6 research outputs found
Кореляційний аналіз інфляції та безробіття в Україні та країнах Європейського союзу
No full textУ статті досліджується кореляційний зв’язок між інфляцією та безробіттям в Україні та в окремих країнах Європейського Союзу. При цьому застосовано метод кореляційно-регресійного аналізу показників за останні три роки. Розглянуто зміст понять безробіття та інфляція та їх основні причини. Вивчаються різні типи інфляції з огляду їх впливу на рівень безробіття в економіці. Розкрито класифікацію видів безробіття та методику розрахунку його рівня. Описано історичну ґенезу понять інфляції і безробіття та історичний ракурс формування оберненої залежності між цими двома показниками. В середині минулого століття обернений зв'язок між інфляцією та безробіттям був дуже чітким, статистичні дані надавали переконливі докази справедливості кривої Філліпса. Це дозволяло ефективно управляти економікою, так як низький рівень безробіття був стійким, доки вища інфляція була терпимою. У 1970-х роках цей зв'язок дещо порушився, оскільки дані не давали чітких доказів зв'язку між інфляцією та безробіттям. Цей період характеризувався високою інфляцією та високим рівнем безробіття і був названий періодом стагфляції. У 2000 році відбувся сплеск безробіття, зв'язок між інфляцією та безробіттям знову нагадував криву Філліпса, але значно меншою мірою. Врешті рівень безробіття знизився в період з 2012 по 2019 рік, а інфляція в цей період залишалася низькою. Це вказує на те, що зв'язок між інфляцією та безробіттям може бути не таким тісним, як вважалося раніше. Основною метою статті є вивчення зв’язку між аналізованими показниками за останні три роки. Аналіз проводився на основі даних офіційного статистичного сайту Європейського Союзу – Eurostat – та Державної служби статистики України. Аналіз взаємозв’язку між безробіттям та інфляцією проводився для таких країн: Україна, Угорщина, Словаччина та Німеччина. Результати аналізу представлені у формі діаграм, що дозволяє наочно проілюструвати відмінності у зв’язку показників, який сформувався в різних країнах. На основі даних для кожної країни створено функціональний графік, який визначає вигляд заданих формул регресії. Результати аналізу показують, що кореляція між інфляцією та безробіттям помірна в Україні, слабка в Угорщині, помітна в Словаччині та сильна в Німеччині
Бухгалтерський облік та аналіз наявності й руху готової продукції суб’єкта господарювання
No full textA diplomamunka néhány fejezete olyan tényadatot tartalmaz, amelyeket nem lehet publikussá tenni, ezért azokat az intézmény kézirattárában lehet külön engedéllyel megtekinteni
Correlation-Regression Analysis Between the Level of Education and Economic Development in Ukraine's Regions
No full textTeljes kiadvány: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/10A cikk a felsőoktatás legalább alapképzését elvégzett foglalkoztatottjait és az egy főre
jutó bruttó hazai össztermék kapcsolatát vizsgálja meg Ukrajna megyéiben 2021 és 2023 között. A
hipotézis az, hogy minél több a felsőoktatás legalább alapképzését elvégzett foglalkoztatott van egy
adott megyében, annál nagyobb az adott régióban az egy főre jutó bruttó hazai össztermék mutatója,
ezáltal megmutatkozik a gazdasági fejlettség egy része megyei lebontásban. A rendelkezésre álló
adatok alapján elvégzett korrelációs-regressziós elemzés mérsékelten erős összefüggést mutatott a
kutatás két tényezője között. Az eredmények azt mutatják, hogy a magasabb iskolai végzettséggel
rendelkező munkavállalók nagyobb aránya jellemzően magasabb gazdasági teljesítményt von maga
után, különösen a városiasodott, fejlettebb régiókban (Dnyipropetrovszki, Harkivi, Lembergi és
Odesszai). Az elemzés rávilágított arra is, hogy a régiók közötti különbségek jelentősek, és a
felsőoktatásból kikerülő munkavállalók szerepe különbözőképpen érvényesül a helyi gazdaságokban.
Ukrajna tekintetében különösen fontos, hogy a lehető legtöbb módon fejlessze gazdaságát, erre pedig
kiváló talajt adhat az oktatási szint előre mozdítása és polgárainak képzése. Mivel Ukrajna jelenleg
komoly gazdasági kihívásokkal néz szembe, a humán tőke minőségének javítása az egyik legfontosabb
eszköze lehet a fenntartható fejlődés elérésének. A további kutatásokat és elemzéseket elősegítené, ha
folyamatosan, évről évre rendelkezésre állnának az elemzéshez szükséges hivatalos adatok. Ezek
alapján hosszabb távon átfogóbb képet kaphatnánk arról, hogy a 2022-ben kitört orosz–ukrán háború
miként befolyásolta a felsőoktatás alapképzését elvégző foglalkoztatottak helyzetét, valamint a vizsgált
megyék gazdasági fejlettségét. Az ilyen típusú vizsgálatok hosszú távon segíthetnek az oktatáspolitikai
és regionális fejlesztési döntések megalapozásában. A háborús időszak kihívásaira tekintettel különös
aktualitást nyer a felsőoktatás szerepének vizsgálata mint a regionális újjáépítés, a gazdaság új
feltételekhez való alkalmazkodása és a hosszú távú versenyképesség biztosításának tényezője. Az
elemzés során feltárt összefüggések gyakorlati alkalmazása a társadalmi-gazdasági tervezésben
lehetőséget biztosít arra, hogy megalapozottabban lehessen kialakítani a regionális fejlesztési
stratégiákat, amelyek célja az emberi tőke hatékony kiaknázása a válság utáni helyreállítás
körülményei között.Резюме. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між часткою зайнятих осіб,
які здобули вищу освіту принаймні на рівні бакалавра, та обсягом валового внутрішнього
продукту на одну особу в розрізі регіонів України у період 2021–2023 років. Вихідна гіпотеза
ґрунтується на припущенні, що вищий рівень освітньої кваліфікації населення позитивно
впливає на економічні показники регіонів, що, у свою чергу, відображається у зростанні ВВП
на душу населення. У дослідженні було застосовано методи кореляційно-регресійного аналізу
статистичних даних, які виявили помірно сильний позитивний зв’язок між досліджуваними
змінними. Отримані результати засвідчили, що зростання частки працевлаштованих із вищою
освітою зазвичай асоціюється з підвищенням економічної продуктивності, особливо в
урбанізованих та економічно розвинених регіонах (Дніпропетровська, Харківська, Львівська та
Одеська області). У дослідженні підкреслюється, що міжрегіональні відмінності
залишаються суттєвими, а внесок випускників закладів вищої освіти у розвиток місцевих
економік є різноспрямованим. В умовах серйозних економічних викликів, з якими сьогодні
стикається Україна, поліпшення якості людського капіталу розглядається як один із ключових
інструментів досягнення сталого розвитку. У роботі акцентується увага на важливості
регулярного збору достовірних статистичних даних, що дозволило б у майбутньому
здійснювати більш точний аналіз довгострокових тенденцій. Особливу увагу заслуговує оцінка
впливу війни, яка розпочалася в 2022 році, на систему вищої освіти та її роль у формуванні
економічного потенціалу регіонів. Такі дослідження мають важливе значення для
обґрунтування освітньої та регіональної політики, спрямованої на забезпечення
збалансованого соціально-економічного розвитку. З огляду на виклики воєнного часу, особливої
актуальності набуває вивчення ролі вищої освіти як чинника регіонального відновлення, адаптації економіки до нових умов та забезпечення довготривалої конкурентоспроможності.
Застосування виявлених закономірностей у практиці соціально-економічного планування
дозволить більш обґрунтовано формувати стратегії регіонального розвитку, спрямовані на
ефективне використання людського капіталу в умовах посткризового відновлення.Abstract. The purpose of this study is to explore the relationship between the proportion of
employed persons with at least a bachelor's degree and the gross domestic product (GDP) per capita
across Ukrainian regions during the period from 2021 to 2023. The underlying hypothesis is that a
higher level of educational qualification among the population contributes positively to regional
economic indicators, which is reflected in an increase in GDP per capita. The research employed
correlation and regression analysis methods based on official statistical data, revealing a moderately
strong positive relationship between the studied variables. The findings indicate that an increase in
the share of higher-educated employees is generally associated with improved economic productivity,
particularly in urbanized and economically advanced regions such as Dnipropetrovsk, Kharkiv, Lviv,
and Odesa. The study highlights that interregional disparities remain significant, and the contribution
of university graduates to local economic development varies substantially. Given the severe economic
challenges currently faced by Ukraine, the improvement of human capital quality is considered one of
the key instruments for achieving sustainable development. The paper emphasizes the necessity of regular and reliable data collection, which would allow for more accurate long-term trend analysis.
Particular attention is drawn to assessing the impact of the war that began in 2022 on the higher
education system and its role in shaping the economic potential of the regions. Such research is of
crucial importance for substantiating educational and regional policies aimed at ensuring balanced
socio-economic growth. In the context of wartime conditions, the role of higher education as a factor
of regional recovery, economic adaptation, and long-term competitiveness becomes especially
relevant. Applying the identified patterns in socio-economic planning practice would enable more
sound strategies for regional development, focused on the effective use of human capital in the postcrisis recovery process
Analysis of the situation of european countries in the economic cycle
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/5A cikk makrogazdasági mutatók összehasonlításával és összevetésével határolja be kiválasztott Európai országok gazdasági ciklusait a 2000-es évektől kezdődően napjainkig. A kiválasztott országok: Németország, Egyesült Királyság, Magyarország és Ukrajna. A gazdasági ciklus, más néven üzleti ciklus, a bővülés és a zsugorodás időszakai közötti gazdasági ingadozásokra utal. Az olyan tényezők, mint a bruttó hazai termék (GDP), a kamatlábak, a foglalkoztatottsági szint, az infláció és az államadósság mértéke segíthetnek meghatározni a jelenlegi gazdasági ciklus szakaszát. A vállalkozásoknak és a befektetőknek a gazdasági ciklusokon át kell irányítaniuk stratégiájukat – nem olyan szinten, hogy irányítsák őket, hanem azért, hogy túléljék őket, és esetleg profitáljanak belőlük felmérésük segítségével. A tanulmány először bemutatja a gazdasági ciklus legfontosabb elméleti aspektusait, beleértve a ciklus négy szakaszát. Továbbá a mutatók meghatározása után országonként kerülnek elemzésre a ciklusok szakaszokra felbontva diagramok segítségével. Különleges figyelmet fordít a kutatás a tavalyi, 2023-as évre annak érdekében, hogy a gazdaság legaktuálisabb helyzete nagyobb megvilágítást kapjon. Végeredményben azt lehet elmondani az országok gazdasági ciklusairól, hogy a 2008-as gazdasági világválság előtt növekedtek és érték el csúcsukat. Ez a világesemény mindegyik országot megterhelte gazdaságilag. Az országok különböző nehézségekkel néztek szembe a 2010-es években, ami hátráltatta a gazdasági növekedésüket. Minden egyes országot sújtotta a COVID-19 gazdasági és egészségügyi világjárvány, és az európai gazdaságoknak nem is sikerült visszatérniük a járvány előtti gazdasági szintre. A koronavírus-járvány következtében uralkodó magas inflációra tetőzött a 2022 februárjában kitört orosz-ukrán háború. 2023-ban az országok elérték a ciklusban a mélypontot, egyedül Ukrajna gazdasága mutatott növekedő tendenciát.Резюме. У статті визначено економічні цикли деяких європейських країн з 2000-х років до сьогодні шляхом порівняння та співставлення макроекономічних показників. Обрані для аналізу країни: Німеччина, Великобританія, Угорщина та Україна. Економічний цикл, також відомий як бізнес-цикл, означає економічні коливання між періодами піднесення та спаду. Такі фактори, як валовий внутрішній продукт (ВВП), процентні ставки, рівень зайнятості, інфляція та рівень державного боргу можуть допомогти визначити, на якій стадії поточного бізнес-циклу перебуває економіка. Бізнесу та інвесторам необхідно управляти своїми стратегіями через економічні цикли - не для того, щоб контролювати їх, а для того, щоб пережити їх і, можливо, отримати від них вигоду завдяки їхній оцінці. У статті представлені найважливіші теоретичні аспекти бізнес-циклу, включаючи чотири фази циклу. В результаті аналізу показників цикли розбиваються на стадії в розрізі країн за допомогою діаграм. Дослідження приділяє особливу увагу минулому 2023 року, щоб пролити більше світла на поточну ситуацію в економіці. Зрештою, про економічні цикли країн можна сказати, що вони зростали і досягли свого піку перед світовою економічною кризою 2008 року. Ця світова подія економічно обтяжила всі країни. У 2010-х роках країни зіткнулися з різними труднощами, які гальмували їх економічне зростання. Кожна окрема країна постраждала від пандемії COVID-19 у сфері економіки та охорони здоров’я, а європейським економікам навіть не вдалося повернутися до економічного рівня до пандемії. Кульмінацією війни на Україні, що спалахнула в лютому 2022 року, стала висока інфляція, яка вже мала тенденцію до зростання під час пандемії. У 2023 році країни досягли найнижчої точки в циклі, лише економіка України продемонструвала тенденцію до зростання.Abstract. The article defines the economic cycles of selected European countries from the 2000s to the present by comparing and contrasting macroeconomic indicators. The selected countries: Germany, United Kingdom, Hungary and Ukraine. The economic cycle, also known as the business cycle, refers to economic fluctuations between periods of expansion and contraction. Factors such as Gross Domestic Product (GDP), interest rates, employment levels, inflation and the level of government debt can help determine the stage of the current business cycle. Businesses and investors need to manage their strategies through economic cycles - not to manage them, but to survive them and possibly profit from them by assessing them. The paper first presents the most important theoretical aspects of the business cycle, including the four phases of the cycle. Furthermore, once the indicators have been determined, the cycles are broken down into sections by country with the help of diagrams. The research pays special attention to the year 2023 to provide insight into the most current economic situation. In conclusion, it can be observed that the countries' economic cycles experienced growth and reached their peak before the 2008 global economic crisis. This global event economically burdened all countries, leading to various difficulties in the 2010s that hampered economic growth. The COVID-19 pandemic further impacted every country, with European economies still struggling to return to pre-pandemic levels. The Russian-Ukrainian war, which broke out in February 2022, exacerbated the high inflation resulting from the pandemic. In 2023, most countries reached the lowest point in the cycle, with Ukraine's economy being the exception, showing a growing trend
Theoretical approaches to the definition of economic cycles
No full textA természet az évszakaihoz hasonlóan, a gazdaság is növekedési és zsugorodási
időszakokat él meg. Ezeket az intervallumokat gazdasági ciklusnak nevezzük. [1]
A gazdasági ciklus, más néven üzleti ciklus, a bővülés és a zsugorodás időszakai
közötti gazdasági ingadozásokra utal. Az olyan tényezők, mint a bruttó hazai termék
(GDP), a kamatlábak, a foglalkoztatottsági szint és az infláció segíthetnek
meghatározni a jelenlegi gazdasági ciklus szakaszát. [2]
A gazdasági időszak megértése segíthet a befektetőknek és a vállalkozásoknak
eldönteni, hogy mikor fektessenek be, és mikor vegyék ki a pénzüket, mivel minden
ciklus hatással van a részvényekre és kötvényekre, valamint a nyereségre és a vállalati
bevételekre
Correlational analysis of inflation and unemployment in Ukraine and the countries of the European Union
No full texthttps://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/3https://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00012366A kutatás meghatározott elemzési módszer segítségével vizsgálja a szorosságot az infláció
és a munkanélküliség között Ukrajnában és az Európai Unió egyes országaiban az elmúlt három év
inflációs- és munkanélküliségi rátáit figyelembe véve. Bemutatásra kerülnek az inflációval és a
munkanélküliséggel kapcsolatos alapvető fogalmak. Részletesen ismerteti a kutatás az inflációs ráták
különböző típusait, valamint az inflációt előidőző különböző gazdasági jelenségeket. Csoportosításra
kerültek a munkanélküliség típusai, továbbá meghatározásra került a munkanélküliségi ráta
számításának módja. Ismertetve lett a két mutatónak a történelmi háttere, valamint az inverz
összefüggése a két faktornak. A múlt század közepén az infláció és a munkanélküliség közötti fordított
kapcsolat nagyon egyértelmű volt, és a statisztikai adatok meggyőzően bizonyították a Phillips-görbe
érvényességét. Ez lehetővé tette a hatékony gazdaságirányítást, mivel az alacsony munkanélküliség
mindaddig fenntartható volt, amíg a magasabb inflációt tolerálták. Az 1970-es években ez a kapcsolat
némileg megtört, mivel az adatok nem szolgáltak egyértelmű bizonyítékkal az infláció és a
munkanélküliség közötti kapcsolatra. Ezt az időszakot magas infláció és magas munkanélküliség
jellemezte, és stagflációs időszaknak nevezték. 2000-ben a munkanélküliség megugrott, és az infláció
és a munkanélküliség közötti kapcsolat ismét hasonlított a Phillips-görbére, de sokkal kisebb
mértékben. Végül 2012 és 2019 között a munkanélküliségi ráta csökkent, és az infláció ebben az
időszakban alacsony maradt. Ez azt jelzi, hogy az infláció és a munkanélküliség közötti kapcsolat
talán nem olyan szoros, mint korábban gondolták. A kutatás fő célja az elemzett mutatók közötti
kapcsolat vizsgálata az elmúlt három évben. Az elemzés a korrelációs-regressziós elemzési módszer
segítségével történt az Európai Unió hivatalos statisztikai oldala - az Eurostat - és az Ukrán Nemzeti
Statisztikai Hivatal adatai alapján. Az elemzés a következő országokra készült: Ukrajna,
Magyarország, Szlovákia és Németország. Az inflációs- és munkanélküliségi ráták diagramok
formájában szemléltetve és magyarázva vannak. Országonként készült az adatok alapján egy-egy
funkcionális grafikon, amely meghatározza a felállított regressziós képletek formáját.
Következtetésképp elmondható, hogy a számítások után az eredmények azt mutatják, hogy a szorosság
az infláció és a munkanélküliség között Ukrajnában mérsékelt, Magyarországon gyenge, Szlovákiában
figyelemre méltó, Németországban pedig erős.Резюме. У статті досліджується кореляційний зв’язок між інфляцією та безробіттям в
Україні та в окремих країнах Європейського Союзу. При цьому застосовано метод
кореляційно-регресійного аналізу показників за останні три роки. Розглянуто зміст понять
безробіття та інфляція та їх основні причини. Вивчаються різні типи інфляції з огляду їх
впливу на рівень безробіття в економіці. Розкрито класифікацію видів безробіття та
методику розрахунку його рівня. Описано історичну ґенезу понять інфляції і безробіття та
історичний ракурс формування оберненої залежності між цими двома показниками. В
середині минулого століття обернений зв'язок між інфляцією та безробіттям був дуже
чітким, статистичні дані надавали переконливі докази справедливості кривої Філліпса. Це
дозволяло ефективно управляти економікою, так як низький рівень безробіття був стійким,
доки вища інфляція була терпимою. У 1970-х роках цей зв'язок дещо порушився, оскільки дані
не давали чітких доказів зв'язку між інфляцією та безробіттям. Цей період характеризувався
високою інфляцією та високим рівнем безробіття і був названий періодом стагфляції. У 2000
році відбувся сплеск безробіття, зв'язок між інфляцією та безробіттям знову нагадував криву
Філліпса, але значно меншою мірою. Врешті рівень безробіття знизився в період з 2012 по 2019
рік, а інфляція в цей період залишалася низькою. Це вказує на те, що зв'язок між інфляцією та
безробіттям може бути не таким тісним, як вважалося раніше. Основною метою статті є
вивчення зв’язку між аналізованими показниками за останні три роки. Аналіз проводився на
основі даних офіційного статистичного сайту Європейського Союзу – Eurostat – та
Державної служби статистики України. Аналіз взаємозв’язку між безробіттям та інфляцією
проводився для таких країн: Україна, Угорщина, Словаччина та Німеччина. Результати
аналізу представлені у формі діаграм, що дозволяє наочно проілюструвати відмінності у
зв’язку показників, який сформувався в різних країнах. На основі даних для кожної країни
створено функціональний графік, який визначає вигляд заданих формул регресії. Результати
аналізу показують, що кореляція між інфляцією та безробіттям помірна в Україні, слабка в
Угорщині, помітна в Словаччині та сильна в Німеччині.Abstract. The article researches the correlation between inflation and unemployment in Ukraine and
in some countries of the European Union. At the same time, the method of correlation-regression
analysis of indicators for the last three years was applied. The content of the concepts of
unemployment and inflation and their main causes are considered. Different types of inflation are
studied in view of their impact on the level of unemployment in the economy. The classification of
types of unemployment and the method of calculating its level are disclosed. The historical genesis of
the concepts of inflation and unemployment and the historical perspective of the formation of an
inverse relationship between these two indicators are described. In the middle of the last century, the
inverse relationship between inflation and unemployment was very clear, with statistical data
providing convincing evidence of the validity of the Phillips curve. This allowed for effective economic
management, as low unemployment was sustainable as long as higher inflation was tolerated. In the
1970s, this relationship was somewhat broken, as the data did not provide clear evidence of the
relationship between inflation and unemployment. This period was characterised by high inflation and
high unemployment and was called the period of stagflation. In 2000, there was a surge in
unemployment, and the relationship between inflation and unemployment again resembled the Phillips
curve, but to a much lesser extent. Finally, the unemployment rate declined between 2012 and 2019,
and inflation remained low during this period. This indicates that the relationship between inflation
and unemployment may not be as close as previously thought. The main purpose of this article is to
study the relationship between the analysed indicators over the last three years. The analysis was
carried out using the correlation-regression analysis method based on the data of the official
statistical website of the European Union - Eurostat - and the State Statistics Committee of Ukraine.
The analysis was made for the following countries: Ukraine, Hungary, Slovakia and Germany.
Inflation and unemployment rates are illustrated and explained in the form of charts. Based on the data, a functional graph was prepared for each country, which determines the form of the established
regression formulas. As a conclusion, it can be said that after the calculations, the results show that
the correlation between inflation and unemployment is moderate in Ukraine, weak in Hungary,
remarkable in Slovakia, and strong in Germany
