукраїнський та європейський контексти.
Висновки. Широкий спектр сприйняття Візантії в Галичині від негативного до цілковито позитивного прийняття, аж до ідеї можливої реставрації Візантії, та значна кількість дописів про «візантійство» говорить про те, що це поняття функціонувало на межі різних семіосфер, через що й виникла певна напруга з його оцінкою. Окрім того «візантійство» було важливим маркувальним чинником, який виконував функцію окреслення географічних меж української держави і об’єднавчим елементом для її різних частин, однією зі складових української ідентичності.The purpose of the publication is to study the perception of Byzantium in intellectual circles of eastern Galicia based on publications in Galician press of the interwar period. After the cessation of functioning as a separate state, its political and cultural heritage continued to exist in the following centuries (Nachleben, according to Ihor Shevchenko, or Byzance après Byzance, as outlined by Romanian historian Nicolae Iorga). The geographical boundaries of its influence expanded, and it was further actualised in the fields of art and literature, political, ideological, and scientific discourses, and the church environment of those territories that fell into the orbit of Byzantine influence. In the 20s–30s of the 20th c., Byzantium also appeared on the pages of Galician magazines, responding to various views and assessments of its role in the civilisational development of Ukrainian lands. Research methodology. The article applies a semiotic approach to studying the meanings and content that Galician intellectuals put into the concept of «Byzantium». Scientific novelty. The article is the first to use a semiotic approach to study the perception of Byzantium in various intellectual circles of eastern Galicia based on publications in Galician periodicals. Galicia is considered as a space of interaction, penetration and enrichment of civilisations and cultures and fits into the broader Ukrainian and European contexts. Conclusions. A wide range of perceptions of Byzantium in Galicia, from negative to entirely positive acceptance up to the idea of a possible restoration of Byzantium, and a significant number of articles about «Byzantium» indicate that this concept functioned on the border of different semiospheres, which caused a certain tension in its assessment. In addition, «Byzantium» was an important marking factor that served to outline the geographical boundaries of the Ukrainian state and a unifying element for its various parts, one of the components of Ukrainian identity
Model for Organising Effective Teamwork Based on ‘Well-Being’ – Programmes to Increase Labour Productivity and Employee Loyalty
No full textУ статті досліджуються сучасні моделі організації командної роботи, що ґрунтуються на принципах well-being, як ключового фактора підвищення продуктивності та стійкості організацій.
У статті обґрунтовується взаємозв'язок між комплексними well-being-програмами, залученістю та лояльністю персоналу, а також зростанням продуктивності праці, для чого визначено основні компоненти well-being та їхній вплив на динаміку командної взаємодії, а також аналізуються виклики та можливості впровадження таких моделей благополуччя.
З’ясовано, що попри значну кількість досліджень з командоформування та концепції "well-being", залишаються дискусійними питання щодо етапів та дієвих заходів процедури впровадження програм благополуччя на підприємствах з урахуванням їх специфіки. Проаналізовано еволюцію моделей організації командної роботи (від FSNPA та GRPI до моделей Катценбаха і Сміта, T7, Ленсіоні, ЛаФасто і Ларсона, Хакмана). Виявлено, що більшість із цих моделей мають прогалини, оскільки недостатньо інтегрують постійно зростаючу потребу забезпечення благополуччя персоналу, запобігання їх вигоранню та збереження ментального здоров'я.
Доведено, що успіх та операційна ефективність організацій дедалі більше залежать від здатності керівництва забезпечити ефективну командну роботу, налагодити співпрацю, дієву групову комунікацію та, найважливіше, сформувати безпечне й комфортне психологічне робоче середовище.
Визначено, що саме тому концепція "well-being" (благополуччя персоналу) набуває особливого значення, окреслюючи новий вектор організації ефективної командної роботи з метою підвищення продуктивності праці співробітників, запобігання їх вигоранню та збереження здоров’я через створення комфортного робочого місця.
Метою статті є дослідження можливостей формування дієздатної моделі організації ефективної командної роботи, яка ґрунтується на врахуванні складових забезпечення благополуччя співробітників задля підвищення продуктивності праці.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в створенні візуалізації процедури розробки та реалізації «Well-being»-програми завдяки проведеного функціонального моделювання.The article examines modern models of teamwork organisation based on the principles of well-being as a key factor in increasing the productivity and sustainability of organisations.
The article substantiates the relationship between comprehensive well-being programmes, staff engagement and loyalty, and labour productivity growth by identifying the main components of well-being and their impact on the dynamics of team interaction, and analyses the challenges and opportunities for implementing such well-being models.
It is found that despite a significant number of studies on team building and the concept of ‘well-being’, there are still controversial issues regarding the stages and effective measures of the procedure for implementing well-being programmes at enterprises, taking into account their specifics. The evolution of teamwork organisation models (from FSNPA and GRPI to Katzenbach and Smith, T7, Lencioni, LaFasto and Larson, and Hackman models) is analysed. It is found that most of these models have gaps, as they do not sufficiently integrate the ever-growing need to ensure staff well-being, prevent burnout and maintain mental health.
It is proved that the success and operational efficiency of organisations increasingly depend on the ability of management to ensure effective teamwork, establish cooperation, effective group communication and, most importantly, create a safe and comfortable psychological working environment.
It is determined that this is why the concept of ‘well-being’ is of particular importance, outlining a new vector for organising effective teamwork with a view to increasing employee productivity, preventing their burnout and maintaining their health by creating a comfortable workplace.
The purpose of the article is to study the possibilities of forming a viable model of organising effective teamwork based on taking into account the components of ensuring employee well-being in order to increase labour productivity.
The scientific novelty of the study lies in the creation of a visualisation of the procedure for developing and implementing the ‘Well-being’ programme through functional modelling