36 research outputs found
Corpus vs non-corpus: main distinctive features
Get PDFСтаття розкриває основні принципи конструювання лінгвістичного корпусу як спрощеної моделі
комунікації. Наголошується, що витримка таких правил є корінним критерієм для розмежування
істинного корпусу та випадкового набору текстів. Для правильного відбору ресурсів і укладання корпусів автор рекомендує дослідникам дотримуватися чотирьох правил – репрезентативності,
електронного формату, анотування, програмної підтримки.Статья раскрывает основные принципы конструирования лингвистического корпуса как упрощенной модели коммуникации. Акцентируется внимание на том, что выдержка таких правил является ведущим критерием для разграничения истинного корпуса от случайного набора текстов. Чтобы правильно отобрать ресурсы и составить корпусы, автор рекомендует исследователям всегда придерживаться четырех правил – репрезентативности, электронного формата, аннотирования, программной поддержки.The article reveals key principles to construct a linguistic corpus as a simplified model
of communication. It is focused on them to distinguish between a true corpus and a random set
of resources that is not a corpus itself. To instruct researchers in compiling corpora properly, such
principles (representativeness, electronic format, annotation, software processing) are explained by
the author
Матрична модель концепту ПОЛІТИКА (на матеріалі англомовного дискурсу)
Get PDFУ статті розглядається механізм реконструкції матричної моделі концепту ПОЛІТИКА за методикою компонентного аналізу значень лексеми «politics», вилучених із англомовних лексикографічних джерел, де інтегральна та диференційні семи використовуються як інструменти структуризації ієрархічного матричного каркасу досліджуваного концепту. Сконструйована модель доповнюється елементами мережевого моделювання: залучаються пропозиційні схеми базових фреймів для експлікації зв’язків між компонентами матричної системи.В статье рассматривается механизм реконструкции матричной модели концепта ПОЛИТИКА по методике компонентного анализа значений лексемы «politics», изъятых из англоязычных лексикографических источников, где интегральная и дифференциальные семы используются в качестве инструментов структуризации иерархического матричного каркаса исследуемого концепта. Сконструированная модель дополняется элементами сетевого моделирования: задействуются пропозициональные схемы базовых фреймов для экспликации связей между компонентами матричной системы.The given article reveals the mechanism of reconstructing the matrix model of the POLITICS concept. Being equated to the information or lexical meaning activated by the word as its name, the concept is researched through the component analysis methodology of meanings of the word «politics» recorded in relevant English-language explanatory dictionaries. Identified integral and differential semes of these meanings are used as instruments for structuring the hierarchical matrix system of the POLITICS concept with arranging information spaces actualized within its elements.
For representing the ontology of the POLITICS concept, the author engages a brief review of theoretical questions. Thus, to conduct the current research, he applies the profiling operations (relations «base – profile») between domains as elements of the concept structure, which presupposes the universal rule of building the levels of conceptual organization: domains as base for profiling higher concepts become concepts themselves that are profiled by lower domains as base and so on. The obtained structure in such a way is represented via the matrix or network models. The former is purely regarded as a systematized domain nomenclature while relations between domains themselves are described in the network model by propositional schemas of basic frames: the thing (the quantitative, qualitative, locative, temporative, mode of existence schemas), action (the state / process, contact, causative schemas extended by argument roles), possession (the part-whole, inclusion, ownership schemas), identification (the personification, classification, characterization schemas) and comparison (the identity / metamorphosis, similarity / analogy, likeness / metaphor schemas) ones.
In conducting the research, the author constructs via component analysis the matrix model and, simultaneously, supplements it with the network format: he uses the propositional schemas to demonstrate how domains are activated when certain meanings of the POLITICS concept are actualized in speech. A list of basic domains serving as the most generalized contexts in the system of the researched concept is indicated in the article as well
Linguodidactic Potential of Corpus Technologies within Teaching Proverb-Translation Features
Get PDFСтаття присвячена висвітленню аспектів прикладного залучення корпусних технологій із потужним лінгводидактичним потенціалом (конкордансер, а також паралельний, референтний та віртуальний корпуси) до вивчення особливостей перекладу прислів’їв студентами вищих навчальних закладів спеціальності «Переклад». Наведено власну стратегію викладання особливостей іншомовного відтворення прислів’їв у теоретичному та практичному руслах на основі поєднання застосованих перекладацьких прийомів В.С. Виноградова та витриманих рівнів еквівалентності В.Н. Коміссарова. Подано механізми розробки та приклади відповідних перекладацьких вправ тренувального та контрольного характеру, націлених на закріплення засвоєного матеріалу.Статья посвящается раскрытию аспектов прикладного использования корпусных технологий с мощным лингводидактическим потенциалом (конкордансер, а также параллельный, референтный и виртуальный корпусы) в изучении особенностей перевода пословиц студентами высших учебных заведений специальности «Перевод». Приведена собственная стратегия преподавания особенностей иностранного воспроизведения пословиц в теоретическом и практическом руслах на основе комбинации используемых переводческих приёмов В.С. Виноградова и выдержанных уровней эквивалентности В.Н. Комиссарова. Поданы механизмы разработки, а также примеры соответствующих переводческих упражнений тренировочного и контрольного характера, нацеленных на закрепление усвоенного материала.The given article reveals in details aspects of engaging corpus technologies with a powerful linguodidactic potential (concordancer, parallel, reference and virtual corpora) in university students’ learning peculiarities of proverb translation. A brief description list of advantages and disadvantages of using the above-mentioned technologies in teaching language and translation in general as well as in teaching proverb-translation features in particular is reproduced in the article for constructing an instructor’s strategy. An own strategy for proverb-translation teaching is covered by the author from theoretical and practical perspectives. The theoretical point provides rendering proverbs by tools regarded as a single combination of used translation techniques (derived from ideas by V.S. Vinogradov: full, partial, loan, pseudo-proverb and descriptive equivalents) and kept equivalence levels (derived from ideas by V.N. Komissarov: first, second, third, fourth and fifth equivalence levels). The practical point is considered as a single fusion of employed corpus resources — concordancer (a program or program tool generating a concordance, namely a total list of searched-unit usage cases within corpus contexts) as well as parallel (a contrastive set of source and target texts), reference (a standard-vocabulary corpus of a certain language that comprises texts of different themes: from TV and radio broadcasting texts to fiction ones) and vitrtual (the Internet space) corpora, — which allows designing a set of relevant exercises for studying mechanisms of proverb translation within the linguodidactic strategy modeled by the author. Respective rules and principles for compiling certain proverb-translation exercises (translating, analyzing and translating-analyzing ones) with a broad recommended list of motivation tools (translating the same proverb by different images, by each equivalence level, by celebrity’s words, etc.) aimed at mastering learned materials are described as well with revealing relevant examples that can be used by an instructor for teaching proverb adequate-rendering features for university students of the Translation major
Fractality of the POLITICS concept in the modern English-language discourse
Get PDFСтаття розкриває механізм матричної реконструкції концепту ПОЛІТИКА як значення або інформації, активованих у свідомості англомовної спільноти мовним знаком (лексемою politics), лексико-семантичне поле якого слугує засобом його нескінченного самоподібного структурно-смислового розгалуження, що має фрактальний характер. Надається перелік потенційних форматів репрезентації будови концепту як структуризованої у свідомості системи – мережевий та матричний, – із теоретичним розмежуванням їх сутності та методології реконструкції (мережа – методика «семантика лінгвальних мереж» за С.А. Жаботинською: аналіз корпусних конкордансів вживання лексеми із визначенням логічних предикатів, сортованих за пропозиціями базових фреймів для репродукції у мережевій формі денотативного значення як аналога досліджуваного концепту; матриця – методика компонентного аналізу словникових дефініцій лексеми за Є.В. Бондаренко та Р. Ленекером: встановлення номенклатури доменів, котрі, взаємодіючи за операціями профілювання «база – профіль», і структуризують, і актуалізують активований словом концепт). Автором обирається матричний формат, у ракурсі якого на базі словників компонентним аналізом дефініцій слова politics генерується матрична модель концепту ПОЛІТИКА з його лексико-семантичним полем (у подальшому розширеним за тезаурусним і тематико-асоціативним принципами), що в подальшому аналогічно аналізується із виявленням схожих доменних матриць, що дає підставу прогнозувати імовірну фрактальність концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному дискурсі. Такий прогноз зображується автором графічно як нескінченне розгалуження похідних матриць у процесі структуризації концептуальної інформації, що зрештою підлягає інтерпретації в рамках теорії фракталів Б. Мандельброта. Так, проведений автором візуальний і математичний аналіз сконструйованої гіпотетично-фрактальної моделі дозволив зафіксувати ряд закономірностей у розгалуженні концепту ПОЛІТИКА загалом та його самоподібної організації зокрема. По-перше, фрактальна розмірність моделі за рівняннями Nr^D=1 та D=lnN/ln〖(1/r)〗 виявилася рівною 2, що у випадку із простими фігурами також може вважатися ознакою фрактальності. По-друге, у згенерованій моделі автором візуально зафіксовано регулярні структурні повторення – арифметичні прогресії самоподібності, рух та положення подібних фігур при розгалуженні моделі, – що переконливо ілюструє фрактальну матричну організацію досліджуваного концепту. Як підсумок, автор робить висновок, що концепт ПОЛІТИКА дійсно має фрактальну природу в сучасному англомовному дискурсі.Статья раскрывает механизм матричной реконструкции концепта ПОЛИТИКА как значения или информации, активированных в сознании англоязычного сообщества языковым знаком (лексемой politics), лексико-семантическое поле которого служит средством его бесконечного самоподобного структурно-смыслового разветвления, что имеет фрактальный характер. Предоставляется перечень потенциальных форматов репрезентации строения концепта как структурированной в сознании системы - сетевой и матричный, - с теоретическим разграничением их сущности и методологии реконструкции (сеть - методика «семантика лингвальных сетей» по С.А. Жаботинской: анализ корпусных конкордансов употребления лексемы с определением логических предикатов, сортированных пропозициями базовых фреймов для репродукции в сетевой форме денотативного значения как аналога исследуемого концепта; матрица - методика компонентного анализа словарных дефиниций лексемы по Е.В. Бондаренко и Р. Ленекеру: установление номенклатуры доменов, которые, взаимодействуя по операциям профилирования «база - профиль», структурируют и актуализируют активированный словом концепт). Автором используется матричный формат, в ракурсе которого на базе словарей компонентным анализом дефиниций слова politics генерируется матричная модель концепта ПОЛИТИКА с его лексико-семантическим полем (в дальнейшем расширенным по тезаурусному и тематико-ассоциативному принципам), что в последствии аналогично анализируется с выявлением подобных доменных матриц и дает основание прогнозировать возможную фрактальность концепта ПОЛИТИКА в современном англоязычном дискурсе. Такой прогноз изображается автором графически как бесконечное ветвление производных матриц в процессе структуризации концептуальной информации, что подлежит интерпретации в рамках теории фракталов Б. Мандельброта. Так, проведенный автором визуальный и математический анализ сконструированной гипотетически-фрактальной модели позволил зафиксировать ряд закономерностей в разветвлении концепта ПОЛИТИКА в целом и его самоподобной организации в частности. Во-первых, фрактальная размерность модели по уравнениям Nr ^ D = 1 и D = lnN / ln 〖(1 / r)〗 оказалась равной 2, что в случае с простыми фигурами также может считаться признаком фрактальности. Во-вторых, в сгенерированной модели автором визуально зафиксированы регулярные структурные повторы - арифметические прогрессии самоподобия, движение и положение подобных фигур при разветвлении модели, - что убедительно иллюстрирует фрактальную матричную организацию исследуемого концепта. Как итог, автор делает вывод, что концепт ПОЛИТИКА действительно имеет фрактальную природу в современном англоязычном дискурсе.The article deals with representing a mechanism of matrix reconstruction of the POLITICS concept as an information or meaning activated by the politics lexeme in the English-community mind, which is provided with a brief pre-research theoretical distinction between the network and matrix formats as possible tools of reproducing the POLITICS concept structure with the methodology of applying them (the former: the semantics of lingual networks by S.A. Zhabotynska – analyzing lexeme corpus concordances with defining logical predicates sorted by basis-frame propositions to reproduce a unit denotative meaning as a network; the latter: the component analysis by Ye.V. Bondarenko and R.W. Langacker – analyzing dictionary word definitions to establish a base-profile nomenclature of domains for structuring and actualizing a complete concept content contained within a lexeme). It is exactly the matrix concept model the author has constructed via relevant lexicographical sources along with a corresponding lexical-semantic field (additionally extended by means of thesaurus, associating and thematic principles) that is further identically analyzed to reveal new similar matrix patterns of the researched concept, which subsequently gives reasons for regarding the POLITICS concept as a probable geometric fractal. The author’s fractality forecast is drawn as a graphical infinitely-branching matrix model that is further interpreted in terms of the fractal theory by B. Mandelbrot. Thus, the author’s visual and mathematical analysis of the drawn endlessly branched matrix model of the POLITICS concept allowed finding out regular occurrences. Firstly, a fractal dimension D recorded in such equations as Nr^D=1 and D=lnN/ln〖(1/r)〗 has proved to be 2, which can be also a value of fractal dimension in case of simple geometrical shapes. Secondly, a range of several arithmetical progressions, angle and motion regularities of shapes have been established by the author within the model to illustrate how regularly smaller parts are geometrically similar to the whole fractal. Therefore, the author summarizes that the POLITICS concept has indeed a fractal nature in the English-language discourse
Znaczenie podejść ciała w badaniach dyskurs politycznych
Get PDFУ пропонованій статті автором розглядається механізм реконструкції лінгвістичних корпусів як автентичної бази для дослідження сучасних процесів у політичному дискурсі. Детально наводяться основні критерії укладання корпусу, що диференціюють його з-поміж випадкового набору текстів – репрезентативність, електронний формат, анотування, програмне забезпечення. Ґрунтовно описується суть кожного критерію та їхня роль у побудові корпусу. Автором робиться акцент на тому, що корпус являє собою спрощену мініатюрну модель сучасного дискурсу як безмежного комунікативного середовища об’єктивації політичних процесів. Додатково розкриваються найбільш популярні корпусні підходи до дослідження процесів у сьогоднішньому політичному дискурсі – контент-аналіз, критичний аналіз, дескриптивний аналіз, когнітивний аналіз (у тому числі концептуальна метафора, компонентний аналіз, семантика лінгвальних мереж, кількісний аналіз, асоціативний експеримент).В данной статье рассматривается механизм реконструкции лингвистических корпусов как автентической базы для исследования современных процессов в политическом дискурсе. Приводятся основные критерии составления корпуса, которые дифференцируют его среди случайного набора текстов - реппрезентативность, электронный формат, аннотирование, программное обеспечение. Объясняется суть каждого критерия, а также их роль в построении корпуса. Автором акцентируется внимание на том, что корпус является упрощенной миниатюрной моделью современного дискурса как безграничной коммуникативной среды объективации политических процессов. Дополнительно раскрываются наиболее популярные корпусные подходы к исследованию процессов в сегодняшнем политическом дискурсе – контент-анализ, критический анализ, дескриптивный анализ, когнитивный анализ (в том числе концептуальная метафора, компонентный анализ, семантика лингвальных сетей, количественный анализ, ассоциативный эксперимент).The article reveals the mechanism of reconstructing linguistic corpora as an authentic base for research of modern processes in the political discourse. Key criteria of compiling corpora are stated that differ them from a random text set – representativeness, electronic format, annotation, program software. Each criterion and its role in corpus structure are described. The author focuses on the fact that corpora are a simplified compact model of modern discourse as a limitless communicative environment for political process objectification. Additionally, the most popular corpus approaches to studying processes within the modern political discourse are represented – content analysis, critical analysis, descriptive analysis, cognitive analysis (including conceptual metaphor, component analysis, semantics of lingual networks, quantitative analysis, associating experiment)
Role of cognitive interpretation in reconstructing the matrix model of the POLITICS concept (on the basis of the englush-language discourse)
Get PDFУ статті описаний механізм матричного моделювання концепту ПОЛІТИКА за методикою компонентного аналізу, на який екстраполюється когнітивна інтерпретація як абстрагування прагматично акцентованих контекстуальних компонентів (результатів опису ПОЛІТИКИ) до сем-доменів (елементів змісту концепту), компактно організованих за принципом ЛСП. Наукова розвідка виконана на базі дібраного корпусу висловлювань американських президентів та знаменитостей про досліджуваний концепт.В статье представлен механизм матричного моделирования концепта ПОЛИТИКА по методике компонентного анализа, на который экстраполируется когнитивная интерпретация как абстрагирование прагматически акцентированных контекстуальных компонентов (результатов описания ПОЛИТИКИ) к семам-доменам (элементам содержания ПОЛИТИКИ), компактно организованных по принципу ЛСП. Научная разведка выполнена на материале корпуса высказываний американских президентов и знаменитостей об исследуемом концепте.The article represents the mechanism of reconstructing the matrix model of the POLITICS concept on the basis of American English. In particular, a corpus sample of contexts of American presidents and celebrities is used to generate the domain nomenclature of POLITICS as structured information that is activated in mind of United States residents.
The research is conducted via the methodology of component analysis whose essence consists in identifying 1 implicit integral seme (COORDINATION) and 6 explicit differential semes (FORM, SUBJECT, CIRCUMSTANCES, TOOL, RESULT, ASSESSMENT OF COORDINATION PARAMETERS) where the former is equated to the profiled concept while the latter is understood as the base. All semes are thematically arranged as lexical-semantical fields providing a full hierarchical domain division within the POLITICS concept itself.
The implemented component analysis is combined with the cognitive interpretation by Z.D. Popova and I.A. Sternin (mental generalization of results in describing concept names, which is done to produce cognitive features as elements of concept content). Such a blend gives the author’s own idea to regard cognitive interpretation in matrix modelling as abstracting of pragmatically emphasized context components (results in describing the POLITICS concept) to semes-domains (elements of the POLITICS content) that are further sorted by lexical-semantic fields. A detailed explanation how this extrapolation works is shown by the author as typical cases when cognitive interpretation proved to be relevant to identify POLITICS domains. Firstly, interpretation of utterances was helpful in defining a true stated domain when there were several doubtful ones. Secondly, it was relevant for compact arranging of lexical-semantical fields as concept subdomains. Thirdly, cognitive interpretation contributed to define the inner organization of the ASSESSMENT domain.
A visual macrostructure of the POLITICS matrix is revealed in the article as well
Когнітивна модель концепту ПОЛІТИКА (на матеріалі англомовного корпусу COCA)
Get PDFСтаття розкриває механізм покрокової реконструкції когнітивної моделі ПОЛІТИКИ як первинно концептуальної інформації-денотативного значення, активованої лексемою "politics" у свідомості американського соціуму, що в процесі залучення конкретних когнітивних операцій трансформується в польову модель концепту за формулою «ядро – периферія». У якості автентичного дослідницького матеріалу використовується випадкова суцільна вибірка 1000 контекстів вживання слова "politics" (як імені концепту), вилучена з Корпусу сучасної англійської мови американського варіанту (COCA), на базі якої за методикою С.А. Жаботинської «семантика лінгвальних мереж» (СЛМ) визначаються асоційовані з ПОЛІТИКОЮ логічні предикати, тематично відсортовані пропозиційними схемами п’яти базових фреймів – предметного, акціонального, посесивного, ідентифікаційного, компаративного. Отримані схеми генерують концептуальну модель ПОЛІТИКИ, яка в подальшому піддається операціям промінантності (за Р. Ленекером) та когнітивної інтерпретації (за З.Д. Поповою та Й.А. Стерніним) із виведенням відповідних когнітивних диференційних ознак. Останні, із абстрагуванням до класифікаційних ознак, утворюють зміст ПОЛІТИКИ, який за показником спадної частотності реалізації ознак у проаналізованих дискурсивних контекстах ранжується в польовому вимірі: ядро – ближня – дальня – крайня периферія. Паралельно зміст досліджуваного концепту транслюється в макроструктуру ПОЛІТИКИ із виділенням образної й інформаційної складових, а також інтерпретаційного поля. У процесі імплементації дослідження автором описується хід прийнятих рішень, зокрема: 1) пропонуються власні ідеї щодо доцільності аналізу певних меж семантичної валентності лексеми "politics" з іншими словами (семантична суміжність та несуміжність колокацій ПОЛІТИКИ у контекстах); 2) дотримується точка зору про можливість ідентифікації у кожному контексті одночасно декількох пропозиційних схем; 3) обґрунтовується релевантність цілісного аналізу корпусної вибірки без поділу компактно укладеного матеріалу на метафоричні та неметафоричні ресурси. Водночас, автором пояснюється власне бачення ініційованого принципу екстраполяції методики СЛМ на методику семантико-когнітивного аналізу концептів, зокрема у статті репрезентується, наскільки тісно і якою мірою операції когнітивної інтерпретації та промінантності пов’язані з концептуальним аналізом С.А. Жаботинської. Зрештою, отримані автором наприкінці дослідження кількісні показники оглядаються постфактум з генеруванням остаточного висновку, що саме має найбільший сенс в концепті ПОЛІТИКА для американської спільноти.Статья раскрывает механизм пошаговой реконструкции когнитивной модели ПОЛИТИКИ как первично концептуальной информации-денотативного значения, активированной лексемой "politics" в сознании американского социума, что в ходе применения конкретных когнитивных операций трансформируется в полевую модель концепта по формуле "ядро – периферия". В качестве исследовательского материала используется случайная сплошная выборка 1000 контекстов употребления слова "politics" (как имени концепта) из Корпуса современного английского языка американского варианта (COCA), на базе которой по методике С.А. Жаботинской "семантика лингвальных сетей" (СЛС) определяются ассоциированные с ПОЛИТИКОЙ логические предикаты, тематически отсортированные пропозициональными схемами пяти базовых фреймов – предметного, акционального, посесивного, идентификационного, корпоративного. Полученные схемы производят концептуальную модель ПОЛИТИКИ, которая в дальнейшем подвергается операциям проминантности (по Р. Ленекеру) и когнитивной интерпретации (по З.Д. Поповой, И.А. Стернину) из выведением соответствующих когнитивных дифференциальных признаков. Последние, с абстрагированием к классификационным признакам, генерируют содержание ПОЛИТИКИ, которое по показателю убывающей частотности реализации признаков в корпусной выборке упорядочивается в полевом измерении: ядро – ближняя – дальняя – крайняя периферия. Параллельно содержание концепта транслируется в макроструктуру ПОЛИТИКИ с выделением образного, информационного, а также интерпретационного компонентов. При выполнении исследования описывается ход принятых решений: 1) предлагаются идеи по целесообразности анализировать конкретные границы семантической валентности лексемы "politics" с другими словами (семантическая смежность и несмежность коллокаций ПОЛИТИКИ в контекстах); 2) придерживается точка зрения о возможности идентифицировать в каждом контексте одновременно несколько пропозициональных схем; 3) обосновывается релевантность целостного анализа выборки без ее деления на метафорические и неметафорические ресурсы. Между тем, автор объясняет собственное видение того, как методика СЛС экстраполируется на методику семантико-когнитивного анализа концептов (в частности, в статье указывается, насколько тесно и в какой степени операции когнитивной интерпретации и проминантности связаны с концептуальным анализом С.А. Жаботинской). В итоге, полученные автором количественные результаты рассматриваются постфактум для формирования окончательного вывода, что именно имеет наибольшее значение в концепте ПОЛИТИКА для американского сообщества.The article reveals the mechanism of reconstructing gradually the POLITICS cognitive model as initial conceptual information equated to the denotative meaning that is activated in American mind by the politics lexeme, which in the process of applying certain cognitive operations is transformed in the field concept model via the formula “core – periphery”. As an authentic research material, a randomly selected 1000-context sample of the politics word is taken from the Corpus of Contemporary American English to define logical predicates (associated with POLITICS) through the methodology “semantics of lingual networks” (SLN) by S.A. Zhabotynska, and they are further thematically sorted by propositional schemas of five basic frames – the thing, action, possession, identification and comparison ones. The obtained schemas generate the POLITICS conceptual model that is further processed through the operations of prominence (by R.W. Langacker) and cognitive interpretation (by Z.D. Popova and I.A. Sternin) for bringing subsequently corresponding cognitive features. The latter, with abstracting to cognitive classification features, stand for the POLITICS content that is arranged in the field format “core – close – far – extreme periphery” by frequency of features realized in the discourse sample. Simultaneously, the POLITICS content is translated into the POLITICS macrostructure where the image component, information element and interpretation field are established. When the research is being implemented, the author describes a range of made decisions. Firstly, author’s own ideas are shown as to reasonability of analyzing certain limits of semantical valency of the politics lexeme with other words (namely semantically adjacent and non-adjacent collocations of POLITICS within the contexts). Secondly, a considerable attention is paid to the fact that each context may give several propositional schemas. Thirdly, the corpus sample is not divided into metaphorical and non-metaphorical resources. Besides, peculiar links between the SLN methodology and the semantic-cognitive analysis are discussed in the article as well. Eventually, the quantitative results of cognitive operations are analyzed post factum for finding out what is the most important in the POLITICS concept within the American community
THEORETICAL AND APPLIED ASPECTS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN REGIONS. Volume 1
Get PDFTheoretical and applied aspects of sustainable development of Ukrainian regions : scientific monograph. Volume 1. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. 668 p
THEORETICAL AND APPLIED ASPECTS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN REGIONS. Volume 1
Get PDFTheoretical and applied aspects of sustainable development of Ukrainian regions : scientific monograph. Volume 1. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. 668 p
THEORETICAL AND APPLIED ASPECTS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN REGIONS. Volume 1
Get PDFTheoretical and applied aspects of sustainable development of Ukrainian regions : scientific monograph. Volume 1. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. 668 p
