SSOAR - Social Science Open Access Repository
Not a member yet
93520 research outputs found
Sort by
Algerian Managers' Perceptions of the Requirements for a Successful Transition to Telework: A Post COVID Assessment
Get PDFPurpose: The main purpose of the study was determining the basic requirements for implementing telework in Algerian companies after the Covid-19 pandemic, in order to establish it, and accordingly it become a prevailing management culture. Design/Method/Approach: We opted for an essentially qualitative approach field by conducting semi-structured interviews individually with 11 company managers from different sectors of activity in order for the interviewee to feel sufficiently free and to have as much transparency and credibility as possible, and to obtain in-depth information that is difficult to express quantitatively or statistically, with diversity of the sample in terms of (age, professional experience, sector of activity, legal form etc.). Based on previous telework studies, an interview guide was designed with a series of specific and open-ended questions. In order to analyze the results completely and accurately, we relied on thematic analysis. Findings: The results concluded that accelerating the telework implementation in Algerian company requires, firstly, the legislative framework by reviewing the labor law that regulates and documents the existing relationship between the teleworker and the employer, and also consistent with the developments of the current situation, and secondly to, the presence of digital infrastructure that goes beyond the need for designated places to include the presence of a wide-coverage, protected, and high-flow communication network, meaning preparing the primary environment with basic equipment and software, thirdly, the existence of training program in order to help to make the best use of information technology (ICT) and reduces the need for supervision and follow-up. Theoretical Implications: The study provides practical insights for the central role of information and communication technologies (ICT) in business continuity during crises, such as the COVID-19, after opening the way for the emergence of new management models such as telework, which gives the user the ability to perform his tasks fully or partially, from locations different from the usual the workplace. Practical Implications: The current study seeks to provide practical guidelines on the most important requirements for implementing telework in Algerian companies after the Covid-19 pandemic. Originality/Value: This research gives practical recommendations for managers, policymakers, and academics to establishing a telework culture in management at the level of various Algerian companies. Research Limitations/Future Research: The Covid-19 crisis was the starting point for talking about telework, because it was a direct reason behind the exploration of this method of managing labor relations by many Algerian companies, which continued to be used even after the end of the crisis. However, this lived experience for more than Four years in this manner opened the door to discussion of many problems related to capabilities, protection, control, etc. This is what the current study tried to answer.Мета роботи: Основною метою дослідження було визначення основних вимог до впровадження дистанційної роботи в алжирських компаніях після пандемії Covid-19, щоб запровадити її та, відповідно, стати переважаючою культурою управління. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: ми вибрали в основному якісний підхід, провівши індивідуальні напівструктуровані інтерв’ю з 11 керівниками компаній з різних галузей діяльності, щоб співбесідник почувався достатньо вільно, мав якомога більше прозорості та довіри, і отримати глибоку інформацію, яку важко виразити кількісно чи статистично, з різноманітністю вибірки за ознаками (вік, професійний досвід, сфера діяльності, організаційно-правова форма тощо). На основі попередніх досліджень дистанційної роботи було розроблено посібник для співбесіди з низкою конкретних відкритих запитань. Для повного та точного аналізу результатів ми використали тематичний аналіз. Результати дослідження: Результати зробили висновок, що прискорення впровадження дистанційної роботи в алжирській компанії вимагає, по-перше, законодавчої бази шляхом перегляду трудового законодавства, яке регулює та документує існуючі відносини між дистанційним працівником і роботодавцем, а також відповідно до розвитку поточної ситуації, і, по-друге, наявність цифрової інфраструктури, яка виходить за рамки потреби у визначених місцях, включаючи наявність широкого охоплення, захищеної та високопотокової комунікаційної мережі, що означає підготовку основного середовища з базовим обладнанням і програмним забезпеченням, по-третє, наявність програми навчання, щоб допомогти найкращим чином використовувати інформаційні технології (ІКТ) і зменшує потребу в нагляді та подальших діях. Теоретична цінність дослідження: Дослідження дає практичне уявлення про центральну роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у забезпеченні безперервності бізнесу під час криз, таких як COVID-19, після відкриття шляху для появи нових моделей управління, таких як дистанційна робота, яка дає можливість користувача виконувати свої завдання повністю або частково з місць, відмінних від звичайного робочого місця. Практична цінність дослідження: Поточне дослідження має на меті надати практичні рекомендації щодо найважливіших вимог до впровадження дистанційної роботи в алжирських компаніях після пандемії Covid-19. Оригінальність/Цінність дослідження: це дослідження дає практичні рекомендації для керівників, політиків і науковців щодо встановлення культури дистанційної роботи в управлінні на рівні різних алжирських компаній. Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: Криза Covid-19 стала відправною точкою для розмов про дистанційну роботу, оскільки вона була прямою причиною вивчення цього методу управління трудовими відносинами багатьма алжирськими компаніями, який продовжував використовуватися навіть після закінчення кризи. Однак цей досвід, отриманий протягом більш ніж чотирьох років, таким чином відкрив двері для обговорення багатьох проблем, пов’язаних із можливостями, захистом, контролем тощо, ось на що намагалося відповісти поточне дослідження
Analysis of Narrative Strategies in Independent Non-Fiction Narrative Podcasts in Ibero-America
Get PDFThis study analyses the narrative strategies employed in 11 independent narrative non-fiction podcasts from seven Ibero-American countries: Argentina, Brazil, Spain, Portugal, Colombia, Chile, and Mexico. The research concentrates on identifying the primary narrative trends applied within this genre of audio journalism, focusing on how the role of the narrator and the structure of the story boost credibility and listener engagement. The methodology combines semi-structured interviews with 16 podcast producers and content analysis of 73 episodes to explore how these podcasts shape their narrative approaches. The results reveal that these podcasts use various journalistic subgenres, including interviews, sound chronicles a recognised genre within narrative and radio journalism in Ibero-American, and other more artistic or experimental formats such as radio features, along with narrative structures like episodic, Aristotelian, and counterpoint, allowing for diverse forms of storytelling. In addition, the study underscores the incorporation of sound archives, personal life stories, and other audio techniques to enhance the narrative's depth and emotional resonance. These elements contribute to producing socially relevant stories that often challenge stereotypes and address underrepresented voices in society. Ultimately, this research highlights the role of independent non-fiction podcasts in the evolution of audio journalism in Ibero-America
Frei oder fehlerfrei richten? Entscheidungsfindung durch KI mit Blick auf das Thema der Freiheit
Get PDFGesellschaftliche Radikalisierung in Form einer Radikalisierungsspirale - und wie man mit ihr umgehen könnte
Get PDFImmer mehr hat sich in den letzten Jahren in der Radikalisierungsforschung der Gedanke festgesetzt, dass Radikalisierungsprozesse nicht vollständig unabhängig von anderen Gruppen stattfinden. Der vorliegende Artikel nimmt diesen Gedanken auf, konzipiert das Modell einer Radikalisierungsspirale und prüft es empirisch für die Wechselwirkungen zwischen islamistischer und rechtsextremer Radikalisierung. So wie die Ergebnisse die Existenz einer Radikalisierungsspirale zwischen diesen beiden Gruppen weitgehend stützen, wird auch deutlich, dass Radikalisierung bereits in den Einstellungen beginnen. Sie stellen eine notwendige Grundlage fortschreitender Radikalisierung dar, ohne dass es sich dabei um einen Automatismus handelt. Antisemitismus und die Ablehnung sexueller und geschlechtlicher Vielfalt wirken auf beiden Seiten der Radikalisierungsspirale als Triebkraft
Wahlalter 16 - Erfahrungen aus Österreich und Konsequenzen für die Politische Bildung
No full textAnlässlich der im Juni 2024 erstmals unter Einbezug von 16- und 17-Jährigen in Deutschland durchgeführten Europawahl wirft der Beitrag einen Blick auf Österreich, wo bereits seit der allgemeinen Wahlaltersenkung 2007 Erfahrungen mit Wählen mit 16 vorliegen. Befunde machen sichtbar, dass sich das Wahlverhalten der jungen Bürger:innen nicht wesentlich von dem der älteren unterscheidet, verweisen jedoch auf Praxisprobleme der Politischen Bildung. Darüber hinaus werden Folgerungen für die Politische Bildung formuliert, wie diese die Aufgabe der Vorbereitung von Jungwähler:innen besser erfüllen kann
"Die meisten wollen einfach hören, dass das Kind gesund ist." - Das Bild von Behinderung in der ärztlichen Beratung zu Pränataldiagnostik
Get PDFDieser Beitrag untersucht, welches Bild von Behinderung schwangerschaftsbegleitende Ärzt*innen haben und wie sich dieses in ihrer Beratung werdender Eltern zu Pränataldiagnostik (PND) ausdrückt. Die Datengrundlage bilden 20 Expert*innen-Interviews mit niedergelassenen Gynäkolog*innen. Die Auswertung erfolgt mithilfe der qualitativen Inhaltsanalyse nach Gläser und Laudel (2010). Mehrheitlich bildet sich in den Interviews eine kritische Haltung gegenüber der gezielten vorgeburtlichen Suche nach fetalen Beeinträchtigungen ab. Die Befragten verstehen es als entscheidenden Teil der ärztlichen Aufgabe, im Rahmen der Schwangerschaftsbegleitung durch Information, Aufklärung und Beratung informierte Entscheidungen zu ermöglichen. Obwohl Ableismus und vorgeburtliche Selektion kritisiert werden, sind die Interviews durchzogen von diskriminierender Sprache und ableistischen Annahmen. Um eine ergebnisoffenere ärztliche Beratung zu PND zu gewährleisten, gilt es also, das weiterhin wirkmächtige Medizinische Modell von Behinderung abzubauen.This article explores how the perceptions of disability of doctors providing pregnancy care are reflected in their counselling of expectant parents on prenatal diagnostics. The research is based on 20 expert interviews with practising gynaecologists. The data was analysed using Gläser and Laudel's qualitative content analysis (2010). The majority of the interviews reveal that doctors are critical of targeted prenatal screening for foetal impairment. The interviewees believe that it is an essential part of their professional role to provide counselling during pregnancy to enable truly informed choices by providing information, education and counselling. Although ableism and prenatal selection are criticized, the interviews are riddled with discriminatory language and ableist assumptions. It is, therefore, important to dismantle the influential medical model of disability to ensure open and unbiased medical counselling on prenatal diagnosis
Internationale Klimafinanzierung ist Eigeninteresse: Chancen für die deutsche Wirtschafts-, Außen- und Sicherheitspolitik
Get PDFEin geschätzter Wirtschaftsschaden von bis zu 900 Milliarden Euro, Tote und Vertriebene, Kriege und Konflikte: Die Folgen klimabedingter Schäden für Deutschlands Wirtschaft, nationale Sicherheit und Außenpolitik steigen. Klimafinanzierung dient somit nicht nur der Unterstützung von Entwicklungsländern, sondern im gleichen Maß strategischen wirtschafts-, außen- und sicherheitspolitischen Interessen von Industrieländern. Durch eine ambitionierte Klimafinanzierung kann Deutschland die Grundlagen für stabile Handelsbeziehungen legen, klimabedingte Sicherheitsrisiken begrenzen und internationales Ansehen gewinnen. Die nächste Bundesregierung sollte in Zusammenarbeit mit der EU und anderen Partnern gemäß den COP29-Zielen Klimafinanzierung bereitstellen, die sich innovative Instrumente, den Abbau klimaschädlicher Subventionen und die Einbeziehung des Privatsektors zunutze macht
The base-rate and longer-term relevance of year-to-year change in personality traits
Get PDFPersonality traits are assumed to change slowly and incrementally. Recent intervention studies apparently challenge this assumption, showing that personality traits can also change quickly and substantially. However, how frequently do such quick changes manifest in the general population? This study sought to determine (1) a base rate of year-to-year changes in the general population and (2) the extent to which these shifts are related to longer-term change patterns. We examined year-to-year change in Big Five traits with nationally representative data from 7005 German participants, annually tracked for up to six years. Year-to-year patterns exhibited stability and change (e.g., ≥ 1 SD year-to-year change in ≈ 20%). Across participants, year-to-year trait score increases and decreases occurred in equal proportions, suggesting that in a given sample, year-to-year changes in different directions average out. Within participants, however, in all domains but agreeableness, year-to-year changes reliably propagated to longer-term trajectories. While much of the year-to-year change faded away in subsequent years, lasting shifts in individuals' trait levels remained, particularly upon pronounced year-to-year decreases. Overall, (pronounced) year-to-year changes were relatively common, largely reversible, and yet predictive of individuals' longer-term trajectories. We discuss how the results bridge set-point assumptions with assumptions of incremental trait change
Do Municipal Factors Influence the Type of Schooling Newly Arrived Refugees Receive?
Get PDFIn the context of refugee immigration in the mid‐2010s, a considerable number of adolescents of compulsory school age came to Germany. This group of lateral entrants to the German school system is more frequently enrolled in less demanding school types and often taught in separate classes. Previous research suggests that, in addition to individual and family‐related factors, educational policy regulations at the federal‐state level impact the schooling of refugees. However, these regulations are relatively abstract, leaving the individual municipalities considerable room for implementation. Furthermore, the associated administrative regulations can vary greatly between districts and might affect school integration differently. Yet, the influence that such municipal‐level factors have on refugees' educational participation has hardly been quantitatively researched. We analyse whether conditions at the municipal level correlate with the school type and class type attended by refugees. We expect education‐related municipal resources, but also local experience with immigrants, to be important. Applying multivariate multilevel models, we test these assumptions with data from the ReGES study regarding 1,879 adolescent refugees. The results show that the more refugee pupils there are in the municipality, the more likely it is that pupils will be educated in a separate class for newcomers. In most cases, examining the further hypotheses shows the assumed direction of the relationships, but they are not statistically significant. Overall, municipal factors only contribute to a very small extent to explaining the schooling of lateral entrants in our analyses. Possible explanations for this are discussed in the conclusion
Europas Handlungsfähigkeit in der Außen- und Sicherheitspolitik stärken: eine Versicherheitlichung des Außenhandelns ist kein Weg zur Überwindung der strukturellen Blockaden der EU
Get PDFSeit der russischen Vollinvasion der Ukraine am 24. Februar 2022 lässt sich eine Versicherheitlichung des auswärtigen Handelns der Europäischen Union (EU) beobachten. Institutionell betrachtet wird die Gemeinsame Außen- und Sicherheitspolitik (GASP) zunehmend von der Gemeinsamen Sicherheits- und Verteidigungspolitik (GSVP) überlagert. Damit wird aber nicht das Problem der defizitären außen- und sicherheitspolitischen Handlungsfähigkeit gelöst. Im Gegenteil: Der Trend zur Versicherheitlichung der EU-Außenpolitik lenkt von der längst überfälligen Reform zur Stärkung ebendieser außen- und sicherheitspolitischen Handlungsfähigkeit Europas ab. Um diese endlich zu verbessern, bieten sich zwei Optionen an: a) eine Europäisierung des europäischen Pfeilers in der Nato und b) eine Vergemeinschaftung der GASP und der GSVP. (Autorenreferat