Kharkiv Polytechnic Institute
eKhNUIR Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)Not a member yet
16991 research outputs found
Sort by
Звіт Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за 2022 рік. Плани на 2023 рік
Особливості ведення пацієнта з хронічною хворобою нирок на тлі одностороннього термінального гідронефрозу на прикладі клінічного випадку
Оцінка гемодинамічних показників у пацієнтів з хронічною серцевою невдостатністю після імплантації постійного електрокардіостимулятора в залежності від наявності діабету 2-го типу
У роботі були досліджені гемодинамічні показники у пациєнтів з хронічною серцевою недостатністю і супутнім цукровим діабетом 2-го типу на річному етапі після імплантації електрокардіостимулятора. Констатовано клінічну ефективність імплантації постійного електрокардіостимулятора хворим із хронічною серцевою недостатністю та цукровим діабетом 2-го типу і моноперебігом хронічної серцевої недостатності. Встановлено перевагу частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного артеріального тиску серед невідповідачів основної групи і покращення основних показників ехокардіографії у відповідь на імплантацію електрокардіостимулятора
Географічні дослідження: історія, сьогодення, перспективи : збірник наукових праць за матеріалами щорічної наукової конференції студентів та аспірантів, присвяченої пам’яті професора Г. П. Дубинського (Харків, 13 квітня 2023 року). Вип.15
Наукове виданн
Параметри інфразвукових хвиль, згенерованих джерелами різної фізичної природи
Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної проблеми – експериментальному та теоретичному дослідженню впливу інфразвукових хвиль, згенерованих джерелами природного та штучного походження,
на параметри атмосферно-космічних радіоканалів, які використовуються засобами телекомунікації, радіолокації, радіонавігації, радіопеленгації, тощо, а також на характеристики радіохвиль.
З першого розділу, який є оглядовим, випливає, що більшість джерел інфразвуку як природного, так і штучного походження є локалізованими в часі та просторі. Аналіз збурень параметрів від подібних джерел дозволив з великою ймовірністю виявити інфразвукові коливання на різних моніторингових станціях світу. Наведено дані про набір технічних засобів, які доцільно використовувати для реєстрації інфразвукових коливань. Описано складнощі, що виникають у процесі реєстрації інфразвукових коливань, і методи їхнього вирішення. У другому розділі розглянуто статистичні характеристики метеороїдів як важливого джерела інфразвукових хвиль. Підтверджено, що число падінь мініастероїдів швидко спадає зі збільшенням їх енергії світіння. Обґрунтовано, що закон розподілу числа падінь космічних тіл метрового розміру за довготою є близьким до рівномірного. Розподіл числа падінь за широтою зменшується при збільшенні широти, що обумовлено не астрономічними, а геометричними причинами. Третій розділ присвячено встановленню залежностей основних параметрів інфразвукових хвиль, згенерованих падінням і вибухом крупних космічних тіл, від відстані. Предприйнято спробу вивести прості математичні співвідношення, засновані на фізично адекватних і зрозумілих механізмах поширення інфразвукових хвиль на глобальні відстані уздовж поверхні Землі. У четвертому розділі продемонстровано приклади залежностей амплітуди хвилі інфразвукового діапазону, згенерованої потужним вулканом і зареєстрованої станціями світової мережі на різних континентах світу, від відстані між станцією та джерелом. Установлено, що найбільш вдалою є апроксимація, яка описує хвилеводне поширення із загасанням. Оцінено відповідні коефіцієнти та глибину загасання. Вперше на прикладі масових вибухів складів боєприпасів у Вінницькій області у п’ятому розділі показано, що при збільшенні енерговиділення від 3 до 53 т ТНТ спостерігалася тенденція до збільшення амплітуди та періоду переважаючого коливання. Тривалість цугів коливань при цьому збільшувалася від 1.5 до 2 хв. Встановлено, що при невеликій зміні відстані між епіцентром вибухів і місцем розташування інфразвукової станції параметри інфразвукового сигналу змінювалися незначно. Відмінності в хвильових формах пов'язані з орієнтацією траси. Виявлено, що при енерговиділенні, що дорівнює 53 т ТНТ, в спектрі коливань переважали гармоніки з періодом від 3 до 5 – 6 с. Тривалість цугів коливань з такими періодами становила 40 с. Розраховано, що середня швидкість приходу для різних трас при стратосферного відображенні хвиль змінювалася в межах 300 – 309 м/с, що свідчить про вплив вітру у верхній атмосфері на поширення інфразвуку. При термосферному відбитті хвиль амплітуда сигналу була в кілька разів менше, а швидкість приходу становила 245 – 250 м/с. На прикладі серій масових вибухів поблизу м. Ічня вивчено особливості хвилевих форм інфразвукових сигналів, їх амплітуд і спектрального складу при далекому (218 км) поширенні хвиль, згенерованих впродовж техногенної катастрофи на арсеналі боєприпасів. Показано, що тривалість цугів коливання при цьому збільшувалася від 2.5 до 7 с. Виявлено, що при енерговиділенні, рівному 49.9 тон ТНТ, в спектрі коливань переважали гармоніки з періодами від 1 до 2 с. Розраховано, що середня швидкість приходу хвиль змінювалася в межах 300 – 333 м/с. Побудовано основні кореляційні поля. У шостому розділі на прикладі сильної геокосмічної бурі, як важливого джерела інфразвуку, вивчено особливості хвилевих форм геомагнітних компонент на різних станціях світової мережі InterMagnet. Показано, що зі зменшенням широти амплітуда варіацій X- і Y-компонент спадає. Основні періоди, які спостерігалися в спектрі коливань, складали 35 хв – 55 хв та 70 хв – 110 хв. Амплітуда коливань змінювалась приблизно в 70 разів. Тривалість квазіперіодичних коливань варіювалася в діапазоні 2–16 годин. У сьомому розділі вперше на прикладі помірного землетрусу в Албанії, як потужного джерела інфразвуку, продемонстровано, що подібні джерела можуть викликати квазіперіодичні варіації рівня геомагнітного поля, які мають час запізнення близько 6 хв і тривалість 70–80 хв. Переносником збурень в цьому випадку могли бути магнітогідродинамічні хвилі. Квазіперіодичні збурення, які мають час запізнення 97–106 хв і тривалість близько 130–140 хв, швидше за все, викликані землетрусом. За перенесення збурень відповідали акустико-гравітаційні хвилі, які мають період 7–14 хв. Відносне збурення концентрації електронів у полі акустико-гравітаційної хвилі було близько 5.3%. Результати спостережень за албанським і турецьким землетрусами в цілому узгоджуються між собою.Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної проблеми – експериментальному та теоретичному дослідженню впливу інфразвукових хвиль, згенерованих джерелами природного та штучного походження,
на параметри атмосферно-космічних радіоканалів, які використовуються засобами телекомунікації, радіолокації, радіонавігації, радіопеленгації, тощо, а також на характеристики радіохвиль.
Метою дисертаційної роботи є дослідження основних фізичних процесів в атмосферно-іоносферних радіоканалах, які супроводжували вплив на навколоземне середовище хвиль інфразвукового діапазону, згенерованих джерелами природного та техногенного походження.
Об’єкт дослідження – атмосферний інфразвук.
Предмет дослідження – фізичні процеси в атмосферних радіоканалах, зумовлені впливом на середовище інфразвукових коливань тиску.
Методи досліджень. У дисертації використовуються відомі математичні та радіофізичні методи статистичної радіофізики та математичної статистики, спектральний аналіз, статистичний аналіз, кореляційний аналіз, числові методи комп’ютерної математики, а також фізичне моделювання
Інтелектуалізація глобального економічного розвитку
Монографія присвячена дослідженню передумов, детермінант та особливостей процесу інтелектуалізації глобального економічного розвитку.
Основну увагу зосереджено на аналізі інтелектуальних економічних ресурсів
як інноваційного потенціалу глобальної економіки, які визначають якість виробленої продукції та послуг, структуру національної економіки, ефективність її функціонування, а їх складовими є інформація, наукові знання, а також професійний, науковий і культурний потенціал суспільства.
Книга призначена для науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, а також фахівців-практиків у галузі міжнародних економічних відносин.Монографія присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження процесу інтелектуалізації глобального економічного розвитку та розробці стратегічних напрямів включення інтелектуального потенціалу України в глобальний інноваційний процес
Основи радіохімії та радіоекології. Тема 17. Захист організму від опромінення
В презентації (тема 17) викладено основні положення лекції з «Радіохімії та радіоекології», частина 2, «Онови радіоекології» (розділ 7), а саме, розглянуто: захист організму від опромінення; фізичний захист від різних видів випромінювання при зовнішньому опроміненні; хімічний захист від зовнішнього опромінення; радіопротектори, класифікація радіопротекторів Д.М. Гродзинського, класифікація радіопротекторів В.Г. Владимирова, класифікація радіопротекторів (хімічні і біологічні), вимоги до радіопротекторів короткочасної дії, групи радіопротекторів короткочасної дії (сірковмісні сполуки (меркаптоалкіламіни, або аліфатичні амінотіоли); похідні індолілалкіламінів; препарати, які порушують в організмі транспорт кисню або його утилізацію (азиди, ціаніди, нітрити); механізми захисної дії протекторів; захист організму від внутрішнього опромінення (заходи запобігання внутрішнього опромінення, медична допомога). Презентація повністю відповідає програмі навчальної дисципліни “Радіохімія та радіоекологія”