Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Specific Features of the Protection of the Constitutional Right to Work under Contemporary Conditions
Get PDFГребенар О.В. Особливості захисту конституційного права на працю в сучасних умовах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню правових механізмів захисту конституційного права на працю в умовах цифрової трансформації економіки, воєнного стану та європейської інтеграції України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації традиційних інститутів трудового права до викликів платформної економіки, нестандартних форм зайнятості та гармонізації національного законодавства з acquis communautaire Європейського Союзу. Автором обґрунтовано системний характер взаємозв’язку конституційного права на працю з іншими фундаментальними правами людини та визначено найтіснішу кореляцію з правами на соціальний захист, освіту, гідність та справедливий суд. Розроблено авторську класифікацію концептуальних підходів до розуміння конституційно-правової природи права на працю, а саме: ліберальний, соціал-демократичний та інтегративний підходи. Доведено, що сучасна українська конституційна доктрина тяжіє до інтегративного підходу, який синтезує елементи різних теоретичних концепцій. Встановлено, що інституційна система суб’єктів захисту конституційного права на працю в Україні характеризується множинністю та функціональною диференціацією, де до основних суб’єктів належать судові органи, органи виконавчої влади, правозахисні інституції та міжнародні організації. Розроблено пропозиції про внесення змін до трудового законодавства України щодо посилення контрольних повноважень Державної служби України з питань праці, що передбачає доповнення положеннями про: 1) право Державної служби України з питань праці на негайне призупинення діяльності підприємства при виявленні грубих порушень охорони праці без судового рішення (на строк до усунення порушень); 2) збільшення розміру штрафних санкцій для роботодавців; 3) створення публічного реєстру роботодавців- порушників з обмеженням їх доступу до державних замовлень. Запропоновано внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КЗпП України, передбачивши: створення спеціалізованих трудових судів як окремої ланки судової системи; скорочення строків розгляду трудових спорів до 30 днів для справ про невиплату заробітної плати та 60 днів для інших категорій; встановлення норми, що передбачає право працівника на звернення до суду без обмеження будь-ким строком щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати незалежно від його працевлаштування на момент такого звернення. Визначена необхідність розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у трудовій сфері шляхом внесення змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», надавши Омбудсмену: 1) право звертатися до суду в інтересах невизначеного кола працівників при виявленні масових порушень трудових прав; 2) обов’язковість розгляду органами державної влади подань Омбудсмена протягом 15 днів з наданням письмової відповіді; 3) можливість ініціювання дисциплінарних проваджень щодо посадових осіб органів влади, які систематично ігнорують трудові права громадян. Доведено, що значний сегмент рішень Конституційного Суду України присвячений зміцненню процедурних гарантій захисту трудових прав, що виражається у розширювальному тлумаченні поняття заробітної плати та включенні до нього всіх видів грошових виплат, у тому числі компенсації за вимушений прогул через незаконне звільнення. Наголошується, що такий прогресивний підхід сприяє більш ефективному захисту майнових інтересів працівників та забезпечує справедливе поновлення порушених трудових прав. Виявлено, що КСУ активно інтегрує міжнародні стандарти захисту трудових прав та компаративний досвід зарубіжних конституційних юрисдикцій у національну правозастосовну практику, що забезпечує гармонізацію українського трудового законодавства із сучасними європейськими стандартами та сприяє формуванню одноманітного правового простору у сфері захисту соціально-економічних прав. Встановлено, що систематизація судової практики з різних категорій трудових спорів виявила суттєву нерівномірність судових підходів до вирішення аналогічних правових питань, що детермінує необхідність уніфікації судової практики та розробки деталізованих роз’яснень вищими судовими інстанціями. Визначено, що цифровізація трудових відносин та інтенсивний розвиток нестандартних форм зайнятості формують принципово нові виклики для судової практики, що потребують кардинальної адаптації традиційних підходів до визначення сутнісних ознак трудових відносин та вироблення інноваційних критеріїв їхнього розмежування із цивільно-правовими договорами. Існуюча правозастосовна практика демонструє недостатню готовність судової системи до ефективного вирішення спорів, що виникають в умовах цифрової економіки. Окреслено, що існуючі процедурні особливості розгляду трудових спорів, що включають звільнення від судового збору та скорочені строки судового розгляду, загалом сприяють забезпеченню доступності правосуддя для суб’єктів трудових відносин, проте потребують подальшого концептуального вдосконалення з урахуванням сучасних соціально-економічних та технологічних викликів. Аргументовано, що пріоритетного розвитку потребує система альтернативних способів вирішення трудових спорів, включаючи медіаційні та арбітражні процедури, які мають значний потенціал для суттєвого розвантаження судової системи та забезпечення більш оперативного поновлення порушених трудових прав за одночасного збереження партнерських відносин між учасниками трудового процесу. Визначено, що медіативні процедури врегулювання трудових спорів мають істотні переваги перед традиційним державним судочинством, що виражаються у відсутності процесуальних обмежень щодо підсудності та термінів звернення за вирішенням спору, що значно розширює доступність даного механізму захисту трудових прав. Оперативність медіаційного процесу, зумовлена відсутністю необхідності збирання доказів, призначення експертиз та виклику свідків, дозволяє досягати компромісних рішень у найкоротші терміни, що особливо важливо для поновлення порушених трудових правовідносин. Запропоновано десять пріоритетних стратегічних напрямів оптимізації правового регулювання захисту трудових прав відповідно до орієнтирів європейської інтеграції, а саме: гармонізація законодавства шляхом транспозиції директиви ЄС; створення спеціалізованої системи трудового правосуддя; розвиток альтернативного вирішення трудових спорів; модернізація державного нагляду за дотриманням трудового законодавства; впровадження комплексної системи захисту від дискримінації; розширення регулювання колективних переговорів та посилення соціального діалогу; правове регулювання нестандартних форм зайнятості; цифровізація механізмів захисту трудових прав; забезпечення транскордонної мобільності та захисту прав працівників-мігрантів; розвиток системи безоплатної правничої допомоги у трудових спорах. Обґрунтовано, що ці стратегії утворюють цілісну систему модернізації правового регулювання, яка охоплює нормативні, інституційні, процесуальні та технологічні виміри захисту конституційного права на працю. Необхідність поетапного підходу до реалізації стратегій була встановлена шляхом визначення, як безпосередніх короткострокових пріоритетів (1-2 роки) - прийняття нового Трудового кодексу України, створення центрів медіації та посилення інспекції праці; середньострокових завдань (3-5 років) - формування спеціалізованих трудових судів, систематизація безоплатної правничої допомоги та цифрових платформ; так і довгострокової перспективи (5-10 років) - досягнення європейських орієнтирів щодо ефективності захисту трудових прав та рівня підтримки трудового законодавства. Також було наголошено, що для фінансової та економічної підтримки реформ необхідні як бюджетні кошти, так і ресурси міжнародної технічної допомоги, особливо в рамках Програми Східного партнерства з проєктами ЄС від Міжнародної організації праці. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять науково-теоретичний і практичний інтерес та можуть бути використані в таких напрямах: у науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення загальнотеоретичних аспектів стосовно особливостей захисту конституційного права на працю та визначення основних механізмів і форм захисту даного права; у правотворчості – для формулювання пропозицій з метою вдосконалення законодавства, яке регулює питання захисту конституційного права на працю; у правозастосовній діяльності – в аспекті покращення практичної діяльності судових та позасудових органів під час розгляду справ про порушення конституційного права на працю; у навчальному процесі – матеріали дослідження можуть бути корисними при підготовці лекцій, методичних матеріалів, підручників і навчальних посібників, проведення занять для студентів юридичних спеціальностей з дисциплін «Теорія держави і права», «Конституційне право», «Трудове право», «Міжнародне право».Hrebenar O. V. Specific Features of the Protection of the Constitutional Right to Work under Contemporary Conditions. – Qualifying scientific work as a manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in Law, specialty 081 "Law". – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2026. The thesis is devoted to a comprehensive study of legal mechanisms for the protection of the constitutional right to work in the context of the digital transformation of the economy, martial law, and European integration of Ukraine. The relevance of the research is determined by the need to adapt traditional labor law institutions to the challenges of the platform economy, non-standard forms of employment, and the harmonization of national legislation with the acquis communautaire of the European Union. The author substantiates the systematic nature of the interconnection between the constitutional right to work and other fundamental human rights and identifies the closest correlation with the rights to social protection, education, dignity, and a fair trial. The author’s classification of conceptual approaches to understanding the constitutional and legal nature of the right to work has been developed: the liberal, social-democratic, and integrative approaches. It has been proven that contemporary Ukrainian constitutional doctrine tends towards the integrative approach, which synthesizes elements of various theoretical concepts. It has been established that the institutional system of entities protecting the constitutional right to work in Ukraine is characterized by plurality and functional differentiation, where the main entities include judicial bodies, executive authorities, human rights institutions, and international organizations. Proposals have been developed to amend the labor legislation of Ukraine regarding the strengthening of control powers of the State Labour Service of Ukraine, providing for: 1) the right of the State Labour Service to immediately suspend enterprise activities upon detection of gross violations of occupational safety without a court decision (until the violations are remedied); 2) increasing the amount of financial sanctions for employers; 3) creating a public register of non-compliant employers with restrictions on their access to state orders. It is proposed to amend the Law of Ukraine “On the Judicial System and Status of Judges” and the Labour Code of Ukraine, providing for: the establishment of specialized labor courts as a distinct branch of the judicial system; the reduction of time limits for the consideration of labor disputes to 30 days for cases of unpaid wages and 60 days for other categories; and the establishment of a statutory provision guaranteeing the employee's right to apply to court without any time limit regarding the recovery of accrued but unpaid wages, regardless of their employment status at the time of the application. The necessity of expanding the powers of the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights in the labor sphere is identified by amending the Law of Ukraine “On the Verkhovna Rada Commissioner for Human Rights”, granting the Ombudsman: 1) the right to apply to court in the interests of an indefinite group of employees in cases of mass violations; 2) the mandatory consideration of the Ombudsman’s submissions by public authorities within 15 days with a written response; 3) the possibility of initiating disciplinary proceedings against officials who systematically ignore labor rights. It has been proven that a significant segment of the Constitutional Court of Ukraine's decisions is devoted to strengthening procedural guarantees, which is expressed in the expansive interpretation of the concept of wages to include all types of monetary payments, including compensation for forced absenteeism. It is emphasized that such a progressive approach contributes to more effective protection of the property interests of employees and ensures fair restoration of violated labor rights. It was found that the Constitutional Court of Ukraine actively integrates international standards for the protection of labor rights and comparative experience of foreign constitutional jurisdictions into national law enforcement practice, which ensures the harmonization of Ukrainian labor legislation with modern European standards and contributes to the formation of a uniform legal space in the field of protection of socio-economic rights. It was found that the systematization of judicial practice on various categories of labor disputes revealed a significant unevenness of judicial approaches to resolving similar legal issues, which determines the need for unification of judicial practice and the development of detailed explanations by higher judicial instances. It is determined that the digitalization of labor relations and the intensive development of non-standard forms of employment create fundamentally new challenges for judicial practice, which require a radical adaptation of traditional approaches to determining the essential features of labor relations and developing innovative criteria for their distinction from civil law contracts. Existing law enforcement practice demonstrates the insufficient readiness of the judicial system to effectively resolve disputes arising in the digital economy. It is outlined that the existing procedural features of labor dispute consideration, including exemption from court fees and shortened trial periods, generally contribute to ensuring the accessibility of justice for subjects of labor relations, but require further conceptual improvement taking into account modern socio-economic and technological challenges. It is argued that priority development is needed for a system of alternative methods of resolving labor disputes, including mediation and arbitration, which can reduce the workload of the court system and ensure more rapid restoration of rights while preserving partnership relations. It is determined that mediating procedures for resolving labor disputes have significant advantages over traditional state litigation, which are expressed in the absence of procedural restrictions on jurisdiction and terms of applying for a resolution of the dispute, which significantly expands the accessibility of this mechanism for protecting labor rights. The efficiency of the mediation process, due to the absence of the need to collect evidence, appoint experts and call witnesses, allows reaching compromise solutions in the shortest possible time, which is especially important for the restoration of violated labor relations. Ten priority strategic directions for optimizing the legal regulation of labor rights protection in accordance with the guidelines of European integration are proposed, namely: harmonization of legislation through the transposition of the EU directive; creation of a specialized labor justice system; development of alternative resolution of labor disputes; modernization of state supervision over compliance with labor legislation; implementation of a comprehensive system of protection against discrimination; expansion of collective bargaining regulation and strengthening of social dialogue; legal regulation of non-standard forms of employment; digitalization of labor rights protection mechanisms; ensuring cross-border mobility and protection of the rights of migrant workers; development of a system of free legal aid in labor disputes. It is substantiated that these strategies form a holistic system of modernization of legal regulation, which covers the normative, institutional, procedural and technological dimensions of protection of the constitutional right to work. The need for a phased approach to the implementation of the strategies was established by defining both immediate short-term priorities (1-2 years) - adoption of the new Labor Code of Ukraine, creation of mediation centers and strengthening of labor inspection; medium-term tasks (3-5 years) - formation of specialized labor courts, systematization of free legal aid and digital platforms; and long-term goals (5-10 years) - achievement of European benchmarks in terms of the effectiveness of labor rights protection and the level of support for labor legislation. It was also emphasized that both budgetary funds and international technical assistance resources are needed for financial and economic support of reforms, especially within the framework of the Eastern Partnership Program with EU projects from the International Labor Organization. The practical significance of the results obtained lies in the fact that they are of scientific, theoretical and practical interest and can be used in the following areas: in the scientific and research sphere - for further development of general theoretical aspects regarding the features of the protection of the constitutional right to work and determination of the main mechanisms and forms of protection of this right; in lawmaking - for formulating proposals to improve the legislation regulating the protection of the constitutional right to work; in law enforcement - in terms of improving the practical activities of judicial and extrajudicial bodies when considering cases of violation of the constitutional right to work; in the educational process - research materials can be useful in preparing lectures, methodological materials, textbooks and manuals, conducting classes for students of legal specialties in the disciplines "Theory of State and Law", "Constitutional Law", "Labor Law", "International Law"
Стратегічне управління інтегрованою економічною стійкістю підприємницьких структур в кризових умовах : реф. дис. … д-ра економ. наук
No full textДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Досліджено вплив кризових явищ на розвиток підприємницьких структур. Визначено особливості перебігу кризових ситуацій в інноваційній економіці. Визначено та охарактеризовано ключові засади стратегічного управління підприємницькими структурами в сучасних кризових умовах. Розкрито підходи до визначення сутності, видів та внутрішньої структури економічної стійкості підприємницьких структур. Доповнено та розширено існуючі методичні підходи до оцінки економічної стійкості підприємницьких структур. Доповнено інструменти підтримки інтеграції підприємницьких структур. Розроблено методичні підходи до мінімізації ризику зниження інтегрованої економічної стійкості підприємницьких структур за умов сучасних кризових явищ. Запропоновано підходи щодо оцінювання впливу соціально-економічного стану регіону на рівень економічної стійкості підприємницьких структур. Сформовано та змістовно інтерпретовано професійні компетенції економічної поведінки суб'єктів підприємницької діяльності. Розроблено економічну модель стратегічного управління інтегрованою економічною стійкістю підприємницьких структур. Обґрунтовано виділення із стратегічного процесу управлінського обліку та контролю (SMAC) стратегічного процесу міжорганізаційного управлінського обліку та контролю (SIOMAC). Розроблено методику використання інструментарію стійкого зростання економіки підприємницьких структур. Виявлено організаційно-економічні особливості та послідовність формування та вдосконалення антикризових стратегій управління економічною стійкістю підприємницьких структур. Розроблено пропозиції щодо методичного забезпечення процесу кластеризації підприємницьких структур. Запропоновано практичні рекомендації щодо забезпечення економічної стійкості проектів державно-приватного партнерства
Методичні вказівки до практичних робіт та самостійної роботи з курсу «Методологія та організація наукових досліджень» (для студентів магістратури спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія» усіх форм навчання)
No full textМетодичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням” (для здобувачів вищої освіти аграрного факультету (3 семестр))
No full textМетодичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Товарознавство» (для здобувачів першого рівня вищої освіти, що навчаються за 076 «Підприємництво та торгівля»)
No full textEnsuring fair working conditions and protecting employees’ rights in the digital era: legislative initiatives and judicial practice.
No full textСтаття присвячена дослідженню правового регулювання та захисту трудових прав в умовах цифрової трансформації через призму аналізу законодавчих ініціатив та судової практики. Авторка вказує на міжгалузевий характер цієї проблеми та необхідність системного, випереджального реформування законодавства. Дослідження підкреслює, що адаптація законодавства до технологічних змін відбувається повільно, створюючи «цифровий розрив» та зони підвищеного ризику для працівників. Особлива увага приділяється захисту прав гіг-працівників, зокрема від алгоритмічного управління та неправомірної класифікації. На міжнародному рівні ключову роль відіграють Міжнародна організація праці (МОП) та європейське законодавство, зокрема Директива про працівників платформ. Українське законодавство, попри значні успіхи в цифровізації, все ще потребує вдосконалення та посилення захисту трудових прав працівників. Аналіз судової практики України та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) демонструє тенденцію до захисту прав працівників, особливо щодо правомірності дистанційної роботи та конфіденційності персональних даних. Проте, існують виклики, у тому числі пов'язані з обмеженістю повноважень органів нагляду, тощо. Стаття підкреслює, що забезпечення гідної праці в цифрову епоху є фундаментальним правовим завданням, що відображає якість публічної політики та зрілість правової системи держави та вимагає системного реформування трудового законодавства.The article examines the legal regulation and protection of labor rights amid digital transformation, analyzed through the lens of legislative initiatives and judicial practice. The author highlights the interdisciplinary nature of this issue and the need for systematic, forward-looking legislative reform. The study notes that the adaptation of legislation to technological changes is slow, resulting in a “digital divide” and heightened risk zones for employees. Particular focus is given to protecting the rights of gig employees, especially concerning algorithmic management and misclassification. Internationally, the International Labour Organization (ILO) and European legislation, notably the Platform Work Directive, play a pivotal role. Despite significant progress in digitalization, Ukrainian legislation still requires enhancement to strengthen employees’ labor rights protection. Analysis of judicial practice in Ukraine and the European Court of Human Rights (ECHR) reveals a trend toward safeguarding employees’ rights, particularly regarding the legality of remote work and personal data confidentiality. However, challenges persist, including limitations in the authority of supervisory bodies. The article underscores that ensuring decent work in the digital era is a fundamental legal task, reflecting the quality of public policy and the maturity of a state’s legal system, necessitating comprehensive labor law reform
Methodological Principles of Sustainable Development Management of Enterprises in Terms of Globalization
No full textКовтун О. А. Методологічні засади управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Київ, 2025. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми щодо розроблення теоретичних, методологічних та науково-прикладних положень управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. Сформовано предметне поле дослідження стійкого розвитку підприємства. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Проведено аналіз та поглиблено систематизацію детермінант стійкого розвитку підприємств одночасно за двома ознаками: за місцем виникнення та за сферами виникнення. Доповнено класифікацію ризиків стійкого розвитку підприємств видами «новітні ризики» та «несподівані ризики». Запропоновано теоретико-методологічний підхід до визначення концептуальних напрямів стійкого розвитку підприємства. Удосконалено методологічний підхід до оцінки стану стійкого розвитку підприємств з використанням економіко-математичної моделі. Запропоновано систематизувати стратегії розвитку відповідно до етапу економічного розвитку ринку та стану розвитку підприємства. Обґрунтовано доцільність впровадження стратегії "Friendly environment". Розвинуто теоретико-методичний підхід до формування стратегії стійкого розвитку підприємства, який передбачає урахування ризиків та співпрацю і взаємодію з усіма контрагентами підприємства, включаючи конкурентів. Класифікацію інфраструктури стійкого розвитку доповнено класифікаційною ознакою «за видами діяльності», конкретизовано відповідних суб’єктів. Набула подальшого розвитку систематизація елементів інструментарію управління стійким розвитком підприємств за видами, методів, аналізу, технологій і способів впливу. Запропоновано бізнес-модель управління стійким розвитком підприємства, яка забезпечує створення суспільної та споживацької цінностей і дозволяє враховувати: вимоги до стійкої діяльності підприємства, сформовані зовнішнім середовищем; напрями формування й використання потенціалу підприємства; впровадження нових технологій та інновацій; ризики; створення інформаційного контуру діяльності; систему забезпечення безпеки діяльності; системи антикризового менеджменту та самоосвіти й самовдосконалення, що вбудовані в систему управління стійким розвитком підприємства. Доповнено механізм управління стійким розвитком підприємств «Підсистемою взаємодії» та розширено складові елементів інших його підсистем.Kovtun O. A. Methodological Principles of Sustainable Development Management of Enterprises in Terms of Globalization – Qualification scientific work on the rights of manuscript. The thesis for the degree of Doctor of Economics in the specialty 08.00.04 – Economics and Enterprise Management (by types of economic activity). – Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. – Kyiv, 2025. The dissertation is devoted to solving a relevant scientific and applied problem related to the development of theoretical, methodological, and scientific and applied principles for managing sustainable development of enterprises in terms of globalization. The subject field of enterprise sustainable development research has been formed. The conceptual and categorical framework of the study has been clarified. The determinants of sustainable enterprise development have been analyzed and their systematization has been deepened based on two characteristics: by place of origin and by sphere of origin. The classification of sustainable development risks has been supplemented with the types “emerging risks” and “unexpected risks.” A theoretical and methodological approach to determining the conceptual directions of enterprise sustainable development has been proposed. The methodological approach to assessing the state of sustainable enterprise development has been improved through the use of an economic-mathematical model. Strategies for development have been proposed to be systematized in accordance with the stage of economic market development and the enterprise’s stage of development. The feasibility of implementing the “Friendly environment” strategy has been substantiated. A theoretical and methodological approach to forming an enterprise sustainable development strategy has been developed, which provides for taking risks into account and ensuring cooperation and interaction with all enterprise stakeholders, including competitors. The classification of sustainable development infrastructure has been expanded with a new classification feature “by type of activity” and corresponding subjects have been specified. The systematization of elements of the sustainable enterprise development management toolkit has been further developed by types, methods, analyses, technologies, and methods of influence. A business model for managing enterprise sustainable development has been proposed, which ensures the creation of social and consumer value and takes into account: the requirements for sustainable enterprise activities formed by the external environment; directions for forming and using enterprise potential; the implementation of new technologies and innovations; risks; the creation of an information contour of activities; the system of activity safety assurance; anti-crisis management systems and self-education and self-improvement systems embedded in the enterprise sustainable development management system. The mechanism for managing sustainable enterprise development has been supplemented with a “Interaction subsystem” and the components of its other subsystems have been expanded
Методичні вказівки до практичного заняття за темою «Проектування дискових зуборізних фрез» з дисципліни «Різальний інструмент» (для здобувачів вищої освіти спеціальності 131 прикладна механіка; 133 галузеве машинобудування)
No full textSpecifics of legal regulation of digital human rights
No full textУ дослідженні розглядається трактування прав і свобод людини в контексті глобалізаційних змін. Визначено основні характеристики людського виміру глобалізації, а також чинники, що формують зміст прав і свобод як індивідів, так і народів. Особливу увагу приділено аналізу стандартів захисту прав людини у сфері новітніх інформаційних технологій. Аналіз цифрових прав людини в сучасних умовах потребує всебічного та інтегрованого підходу, що охоплює як національні реалії, так і європейський досвід. Вітчизняні науковці підкреслюють значущість цієї тематики та необхідність її подальшого дослідження. У добу стрімкого технологічного прогресу цифрові права стали невід’ємною складовою суспільного життя, кардинально змінюючи форми спілкування й взаємодії. Україна, подібно до інших держав, зіштовхується з численними викликами у цій сфері, викликаними розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. У такому контексті, по-перше, усвідомлення сутності цифрових прав та їх значення є необхідним для кожного громадянина, особливо в частині захисту персональної інформації та права на приватність; по-друге, формування національної політики у цій сфері має спиратися на найкращі практики європейських країн і міжнародні правові норми. Першочерговими кроками є модернізація законодавства, просвітницька діяльність серед населення та зміцнення системи кібербезпеки; по-третє, ефективний захист цифрових прав можливий лише за умови тісної взаємодії між державними структурами, громадянським суспільством, бізнесом і науковими інституціями. Лише завдяки об'єднанню зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити надійні та дієві механізми реалізації цифрових прав в Україні. Відзначено основні ризики та виклики для реалізації цифрових прав людини. У результаті проведеного аналізу окреслено потенційні шляхи зменшення існуючих ризиків і загроз, а також розглянуто інструменти контролю за обігом персональних даних в Інтернеті на рівні законодавства та відповідних інституцій. В умовах сучасного інформаційного суспільства право на приватність набуває особливої ваги, адже цифрові права мають гарантуватися не меншою мірою, ніж права у традиційному офлайн-середовищі. Ефективний захист особистого життя в онлайн-просторі передбачає впровадження комплексного нормативно-правового регулювання та створення спеціалізованої установи, що здійснюватиме моніторинг і контроль за станом безпеки персональних даних.The study examines the interpretation of human rights and freedoms in the context of globalization changes. The author identifies the main characteristics of the human dimension of globalization, as well as the factors that shape the content of the rights and freedoms of both individuals and nations. Particular attention is paid to the analysis of human rights standards in the field of new information technologies. The analysis of digital human rights in the modern context requires a comprehensive and integrated approach that covers both national realities and European experience. Domestic scholars emphasize the importance of this topic and the need for further research. In the age of rapid technological progress, digital rights have become an integral part of public life, radically changing the forms of communication and interaction. Ukraine, like other countries, faces numerous challenges in this area caused by the development of information and communication technologies. In this context, firstly, awareness of the essence of digital rights and their importance is necessary for every citizen, especially in terms of protecting personal information and the right to privacy; secondly, the formation of national policy in this area should be based on the best practices of European countries and international legal norms. The priority steps are to modernize legislation, educate the public, and strengthen the cybersecurity system; third, effective protection of digital rights is only possible through close cooperation between government agencies, civil society, business, and academic institutions. Only by combining the efforts of all stakeholders can reliable and effective mechanisms for the realization of digital rights in Ukraine be ensured. The main risks and challenges to the realization of digital human rights are identified. The analysis outlines potential ways to mitigate existing risks and threats, and considers tools for controlling the circulation of personal data on the Internet at the level of legislation and relevant institutions. In today's information society, the right to privacy is of particular importance, as digital rights should be guaranteed to the same extent as rights in the traditional offline environment. Effective protection of privacy in the online space involves the introduction of comprehensive legal regulation and the establishment of a specialized institution that will monitor and control the security of personal data
