Zhytomyr State University Library

Близнюк А. С.

Левчук В. В.

Цикл матеріалів, присвячених волонтерському руху України

Золкіна І. С.

Коломієць Т. Ю.

Гауссiвський (нормальний) закон розподiлу
випадкових кватернiонiв та його застосування
I. С. Золкiна, Т. Ю. Коломiєць
Кватернiони займають важливе мiсце у сучаснiй математицi та її застосуваннях.
Гауссiвський (нормальний) закон розподiлу випадкової величини широко застосо-
вується для моделювання природних процесiв та технiчних систем. У поєднаннi цi
два напрями дають можливiсть дослiдження нормального розподiлу випадкових
кватернiонiв [1], який вiдкриває перспективи у вивченнi багатовимiрних розподiлiв
та знаходить застосування в задачах орiєнтацiї, навiгацiї та 3D-моделюваннi.
У данiй роботi розроблено вiзуальну модель гауссiвського (нормального) розпо-
дiлу випадкових кватернiонiв, яка є узагальненням правила трьох сигм класичного
нормального розподiлу на випадок стандартних вiдхилень кватернiонiв при заданих
умовах (рис. 1). Модель реалiзовано на мовi програмування Python.
Рис. 1. Випадковий розподiл 100 (лiворуч) та 1000 (праворуч) кватернiонiв
з нормально розподiленими компонентами.
Список лiтератури
[1] Loots M. T. The development of the quaternion normal distribution: Master’s di-
ssertation, University of Pretoria, Department of Statistics, Pretoria, South Africa,
2010. 125 p.
Автори
Iрина Сергiївна Золкiна — Лiцей № 1 мiста Житомира, Житомирський
мiський центр науково-технiчної творчостi учнiвської молодi, Житомир, Україна.;
E-mail: Z.irichka2008@gmail.com
82
Тамiла Юрiївна Коломiєць — Житомирський державний унiверситет iменi
Iвана Франка, Житомир, Україна.; E-mail: tamila.kolomiiets@gmail.com
83


Гауссiвський (нормальний) закон розподілу випадкових кватернiонiв та його застосування

Духницький В. Б.

Горальський Л. П.

Соколюк В. М.

Гутий Б. В.

Колеснік Н. Л.

Пикалюк В. С.

Морфологічні зміни у внутрішніх органів курей-несучок за хронічного отруєння неонікотиноїдом “Актара 25 WG”

Поліщук О. П.

Левицький Є. М.

ФОРМУЛА ТВОРЧОСТІ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ, 2025 
53 
СПЕЦИФІКА ДИЗАЙНУ КОМП'ЮТЕРНОГО СТОЛУ 
ДЛЯ НЕЗВИЧНИХ РЕЖИМІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ 
Поліщук Олена Петрівна 
доктор філософських наук, професор, професор кафедри 
образотворчого мистецтва та дизайну ЖДУ імені Івана Франка 
Левицький Євгеній Михайлович 
магістрант ЖДУ імені Івана Франка спеціальності «Дизайн» 
(Житомир, Україна) 
Постановка проблеми. Предмети побуту є не тільки складовими 
інтер’єру приміщення, вони відіграють велику роль при реалізації людьми 
їхніх різних завдань: зберігають речі, розміщують корисні дрібнички, 
охолоджують їжу та ін. Серед них значущість мають корпусні меблі, зокрема 
столи із різним призначенням. В наш час все більшої популярності 
набувають комп’ютерні столи, що використовуються в домашніх умовах. 
Мета дослідження: прагнемо з’ясувати сучасні тренди у дизайні 
комп’ютерних столів, створених з особливою конструкцією, зручною для 
використання навіть людей з особливими потребами. 
Виклад основного матеріалу. Комп’ютерний стіл є предметом, який 
увійшов у побут сучасної людини досить недавно, на відміну від столового 
або письмового столів. Адже перші комп’ютери були дуже великими за 
розмірами, займаючи велику площу. Тож комп’ютерні столи набули 
актуальності тільки із появою повиту на стаціонарні персональні комп'ютери 
(desktop computer). Вони є призначеними для використання в офісі чи ж 
домашніх умовах. Розробка комп’ютерних столів в наш час є доволі 
прибутковою справою. Так, американським стартапом Altwork було 
розроблено оригінальний за конструкцією стіл. Його особливість у тому, що 
лежачи на ньому можна працювати. А це зокрема не тільки приємно, але й є 
ФОРМУЛА ТВОРЧОСТІ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ, 2025 
 
 
54 
життєво необхідним для людей з особливими потребами, в яких порушені 
функції сидіння у вертикальному положенні. Такий стіл під назвою Station з 
2016 року випускається і має попит. Це привело до значного зростання цін на 
нього з $3900 до $5900 у вільному продажі. Його складові такі: крісло, стіл із 
кріпленням для монітору. А конструкція використовується у двох режимах: 
«класичний стіл» (можна працювати сидячи); «інший режим» (столик і 
монітор піднімаються вище) [1; 2]. Проте столи можуть й мати інше 
дизайнерське рішення, зокрема вигляд портативного столику для ноутбука, 
який ставиться у ліжко (подібно до маленького сервірувального столику, 
який ще іноді називається «столик-піднос», «столик для сніданку») тощо.  
Основні елементи дизайну комп’ютерного столу не є численними. 
Насамперед це підставка під системний блок, висувна поличка для 
клавіатури, дві тумби з боків сидіння з висувними ящиками для зберігання 
речей, надставка над столиком - всі ці аксесуари виробу спрощують робочий 
процес для споживачів, бо чим більше опорних елементів, тим краще, вони у 
конструкції виробу забезпечують його надійність при використанні [3].  
Загалом дизайнерський комп'ютерний стіл візуально мало чим 
відрізняється від звичайного. Однак якщо розглянути, наприклад, його 
конструкцію більш детально, то стає зрозуміло, чому її вартість вище. Для 
такого типу меблів, як дизайнерські комп'ютерні столи, використовуються 
тільки високоякісні, а часом і ексклюзивні матеріали. Крім того, 
комп'ютерний стіл від художника-конструктора може бути виготовлений за 
конкретними кресленнями в єдиному примірнику, що забезпечить його 
унікальність і, звісно, високу ціну. Крім того, в ньому можуть бути потайні 
ящики або навіть вбудований невеликий сейф. Тому такі столи часто 
замовляють для особистого використання в домашніх кабінетах [3]. І такі 
дизайн-продукти замовляють споживачі із рівнем доходу, що є найчастіше 
вищим за середній. Якщо ж мова йде про тектоніку такого предмета меблів, 
як стіл, то навряд чи можна багато чого змінити. Але дизайнерський 
комп’ютерний стіл має деякі особливості, насамперед може бути розроблена 
незвична форма цього столу, забезпечена його особлива конструкція, 
ФОРМУЛА ТВОРЧОСТІ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ, 2025 
 
 
55 
застосовані вартісні або незвичні матеріали для виготовлення та ін. Так, за 
формою такий дизайн-продукт, як комп’ютерний стіл, може бути прямим або 
кутовим. Різниця в тому, що перший з них можна розмістити у будь-якому 
місці кімнати, і це зручно споживачам. Кутовий стіл же призначений 
виключно для установки до стіни, він тому більше прив’язаний до 
конкретного приміщення та його конфігурації. Але кутовий варіант столу має 
більшу робочу поверхню, і в цьому полягає його перевага. Це відмінний 
вибір для невеликої кімнати в умовах економії корисної площі, це забезпечує 
привабливість такого виду комп’ютерного столу для споживачів різного віку, 
незалежно від їхніх цінових орієнтацій. Дизайнерський матеріал для 
комп'ютерних столів теж має свої особливості. Як було сказано вище, 
дизайнерські комп'ютерні столи виготовляються тільки з якісних витратних 
матеріалів. Використання дешевого ДСП або МДФ наразі неприпустимо. 
Однак споживачі оцінять якість такого дизайн-продукту, якщо виготовлення 
було зроблене з натурального дерева з елементами з хромованого металу або 
ж загартованого скла. Адже такий стіл купується не на одне десятиліття, 
тому він повинен бути надійним і довговічним.  
Висновки. Сучасні дизайнери прагнуть розробляти столики для 
персональних комп’ютерів, враховуючи все більше поширення такої техніки 
і потребу праці на ній у домашніх умовах. Але різні аудиторії потребують 
різних форм і відмінностей у конструкціях таких дизайн-розробок, а також 
візуалізації переваг кожної із них для споживачів.  
Література: 
1. У США створили комп'ютерний стіл, за яким можна працювати 
лежачи (відео), 30.10.2015 16:27. URL: https://www.5.ua/nauka/u-ssha-stvoryly-
kompiuternyi-stil-za-iakym-mozhna-pratsiuvaty-lezhachy-video-7134.html 
2. Altwork Station [Altwork]. URL: 
https://www.youtube.com/watch?v=eHdShyF9x7U&t=158s 
3. Дизайнерські комп'ютерні столи.  URL:  https://kupistul.ua/uа 
 
 


Специфіка дизайну комп’ютерного столу для незвичних режимів експлуатації

Василенко К. С.

 
ВІННИЦЯ. 2025 245 
 
ІІ Всеукраїнська студентська науково-практична онлайнова конференція 
«Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 
Василенко Кароліна 
здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Житомирського 
державного університету імені Івана Франка 
Науковий керівник Башманівський В. І. 
кандидат філологічних наук, доцент Житомирського державного 
університету імені Івана Франка 
 
ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО МЕДІАСЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ 
ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ 
 
У статті проаналізовано трансформацію українського медіасередовища 
в умовах повномасштабної війни. Розглянуто переорієнтацію медіа на цифрові 
платформи, зростання ролі Telegram у поширенні новин та виклики, пов’язані з 
дезінформацією. 
Ключові слова: медіа, соціальні мережі, дезінформація, цифрові 
платформи, інформаційна мобільність. 
З початком агресії росії українські медіа опинилися в умовах постійної 
інформаційної боротьби, де ключовими аспектами стали оперативність подачі 
новин, достовірність інформації та боротьба з дезінформацією. Медіа стали 
інструментом не тільки для висвітлення військових подій, а й для підтримки 
морального духу населення й зміцнення патріотичних настроїв.  
Важливою зміною, що відбулася в українському медіасередовищі, стала 
трансформація традиційних медіа й поступове домінування цифрових платформ. 
З початком військового конфлікту українські медіа активно адаптувалися до 
нових умов, і інтернет-платформи, соціальні мережі, мобільні додатки стали 
основними інструментами комунікації. Це дозволило значно розширити доступ 
до новин і залучити ширшу аудиторію, особливо молодь, яка стала основним 
реципієнтом інформації через цифрові канали [1]. 
Науковці у своїх студіях дедалі частіше звертаються до аналізу ролі 
цифрових медіа у воєнний час, підкреслюючи їхню здатність формувати 
інформаційний ландшафт і впливати на громадську свідомість. У працях 
Г. Марчука, Т. Плеханової, О. Гоцура, О. Яреми простежується тенденція до 
переосмислення традиційної медіамоделі. 
 
ВІННИЦЯ. 2025 246 
 
ІІ Всеукраїнська студентська науково-практична онлайнова конференція 
«Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 
Цифрові медіа забезпечили не тільки поширення новин, а й швидке 
реагування на події в режимі реального часу. Платформи, такі як Facebook, 
Twitter, Telegram, Instagram стали важливими джерелами оперативної інформації, 
а також місцями для обміну думками й організації волонтерської допомоги. 
Завдяки можливостям цифрових технологій медіа стали не лише каналами для 
поширення новин, але й майданчиками для активної громадянської участі, що 
дозволило спільнотам діяти оперативно та ефективно. 
Національний телепростір став закритим для російської пропаганди та 
дезінформації, однак альтернативні платформи, такі як Telegram, різноманітні 
сайти та месенджери, швидко заповнили цю нішу. Телеграм-канали, особливо ті, 
що мають величезну аудиторію, використовуються для поширення 
дезінформації, часто під виглядом «неофіційних» джерел новин або навіть через 
створення фейкових акаунтів, які виглядають як незалежні інформаційні 
платформи. 
Незважаючи на зусилля великих міжнародних платформ, таких як 
Facebook, Twitter та YouTube, які ввели обмеження на поширення фейкових 
новин, контроль за контентом на менш контрольованих платформах, зокрема 
Telegram, залишався складним. За даними опитування Internews, 60% 
респондентів обирають Telegram як основне джерело новин, що вказує на 
серйозну роль цієї платформи в сучасному медіасередовищі України (Рис 1). Це 
дає змогу ідентифікувати не лише проблему з дезінформацією, але й ставить 
питання про ефективні механізми боротьби з такими явищами в умовах швидкої 
зміни медіа-середовища та доступу до інформації через мобільні додатки і 
месенджери [2]. 
 
ВІННИЦЯ. 2025 247 
 
ІІ Всеукраїнська студентська науково-практична онлайнова конференція 
«Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 
 
Рис. 1. Користування соціальними мережами/ Провідні мережі для 
отримання новин у соціальних мережах (за даними дослідження InMind на 
замовлення Internews) 
У 2023 році Telegram зміцнив свої позиції як провідна платформа для 
спілкування та споживання новин в Україні. Зростання аудиторії та активність 
користувачів у Telegram свідчать про його універсальність. Простота у 
використанні, швидкий доступ до інформації та можливість спілкування в 
закритих і відкритих групах, зробили його ключовим інструментом у 
медіапросторі країни. Тим часом Facebook, який раніше мав вагому роль у 
поширенні новин, поступово втрачає популярність. Це зумовлено змінами в 
алгоритмах платформи, зниженням активності молодшої аудиторії та переходом 
користувачів на більш інтерактивні платформи. Цікава динаміка спостерігається 
у Viber. Хоча ця платформа зберігає значну аудиторію, її використання переважно 
залишається в межах комунікаційних функцій, а споживання новин залишається 
на стабільному рівні, що свідчить про меншу роль месенджера в інформаційному 
полі (Рис. 2) [2]. 
 
ВІННИЦЯ. 2025 248 
 
ІІ Всеукраїнська студентська науково-практична онлайнова конференція 
«Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 
Рис. 2. Соціальні мережі, які використовують реципієнти для отримання 
новин 
Водночас цей процес не обійшовся без викликів, зокрема зростання 
кількості фейкових новин та дезінформації, вирішення яких потребувало 
посиленої боротьби з маніпуляціями й розвитку медіаграмотності серед 
громадян. Інтернет-платформи, які дозволяють вільно поширювати інформацію, 
стали також середовищем для активної інформаційної війни, де Україна змушена 
була протистояти російським пропагандистським ресурсам, які намагалися 
посіяти паніку, підірвати моральний дух та поширити неправдиві відомості. 
Українські медіа розгорнули потужну кампанію проти російської пропаганди, 
активно поширюючи достовірну інформацію про реальний стан справ на фронті, 
підтримуючи моральний дух армії та цивільного населення.  
Отже, війна в Україні кардинально змінила медіасередовище країни, 
сприяючи як його трансформації, так і виникненню нових викликів для 
журналістики й медіа. В умовах інформаційної війни медіа стали важливим 
інструментом не лише інформування, а й стратегічної боротьби за правду та 
національну безпеку. Цифрові технології, соціальні мережі та інтернет-
платформи стали ключовими каналами комунікації, що дозволили Україні 
протистояти зовнішній агресії.  
Список використаних джерел 
1. Лебідь А. Роль трансформації медіапростору в контексті національної 
ідентичності в умовах російсько-української війни. Науковий семінар 
Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 
 
ВІННИЦЯ. 2025 249 
 
ІІ Всеукраїнська студентська науково-практична онлайнова конференція 
«Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 
«Інформаційне протиборство в умовах російсько-української війни»: статті та 
тези доповідей, 30 листопада 2023 року. С. 183–186. 
2. Дослідження: українці отримують новини переважно із соцмереж і дедалі 
менше з новинних сайтів. URL: https://imi.org.ua/news/doslidzhennya-ukrayintsi-
otrymuyut-novyny-perevazhno-iz-sotsmerezh-i-vse-menshe-z-novynnyh-sajtiv-
i64760 
3. Путрашик В. І., Марчук Г. І., Плеханова Т. М. Цифрова журналістика та 
вплив соціальних мереж на формування громадського уявлення про російсько-
українську війну. Вчені записки ТНУ імені В. І  Вернадського. Серія: Філологія. 
Журналістика. Т. 35 (74). № 2. Ч. 2. 2024. С. 189–195. 
  


Трансформація українського медіасередовища в умовах повномасштабної війни

Sokolova Y.

Katunina O.

Pysarenko N.

Клімова І. О.

Kovalchuk O. A.

Using big data to develop digital marketing strategies: a case study

Савчук Н. О.

 Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук 
.  
 
298 
Савчук Ніколь Олегівна, здобувач вищої освіти педагогічного факультету 
Житомирський державний університет Імені Івана Франка, Україна 
 
Науковий керівник: Савчук Інна Іванівна, канд. філолол. наук, доцент 
Житомирський державний університет Імені Івана Франка, Україна 
 
ВИКОРИСТАННЯ АНГЛОМОВНИХ 
МУЛЬТФІЛЬМІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ 
ФОНЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СТАРШОЇ 
ШКОЛИ 
 
Постановка проблеми. Сучасна мовна освіта вимагає формування в учнів не 
лише лексико-граматичної, а й повноцінної фонетичної компетентності, яка є 
основою ефективного міжкультурного спілкування. Проблема недостатньої уваги 
до розвитку фонетичних умінь у шкільній практиці набула особливої актуальності 
в умовах переходу до комунікативно орієнтованих методик. Попри оновлення 
державних освітніх стандартів та включення аудіовізуального контенту до 
навчальних програм, зберігається низький рівень сформованості навичок 
правильного артикуляційного оформлення звуків у учнів. Традиційні методи 
викладання, орієнтовані переважно на відтворення граматичних структур, не 
забезпечують достатньої автентичності мовного середовища. Водночас англомовні 
мультфільми як навчальний ресурс залишаються малодослідженим інструментом у 
шкільній практиці. Це обумовлює потребу в теоретичному обґрунтуванні та 
емпіричній перевірці ефективності їх використання з метою формування 
фонетичної компетентності в учнів старшої школи. 
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування фонетичних 
умінь розглядалося у працях вітчизняних і зарубіжних учених, які підкреслювали 
важливість інтонаційної виразності та правильної артикуляції як складових 
мовленнєвої компетентності. Зокрема, В. Пономаренко та Є. Плотніков 
акцентують увагу на необхідності інтеграції фонетичних вправ у комунікативні 
ситуації, що моделюються на уроці [4, c. 63]. Н. Яцканич зазначає, що автентичний 
аудіовізуальний контент сприяє розвитку аудитивних навичок і покращує 
фонематичний слух [5, c. 1363]. У працях І. Моляки розглядається ефект 
мультисенсорного сприйняття при використанні мультфільмів, де поєднання 
візуального і звукового каналів посилює запам‘ятовування фонетичних структур 
[1, c. 49]. Іноземні дослідники, зокрема С. Алі, звертають увагу на динамічність і 
живу інтонацію персонажів як ефективний засіб для формування мовленнєвих 
зразків [6, c. 10]. Однак у науковому полі спостерігається брак експериментально 
підтверджених досліджень, спрямованих на оцінку результативності використання 
англомовних мультфільмів саме для розвитку фонетичних умінь у 
старшокласників у контексті української школи. 
Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження 
ефективності використання англомовних мультфільмів як засобу формування 
фонетичних умінь учнів старшої школи. 
Виклад основного матеріалу дослідження. Формування фонетичної 
компетентності є необхідною умовою для досягнення іншомовної комунікативної 
9 травня 2025 рік    Ужгород, Україна    Молодіжна наукова ліга 
. 
 
299 
компетенції, оскільки правильна вимова та інтонація мовлення забезпечують не 
лише зрозумілість мовлення, а й ефективне аудіювання. у. За В. Пономаренко, 
якісна фонетична підготовка формує базу для розвитку навичок говоріння, 
попереджає фосилізацію вимовних помилок і сприяє вільному спілкуванню без 
бар‘єрів розуміння [3, c. 66].  
Англомовні мультфільми, порівняно з традиційними фонетичними вправами, 
надають учням доступ до мовлення з природною інтонацією та  розмовними 
моделями, які майже повністю відсутні в підручниках [1, c. 49]. Наприклад, у 
Peppa Pig чітко артикульоване мовлення, де домінує британський варіант 
англійської з виразною інтонацією, а у Phineas and Ferb – сучасна розмовна 
американська мова з численними прикладами редукції та елізії. Мультфільми 
виступають ідеальним тренажером для розвитку інтонаційного слуху в учнів, 
оскільки поєднують текст, емоцію та контекст.  
Дослідження ефективності використання англомовних мультфільмів у 
формуванні фонетичних умінь старшокласників здійснювалося у межах 
експерименту, проведеного в 10 класі Житомирської загальноосвітньої школи №19. 
Загальна кількість учасників склала 20 учнів віком 16-17 років. Експериментальна 
робота тривала протягом двох місяців і охоплювала три взаємопов‘язані етапи: 
констатувальний, формувальний та контрольний. Основною гіпотезою дослідження 
виступило припущення, що використання англомовних мультфільмів сприятиме 
покращенню рівня фонетичної компетентності. 
На констатувальному етапі було проведено попередню діагностику 
фонетичних умінь за чотирма критеріями: 1) правильність відтворення окремих 
англійських звуків (особливо складних для українських учнів, таких як [θ], [ð], [w], 
[æ]); 2) інтонаційна виразність мовлення (здатність варіювати інтонацію у 
відповідності до функціонального типу речення); 3) темп мовлення і плавність 
(наявність надмірних пауз, спотикань або прискорень); 4) ритмічність і 
акцентуація. Для об‘єктивного оцінювання використовувалась шкала з трьома 
рівнями: низький, середній і високий. Аналіз результатів показав, що більшість 
учнів перебували на середньому рівні – 60%, ще 30% мали низький рівень, а 
високий виявився лише у 10% учасників. Типові помилки стосувалися 
неправильного відтворення міжзубних звуків та монотонного інтонування. Це 
засвідчило потребу в цілеспрямованому, системному впливі на формування 
фонетичних навичок. 
На формувальному етапі було впроваджено серію занять з використанням 
англомовних мультфільмів, адаптованих до вікових інтересів старшокласників. 
Зокрема, до навчального циклу було включено фрагменти з таких мультфільмів: 
– The Simpsons (американська англійська, живе розмовне мовлення; 
– Avatar: The Last Airbender (британська та американська англійська, діалоги з 
емоційною виразністю, моделювання мовленнєвих ситуацій); 
– Big Hero 6: The Series (міський сленг та насичені інтонаційні конструкції); 
Ці матеріали було обрано через їх змістову глибину, фонетичне розмаїття та 
можливість занурення у справжнє англомовне середовище. Заняття проводилися двічі 
на тиждень протягом місяця. Методична структура кожного заняття включала: 
1. Передпереглядовий етап – постановка завдання (розпізнати акцент, 
визначити інтонаційну модель), активізація фонетичної теми. 
 Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук 
.  
 
300 
2. Перегляд фрагменту мультфільму – з повторенням реплік, вправами на 
shadowing (одночасне проговорення за диктором), паузами для артикуляційного 
тренінгу. 
3. Післяпереглядовий етап – виконання вправ на інтонаційне оформлення 
діалогів, рольові ігри з реконструкцією ситуацій, фонетичне редагування помилок 
у власному мовленні (аудіозапис – аналіз – повторення). 
Контрольний етап передбачав повторне тестування за тими ж критеріями, що 
й на початку дослідження. За результатами оцінювання, частка учнів із високим 
рівнем фонетичних умінь зросла до 40%, середній рівень зберігся у 50%, а 
кількість учнів із низьким рівнем зменшилася до 10%. Найбільш виражену 
динаміку продемонстрували інтонаційна виразність та правильність вимови 
складних звуків. У ході анкетування учні зазначили, що заняття з мультфільмами 
були цікавими і допомагали краще чути «живу мову», якої бракує у підручниках.  
Таким чином, результати дослідження підтвердили ефективність 
запропонованої методики, що поєднує мультимедійні ресурси із системним 
фонетичним тренуванням.  
Висновки. Проведене дослідження підтвердило ефективність використання 
англомовних мультфільмів як засобу формування фонетичних умінь 
старшокласників. Теоретичний аналіз показав, що фонетична компетентність є 
ключовим компонентом іншомовної комунікативної компетенції, а 
старшокласники мають достатній когнітивний і мотиваційний потенціал для її 
цілеспрямованого розвитку. У межах експерименту, проведеного в 10 класі 
Житомирської школи №19, було встановлено, що впровадження мультфільмів 
значно покращило інтонаційні навички та чіткість артикуляції в учнів. Зростання 
кількості учнів із високим рівнем фонетичної підготовки після формувального 
етапу засвідчило практичну результативність розробленої методики, що поєднує 
мультимедійний контент із інтерактивними фонетичними вправами. 
 
Список використаних  джерел: 
1. Моляка І. Англомовна фонетична компетентність як науково-методична проблема в освіті. 
Наука і освіта: наук.-практ. журнал. 2023. №2. С. 48-53. 
2. Пономаренко В. В. Структура і зміст англомовної фонетичної компетентності учнів старших 
класів. Студентського наукового товариства. 2021. Вип. 62. С. 66–70.  
3. Пономаренко В.В., Плотніков Є.О. Структура і зміст англомовної фонетичної компетентності 
учнів старших класів. Збірник наукових праць «Вісник студентського наукового 
товариства». 2021. № 25. С. 62−66. 
4. Яцканич Н.М. Фонетична компетенція – важливий елемент в процесі навчання/вивчення 
іноземних мов. Сучасний рух науки: тези доп. VI міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 4-5 
квітня 2019 р., м. Дніпро. Дніпро, 2019. С. 1363. 
5. Ali S. English phonetics and phonology learning and its impact on students‘ English pronunciation. 
International Journal of English Education and Linguistics (IJoEEL). 2023. Vol. 5, No. 1. P. 1–17. 
https://doi.org/10.33650/ijoeel.v5i1.5930. 
 
  


Використання англомовних мультфільмів для формування фонетичної компетенції учнів старшої школи

Мосіюк О. О.

Методичні аспекти вивчення текстурування та створення матеріалів для 3D моделей у шкільному курсі інформатики

Таранович О. Р.

445 
 
Таранович Ольга Ростиславівна, 
здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 
спеціальності 014.09 Середня освіта (інформатика); 
науковий керівник Кривонос Олександр Миколайович, 
кандидат педагогічних наук, доцент,  
Житомирський державний університет імені Івана Франка 
м. Житомир, Україна 
 
ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТФОРМИ CODEMONKEY ДЛЯ 
НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ УЧНІВ 
 
Taranovych Olga Rostyslavivna, 
Bachelor’s degree student 
Programme Subject Area 014.09 Secondary Education (Informatic); 
Scientific advisor: Kryvonos Oleksandr Mykolayovych, 
PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, 
Zhytomyr Ivan Franko State University, 
Zhytomyr, Ukraine 
 
THE USE OF THE CODEMONKEY PLATFORM FOR TEACHING 
PROGRAMMING TO STUDENTS 
 
Abstract. The article considers the problem of integrating programming into 
school education and the role of interactive platforms in this process. We pay special 
attention to the CodeMonkey platform, which uses gamification to develop students' 
algorithmic thinking and coding skills. It analyzes the features of the platform 
interface, its capabilities, advantages and limitations. The article also highlights the 
impact of interactive platforms on the educational process and social development of 
students. There are outlines of the prospects for further research on the impact of such 
platforms on the formation of a career in programming. 
446 
 
Keywords: programming education, interactive platforms, gamification, digital 
technologies. 
 
У сучасному світі, де технології пронизують усі аспекти нашого життя, 
навички програмування стають дедалі важливішими для успішної адаптації до 
мінливого середовища та досягнення професійних цілей. Алгоритмічне 
мислення, що є основою програмування, передбачає здатність логічно 
розв'язувати проблеми, розкладати складні завдання на простіші етапи та 
розробляти ефективні алгоритми для їх вирішення. Це не лише навик, 
необхідний для програмістів, але й важлива складова успішної діяльності в 
багатьох інших сферах, включаючи науку, інженерію, економіку та мистецтво. 
У зв'язку з цим, освітні системи в усьому світі активно шукають ефективні 
способи інтеграції навчання програмуванню в шкільну програму, починаючи з 
раннього віку. 
Навчання програмування в школах є викликом для педагогів і 
адміністрації, які повинні знайти ефективні, доступні та цікаві способи 
введення цієї складної теми. З огляду на різноманіття навчальних ресурсів, 
коефіцієнт залучення учнів та ефективність навчання часто залежать від 
обранної платформи. Одним із перспективних підходів є використання ігрових 
навчальних платформ, які дозволяють зробити процес вивчення коду 
захопливим, інтерактивним та доступним для дітей різного віку та з різним 
рівнем попередньої підготовки. 
 Інтерактивні навчальні платформи, такі як CodeMonkey, Scratch або Khan 
Academy, пропонують новітні методи навчання, які суттєво відрізняються від 
традиційних та суттєво підвищує зацікавленість учнів до програмування. Ці 
платформи використовують гейміфікацію, візуальне програмування та 
інтерактивні завдання для залучення учнів до навчання, розвитку їхнього 
алгоритмічного мислення та формування базових навичок кодування. Серед 
таких платформ CodeMonkey зарекомендувала себе як ефективний інструмент 
447 
 
для залучення школярів до світу програмування, сприяючи розвитку їхнього 
алгоритмічного мислення та навичок кодування.  
CodeMonkey – це онлайн-платформа, що пропонує унікальну комбінацію 
навчання програмуванню у формі інтерактивних ігор, у процесі проходження 
якої діти мають можливість вивчити основи мови програмування Python. 
Процес вивчення розділений на різні рівні. Для проходження кожного рівня вам 
знадобиться всього декілька хвилин. Ви маєте можливість повторного 
проходження рівнів та зберігати свій прогрес для проходження в подальшому.  
Під час гри дитина керуєте маленькою мавпочкою, задача якої – ходити 
по ігровому полю та збирати банани. Для цього гравцеві доведеться складати 
ланцюжки команд у правій частині екрану та запускати їх на виконання. 
Підказки перед кожним рівнем допоможуть справитися із завданням навіть 
школярам молодших класів. Поступово збільшується складність виконуваних 
завдань. Використовуючи візуальний код та доступні підказки, учні вчаться не 
лише основам програмування, але і принципам алгоритмічного мислення, що 
має велике значення для їх подальшої освітньої та професійної кар'єри. 
Платформа CodeMonkey являє собою інтерактивне навчальне 
середовище, що має чітко структурований та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс 
користувача. Головна сторінка платформи відображає доступні навчальні 
курси, які систематизовані за рівнем складності та цільовою аудиторією. Кожен 
курс представлено у вигляді візуально привабливого модуля з описом та 
індикатором прогресу. Навігація по платформі здійснюється за допомогою 
інтуїтивно зрозумілого меню, розташованого у верхній частині екрану. 
Користувачі мають можливість швидко переходити між різними курсами, 
переглядати статистику свого навчання, отримувати доступ до довідкових 
матеріалів та налаштовувати параметри свого профілю. Навчальні модулі 
CodeMonkey побудовані на основі гейміфікованого підходу. Кожен урок 
представлено у вигляді інтерактивного завдання, де учням необхідно написати 
код, щоб розв'язати певну задачу. Візуалізація задач виконана у форматі 
мультиплікаційної анімації, що робить процес навчання більш захопливим та 
448 
 
мотивуючим. Інтерактивне середовище розробки CodeMonkey дозволяє учням 
безпосередньо вводити код у відповідне поле та запускати його на виконання. 
Платформа надає миттєвий зворотний зв'язок щодо правильності коду, 
виділяючи помилки та надаючи рекомендації щодо їх виправлення. Також 
доступні інструменти налагодження коду, що дозволяють покроково 
аналізувати виконання програми та ідентифікувати причини помилок. Візуальні 
компоненти платформи CodeMonkey виконані у яскравій та дружній манері, що 
сприяє створенню позитивної навчальної атмосфери. Інтерактивні елементи, 
такі як кнопки, перемикачі та текстові поля, мають зрозумілі позначення та 
реагують на дії користувача. 
Платформа CodeMonkey має вигідні умови для навчання програмуванню, 
особливо для молодших учнів. Її інтуїтивно зрозумілий інтерфейс полегшує 
навігацію, а візуальний інтерактивний дизайн робить процес навчання цікавим 
та захоплюючим. Гейміфікація навчального процесу підвищує мотивацію учнів 
до вивчення програмування та розвитку їхніх навичок розв'язання задач. 
Платформа підтримує різні мови програмування, що дозволяє учням 
ознайомитися з різними синтаксичними структурами та парадигмами. 
У результаті навчання на CodeMonkey учні можуть здобути базові знання 
програмування, починаючи з елементарних операцій та переходячи до більш 
складних конструкцій. Вони зможуть зрозуміти принципи алгоритмічного 
мислення, логічного аналізу та креативного підходу до розв'язання завдань. 
Такий підхід допомагає учням формувати міцну основу знань та розвиток 
навичок самостійного розв'язання проблем. 
Платформа CodeMonkey також має декілька обмежень. Наприклад, деякі 
теми програмування можуть бути висвітлені недостатньо глибоко, що вимагає 
додаткового вивчення матеріалу з інших джерел. Також, існує обмежений 
доступ до безкоштовного контенту, що може обмежувати можливості 
використання платформи для учнів та навчальних закладів з обмеженим 
бюджетом. 
449 
 
Використання цифрових ресурсів надає можливість учням взаємодіяти з 
навчальним матеріалом у режимі реального часу, що веде до більш глибокого 
розуміння теми. Основна перевага таких платформ полягає в тому, що вони 
сприяють активному навчальному процесу, за якого учні не просто сприймають 
інформацію, а самостійно досліджують, експериментують і вирішують 
проблеми. Серед багатьох електронних ресурсів для навчання програмування, 
CodeMonkey виділяється унікальними підходами, які спрощують процес 
навчання та заохочують учнів до активної участі. 
Не менш важливим є і соціальний аспект інтерактивних платформ. Багато 
з них надають можливість учням взаємодіяти між собою, обмінюватися 
досвідом та працювати над спільними проектами. Це не лише покращує 
навчальний процес, а й розвиває соціальні навички, необхідні в сучасному світі. 
Проте, незважаючи на численні переваги, впровадження інтерактивних 
платформ у навчальний процес стикається з певними викликами. Одна з 
основних проблем полягає в технічній доступності, оскільки не всі учні мають 
можливість скористатися швидкісним інтернетом або пристроями, які 
відповідають вимогам цих платформ. Це може призводити до нерівності в 
освітніх можливостях. Більш того, адаптація до нових технологій може бути 
складною для частини учнів, що потребує додаткової підтримки з боку 
вчителів. Обмеження, пов’язані з підготовкою вчителів до використання 
високотехнологічних інструментів, можуть негативно впливати на результати 
навчання та ефективність використовуваних платформ. 
Важливо зазначити, що подальші дослідження у цій галузі можуть 
зосередитись на довгостроковому впливі інтерактивних платформ на 
формування кар’єри у сфері програмування. Аналіз того, як навички, набуті на  
платформах, впливають на навчання на вищих освітніх рівнях, а також на 
адаптацію до ринку праці, стане важливим напрямком для майбутніх 
досліджень.  
450 
 
Список використаних джерел: 
1. CodeMonkey. Офіційний сайт платформи. URL: 
https://www.codemonkey.com  
2. Міністерство освіти і науки України. Концепція розвитку STEM-
освіти в Україні. URL: https://mon.gov.ua 
3. Використання ігрових технологій на уроках інформатики. URL: 
http://dnz3- dubove.klasna.com/uk/article/vikoristannya-igrovikh-tekhnologii-na-
urokakhinfo.html.  
4. Актуальні питання сучасної інформатики. URL: 
http://eprints.zu.edu.ua/27820/1/%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%
D0%B8%D0%BA%20%E2%84%966%20%281%29.pdf  
 


Використання платформи CodeMonkey для навчання програмування учнів

Свінціцька А. С.

Авдєєва О. Ю.

III International scientific and practical conference 
"Transformation of education in the context of globalization processes" 
Research Europe | 117 
Свінціцька А. С., 
здобувачка вищої освіти, 
Житомирський державний університет 
імені Івана Франка, м. Житомир 
Авдєєва О. Ю., 
доктор філософії, доцент, 
доцент кафедри хімії, 
Житомирський державний університет 
імені Івана Франка, м. Житомир 
УДК 612.3:613.2 
ЗБАЛАНСОВАНЕ ХАРЧУВАННЯ – 
ЗАПОРУКА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ 
Харчування є фундаментом усіх процесів, що забезпечують життєдіяльність 
організму. Воно впливає на стан здоров’я, ріст і розвиток організму; відіграє 
ключову роль у постійному відновленні клітин і тканин, поповненні енергетичних 
запасів та утворенні регуляторних речовин. Тип і якість харчування впливають на 
обмін речовин, структуру й роботу клітин і органів, оптимальну роботу всіх 
фізіологічних систем. Тому в умовах сучасного способу життя та зростання 
навантаження на організм важливим є усвідомлене ставлення до харчування, як 
до одного з ключових чинників збереження здоров’я та високої якості життя. 
Харчування – це складний біологічний процес, під час якого їжа надходить 
в організм, перетравлюється, а поживні речовини (нутрієнти) такі, як білки, жири, 
III Міжнародна науково-практична конференція 
"Трансформація освіти в контексті процесів глобалізації" 
118 | Research Europe 
вуглеводи, вітаміни, нуклеїнові кислоти, мінерали та вода всмоктуються і 
використовуються для забезпечення життєдіяльності організму в цілому. 
Для того, щоб організм міг отримувати всі необхідні речовини харчування 
повинно бути збалансованим. Є дві основні вимоги які мають бути, щоб 
харчування було раціональним та повноцінним: 1. кількість калорій і поживних 
речовин у достатній кількості для нормального функціонування організму; 2. 
баланс між цими ж поживними речовинами з метою не лише насичення, але й 
для зміцнення здоров’я та імунітету загалом, наприклад, споживання їжі що 
містить занадто велику кількість одного з основних енергоносіїв може призвести 
швидше до негативних, ніж позитивних наслідків для здоров’я [1, с. 4].  
Відомим способом для контролю раціонального харчування є "тарілка 
здорового харчування". Це свого роду план, розроблений науковцями 
Гарвардського університету, який спрямований на поширення простих інструкцій 
щодо правильного споживання їжі серед людей. Зазвичай, дану схему 
зображають у вигляді власне тарілки для наочного прикладу. Основою її стають 
овочі та фрукти – вони мають займати не менше половини порції та можуть бути 
абсолютно різними, але не варто забувати, що картопля сюди не входить (через 
негативний вплив на вміст цукру в крові). Далі йдуть складні вуглеводи або ж 
цільнозернові продукти: хліб, вівсянка, пшенична крупа та ін. Проте не варто 
забувати, що не всі цільнозернові продукти є корисними. Ще одну чверть порції 
мають займати білки. В ідеалі їх можна поєднувати з овочами у вигляді салатів 
чи, навіть, бутербродів. Основними джерелами білків є риба, бобові, горіхи та 
птиця. До всього вище переліченого обов’язково потрібно додавати рослинні 
жири такі, як соняшникову, оливкову, соєву олію тощо. Так, листя салату в 
поєднанні з м’ясом, овочами та змащений оливковою олією може стати 
повноцінним прийомом їжі (та не варто забувати про співвідношення 
інгредієнтів). Одним із найважливіших компонентів є вода (навіть у вигляді кави 
чи чаю. Варто зазначити, що слід уникати солодких напоїв, що містять занадто 
багато цукрів. Крім того, правильному розподілу поживних речовин в організмі, 
підтримці тіла в ідеальній формі допомагає фізична активність [2]. 
Як зазначалось раніше, їжа повинна мати баланс різних поживних речовин у 
ній. М’ясо та бобові багаті на білки; фрукти, овочі та зернові містять велику кількість 
вуглеводів; жири ж є основним складником олій. Не варто забувати про інші 
компоненти їжі, які містяться в меншій кількості – вітаміни, мінерали, фотохімікати 
і звичайно вода (хоча в деякій їжі вода є основним складником). Знаючи що є в 
продуктах які ми споживаємо, можна легко скласти раціональне та збалансоване 
харчування, яке не тільки насичуватиме організм енергією, а й робитиме його 
стійкішим до хвороб і витривалішим відносно інших негативних чинників [3].  
Отже, з метою підтримки організму здоровим і міцним потрібно знати 
хімічний склад продуктів харчування, вміти розрізняти шкідливу та корисну їжу, 
а також правильно балансувати все між собою. 
III International scientific and practical conference 
"Transformation of education in the context of globalization processes" 
Research Europe | 119 
Список використаних джерел 
1. Здорове харчування: збірник матеріалів для працівників системи охорони
здоров’я / В. В. Брич та ін. Ужгород, 2020. 64 с. 
2. Harvard University. Healthy Eating Plate. 2011. URL: https://nutritionsource.hs
ph.harvard.edu/healthy-eating-plate (дата звернення: 08.05.2025). 
3. Wakim S., Grewal M. Nutrients. CK-12, 2018. 23.2. URL: https://www.ck12.org/
book/ck-12-human-biology/section/23.2 (дата звернення: 08.05.2025). 


Збалансоване харчування – запорука здорового способу життя

Not a member yet