Bulletin of the National University of Water and Environmental Engineering (Ukraine) / Вісник Національного університету водного господарства та природокористування
Not a member yet
1685 research outputs found
Sort by
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОГОЛІВ’Я ТВАРИН ТА ПТИЦІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАСЛІДКИ
No full textLivestock farming is a strategically important industry in the agricultural production and an important factor in national food security.
The paper considers the main trends towards changes in the number of livestock and paultry by region over the past 30 years.
A number of positive and negative trends in the development of livestock and poultry have been identified.
A detailed analysis and assessment of the main trends in the development of the livestock farming industry of the Volyn region in particular has been conducted.
The share of Volyn region in the total gross agricultural output of Ukraine is almost 3 percent.
The actual state of the livestock industry requires additional attention and support from the state.
To date, the industry has not been able to reach the number of livestock of 1990–1991. In 1991, there were 24623.4 thousand head of cattle in Ukraine, while in 2020, it is 8 times less – only 3092.0 thousand.
At the same time several regions of Ukraine (Vinnytsia, Zhytomyr, Ivano-Frankivsk, Kyiv, Rivne, Khmelnytsky and Cherkasy regions), including the Volyn region, saw increase in poultry farming. The analysis reveals that the number of poultry in Ukraine decreased from 246104 thousand heads in 1991 to 220486 thousand in 2020. While the number of poultry in the Volyn region increased from 3704.2 thousand heads to 7759.5 thousand heads.
For the period from 1991 to 2020, the number of cattle, sheep and goats in the Volyn region decreased by 13.4% and 12.6% correspondingly. The number of cows decreased from 312.7 to 80.4 thousand, and the number of horses decreased from 41.3 to 33.4 thousand.
The share of livestock (%) in the Volyn region within the total state production has increased for all species except sheep and goats. Almost 15% of all horses in the state are in the Volyn region.
It is established that the total livestock in the Volyn region in 2020 decreased by 3 times compared to 1991.
The calculations of the theoretically possible amount of manure produced by livestock within the Volyn region have been made and recommendations for increasing the production of organic fertilizers have been given.
Estimated amount of accumulated manure within the Volyn region constituted 7700.9 thousand tons in 1991, while in 2020 it was 2206.8 thousand tons.Тваринництво це стратегічно важлива галузь в структурі сільськогосподарського виробництва і важливий фактор національної продовольчої безпеки.У статті розглядаються основні тенденції змін чисельності поголів’я тварин та птиці в розрізі областей за останніх 30 років.Виявлено ряд позитивних і негативних тенденції розвитку тваринництва і птахівництва.Проведено детальний аналіз та оцінку основних тенденцій розвитку галузі тваринництва окремого регіону – Волинської області. Питома вага Волинської області у загальному обсязі валової продукції сільського господарства України становить майже 3 відсотки.Фактичний стан галузі тваринництва потребує додаткової уваги та підтримки з боку держави.До сьогоднішнього часу галузь не може досягти чисельності поголів’я рівня 1990–1991 років. Якщо в 1991 році в Україні налічувалось 24623,4 тис. голів великої рогатої худоби, то в 2020 році у 8 разів менше – всього 3092,0 тис.Для декількох областей України (Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Хмельницька та Черкаська), в тому числі – Волинська, приємним винятком є зростання чисельності птиці. Аналіз показує, що чисельність домашньої птиці в Україні зменшилась з 246104 тис. голів в 1991 році до 220486 тис. в 2020 році. У той же час, у Волинській області чисельність домашньої птиці зросла з 3704,2 тис. голів до 7759,5 тис. голів.Кількість великої рогатої худоби, овець та кіз, починаючи з 1991р. і закінчуючи 2020 р. зменшилась у Волинській області на 13,4 та 12,6%. Поголів’я корів зменшилось з 312,7 до 80,4, а коней – з 41,3 до 33,4 тис. голів.Частка поголів’я тварин (%) у Волинській області в загальному обсязі виробництва держави зросла по всіх видах, крім овець та кіз. Майже 15% всіх коней держави знаходиться на території Волинської області.
Встановлено, що умовне поголів’я худоби у Волинській області в 2020 р. зменшилось в 3 рази в порівнянні з 1991 роком.
Здійснено розрахунки теоретично можливої кількості утворення гною від тварин в межах Волинської області та надано рекомендації для збільшення виробництва органічних добрив.
Розрахункова кількість накопичення гною по Волинській області в 1991 році становила 7700,9 тис. т, а в 2020 році – всього 2206,8 тис. т
ОЦІНКА ВПЛИВУ НОРМ ВИСІВУ ТА СТРОКІВ ПОСІВУ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПОТЕНЦІАЛУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
No full textIn the technological regulations for growing winter wheat, a correctly determined seed sowing rate contributes to the creation of normal conditions for plant growth and development, which significantly affects the crop yield level and its components. Thus, excessively thickened or thinned crops reduce the yield.
The aim of the research was to evaluate and compare the effectiveness of different sowing rates and sowing dates on the productivity of winter wheat varieties in the conditions of the Western Forest-Steppe. Field experiments were carried out on the Luvic Greyzemic Phaeozems (WRB. 2015) during 2022–2023 at the stationary field experimental plots of the Rivne branch Ukrainian Institute of Plant Variety Examination, Rivne region (Ukraine). Laboratory analyses were performed using standard techniques.Sowing dates for winter wheat – first sowing on 10.10.2022, second sowing on 08.11.2022. The realisation of winter wheat potential depending on the sowing dates and, as a result, the shortening of the growing season of the studied varieties at different sowing rates differed significantly depending on the level of maturity of the variety. The level of overwintering of all studied winter wheat varieties, regardless of sowing dates, was estimated at 9 points. According to the data obtained, the coefficient of productive tillering of the studied varieties is inversely related to the seeding rate. The density of crops before harvesting, given the high level of overwintering of plants, is directly dependent on the seeding rate. The combination of the influence of different sowing rates and sowing dates did not equally affect the studied winter wheat varieties.According to the results of our research, it was found that for the medium-early variety Aurelius, medium-late varieties Tonnage and Gregor, sowing on October, 10 was more effective, while for the variants with the very early variety Aktivus, a higher yield was obtained when sowing was at later dates (November, 8) with different sowing rates.В технологічному регламенті вирощування пшениці озимої правильно визначена норма висіву насіння сприяє створенню нормальних умов для росту і розвитку рослин, що суттєво впливає на рівень врожаю культури і його складові. Так, надто загущені або зріджені посіви знижують урожай.
Завданням проведених досліджень було оцінити та порівняти ефективність різних норм висіву та строків посіву на продуктивність сортів пшениці озимої в умовах Західного Лісостепу. Дослідження проводились на дослідному полі Рівненської філії Українського інституту експертизи сортів рослин у с. Верхівськ Рівненського району Рівненської області. Ґрунт дослідної ділянки – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий. Дослідження проводилось упродовж 2022–2023 років.
Поєднання впливу різних норм висіву та строків посіву не однаково вплинули на досліджувані сорти пшениці озимої. За результатами проведеного нами дослідження встановлено, що для середньо раннього сорту Ауреліус, середньо пізніх сортів Тоннаж та Грегор більш результативним було проведення посіву 10 жовтня, тоді як на варіантах із дуже раннім сортом Актівус була отримана вища врожайність за проведення посіву у пізні строки (8 листопада) за різних норм висіву
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПІДБІР ФІТОРЕМЕДІАНТІВ ДЛЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД МАЛИХ РІЧОК ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
No full textThe results of studies of physiological reactions and detoxification properties of higher aquatic plants used in phytoremediation technologies are presented. It has been revealed that Elodeya Canadensisis a promising species of plants for phytoremediation in the Western Polissya of Ukraine. An optimal macrophyte biomass of about 0.5 kg/m3 has been installed to ensure removal of contaminated surface water up to 35% copper, up to 40% zinc and up to 60% iron. It is envisaged that the photosynthetic apparatus of plants will saturate the water with oxygen and promote self-purification of surface water from organic pollution. It is suggested to use E. canadensis on riverbeds and floodplains of small rivers in the region.Представлено результати досліджень фізіологічних реакцій та детоксикаційних властивостей вищих водних рослин, які використовуються у фіторемедіаційних технологіях. Виявлено, що перспективним видом рослин для фіторемедіації в умовах Західного Полісся України є елодея канадська. Встановлено оптимальну біомасу макрофіту близько 0,5 кг/м3, що забезпечуватиме вилучення з забруднених поверхневих вод до 35% міді, до 40% цинку та до 60% заліза. Передбачено, що фотосинтетичний апарат рослин забезпечить насичення води киснем та сприятиме самоочищенню поверхневих вод від органічних забруднень. Запропоновано використання елодії на руслових та заплавних біоплато малих річок регіону
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ЧИННИКІВ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ РІЧКОВИХ БАСЕЙНІВ ЗОНИ СТЕПУ
No full textZaporozhye region is characterized by the highest rate imbalance landscape structure among all regions of Ukraine. The ratio of plowed land to wooded land is 22:1. And also climatic conditions of this zone of Ukraine are not conducive to farming or improving the agronomic potential of the historically fertile chernozem soils. The trend of further changes in climatic indicators indicates an increase in atmospheric air temperature, evaporation and probably a decrease in precipitation. Average long-term (local) river flow availability for Zaporizhzhya region is low (22,8 thousand m3/year) compared to average indicator for Ukraine (86,8 thousand m3/year).
But the intensification of agricultural activity allows the region to stay on the leading position in the economic aspect: the index of agricultural production for 2019 is the highest value in Ukraine (129.5). However, irrational farming over time has led to a significant decrease in humus content. The reason for this is a very low amount of organic fertilizers, insufficient supply of organic matter through nutrient and root residues, increased mineralization of organic substance due to intensive cultivation of row crops, washout of the fertile humus layer of soil as a result of water erosion. This method of farming has a significant impact on the ecological condition of river basins and is manifested in: changes in the parameters of the minimum flow of watercourses, deterioration of river water quality, inhibition of the natural ability of watercourses to self-purification and restoration. In the steppe region, such anthropogenic impact is significantly supplemented by unfavorable natural and climatic conditions, which must be taken into account when introducing agrotechnical soil-protective methods of farming.Запорізька область характеризується найбільшим показником розбалансування ландшафтної структури серед усіх регіонів України. Співвідношення розораних угідь до заліснених становить 22:1. Поряд з цим, кліматичні умови даної зони України не сприяють веденню сільського господарства та підвищенню агрономічного потенціалу колись родючих чорноземних ґрунтів. Прогнозна тенденція подальшої зміни кліматичних показників свідчить про підвищення температури атмосферного повітря, відповідно і випаровування та, вірогідно, зменшення кількості опадів. Забезпеченість середньобагаторічним (місцевим) річковим стоком для Запорізької області низька (22,8 тис. м3/рік) у порівнянні з середнім показником для України (86,8 тис. м3/рік).
Але інтенсифікація сільськогосподарської діяльності дозволяє регіону займати передові позиції в економічному аспекті: індекс сільськогосподарської продукції за 2019 р. становить найбільше значення по Україні (129,5). Проте, нераціональне ведення сільського господарства з часом призвело до істотного зменшення вмісту гумусу. Причиною цього є дуже мала кількість внесення органічних добрив, недостатнє надходження органічних речовин за рахунок поживних та кореневих залишків, посилена мінералізація органічної речовини внаслідок інтенсивного вирощування просапних культур, змиття родючого гумусового шару ґрунту в результаті водної ерозії. Такий спосіб ведення господарювання значно впливає на екологічний стан річкових басейнів і проявляється у: зміні параметрів мінімального стоку водотоків, погіршенні якості річкової води, пригніченні природної здатності водотоку до самоочищення та відновлення. У степовому регіоні такий антропогенний вплив суттєво доповнюється ще й несприятливими природно-кліматичними умовами, що обов’язково необхідно враховувати при впровадженні агротехнічних ґрунтозахисних способів ведення сільського господарства
ДИНАМІКА ГУМУСУ ТА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У ҐРУНТАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
No full textThe article covers the dynamics of humus content and basic nutrients in the soils of the Volyn region. Long-term information related to observations during soil agrochemical monitoring of agricultural lands on changes in soil content of humus, basic nutrients has been systematized. Peculiarities of humus balance formation depending on crops and fertilizer system have been determined.
In the course of the research a clear stable tendency to decrease the stocks of humus and nutrients in the soils of the region was revealed. The reason for dehumification and loss of quality characteristics is rough exploitation of the soil caused by the cultivation of energy-intensive crops on large areas without proper compensation for losses and return of nutrients by applying mineral and especially organic fertilizers.
During the observations it was found that the most energyintensive plants in terms of reducing humus stocks in the soils of the region are the following industrial crops: soybeans, rapeseed, sunflower and corn. In 2019, soybeans itself caused loss of about 34.6 thousand tons of humus, which is about 1 t / ha in average. At the same time, the total loss of humus in the region, taking into account all crops that contribute to humus accumulation, amounted to 37 thousand tons.
In order to preserve the productivity of soil and prevent depletion of soil fertility, a number of organizational and practical measures are proposed, the main of which are optimization of land use by reducing soil-depleting crops and increasing grass and legumes, as well as ensuring soil fertility reproduction by increasing organic fertilizers and growing green manure crops. In our opinion, it is also necessary to expand the powers of all state bodies in the area of land protection, including the State Ecological Inspectorate for the protection and preservation of soil cover and environmental protection in general.У статті висвітлюється питання динаміки вмісту гумусу та основних елементів живлення у ґрунтах Волинської області. Систематизовано багаторічну інформацію спостережень при проведенні ґрунтового агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь щодо зміни у ґрунтах вмісту гумусу, основних поживних сполук. Визначено особливості формування балансу гумусу залежно від культур та системи удобрення.
З метою збереження продуктивності ґрунтового покриву і запобігання виснаження ґрунтової родючості пропонується ряд організаційних та практичних заходів, основними з яких є оптимізація землекористування шляхом зменшення площ енергоємних для ґрунту культур і збільшення площ трав, бобових культур, а також забезпечення відтворення родючості ґрунтів шляхом збільшення внесення органічних добрив і вирощування сидератів
ПОПРАВОЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ ОЦІНКИ РІВНЯ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БАСЕЙНІВ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ
No full textThe consequences of the influence of economic activity in the river basins have various negative manifestations, in some cases catastrophic – through the joint action of hydrometeorological factors and the imbalance of natural buffer subsystems. They were manifested by floods, a deterioration in the quality of surface waters and a decrease in fish productivity, the formation of mudflows and landslides in mountainous areas and waterlogging in lowland areas.
Modern approaches to assessing the ecological situation in river basins give rather inadequate results. An example can be a decrease in fish productivity with a supposedly high water quality, frequent catastrophic floods in the mountainous regions of the Carpathians, flooding and creeping swamping of the territory in the lowland regions of Polesie.
To assess the environmental situation, statistical data from past years are often used. At the same time, the actual state of the subsystems has long been changed and it is necessary to introduce correction factors for: deforestation and their degradation due to a decrease in the level of groundwater below the root feeding system; plowing of floodplain meadows; drainage of swamps and waterlogged areas; plowing the surface of watercourses; discharge of contaminated municipal wastewater from obsolete treatment facilities; straightening of river beds.
The self-healing function of the environment has crossed the border of return, and society must take urgent compensatory measures for rehabilitation to preserve life on the planet, and create a regulation of behaviorНаслідки впливу господарської діяльності у басейнах річок мають різні негативні прояви, у окремих випадках катастрофічні – через сумісну дію гідрометеорологічних чинників та розбалансованості природних буферних підсистем. Вони проявлялись повенями, погіршенням якості поверхневих вод та зниженням рибопродуктивності, формуванням селів та зсувів грунтів у гірських та заболочування територій у рівнинних районах.
Сучасні підходи до оцінки екологічної ситуації у басейнах річок дають досить неадекватні результати. Прикладом можуть бути пониження рибопродуктивності при начеб-то високій якості води, часті катастрофічні повені у гірських районах Карпат, підтоплення та повзуче заболочування території у рівнинних районах Полісся.
Для оцінки екологічної ситуації часто приймаються статистичні дані минулих років. В той же час фактичний стан підсистем давно змінений і необхідно вводити поправочні коефіцієнти на: вирубування лісів та їх деградацію через пониження рівня грунтових вод нижче кореневої системи живлення, розорювання заплавних луків, осушення боліт і перезволожених територій, розорювання поверхні водотоку, скидання забруднених комунальних стічних вод із застарілих очисних споруд, спрямлення русел річок.
Самовідновна функція природного середовища перейшла межу повернення і суспільство має прийняти термінові компенсаційні заходи з реабілітації для збереження життя на планеті, створити регламент поведінки
ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ГРУНТУ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
No full textA study of current climate change in the unit moisture supply of wood-podzolic soil and their further influence on the development of agricultural crops is predicted. Methods for preserving soil moisture and improving soil condition are proposed. Soil moisture saturation is a necessary condition for achieving consistently high yields of agricultural plants as this indicator is a critical factor in ensuring their viability. In plant cells, the amount of water reaches up to 90%. One way or another, all the processes important for plant life are not possible without its presence. Water is necessary not only for plant growth but also for the successful process of photosynthesis and the formation of new organic substances. At the same time, excess water also has a negative impact on the development of most agricultural plants. An important functional feature of water is that, among other things, it acts as a temperature regulator. Up to 99% of the total amount of water is used to ensure thermoregulation processes. The need of plants for moisture depends not only on climatic factors but also on the phases of their development, because water is needed throughout the growing season. The content of at least 5 mm of moisture in the arable layer is enough to start the growth of crops, but more than 20 mm is needed to ensure a friendly germination. It should be noted that during the growing season the urgent needs of plants in water are uneven. For example, critical in terms of yielding a large harvest are the periods of tube emergence for cereals, flowering for buckwheat, legumes and tuber formation for potatoes.Проведено дослідження актуальних змін клімату в частині вологозабезпечення дерево-підзолистого ґрунту та прогнозовано їх подальший вплив на розвиток сільськогосподарських культур. Запропоновано методи збереження ґрунтової вологи та покращення стану ґрунту. Насиченість ґрунту вологою є необхідною умовою досягнення стабільно високої урожайності сільськогосподарських рослин оскільки даний показник є критично важливим фактором забезпечення їх життєдіяльності. В клітинах рослин кількість води досягає до 90%. Так чи інакше, всі важливі для життєдіяльності рослин процеси не можливі без її наявності. Вода є необхідною не лише для росту рослин але і для успішного проходження процесу фотосинтезу та утворення нових органічних речовин. Водночас, надлишок води також має негативний вплив на розвиток більшості сільськогосподарських рослин. Важливою функціональною особливістю води є те, що окрім іншого вона виступає як регулятор температури. Для забезпечення процесів терморегуляції використовується до 99% від загальної кількості води. Потреба рослин у волозі залежить не лише від кліматичних факторів але і фаз їх розвитку, адже вода потрібна впродовж всього вегетаційного періоду. Вмісту в орному шарі щонайменше 5 мм вологи достатньо для початку росту сільськогосподарських культур, проте для гарантованого отримання дружніх сходів необхідно понад 20 мм. Слід зауважити, що у процесі вегетації нагальні потреби рослин у воді нерівномірні. Наприклад, критичними з точки зору отримання великого врожаю є періоди виходу в трубку для зернових культур, цвітіння для гречки, зернобобових та бульбоутворення для картоплі
ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР НА ЗЕМЛЯХ ПОРУШЕНИХ ВИДОБУТКОМ БУРШТИНУ
No full textThe exhaustion of traditional energy carriers and the increase in the cost of energy resources have a negative impact on the formation of the cost of agricultural and industrial products, and reduce their competitiveness at the world level. Therefore, the main task of the state is to ensure the efficient use of its own fuel and energy base and to diversify the sources and routes of energy supplies. One of the promising ways to solve the issue of energy supply is the use of renewable energy sources.
Energy crops are special plants that are specially grown for use as biofuel or for further energy production. These include, in particular, fast-growing trees (plantations of various types of willow and poplar, paulownia) or other plant species (sorghum, miscanthus). Ukraine has all the conditions for the widespread introduction and use of the latest technologies for growing and processing biomass of energy crops. The development of bioenergy technologies will reduce the problem of supplying the country with energy resources, improve the ecological state in the regions, and contribute to the employment of the local population. This will turn the agricultural sector from an energy consumer into a direct energy producer.
Bioenergy is becoming a promising area of agricultural production. In terms of the safety of growing crops, plantations of energy plants are ideal for planting on radioactively contaminated, unproductive and disturbed lands, are effectively used in anti-erosion measures to strengthen soils, enrich them with macro- and microelements, nutrients of natural origin. Energy plants are natural filters for soil purification. The production and processing of crops (miscanthus, sylphs, sverbig, sits down, sorghum, etc.) makes it possible to solve not only the problematic issues of rehabilitating contaminated areas, ensuring efficient agricultural production, improving soil performance, but also solving a number of other important tasks, in particular , will contribute to the attraction of investment resources necessary for the development of the territory, will ensure a change in the attitude towards radioactively contaminated territories as unpromising, and will show by a real example the possibility of their effective development.Вичерпність традиційних енергоносіїв і підвищення вартості енергетичних ресурсів негативно впливають на формування собівартості сільськогосподарської та промислової продукції, що зменшує її конкурентоспроможність на світовому рівні. Тому основним завданням держави є забезпечення ефективного використання власної паливно-енергетичної бази і здійснення диверсифікації джерел та шляхів постачання енергоносіїв.
Україна має всі умови для широкого впровадження та використання новітніх технологій вирощування та переробки біомаси енергетичних культур. Розвиток біоенергетичних технологій зменшить проблему забезпечення країни енергоресурсами, покращить екологічний стан у регіонах, сприятиме зайнятості місцевого населення.
Енергетичні рослини є природними фільтрами для очищення ґрунтів. Виробництво та переробка культур (міскантус, сильфій, свербига, сіда, сорго тощо) дає змогу вирішувати не лише проблемні питання щодо реабілітації забруднених територій, забезпечення ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, покращення ґрунтових показників, але і вирішення низки інших важливих завдань, зокрема, сприятиме залученню необхідних для розвитку території інвестиційних ресурсів, забезпечить зміну відношення до радіоактивно забруднених територій, як неперспективних, та покаже на реальному прикладі можливість їх ефективного розвитку
ЗНАЧЕННЯ СЕЛЕКЦІЙНИХ СОРТІВ У ВИРОБНИЦТВІ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ ПРОДУКЦІЇ З ЯБЛУК
No full textThe article provides extensive information on the economic and biological characteristics of apple varieties cultivated in the conditions of the Guba-Khachmaz economic zone, introduced, and obtained through selection at the Scientific Research Institute of Fruit and Tea Growing, and on the mechanical composition of the soil in which they are cultivated, electrical conductivity, etc. indicators (nitrogen, phosphorus, Ca, humus, Ph). As a result of the study, the chemical and mechanical composition, tasting value, resistance to diseases and pests, as well as transport resistance of varieties grouped into summer (Zirve, Ziya, Lala, Nıgar), autumn (Marfa, Sülh) and winter (Giziltaj, Ulvi, Vatan, Zumrud, etc.) were determined, and varieties with high economic efficiency were selected. According to the productivity indicators, the varieties Zia (18 tons), Sülh (23 tons), Makhmeri, Chiraggala (25 tons), Elvin, Emil, Shabran (27 tons) and Sadaf (30 tons) stood out. The highest indicator in terms of the amount of soluble dry matter was recorded in Lale, Makhmeri, Davamli with 11.5%, Khazar with 11.7%, vitamin “C” was recorded in Emil, Sadaf with 4.35 mg/%, and Giziltaj, Makhmeri varieties with 4.61 mg/%. In terms of sugar content, the summer varieties Lale with 9.15%, the winter varieties Gobustan, Chiraggala, Giziltaj, Khazar, Makhmeri, Davamli, Emil, Elvin with 9.13-9.14% and Sadaf with 9.61% showed good results. Compared to other varieties, the highest yield of commercial varieties of the first group was observed in the varieties Gobustan, Ulvi, Nubar, Vatan, Emil, Elvin (75%), Giziltaj (76%), Chiraggala, Davamli, Makhmeri, Sadaf (77%) and Sevinj (78%). According to their transport resistance, Zirve, Ziya, Gobustan, Zumrud, Khazar, Eldar, Nubar, Vatan, Nuran, Sarvan, Chiraggala, Elvin, Payizlig Guba, Qishlig Guba, Shabran varieties were selected as medium transport resistance, while Qiziltaj, Ulvi, Makhmeri, Davamli, Emil, Sadaf and Sevinj varieties were selected as good transport resistance varieties.У статті наведено широку інформацію про господарсько-біологічні особливості сортів яблуні, що культивуються в умовах Губа-Хачмазської економічної зони, інтродукованих та отриманих шляхом селекції в Науково-дослідному інституті плодівництва і чаївництва, а також про механічний склад ґрунту, в якому вони культивуються (азот, фосфор, Ca, гумус, Ph тощо). В результаті дослідження було визначено хіміко-механічний склад, дегустаційну цінність, стійкість до хвороб і шкідників, а також транспортабельність сортів, згрупованих у літні (Zirve, Ziya, Lala, Nıgar), осінні (Marfa, Sülh) і зимові (Giziltaj, Ulvi, Vatan, Zumrud та ін.), та відібрано сорти з високою економічною ефективністю. За показниками врожайності виділилися сорти Зія (18 т), Сулх (23 т), Махмері, Чіраггала (25 т), Елвін, Еміль, Шабран (27 т) і Садаф (30 т). Найвищий показник за кількістю розчинної сухої речовини був зафіксований у Лале, Махмері, Давамли – 11,5%, Хазар – 11,7%, вітамін «С» зафіксовано у сортах Еміль, Садаф – 4,35 мг/%, Гізілтадж, Махмері – 4,61 мг/%. За вмістом цукру хороші результати показали літні сорти Лале – 9,15%, зимові Гобустан, Чираггала, Гізілтадж, Хазар, Махмері, Давамлі, Еміль, Елвін – 9,13–9,14% і Садаф – 9,61%. Порівняно з іншими сортами, найвищий вихід товарних сортів першої групи спостерігався у сортів Гобустан, Ульві, Нубар, Ватан, Еміль, Ельвін (75%), Гізілтадж (76%), Чіраггала, Давамлі, Махмері, Садаф (77%) і Севіньдж (78%). За стійкістю до транспортування сорти Зірве, Зія, Гобустан, Зумруд, Хазар, Ельдар, Нубар, Ватан, Нуран, Сарван, Чираггала, Елвін, Пайізліг Губа, Кишлиг Губа, Шабран були відібрані як середньостійкі до транспортування, а сорти Гізілтадж, Ульві, Махмері, Давамлі, Еміль, Садаф і Севіньдж – як добре стійкі до транспортування
АМАРАНТ І ТРАДИЦІЙНІ КУЛЬТУРИ: БІОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
No full textThe article analyses the strategic importance of amaranth in the context of food security. Its unique agronomic, biochemical and nutritional characteristics are investigated, which make it a promising crop for solving global food system problems. The advantages of amaranth over traditional crops such as wheat, barley, rice, soybeans and chickpeas are highlighted, in particular, in terms of protein, fibre, protein content and resistance to adverse growing conditions.
Ensuring food security is one of the most pressing challenges of our time, especially in the face of population growth, climate change and natural resource degradation. Traditional crops, such as wheat, rice, corn and soybeans, make up the bulk of people’s diets. However, their cultivation is accompanied by significant environmental costs, high dependence on natural conditions and high water requirements.
In such conditions, there is a need to find alternative crops that can become reliable sources of nutrients and help reduce the burden on ecosystems. Amaranth, as a special crop, is attracting more and more attention due to its unique properties: high protein content with a full range of essential amino acids, ability to grow on poor soils and in drought conditions, and resistance to climate change and pests.
Amaranth stands out as a special crop due to its ability to adapt to different conditions, its low water and soil requirements, and its high protein and mineral content. Its nutritional characteristics are comparable to other crops such as rice, wheat, barley, soybeans and chickpeas. However, amaranth has certain advantages, such as being gluten-free and high in lysine. This makes it attractive to many consumers, especially those looking for a healthy alternative to traditional grains and pulses.
With its high nutritional value, drought tolerance and low water requirements, amaranth is a promising crop for growing in the face of climate change and in regions with limited water resources. Barley, in turn, is an important fodder and industrial crop, but requires more water and fertiliser. In the context of food security, amaranth can be a key product to provide protein and minerals in areas where other crops cannot survive.У статті аналізується стратегічне значення амаранту в контексті забезпечення продовольчої безпеки. Досліджуються його унікальні агрономічні, біохімічні та харчові характеристики, які роблять цю культуру перспективною для вирішення глобальних проблем продовольчої системи. Висвітлюються переваги амаранту в порівнянні з традиційними культурами, такими як пшениця, ячмінь, рис, соя та нут, зокрема за показниками вмісту білка, клітковини, протеїну та стійкості до несприятливих умов вирощування.
Забезпечення продовольчої безпеки є одним з найактуальніших викликів сучасності, особливо в умовах зростання населення, змін клімату та деградації природних ресурсів. Традиційні сільськогосподарські культури, такі як пшениця, рис, кукурудза та соя, становлять основну частину раціону людей. Однак їх вирощування супроводжується значними екологічними витратами, великою залежністю від природних умов та високими вимогами до води.
У таких умовах виникає потреба в пошуку альтернативних культур, які можуть стати надійними джерелами поживних речовин і допомогти зменшити навантаження на екосистеми. Амарант, як особлива культура, привертає все більше уваги завдяки своїм унікальним властивостям: високому вмісту білка з повним набором незамінних амінокислот, здатності рости на бідних ґрунтах і в умовах посухи, а також стійкості до змін клімату та шкідників.
Амарант вирізняється як особлива культура завдяки своїй здатності адаптуватися до різних умов, невеликим вимогам до води та ґрунтів, а також високому вмісту білка і мінералів. Його поживні характеристики можна порівняти з іншими сільськогосподарськими культурами, такими як рис, пшениця, ячмінь, соя та нут. Проте амарант має певні переваги, зокрема, відсутність глютену та підвищений вміст лізину. Це робить його привабливим для багатьох споживачів, особливо тих, хто шукає здорову альтернативу традиційним злакам і бобовим культурам.
Амарант, який відзначається високою харчовою цінністю, стійкістю до посухи та невеликими вимогами до води, є перспективною культурою для вирощування в умовах зміни клімату та в регіонах з обмеженими водними ресурсами. Ячмінь, в свою чергу, є важливою кормовою та промисловою культурою, але потребує більше води та добрив. У контексті продовольчої безпеки амарант може стати ключовим продуктом для забезпечення білка і мінералів у зонах, де інші культури не можуть вижити